Зміст

Друга Книга Мойсея: Вихід (Exodus)

Головна думка: "Вихід" — заснування земного Царства Божого серед вибраного народу. Спокута кровʼю.

Ця книга оповідає про звільнення нащадків Авраама з єгипетського рабства, про Заповіт Бога з ними на горі Сінай і сорокарічне їхнє мандрування в пустелі на шляху до землі Обіцяної. Визволитель-Бог, посередник між Богом та ізраїльтянами — Мойсей, мужній і вірний служник Божий. (Євр. 3:2).Котрий вірний Тому, Хто послав Його, як той же Мойсей у всьому домі Його. Дух Святий каже через Ап. Павла (1Кор.10:1-11): все, що відбувалося з ізраїльтянами в пустелі, було прообразом прийдешнього — і люди, і їхні діяння, і чинники. Таким чином, видимий вождь звільненого народу, Мойсей, став прообразом Христа-Визволителя світу з-під влади гріха; але не Мойсей увів народ на землю Обіцяну, оскільки він символізував закон, котрим лиш пізнається гріх (Рим.3:20)Тому що справами Закону не виправдається перед Ним жодна плоть; бо Законом пізнається гріх. , але може бути досягнуте виправдання за вірою в Ісуса Христа. Знехтуваний власним племʼям, він бере собі за дружину з поганського народу (прообраз Церкви з поганів), потім зʼявляється до своїх, наділений владою згори, і прийнятий ними (прообраз майбутнього єднання Ізраїля, який увірує, з християнами). У книзі Вихід явно зображено непрохідне провалля поміж святим Богом і грішною людиною. Наближення до Бога, до Христа-Рятівника, можливе хіба що через пролиття священиком крови чистої тварини — як прообраз того, що спілкування з Богом можливе нині тільки через Голгофу Христа, за умови очищення від усілякої нечистоти дорогоцінною кровʼю Агнця Божого (1Іван.1:7).Він прийшов для свідчення, щоб засвідчити про Світло, щоб усі повірили через нього. Мандрування ізраїльтян пустелею слугує прообразом життя віруючих серед пустель цього світу, котрий виповнений різними спокусами і небезпеками. Під проводом Духа Святого "гіркі води Меріви" стають солодкими, а "укуси змії" не смертельними — при єдиному погляді на хрест Голгофи. Старозаповітне жертвоприношення мало значення лише як покриття гріха і очищення від нього, але не виправдання грішника, бо неможливо, щоб кров телят і козлів знищувала гріхи (Євр. 10:4). 4. Бо не можливо, щоб кров телят і козлів поглинали гріхи. 5. А тому Христос, входячи у світ, каже: Пожертви і приношення Ти не зажадав, але тіло Мені приготував. 6. Усеспалення і пожертви за гріх Тобі не бажані. 7. Тоді Я сказав: Ось, іду, як на початку книжки написано про Мене; вчинити волю Твою, Боже. 8. Більше того, Він сказав, що ні пожертви, ні приношення, ні всеспалення, ані пожертви за гріх, – котрі приносяться за Законом, – Ти не забажав і не вподобав цього. Старозаповітна пожертва показувала на покутну смерть Христову, котра задовольнила справедливість Божу (помста за гріх - смерть, Рим. 6:23)Бо заплата за гріх - смерть, а дар Божий - життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому. і дарувала цілковите виправдання. Християнин уже не під ярмом закону діянь, котрий веде до осудження, а навпаки під благодаттю, котра дарує прощення і цілковите виправдання.

Розділи

Ізраїль в Єгипті. 1
Народження Мойсея - рятівника. 2
Поклик Мойсея. Палаючий кущ. 3
Мойсей одержує дар чудотворення. Заперечення його. Невіра народу. 4
Суперечка з фараоном. 5
Відповідь Господа на перше прохання Мойсея. 6
Продовження 7
Четверте звернення до фараона. Третє чудо. 8
Сутичка з фараоном; шосте звернення до нього; Восьме чудо. 9
Восьме звертання до фараона. 10
Провіщення загибелі первістків. 11
Пасха. 12
Освячення первістків. Повеління про прісний хліб. 13
Загибель єгиптян в Червоному морі. Мандрування в пустелі. 14
Остаточне звільнення від полону. Похвальна пісня Мойсея. 15
Голод. 16
Спрага. 17
Зустріч Мойсея з Їтром; призначення суддів. 18
Ізраїль біля підніжжя гори Сінай. Зʼява Бога Мойсеєві. 19
Закони Сінайські. 20
Закони про служників; убивство і ушкодження тілесні. 21
Закони про власність; настанови любови до ближнього. 22
Закони про справедливість і любов до ближнього. 23
Про скинію. Поклоніння народу Богові. 24
Мойсей на горі Сінай. 25
Десять покривал. 26
Про мідний жертовник. 27
Про священство взагалі. 28
Про посвячення священиків. 29
Про золотий жертовник і жертвоприношення. 30
Поради працюючим над спорудженням скинії. 31
Народ схиляється до ідолопоклоніння. 32
Продовження мандрів. 33
Другі скрижалі. 34
Про суботу. 35
Щедрі приношення. 36
Ковчег. 37
Жертовник усеспалення. 38
Убрання для першосвященика Аарона. 39
Скинія споруджена і освячена. 40

1

Вихід 1

Ізраїль в Єгипті.

1. Ось імена синів Ізраїлевих, котрі увійшли до Єгипту з Яковом, увійшли кожний з домом своїм;
2. Рувим, Симон, Левій та Юда,
3. Іссахар, Завулон і Беньямін,
4. Дан і Нефталим, Ґад і Асир.
5. А всіх душ, які вийшли від стегон Якова, було сімдесят, а Йосип був уже в Єгипті.
6. І вмер Йосип, і всі брати його, і увесь родовід їхній.
7. А сини Ізраїлеві розплодилися і розмножилися, і зросли, і зміцніли надзвичайно, і виповнилася ними та земля.
8. І постав у Єгипті новий цар, котрий не знав Йосипа.
9. І сказав народові своєму: Бачите, народ синів Ізраїлевих численніший і сильніший од нас.
10. Перехитрімо ж його, щоб він не розмножувався; інакше, коли станеться війна, зʼєднається із супротивниками, і озброїться супроти нас, і вийде із землі нашої.
11. І настановили над ними наглядачів робіт, щоб виснажували його важкими роботами. І він спорудив фараонові Пітом і Рамcес, міста для запасів.
12. Та чим більше зазнавав він утисків, тим більше він розмножувався і швидше зростав, так що страхалися синів Ізраїлевих.
13. І тому єгиптяни жорстоко примушували синів Ізраїлевих до роботи.
14. І вчиняли їхнє життя гірким од важкої роботи над глиною та цеглою, і від усілякої роботи у полі, од усілякої роботи, до котрої примушували їх із жорстокістю.
15. Цар єгипетський звелів бабцям-повитухам єврейкам, із котрих ймення одній Шифра, а другій Пуа;
16. І сказав: Коли ви будете пеленати в єврейок, то стежте при пологах: якщо буде син, то умертвляйте його; а якщо донька, то нехай живе.
17. Але повитухи боялися Бога, і не чинили так, як радив їм цар єгипетський; і залишали дітей живими.
18. Цар єгипетський прикликав бабусь-повитух і сказав їм: Для чого ви вчиняєте так, що залишаєте дітей живими?
19. Баби-повитухи сказали фараонові: єврейські жінки не так, як єгипетські; вони здорові, бо перш, ніж прийде до них повитуха, вони вже народжують.
20. За це Бог чинив добро повитухам; а народ розмножувався і вельми посилювався,
21. І оскільки повитухи боялися Бога, то Він облаштував доми їхні.
22. Тоді фараон звелів усьому своєму народові, кажучи: Усякого новонародженого у євреїв сина кидайте в річку; а всяку доньку залишайте живою.

2

Вихід 2

Народження Мойсея - рятівника.

1. Один чоловік із дому Левіїнового пішов і взяв собі дружину із того ж таки роду.
2. Дружина завагітніла і породила сина, і, побачивши, що він дуже вродливий, переховувала його три місяці.
3. Та, не маючи можливости ховати його, взяла корзинку із тростини, і осмолила її асфальтом та смолою; і, поклавши в неї немовлятко, поставила в хащах тростини при березі ріки.
4. А сестра його стала оддалік і почала спостерігати, що з ним буде.
5. І вийшла дочка фараонова на річку помитися, а служниці її ходили берегом річки. Вона побачила корзину серед тростини, і послала служницю свою взяти її.
6. Відкрила, і побачила немовля; і ось, дитятко плаче; і пожаліла його, і сказала: Це з єврейських дітей.
7. І сказала сестра його доньці фараоновій: Чи не піти мені і не запросити годувальницю до тебе із єврейок, щоб вона вигодувала тобі немовля?
8. Донька фараонова сказала їй: Поклич. Дівчина пішла і прикликала матір немовляти.
9. Донька фараонова сказала їй: Візьми немовля оце і вигодуй його мені; я дам тобі нагороду. Жінка взяла дитину і годувала її.
10. І виріс хлопчик, і вона привела його до фараонової доньки, і він був у неї за сина, і назвала йому імʼя: Мойсей, тому що, казала вона, я з води забрала його.
11. З плином тривалого часу, коли Мойсей виріс, сталося, що він вийшов до братів своїх, синів Ізраїлевих, і побачив важку роботу їхню, і забачив, що єгиптянин бʼє одного єврея з братів його.
12. Глянувши туди й сюди, і, бачачи, що поблизу немає нікого, він убив єгиптянина, і сховав його в піску.
13. І вийшов він другого дня, і ось, два євреї сваряться; і сказав він тому, що кривдив: Навіщо ти бʼєш ближнього свого?
14. А той сказав: Хто настановив тебе старшиною і суддею над нами? Чи не збираєшся ти й мене убити, як убив єгиптянина? Мойсей злякався, і сказав: Мабуть, довідалися про цю справу.
15. І почув фараон про цю справу, і хотів убити Мойсея; але Мойсей утік від лиця фараона, і зупинився в краю Мідіянськім, і сів біля криниці.
16. У священика мідіянського було семеро дочок. Вони прийшли набрати води, і наповнили корита, щоб напоїти овець батька свого.
17. І прийшли пастухи, і нагнали їх. Тоді підвівся Мойсей і захистив їх, напоївши овець їхніх.
18. І прийшли вони до Реуїла, батька свого, і він сказав: Чого це ви так швидко прийшли нині?
19. Вони сказали: Якийсь єгиптянин захистив нас від пастухів; і навіть начерпав нам води, і напоїв овець.
20. Він сказав донькам своїм: Де ж він? Нащо ви його залишили? Покличте його сюди, і нехай він їсть хліб.
21. Мойсеєві сподобалося жити у цього чоловіка; і він видав за Мойсея доньку свою Ціппору.
22. Вона породила сина, і Мойсей назвав йому імʼя: Ґершом; тому що, говорив він, я став зайшлим у чужій землі.
23. З плином тривалого часу помер цар єгипетський. І стогнали сини Ізраїлеві од роботи і волали, і лемент через ту роботу долинув до Бога.
24. І почув Бог стогін їхній, і згадав Бог заповіта Свого з Авраамом, Ісааком і Яковом.
25. І побачив Бог синів Ізраїлевих, і зглянувся Бог над ними.

3

Вихід 3

Поклик Мойсея. Палаючий кущ.

1. Мойсей пас овечок Їтра, тестя свого, священика мідіянського. Якось провів він отару далеко в пустелю, і прийшов до гори Божої Хориву.
2. І зʼявився перед ним Ангел Господній у полумʼї вогню із осердя тернового куща. І побачив він, що терновий кущ горить вогнем, але кущ не згорає.
3. Мойсей сказав: Піду і подивлюся на цю велику ознаку, чому цей кущ не згорає.
4. Господь побачив, що він іде дивитися, і озвався до нього Бог із осердя куща, і сказав: Мойсею! Мойсею! Він одказав: Ось я.
5. І сказав Бог: Не підходь сюди; скинь взуття твоє з ніг твоїх; бо місце, на котрому ти стоїш, є земля свята.
6. І сказав: Я – Бог батька твого, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова. Мойсей затулив обличчя своє; тому що боявся глянути на Бога.
7. І сказав Господь: Я побачив страждання народу Мого в Єгипті, і почув волання його від наглядачів його. Я знаю скорботи його.
8. І зійшов визволити його від руки єгиптян і вивести його із землі цієї на землю гарну і простору, де тече молоко і мед, на землю ханаанеїв, хеттеїв, амореїв, періззеїв, хіввеїв і євусеїв.
9. І ось, уже лемент синів Ізраїлевих долинув до Мене і Я бачу гноблення, яким пригноблюють їх єгиптяни.
10. Отож, піди: Я пошлю тебе до фараона; і виведи з Єгипту народ Мій, синів Ізраїлевих.
11. Мойсей сказав Богові: Хто я, щоб мені йти до фараона і вивести з Єгипту синів ізраїльських?
12. І сказав Бог: Я буду з тобою, і ось тобі ознака, що Я послав тебе: Коли ти виведеш народ із Єгипту, ви звершите служіння Богові на оцій горі.
13. І сказав Мойсей Богові: Отож, Я прийду до синів ізраїльських і скажу їм: Бог батьків ваших послав мене до вас. А вони скажуть мені: Яке в Нього ймення? Що сказати мені їм?
14. Бог сказав Мойсеєві: Я є ЄГОВА (Сущий). І сказав: Отак скажи синам Ізраїлевим: Сущий послав мене до вас.
15. І сказав іще Бог Мойсеєві: Отак скажи синам Ізраїлевим: Господь, Бог батьків ваших, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова, послав мене до вас. Ось ймення Моє навіки, і памʼять про Мене із покоління в покоління.
16. Рушай, збери старшин Ізраїлевих і скажи їм: Господь, Бог батьків ваших, зʼявився переді мною, Бог Авраама, Ісаака і Якова, і сказав: Я навідався до вас і побачив, що коять з вами в Єгипті.
17. І сказав: Я виведу вас від гноблення єгипетського на землю ханаанеїв, хеттеїв, амореїв, періззеїв, хіввеїв і євусеїв, на землю, де тече молоко і мед.
18. І вони послухають голосу твого, і увійдеш ти і старшини Ізраїлеві до царя єгипетського, і скажете йому: Господь, Бог євреїв, покликав нас; отож, відпусти нас в пустелю, на три дні ходи, аби принести там пожертву Господові, Богові нашому.
19. Але Я знаю, що цар єгипетський не дозволить вам піти, якщо не присилувати його рукою міцною.
20. І простягну руку Мою, і уражу Єгипет усіма чудесами Моїми, котрі вчиню посеред нього; і після цього він відпустить вас.
21. І дам народові цьому милість на очах єгиптян; і коли рушите, то підете не з порожніми руками.
22. Кожна жінка випросить у сусідки своєї і в тієї, що мешкає в домі її, речей срібних і речей золотих, і одягу; і ви одягнете ним і синів ваших, і дочок ваших, і пооббираєте єгиптян.

4

Вихід 4

Мойсей одержує дар чудотворення. Заперечення його. Невіра народу.

1. І відповідав Мойсей і сказав: А якщо вони не повірять мені, і не послухають голосу мого, і скажуть: Не зʼявлявся перед тобою Господь?
2. І сказав йому Господь: Що оце в руці твоїй? Він відповів: Посох.
3. Господь сказав: Кинь його на землю. Він кинув його на землю, і посох перетворився на змія, і Мойсей сахнувся від нього.
4. І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою і візьми його за хвіст. Він простягнув руку свою і взяв його; і він став посохом у руці його.
5. Це для того, аби повірили, що зʼявився тобі Господь Бог батьків їхніх, Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова.
6. І ще сказав йому Господь: Поклади руку твою собі в пазуху. Він поклав руку свою собі в пазуху. Витягнув її, і ось, рука його збіліла від прокази, як сніг.
7. І ще сказав: Поклади знову руку твою до себе за пазуху. І він поклав руку собі за пазуху. І витягнув її із пазухи своєї, і ось, вона знову стала такою ж, як тіло його.
8. Якщо вони не повірять тобі, і не послухають голосу першої ознаки, то повірять голосові ознаки другої.
9. Якщо ж не повірять навіть двом ознакам і не послухають голосу твого, то візьми води з річки і вилий на суходіл, і вода, взята з річки, стане кровʼю на суходолі.
10. І сказав Мойсей Господові: О, Господе, людина я не красномовна, і таким був і вчора, і третього дня; і від того часу, коли Ти почав говорити із служником Твоїм: я невдатний промовець і недорікувато мовлю.
11. Господь сказав: Хто дав уста людині? Хто робить німим, чи глухим, чи зрячим або сліпим? Чи не Я, Господь?
12. Отож, рушай; і Я буду при устах твоїх, і навчу тебе, що тобі говорити.
13. Мойсей сказав: Господе! Я благаю, пошли іншого, кого можеш послати.
14. І розгнівався Господь на Мойсея, і Він сказав: Хіба немає в тебе Аарона – брата, левита? Я знаю, що він може говорити, і він вийде назустріч тобі, і, забачивши тебе, зрадіє в серці своєму.
15. Ти будеш йому говорити і вкладати слова в уста його; а Я буду при устах твоїх і при устах його, і буду навчати вас, що вам чинити.
16. І буде він говорити замість тебе до народу. Отож, він буде твоїми устами, а ти будеш йому замість Бога.
17. І посох оцей візьми в руку твою; ним творитимеш знамення.
18. І рушив Мойсей, і повернувся до тестя свого Їтра, і сказав йому: Благаю тебе, піду я, і повернуся до братів своїх, котрі у Єгипті; і подивлюся, чи живі вони ще? І сказав Їтро Мойсеєві: Йди з миром.
19. І сказав Господь Мойсеєві у краю Мідіянськім: Рушай, повернися до Єгипту; бо вмерли всі, хто шукав життя твого.
20. І взяв Мойсей дружину свою і синів своїх, посадовив їх на віслюка, і попростував у край єгипетський. І посох Божий Мойсей взяв у руку свою.
21. І сказав Господь Мойсеєві: коли підеш і повернешся до Єгипту, гляди, всі чудеса, які Я доручив тобі, вчини перед фараоном. А Я ожорсточу серце його, і він не відпустить народу.
22. І скажи фараонові: Так говорить Господь: Ізраїль є син Мій, первісток Мій.
23. Я кажу тобі: відпусти сина Мого, щоб він звершив Мені служіння; а якщо не відпустиш його, то Я убʼю сина твого, первістка твого.
24. По дорозі, при ночівлі, сталося, що зустрів його Господь, і хотів умертвити його.
25. Тоді Ціппора, взявши камʼяного ножа, обрізала крайню плоть сина свого, і, кинувши під ноги йому,інший переклад: і торкнулася цим ноги його сказала: Ти наречений крови у мене.
26. І відійшов од нього Господь. Тоді сказала вона: Наречений крови – через обрізання.
27. І Господь сказав Ааронові: Рушай назустріч Мойсеєві в пустелі. І він рушив, і зустрівся з ним при горі Божій, і поцілував його.
28. І переказав Мойсей Ааронові усі слова Господа, котрий його послав, і всі ознаки, котрі Він заповідав.
29. І рушили Мойсей з Аароном, і зібрали вони всіх старшин синів Ізраїлевих.
30. І переказав Аарон усі слова, котрі говорив Господь Мойсеєві, і вчинив Мойсей ознаки перед очима народу.
31. І повірив народ. І, прочувши, що Господь відвідав синів Ізраїлевих і побачив страждання їхні, нахилили вони голови свої, і стали вони на коліна і вклонилися.

5

Вихід 5

Суперечка з фараоном.

