Зміст

Третя Книга Мойсея: Левит (Levіtіcus)

Головна думка: 1. Доступ тих, що спокутували, до Бога лише через кров. 2. Святість у тих, що спокутувані, необхідна тому, що спілкування з Богом вимагає від них досконалої чистоти життя: "Святі будьте, тому що святий Я, Господь, Бог ваш!" (Лев. 19:2).

У цій книзі оповідається про те, як урятовані з єгипетського рабства (алегорично - з рабства гріха) мають наближатися до Бога, щоб служити йому. Книга Левит є продовженням Виходу. У ній описано шлях наближення до Бога для спілкування з Ним; встановлено, яким чином приносяться пожертви і посвячення достойних осіб із коліна Левія на сан священства. Різноманітні види жертвоприношень: із чистих тварин телята, вівці, ягнята; із птахів - горлиці і молоді голуби; із борошна, рослинної олії, ладану і солі. Священнослужителі (першосвященик, священики і левити) - після попереднього обмиття тіла мусять одягатися в одежу, котра відповідає ступеню їхнього священного сану.
У 23-му розділі книги Левит встановлено час і тривалість свят: сьомий день тижня - субота(день спокою), пасха, свято жнив, пʼятдесятниця, свято сурм, очищення й куренів. Установлення суботнього(тобто сьомого) і ювілейного року(тобто 50-го, див. Розділ 25) сприяло вихованню в народі людинолюбства.
Поряд із законами духовного життя Ізраїль одержує також громадянські закони, котрими визначаються взаємини громадського і родинного життя. Божественне походження Сінайського законодавства підкреслюється словами, котрі часто повторюються: "І сказав Господь Мойсеєві". У книзі Вихід Бог промовляє із Сінаю, у книзі Левит - із скинії.
Старозаповітні пожертви слугують прообразами Голгофської жертви. Старозаповітному Богослужінню Господь Ісус протипоставляє поклоніння Богові "в дусі та в істині", а священству - загальне священство віруючих. У книзі також описано, як сини Ааронові Надав і Авіуд зазнають покарання від Бога за внесення до скинії чужого Лев. 10 Чужий вогонь - символ зарозумілого поклоніння Богові, внесення зовнішніх способів розпалювання побожности тих, що моляться. вогню, тобто, не того, котрий завжди підтримувався священиками на жертовнику. Настанови щодо тілесної чистоти; освячення особистого, родинного і громадського життя. Покарання за злочини супроти Закону, статут про святкові дні і періоди. Освячення священнослужителів та їхніх родин. Побиття камінням богохульника. Рік суботній і рік ювілейний (заклик до милосердя). Обітниця благословення Божого за дотримування законів і прокляття за їхні порушення.

Розділи

Про пожертву всеспалення. 1
Про приношення хлібне. 2
Про пожертву мирну. 3
Про пожертви за гріх. 4
Про пожертву каяття. 5
Iще про пожертву каяття. 6
Закон про пожертву каяття. 7
Про посвячення священиків. 8
Священики започатковують служіння. 9
Надав і Авігуд приносять чужий вогонь. 10
Про тварин чистих і нечистих. 11
Закон про материнство. 12
Про прокажених. 13
Про очищення від прокази. 14
Приписи про чистоту тіла. 15
Про день примирення. 16
Визначення місця жертвоприношення. 17
Заборона кровозмішувальних шлюбів. 18
Виклад заповідей. 19
Міра покарання за гріхи. 20
Приписи священикам. 21
Священство - рід вибраний. 22
Свята Господні - субота. 23
Настанови про світильники і хліби підношення. 24
Закон про землю; рік суботній. 25
Обітниця благословення і застереження. 26
Про посвячення Богові людей і речей. 27

1

Левит 1

Про пожертву всеспалення.

1. Озвався Господь до Мойсея і сказав йому із скинії зібрання, кажучи:
2. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Коли хтось із вас хоче принести пожертву Господові, то, якщо із скотини, приносьте пожертву вашу із худоби великої і дрібної.
3. Якщо приношення його є всеспалення із великої худоби, нехай принесуть її чоловічої статі, без вади; нехай приведуть її до дверей скинії зібрання, щоб здобути йому прихильність Господню.
4. І покладе руку свою на голову пожертви всеспалення, і здобуде він прихильність для очищення від гріхів його.
5. І заколе теля перед Господом; а сини Ааронові, священики, принесуть кров і покроплять кровʼю з усіх боків на жертовник, котрий біля входу до скинії зібрання.
6. І стягне шкуру з пожертви всеспалення, і розітне її на частки.
7. А сини Ааронові, священики, покладуть на жертовник жарини, і на жаринах розкладуть належним чином дрова;
8. І розкладуть сини Ааронові, священики, оті частки, голову і жир на дровах, котрі на жаринах, що на жертовнику.
9. А нутрощі пожертви і ноги її вимиє він у воді, і спалить священик усе на жертовнику: це пожертва всеспалення, приношення вогнем, пожертва, пахощі, приємні Господові.
10. Якщо приношення його із дрібної скотини, із овечок або із кіз, для пожертви всеспалення нехай принесе її чоловічої статі, без вади.
11. І заколе її перед Господом на північному боці жертовника, і сини Ааронові, священики, покроплять кровʼю її на жертовник з усіх боків.
12. І розітнуть її на частки, відділивши голову її і жир її, і розкладе їх священик належним чином на дровах, котрі на вогні, на жертовнику.
13. А нутрощі і ноги помиє водою, і принесе священик усе, і спалить на жертовнику: це пожертва всеспалення, приношення вогнем, пахощі духмяні, приємні Господові.
14. А якщо із птахів приносить він Господові пожертву всеспалення, нехай принесе приношення своє із горлиць чи з молодих голубів.
15. Священик принесе її до жертовника, і скрутить їй голову, і спалить на жертовнику, а кров зцідить на стінку жертовника.
16. Воло її з пірʼям її відніме й кине його за жертовник на східний бік, де попіл.
17. І надламає її в крилах її, не відділяючи їх, і спалить її священик на жертовнику, на дровах, котрі на вогні: це пожертва усеспалення, приношення вогнем, пахощі духмяні, приємні Господові.

2

Левит 2

Про приношення хлібне.

1. Якщо якась душа захоче принести Господові пожертву приношення хлібного, нехай принесе пшеничного борошна, і хлюпне на неї єлеєм, і покладе на неї ладану.
2. І принесе її синам Аароновим, священикам, і візьме повну пригорщу борошна з єлеєм та з усім ладаном, і спалить це священик на памʼять на жертовнику; це приношення вогнем, пахощі духмяні, приємні Господові.
3. А залишки від приношення хлібного Ааронові і синам його: це найсвятіше з приношень, учинених вогнем Господові.
4. А якщо приносиш пожертву приношення хлібного з печеного у печі, то принось хліби з найкращого борошна, прісні, змішані з єлеєм, або млинці прісні, помазані єлеєм.
5. Якщо пожертва твоя – приношення хлібне, спечене на сковороді, то це має бути найкраще борошно, змішане з єлеєм, прісне.
6. Розламай її на куски і полий її єлеєм: це приношення хлібне.
7. Якщо пожертва твоя – приношення хлібне з горщика, то має бути вчинене воно з найкращого борошна з єлеєм.
8. І принеси приношення, котре з нього складене, Господові; і коли покажеш його священикові, він принесе його до жертовника.
9. І візьме священик із цієї пожертви частину для памʼятку, і спалить на жертовнику: це приношення вогнем, пахощі духмяні, приємні Господові.
10. А залишки приношення хлібного Ааронові та синам його: найсвятіше із приношень, учинених вогнем Господові.
11. Ніякого приношення хлібного, котре приносите Господові, не вчиняйте квашеного; тому що ні квашеного, ані меду не повинні ви приносити у приношення Господові.
12. Як приношення першоплодів приносьте їх Господові, але вони не спалюються на жертовнику як духмяні пахощі.
13. Усіляке приношення твоє хлібне присолюй сіллю, і не лишай пожертви твоєї без солі заповіту Бога твого: при всякому приношенні твоєму принось і сіль.
14. Якщо приносиш Господові приношення хлібне з першоплодів, принось у дар від перших плодів твоїх із колосків, пряжених на вогні, й вимолочене ціле зерно.
15. І полий його єлеєм, і поклади на нього ладану: це приношення хлібне.
16. І спалить священик для памʼятку частину зерна і єлею з усім ладаном: це приношення вогнем Господові.