1. Потому Мойсей та Аарон прийшли до фараона і сказали: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені свято в пустелі.
2. Але фараон відповів: Хто такий Господь, щоб я послухав голосу Його і відпустив Ізраїля? Я не знаю Господа, і Ізраїля не відпущу.
3. Вони сказали: Бог євреїв прикликав нас, ми благаємо тебе відпусти нас у пустелю на три дні шляху, принести пожертву Господові, Богові нашому, щоб він не уразив нас болячками або мечем.
4. І сказав їм цар єгипетський: Для чого ви, Мойсей та Аарон, відволікаєте народ від роботи його? Ідіть на свою роботу.
5. І сказав фараон: Ось, народ на землі цій численний; і ви відволікаєте його від робіт його.
6. І того ж дня фараон звелів наглядачам над народом і наглядачам над ними, кажучи:
7. Не давайте вже народові соломи для виготовлення цегли, як учора і третього дня. Нехай вони самі ходять і збирають собі солому.
8. А цегли нехай виготовляють стільки ж, як учора і третього дня, і не зменшуйте; вони ліниві, тому кричать: Ходімо, принесемо пожертву Богові нашому.
9. Дайте їм більше роботи, щоб вони працювали, і не займалися марними розмовами.
10. І вийшли наглядачі його, і сказали народові: Так говорить фараон: Не даю вам соломи.
11. Самі йдіть, беріть собі солому, де знайдете. А від роботи вашої нічого не зменшується.
12. І кинувся народ по всій землі єгипетській, збирати жниво, замість соломи.
13. А наглядачі присилували, кажучи: Виконуйте роботу свою кожного дня, як і тоді, коли була у вас солома.
14. А наглядачів із синів Ізраїлевих, котрих настановили над ними служники фараонові, били, кажучи: Чому ви учора і сьогодні не виготовляєте належного числа цеглин, як було до сих пір?
15. І прийшли наглядачі синів Ізраїлевих, і поскаржилися фараонові, кажучи: Для чого ти чиниш так із служниками твоїми?
16. Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу, кажуть нам, виготовляйте. І ось, рабів твоїх бʼють; це гріх твого власного народу.
17. Але він сказав: Ліниві ви, ледачі; тому й кажете: Ходімо, принесемо пожертву Господові.
18. Повертайтеся і працюйте. Соломи не дадуть вам; а належну кількість цегли виготовляйте.
19. І побачили наглядачі синів Ізраїлевих біду свою в словах: Не зменшуй кількости цеглин, як належить кожного дня.
20. І коли вони вийшли од фараона, то зустрілися з Мойсеєм і Аароном, які стояли, наджидаючи їх.
21. І сказали їм: Нехай бачить і судить вас Господь за те, що ви зробили нас ненависними в очах фараона і служників його, і дали їм меча в руки, щоб убити нас.
22. І звернувся Мойсей до Господа, і сказав: Господе! Для чого Ти піддав народ сей такому випробуванню, для чого послав мене?
23. Тому що з того часу, як я прийшов до фараона і почав говорити йменням Твоїм, він почав знущатися з народу цього; а визволити Твого народу Ти не визволив.

6

Вихід 6

Відповідь Господа на перше прохання Мойсея.

1. І сказав Господь Мойсеєві: Тепер ти побачиш, що Я вчиню фараонові; під дією руки міцної він відпустить їх, під дією руки міцної навіть вижене їх із землі своєї.
2. І говорив Бог Мойсеєві, і сказав йому: Я – Господь,
3. Зʼявлявся Я Авраамові, Ісаакові і Якові з йменням: Бог Всемогутній; та з іменням Моїм: ГосподьЄгова не відкрився їм.
4. І Я уклав заповіта Мого з ними, щоб дати їм землю Ханаанську, землю мандрування їхнього, в котрій вони були чужинцями.
5. І Я почув волання синів Ізраїлевих про те, що єгиптяни тримають їх у рабстві, і згадав заповіта Мого.
6. Тож скажи синам Ізраїлевим: Я Господь, і виведу вас із ярма єгиптян, і визволю вас із рабства їхнього, і врятую вас рукою простертою і судами великими.
7. І візьму вас Собі за народ і буду вам Богом, і ви побачите, що Я – Господь, Бог ваш, Котрий вивів вас з-під ярма єгипетського.
8. І введу вас на ту землю, яку Я, піднісши руку Мою, присягався віддати Авраамові, Ісаакові і Якові, і дам вам її у спадок, Я Господь.
9. Мойсей переказав ці слова синам Ізраїлевим, але вони не послухали Мойсея через легкодухість в душі і каторжну роботу.
10. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
11. Увійди, скажи фараонові, цареві єгипетському, щоб він відпустив синів Ізраїлевих із краю свого.
12. І сказав Мойсей перед Господом, кажучи: Ось, сини Ізраїлеві не слухають мене; яким чином послухає мене фараон? А я ж невдатний промовець.
13. І говорив Господь Мойсеєві і Ааронові, і давав їм настанови для синів Ізраїлевих і для фараона, щоб вивести синів Ізраїлевих із краю єгипетського.
14. Ось старшини поколінь їхніх: сини Рувима, первістка Ізраїля: Ханох, Паллу, Хецрон і Кармі: це родини Рувимові.
15. Сини Симеона: Ємуїл, Ямин, Огад, Яхін, Цохар і Саул, син ханаанки: це родина Симеона.
16. Ось імена синів Левія за поколіннями їхніми: Ґершон, Кегат, Мерарі. А літ життя Левія було сто тридцять сім.
17. Сини Ґершона: Лівні і Шімʼї з родинами їхніми.
18. Сини Кегатові: Амрам, Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл. А літ життя Кегатового було сто тридцять три роки.
19. Сини Мерарі: Махлі і Муші. Це родини Левія за поколіннями їхніми.
20. Амрам узяв Йохевед, тітку свою, собі за дружину, і вона породила йому Аарона і Мойсея. А літ життя Амрамового було сто тридцять сім.
21. Сини Їцгарові: Корах і Нефеґ, і Зіхрі.
22. Сини Уззіїлові: Мішаїл, і Елцафан і Сітрі.
23. Аарон узяв собі за дружину Елішеву, доньку Аммінадава, сестру Нахшона, і вона породила йому Надава і Авігу, Елеазара й Ітамара.
24. Сини Корахові: Ассир, Елкана, і Аваасаф: це родини Корахові.
25. Елеазар, син Аарона, узяв собі за дружину одну із дочок Путіїлових, і вона породила йому Пінхаса; ось старшини (голови) поколінь левитових за родинами їхніми:
26. Аарон та Мойсей, – це ті, котрим сказав Господь: Виведіть синів Ізраїлевих із землі єгипетської за ополченнями їхніми.
27. А вони говорили фараонові, цареві єгипетському, щоб вивести синів Ізраїлевих із Єгипту; це – Мойсей та Аарон.
28. Отож, під ту пору, коли Господь говорив Мойсеєві на землі єгипетській, то
29. Господь сказав Мойсеєві, кажучи: Я Господь! Скажи фараонові, цареві єгипетському, все, що Я говорю тобі.
30. А Мойсей сказав перед Господом: Ось, я невдатний промовець; як же послухає мене фараон?

7

Вихід 7

1. Але Господь сказав Мойсеєві: Зачекай, Я поставив тебе богом фараонові, а Аарон, брат твій, буде твоїм пророком.
2. Ти будеш говорити все, що Я звелю тобі; а Аарон, брат твій, буде говорити фараонові, щоб він відпустив синів Ізраїля із своєї землі.
3. Проте Я ожорсточу серце фараонове, і явлю багато див Моїх і чудес Моїх на землі єгипетській.
4. Фараон не послухає вас, і Я покладу руку Мою на Єгипет. І виведу військо Моє, народ Мій, синів Ізраїля, із землі єгипетської – судами великими.
5. Тоді спізнають єгиптяни, що Я – Господь, коли простягну руку Мою на Єгипет і виведу синів Ізраїля із середовища їхнього.
6. І вчинили Мойсей та Аарон, як звелів їм Господь, отак вони і вчинили.
7. Мойсеєві було вісімдесят, а Аарон мав вісімдесят три роки, коли почали вони говорити фараонові.
8. І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові, кажучи:
9. Якщо фараон скаже вам: Учиніть чудо, то ти скажи Ааронові: Візьми посоха свого і кинь перед фараоном. Він стане гадюкою.
10. Мойсей та Аарон прийшли до фараона, і вчинили так, як звелів Господь. І кинув Аарон посоха свого перед фараоном і перед служниками його, і він перетворився на змія.
11. І прикликав фараон мудраків та чаклунів, і ці чаклуни єгипетські вчинили так само своїм чаклунством.
12. Кожний з них кинув свого посоха, і вони стали зміями; але посох Ааронів проковтнув їхні посохи.
13. І ожорсточилося серце фараонове, і він не послухав їх, як і попередив Господь.
14. І сказав Господь Мойсеєві: Уперте серце фараонове, він не хоче відпустити народ.
15. Навідайся до фараона завтра: Ось, він вийде до води, а ти станеш на шляху його, при березі річки, і посох, котрий перетворювався на змія, візьми в руку твою.
16. І скажи йому: Господь, Бог євреїв, послав мене сказати тобі: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння в пустелі; та ось, ти й досі не підкорився.
17. Так говорить Господь: Із цього спізнаєш, що Я Господь: Оцим посохом, котрий в руці моїй, я вдарю по воді, що в ріці; і вона перетвориться на кров.
18. І риба в річці загине, і ріка засмердиться, і єгиптяни не зможуть пити воду з ріки.
19. І сказав Господь Мойсеєві: Скажи Ааронові: Візьми посоха твого, і простягни руку твою на води єгиптян; на річки їхні, на потоки їхні, на озера їхні і на всіляке вмістилище води їхньої; і перетворяться на кров, і буде кров по всій землі єгипетській, і в деревʼяній і в камʼяній посудинах.
20. І вчинили Мойсей та Аарон, як звелів Господь. І підніс Аарон посоха свого, і вдарив по воді річковій перед очима фараоновими, і перед очима служників його, і вся вода в річці перетворилася на кров.
21. І риба в річці вимерла, і річка засмерділася, і єгиптяни не могли пити воду з річки, і була кров по всій землі єгипетській.
22. І чаклуни єгипетські своїми чарами вчинили те саме. І ожорсточилося серце фараона, і не послухав їх (Мойсея та Аарона), як і попереджав Господь.
23. І обернувся фараон, та й пішов у дім свій; і серце його лишилося незворушним.
24. І почали копати всі єгиптяни біля річки, щоб знайти воду для спожитку, тому що не могли пити води з річки.
25. І проминуло сім днів потому, як Господь уразив річку.

8

Вихід 8

Четверте звернення до фараона. Третє чудо.

1. І сказав Господь Мойсеєві: зайди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь: Відпусти народ Мій, щоб він міг служити Мені.
2. Якщо ж ти не погодишся відпустити, то ось, Я уражу увесь край твій жабами.
3. І закишить ріка жабами, і вони вийдуть, і зайдуть у дім твій, і в опочивальню твою, і на постіль твою, і в доми служників твоїх, і народу твого, і в печі твої, і в квасину твою.
4. І на тебе, і на народ твій, і на всіх служників твоїх заповзуть жаби.
5. І сказав Господь Мойсеєві: Скажи Ааронові: Простягни руку твою із посохом твоїм на ріки, на потоки і на озера; і виведи жабів на землю єгипетську.
6. Аарон простягнув руку свою на води єгипетські; і вийшли жаби, і покрили землю єгипетську.
7. Те саме вчинили й чаклуни своїми чарами, і вивели жабів на землю єгипетську.
8. І покликав фараон Мойсея і Аарона і сказав: Помоліться Господові, щоб Він спровадив жабів од мене і від народу мого, і я відпущу народ Ізраїльський принести пожертву Господові.
9. Мойсей сказав фараонові: Слава наді мною, вибери сам, коли помолитися за тебе, за служників твоїх і за народ твій, щоб жаби пощезли в тебе у домах твоїх, і залишилися тільки в річці.
10. Він сказав: Завтра. Мойсей відповів: Буде за словом твоїм, щоб ти спізнав, що немає нікого, як Господь, Бог наш.
11. І щезнуть жаби від тебе, від домів твоїх, і від служників твоїх, і від твого народу; тільки в річці вони залишаться.
12. Мойсей та Аарон вийшли від фараона; і Мойсей поскаржився Богові про жабів, котрих Він навів на фараона.
13. І вчинив Господь за словом Мойсея, жаби вимерли в домах, на подвірʼях і в полях.
14. І збирали їх купами, навіть земля засмерділася.
15. І побачив фараон, що вчинилося полегшення, і ожорсточив своє серце, і не послухав їх, як і попереджав Господь.
16. І сказав Господь Мойсеєві: Скажи Ааронові: Простягни твого посоха і вдар порох на землі, і стане порох мошкою по всій землі єгипетській.
17. Отак вони й учинили: Аарон простягнув руку свою з посохом своїм, і вдарив порох на землі, і зʼявилася мошка на людях і тваринах. Увесь порох земний став мошкою по всій землі єгипетській.
18. Намагалися також і чаклуни чарами своїми утворити мошок, але не змогли. І була мошка на людях і на тваринах.
19. І сказали чаклуни фараонові: Це – палець Божий. Але серце фараонове ожорсточилося, і він не послухав їх, як і попередив Господь.
20. І сказав Господь Мойсеєві: Завтра підведися вранці і зʼявись перед очі фараона. Він вийде до води, і ти скажи йому: Так говорить Господь: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння.
21. А якщо не відпустиш народу Мого, то ось, Я пошлю на тебе і на служників твоїх, і на народ твій і в доми твої рої мух, і виповняться доми єгиптян мухами і сама земля, на якій вони живуть.
22. І відокремлю того дня землю Ґошен, на котрій перебуває народ Мій, і там не буде мух; аби ти знав, що Я Господь серед землі.
23. І вчиню розподіл поміж народом Моїм і між народом твоїм. Завтра буде ця ознака.
24. Так і вчинив Господь: налетіло багато мух у дім фараона, і в доми служників його, і на всю землю єгипетську; гинула земля від мух.
25. І прикликав фараон Мойсея та Аарона і сказав: Йдіть, принесіть пожертву Богові вашому на цій землі.
26. Але Мойсей сказав: Не можна цього робити; бо мерзенне для єгиптян жертвоприношення наше Господові, Богові нашому; якщо ми неприємну для єгиптян пожертву почнемо приносити на очах у них, то чи не побʼють вони нас камінням?
27. Ми підемо в пустелю, на три дні шляху, і принесемо пожертву Господові, Богові нашому, як Він скаже нам.
28. І сказав фараон: Я відпущу вас принести пожертву Господові, Богові вашому, в пустелі, лише не відходьте далеко. Помоліться за мене.
29. Мойсей сказав: Ось, я виходжу від тебе, і помолюся Господові, і щезнуть мухи від фараона, і від служників його, і від народу його завтра. Тільки фараон нехай перестане обманювати, не відпускаючи народу принести пожертву Господові.
30. І вийшов Мойсей від фараона, і помолився Господові.
31. І вчинив Господь за словом Мойсея; і віддалив мух від фараона, і від служників його і від народу його; не лишилося жодної.
32. Але фараон ожорсточив серце своє також і цього разу, і не відпустив народу.

9

Вихід 9

Сутичка з фараоном; шосте звернення до нього; восьме чудо.

1. І сказав Господь Мойсеєві: Піди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння.
2. Бо коли ти не захочеш відпустити і ще будеш притримувати його,
3. То ось, рука Господня буде на худобі твоїй, котра в полі, на конях і на віслюках, на верблюдах, на волах і вівцях; буде моровиця вельми важка.
4. І вчинить розподіл Господь поміж худобою ізраїльською і худобою єгипетською, і з усієї худоби синів Ізраїлевих не загине ніщо.
5. І визначив Господь час, сказавши: Завтра учинить це Господь на землі цій.
6. І вчинив це Господь другого дня, і загинула вся худоба єгипетська; з худоби ж синів Ізраїля не загинуло ніщо.
7. Фараон послав вивідувачів, і ось, із худоби ізраїльтян не загинула жодна. Але серце фараона ожорсточилося, і він не відпустив народу.
8. І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові: Візьміть по повній пригорщі попелу з печі, і нехай кине його Мойсей у небо на очах фараона.
9. І здійметься курява по всій землі єгипетській, і буде на людях і на худобі запалення з болячками по всій землі єгипетській.
10. Вони взяли попелу з печі, і зʼявилися перед очима фараона. Мойсей кинув попіл у небо, і зʼявилося запалення з болячками на людях і на худобі.
11. І не могли чаклуни устояти перед Мойсеєм, з причини запалення; тому що запалення було й на чаклунах і на всіх єгиптянах.
12. Але Господь ожорсточив серце фараона, і він не послухав їх (Мойсея і Аарона), як говорив Господь Мойсеєві.
13. І сказав Господь Мойсеєві: Завтра підведися вранці, і зʼявися перед очима фараона, і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння.
14. Бо цього разу Я пошлю всі урази Мої в серце твоє, і на служників твоїх, щоб ти спізнав, що немає подібного Мені на всій землі.
15. Оскільки Я простягнув руку Мою, то міг би уразити тебе і народ твій моровицею, і ти знищений був би на землі.
16. Та для того Я зберіг тебе, аби показати на тобі силу Мою, і, щоб звіщено було ймення Моє по всій землі.
17. Ти ще стоїш упоперек народові Моєму, щоб не відпускати його;
18. То ось, Я пошлю завтра, о цій самій порі, град вельми значний, подібного до котрого не було в Єгипті від дня заснування його й донині.
19. Отож, накажи зібрати череди твої і все, що у тебе у полі; на всіх людей і на худобу, котрі залишаться в полі і не зберуться в доми, впаде град, і вони помруть.
20. Ті із служників фараонових, котрих настрашили слова Господні, квапливо зібрали служників своїх і череди свої в доми.
21. А хто не навернув серця свого до слова Господнього, той залишив служників своїх і череди свої в полі.
22. І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку свою до неба, і впаде град на всю землю єгипетську, на людей, на худобу і на всю траву польову на землі єгипетській.
23. І підніс Мойсей посоха свого до неба; і Господь озвався громом і градом, і вогонь розливався по землі, і послав Господь град на землю єгипетську.
24. І був град і вогонь поміж градом, град був вельми значний, якого не було по всій землі єгипетській з часу заселення її.
25. І побив град по всій землі єгипетській усе, що було в полі, від людини до худобини; і всю траву польову побив град, і всі дерева в полі поламав.
26. Тільки на землі Ґошен, де жили сини Ізраїля, не було граду.
27. І послав фараон, і прикликав Мойсея й Аарона і сказав їм: На цей раз я згрішив; Господь праведний, а я і народ мій завинили.
28. Помоліться Господові, досить уже тієї могутньої громовиці і градобою; і вже відпущу вас, і не буду затримувати.
29. Мойсей сказав йому: Тільки-но я вийду за місто і піднесу руки мої до Господа, громи перестануть, і граду більше не буде, щоб ти переконався, що Господня земля.
30. Але я знаю, що ти і служники твої ще не боїтеся Господа Бога.
31. Льон і ячмінь були побиті, тому що ячмінь виколосився, а льон запліднився.
32. А пшениця і полба не побиті, тому що вони були пізніми.
33. І вийшов Мойсей від фараона з міста і підніс руки свої до Господа; і припинилися грім і град, і дощ перестав литися на землю.
34. І побачив фараон, що перестав дощ і град, і грім, і продовжував грішити, і обтяжив серце своє сам і служники його.
35. І ожорсточилося серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїля, як і говорив Господь через Мойсея.

10

Вихід 10

Восьме звертання до фараона.

1. І сказав Господь Мойсеєві: Увійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце служників його, щоб явити поміж ними оці ознаки Мої.
2. І щоб ти міг сказати у вуха синові твоєму і синові сина твого, про те, що Я вчинив у Єгипті, і про ознаки Мої, котрі Я показував у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь.
3. Мойсей та Аарон прийшли до фараона і сказали йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Чи довго ще не вчиниш миру переді Мною? Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння.
4. А якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра Я наведу сарану на твій край.
5. Вона покриє обличчя землі так, що не можна буде бачити землю, і пожере у вас те, що залишилося заціліле від граду; обʼїсть також усі дерева, які ростуть у вас на полі.
6. І виповнить доми твої і доми служників твоїх, і доми усіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх від дня, коли жити почали на землі аж донині. Мойсей обернувся і вийшов од фараона.
7. Тоді служники фараонові сказали йому: Чи довго він буде мучити нас? Відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господові, Богові своєму; невже ти не бачиш, що Єгипет гине?
8. І повернули Мойсея та Аарона до фараона, і фараон сказав їм: Рушайте, звершіть служіння Господові, Богові вашому, але хто ж та хто піде?
9. І сказав Мойсей: Підемо з малолітніми і літніми нашими, із синами нашими і доньками нашими, і з вівцями нашими, із волами нашими рушимо, бо у нас свято Господові.
10. Фараон сказав їм: Нехай буде так, Господь з вами! Я готовий відпустити вас: але нащо з дітьми? Бачите, у вас лихі заміри.
11. Ні, підете одні чоловіки, і звершите служіння Господові, як ви того просили. І вигнали їх від фараона.
12. Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку твою на землю єгипетську; і нехай нападе сарана на землю єгипетську і поїсть всю траву земну, і все, що заціліло від граду.
13. І простер Мойсей посоха свого на землю єгипетську; і Господь навів на цю землю східний вітер, який тривав увесь той день і всю ніч. Наступного ранку східний вітер приніс сарану.
14. І напала сарана на всю землю єгипетську, і лягла по всій країні єгипетській у великій кількості; передніше не було такої сарани, і після цього не буде такої.
15. Вона покрила поверхню всієї землі, так, що землі не було видно, і пожерла всю траву земну і всі плоди деревні, які заціліли від граду, і не лишилося на землі жодної зелені ні на деревах, ні на траві польовій на всій землі єгипетській.
16. Фараон квапливо прикликав Мойсея і Аарона і сказав: Згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами.
17. Я благаю вас тепер простіть гріх мій ще раз, і помоліться Господові, Богові вашому, щоб Він одвернув від мене цю смерть.
18. Мойсей вийшов од фараона, і помолився Господові.
19. І напустив Господь з протилежної сторони західний, і вельми дужий вітер, і він поніс сарану і скинув її в Червоне море; не лишилося жодної сарани на всій землі єгипетській.
20. Однак Господь ожорсточив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїля.
21. І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою до неба, і буде темінь на землі єгипетській, відчутна на дотик пітьма.
22. Мойсей простягнув руку свою до неба, і була густа пітьма по всій землі єгипетській три дні.
23. Не бачили один одного, і ніхто не підводився з місця свого три дні; а в усіх синів Ізраїля було світло в житлах їхніх.
24. Фараон прикликав Мойсея і сказав: Рушайте, звершіть служіння Господові, нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами.
25. Та Мойсей сказав: Ти маєш віддати нам, у руки наші приношення і всеспалення, аби принести Господові, Богові нашому.
26. Нехай підуть і череди наші з нами, не залишиться ані копита; бо з них ми візьмемо на пожертву Господові, Богові нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести для пожертви Господові.
27. І ожорсточив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх.
28. І сказав йому фараон: Йди від мене; бережися, не зʼявляйся більше перед очі мої; у той день, коли ти побачиш обличчя моє, помреш.
29. І сказав Мойсей: Як сказав ти, так і буде; я не побачу більше обличчя твого.

11

Вихід 11

Провіщення загибелі первістків.

1. І сказав Господь Мойсеєві: Іще одну кару Я наведу на фараона і на єгиптян; після цього він відпустить вас звідси. Коли ж він буде відпускати, то квапливо буде гнати вас звідсіля.
2. Підкажи народові, щоб кожний у ближнього свого (сусіди) і кожна жінка у ближньої своєї попросила у борг прикраси срібні і золоті.
3. І дав Господь милість народові Своєму на очах єгиптян; та й Мойсей був вельми великий на землі єгипетській, в очах служників фараонових і в очах народу.
4. І сказав Мойсей: Так говорить Господь: Опівночі Я пройду посеред Єгипту.
5. І помре всілякий первісток на землі єгипетській: від первістка фараона, котрий сидить на престолі своєму, до первістка рабині, котра при жорнах, і все первісне від худоби.
6. І буде зойк великий по всій землі єгипетській, котрого не було, і якого вже не буде ніколи.
7. А в усіх синів Ізраїля ні на чоловіка, ні на скотину не поворухне пес язиком своїм, щоб ви знали, як відрізняє Господь єгиптян та ізраїльтян.
8. І прийдуть усі служники твої до мене, і поклоняться мені, кажучи: Вийди ти і увесь народ, котрого ти очолюєш. Після цього вийду і я. І вийшов Мойсей від фараона, виповнений гнівом.
9. І сказав Господь Мойсеєві: Не послухав вас фараон, щоб помножилися чудеса Мої на землі єгипетській.
10. Мойсей та Аарон здійснили всі ці чудеса перед фараоном: але Господь ожорсточив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїля із землі своєї.

12

Вихід 12

Пасха.

1. І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові на землі єгипетській, кажучи:
2. Місяць цей нехай буде у вас початком місяців; першим нехай буде він у вас поміж місяцями року.
3. Скажіть усій громаді ізраїльтян: На десятий день цього місяця хай візьмуть собі кожний одне ягня по родинах; по ягняти на родину.
4. А якщо родина така мала, що не зʼїсть ягняти, то нехай візьме із сусідом своїм, найближчим до житла свого, за числом душ; у тій мірі, скільки кожний зʼїсть, учинить розподіл ягняти.
5. Ягня має бути у вас без вади, чоловічої статі, однорічне; візьміть його від овечок або ж від кіз.
6. І нехай воно зберігається у вас до чотирнадцятого дня цього місяця; тоді нехай заколе його вся громада ізраїльська увечері.
7. І нехай візьмуть од крови його і помастять на обидвох одвірках і на поперечині дверей у житлах, де будуть їсти його.
8. Нехай зʼїдять мʼясо його цієї ж ночі, спечене на вогні, з прісним хлібом і з гіркими травами нехай зʼїдять його.
9. Не їжте від нього недопеченого, або звареного у воді, але їжте спечене на вогні, голову з ногами і нутрощами.
10. Не лишайте від нього до ранку; а те, що залишиться від нього до ранку, спаліть на вогні.
11. А їжте його так: нехай будуть стегна ваші підперезані, взуття ваше на ногах ваших і посохи ваші в руках ваших, і їжте його квапливо; це – Пасха Господня.
12. А Я цієї ночі пройду по землі єгипетській, і уражу всякого первістка на землі єгипетській від людини до скотини, і над усіма богами єгипетськими звершу суд, Я Господь.
13. І буде у вас кров ознакою на оселях, де ви замешкали, і побачу кров, і пройду мимо вас, і не буде між вами моровиці згубної, коли буду уражати землю єгипетську.
14. І хай буде вам цей день у памʼятку, і святкуйте його як свято Господові, у всіх поколіннях ваших, як настанову вічну святкуйте його.
15. Сім днів їжте прісний хліб, від найпершого дня знищіть квасне в оселях ваших; бо хто буде їсти квасне з першого дня до сьомого дня, душа та буде знищена із середовища Ізраїля.
16. І першого дня нехай буде у вас святе зібрання, і в сьомий день святе зібрання: жодної роботи не мусите робити у ті дні; лише їсти кожному, одне те можна чинити вам.
17. Дотримуйтеся опрісноків, бо в цей день Я вивів громади ваші із землі єгипетської; і дотримуйтеся дня цього в родах ваших, як настанови вічної.
18. Із чотирнадцятого дня першого місяця, з вечора їжте прісний хліб, до вечора двадцять першого дня того ж місяця.
19. Сім днів не повинно бути закваски в оселях ваших; бо хто буде їсти квасне, душа та знищена буде з громади ізраїльтян, – чи то захожий, а чи місцевий мешканець землі тієї.
20. Нічого квасного не їжте; на всякому місці вашого перебування їжте прісний хліб.
21. І скликав Мойсей усіх старшин Ізраїля, і сказав їм: Виберіть і візьміть собі ягнят за родинами вашими і заколіть пасху.
22. І візьміть пучок ісопу, і вмочіть у кров, котра в посудині, і намастіть поперечину і обидва одвірки дверей кровʼю, котра в посудині, а ви ніхто не виходьте за двері оселі своєї до ранку.
23. І піде Господь уражати єгиптян, і побачить кров на поперечині і на обидвох одвірках, і пройде Господь мимо дверей, і не допустить згубникові зайти в оселі ваші для ураження,
24. Зберігайте це, як закон для себе і для синів своїх навіки.
25. І коли прийдете на землю, котру Господь дасть вам, як Він говорив, дотримуйтеся цього служіння.
26. І коли скажуть вам діти ваші: Що це за служіння?
27. Скажете: Це – пасхальна пожертва Господові, Який пройшов мимо осель синів Ізраїля у Єгипті, коли уражав єгиптян, і оселі наші порятував. І став народ на коліна і поклонився.
28. І пішли сини Ізраїля, і вчинили, як звелів Господь Мойсеєві та Ааронові, отак і вчинили.
29. Опівночі Господь уразив усіх первістків на землі єгипетській, від первістка фараонового, який сидів на престолі своєму, до первістка вʼязня, що перебував у вʼязниці, і все первісне із худоби.
30. І підвівся фараон уночі сам і всі служники його, і увесь Єгипет, і зчинився великий лемент на землі єгипетській, тому що не було оселі, де не було б небіжчика.
31. І прикликав фараон Мойсея та Аарона вночі, і сказав: Збирайтеся, вийдіть з-посеред середовища народу мого, як ви, так і сини Ізраїля, і підіть, звершіть служіння Господові, як говорили ви.
32. І дрібну і велику худобу вашу візьміть, як ви говорили, і підіть, і благословіть мене.
33. І квапили єгиптяни народ, щоб скорше виселити його із землі тієї, бо говорили вони: Ми всі помремо.
34. І поніс народ тісто своє передніше, аніж воно скисло; квасина їхня, завʼязана в одежах їхніх, була на плечах їхніх.
35. І вчинили сини Ізраїля за словом Мойсея, і брали в борг у єгиптян речі срібні і речі золоті, і одяг.
36. А Господь дарував милість народові Своєму на очах єгиптян; і вони давали йому, і обібрав він єгиптян.
37. І рушили сини Ізраїля із Рамсесу до Суккоту – близько шістсот тисяч піших чоловіків, окрім дітей.
38. І багато мішаного народу вийшло з ними, і дрібна й велика худоба, череда вельми велика.
39. І спекли вони з тіста, котре винесли із Єгипту, прісні коржі, бо воно ще не скисло, тому що їх вигнали з Єгипту і не могли зволікати, і навіть харчів не приготували з собою на дорогу.
40. А прожили сини Ізраїля в Єгипті чотириста тридцять літ.
41. І по чотириста тридцятьох роках, цього самого дня вийшло все ополчення Господнє із землі єгипетської вночі.
42. Це – ніч дбання Господові за виведення їх із землі єгипетської; оця якраз ніч – дбання Господові у всіх синів Ізраїля в поколіннях їхніх.
43. І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові: Ось настанова про Пасху: жодний чужинець не повинен їсти її.
44. А всякий раб, куплений за срібло, коли обріжеш його, може їсти її.
45. Поселенці і найманець не повинні їсти її.
46. В одній оселі треба їсти її, не виносьте мʼяса геть з оселі, і кісток її не трощіть.
47. Вся громада Ізраїля повинна звершувати її.
48. А якщо оселиться в тебе захожий чужинець, і захоче звершити Пасху Господню, то обріж у нього всіх чоловічої статі, і тоді нехай він почне звершувати її, і буде як місцевий мешканець землі, а жодний необрізаний не повинен їсти її.
49. Один закон нехай буде і для місцевого мешканця і для зайшлого, що оселився між вами.
50. І вчинили все сини Ізраїля, як звелів Господь Мойсеєві та Ааронові, так і вчинили.
51. Того ж самого дня Господь вивів синів Ізраїля із землі єгипетської за ополченнями їхніми.

13

Вихід 13

Освячення первістків. Повеління про прісний хліб.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Освяти Мені кожного первістка, що розкриває утробу серед синів Ізраїля, серед людей і серед худоби, – для Мене воно!
3. І сказав Мойсей народові: Памʼятайте цей день, коли вийшли ви з Єгипту, із дому рабства: бо рукою міцною вивів вас Господь звідти; і не їжте квасного.
4. Сьогодні виходьте ви, в місяці Авіві.Авів - дозріваючі колоски.
5. І коли введе тебе Господь на землю ханаанеїв, і хеттеїв, і амореїв, і хіввеїв, і євусеїв, про яку присягався Він батькам твоїм, що дасть тобі землю, де тече молоко і мед; то звершуй оце служіння в цьому місяці.
6. Сім днів їж прісний хліб, а на сьомий день – Свято Господові.
7. Прісний хліб треба їсти сім днів, і не мусить бути в тебе квасний хліб, і не мусить бути у тебе квасного у всьому краї твоєму.
8. І оголоси того дня синові твоєму, кажучи: Це заради того, що Господь учинив зі мною, коли я вийшов з Єгипту.
9. І нехай буде тобі оце памʼятною ознакою на руці твоїй і памʼятником перед очима твоїми, щоб Закон Господній був в устах твоїх; бо рукою міцною вивів тебе Господь з Єгипту.
10. Виконуй же настанови ці у призначений час, із року в рік.
11. І коли введе тебе Господь на землю Ханаанську, як Він присягався тобі і батькам твоїм, і дасть її тобі;
12. Відділяй Господові кожного первістка, що розкриває утробу, і все первісне із худоби, яка в тебе буде, чоловічої статі, це – Господове.
13. І кожного первістка з віслюків викупляй за ягня, а як не викупиш, ти повинен зламати йому шию; а всіх первістків із людей твоїх ти повинен викупляти.
14. І коли потім запитає тебе син твій, кажучи: Що це?, то скажи йому: Рукою міцною вивів нас Господь з Єгипту, із дому рабства.
15. Тому, коли фараон чинив спротив і не одпустив нас, Господь умертвив усіх первістків на землі єгипетській, від первістка людського до первістка з худоби: через те я приношу на пожертву Господові все, що розкриває утробу чоловічої статі, а всілякого первістка із синів моїх викупляю.
16. І нехай буде це ознакою на руці твоїй і замість повʼязки над очима твоїми, бо рукою міцною Господь вивів нас із Єгипту.
17. Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів його шляхом через землю Филистимську, тому що вона близько; бо сказав Бог: Щоб не пожалкував народ, забачивши війну, і не повернувся в Єгипет.
18. І обвів Бог народ шляхом пустельним до Червоного моря. І вийшли сини Ізраїля озброєні із землі єгипетської.
19. І взяв Мойсей з собою кості Йосипа; бо Йосип присягою взяв клятву синів Ізраїля, сказавши: Відвідає вас Бог, і ви з собою винесіть кості мої звідси.
20. І рушили сини Ізраїля із Суккоту, і отаборилися в Етамі, на межі пустелі.
21. А Господь йшов перед ними удень в стовпі хмаровому, щоб проводжати їх у дорозі, а вночі в стовпі вогняному, щоб світити їм, аби могли йти удень та вночі.
22. І не зникав стовп хмаровий удень і стовп вогняний уночі перед народом.

14

Вихід 14

Загибель єгиптян в Червоному морі. Мандрування в пустелі.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Скажи синам Ізраїля, щоб вони завернули й отаборилися перед Пі-Гахіротом, між Мігдолом і поміж морем, перед Баал-Цефоном; навпроти нього отаборилися біля моря.
3. І скаже фараон про синів Ізраїля: Вони заблукали на землі оцій, замкнула їх пустеля.
4. А Я ожорсточу серце фараона і він буде гнатися за вами, і покажу славу Мою на фараоні і на всьому війську його; і спізнають єгиптяни, що Я – Господь. І вчинили так.
5. І сповіщено було царю єгипетському, що народ утік, і виповнилося серце фараона і служників його супроти народу цього, і вони сказали: Що це ми учинили? Нащо відпускали ізраїльтян, щоб вони вийшли з підданства нашого?
6. Фараон повелів запрягти колісницю свою, і народ свій узяв із собою.
7. І взяв шістсот колісниць відбірних і всі колісниці єгипетські, і старшин над усіма ними.
8. І ожорсточив Господь серце фараона, царя єгипетського, він погнався за синами Ізраїля; а сини Ізраїля йшли під рукою високою.
9. І погналися за ними єгиптяни, і всі коні з колісницями фараона, і вершники, і все військо його, і наздогнали їх біля моря, де вони отаборилися, при Пі-Гахіроті перед Баал-Цефоном.
10. Фараон наблизився, і сини Ізраїля озирнулися, і ось, єгиптяни женуться за ними; і вельми настрашилися і заголосили сини Ізраїля до Бога.
11. І сказали Мойсеєві: Хіба бракує цвинтарів у Єгипті, що ти завів нас помирати в пустелю, вивівши нас із Єгипту?
12. Чи не це саме говорили ми тобі в Єгипті, сказавши: Залиши нас, ми будемо працювати в Єгипті? Тому що ліпше бути нам рабами в єгиптян, аніж померти в пустелі.
13. Та Мойсей сказав народові: Не лякайтеся, стійте, і побачите порятунок Господній, котрого Він сподіє вам нині; бо єгиптян, яких ви бачите нині, більше не побачите повіки.
14. Господь буде воювати за вас, а ви зберігайте спокій.
15. І сказав Господь Мойсеєві: Чого ти волаєш до Мене? Скажи синам Ізраїля, щоб вони рушали.
16. А ти піднеси посоха свого і простягни руку твою на море, і розділи його, і пройдуть сини Ізраїля серед моря суходолом.
17. А Я ожорсточу серце єгиптян, і вони рушать слідом за вами. І покажу славу Мою на фараоні і на війську його, на колісницях його і на вершниках його.
18. І спізнають єгиптяни, що Я – Господь, коли покажу славу Мою на фараоні, на колісницях його і на вершниках його.
19. І рушив Ангел Божий, що йшов перед табором ізраїльтян, і вже йшов позаду в них, рушив і стовп хмаровий від лиця їхнього і став позаду в них.
20. І ввійшов у середину поміж табором єгипетським і між табором ізраїльтян, і був хмарою і мороком для одних і освітлював ніч для інших, і не поближчали між собою упродовж ночі.
21. І простягнув Мойсей руку свою на море, і гнав Господь море дужим східним вітром тієї ночі, і вчинив море суходолом; і розступилася вода.
22. І рушили сини Ізраїля через море суходолом; а вода їм стояла стіною праворуч і ліворуч.
23. Погналися єгиптяни, і ввійшли за ними в середину моря всі коні фараона, і колісниці його, і вершники його.
24. І вранішньої варти глянув Господь на табір єгиптян крізь стовп вогненний і хмаровий, і вчинив замішання в таборі єгиптян,
25. І поскидав колеса з колісниць їхніх, так що вони тягли їх заважко. І сказали єгиптяни: Утікаймо від лиця ізраїльтян, тому що Господь воює за них супроти єгиптян.
26. І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою на море, і нехай ринуть води на єгиптян, на колісниці їхні і на вершників їхніх.
27. І простягнув Мойсей руку свою на море, і під ранок вода повернулася на своє місце, а єгиптяни бігли назустріч воді. Так винищив Господь єгиптян серед моря.
28. І повернулася вода і покрила колісниці і вершників цього війська фараонового, які ввійшли за ними в море; не лишилося жодного із них.
29. А сини Ізраїлеві пройшли суходолом серед моря; вода стояла їм стіною по праву руку і по ліву руку.
30. І визволив Господь того дня ізраїльтян від рук єгиптян; і побачили ізраїльтяни єгиптян мертвими на березі моря.
31. І побачили ізраїльтяни діяння, котре вчинив Господь над єгиптянами, і настрашився народ Господа, і повірив Господові і Мойсеєві, служникові Його. Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали Господові пісню оцю, і говорили:

15

Вихід 15

Остаточне звільнення від полону. Похвальна пісня Мойсея.

1. Співаю Господові, бо Він високо звеличився; коня і вершника його скинув у море.
2. Господь – сила моя, і пісня моя, Він став моїм порятунком. Він Бог мій, і я прославлю Його, і приготую житло Йому, Богові батька мого, і я звеличу Його.
3. Господь – муж війни, ЄГОВА ймення Йому.
4. Колісниці фараонові і військо його скинув Він у море, і вибрані його старшини втонули у Червоному морі.
5. Безодня їх покрила, вони щезли в глибинах, мов камінь.
6. Правиця Твоя, Господе, уславилася силою; правиця Твоя, Господе, понищила ворога ущент.
7. Величчю Слави Твоєї Ти винищив тих, хто повстав супроти Тебе. Ти послав гнів Твій, і він спопелив їх, як стерню.
8. Від подиху гніву Твого розійшлися води, вода стала, як стіна, і загусли безодні в серці моря.
9. Ворог сказав: Кинуся, наздожену, розділю здобич; насититься ними хіть моя, оголю меча мого, винищить їх рука моя.
10. Ти дихнув духом Твоїм, і покрило їх море: вони поринули, мов свинець, у водах глибоких.
11. Хто, як Ти, Господе, поміж богами? Хто, як Ти, величний святістю, високоповажаний похвалою, Творче чудес?
12. Ти простягнув правицю Свою; і поглинула їх земля.
13. Ти ведеш милістю Твоєю народ оцей, котрого Ти визволив; проводиш силою Твоєю у житло святині Твоєї.
14. Почули народи і тремтять; Жах полонив мешканців Филистії.
15. Тоді осмутилися князі едомські, трепет виповнив вождів моавських, зажурені всі мешканці Ханаана.
16. Нехай же упаде на них страх і жахіття; од могутности руки Твоєї нехай заніміють вони, мов камінь, допоки проходить народ Твій, Господе, доки проходить цей народ, котрого Ти надбав.
17. Введи його і посадови його на горі достатку Твого, на місці, яке Ти витворив житлом Собі, Господе, у святині, котру утворили руки Твої, Володарю!
18. Господь буде царювати навіки віків.
19. Коли увійшли коні фараонові із колісницями його, із вершниками його в море, то Господь завернув на них води морські, а сини Ізраїля пройшли суходолом серед моря.
20. І взяла Маріям-пророчиця, сестра Ааронова, в руку свою тімпанмузичний інструмент. і вийшли за нею усі жінки з тімпанами і хороводами.
21. І співуче проказувала Маріям перед ними: Співайте Господові; бо високо звеличився Він, коня і вершника його скинув у море.
22. І повів Мойсей ізраїльтян від Червоного моря, і вони прийшли в пустелю Шур, і йшли вони три дні пустелею, і не знаходили води.
23. Прийшли в Мару, і не могли пити води в Марі, бо вона була гірка, а тому й назване те місце Мара.Гіркота
24. І заремствував народ на Мойсея, кажучи: Що нам пити?
25. Мойсей звернувся до Господа, і Господь показав йому дерево, і він кинув його у воду, і вода стала солодкою. Там Бог дав народові закон і суд, і там випробував його.
26. І сказав: Якщо ти будеш дослухатися голосу Господа, Бога твого, і чинитимеш угодне Йому, і зважатимеш на заповіді Його, і дотримуватимешся всіх настанов Його, то не наведу на тебе жодної хвороби, котрі Я навів на єгиптян, бо Я – Господь, зцілювач твій.
27. І прийшли у Елім; там було дванадцять криниць води і сімдесят фінікових дерев; і розташувалися там табором при воді.