3

Левит 3

Про пожертву мирну.

1. Якщо приношення його пожертви мирне, і якщо він приносить з великої худоби, чоловічої або жіночої статі, нехай принесе її Господові, щоб не мала вади.
2. І покладе руку свою на голову пожертви своєї, і заколе її біля дверей скинії зібрання; а сини Ааронові, священики, покроплять кровʼю на жертовник з усіх боків.
3. І принесе він із мирної пожертви у приношення Господові лій, котрий покриває нутрощі, і весь лій, котрий на нутрощах,
4. І обидві нирки і лій, котрий на них, який на стегнах, і сальник, що на печінці; з нирками нехай відділить це.
5. А сини Ааронові спалять це на жертовнику над пожертвою з усеспаленням, котра на дровах, на вогні: це приношення вогнем, духмяність, приємна Господові.
6. А якщо з дрібної скотини приносить він пожертву мирного приношення Господові, чоловічої, або жіночої статі, нехай принесе її, без вади на ній.
7. Якщо з овечок приносить він приношення своє, нехай принесе її до Господа.
8. І покладе руку свою на голову пожертви своєї, і заколе її перед скинією зібрання, і сини Ааронові покроплять кровʼю її на жертовник з усіх боків.
9. І нехай принесе у пожертву мирного приношення Господові лій її, увесь курдюк, відтявши його по самісіньку хребтину, і лій, що покриває нутрощі, і лій увесь, котрий на нутрощах.
10. І обидві нирки і лій, котрий на них, який на стегнах, і сальника, що на печінці; з нирками він відділить це.
11. Священик спалить його на жертовнику; це – пожива приношення вогнем Господові.
12. А якщо він приносить пожертву із кіз, нехай принесе її перед Господом.
13. І покладе руку свою на голову її, і заколе її перед скинією зібрання, і покроплять сини Ааронові кровʼю її на жертовник з усіх боків.
14. І принесе з неї в приношення, в пожертву вогнем Господові лій, котрий покриває нутрощі, і увесь лій, котрий на нутрощах.
15. І обидві нирки і лій, котрий на них, який на стегнах, і сальника, що на печинці; з нирками він відділить це.
16. І спалить їх священик на жертовнику; це – пожива приношення вогнем – приємна духмяність Господові; увесь лій Господові.
17. Оця постанова вічна для поколінь ваших, у всіх житлах ваших, ніякого лою, і ніякої крови не споживайте.

4

Левит 4

Про пожертви за гріх.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Скажи синам Ізраїля: Якщо котрась душа згрішить ненароком супроти якихось заповідей Господніх, і вчинить що-небудь, чого не слід робити;
3. Якщо священик помазаний згрішить на провину народу: то за гріх свій, котрим згрішив, нехай принесе з великої худоби бичка без вади, Господові в приношення за гріх.
4. І приведе бичка до дверей скинії зібрання перед Господа, і покладе руки свої на голову бичка, і заколе бичка перед Господом.
5. І візьме священик помазаний крови бичка і внесе її до скинії зібрання.
6. І вмочить священик пальця в ту кров, і покропить кровʼю сім разів перед Господом, перед запоною святині.
7. І намастить священик кровʼю бичка роги кадильного жертовника, що стоїть перед Господом у скинії зібрання, а решту крови бичка вихлюпне до підніжжя жертовника приношень усеспалення, який біля входу до скинії зібрання.
8. І вийме з бичка увесь лій його у приношення за гріх, лій, що покриває нутрощі, і весь лій, котрий на нутрощах.
9. І обидві нирки і лій, котрий на них, який на стегнах, і сальника на печінці; з нирками відділить він це.
10. Як відділяються од бичка пожертви мирні; і спалить їх священик на жертовнику приношень усеспалення.
11. А шкуру бичка, і всю плоть його з головою і з ногами його, і нутрощі його, і нечистоти його,
12. Усього бичка нехай винесе поза табір на чисте місце, де висипається попіл, і спалить його вогнем на дровах; де висипається попіл, там нехай буде спалений.
13. А якщо вся спільнота Ізраїля згрішить ненароком і прихована буде ця річ від очей зібрання, і вчинить що-небудь супроти заповідей Господніх, чого не треба було робити, і завинить,
14. То, коли визнаний буде гріх, котрим вони згрішили, нехай від усієї громади припровадять вони молодого бичка на пожертву за гріх, і приведуть його перед скинією зібрання.
15. І покладуть старшини громади руки свої на голову бичка перед Господом, і заколять теля перед Господом.
16. І внесе помазаний священик крови бичка до скинії зібрання;
17. І вмочить священик пальця свого в кров і покропить сім разів перед Господом перед запоною святині.
18. І помастить кровʼю роги жертовника, котрий перед Господом у скинії зборів, а решту крови вихлюпне на підніжжя жертовника усеспалення, котрий біля входу до скинії зібрання.
19. І увесь лій його вийме з нього, і спалить на жертовнику.
20. І вчинить з бичком те, що вчиняється з бичком приношення за гріх; так мусить вчинити з ним, і так спокутує їх священик, і прощено буде їм.
21. І винесе бичка поза табір і спалить його так, як спалив попереднього бичка. Це приношення за гріх громади.
22. А якщо згрішить старший, і вчинить те ненароком, супроти заповідей Господа, Бога свого, чого не треба було чинити, то завинить:
23. Тож, коли сповіданий ним гріх, котрим згрішив, нехай приведе він у приношення козла без вади;
24. І покладе руку свою на голову козла, і заколе його на місці, де заколюється приношення усеспалення перед Господом: це приношення за гріх.
25. І візьме священик пальцем своїм крови від пожертви за гріх, і помастить роги жертовника приношень усеспалення, а решту крови його вихлюпне до підніжжя жертовника всеспалення.
26. І увесь лій його спалить на жертовнику так, як пожертви мирного приношення, і так спокутує його священик від гріха, і прощено йому буде.
27. А якщо хтось з народу землі згрішить помилково, і вчинить що-небудь супроти заповідей Господніх, чого не треба було чинити, то завинить.
28. Тож, коли усвідомить свій гріх, котрим згрішив, нехай приведе він у приношення козу без вади, за гріх свій, котрим він згрішив.
29. І покладе руку свою на голову пожертви за гріх, і заколять приношення пожертви за гріх на місці, де заколюють приношення усеспалення,
30. І візьме священик крови її пальцем своїм, і помастить роги жертовника приношень усеспалення, а решту крови її вихлюпне до підніжжя жертовника.
31. І увесь лій її відділить, так, як відділяють лій від пожертви мирної, і спалить його священик на жертовнику для приємних пахощів Господу; і отак спокутує його священик, і прощено йому буде.
32. А якщо з овець захоче він принести приношення за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вади.
33. І покладе руку свою на голову пожертви за гріх, і заколе її як приношення за гріх на тому місці, де заколюють приношення всеспалення.
34. І візьме священик пальцем своїм крови від цього приношення пожертви за гріх, і помастить роги жертовника усеспалення, а решту крови її вихлюпне до підніжжя жертовника.
35. І увесь лій її відділить, як відділяється лій вівці з пожертви мирного приношення, і спалить це священик на жертовнику як пожертву Господові; і отак очистить його священик від гріха, котрим він згрішив, і прощено буде йому.