16

Вихід 16

Голод.

1. І рушили з Еліму, і прийшла вся громада синів Ізраїля у пустелю Сін, що між Елімом і поміж Сінаєм, на пʼятнадцятий день другого місяця по виході їхнього із єгипетської землі.
2. І заремствувала вся громада синів Ізраїля на Мойсея та Аарона в пустелі.
3. І сказали їм сини Ізраїля: О, якби ми померли від руки Господньої на землі єгипетській, коли ми сиділи біля казанів з мʼясом, коли ми їли хліб досхочу! Бо вивели ви нас у цю пустелю, щоб усю громаду поморити голодом.
4. І сказав Господь Мойсеєві! Ось, Я дощем нащедрю вам хліб з неба; і нехай народ виходить і збирає щоденно, скільки треба на день, щоб Мені випробувати його, чи буде він чинити за Моїм законом, чи ні.
5. А шостого дня нехай заготують, що принесуть, і буде удвічі супроти того, по скільки збирають в інші дні.
6. І сказали Мойсей та Аарон усій громаді синів Ізраїля: Увечері спізнаєте ви, що Господь вивів нас із землі єгипетської,
7. І вранці побачите славу Господню, бо почув Він нарікання ваше на Господа: А що ми таке, що ремствуєте на нас?
8. І сказав Мойсей: Спізнаєте, коли увечері Господь дасть вам мʼяса в харчі, а вранці хліба досхочу; бо Господь почув нарікання ваше, котре ви зчинили супроти Нього: А ми що? Не на нас ремствування ваше, але на Господа.
9. І сказав Мойсей Ааронові: Скажи всій громаді синів Ізраїля: Постаньте перед Господом, бо Він почув нарікання ваше.
10. І коли говорив Аарон до всієї громади синів Ізраїля, то вони роззирнулися в пустелі, і ось, Слава Господня зʼявилася у хмарі.
11. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
12. Я почув ремство синів Ізраїля; скажи їм: Увечері будете їсти мʼясо, а вранці насититеся хлібом, і спізнаєте, що Я Господь, Бог ваш.
13. Увечері налетіли перепілки і вкрили табір, а вранці лежала роса біля табору.
14. Роса врешті щезла, аж ось, на поверхні пустелі щось дрібне, круповидне, дрібоньке, мов іній на землі.
15. І побачили сини Ізраїля, і говорили один одному: Що це? Бо не знали, що це таке. І Мойсей сказав їм: Це хліб, котрого Господь дав вам на поживу.
16. Ось що наказав Господь: Збирайте його кожний по стільки, скільки зʼїсть, по гомеру на душу, за числом душ, скільки у кого в шатрі, збирайте.
17. І вчинили так сини Ізраїля, і зібрали, хто багато, а хто мало.
18. І вимірювали гомером, і в того, хто зібрав багато, не було зайвого, а в того, хто мало, не було нестачі. Кожний зібрав, скільки міг спожити.
19. І сказав їм Мойсей: Ніхто не лишай цього до ранку.
20. Та не послухали вони Мойсея, і залишили від цього деякі на ранок; і завелася черва, і воно засмерділося; і розгнівався на них Мойсей.
21. І збирали його вранці, кожний скільки йому зʼїсти; коли ж зʼявлялося сонце, воно тануло.
22. А шостого дня зібрали хліба удвічі, по два гомери на кожного; і прийшли всі старшини громади, і доповіли Мойсеєві.
23. І він сказав їм: Ось що повідав Господь: Завтра спокій, свята субота Господня; що треба спекти, – спечіть, і що треба зварити, – зваріть сьогодні, а що залишиться, відкладіть і збережіть до ранку.
24. І відклали вони до ранку, як звелів їм Мойсей, і воно не засмерділося, і черви в ньому не було.
25. І сказав Мойсей: Їжте його сьогодні; бо сьогодні субота Господня; сьогодні не знайдете його на полі.
26. Шість днів збирайте його; а сьомого дня – субота; не буде його цього дня.
27. Але деякі з народу вийшли сьомого дня збирати, і не знайшли.
28. І сказав Господь Мойсеєві: Чи довго ви будете ухилятися від виконання заповідей Моїх і законів Моїх?
29. Дивіться, Господь дав вам суботу, а тому Він якраз дає шостого дня хліба на два дні: залишайтеся кожний у себе, ніхто не виходь від місця свого сьомого дня.
30. І спочивав народ сьомого дня.
31. І назвав дім Ізраїля тому хлібові імʼя: манна; вона була, наче коріяндрове насіння, біла, а на смак, наче у медівника.
32. І сказав Мойсей: ось, що звелів Господь: Наповніть манною гомера на збереження для ваших поколінь, аби бачили хліб, котрим Я насичував вас у пустелі, коли вивів вас із краю єгипетського.
33. І сказав Мойсей Ааронові: Візьми одну посудину, і поклади до неї повний гомер манни, і постав його перед Господом, на збереження для поколінь ваших.
34. І поставив його Аарон перед Ковчегом Свідчення на збереження, як звелів Господь Мойсеєві.
35. Сини Ізраїля їли манну сорок літ, аж доки не прийшли на землю заселену; манну їли вони, доки не прийшли до рубежів землі ханаанської.
36. А гомор є десята частка ефи.

17

Вихід 17

Спрага.

1. І рушила вся громада синів Ізраїля з пустелі Сін у мандрівку свою, за велінням Господнім, і розташувалися табором у Рефідімі, і не було води напитися народові.
2. І докоряв народ Мойсеєві, і говорили: Дайте нам води погамувати спрагу. І сказав їм Мойсей: Чого ви докоряєте мені? Чого спокушаєте Господа?
3. І спраглий був там народ на воду, і ремствував народ на Мойсея, говорячи: Нащо ти вивів нас із Єгипту, поморити спрагою нас і дітей наших, і череди наші?
4. Мойсей заволав до Господа, і сказав: Що мені робити з народом оцим? Ще трохи, і забʼють мене камінням.
5. І сказав Господь Мойсеєві: Пройди перед народом, і візьми з собою деяких старшин ізраїльських і посоха твого, котрим ти ударив по воді, візьми в руку твою і йди.
6. Ось, Я стану перед тобою там на скелі в Хориві, і ти вдариш у скелю, і рине з неї вода, і буде народ пити. І вчинив так Мойсей на очах старшин ізраїльських.
7. І назвав місцю тому ймення: Масса і Меріва з причини докору синів Ізраїля і тому, що вони спокушали Господа, кажучи: Чи є Господь серед нас, чи немає?
8. І прийшов Амалик і воював з ізраїльтянами в Рефідімі.
9. Мойсей сказав Ісусові Навину: Вибери нам мужів, і піди, і завдай поразки Амалику; завтра я стану на вершину пагорба, і посох Божий буде в руці моїй.
10. І вчинив Ісус, як сказав йому Мойсей, і пішов битися з Амаликом; а Мойсей та Аарон і Хур піднялися на вершину пагорба.
11. І коли Мойсей підносив руки свої, перемагав Ізраїль, а коли опускав руки свої, долав Амалик.
12. Та руки Мойсеєві важчали, і тоді узяли камінь і підклали його під нього, і він присів на ньому. Аарон же і Хур підтримували його, один з одного, а другий з другого боку. І були руки піднесені до заходу сонця.
13. І переміг Ісус Амалика і народ його вістрям меча.
14. І сказав Господь Мойсеєві: Напиши це для памʼяті в книжку і навій Ісусові, що Я назовсім зітру памʼять амаликитян із піднебесної.
15. І спорудив Мойсей жертовника і назвав йому ймення: Єгова Ніссі (Господь – знамено моє).
16. Тому що, сказав він, рука на престолі Господа: війна у Господа супроти Амалика із роду в рід.

18

Вихід 18

Зустріч Мойсея з Їтром; призначення суддів.

1. І почув Їтро, священик Мідіянський, тесть Мойсея, про все, що вчинив Бог для Мойсея і для Ізраїля, народу Свого, коли вивів Господь Ізраїля з Єгипту.
2. І взяв Їтро, тесть Мойсеїв, Ціппору, дружину Мойсеєву, яку перед тим повернув,
3. І двох синів її, з котрих одному ймення Ґершом, бо говорив Мойсей: Я зайшлий на землі чужій,
4. А другому ймення Еліезер, тому що, говорив він, Бог батька мого був мені помічником і врятував мене від меча фараонового.
5. І прийшов Їтро, тесть Мойсеїв, із синами його і дружиною його до Мойсея в пустелю, де він розташувався табором біля Божої гори.
6. І переказав Мойсеєві: Я, тесть твій Їтро, іду до тебе, і дружина твоя, і два сини її з нею.
7. Мойсей вийшов назустріч тестеві своєму, і вклонився, і цілував його, і після взаємного вітання вони зайшли в шатро.
8. І розповів Мойсей тестеві своєму про все, що вчинив Господь з фараоном і з єгиптянами за Ізраїля, і про всі труднощі, які зустрілися їм на шляху, і як урятував їх Господь.
9. Їтро радів за всі доброчинства, котрі Господь дарував Ізраїлю, коли звільнив його з руки єгиптян.
10. І сказав Їтро: Благословенний Господь, що визволив вас із руки єгиптян та з руки фараона, Котрий визволив народ оцей від влади єгиптян;
11. Нині спізнав я, що Господь найвищий з-поміж усіх богів, у тому, чим вони звеличувалися над ізраїльтянами.
12. І приніс Їтро, тесть Мойсеїв, усеспалення і пожертви Богові: і прийшов Аарон і всі старшини Ізраїлеві їсти хліб із тестем Мойсеєвим перед Богом.
13. Другого дня присів Мойсей судити народ, і стояв народ перед Мойсеєм з ранку до вечора.
14. І бачив тесть Мойсеїв усе, що він чинить з народом, і сказав: Що це ти вчиняєш із народом? Чому ти сидиш один, а увесь народ стоїть перед тобою цілісінький день?
15. І сказав Мойсей тестеві своєму: Народ приходить до мене просити суду в Бога;
16. Коли станеться у них якась тяжба, вони приходять до мене і, я розсуджую між сторонами, і тлумачу настанови Божі і закони Його.
17. Але тесть Мойсеїв сказав йому: Не добре ти це чиниш.
18. Ти вимучиш себе і народ оцей, котрий з тобою; бо вельми важка для тебе ця справа: Ти один не можеш звершувати її.
19. Отож, прислухайся до слів моїх, я дам тобі пораду, і буде Бог з тобою: Будь для народу посередником перед Богом і повідуй Богові діла його.
20. Навчай їх настанов і законів Божих, підказуй їм шлях його, котрим вони мають простувати, і справи, які вони мають чинити.
21. А ти придивися до людей здібних, які бояться Бога, людей правдивих, таких, що ненавидять зиск, і постав їх над народом тисяцькими, соцькими, півсоцькими та десяцькими.
22. Нехай вони судять народ в усякий час, і про всіляку важливу справу доповідають тобі, а всі дрібні справи розсуджують самі: і буде тобі полегшення, і вони понесуть з тобою ношу.
23. Якщо ти вчиниш так, і Бог звелить тобі, то ти можеш устояти, і увесь народ оцей буде відходити в своє місце з миром.
24. І прислухався Мойсей до поради тестя свого, і вчинив так, як той казав.
25. І вибрав Мойсей з усього Ізраїля здібних людей, і поставив їх старшинами народу, тисяцькими, соцькими, півсоцькими і десяцькими.
26. І судили вони народ у всілякий час; а про справи складні доповідали Мойсеєві, а всі дрібні справи розсуджували самі.
27. І відпустив Мойсей тестя свого, і він пішов у свій край.

19

Вихід 19

Ізраїль біля підніжжя гори Сінай. Зʼява Бога Мойсеєві.

1. Третього місяця по виході синів Ізраїля з єгипетської землі, саме в день новомісяччя, прийшли вони у пустелю Сінайську.
2. І рушили вони із Рефідіму, і прийшли в пустелю Сінайську і, розташувалися там табором у пустелі; і розташувався там Ізраїль табором навпроти гори.
3. Мойсей зійшов до Бога на гору, і обізвався до нього Господь з гори, кажучи: Так скажи домові Якова і повідай синам Ізраїля:
4. Ви бачили, що Я вчинив єгиптянам, і як Я носив вас, наче на крилах орлових і приніс вас до Себе.
5. Отож, якщо ви будете дослухатися голосу Мого, і дотримуватися заповіту Мого, то будете Моїм спадком із-поміж усіх народів, бо Моя вся земля.
6. А ви будете у Мене царством священиків і народом святим. Ось слова, які ти скажеш синам Ізраїля.
7. І прийшов Мойсей і скликав старшин народу, і переказав їм усі ці слова, які заповідав йому Господь.
8. І весь народ відповідав одноголосно, кажучи: Усе, що сказав Господь, виконаємо. І передав Мойсей слова народу Господові.
9. І сказав Господь Мойсеєві: Ось, Я прийду до тебе в густій хмарині, щоб чув народ, як Я буду говорити з тобою, і повірив тобі назавжди. І Мойсей оголосив слова народу Господові.
10. І сказав Господь Мойсеєві: Піди до народу, і освяти його сьогодні і взавтра, нехай виперуть одяг свій.
11. Аби готовими бути до третього дня; бо третього дня прийде Господь перед очима всього народу на гору Сінай.
12. І проведи для народу риску довкола нього з усіх боків, і скажи: Бережіться сходити на гору і торкатися підніжжя її; усякий, хто доторкнеться гори, скараний буде на смерть.
13. Нехай рука не торкнеться до нього, а нехай забʼють його камінням, або ж порішать стрілою; чи худоба, а чи людина нехай зрокована буде на смерть. Коли засурмить протяжно сурма, нехай вони підійдуть до гори.
14. І зійшов Мойсей з гори до народу, і освятив народ, і вони випрали свій одяг.
15. І сказав народові: Будьте готові до третього дня; не торкайтеся дружин.
16. Третього дня, вранці, були громи, і блискавиці, і густа хмара над горою; і трубний звук вельми сильний; і затремтів увесь народ, який був у таборі.
17. І вивів Мойсей народ із табору назустріч Богові, і стали біля підніжжя гори.
18. А гора Сінай вся димувала від того, що Господь зійшов на неї в огні; і підносився від неї дим, як дим з печі, і вся гора дуже тряслася.
19. І звук трубний потужнішав щомиті. Мойсей говорив, а Бог відповідав йому голосом.
20. І ступив Господь на гору Сінай, на вершину гори, і покликав Господь Мойсея на вершину гори і вийшов Мойсей.
21. І сказав Господь Мойсеєві: Зійди, і остережи народ, щоб не поривався до Господа бачити Його, інакше багато з них загинуть.
22. А священики, які наближаються до Господа, мусять освятити себе, щоб не уразив їх Господь.
23. І сказав Мойсей Господові: Не може народ вийти на гору Сінай; тому що Ти остеріг нас, сказавши: Проведи риску довкола гори і освяти її.
24. І Господь сказав йому: Піди, зійди, потім піднімися ти і з тобою Аарон; а священики і народ нехай не пориваються виходити до Господа, щоб не уразив їх.
25. І зійшов Мойсей до народу, і переказав йому.

20

Вихід 20

Закони Сінайські.

1. І мовив Бог усі слова оці, кажучи:
2. Я Господь, Бог твій, Який вивів тебе з єгипетської землі, із дому рабства.
3. Нехай не буде в тебе інших богів переді Мною.
4. Не роби собі ідола, і жодного зображення того, що на небі вгорі, і що на землі внизу, і що у воді нижче землі.
5. Не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог ревний, що карає дітей за вину батьків до третього і четвертого покоління, тих, що ненавидять Мене,
6. І Той, Який виявляє милість до тисячі поколінь, які люблять Мене і дотримуються Моїх заповідей.
7. Не називай ймення Господа, Бога твого, всує, бо Господь не залишить без покари того, хто називає ймення Його всує.
8. Памʼятай день суботній, щоб освячувати його.
9. Шість днів працюй, і вчиняй всілякі справи твої.
10. А день сьомий – субота Господові, Богові твоєму: не вчиняй цього дня жодної справи ні ти, ні син твій, ні донька твоя, ні раб твій, ні рабиня твоя, ні худоба твоя, ні захожий, котрий в оселях твоїх,
11. Бо за шість днів утворив Господь небо і землю, і море, і все, що в них; а сьомого дня спочив. Тому благословив Господь день суботній і освятив його.
12. Шануй батька твого і матір твою, щоб тривалі були дні твої на землі, котру Господь, Бог твій, дає тобі.
13. Не убивай.
14. Не чини перелюбу.
15. Не кради.
16. Не свідкуй неправдиво на ближнього твого;
17. Не бажай оселі ближнього твого; не бажай дружини ближнього твого, ні раба його, ні рабині його, ні вола його, ні віслюка його – нічого, що у ближнього твого.
18. Увесь народ завважив громи і полумʼя, і звук трубний, і гору, що димувала, і, забачивши те, народ відступив, і зупинився віддалік.
19. І сказали Мойсеєві: Говори ти з нами, а ми будемо слухати, щоб не говорив з нами Бог, бо загинемо.
20. І сказав Мойсей народові: Не бійтеся; Бог прийшов, аби випробувати вас, і щоб страх Його був перед лицями вашими, щоб ви не грішили.
21. І стояв народ віддалік; а Мойсей ступив у морок, де Бог.
22. І сказав Господь Мойсеєві: Отак скажи синам Ізраїля: Ви бачили, як Я з неба говорив вам:
23. Не вчиняйте переді Мною богів срібних чи богів золотих, не робіть собі.
24. Споруди Мені жертовника із землі і принось на ньому усеспалення твої, і мирні пожертви твої, овець твоїх і волів твоїх; на всілякому місці, де Я увічню ймення Моє, Я прийду до тебе, і благословлю тебе.
25. А якщо будеш споруджувати Мені жертовника із каміння, то не споруджуй його з тесаного. Бо тільки-но покладеш на нього тесло твоє, то опоганиш його.
26. І не виходь по сходах до жертовника Мого, щоб не відкрилась перед ним голизна твоя.

21

Вихід 21

Закони про служників; убивство і ушкодження тілесні.

1. А ось закони, котрі ти оголосиш їм:
2. Якщо купиш раба єврея, нехай він працює шість літ, а сьомого нехай вийде на волю без виплати.
3. Якщо він прийшов сам, нехай і вийде сам. А якщо він одружений, то вийде з ним також дружина його.
4. Якщо ж господар його дав йому дружину, і вона народила йому синів, або дочок, то дружина і діти її нехай залишаться у господаря її, а він вийде один.
5. Та коли раб скаже: Люблю господаря мого, дружину мою і дітей моїх; не піду на волю,
6. То нехай господар його приведе його перед суддями, і підведе його до дверей чи до одвірка, і проколе йому господар вухо його шилом, і він залишиться служити йому навіки.
7. Якщо хтось продасть доньку свою як рабиню, то вона не може вийти, як виходять раби,
8. Якщо вона не до вподоби господареві своєму, і він не заручить її, нехай дозволить викупити її, а чужому народові продати її не вільний, бо сам знехтував нею.
9. Якщо він заручить її з сином своїм, нехай вчинить з нею за правом дочок.
10. Якщо ж другу візьме за нього, то її не можна позбавляти харчу, одягу і подружнього співжиття.
11. А якщо він оцих трьох речей не вчинив для неї, нехай вона відійде даром, без викупу.
12. Хто ударить чоловіка так, що той помре, нехай буде скараний на смерть.
13. Але якщо хтось не мав злого наміру, а Бог попустив йому попасти під руки його, то Я призначу у тебе місце, куди податися убивникові.
14. А якщо хтось із наміром умертвить ближнього підступно, то навіть од жертовника Мого бери його на смерть.
15. Хто ударить батька свого, або матір свою, нехай зрокований буде на смерть.
16. Хто украде чоловіка і продасть його, чи знайдуть його у руках його, нехай покараний буде на смерть.
17. Хто лихословить батька свого чи матір свою, нехай покараний буде на смерть.
18. Коли сваряться і один чоловік ударить другого каменем, або кулаком, і той не помре, але змушений буде лягти в ліжко,
19. То, якщо він підведеться і буде виходити з оселі за допомогою палиці, той, хто вдарив його, не підлягатиме смерті; нехай лиш дасть відплату за втрату часу і дасть кошти на лікування його.
20. А якщо хтось ударить раба свого чи рабиню свою палицею, і вони помруть під рукою його, то його треба покарати.
21. Та якщо вони день чи два переживуть, то не варто карати його; бо це його срібло.
22. Коли бʼються люди, і вдарять вагітну жінку, і вона скине дитя, але не матиме іншої шкоди, то взяти з винного пеню,Грошове відшкодування. котру вимагатиме чоловік тієї жінки, і він мусить виплатити її згідно з присудом суду.
23. А якщо буде шкода, то віддай душу за душу.
24. Око за око, зуб за зуб, руку за руку, ногу за ногу.
25. Опік за опік, рану за рану, синяка за синяка.
26. Якщо хтось раба свого ударить в око, чи рабиню свою в око, і пошкодить його, то нехай відпустить їх на волю за око.
27. А якщо хтось вибʼє зуба рабові своєму чи рабині своїй, нехай відпустить їх на волю за зуб.
28. Якщо віл забʼє рогами чоловіка чи жінку до смерти, то вола забити камінням, і мʼяса його не їсти; а господар вола не має вини.
29. Та, якщо віл був битливий і вчора, і третього дня, і господар знав про те і не остеріг його, а віл убив чоловіка чи жінку, то вола побити камінням, і господаря його зрокувати на смерть.
30. Якщо за нього покладуть викуп, нехай дасть як викуп за душу свою, якого покладуть на нього.
31. Чи сина забʼє рогами, чи доньку забʼє, – за цим же законом чинити з ним.
32. Якщо віл забʼє раба чи рабиню, то господареві їхньому заплатити тридцять шеклів срібла, а вола забити камінням.
33. Якщо хтось розкриє яму, або якщо викопає яму і не закриє її, і впаде до неї віл чи віслюк,
34. То господар ями має заплатити, віддати срібло господареві їхньому, а труп буде його.
35. Якщо чий-небудь віл забʼє до смерти вола у сусіда його, нехай продадуть живого вола, і розподілять навпіл ціну його, також і вбитого нехай розділять навпіл.
36. А якщо відомо було, що віл битливий був учора і третього дня, але господар його не остеріг його, то повинен віддати вола за вола, а вбитий буде його.

22

Вихід 22

Закони про власність; настанови любови до ближнього.

1. Якщо хтось украде вола чи вівцю, і заколе чи продасть, то пʼять волів віддасть за вола і чотири вівці за вівцю.
2. Якщо хтось застане злодія, який підкопує, і вдарить його так, що той помре, то кров не впаде на нього виною.
3. Та якщо зійшло над ним сонце, то впаде на нього вина за кров. Той, що вкрав, мусить заплатити; а коли нічим, то нехай продадуть його для сплати за вкрадене ним.
4. Якщо украдене знайдеться у нього в руках живим, чи то віл, чи віслюк, чи вівця, нехай заплатить удвічі.
5. Якщо хтось учинить потраву в полі чи у винограднику, пустивши свою скотину випасати чуже поле, нехай поверне кращим із поля свого і кращим із виноградника свого.
6. Якщо зʼявиться вогонь і охопить терен, і спалить копи, або жниво, або поле, то мусить заплатити, хто вчинив цю пожежу.
7. Якщо хтось віддасть ближньому на збереження срібло або речі, і вони украдені будуть з дому його, то, якщо упіймають злодія, нехай він заплатить удвічі.
8. А якщо не впіймають злодія, нехай господар дому стане перед судом і присягнеться, що не простягнув руки своєї на власність ближнього свого.
9. Про всіляку річ, яка викликає суперечку, про вола, про віслюка, про вівцю, про одяг, про всіляку річ утрачену, про яку хто-небудь скаже, що вона його, справу обидвох слід довести до суддів. Кого звинуватять судді, той заплатить ближньому своєму удвічі.
10. Якщо хтось віддасть ближньому своєму віслюка, чи вола, чи вівцю, чи яку-небудь іншу скотину на збереження; а вона помре, або буде пошкоджена, або вкрадена, так, що ніхто цього не побачить;
11. Клятва перед Господом нехай буде поміж обома в тому, що той, котрий узяв, не простягнув своєї руки на власність ближнього свого; і господар мусить прийняти, а той не буде платити.
12. А якщо вкрадене буде у нього, то мусить заплатити господареві його.
13. Якщо ж буде розтерзаний звіром, то нехай принесе на доказ розтерзане. За розтерзане він не платить.
14. Якщо хтось позичить у ближнього свого скотину, і вона буде пошкоджена і помре, а господаря не було при цьому, то мусить заплатити.
15. А коли господар її був при ній, то не має платити. Якщо її найняли за гроші, то нехай і піде за таку ціну.
16. Якщо спокусить хтось дівчину незаручену і зляжеться, нехай дасть їй віно і візьме її собі за дружину.
17. А якщо батько не погодиться видати її за нього, нехай заплатить стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам.
18. Ворожки не залишай живою.
19. Усякий скотоложець нехай буде скараний на смерть.
20. Той, хто приносить пожертву богам, окрім одного Господа, нехай буде знищений.
21. Чужинцеві не чини утиску і не пригнічуй його; бо ви самі були чужинцями на землі єгипетській.
22. Ні вдові, ні сироті не чини утиску.
23. А якщо ти пригноблюєш їх, то, коли вони заволають до Мене, Я почую лемент їхній.
24. І запалає гнів Мій, і убʼю вас мечем, і будуть дружини ваші вдовами, і діти ваші сиротами.
25. Якщо позичиш гроші бідному з народу Мого, то не чини утиску йому, і не вимагай од нього процентів.
26. Якщо візьмеш у заклад одяг ближнього твого, – до заходу сонця поверни його.
27. Бо він є єдиним притулком його; він вбрання тіла його: в чому він буде спати? Отож, коли він заволає до Мене, Я почую; бо Я милосердний.
28. Суддів не ганьби; і старшин у народі твоєму не принижуй.
29. Не зволікай приносити Мені початки від стодоли твоєї і від точильні твоєї; віддавай Мені первістка із синів твоїх.
30. Те саме чини з биком твоїм і з вівцею твоєю. Сім днів нехай будуть при матері своїй, а восьмого дня віддавай їх Мені.
31. І будете в Мене людьми святими; і мʼяса, розтерзаного звіром у полі, не їжте, псам кидайте його.

23

Вихід 23

Закони про справедливість і любов до ближнього.

1. Не зважай на чутки, не подавай руки твоєї нечестивому, щоб стати свідком неправди.
2. Не йди за більшістю для зла, і не розвʼязуй тяжби, йдучи за більшістю від правди.
3. І бідному не потурай в тяжбі його.
4. Якщо знайдеш вола ворога твого, чи віслюка його, котрий заблукав, – приведи його до нього.
5. Якщо побачиш віслюка ворога твого, що впав од тягара на собі, то не лишай його: звільни від тягара разом із ним.
6. Не легковаж позовом бідного в суді.
7. Ухиляйся від неправди, і не умертвляй невинного і безневинного, бо Я не виправдаю злочинця.
8. Подарунків не приймай; бо дари сліпими роблять зрячих і завдають шкоди справі справедливих.
9. Чужинця не ображай; ви знаєте душу чужинця, тому що самі були чужинцями на землі єгипетській.
10. Шість літ засівай землю твою, і збирай урожай.
11. А сьомого залишай її у спокої, щоб харчувалися убогі з твого народу, а рештками після них харчувалися звірі польові. Так само вчиняй з виноградником твоїм і з оливкою твоєю.
12. Шість днів учиняй справи свої, а сьомого дня спочинь, щоб спочив віл твій і віслюк твій, і спочили син рабині твоєї і чужинець.
13. Дотримуйтеся всього, що Я вам заповідав; і ймення інших богів не згадуйте: нехай не злітає воно з уст твоїх.
14. Три рази на рік святкуй Мені.
15. Дотримуйся свята опрісноків; сім днів їж прісний хліб, як Я звелів тобі, в призначений час місяця Авіва; бо в ньому ти вийшов з Єгипту: і нехай не зʼявляються до Мене з порожніми руками.
16. Дотримуйся свята жнив перших плодів труда твого, які ти сіяв у полі, і свято збирання плодів наприкінці року, коли прибереш із поля жниво твоє.
17. Три рази на рік мусить зʼявлятися вся чоловіча стать твоя перед очима Володаря, Господа.
18. Не виливай крови пожертви Моєї на квасне, і жир від святкової пожертви Моєї не повинен лишати до ранку.
19. Першоплоди землі твоєї принось у дім Господа, Бога твого. Не вари козеняти у молоці матері його.
20. Ось, Я посилаю поперед тебе Ангела охороняти тебе в дорозі і вести тебе в те місце, котре Я приготував.
21. Пильнуй себе перед очима Його, і чуй голос Його; не чини опору супроти Нього, тому що Він не простить гріха вашого; бо ймення Моє у Ньому.
22. Якщо ти будеш дослухатися голосу Його і виконуватимеш усе, що скажу, то ворогом буду ворогів твоїх і супротивником супротивників твоїх.
23. Бо піде перед тобою Ангел Мій, і поведе тебе до амореїв, періззеїв, хеттеїв, ханаанеїв, єввеїв і євусеїв, і винищу їх.
24. Тож не поклоняйся богам їхнім, і не служи їм, і не бери прикладу із учинків їхніх, але понищ їх, і зруйнуй стовпи їхні.
25. Служіть Господові, Богові вашому, і Він благословить хліб твій і воду твою; і відверну од вас хвороби.
26. Не буде таких, що передчасно народжують, і безплідних на землі твоїй; число днів твоїх вчиню повним.
27. Жахіття Моє пошлю перед тобою, і в замішання приведу всілякий народ, до котрого ти прийдеш, і буду обертати до тебе потилицею усіх ворогів твоїх.
28. Пошлю перед тобою шершнів, і вони прогонять від тебе єввеїв, ханаанеїв і хеттеїв.
29. Не прожену їх від тебе упродовж року, щоб земля не стала порожньою, і не помножилися супроти тебе звірі польові.
30. Поступово буду проганяти їх від тебе, аж доки ти не розмножишся і не візьмеш у володіння землі цієї.
31. Проведу межі твої від моря Червоного до моря Филистимського, і від пустелі до ріки: бо передам у руки ваші мешканців цієї землі, і проженеш їх з-перед очей твоїх.
32. Не йди на спілку ні з ними, ні з богами їхніми.
33. Не повинні вони жити на землі твоїй, щоб вони не ввели тебе у гріх супроти Мене; бо, якщо ти служитимеш богам їхнім, то це буде для тебе сіттю.

24

Вихід 24

Про скинію. Поклоніння народу Богові.

1. І Мойсеєві сказав Він: Піднімися до Господа, ти і Аарон, Надав і Авігу, і сімдесят із старшин Ізраїля, і вклоніться здалеку.
2. Мойсей один нехай наблизиться до Господа; а вони нехай не наближаються, і народ нехай не піднімається з ним.
3. І прийшов Мойсей, і переказав народові усі слова Господні і всі закони, і відповідав увесь народ в один голос, і сказали: Усе, що сказав Господь, виконаємо.
4. І написав Мойсей усі слова Господні, і, підвівшися вдосвіта, спорудив під горою жертовника і дванадцять каменів, за числом дванадцяти колін Ізраїля.
5. І послав юнаків із синів Ізраїля, і принесли вони усеспалення, і закололи ягнят для мирної пожертви Господові.
6. Мойсей, узявши половину крови, влив до чаші, а другою половиною покропив жертовника.
7. І взяв книжку Заповіту, і прочитав уголос народові, і сказали вони: Усе, що сказав Господь, виконаємо, і будемо слухняними.
8. І взяв Мойсей крови, і покропив народ, кажучи: Ось кров Заповіту, котрий Господь уклав з вами, згідно з усіма цими словами.
9. Потім зійшли Мойсей і Аарон, Надав і Авігу і сімдесят старшин Ізраїля.
10. І бачили Бога Ізраїля; під ногами у Нього, наче плита із сапфіру, й така чиста, мов саме небо ясне.
11. Він не простягнув руки Своєї на вибраних із синів Ізраїля. Вони бачили Бога, і їли, і пили.
12. І сказав Господь Мойсеєві: Піднімися до Мене на вершину, і будь там, і дам тобі скрижалі камʼяні, і Закон, і Заповіді, котрі Я написав для науки їм.
13. І підвівся Мойсей з Ісусом, служником своїм, і рушив Мойсей на гору Божу.
14. А старшинам сказав: Залишайтеся тут, аж допоки ми не повернемося до вас; ось Аарон і Хур із вами; хто буде мати якусь справу, нехай приходить до них
15. І зійшов Мойсей на гору; і покрила хмара гору.
16. І слава Господня осяяла гору Сінай, і вкривала її хмара шість днів, а сьомого дня озвався Господь до Мойсея з осердя хмари.
17. Зʼява ж слави Господньої була перед очима синів Ізраїля, як вогонь пожираючий.
18. Мойсей увійшов у хмару, і зійшов на гору, і був Мойсей на горі сорок днів і сорок ночей.

25

Вихід 25

Мойсей на горі Сінай.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Скажи синам Ізраїля, щоб вони вчинили Мені приношення; від усілякого чоловіка, у котрого буде старанність, приймайте приношення Мені.
3. Ось приношення, які ви мусите приймати від них: золото і срібло, і мідь.
4. І вовну блакитну, пурпурну і червону, і вісон, і козячу.
5. І шкурки баранячі червоні, і шкурки тахашів, і дерево сіттим
6. Єлей для світильника, пахощі для єлею помазання і для пахучого кадіння.
7. Камінь онікс і каміння вставне для ефода і для нагрудника.
8. І спорудять вони Мені святиню, і буду мешкати серед них.
9. Усе, як Я показую тобі, і зразок скинії і взірці всіх посудин її, так і вчиніть.
10. Зробіть Ковчега із дерева сіттим; довжина йому два лікті з половиною; і ширина йому півтора ліктя, і висота йому півтора ліктя.
11. І обкладіть його чистим золотом, всередині і зовні покрий його, і вчини зовні довкола нього золотий вінець.
12. І вилий для нього чотири золоті кільця і прикріпи на чотирьох нижніх покуттях його: два кільця по один бік його, а два кільця по другий бік його.
13. Виготуй із дерева сіттим жердини, і обклади їх золотом.
14. І вклади жердини в кільця по боках Ковчега, щоб на них носити Ковчега.
15. У кільцях Ковчега мають бути жердини, і їх не можна прибирати від нього.
16. І поклади у Ковчег Одкровення, котрі Я дав тобі.
17. Зроби також вікоМісце прощення, спокути (євр.) з чистого золота, два лікті з половиною завдовжки, а ширина його півтора ліктя.
18. І виготуй із золота двох херувимів, карбуванням їх викарбуй на обидвох кінцях віка,
19. Виготуй одного херувима з одного краю, а другого херувима з другого краю; зробіть, щоб херувими виступали на обидвох краях віка.
20. І будуть херувими з піднесеними крилами догори, покриваючи віко крилами своїми, а обличчям будуть один до одного; до віка будуть обличчя херувимів.
21. І поклади віко на Ковчег зверху; а до Ковчега поклади Свідоцтво, котре Я дам тобі.
22. Там Я буду відкриватися тобі і розмовляти з тобою над віком, посеред обидвох херувимів, котрі понад Ковчегом Одкровення, про все, про що буду заповідати через тебе синам Ізраїля.
23. І виготуй стіл із дерева сіттим, на два лікті завдовжки, шириною на лікоть, а висотою на півтора ліктя.
24. І обклади його золотом чистим, і вчини довкола нього золотий вінець.
25. І виготуй для нього лиштвуНаличник, планка. з долоню навколо, а біля лиштви вчиниш вінця золотого – навкруг.
26. І вчини для нього чотири кільця золоті, і прикріпи кільця на чотирьох покуттях біля чотирьох ніжок його.
27. При лиштві мають бути кільця, аби вкладати жердини, щоб носити на них стола.
28. А жердини вчини із дерева сіттим, і обклади їх золотом і будуть носити на них стіл цей.
29. Виготуй також для нього миски і кадильниці, і чаші, і кухлі, щоб з них виливати: із золота чистого виготуй їх.
30. І клади на стіл хліб показнийХліб (Божого) обличчя, хліб виставлений. перед обличчям Моїм постійно.
31. І виготуй світильника з чистого золота, карбований має бути сей світильник; стебло його, гілки його, яблуко його, і квіти його мають виходити з нього.
32. Шестеро гілок мають виходити з боків його: три гілки світильника з одного боку його, а три гілки світильника – з другого боку його.
33. Три чашечки, схожі на мигдальну квітку, з яблуком і квітками, мають бути на одній гілці, і три чашечки, схожі на мигдальну квітку, з яблуком і квіткою на другій гілці. Отак на всіх шести гілках, які виходитимуть із світильника.
34. А на стеблі світильника мають бути чотири чашечки, схожі на мигдальну квітку з яблуками і квітками.
35. У шести гілок, які виходитимуть із стебла світильника, яблуко під двома гілками його, і яблуко під другими двома гілками, і яблуко під третіми двома гілками його.
36. Яблука і квіти їхні з нього мають виходити: він увесь має бути карбований, суцільний, із чистого золота.
37. І виготуй до нього сім лампадок, і постав на нього лампадки його, щоб світили на передню сторону його.
38. І щипчики для нього, і лопатки для нього, – із чистого золота.
39. Із таланта золота чистого нехай виготовлять його з усім оцим знаряддям.
40. І гляди, виготуй їх за тим зразком, котрого показано тобі на горі.

26

Вихід 26

Десять покривал.

1. А скинію виготовиш із десяти покривал із суканого вісону, з голубої, пурпурної та червоної вовни, і херувимів виготовиш на них майстерною роботою.
2. Довжина кожного покривала – двадцять вісім ліктів, а ширина кожного покривала – чотири лікті; міра одна всім покривалам;
3. Пʼять покривал нехай будуть зʼєднані одне з другим, і інші пʼять покривал зʼєднані одне з одним.
4. Учини петлі голубої барви по краєчках першого покривала, які в кінці зʼєднують обидві половини; так учини і на краєчку останнього покривала, що зʼєднують обидва покривала;
5. Пʼятдесят петель вчини в одному покривалі, і пʼятдесят петель на краю покривала, котре зʼєднується з іншим; петлі мають відповідати одна одній.
6. І виготуй пʼятдесят гачків золотих, і гачками зʼєднай покривала одне з одним, і буде скинія одне ціле.
7. І вчини покривала із козячої вовни, щоб покривати скинію; одинадцять покривал вчини таких.
8. Довжина одного покривала – тридцять ліктів, а ширина – чотири лікті; – це одне покривало: одинадцятьом покривалам одна міра.
9. І зʼєднай пʼять покривал окремо і шість покривал окремо: шосте покривало вчини подвійним з передньої сторони скинії.
10. Учини пʼятдесят петельок на крайчику крайнього покривала, для зʼєднання його з другим, і пʼятдесят петельок на крайчику другого покривала, для зʼєднання з ним.
11. Виготуй пʼятдесят гачків мідних, і вклади гачки в петлі, і зʼєднай покриття, – воно суцільне.
12. А решта, котра лишилася од покривал скинії, – половина зайвого покривала нехай звисає позаду скинії.
13. А решта від довжини покривала скинії, на лікоть з однієї і на лікоть з другої сторони, – нехай звисає по боках на тій і на другій стороні, для покриття її.
14. І виготуй накриття для скинії із шкур баранячих червоних, і ще покриття горішнє із шкур тахашів.
15. І виготуй бруси для скинії з дерева сіттим, щоб вони стояли.
16. Довжиною на десять ліктів брус, і півтора ліктя кожному брусові ширина.
17. У кожного бруса по два шипи; один навпроти другого; так учини у всіх брусах скинії.
18. Так виготуй бруси для скинії: двадцять брусів для полудневої сторони, на південь.
19. І під двадцять брусів учини сорок срібних підніжків: два підніжки під один брус для двох шипів його, і два підніжки під другий брус для двох шипів його.
20. І двадцять брусів для другої сторони скинії на північ.
21. І для них сорок підніжків срібних: два підніжки під один брус, і два підніжки під другий брус.
22. А для задньої сторони скинії на захід учини шість брусів.
23. І два бруси вчини для кутів скинії на задню сторону.
24. Вони мають бути зʼєднані внизу і вгорі до одного кільця: так належить бути їм обидвом: для обидвох покутів нехай вони будуть.
25. Отак буде вісім брусів, і для них срібних підніжків шістнадцять: два підніжки під один брус, і два підніжки під другий брус.
26. І вчини жердини з дерева сіттим, пʼять для брусів однієї сторони скинії;
27. І пʼять жердин для брусів другої сторони скинії, і пʼять жердин для брусів задньої сторони скинії – на захід.
28. А внутрішня жердина буде проходити посередині брусів від одного кінця до другого.
29. А бруси обклади золотом, і кільця для вкладання жердин, вчини із золота, і жердини обклади золотом.
30. І постав скинію за взірцем, котрий показаний тобі на горі.
31. І виготуй завісу із голубої, пурпурної і червоної вовни, і з суканого вісону; мистецькою роботою мають бути вигаптувані на ній херувими.
32. І повісь її на чотирьох стовпах із дерева сіттим, обкладених золотом, із золотими гачками, на чотирьох підніжках срібних.
33. І повісь завісу на гачках, і внеси туди, за завісу, Ковчег Одкровення; і буде завіса відділяти вам святиню від Святого Святих;
34. І поклади віко на Ковчег Одкровення у Святому Святих.
35. І постав стола зовні запони, і світильника навпроти стола на стороні південній скинії; а стола постав на північній стороні.
36. І вчини запону для входу в скинію із голубої, пурпурової і червоної вовни та із суканого вісону візерункової роботи.
37. І вчини для запони пʼять стовпів із дерева сіттим, і обклади їх золотом; гачки до них золоті; і виготуй для них пʼять підніжків мідних.