5

Левит 5

Про пожертву каяття.

1. Якщо хтось згрішить тим, що чув голос прокляття і був свідком, або ж бачив чи знав, але не оприлюднив, то він понесе на собі гріх.
2. Або, якщо торкнеться до чогось нечистого, або до трупа звіра нечистого, чи до трупа скотини нечистої, або ж до трупа гада нечистого, але не знав цього, то він нечистий і завинив.
3. Або, якщо торкнеться нечистоти людської, якою б вона не була, та нечистота, від котрої оскверняються, і він не знав цього, але потім довідається, то він завинив.
4. Або, якщо хтось нерозсудливо вустами своїми присягнеться зробити що-небудь лихе чи добре, будь-яку справу, за яку люди бездумно клянуться, і він не знав цього, але довідається пізніше, то він завинив у цьому.
5. Якщо він завинив у чомусь із цього, і визнає, що він у цьому згрішив,
6. То нехай принесе приношення Господові за гріх свій, котрим він згрішив, ягня або козеня жіночої статі у пожертву, вівцю чи козу, за гріх, і спокутує його священик від гріха його.
7. Якщо ж він не зможе принести вівцю, то за гріх свій нехай принесе Господові двох горлиць, або двох молодих голубів; одного у приношення за гріх, а другого для приношення всеспалення.
8. Нехай принесе їх священикові, і священик візьме передусім того із цих птахів, котрий є приношенням за гріх, і скрутить голову його від шиї його, але не відділить,
9. І покропить кровʼю цієї пожертви за гріх на стіну жертовника, а решту крови вицідить до підніжжя жертовника: це приношення за гріх.
10. А другого використає для приношення всеспалення; і отак спокутує його священик від гріха його, котрим він згрішив, і прощено буде йому.
11. А якщо він не може принести двох горлиць чи двох молодих голубів, нехай принесе за те, що згрішив, десяту частку ефи пшеничного борошна в приношення за гріх; нехай не виливає на неї єлею і ладану, бо це приношення за гріх.
12. І принесе її до священика, а священик візьме з неї повну жменю як нагадування, і спалить на жертовнику згідно з приношенням вогнем Господові: це приношення за гріх.
13. І отак спокутує його священик за гріха його, котрим він згрішив у якомусь випадку, про котрі оце згадано, і прощено буде йому; а залишок належить священикові, як приношення хлібне.
14. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
15. Якщо хтось учинить злочин і ненароком згрішить супроти посвяченого Господові, нехай за провину свою принесе Господові з отари своєї барана без вади, за твоєю оцінкою, срібними шеклями – по шеклю священному, у приношення за провину.
16. За ту святиню Господню, супроти котрої він згрішив, нехай принесе і додасть до того пʼяту частку, і віддасть її священикові, і священик спокутує його бараном приношення за провину, і буде прощено йому.
17. Коли якась душа згрішить супроти заповідей Господніх, чого не належало чинити, і він цього не знав, завинив і понесе на собі гріха:
18. Нехай принесе до священика в приношення за провину барана без вади, за оцінкою твоєю, і викупиться недобрий вчинок його, в чому він згрішив з необачности, то прощено йому буде.
19. Це приношення провини за гріх, котрий він учинив перед Господом.

6

Левит 6

Iще про пожертву каяття.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Якщо хтось згрішить і вчинить злочин проти Господа, і утаємничить перед ближніми своїми те, що йому доручено, або те, що мав зберігати, чи те, що він украв, або ж навіть когось обдурив,
3. Або знайде загублене і приховає його, і присягнеться неправдиво за щось, що у всьому цьому люди чинять і тим грішать,
4. То, згрішивши і завинивши, отже, він мусить повернути вкрадене, що викрав, або пограбоване, що пограбував, або доручене, що йому доручалося (на збереження), або загублене, що він знайшов.
5. Або, якщо він присягнувся неправдиво, то мусить повернути повністю, і докласти до того пʼяту частку і віддати тому, кому оте належить, у день його приношення за провину.
6. І приношення за провину свою нехай принесе Господові до священика в приношення за провину з отари овець барана без вади, за оцінкою твоєю.
7. І спокутує його священик перед Господом, і прощено йому буде, що б він не вчинив, все, в чому він завинив.
8. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
9. Заповідай Ааронові і синам його: Ось закон приношення усеспалення: всеспалення нехай залишиться на місці спалення на жертовнику всю ніч до ранку, і вогонь жертовника нехай горить на ньому.
10. І нехай священик одягнеться у лляну одежу свою, і одягне на тіло своє лляний нижній одяг, і зніме попіл від усеспалення, котре спалив огонь на жертовнику, і покладе його біля жертовника.
11. І нехай скине з себе одежу свою, і одягне другу одежу, і винесе попіл поза табір, на чисте місце.
12. А вогонь на жертовнику нехай горить, не згасає; і нехай священик підпалює на ньому дрова щоранку, і розкладає на ньому приношення усеспалення, і спалює на ньому лій мирного приношення.
13. Вогонь безперестану хай горить на жертовнику, і не згасає.
14. Ось закон про приношення хлібне: сини Ааронові мусять приносити його перед Господа до жертовника.
15. І нехай візьме священик жменею своєю із приношення хлібного і пшеничного борошна і єлею, і увесь ладан, котрий на приношенні, і спалить на жертовнику: це приємні пахощі на памʼять перед Господом.
16. А решту з нього нехай споживають Аарон і сини його. З прісним хлібом треба їсти його на святому місці; у дворі скинії зібрання нехай споживають його.
17. Не можна пекти його з квашеним, це даю Я їм частку із Моїх приношень вогнем, це найбільша святиня, як приношення за гріх і приношення за провину.
18. Усі нащадки Ааронові чоловічої статі можуть їсти її. Це – вічний набуток поколінням вашим із Господніх приношень, учинених на вогні. Усе, що торкнеться до них, буде святим.
19. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
20. Ось приношення від Аарона і синів його, котре принесуть вони Господові в день помазання його: десяту частину ефи пшеничного борошна на пожертву постійну, половину цього для ранку, і половину для вечора.
21. На сковороді в єлеї вона має бути приготовлена; насичену єлеєм, принось її в кусках, як розламується на куски приношення хлібне; принось її, для приємних пахощів Господові.
22. І священик, помазаний на місце його із синів його, мусить звершувати це: бо воно – вічна настанова Господа. Вона вся має бути спалена.
23. І всіляке хлібне приношення від священика нехай буде спалене, а не спожите.
24. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
25. Скажи Ааронові і синам його: Ось закон про приношення за гріх; приношення за гріх має бути заколене перед Господом на тому місці, де заколюється приношення усеспалення. Це – найбільша святиня.
26. Священик, який звершує пожертву за гріх, повинен їсти її; вона має бути спожита на святому місці, на подвірʼї скинії зібрання.
27. Усе, що торкнеться до мʼяса її, освятиться; і якщо кровʼю її буде забризкана одежа, то забризкане помий на святому місці.
28. Глиняну посудину, в котрій воно варилося, необхідно розбити; якщо воно варилося в мідній посудині, то необхідно її вичистити і вимити водою.
29. Уся чоловіча стать священикового роду може їсти її: це – найбільша святиня.
30. А всіляке приношення за гріх, від котрого кров заноситься до скинії зібрання для очищення у святині, не можна споживати: його треба спалювати на вогні.

7

Левит 7

Закон про пожертву каяття.

1. Ось закон про приношення за провину: це – велика святиня.
2. Пожертву каяття треба заколоти на тому місці, де колять усеспалення, і кровʼю її покропити жертовника з усіх боків.
3. Той, що приносить, мусить принести з неї увесь лій, курдюк і лій, котрий на нутрощах.
4. І обидві нирки, і лій, котрий на них, котрий на стегнах, і сальника, котрий на печінці; з нирками нехай він відділить це.
5. І спалить назване священик на жертовнику для пожертви Господові. Це – пожертва каяття.
6. Вся чоловіча стать священикового роду буде їсти її; на святому місці можна їсти її; це – велика святиня.
7. Як про приношення за гріх, так і про приношення за провину, закон – один: вона належить священикові, котрий нею звершує покуту.
8. І коли священик приносить чиєсь приношення усеспалення, шкура від приношення всеспалення, котре він приносить, належить священикові.
9. І всіляке приношення хлібне, котре печене в печі, і всіляке приготовлене в горщику, або ж на сковороді, належить священикові, який приносить його.
10. І всіляке приношення хлібне, змішане з єлеєм, і сухе, належить всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
11. Ось закон про пожертву мирного приношення, котру він приносить Господові;
12. Якщо хтось на подяку приносить її, то при пожертві вдячности він мусить принести прісні хліби, змішані з єлеєм і прісні коржі, помазані єлеєм, і пшеничне борошно, насичене єлеєм, хліби, змішані з єлеєм.
13. Окрім коржів, нехай він принесе в приношення своє квасний хліб, при мирній пожертві вдячности.
14. Одне щось із всього приношення свого нехай принесе він у приношення Господові; це належить священикові, який кропить кровʼю мирної пожертви.
15. Мʼясо пожертви мирного приношення для вдячности необхідно зʼїсти в день приношення її, не треба лишати від нього до ранку.
16. А якщо пожертва його приношення за обітницею, або щире приношення, то пожертву його необхідно їсти в день приношення, і другого дня те, що залишилося від неї, їсти можна.
17. А залишки від мʼяса пожертви на третій день треба спалити на вогні.
18. А якщо будуть їсти мʼясо пожертви мирного приношення на третій день, то вона не буде прийнята. Хто її принесе, тому нічого не зарахується; бо це осквернення, і хто буде їсти її, той понесе на собі свій гріх.
19. Мʼяса цього, якщо воно торкнеться до чогось нечистого, не треба їсти, але необхідно спалити його на вогні; а мʼясо чисте може їсти кожний чистий.
20. А якщо якась душа, маючи в собі нечистоту, буде їсти мʼясо мирного приношення пожертви Господньої, то винищиться душа та з народу свого.
21. І якщо якась душа, торкнувшися до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої скотини, або ж до якогось нечистого гада, і буде їсти мʼясо мирного приношення пожертви Господньої, то винищиться душа та з народу свого.
22. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
23. Скажи синам Ізраїля: Жодного лою ні з вола, ні з вівці, ані з козла не їжте.
24. Лій з мертвого і лій з розтерзаного звіром можна використовувати на всяку справу; а їсти, не їжте його.
25. Тому що, хто буде їсти лій із скотини, котра приноситься як приношення вогнем, Господові, винищиться душа та з народу свого.
26. І жодної крови не їжте у всіх житлах ваших; ні з птахів, ні із звірів, ані з домашніх тварин.
27. А хто буде їсти яку-небудь кров, винищиться душа та з народу свого.
28. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
29. Скажи синам Ізраїля: Хто приносить свою пожертву мирного приношення Господові, той сам мусить принести частину із мирної пожертви Господові.
30. Своїми руками повинен він принести приношення вогнем Господові; лій із грудинкою мусить він принести, коливаючи грудинкою для приношення коливанням перед лицем Господнім.
31. Лій спалить священик на жертовнику, а грудинка належить Ааронові і синам його.
32. І праве плече, як підношення, з пожертв мирного приношення вашого віддавайте священикові.
33. Хто із синів Ааронових приносить кров з мирного приношення і лій, повинен узяти праве плече собі як частку.
34. Тому що Я беру від синів Ізраїля з мирних пожертв їхню грудинку коливну і плече підношення, і віддаю їх Ааронові священикові і синам його у вічну настанову серед синів Ізраїля.
35. Ось частка з помазання Ааронові та частка помазання синам його з приношень Господніх вогнем, у день, коли він покладе перед Господом, для служіння Господові,
36. Котрого звелів Господь давати їм од синів Ізраїля від дня, коли він помазав їх, вічною настановою їхнім поколінням.
37. Ось закон про приношення всеспалення, про приношення хлібне, про пожертву за гріх, про пожертву каяття, про приношення за гріх, про приношення за провину, про пожертву посвячення приношення мирного,
38. Котрого дав Господь Мойсеєві на горі Сінай, коли наказав синам Ізраїля в пустелі Сінайській приносити Господові приношення їхні.