27

Вихід 27

Про мідний жертовник.

1. І виготуй жертовника із дерева сіттим довжиною на пʼять ліктів і шириною на пʼять ліктів так, щоб він був чотирикутний, і висотою на три лікті.
2. І виготуй роги на чотирьох покуттях його так, щоб роги виходили з нього; і обклади його міддю.
3. І виготуй для нього горщики на попіл, і лопатки, і чаші, і виделки, і вугільниці; усі знаряддя оці вчини з міді.
4. Зроби для нього решітку з міді, вчини на решітці – на чотирьох покуттях її, – чотири мідних кільця.
5. І поклади їх по краях жертовника внизу так, щоб решітка сягала половини жертовника.
6. І виготуй жердини для жертовника, жердини з дерева сіттим, і обклади їх міддю.
7. І вкладай жердини його в кільця, так, щоб жердини були по обидва боки жертовника, коли нести його.
8. Зроби його порожнім всередині, з дощок, як показано тобі на горі, так нехай і вчинять.
9. Виготуй двір скинії: з південної сторони на південь запони для подвірʼя мають бути із суканого вісону, завдовжки у сто ліктів по одній стороні.
10. Стовпів для них – двадцять, і підніжків для них двадцять мідних; гачки на стовпах і защіпки на них із срібла.
11. Так само й на північному боці – запони завдовжки у сто ліктів; стовпів для них двадцять і підніжків для них двадцять мідних; гачки на стовпах і защіпки на них із срібла.
12. У ширину ж подвірʼя із заходу – запони завдовжки у пʼятдесят ліктів; стовпів для них десять, і підніжків для них десять.
13. І в ширину подвірʼя з переднього боку на схід – запони на пʼятдесят ліктів.
14. До одного боку – запони на пʼятнадцять ліктів і стовпів для них три, і підніжків для них три.
15. І до другого боку – запони на пʼятнадцять ліктів; стовпів для них три і підніжків для них три.
16. А для воріт подвірʼя запона на двадцять ліктів із голубої, пурпурної і червоної вовни із суканого вісону візерункової роботи; і стовпів для неї чотири, і підніжків до них чотири.
17. Усі стовпи довкруж подвірʼя мають зʼєднуватися повʼязями із срібла, гачки у них із срібла, а підніжки до них з міді.
18. Довжина подвірʼя – сто ліктів, а ширина – пʼятдесят, висота – пʼять ліктів; запони із суканого вісону, а підніжки стовпів – з міді.
19. Усі знаряддя скинії для всілякого застосування у ній, і всі кілки її, і всі кілки подвірʼя – з міді.
20. І накажи синам Ізраїля, щоб вони приносили тобі єлей чистий, виготовлений з оливи, для освітлення, щоб горів світильник повсякчас.
21. У скинії зібрання зовні запони, котра перед Ковчегом Одкровення, буде запалювати його Аарон і сини його, з вечора й до ранку, перед Господом. Це настанова вічна для поколінь їхніх від синів Ізраїля.

28

Вихід 28

Про священство взагалі.

1. І візьми до себе Аарона, брата твого, і синів його з ним, з-поміж синів Ізраїля, щоб він був священиком Мені, Аарона і Надава, Авігу, Елеазара та Ітамара, синів Ааронових.
2. І виготуй священні шати Ааронові, братові твоєму, для слави і краси.
3. І скажи усім мудрим серцем, котрих Я виповнив духом премудрости, щоб вони виготовили для Аарона шати для освяти його, щоб він був священиком Мені.
4. Ось шати, які мають вони виготовити: нагрудника, ефода,Коротка одежа. верхню ризу, хітонаДовгий нижній одяг. мережаного, кидараМитра. і пояса. Нехай зроблять священні шати Ааронові, братові твоєму, і синам його, щоб він служив Мені як священик.
5. Нехай вони візьмуть золота, голубої і пурпурної та червоної вовни і вісону.
6. І зроблять ефод із золота, із голубої, пурпурної і червоної вовни, а також із суканого вісону, мистецької роботи.
7. У нього мають бути на обидвох кінцях два нараменники, які його звʼязують, щоб він був звʼязаний.
8. І пояс ефоду, котрий для оперізування, має бути однакової з ним роботи, із золота, голубої, пурпурної та червоної вовни і з суканого вісону.
9. І візьми два камені онікса, і вирізьби на них імена синів Ізраїля.
10. Шість імен їхніх на одному камені, і шість імен решти на другому камені, за часом їхнього народження.
11. Через різбʼяря на камені, котрий вирізблює печатки, вирізьби на двох каменях імена синів Ізраїля; і вклади їх у золоті гнізда.
12. Поклади два камені на нараменники ефоду; це камені на памʼять синам Ізраїля; і буде Аарон носити імена їхні перед Господом на обидвох раменах своїх для памʼяті.
13. І вчини гнізда із золота.
14. І два ланцюжки із чистого золота; сплетеними виготуй їх такою ж роботою, як ефод; із золота, голубої і пурпурної та червоної вовни і з суканого вісону виготуй їх.
15. Виготуй нагрудника суддівського мистецької роботи, вчини його такою ж роботою, як ефод: із золота, з голубої, пурпурної та червоної вовни, і з суканого вісону виготуй його.
16. Він має бути чотирикутний, подвійний, на пʼядь довжиною і на пʼядь шириною.
17. І вклади в його оправлені камені у чотири ряди. Поруч: рубін, топаз, смарагд, – це один ряд.
18. Другий ряд: карбункул, сапфір і алмаз,
19. Третій ряд: опал, агат і аметист.
20. Четвертий ряд: хризоліт, онікс і яспис. У золоті гнізда треба вставити їх.
21. Цих каменів має бути дванадцять, за числом колін синів Ізраїля, за іменами їхніми; на кожному, як на печатці, має бути вирізьблено по одному йменню з числа дванадцяти колін.
22. До нагрудника вчини ланцюжки, сплетені із чистого золота.
23. І вчини до нагрудника двоє кілець із золота, і прикріпи двоє кілець до двох кінців нагрудника.
24. І вчини два плетених ланцюжки із золота до обидвох кілець на обидвох кінцях нагрудника.
25. А два кінці двох ланцюжків причепи до двох гнізд і прикріпи ефод до нараменників з переднього боку.
26. І ще вчини двоє кілець золотих і прикріпи їх до двох інших кінців нагрудника на внутрішньому боці ефоду.
27. Також учини двоє кілець золотих і прикріпи їх до двох нараменників ефоду знизу, з переднього боку його, біля повʼязі його над поясом ефоду.
28. І привʼяжуть нагрудника кільцями його до кілець ефоду шнуром із голубої вовни, щоб він був над поясом ефоду, і щоб не спадав нагрудник з ефоду.
29. І буде носити Аарон імена синів Ізраїля на нагрудникові суддівському, на серці своєму, коли буде входити до святині, для постійної памʼяті перед лицем Господа.
30. На нагрудника суддівського наклади Урім та Туммім, і вони будуть на серці Аарона, коли буде він входити до святині перед Господом; і буде Аарон завжди носити суд синів Ізраїля на серці своєму перед Господом.
31. І вчини верхню ризу до ефоду голубої барви.
32. Посередині в неї має бути отвір для голови; біля отвору її має бути облямівка ткана, як панцирний отвір, щоб не розривалася.
33. Подолок її оздоб яблуками із ниток голубої, яхонтової, пурпурної і червоної барви, довкруж подолка її; і дзвіночки золоті поміж ними навкруги.
34. Золотий дзвоник і яблуко, золотий дзвоник і яблуко, подолком верхньої ризи навкруги.
35. Вона буде на Аароні на служінні, щоб чутно було від нього звук, коли він буде входити до святині перед Господом і коли буде виходити, щоб йому не вмерти.
36. І вчини поліровану дощечку із чистого золота і викарбуй на ній, як карбують на печатці: Святиня Господня.Святість Господові.
37. І привʼяжи її шнурком голубої барви до кидару так, щоб вона була на передньому боці кидару.
38. І буде вона на чолі в Аарона, і понесе на собі Аарон нестачу приношень, присвячуваних від синів Ізраїля, і всіх дарів, які вони приносять. І буде вона безнастанно на чолі його, для благочинства Господнього до них.
39. І вчини хітон із вісону і кидар із вісону, і вчини пояс візерунчастої роботи.
40. Зроби й синам Аароновим хітони, вчини їм пояси, і перевʼязі на голову вчини їм для слави і краси.
41. І одягни в них Аарона, брата твого, і синів його з ним, і помасти їх, і виповни руки їхні, і посвяти їх, і вони будуть священиками Мені.
42. І вчини їм нижній одяг лляний, для прикриття тілесної голизни від стегон до гомілок.
43. І нехай буде він на Аароні і на синах його, коли вони входитимуть до скинії зібрання чи приступатимуть до жертовника для служіння у святині, щоб їм не звести на себе гріха і не померти. Це настанова вічна для нього і для нащадків його після нього.

29

Вихід 29

Про посвячення священиків.

1. Ось, що мусиш ти звершити над ними, щоб висвятити їх на священиків Мені: Візьми одного бичка з волів, і двох баранів без вади;
2. І хлібів прісних, і опрісноків змішаних з єлеєм, і коржів прісних, помазаних єлеєм; з муки пшеничної вчини їх.
3. І поклади їх в одну корзину, і принеси їх в корзині, і разом – бичка і двох баранів.
4. Аарона, а також синів його приведи до входу в скинію зібрання, і обмий їх водою.
5. І візьми шати, і одягни Аарона в хітон і в верхню ризу, в ефод і в нагрудник, і підпережи по ефоду.
6. І поклади йому на голову кидар, і укріпи діадему святині на кидарі.
7. І візьми єлей помазання і вилий йому на голову, і помасти його.
8. І приведи також синів його, і зодягни їх в хітони.
9. І підпережи їх поясом, Аарона і синів його, і поклади на них перевʼязі, і буде їм належати священство за настановою навіки; і виповни руки Аарона і синів його.
10. І приведи бичка перед скинію зібрання, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову бичка.
11. І заколи бичка перед Господом при вході до скинії зібрання.
12. Візьми крови барана і помасти пальцем твоїм роги жертовника, а всю кров вилий біля підніжжя жертовника.
13. Візьми увесь жир, який вкриває нутрощі, і жировик з печінки, а обидві нирки і жир, котрий на них, спали на жертовнику.
14. А мʼясо бичка і шкуру його і нечистоти його спали на вогнищі за табором. Це пожертва за гріх.
15. І візьми одного барана, і покладуть Аарон і сини його руки свої на голову барана.
16. І заколи барана, і візьми крови його, і покропи на жертовника з усіх боків.
17. Розітни барана на куски, вимий нутрощі його і гомілки його, і поклади їх на розтяті куски його і на голову його.
18. І спали всього барана на жертовнику. Це – пожертва усеспалення Господові, духмяність приємна, пожертва Господові.
19. Візьми й другого барана, і покладуть Аарон та сини його руки свої на голову барана.
20. І заколи барана, і візьми крови його, і поклади на крайчик правого вуха Ааронового, і на крайчик правого вуха синів його, і на великий палець правої руки їхньої, і на великий палець правої ноги їхньої; і покропи кровʼю на жертовника з усіх боків.
21. І візьми крови, котра на жертовнику, і єлею помазання, і покропи на Аарона і на одежу його, і на синів його, і на одежу синів його з ним; і будуть освячені, він і одежа його, і сини його, і одежа їхня з ними.
22. І візьми від барана жир і курдюк, і жир, який на нутрощах, і жировик із печінки, і обидві нирки і жир на них, праве плече,
23. І одну круглу хлібину, одного коржа на єлеї, і одного опріснока з корзини, котра перед лицем Господнім.
24. І поклади усе на руки Ааронові і на руки синам його, і принеси це, коливаючи, перед Господом.
25. І візьми це з рук їхніх, і спали на жертовнику з усеспаленням для пахощів перед Господом, це пожертва Господові.
26. І візьми грудину від барана приношення, котрий для Аарона, і принеси її, коливаючи перед Господом, і це буде твоя частка.
27. І освяти грудинку приношення, котрою коливав, і лопатку піднесення, котра була принесена від жертовного барана, котрий для Аарона і для синів його.
28. І буде це Ааронові і синам його як спадок вічний від синів Ізраїля; бо це – піднесення; піднесення має бути від синів Ізраїля при мирних пожертвах, піднесення їх Господові.
29. А священні шати, котрі для Аарона, перейдуть після нього до синів його, щоб у них помазувати їх та вручати їм священство.
30. Сім днів мусить носити їх священик із синів його, який заступив його місце, котрий входить до скинії зібрання для служіння у святині.
31. А барана посвяти візьми і звари мʼясо його на місці святім.
32. І нехай зʼїдять Аарон і сини його мʼясо барана цього з корзини, біля дверей скинії зібрання.
33. Тому що через це звершено очищення для вручення їм священства і для посвяти їх; сторонній не мусить їсти цього, бо це святиня.
34. Якщо залишиться від мʼяса посвяти і від хліба до ранку, то спали залишок на вогні: не треба їсти його; бо це – святиня.
35. І вчини з Аароном і з синами його у всьому так, як Я звелів тобі; і сім днів висвячуватимеш їх.
36. І бичка за гріх принось кожного дня для очищення, і пожертву за гріх звершуй на жертовнику для очищення його, і помасти його для освячення його.
37. Сім днів очищай жертовника; і освяти його, і буде жертовник Святиня велика; все, що торкатиметься до жертовника, освятиться,
38. Ось, що будеш ти приносити на жертовнику: двох ягнят однолітніх кожного дня постійно.
39. Одне ягня принось уранці, а друге ягня принось увечері.
40. І десяту частину ефи пшеничної муки, змішаної з чвертю гіна збитого єлею, а для поливання чверть гіна вина, для одного ягняти.
41. Друге ягня принось увечері і з даром борошна, як уранці, із єлеєм так само принось його для пахощів приємних, на пожертву Господові.
42. Це – усеспалення постійне родам вашим перед дверима скинії зібрання перед Господом, де буду відкриватися вам, щоб говорити з тобою.
43. Там буду відкриватися синам Ізраїля, і освятиться місце оце Славою Моєю.
44. І освячу скинію зібрання і жертовника; і Аарона, і синів його освячу, щоб вони були Мені священиками.
45. І буду жити серед синів Ізраїля, і буду їм Богом.
46. І спізнають, що Я Господь, Бог їхній, Котрий вивів їх із землі єгипетської, щоб жити Мені серед них. Я Господь, Бог їхній.

30

Вихід 30

Про золотий жертовник і жертвоприношення.

1. І вчини жертовника для приношення кадіння. З дерева сіттим учини його.
2. Довжина йому лікоть, і ширина йому лікоть; він має бути чотирикутний; а висота йому два лікті; з нього повинні виходити роги його.
3. Обклади його чистим золотом, зовні його і по боках його довкруж, і роги його; і вчини до нього золотий вінець довкола.
4. Під вінцем його, на двох покуттях його, вчини двоє кілець золотих; вчини їх з двох боків його; і будуть вони гніздами для жердин, щоб носити його на них.
5. Жердини вчини з дерева сіттим, і обклади їх золотом.
6. І постав його перед запоною, котра перед Ковчегом Одкровення, навпроти віка, котре на Ковчезі Одкровення, де Я буду відкриватися тобі.
7. На ньому Аарон буде кадити пахучим кадінням; кожного ранку, коли він приготовлятиме лампади, буде кадити ним.
8. І коли Аарон запалює лампади увечері, він буде кадити ним. Це – постійне кадіння перед Господом вашими поколіннями.
9. Не приносьте на ньому ніякого іншого кадіння, ні всеспалення, ні приношення хлібного, і не виливайте на нього поливне приношення.
10. І буде звершувати Аарон очищення над рогами його один раз на рік; кровʼю очищувальної пожертви за гріх він буде очищати його один раз на рік поколінням вашим. Це найвища святиня Господові.
11. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
12. Коли будеш обчислювати синів Ізраїля під час перегляду їх, то нехай кожний дасть викуп за душу свою Господові під час обчислення їх, і не буде поміж ними болячки згубної під час обчислення їх.
13. Усякий, котрий підпадає під обчислення, мусить давати половину шекля, шекля священного; у шеклі двадцять гер: півшекля приношення Господові.
14. Усякий, котрий підпадає під обчислення, од двадцяти літ і вище, мусить давати підношення Господові.
15. Багатий не більше і бідний не менше півшекля мусять давати в приношення Господові для викупу душі вашої.
16. І візьми срібло викупу від синів Ізраїля, і використовуй його на служінні скинії зібрання; і буде це для синів Ізраїля на памʼять перед Господом, для викуплення душ ваших.
17. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
18. Зроби умивальницю мідну, для вмивання; і підніжжя її мідне, і постав її поміж скинією зібрання і поміж жертовником, і налий в неї води.
19. І нехай Аарон і сини його миють руки свої і ноги свої.
20. Коли вони мають входити до скинії зібрання, нехай вони помиються водою, щоб їм не вмерти; або, коли приступатимуть до жертовника для служіння – для жертвоприношення Господові.
21. Нехай вони помиють руки свої і ноги свої водою, щоб їм не вмерти. І буде їм це настановою вічною, йому і потомкам його в поколіннях їхніх.
22. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
23. Візьми собі найкращих духмяних пахощів: смирни самотічної, пʼятсот шеклів, кориці пахучої половину супроти того, двісті пʼятдесят, тростини ароматної двісті пʼятдесят.
24. І касії пʼятсот шеклів, по шеклю священному, і гін олії оливкової.
25. І вчини із цього миро для священного помазання, мастило складове, удатно скомпоноване мастило; це буде миро для священного помазання.
26. І помасти ним скинію зібрання і Ковчег Одкровення.
27. І стіл, і все знаряддя його, і світильника і все знаряддя його, і жертовника кадіння,
28. І жертовника усеспалення, і все знаряддя його, і умивальницю, і підніжків її.
29. І освяти їх, і буде святиня велика: все, що торкнеться до неї, освятиться.
30. Помасти Аарона і синів його, і посвяти їх, щоб вони були священиками Мені.
31. А синам Ізраїля скажи: Це буде у Мене миро священного помазання в поколіннях ваших.
32. Тіла інших людей не треба помазувати їм, і за складом його не робіть схожого на нього. Воно – святиня! Святинею має бути для вас!
33. Хто вчинить схоже на нього або хто помазає ним стороннього, той винищиться з народу свого.
34. І сказав Господь Мойсеєві: Візьми собі духмяних пахощів: стакти, оніку, хелбану духмяного і чистого ладану, – всього порівно,
35. І вчини з них удатно скомпоноване мастило, кадильну суміш, потерту, чисту, святу.
36. І потовчи її дрібненько, і поклади її перед Ковчегом Одкровення у скинії зібрання, де Я буду відкриватися тобі: це буде святиня велика для вас.
37. Кадіння, виготовлене за цим вмістом, не виготовляй для себе: нехай святинею буде воно в тебе для Господа.
38. Хто вчинить подібне, щоб кадити ним, винищиться із народу свого.