8

Левит 8

Про посвячення священиків.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Візьми Аарона і синів його з ним, і одежу і єлей помазання, і бичка для приношення за гріх і двох баранів, і корзину опрісноків,
3. І збери всю громаду до входу в скинію зібрання.
4. Мойсей учинив так, як звелів йому Господь, і зібралася громада (народ) до входу в скинію зібрання.
5. І сказав Мойсей до громади: Ось, що звелів Господь зробити.
6. І привів Мойсей Аарона та синів його, і обмив їх водою.
7. І поклав на нього хітона і підперезав його поясом, і одягнув на нього верхню ризу, і поклав на нього ефод, і підперезав його поясом ефода, і прикріпив ним ефод на ньому.
8. І поклав на нього нагрудника, і в нагрудник поклав Урім і Туммім.
9. І поклав на голову його кидар, а на кидар з переднього боку поклав золоту дощечку, святий вінець, як звелів Господь Мойсеєві.
10. І взяв Мойсей єлей помазання, і помазав скинію і все, що в ній, і освятив це.
11. І покропив ним жертовника сім разів, і помазав жертовника і всі знаряддя його, і умивальницю, і підніжжя її, щоб освятити їх.
12. І вилив єлей помазання на голову Аарона, і помазав його, щоб освятити його.
13. І привів Мойсей синів Ааронових, і одягнув їх у хітони, і підперезав їх поясом, і поклав на них кидари, як звелів Господь Мойсеєві.
14. І привів бичка для приношення за гріх, і Аарон, і сини його поклали руки свої на голову бичка за гріх.
15. І заколов його, і взяв Мойсей крови, і пальцем своїм помастив роги жертовника з усіх боків, і очистив жертовника, а решту крови вихлюпнув до підніжжя жертовника, і освятив його, щоб учинити приношення на ньому.
16. І взяв увесь лій, котрий на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки і лій їхній, і спалив Мойсей на жертовнику.
17. А бичка і шкуру його, і мʼясо його, і нечистоти його спалив на вогні поза табором, як звелів Господь Мойсеєві.
18. І привів барана для приношення всеспалення, і поклав Аарон і сини його руки свої на голову барана;
19. І заколов його Мойсей і покропив кровʼю жертовника з усіх боків.
20. І розтяв барана на частини, і спалив Мойсей голову і частини і лій;
21. А нутрощі і ноги помив водою, і спалив Мойсей всього барана на жертовнику: це пожертва всеспалення для приємних пахощів; це приношення вогнем Господові, як звелів Господь Мойсеєві.
22. І привів другого барана, барана посвячення, і поклали Аарон і сини його руки свої на голову барана.
23. І заколов його Мойсей, і взяв крови його, і помастив нею крайчик правого вуха Ааронового і великого пальця правої руки його і великого пальця правої ноги його.
24. І привів Мойсей синів Ааронових, і помастив кровʼю крайчик правого вуха їхнього і великого пальця правої руки їхньої і великого пальця правої ноги їхньої, і покропив Мойсей кровʼю жертовника з усіх боків.
25. І взяв лій і курдюка, і увесь лій, котрий на нутрощах, і сальника на печінці, і обидві нирки, і лій їхній, і праве плече.
26. І з корзини з опрісноками, котра перед Господом, узяв одного опріснока і один хліб з єлеєм і одного коржа, і поклав на лій і на праве плече.
27. І поклав усе це на руки Ааронові і на руки синам його, і приніс це, коливаючи перед Господом.
28. І взяв це Мойсей з рук їхніх і спалив на жертовнику з усеспаленням; це пожертва посвячення для приємних пахощів; це – приношення вогнем Господові.
29. І взяв Мойсей грудинку і приніс її, поколивав нею для коливного приношення перед лицем Господнім; це була частка Мойсеєва від барана посвячення, як звелів Господь Мойсеєві.
30. І взяв Мойсей єлею помазання і крови, котра на жертовникові, і покропив Аарона і шати його, і синів його, і одежу синів його з ним; і так освятив Аарона і шати його, і синів його, і одежу синів його з ним.
31. І сказав Мойсей Ааронові і синам його: Зваріть мʼясо біля входу скинії зібрання, і там їжте його з хлібом, котрий у корзині посвячення, як мені наказано і сказано: Аарон і сини його повинні його їсти.
32. А залишки мʼяса і хліба спаліть на вогні.
33. Сім днів не відходьте од дверей скинії зібрання, доки не сповняться дні посвячення вашого; бо сім днів Він буде звершувати посвячення ваше.
34. Як сьогодні було вчинено, так заповідав Господь чинити для очищення вашого.
35. Біля входу до скинії зібрання будьте день і ніч упродовж семи днів, і будьте на сторожі у Господа, щоб не вмерти; бо так мені наказано від Господа Бога.
36. І виконав Аарон і сини його все, що заповідав Господь через Мойсея.

9

Левит 9

Священики започатковують служіння.

1. Восьмого дня прикликав Мойсей Аарона і синів його, і старшин Ізраїля,
2. І сказав Ааронові: Візьми собі теля для приношення за гріх і бичка для приношення всеспалення, обидвох без вади і постав перед Господом.
3. І синам Ізраїля скажи: Візьміть козеня для приношення за гріх, і теля, і ягня, одноліток, без вади, для приношення усеспалення.
4. І бичка, і барана на приношення мирне, щоб звершувати жертвоприношення перед Господом, і приношення хлібне, змішане з єлеєм; бо сьогодні Господь зʼявиться вам.
5. І принесли те, що наказав Мойсей, перед скинією зібрання, і прийшла вся громада і стала перед Господом.
6. І сказав Мойсей: Ось, що звелів Господь учинити, і зʼявиться вам Слава Господня.
7. І сказав Мойсей Ааронові: Підійди до жертовника і зверши приношення твоє за гріх і приношення усеспалення твого, і очисть себе і народ, і вчини приношення від народу, і очисть їх, як заповідав Господь.
8. І наблизився Аарон до жертовника, і заколов теля, котре за нього, для приношення за гріх.
9. Сини Ааронові піднесли йому кров, і він умочив пальця свого у кров і помастив нею роги жертовника, а решту крови вилив до підніжжя жертовника.
10. А лій і нирки і сальника на печінці від пожертви за гріх спалив на жертовнику, як звелів Господь Мойсеєві.
11. А мʼясо і шкуру спалив на вогні поза станом.
12. І заколов приношення усеспалення, і сини Ааронові принесли йому кров; він покропив нею жертовника з усіх боків.
13. І принесли йому приношення усеспалення в кусках і голову, і він спалив на жертовнику.
14. А нутрощі і ноги помив і спалив для приношення усеспалення, на жертовнику.
15. І приніс приношення від народу, і взяв од народу козла для приношення за гріх, і заколов його, і приніс його на пожертву за гріх, як і попереднього.
16. І приніс приношення усеспалення і звершив його за настановою.
17. І приніс приношення хлібне і виповнив ним руки свої, і спалив на жертовнику понад вранішню пожертву усеспалення.
18. І заколов бика і барана, котрі від народу, на пожертву мирного приношення, і сини Ааронові піднесли йому кров, і він покропив нею жертовника з усіх боків.
19. Піднесли також лій з бика і з барана, курдюка, і лій, що на нутрощах, нирки і сальника на печінці.
20. І поклали лій на грудинку, і він спалив лій на жертовнику.
21. А грудинку і праве плече приніс Аарон, коливаючи ним для приношення перед лицем Господнім, як звелів Мойсей.
22. І підніс Аарон руки свої, звернувшись до народу, і благословив його, і зійшов від приношення за гріх, приношення усеспалення і приношення мирного.
23. І увійшли Мойсей та Аарон до скинії зібрання, і вийшли, і благословили народ. І зʼявилася Слава Господня усьому народові.
24. І вийшов огонь від Господа і пожер на жертовнику приношення усеспалення і лій, і бачив увесь народ, і вигукував радісно, і впав на лице своє.

10

Левит 10

Надав і Авігуд приносять чужий вогонь.

1. Надав і Авігуд, сини Ааронові, взяли кожний свою кадильницю і поклали до них вогню, і вклали в нього кадіння, і принесли перед Господом вогонь чужий, котрого Він не наказував їм.
2. І зійшов огонь від Господа і спалив їх, і померли вони перед Господом.
3. І сказав Мойсей Ааронові: Ось про що говорив Господь, коли сказав: Тими, що наближаються до Мене, освячусь, і перед усім народом прославлюся. Аарон мовчав.
4. І покликав Мойсей Мисаїла і Елцафана, синів Уззіїла, дядька Ааронового, і сказав їм: Підіть, винесіть братів ваших із святині за стан.
5. І пішли, і винесли їх у хітонах їхніх за стан, як сказав Мойсей.
6. А Ааронові і Елеазарові, і Ітамарові, синам його, Мойсей сказав: Голів ваших не оголюйте і одежі вашої не роздирайте, щоб вам не померти і не навести гніву на всю громаду; нехай дім Ізраїля плаче за спаленими, котрих спалив Господь.
7. І з дверей скинії зібрання не виходьте, щоб не померти вам: бо на вас єлей помазання Господнього. І вчинили за словом Мойсея.
8. І сказав Господь Ааронові, кажучи:
9. Вина і міцних напоїв не пий ти і сини твої з тобою, коли входите до скинії зібрання, щоб не вмерти. Це – вічна настанова у покоління ваші.
10. Щоб ви могли вирізняти священне від несвященного і нечисте від чистого,
11. І навчати синів Ізраїля усіх настанов, котрі лишив їм Господь через Мойсея.
12. І сказав Мойсей Ааронові і Елеазарові та Ітамарові, синам його, що залишилися: Візьміть приношення хлібне, яке лишилося від приношень Господніх, і їжте його прісним біля жертовника, бо це є найсвятіше.
13. І їжте його на святому місці, бо це частка твоя і частка синів твоїх від пожертв Господніх, учинених на вогні: Так мені велено від Господа.
14. І грудинку коливну, і плече піднесення їжте на чистому місці, ти і сини твої, і дочки твої з тобою; бо це дано як виділ (пай) тобі і для виділу синам твоїм із пожертв мирних приношень синів Ізраїля.
15. Плече піднесення і грудинку коливну повинні вони приносити з пожертвами лою приношення вогнем, коливаючи перед лицем Господнім; і нехай буде це вічним виділом тобі і синам твоїм з тобою, як звелів Господь.
16. І козла пожертви за гріх шукав Мойсей, і ось, він спалений. І розгнівався на Елеазара та Ітамара, синів Ааронових, що залишилися, і сказав:
17. Чому ви не їли приношення за гріх на святому місці? Бо вона – святиня велика, і вона дана вам, щоб очищати гріхи громади і спокутувати їх перед Господом.
18. Ось, кров її не внесена до середини святині, а ви мусили були їсти її на святому місці, як заповідано мені.
19. Аарон сказав Мойсеєві: Ось, нині принесли вони приношення своє за гріх і своє приношення всеспалення перед Господом, і все це сталося зі мною; якщо я сьогодні зʼїм приношення за гріх, чи буде це добре в очах Господніх?
20. І почув Мойсей, і схвалив.

11

Левит 11

Про тварин чистих і нечистих.

1. І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові, кажучи їм:
2. Скажіть синам Ізраїля: Ось звірі, котрих будете їсти з усіх звірів на землі.
3. Із усього, що має роздвоєні копита і на копитах глибокий розтин, і жує жуйку, їжте.
4. Лише з-поміж цих не їжте, які жують жуйку, і які мають роздвоєні копита: верблюда, тому що він жує жуйку, але копита у нього не роздвоєні, нечистий він для вас.
5. І кроля, бо він жує жуйку, але ратички у нього не роздвоєні; нечистий він для вас;
6. І зайця, бо він жує жуйку, але ратички у нього не роздвоєні; нечистий він для вас.
7. І свині, хоч ратиці у неї роздвоєні і на ратицях розтин глибокий, проте вона не жує жуйки; нечиста вона для вас.
8. Мʼяса з них не їжте і до трупів їхніх не торкайтеся; нечисті вони для вас.
9. З усіх тварин, котрі у водах, їжте цих: у котрих є плавники і луска у воді, у морях чи річках, тих їжте.
10. А всі ті, у котрих немає плавників або луски, чи в морях, а чи в річках, із усіх, що плавають у воді, і з усього, що рухається у воді, і з усякого живого творіння, що у водах, гидкі для вас.
11. Вони мають бути гидкими для вас. Ви не мусите їсти їхньої плоті і трупи їхні мають бути для вас мерзотою.
12. Усі тварини, що не мають плавників і луски у водах, мають бути гидкі для вас.
13. Із птахів гидуйтеся цих: орла, орла морського і скопи; їх не їжте, вони мерзота для вас.
14. Грифа і коршака з породою його,
15. Усілякого ворона з породою його.
16. Страуса, сови, нічного яструба з породою його.
17. Пугача, рибалки та ібіса,
18. Лебедя, пелікана і сипа;
19. Лелеки, чаплі з породою її, удода і кажана.
20. Комахи, що літають роєм, що пересуваються на чотирьох ногах, вони мерзота для вас.
21. Із усіх плазунів, крилатих, тих, що пересуваються на чотирьох ногах, тих лише їжте, у котрих є гомілки вище ніг, щоб стрибати ними по землі.
22. Оцих їжте з них: сарану з її породою, соламІнший вид сарани. з його породою, харгол з його породою, і хагав з його породою.
23. Всілякий інший плазун, крилате, у котрого чотири ноги, бридке для вас.
24. Від них ви будете нечисті: всілякий, хто торкнеться до трупа їхнього, нечистий буде до вечора.
25. І всілякий, хто візьме трупа їхнього, мусить обмити одежу свою, і нечистий буде до вечора.
26. Трупи всіх тварин, у котрих копита роздвоєні, але немає глибокого розтину, і котрі не жують жуйки, нечисті для вас: всякий, хто торкнеться до них, буде нечистий.
27. Із усіх звірів чотириногих ті, котрі пересуваються на лапах, нечисті для вас: усякий, хто торкнеться до трупа їхнього, нечистий буде до вечора.
28. Хто візьме трупа їхнього, той мусить обмити одежу свою, і нечистий буде до вечора; нечисті вони для вас.
29. Ось, що нечисте для вас із тварин, що пересуваються по землі: кріт, і миша, і ящірка за родом її.
30. І ховрах, і щур, і слимак, і їжак, і тхір.
31. Оці нечисті для вас із усяких плазунів: усякий, хто торкнеться до них мертвих, нечистий буде до вечора.
32. І все, на що впаде щось мертве з них, всяка деревʼяна посудина чи одежа, або шкура, чи мішок, і всілякі речі, котрі при ділі, будуть нечисті: у воду необхідно занурити їх, і нечисті будуть до вечора, відтак будуть чисті.
33. А коли що-небудь із них упаде в який-небудь глиняний посуд, то вміст його буде нечистим, і саму посудину розбийте.
34. Усякий харч, котрий їдять, на якому була вода з такої посудини, нечиста буде, і всяке пиття, котре пʼють, у всякій такій посудині нечисте буде.
35. Усе, на що впаде якась частина їхнього трупа, нечисте буде: піч, або полиці для посуду треба розламати, вони нечисті; і вони мають бути нечисті для вас.
36. Тільки джерело або криниця, де багато води, лишаються чистими; а хто торкнеться до трупа їхнього, той нечистий.
37. І коли що-небудь від трупа їхнього впаде на яке-небудь сімʼя, котре висівають, то воно чисте.
38. Якщо ж тоді, коли вода скропить сімʼя, впаде на нього що-небудь від трупа їхнього, то воно нечисте для вас.
39. І коли помре яка-небудь тварина, котра використовується вами в їжу, то той, хто торкнеться до трупа її, буде нечистий до вечора.
40. І той, хто буде їсти мертвечину її, мусить обмити одежу свою, і нечистий буде до вечора; і той, хто понесе труп її, мусить обмити одежу свою, і нечистий буде до вечора.
41. Усіляка тварина, яка плазує по землі, бридка для вас, не можна їсти її.
42. Усього, що повзає на череві, і всього, що пересувається на чотирьох ногах, і багатоніжок із тварин, які плазують по землі, не їжте: бо вони мерзота.
43. Не опоганюйте себе якоюсь твариною, яка плазує, і не робіть себе через них нечистими, щоб бути через них нечистими.
44. Бо Я Господь, Бог ваш: Тому ви маєте освячувати себе і бути святими, тому що Я святий, і не опоганюйте себе якоюсь твариною, яка повзає по землі.
45. Бо Я Господь, Який вивів вас із Єгипетської землі, щоб вашим Богом бути. Отож, ви маєте бути святі, тому що Я святий.
46. Ось закон про тварин, птахів і про всіх істот, які живуть у воді, і про всіх тварин, які повзають по землі.
47. Щоб відрізнити нечисте від чистого, і тварин, яких можна їсти, від тварин, котрих їсти не можна.