31

Вихід 31

Поради працюючим над спорудженням скинії.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Дивися, Я призначаю саме Бецалʼїла, сина Урієвого, сина Хура, з коліна Юдиного.
3. І Я виповнив його Духом Божим, мудрістю, і розважливістю, і веденням і всілякими здібностями
4. Виготовляти із золота, срібла і міді;
5. Різьбити каміння для оздоб, і обробляти дерево для всілякої потреби.
6. Отож, Я даю йому в помічники Оголіява, сина Ахісамахового, з коліна Данового, і в серце всякого мудрого вкладу мудрість, щоб вони вчинили все, що Я наказав тобі;
7. Скинію зібрання і Ковчег Одкровення і віко до нього, і всі знаряддя скинії,
8. І стіл, і знаряддя його, і світильника із чистого золота, і всі знаряддя його, і жертовника кадіння,
9. І жертовника усеспалення, і всі знаряддя його, і умивальницю, і підніжків її,
10. І шати службові, і шати священні Ааронові священикові, і одежу синам його, для священнослужіння,
11. І єлей помазання і кадіння духмяне для святині: все так, як Я наказав тобі, вони зроблять.
12. І сказав Господь Мойсеєві:
13. Скажи синам Ізраїля так: Суботи Мої бережіть, бо це – ознака поміж Мною і вами в покоління ваші, щоб ви знали, що Я Господь, Який освячує вас.
14. І дотримуйтеся суботи, бо вона свята для вас! Хто осквернить її, той нехай буде скараний на смерть. Хто буде в суботу робити щось, та душа має бути винищена із-поміж середовища народу свого.
15. Шість днів нехай ладнають свої справи, а сьомого – субота спочину, присвячена Господові: усякий, хто ладнає свої справи в суботу, нехай буде скараний на смерть.
16. І нехай бережуть сини Ізраїля суботу, святкуючи суботу в поколіннях своїх, як заповіт вічний.
17. Це – ознака поміж Мною і синами Ізраїля навіки; тому що за шість днів утворив Господь небо і землю, а сьомого дня спочив. І був у спокої.
18. І коли Бог перестав говорити з Мойсеєм на горі Сінай, дав йому дві скрижаліТаблиці. Одкровення, скрижалі камʼяні, на котрих написане було пальцем Божим.

32

Вихід 32

Народ схиляється до ідолопоклоніння.

1. Коли народ побачив, що Мойсей довго не спускається з гори, то зійшовся до Аарона і сказав йому: Підведися і виготуй нам бога, котрий би йшов перед нами, бо з цим чоловіком, із Мойсеєм, який вивів нас із єгипетської землі, не знаємо, що сталося.
2. І сказав їм Аарон: Зніміть золоті ковтки, які у вухах ваших дружин, ваших синів і ваших дочок, і принесіть мені.
3. І увесь народ познімав золоті ковтки із своїх вух, і принесли до Аарона.
4. Він узяв їх із рук їхніх, і вчинив із них виливане теля, і обробив його різцем. І сказали вони: Ось бог твій, Ізраїлю, котрий вивів тебе з єгипетської землі.
5. Побачивши це, Аарон поставив перед ним жертовника, і проголосив Аарон, кажучи: Завтра свято Господові.
6. Другого дня вони підвелися вранці, і принесли усеспалення, і привели пожертви мирні: і сів народ їсти і пити, а потім почав веселитися.
7. І сказав Господь Мойсеєві: Поспіши зійти; бо розбестився народ твій, котрого ти вивів із єгипетської землі.
8. Дуже скоро ухилилися вони від шляху, котрий Я заповідав їм: Вчинили собі виливане теля, і вклонилися йому, і принесли йому пожертви, і сказали: Ось бог твій, Ізраїлю, котрий вивів тебе із єгипетської землі!
9. І сказав Господь Мойсеєві: Я бачу народ цей, і ось, народ, він – твердошиїй;
10. Отож, залиши Мене одного, нехай спалахне гнів Мій на них, і винищу їх, і виведу численний народ від тебе:
11. Але Мойсей почав благати Господа, Бога свого, і сказав: Нехай не спалахне, Господе, гнів Твій на народ Твій, якого Ти вивів із єгипетської землі силою великою і рукою міцною.
12. Щоб єгиптяни не говорили: На загибель Він вивів їх, щоб убити в горах і винищити їх з лиця землі. Одверни спопеляючий гнів Твій, і відміни згубу народові Твоєму.
13. Пригадай Авраама, Ісаака та Ізраїля, служників Твоїх, котрим присягався Ти Собою, кажучи: Множачи, помножу насіння ваше, як зорі небесні, і всю землю оцю, про котру Я сказав, дам насінню вашому, і будуть володіти вічно.
14. І відвернув Господь зло, про яке сказав, що наведе його на народ Свій.
15. І повернувся і зійшов Мойсей з гори; в руках його було дві скрижалі Одкровення, на котрих написано було з обидвох боків: і на тім, і на другім боці написано було.
16. Скрижалі були діяння Боже, і письмо, накреслене на скрижалях, було письмо Боже.
17. І коли почув Ісус голос народу, який гомонів, то сказав Мойсеєві: Військовий гамір у таборі.
18. Та Мойсей сказав: Це не крик переможців і не зойк переможених; я чую голос співаків.
19. А коли він наблизився до табору і побачив виливне теля і танці, тоді він спаленів од гніву і кинув із рук своїх скрижалі, і розбив їх під горою.
20. І взяв виливне теля, котре вони вчинили, і спалив його в огні, і перетер у тлін, і розсіяв по воді, і дав її пити синам Ізраїля.
21. І сказав Мойсей Ааронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти увів його у гріх великий?
22. Але Аарон сказав: Нехай не розпалюється гнів володаря мого; ти знаєш цей народ, що він буйний.
23. Вони сказали мені: Зроби нам бога, котрий простував би перед нами; тому що з Мойсеєм, з оцим чоловіком, який вивів нас із єгипетської землі, не відаємо, що сталося.
24. І я сказав їм: У кого є золото, зніміть із себе. І віддали мені; я кинув у вогонь, і вийшло оце теля.
25. Мойсей побачив, що цей народ шалений, бо Аарон спричинив його шал, на сором перед ворогами його.
26. І тоді постав Мойсей у воротах табору, і сказав: Хто Господній – до мене, і зібралися до нього всі сини Левіїні.
27. І він сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Покладіть кожний свого меча на стегно своє, пройдіться табором од воріт до воріт і назад, і вбивайте кожний брата свого, кожний друга свого, кожний ближнього свого.
28. І вчинили сини Левіїні за словом Мойсея: і впало того дня з народу близько трьох тисяч чоловік.
29. Тому що Мойсей сказав: Сьогодні посвятите руки ваші Господові, кожний в сині своєму, і в браті своєму, нехай дарує Він вам сьогодні благословення.
30. Другого дня сказав Мойсей народові: Ви вчинили великий гріх; отож, я піднімуся до Господа, чи не сплачу за гріха вашого.
31. І повернувся Мойсей до Господа, і сказав: О, народ сей вчинив великий гріх; виготовив собі золотого бога.
32. Прости їм гріх їхній. А коли ні, то зітри й мене з книжки Твоєї, в котру Ти вписав.
33. Господь сказав Мойсеєві: Того, хто згрішив переді Мною, зітру з книги Моєї.
34. Отож, іди, веди народ цей, куди Я сказав тобі. Ось, Ангел Мій піде перед тобою, і в день відвідин Моїх Я навідаюся до них і покараю за гріх.
35. І уразив Господь народ за виливане теля, котре вчинив Аарон.

33

Вихід 33

Продовження мандрів.

1. І сказав Господь Мойсеєві: Рушай, іди звідси ти і народ, котрого ти вивів із єгипетської землі, на землю, про яку Я клявся Авраамові, Ісаакові та Якові, кажучи: Нащадкам твоїм дам її.
2. І пошлю перед тобою Ангела, і прожену ханаанеїв, амореїв, хеттеїв, періззеїв, хіввеїв і євусеїв.
3. І введе він вас на землю, де тече молоко і мед; тому що Сам не піду серед вас, щоб не погубити Мені вас на шляху, тому що ви народ твердошиїй.
4. Народ, зачувши грізне слово оце, заридав, і ніхто не почепив на себе прикрас своїх.
5. Бо Господь сказав Мойсеєві: Скажи синам Ізраїля: Ви народ твердошиїй; якщо Я пройду серед вас, то за одну хвилину винищу вас; отож, зніміть із себе прикраси свої; Я поміркую, що Мені вчинити з вами.
6. Сини Ізраїля зняли з себе прикраси свої біля гори Хорив.
7. А Мойсей узяв і поставив собі шатро поза табором, віддалік од нього, і назвав його скинією зібрання; і кожний, хто шукав Господа, приходив до скинії зібрання, котра була поза табором.
8. І коли Мойсей виходив до скинії, увесь народ підводився, і ставав кожний біля входу до свого шатра і дивився услід Мойсеєві, аж доки він не входив до скинії;
9. Коли ж Мойсей заходив до скинії, тоді опускався стовп хмаровидний і зупинявся біля входу до скинії, і Господь говорив із Мойсеєм.
10. І бачив увесь народ стовп хмаровий, який стояв біля входу до скинії; і підводився увесь народ, і поклонявся кожний біля входу до шатра свого.
11. І говорив Господь з Мойсеєм лицем до лиця, так, наче розмовляв би хтось із другом своїм; і він повертався до табору; а служник його, Ісус, син Навина, юнак, не покидав скинію.
12. Мойсей сказав Господові: Ось, Ти кажеш мені: Веди народ цей, а не відкрив мені, кого пошлеш зі мною, хоч Ти сказав: Я знаю тебе за іменем, і ти здобув прихильність в очах Моїх.
13. Отже, якщо я здобув прихильність в очах Твоїх, то благаю: відкрий мені шлях Твій, щоб я спізнав Тебе, щоб здобути прихильність в очах Твоїх; і помисли, що оці люди є Твій народ.
14. Господь сказав: Сам Я піду з тобою і приведу тебе до спокою.
15. Мойсей сказав Йому: Якщо не підеш Сам зі мною, то й не виводь нас звідси.
16. Тому що з якого знаку довідатися, що я і народ Твій здобули прихильність у Твоїх очах? Чи не з того, що Ти підеш із нами? Тоді я і народ Твій будемо вирізнятись з-поміж усіх народів лиця землі.
17. І сказав Господь Мойсеєві: Те, про що ти говориш, Я вчиню; тому що ти здобув прихильність в очах Моїх, і Я знаю тебе за іменем.
18. Мойсей сказав: Я благаю Тебе, дай мені побачити славу Твою.
19. І сказав Господь: Я проведу перед тобою всю славу Мою, і проголошу ймення Єгови перед тобою, і кого помилувати, помилую, кого пожаліти, пожалію.
20. І потім сказав Він: Обличчя Мого не можна тобі побачити, тому що людина не може побачити Мене і залишитися живою.
21. І сказав Господь: Ось місце у Мене: стань на оцій скелі.
22. А коли буде проходити слава Моя, Я поставлю тебе в розхилі скелі, і прикрию тебе рукою Моєю, доки не пройду.
23. І коли відхилю руку Свою, ти побачиш Мене іззаду, а обличчя Моє буде невидиме.

34

Вихід 34

Другі скрижалі.

1. І сказав Господь Мойсеєві: Витеши собі дві скрижалі камʼяні, схожі на попередні, і Я напишу на цих скрижалях слова, які були на попередніх скрижалях, котрі ти розбив.
2. І будь готовий на ранок; і вийди вранці на гору Сінай, і постань там переді Мною на вершині гори.
3. Але ніхто не мусить підніматися з тобою, і ніхто не повинен зʼявлятися на всій горі; навіть худоба, дрібна і велика, не повинна пастися поблизу гори цієї.
4. І витесав Мойсей дві скрижалі камʼяні, схожі на попередні, і, підвівшись уранці, піднявся на гору Сінай, як наказав йому Господь, і взяв до рук своїх дві скрижалі камʼяні.
5. І зійшов Господь у хмарині і зупинився там поблизу від нього, і проголосив ймення Єгови.
6. І пройшов Господь перед ним і оголосив: Господь, Господь, Бог милостивий і милосердний, довготерпеливий, великий у доброті та істинний.
7. Той, що зберігає милість на тисячі поколінь, Той, що прощає вину і злочини, і гріх, але також і Той, що не полишає без покарання, а тому карає вину батьківську у дітях до третього і четвертого покоління.
8. Мойсей тої ж миті упав на землю, і поклонився Богові.
9. І сказав: Якщо я здобув прихильність в очах Твоїх, Володарю, то нехай пройде Володар посеред нас; бо народ цей твердошиїй. Прости беззаконня наші і гріхи наші, і вчини нас спадщиною Своєю.
10. І сказав Господь: Ось, Я ставлю заповіта: перед усім народом твоїм звершу чудеса, яких не було на всій землі у жодних народів; і побачить увесь народ, серед котрого ти живеш, діяння Господа: бо страшне буде те, що Я вчиню для тебе.
11. Збережи те, що наказую тобі нині: ось, Я проганяю від тебе амореїв, ханаанеїв, хеттеїв, періззеїв, хіввеїв і євусеїв;
12. Гляди, не приставай на спілку із мешканцями тої землі, у котру ти увійдеш, щоб вони не стали сіттю для вас.
13. Жертовники їхні зруйнуйте, стовпи їхні зламайте, повирубуйте священні гаї їхні.
14. Бо ти не мусиш поклонятися іншому Богові, окрім Господа, тому що ймення Його – Ревний; Він – Бог ревний.
15. Не приставай на спілку із мешканцями тої землі, щоб, коли вони будуть блудодіяти слідом за богами своїми і приносити пожертви богам своїм, не запросили й тебе, і ти не зʼїв би від пожертви їхньої.
16. І не бери з дочок їхніх дружин синам своїм, щоб дочки їхні, блудячи услід за богами своїми, не ввели і синів твоїх у блудодіяння слідом за богами своїми.
17. Не роби собі богів виливаних.
18. Свята Опрісноків дотримуйся: сім днів їж прісний хліб, як Я наказав тобі, у призначений час місяця Авіва; бо в місяці Авіві вийшов ти з Єгипту.
19. Усе, що відкриває утробу, – то Моє, як і всяка твоя худоба чоловічої статі, що відкриває утробу, із корів та овець.
20. Первістка з віслюків викупляй за ягня, а якщо не викупиш, то зламай йому шию. Усіх первістків із синів твоїх викупляй. Нехай не зʼявляються переді Мною з порожніми руками.
21. Шість днів працюй, а сьомого дня спочинь; спочивай навіть у пору посіву і жнив.
22. І свято седмиць звершуй, свято початку жнив пшениці і свято збирання плодів наприкінці року.
23. Тричі на рік мусить зʼявлятися вся чоловіча стать твоя перед Володарем, Господом Богом Ізраїля.
24. Бо Я прожену народи від тебе, і поширю межі твої, і ніхто не зажадає землі твоєї, якщо ти будеш зʼявлятися перед Господом, Богом твоїм, тричі на рік.
25. Не виливай крови пожертви Моєї на квасне, і пожертва свята Пасхи не повинна залишатися до ранку.
26. Найперші плоди землі твоєї принось у дім Господа, Бога твого. Не вари козляти в молоці матері його.
27. І сказав Господь Мойсеєві: Напиши собі слова оці, бо в цих словах Я складу заповіта з тобою і з Ізраїлем.
28. І пробув там Мойсей у Господа сорок днів і сорок ночей, хліба не їв, і води не пив; і написав на скрижалях слова заповіту, - десять заповідей.
29. Коли сходив Мойсей з гори Сінай, і дві скрижалі Одкровення були в руках у Мойсея при сходженні його з гори, то Мойсей не знав, що лице його стало сяяти промінням від того, що Бог говорив з ним.
30. І побачив Мойсея Аарон і всі сини Ізраїля, і ось, обличчя його сяє, і боялися підійти до нього.
31. І прикликав їх Мойсей, і прийшли до нього Аарон і всі старшини громади, і розмовляв Мойсей з ними.
32. Після цього наблизилися всі сини Ізраїля, і він заповідав їм усе, що говорив йому Господь на горі Сінай.
33. І коли Мойсей перестав розмовляти з ними, то запнув лице покривалом.
34. А коли входив Мойсей до Господа, щоб розмовляти з Ним, тоді знімав покривало, аж доки не виходив. А коли виходив, то переказував синам Ізраїля все, що заповідано було Богом.
35. І бачили сини Ізраїля, що сяє лице Мойсеєве, і Мойсей знову запинався покривалом, допоки не входив розмовляти з Ним.

35

Вихід 35

Про суботу.

1. І зібрав Мойсей всю громаду синів Ізраїля і сказав їм: Ось, що заповідав Господь робити;
2. Шість днів ладнайте свої справи, а сьомий день має бути у вас святим – субота спочину Господа; усякий, хто залагоджуватиме в суботу справи свої, скараний буде на смерть.
3. Не запалюйте вогню у всіх житлах ваших в день суботи.
4. І сказав Мойсей усій громаді синів Ізраїля: Ось, що заповідав Господь:
5. Зробіть від себе приношення Господові; кожний по щирості нехай принесе Господові золото, срібло і мідь.
6. Вовну голубого, пурпурного і червоного кольору, і вісон і козячу вовну.
7. Шкури баранячі червоні, і шкури тахашів, і дерево сіттим,
8. І єлей для світильника, і пахощі для єлея помазання і для духмяних кадінь.
9. Камінь онікс і каміння вставне для ефоду і нагрудника.
10. І всякий з вас мудрий серцем нехай прийде і вчинить все, що наказав Господь.
11. Скинію і покриття її і верхнє покриття її, гачки і бруси її, жердини її, стовпи її і підніжки її,
12. Ковчега й жердини його, віко і завісу для заслони,
13. Стола і жердини його, і всі знаряддя його, і хліби показні,
14. І світильника для освітлення із знаряддями його, і лампади його і єлей для освітлення,
15. І жертовника для кадіння, і жердини його, і єлей помазання і духмяні кадіння, і запону на вхід до скинії,
16. Жертовника усеспалення і решітку мідну для нього, і жердини його, і всі знаряддя його, умивальницю, і підніжки її,
17. Запони подвірʼя, стовпи його і підніжки їхні, і запону на вході до подвірʼя.
18. Кілля скинії, і кілля подвірʼя, і мотузки їхні,
19. Шати службові для служіння у святині, і священні шати Ааронові священикові, і одежу синам його для священнодіяння.
20. І пішла вся громада синів Ізраїля від Мойсея.
21. І приходили всі, котрих кликало серце, і всі, котрих спонукав дух, і приносили приношення Господові для облаштування скинії зібрання і для всіх потреб її і для священної одежі.
22. І приходили чоловіки з дружинами, і всі за покликом серця приносили обручки, ковтки, перстні і підвіски, всілякі золоті речі, кожний, хто лиш хотів приносити золото Господові.
23. І кожний, у кого була вовна голубого, пурпурного і червоного кольору, вісон і козяча вовна, шкури баранячі червоні і шкури тахашів, приносив їх.
24. І кожний, хто жертвував срібло чи мідь, приносив це у дар Господові; і кожний, у кого було дерево сіттим, приносив це на всіляку потребу для скинії.
25. І всі жінки, мудрі серцем, пряли своїми руками і приносили пряжу голубого, пурпурного і червоного кольору, і вісон.
26. І всі жінки, котрих закликало серце, які вміли прясти, пряли козячу вовну.
27. А князі приносили камінь онікс і камені вставні для ефоду і нагрудника,
28. Також і пахощі, і єлей для світильника, і для виготовлення єлею помазання, і для духмяних кадінь.
29. І всі чоловіки і дружини із синів Ізраїля, котрих закликало серце принести на всіляку справу, яку Господь через Мойсея звелів учинити, приносили доброчинний дар Господові.
30. І сказав Мойсей синам Ізраїля: Завважте, Господь призначив саме Бецалʼїла, сина Урії, сина Хура з коліна Юдиного.
31. І виповнив його Духом Божим, мудрістю, розважливістю, веденням і всілякими здібностями,
32. Виготовляти пречудові тканини, золоті, срібні і мідні речі.
33. І різьбити каміння для прикрас, і різьбити по дереву, і виконувати всіляку художню роботу.
34. І здатність навчати інших уклав до серця його, його і Оголіява, сина Ахісамахового, з коліна Данового.
35. Він виповнив серце їхнє мудрістю, щоб виконувати всіляку роботу різбʼяря і талановитого ткача і вишивальника по голубій, пурпуровій, червоній та вісоновій тканині, і ткачів, які виконували всіляку роботу, а також виготовляли чудові тканини.

36

Вихід 36

Щедрі приношення.