12

Левит 12

Закон про материнство.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Скажи синам Ізраїля: Якщо жінка зачне і народить немовля чоловічої статі, то вона нечиста буде сім днів; як у дні страждання її очищенням, вона буде нечиста.
3. Восьмого дня обріжеться крайня плоть його.
4. І тридцять три дні мусить сидіти вона, очищаючись від крови своєї, ні до чого священного не повинна торкатися, і до святині нехай не приходить, доки не виповняться дні очищення її.
5. Якщо ж вона народить немовля жіночої статі, то на час очищення свого вона буде нечиста два тижні, і шістдесят шість днів мусить сидіти, очищаючись від крови своєї.
6. По закінченні днів очищення свого за сина чи за дочку, вона повинна принести однолітнє ягня для приношення всеспалення і молодого голуба чи горлицю для пожертви за гріх, до входу у скинію зібрання до священика.
7. Він принесе оце перед Господом і спокутує її, і вона буде чиста від кровотечі її. Ось закон для тієї, яка народила немовля чоловічої чи жіночої статі.
8. А якщо вона не має змоги принести ягня, то нехай візьме двох горлиць, або двох молодих голубів, одного для приношення всеспалення, а другого для пожертви за гріх, і очистить її священик, і вона буде чиста.

13

Левит 13

Про прокажених.

1. І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові:
2. Коли у когось зʼявиться на шкірі тіла його пухлина, або лишаї, або пляма, і на шкірі тіла його утвориться наче виразка прокази, то необхідно привести його до Аарона священика, або ж до одного з синів його, священика.
3. Священик огляне виразку на шкірі тіла, і якщо волосся на виразці стало білим, і виразка виявиться заглибленою в шкіру тіла його, то це виразка прокази; священик, оглянувши його, оголосить його нечистим.
4. А якщо на шкірі тіла його пляма біла, але вона не виявиться заглибленою у шкіру, і волосся на ньому не побіліло, то священик мусить замкнути його на сім днів.
5. Сьомого дня священик огляне його, і якщо виразка залишиться у такому ж стані, і не пошириться по шкірі, то священик повинен замкнути його ще на сім днів.
6. Сьомого дня священик знову огляне його, і якщо виразка зменшилася і не поширилася по шкірі, то священик мусить оголосити його чистим; це лишай, і нехай він обмиє одежу свою, і буде чистий.
7. А якщо лишай стане поширюватися по шкірі, після того, як зʼявився до священика для очищення, то він удруге повинен зʼявитися до священика.
8. Священик, забачивши, що лишай поширюється по шкірі, оголосить його нечистим: це проказа.
9. Якщо буде на комусь виразка прокази, то необхідно привести його до священика.
10. Священик огляне, і якщо пухлина на шкірі біла, і волосся побіліло, і на пухлині живе мʼясо,
11. То це застаріла проказа на шкірі тіла його; і священик оголосить нечистим його і не замкне його; бо він нечистий.
12. А якщо проказа розцвіте на шкірі, і покриє проказа всю шкіру хворого з голови його до ніг, скільки можуть бачити очі священика,
13. І побачить священик, що проказа покрила все тіло його, то він оголосить хворого чистим, тому що все стало білим, він чистий.
14. Коли ж виявиться на ньому живе мʼясо, то він нечистий.
15. Священик, забачивши живе мʼясо, оголосить його нечистим; живе мʼясо нечисте: це – проказа.
16. Якщо ж живе мʼясо зміниться і стане білим, нехай він прийде до священика.
17. Священик огляне його, і якщо виразка стала білою, священик оголосить хворого чистим: він чистий.
18. Якщо у когось на шкірі тіла була болячка і загоїлася,
19. І на місці болячки зʼявилася біла пухлина, або пляма біла чи червоняста, то він мусить зʼявитися до священика.
20. Священик огляне його, і якщо вона виявиться нижче шкіри, і волосся його змінилося – стало білим, то священик оголосить його нечистим. Це виразка прокази; вона розцвіла на болячці.
21. А якщо священик побачить, що волосся на ній не біле, і вона не є нижчою від шкіри, і при цьому майже непримітна, то священик замкне його на сім днів.
22. Якщо вона почне поширюватися по шкірі, то священик оголосить його нечистим: це виразка.
23. А якщо пляма лишається на своєму місці і не поширюється, то це запалення болячки; і священик оголосить його чистим.
24. Або, якщо у когось на шкірі тіла буде опік, і на загоєному опіку виявиться червоняста чи біла пляма,
25. І священик побачить, що волосся на плямі змінилося і стало білим, і вона виявиться заглибленою у шкіру, то це проказа, вона розцвіла на опіку. І священик оголосить його нечистим. Це виразка прокази.
26. А якщо священик побачить, що волосся на плямі не біле, і вона не нижча шкіри і при цьому тьмяна, то священик замкне його на сім днів.
27. Сьомого дня священик огляне його, і якщо пляма дуже пошириться по шкірі, то священик оголосить його нечистим: це – виразка прокази.
28. А коли пляма лишається на своєму місці, і не поширюється по шкірі, і майже не примітна, то це пухлина від опіку. Священик оголосить його чистим, бо це запалення від опіку.
29. Якщо у чоловіка чи в жінки буде виразка на голові чи на підборідді,
30. І огляне священик виразку і вона виявиться заглибленою у шкіру і волосся на ній жовтаве і тонке, то священик оголосить їх нечистим: це парші, це проказа на голові чи на підборідді.
31. А якщо священик огляне виразку паршости, і вона не виявиться заглибленою у шкіру, і волосся на ній не чорне, то священик носія виразки замкне на сім днів.
32. Сьомого дня священик огляне виразку, і, якщо парша не поширюється, і немає на ній жовтого волосся, а парша не виявиться заглибленою у шкіру,
33. То хворого треба постригти, але паршу не стригти, і священик мусить замкнути запаршеного ще на сім днів.
34. Сьомого дня священик огляне парші, і якщо парша не пошириться по шкірі і не виявиться заглибленною в шкіру, то священик оголосить його чистим; нехай він випере одежу свою, і буде чистим.
35. А якщо після очищення його буде дуже поширюватися парша по шкірі,
36. І священик побачить, що парша поширюється по шкірі, то священик нехай не шукає жовтавого волосся; він – нечистий.
37. Якщо ж парша лишається однаковою, і волосся на ній зʼявляється чорним, то парша минула, він чистий; священик оголосить його чистим.
38. Якщо у чоловіка чи в жінки на шкірі їхнього тіла будуть плями, плями білі,
39. І священик побачить, що на шкірі тіла їхнього плями блідо-білі, то це лишай, що розцвів на шкірі; він чистий.
40. Якщо у когось на голові вилізло волосся, то це плішивий; він – чистий.
41. А якщо голова його облисіла спереду, то це лисий; він чистий.
42. А якщо на плішині чи на лисині буде біла, або ж червоняста пляма, то на плішині його чи на лисині його розцвіла проказа.
43. Священик огляне його, і, якщо побачить, що пухлина виразки біла чи червоняста на плішині, або ж на лисині його, виглядом схожа на проказу шкіри тіла,
44. То він прокажений, нечистий він; священик повинен оголосити його нечистим, у нього на голові виразка.
45. У прокаженого, на котрому ця виразка, має бути розідрана одежа, і голова його мусить бути простоволоса, і до вуст він має бути закритий і кричати: Нечистий! Нечистий!
46. І упродовж усіх днів, доки на ньому виразка, він повинен бути нечистим, нечистий він; він має жити окремо, поза станом житло його.
47. Якщо виразка прокази буде на одежі, на одежі вовняній чи на одежі лляній,
48. Чи на основі, чи на пітканні з льону чи вовни, або ж на шкірі чи на якомусь виробі шкіряному,
49. І пляма буде зеленкувата чи червоняста на одежі, чи на шкірі, чи на основі, чи на тканині, або ж на якомусь шкіряному виробі, – то це виразка прокази; необхідно показати її священикові.
50. Священик огляне виразку і замкне заразливе од виразки на сім днів.
51. Сьомого дня огляне священик заражене, і, якщо виразка поширилася по одежі або по основі, або по тканині, або по шкірі, або ж по якомусь шкіряному виробі, то це проказа їдка, виразка нечиста.
52. Він мусить спалити одежу, або основу, або тканину вовняну чи лляну, або ж будь-яку шкіряну річ, на котрій буде виразка: бо це проказа їдка; треба спалити на вогні.
53. Якщо ж священик побачить, що виразка не поширилася по одежі, чи по основі, чи по тканині, чи по якійсь шкіряній речі,
54. То священик накаже помити те, на чому виразка, і вдруге замкне на сім днів.
55. Якщо після миття зараженої речі священик побачить, що виразка не змінила вигляду свого і не поширилася виразка, то вона нечиста, спали її на вогні: це – виїджена ямка на лицьовому боці, або ж на вивороті.
56. А якщо священик побачить, що виразка після миття її зробилася непримітною, то священик нехай відірве її від одежі, або від шкіри, або від основи, або від піткання.
57. Якщо ж вона знову зʼявиться на одежі, або на основі, або на тканині, або на якійсь шкіряній речі, то це розквітла виразка; спали на вогні те, на чому виразка.
58. А якщо одежу, чи основу, чи тканину, чи якусь шкіряну річ випереш, і зійде з них виразка, то необхідно випрати їх удруге, і вони будуть чисті.
59. Ось закон про виразку прокази на одежі вовняній чи лляній, або на основі і на тканині, чи на якійсь шкіряній речі, коли оголошувати її чистою або ж нечистою.