1. І почав працювати Бецалʼїл, Оголіяв і всі мудрі серцем, котрим Господь дарував мудрість і поміркованість, щоб уміли вчинити всіляку роботу, необхідну для святині, як звелів Господь.
2. І прикликав Мойсей Бецалʼїла та Оголіява і всіх мудрих серцем, котрим Господь дав мудрість, і всіх, у кого серце жадало прилучитися до роботи і працювати.
3. І взяли вони від Мойсея усі приношення, котрі принесли сини Ізраїля, на потреби святині, щоб працювати. Між тим, іще продовжували приносити до нього доброчинні дари щоранку.
4. Тоді прийшли всі мудрі серцем, котрі здійснювали всіляку роботу у святині, кожний від своєї роботи, котрою він займався.
5. І сказали Мойсеєві, кажучи: Народ багато приносить, більше, аніж необхідно для робіт, які звелів Господь учинити.
6. І наказав Мойсей, і оголошено було в таборі, щоб ані чоловік, ані жінка не вчиняли вже нічого для приношення у святиню; і перестав народ приносити.
7. Запасів було достатньо на всілякі роботи, котрі належало здійснити, і навіть набагато більше.
8. І вчинили всі мудрі серцем, які займалися скинійною роботою: десять покривал із суканого вісону і голубої, пурпурної та червоної вовни; і херувимів виткали майстерною роботою.
9. Довжина кожного покривала – двадцять вісім ліктів; і ширина кожного покривала чотири лікті; усім покривалам одна міра.
10. І поєднав він пʼять покривал одне з другим, а також інші пʼятеро покривал поєднав одне з другим.
11. І вчинив петельки голубої барви по крайчику одного покривала, де воно зʼєднувалося з другим; отак учинив він і на крайчику останнього покривала, щоб зʼєднати його з другим.
12. Пʼятдесят петельок вчинив він на одному покривалі, і пʼятдесят петельок вчинив на крайчику покривала, де воно зʼєднується з другим; ці петельки були тотожними.
13. І виготовив пʼятдесят гачків золотих, і гачками зʼєднав одне покривало з другим, і стала скинія одним цілим.
14. Потім виготовив покривала з козячої вовни для покриття скинії: одинадцять покривал вчинив таких.
15. Довжиною покривало – тридцять ліктів; шириною покривало – чотири лікті; одинадцятьом покривалам – одна міра.
16. І зʼєднав він пʼять покривал осібно і шість покривал осібно.
17. І виготовив пʼятдесят петельок на крайчику покривала крайнього, де воно зʼєднується з другим, і пʼятдесят петельок вчинив на крайчику покривала, яке мало зʼєднуватися з другим.
18. І виготовив пʼятдесят мідних гачків для зʼєднання покриття, щоб утворилося одне ціле.
19. І виготовив для скинії покриття із червоних баранячих шкур, і покриття зверху із шкур тахашів.
20. І виготовив вертикальні бруси для скинії із дерева сіттим;
21. Десять ліктів довжина бруса і півтора ліктя ширина кожного бруса.
22. У кожного бруса по два шипи, на однаковій відстані один від одного; отак виготовив він усі бруси скинії.
23. І виготовив для скинії двадцять таких брусів для південної сторони.
24. І сорок срібних підніжків виготовив він під двадцять брусів: два підніжки під один брус для двох шипів його, і два підніжки під другий брус для двох шипів його,
25. І для другого боку скинії, на північ, виготовив двадцять брусів.
26. І сорок срібних підніжків: два підніжки під один брус, і два підніжки під другий брус.
27. А для причілкового боку скинії, на захід, виготовив шість брусів.
28. І два бруси вчинив для наріжжя скинії, що на задньому боці.
29. І були вони зʼєднані внизу і зʼєднані вгорі одним кільцем: так учинив він з ними обома на обидвох наріжжях.
30. І було вісім брусів, і срібних підніжків шістнадцять, по два підніжки під кожний брус.
31. І виготовив жердини з дерева сіттим, пʼять для брусів одного боку скинії,
32. І пʼять жердин для брусів західного боку скинії; і пʼять жердин для брусів заднього боку скинії.
33. І виготовив внутрішню жердину, яка проходила б серединою брусів від одного кінця до другого.
34. Бруси обіклав золотом, і кільця, в котрі вкладаються жердини, вчинив із золота, і жердини обклав золотом.
35. І виготовив запону з голубої, пурпурної та червоної вовни, із суканого вісону і мистецькою роботою вчинив її з херувимами.
36. І виготовив для неї чотири стовпи із дерева сіттим, і обклав їх золотом, із золотими гачками, і вчинив для них чотири срібних виливаних підніжжя.
37. І виготовив запону при вході до скинії з голубої, пурпурної та червоної вовни, а також із суканого вісону, вишиваної роботи,
38. І пʼять стовпів для неї з гачками, і обклав верхи їхні, і повʼязі їхні золотом, і вчинив пʼять мідних виливаних підніжків.

37

Вихід 37

Ковчег.

1. І виготовив Бецалʼїл Ковчега з дерева сіттим, довжина його – два лікті з половиною, ширина його – півтора ліктя і висота його – півтора ліктя.
2. І обклав його чистим золотом зсередини і зовні, і вчинив довкола нього золотий вінець.
3. І відлив для нього четверо кілець золотих, на чотирьох нижніх кутах його: двоє кілець на однім боці його, і двоє кілець на другому боці його.
4. І вчинив жердини з дерева сіттим, і обклав їх золотом.
5. І вклав жердини в кільця, по боках Ковчега, щоб носити Ковчега.
6. І вчинив віко з чистого золота; довжина його два лікті з половиною, а ширина – півтора ліктя.
7. І викарбував з одного шматка золота двох херувимів, учинив їх на обидвох кінцях віка.
8. Одного херувима з одного кінця, а другого херувима з другого кінця. Херувими були піднесені на обидвох кінцях віка – так учинив їх.
9. І були херувими з розпростертими догори крилами, і затінювали крилами своїми віко, а лицями своїми були звернені один до одного, – до віка були схилені лиця херувимів.
10. І виготовив стола з дерева сіттим, довжиною на два лікті, шириною – на лікоть і висотою – на півтора ліктя.
11. І обклав його золотом чистим; і вчинив довкола нього золотий вінець.
12. І виготовив довкола нього лиштву з долоню, і вчинив золотий вінець по колові лиштви.
13. І виготовив для нього четверо виливаних кілець із золота, і припасував кільця міцно по чотирьох кутах, біля чотирьох підніжків його.
14. При лиштві були ті кільця, щоб укладати жердини та носити стола.
15. І виготовив жердини з дерева сіттим, і обклав їх золотом, щоб носити стола.
16. Потім виготовив посудини, які належали до стола: миски, кадильниці, кухлі та чаші з чистого золота, аби поливати ними.
17. І виготовив світильника із чистого золота, карбованого вчинив світильника, стебло його, гілки його, чашечки його, яблука його і квіти його виходили з нього.
18. Шість гілок виходило з боків його: три гілки світильника з одного боку, і три гілки світильника з другого боку його.
19. Три чашечки схожі на мигдальну квітку, яблуко і квіти на одній гілці, і три чашечки, схожі на мигдальну квітку, яблуко і квіти на другій гілці: Отак на всіх шести гілках, які виходили із світильника.
20. А на стеблі світильника було чотири чашечки, схожі на мигдальні квітки з яблуками.
21. У шести гілок, які виходили з нього, яблуко під першими двома гілками, і яблуко під другими двома гілками і яблуко під третіми двома гілками.
22. Яблука і гілки їхні виходили з нього, увесь він був карбований, суцільний, з чистого золота.
23. І вчинив для нього сім лампад, і щипці до нього, і лотки для нього – з чистого золота.
24. Із таланту чистого золота вчинив його з усіма знаряддями його.
25. І спорудив жертовника кадіння з дерева сіттим, довжина його – лікоть, і ширина його – лікоть, чотирикутний, висота його два лікті; з нього виходили роги його.
26. І обклав його чистим золотом, верх його та стіни його навколо, і роги його, і вчинив до нього золотий вінець навколо.
27. Під віночком його на двох покуттях його вчинив двоє кілець золотих, з двох боків його вчинив їх, щоб укладати в них жердини, аби носити його.
28. Жердини вчинив з дерева сіттим, і обклав їх золотом.
29. І вчинив миро для священного помазання, і кадіння духмяне, чисте – як умілець компонувати мазі.

38

Вихід 38

Жертовник усеспалення.

1. І виготовив жертовника усеспалення з дерева сіттим довжиною на пʼять ліктів і шириною на пʼять ліктів, чотирикутний, висотою на три лікті.
2. І виготовив роги на чотирьох покуттях його, так що з нього виходили роги, і обклав його міддю.
3. І вчинив усі знаряддя жертовника: горщики, лопатки, чаші, виделки і вугільниці, і все знаряддя його вчинив із міді.
4. І виготовив для жертовника решітку, схожу на сіть із міді, по крайчику його внизу до половини його.
5. І вчинив четверо кілець на чотирьох покуттях мідної решітки для вкладання жердин.
6. І вчинив жердини з дерева сіттим, і обклав їх міддю.
7. І вклав жердини у кільця на боках жертовника, щоб носити його за допомогою їхньою; порожнього усередині із дощок учинив його.
8. І виготовив умивальницю з міді і підніжки до неї із дзеркал тих жінок, які служили біля входу до скинії зібрання.
9. І виготовив подвірʼя: з південного боку, на південь, запони із суканого вісону, завдовжки сто ліктів.
10. Стовпів для них двадцять і підніжків для них двадцять мідних, гачки для стовпів і повʼязі їхні із срібла.
11. І на північному боці – запони по сто ліктів; стовпів для них двадцять і підніжків до них двадцять мідних; гачки біля стовпів і повʼязі їхні із срібла.
12. І з західного боку – запони на пʼятдесят ліктів, стовпів для них десять, і підніжків до них – десять, гачки на стовпах і повʼязі їхні – із срібла.
13. І з переднього боку на схід – запони на пʼятдесят ліктів.
14. Для одного боку воріт подвірʼя – запони на пʼятнадцять ліктів; стовпів для них три, і підніжків до них три;
15. І для другого боку – запони на пʼятнадцять ліктів, стовпів для них три, і підніжків до них три.
16. Усі запони на всі боки подвірʼя – з суканого вісону.
17. А підніжки стовпів з міді, гачки на стовпах і повʼязі їхні із срібла; а верхи у них обкладені сріблом, і всі стовпи подвірʼя зʼєднані повʼязями срібними.
18. А запона для воріт подвірʼя візерункової роботи із голубої, пурпурної і червоної вовни, а також із суканого вісону, довжиною на двадцять ліктів, висотою на пʼять ліктів, по всьому протязі, як запони подвірʼя.
19. І стовпів для неї чотири, і підніжків до них чотири мідних, гачки у них срібні, а верхи їхні обкладені сріблом, і повʼязі їхні срібні.
20. Усі паколи довкола скинії і подвірʼя мідні.
21. Ось перелік того, що використане для скинії Одкровення, зроблене за наказом Мойсея, засобом левитів під наглядом Ітамара, сина Ааронового, священика.
22. А робив усе, що звелів Господь Мойсеєві, Бецалʼїл, син Урії, сина Хура, з коліна Юдиного.
23. І з ним Оголіяв, син Ахісамахів, з коліна Данового, різьбʼяр і вишуканий ткач і вишивальник, по голубій, пурпуровій, червоній і вісоновій тканині.
24. Усього золота пішло для виготовлення всього знаряддя святині, золота, принесеного в дар, було двадцять девʼять талантів і сімсот тридцять шеклів, шеклів священних.
25. А срібла від перерахованих осіб громади – сто талантів і тисяча сімсот сімдесят пʼять шеклів, шеклів священних.
26. Із шестисот трьох тисяч пʼятсот пʼятдесяти чоловіків, з кожного, який потрапив у перелік, від двадцяти літ і вище, по півшекля з чоловіка, рахуючи на шекль священний.
27. Сто талантів срібла використано на виливання підніжків святині і підніжків у запони; сто підніжків із ста талантів, по таланту на підніжок.
28. А із тисячі сімсот сімдесяти пʼяти шеклів вчинив він гачки для стовпів і покрив верхи їхні, і поробив повʼязі для них.
29. А міді, принесеної в дар, було сімдесят талантів і дві тисячі чотириста шеклів.
30. З неї вчинив він підніжки для стовпів біля входу в скинію свідчення, і жертовника, і решітку мідну для нього, і всі посудини жертовника.
31. І підніжки для стовпів усього подвірʼя, і підніжки для стовпів воріт подвірʼя, і всі паколи скинії і всі паколи довкола подвірʼя.

39

Вихід 39

Убрання для першосвященика Аарона.

1. Також із голубої, пурпурної і червоної вовни учиняли вони службове убрання для служіння у святому місці; також учиняли священне вбрання Ааронові, як звелів Господь Мойсеєві.
2. І вчинив ефод із золотого, та з голубого, пурпурного і червоного, і суканого вісону.
3. І повитягували вони золото на бляху, і витягли з неї нитки, щоб заткати поміж голубими, пурпурними, червоними і вісоновими нитками, майстерною роботою.
4. І вчиняли для нього нараменники – на обидвох кінцях він був звʼязаний.
5. І пояс ефоду, котрий на ньому, однакової з ним роботи, вчинений був із золота, з голубої, пурпурної та червоної вовни, а також із суканого вісону, як звелів Господь Мойсеєві.
6. І огранили камені оніксові, вставивши їх у золоті гнізда і вирізали на них імена синів Ізраїля, як вирізають на печатках.
7. І поклав він їх на нараменники ефоду, на памʼять для синів Ізраїля, як заповідав Господь Мойсеєві.
8. І вчинив нагрудника мистецької роботи, такою ж роботою, як ефод, із золота, з голубої, пурпурної та червоної вовни, а також із суканого вісону.
9. Він був чотирикутний; подвійного вчинили вони нагрудника на пʼядь довжиною і на пʼядь шириною, подвійний він був.
10. І вставили в нього чотири ряди каменів. Поряд: рубін, топаз, смарагд – це перший ряд.
11. У другому ряду: карбункул, сапфір, і алмаз.
12. У третьому ряду: опал, агат і аметист;
13. У четвертому ряду: хризоліт, берил, і онікс. І вставлені вони були у золоті гнізда.
14. Каменів було за числом імен синів Ізраїля; дванадцять було їх, за числом імен їхніх, і на кожному з них вирізано було, як на печатці, по одному імені, для дванадцяти колін.
15. До нагрудника виготовили грубі ланцюжки плетеної роботи з чистого золота.
16. І виготовили дві золотих оправи і двоє золотих кілець, і прикріпили двоє кілець до двох кінців нагрудника.
17. І протягли обидва плетені ланцюжки у два кільця на кінцях нагрудника.
18. А два кінці двох ланцюжків прикріпили до двох оправ, і прикріпили їх до нараменника ефоду з лицьового боку його.
19. І ще вчинили двоє кілець золотих, і прикріпили до двох інших кінців нагрудника, на тім боці, котрий знаходиться щодо ефоду всередині.
20. І ще вчинили двоє кілець золотих, і прикріпили їх до двох нараменників ефоду знизу, з лицьового боку його, біля зʼєднання його над поясом ефоду.
21. І прикріпили нагрудника кільцями його до кілець ефоду шнуром із голубої вовни, щоб він був над поясом ефоду, і щоб не відходив нагрудник від ефоду, як звелів Господь Мойсеєві.
22. І вчинив верхню ризу до ефоду, ткану, всю з голубої вовни.
23. І серед верхньої ризи отвір, як отвір в кольчузі, і довкола нього обшиття, щоб не зношувалася.
24. Унизу подолком верхньої ризи виготовили вони яблука з голубої, пурпурної вовни.
25. І вчинили дзвіночки з чистого золота, і повісили дзвіночки поміж яблуками на подолі верхньої ризи довкола,
26. Дзвіночок і яблуко, дзвіночок і яблуко на подолі верхньої ризи довкола для служіння, як звелів Господь Мойсеєві.
27. І вчинили для Аарона і для синів його хітони із вісону, ткані.
28. І кидар із вісону, і головні перевʼязі із вісону, і нижній лляний одяг із суканого вісону.
29. І пояс із суканого вісону, із голубої, пурпурної і червоної вовни, вишиваної роботи, як звелів Господь Мойсеєві.
30. І вчинили поліровану платівку, діадему святині, з чистого золота, і накреслили на ній письмо, як вирізають на печатці: Святиня Господня.
31. І прикріпили до неї шнура з голубої вовни, щоб привʼязати її до митри зверху, як звелів Господь Мойсеєві.
32. Так скінчили вони всю роботу для скинії зібрання; і вчинили сини Ізраїля все, як звелів Господь Мойсеєві, так і вчинили.
33. І принесли до Мойсея скинію, покриття і все знаряддя її, гачки її, бруси її, жердини її, стовпи її і підніжки її.
34. Покриття із шкур баранячих червоних, і покриття із шкур тахашів, і запону, що запинала,
35. Ковчег Одкровення і жердини його, і віко,
36. Стола з усіма знаряддями його і хліби показні,
37. Світильника з чистого золота, лампади розставлені на ньому своїм чином і всі знаряддя його, і єлей для освітлення.
38. Золотого жертовника і єлей помазання, і пахощі для кадіння, і запону на вхід до скинії,
39. Жертовника мідного і мідну решітку до нього, жердини його і всі знаряддя його, умивальницю і підніжки її.
40. Запони подвірʼя, стовпи і підніжжя, запону до воріт подвірʼя, мотузки і паколи, і всі речі, які призначені для служіння в скинії зібрання.
41. Шати службові для служіння у святині, освячену одежу Ааронові священикові, і одяг синам його для священнодіяння.
42. Як звелів Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля усі ці роботи.
43. І побачив Мойсей всю роботу, і ось вони виконали її; як звелів Господь, так і вчинили. І благословив їх Мойсей.

40

Вихід 40

Скинія споруджена і освячена.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Першого місяця, першого дня місяця постав скинію зібрання.
3. І постав у ній Ковчега Одкровення, і запни Ковчега запоною.
4. І внеси стола, і порозставляй на ньому своїм чином всі речі його, і внеси світильника, і постав на ньому лампади його;
5. І постав золотого жертовника для кадіння перед Ковчегом Одкровення, і повісь запону біля входу до скинії.
6. І постав жертовника усеспалення перед входом до скинії зібрання.
7. І постав умивальницю поміж скинією зібрання і поміж жертовником, і влий до неї води.
8. І влаштуй подвірʼя довкола, і повісь запону на брамі подвірʼя.
9. І візьми єлею помазання, і помасти скинію і все, що в ній, і освяти її і всі знаряддя її, і буде свята.
10. Помасти жертовника усеспалення і всі знаряддя його, і освяти жертовника, і буде жертовник святиня велика.
11. І помасти умивальницю і підніжки її, і освяти її.
12. І приведи Аарона і синів його до входу у скинію зібрання, і обмий їх водою;
13. І одягни Аарона в священну одежу, і помасти його і освяти його, щоб він був священиком Мені.
14. І синів його приведи, і одягни їх у хітони,
15. І помасти їх, як помастив ти батька їхнього, щоб вони були священиками Мені, і помазання їхнє посвятить їх на вічне священство в поколіннях їхніх.
16. І вчинив Мойсей все, як звелів йому Господь, так і вчинив.
17. Першого місяця другого року, першого дня місяця поставлена скинія.
18. І поставив Мойсей скинію, поклав підніжки її, поставив бруси її; поклав жердини і поставив стовпи її,
19. Розтягнув покриття над скинією, і поклав накриттяЙдеться про накриття в найвищій частині скинії, де сходилися зʼєднані між собою покривала покриття. над цим покриттям, як звелів Господь Мойсеєві.
20. І взяв і поклав Свідоцтво до Ковчега, і вклав жердини у кільця Ковчега, і поклав віко на Ковчег зверху.
21. І вніс Ковчега у скинію, і повісив запону, і запнув Ковчега Одкровення, як звелів Господь Мойсеєві.
22. І поставив стола в скинії зібрання, на північному боці скинії, зовні запони.
23. І розклав на ньому своїм чином ряд хлібів перед Господом, як звелів Господь Мойсеєві.
24. І поставив світильника в скинії зібрання навпроти столу, на південному боці скинії.
25. І залишив лампади перед Господом, як звелів Господь Мойсеєві.
26. І поставив золотого жертовника в скинії зібрання перед запоною.
27. І кадив на ньому духмяні кадіння, як звелів Господь Мойсеєві.
28. І повісив запону на вході до скинії.
29. І жертовника усеспалення поставив біля входу до скинії зібрання, і приніс на ньому всеспалення і приношення хлібні, як звелів Господь.
30. І поставив умивальницю поміж скинією зібрання і жертовником, і налив до неї води для вмивання.
31. І обмивали з неї Мойсей та Аарон і сини його руки свої і ноги свої.
32. Коли вони входили до скинії зібрання і підходили до жертовника, тоді обмивалися, як звелів Господь Мойсеєві.
33. І влаштував подвірʼя довкола скинії і жертовника, і повісив запону на брамі подвірʼя. І отак скінчив Мойсей справу.
34. І покрила хмарина скинію зібрання, і слава Господня виповнила скинію.
35. І не міг Мойсей увійти до скинії зібрання через те, що осявала її хмара, і слава Господня виповнила скинію.
36. Коли здіймалася хмара од скинії, тоді рушали в путь сини Ізраїля в мандрівку свою.
37. Якщо ж не підносилася хмара, то й вони не рушали в путь, аж доки вона не підносилася.
38. Тому що хмара Господня стояла над скинією вдень, і вогонь був уночі в ній перед очима всього дому Ізраїлевого, у всіх мандрах їхніх.