14

Левит 14

Про очищення від прокази.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Ось закон про прокаженого, за днів його очищення: нехай приведуть його до священика.
3. Священик вийде зі стану, і, якщо священик побачить, що прокажений одужує від хвороби на проказу,
4. То священик поставить вимогу взяти для очищення двох птахів живих, чистих, кедрового дерева, червону нитку й ісопа.
5. І звелить священик заколоти одного птаха, над глиняною посудиною, над водою, котра тече.
6. А сам він візьме живого птаха, кедрове дерево, червону нитку та ісоп, і вмочить їх у кров птаха, котрого закололи над водою, яка тече.
7. І покропить того, хто очищається, сім разів, і оголосить його чистим, і відпустить живого птаха в поле.
8. А той, хто очищається, обмиє одежу свою, постриже все волосся своє, обмиється водою, і буде чистий; потім зайде у стан, і пробуде сім днів поза шатром своїм.
9. Сьомого дня поголить все волосся своє, голову свою, бороду свою, брови свої, все волосся своє поголить, і обмиє одежу свою, і обмиє тіло своє водою, і буде чистий.
10. Восьмого дня візьме він двох молодих баранів без вади, і одну вівцю однолітню без вади, і три десятих частин ефи добірного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і один лог єлею.
11. Священик, що очищає, поставить чоловіка, котрий має бути очищеним, з тими речами перед Господом біля входу до скинії зібрання.
12. І візьме священик одного барана і принесе його як приношення за провину, і лог єлею, і поколиває цим для приношення коливання перед Господом.
13. І заколе барана на тому місці, де колять приношення за гріх і приношення всеспалення, на місці святому, бо це приношення за провину, як пожертва за гріх, належить священикові: це – найбільша святиня.
14. І візьме священик крови приношення за провину, і помаже священик крайчик правого вуха того, кого очищає, і великий палець правої руки його, і великий палець правої ноги його.
15. І візьме священик із лога єлею, і хлюпне на ліву свою долоню.
16. І вмочить священик правого пальця свого в єлей, що на лівій долоні його, і покропить єлеєм з пальця свого сім разів перед Господом.
17. А рештою єлею, котрий на долоні його, помастить священик крайчик правого вуха того, кого очищає, і великий палець правої руки його і великий палець правої ноги його – на місце, де кров приношення за провину.
18. А рештою єлею, котрий на долоні священика, помастить голову того, кого очищає, і спокутує його священик перед Господом.
19. І принесе священик приношення за гріх, і спокутує того, кого очищає, від нечистоти його; після того заколе приношення всеспалення.
20. І покладе священик всеспалення і приношення хлібне на жертовник. І спокутує його священик, і він буде чистий.
21. А якщо він бідний і не має достатку, то нехай візьме одного молодого барана для пожертви за провину для коливання, щоб очистити себе, і одну десяту частину ефи відбірного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення хлібного, і лог єлею,
22. І двох горлиць чи двох молодих голубів, що він зможе придбати: одного птаха для приношення за гріх, а другого для приношення всеспалення.
23. І принесе їх восьмого дня очищення свого священикові до входу скинії зібрання, перед Господом.
24. Священик візьме молодого барана приношення за провину і лог єлею, і принесе це священик, поколивавши, перед Господом.
25. І заколе барана для приношення за провину, і візьме священик крови приношення за провину, і помастить крайчик правого вуха того, кого очищає, і великого пальця правої руки, і великого пальця правої ноги.
26. І хлюпне священик єлею на ліву свою долоню.
27. І єлеєм, котрий на лівій долоні його, покропить священик з правого пальця свого сім разів перед Господом.
28. І помастить священик єлеєм, котрий на долоні його, крайчик правого вуха того, кого очищає, і великого пальця правої руки його, і великого пальця правої ноги його, на місці, де кров приношення за провину.
29. А рештою єлею, котрий на долоні священика, помастить голову того, кого очищає, щоб очистити його перед Господом.
30. І принесе одну із горлиць, або одного з молодих голубів, що дістане рука того, хто очищається,
31. Із того, що зміг придбати він, одного птаха для приношення за гріх, а другого для приношення всеспалення, разом із приношенням хлібним. І звершить священик спокуту того, кого очищає, перед Господом.
32. Ось закон про прокаженого, рука котрого не має змоги придбати те, що необхідне для його очищення.
33. І сказав Господь Мойсеєві та Ааронові, кажучи:
34. Коли увійдете на землю Ханаанську, котру Я даю вам для володіння, і Я наведу виразку прокази на оселі в краю володіння вашого,
35. Тоді той, чий дім, мусить піти і сказати священикові: У мене на домі зʼявилася наче виразка.
36. Священик поставить вимогу випорожнити дім, перед тим, як увійде священик оглядати виразку, щоб не зробилися нечистими всі, що в домі; після цього прийде священик оглянути дім.
37. Якщо він, оглянувши виразку, побачить, що виразка на стінах дому складається із зеленкуватих або червонястих ямок, котрі виявляться заглибленими в стіні,
38. То священик вийде з дому до дверей дому і замкне дім на сім днів.
39. Сьомого дня знову прийде священик, і якщо побачить, що виразка поширилася по стінах дому,
40. То священик поставить вимогу виламати камені, на котрих виразка, і викинути їх поза містом на місце нечисте.
41. А дім всередині нехай увесь вишкребуть, і глину, котру зішкребуть, висиплють поза містом на місце нечисте.
42. І візьмуть інші камені, і вкладуть на місце тих каменів, і візьмуть іншу глину і обтинькують дім.
43. Якщо виразка знову зʼявиться і буде цвісти у домі після того, як виламали камені і вишкребли дім і обтинькували,
44. То священик прийде й огляне, і якщо виразка у домі поширилася, то це їдка проказа на домі, нечистий він.
45. Необхідно зруйнувати цей дім, і каміння його і деревину його і всю глину дому винести поза місто на місце нечисте.
46. Хто входить у дім у часі, коли він зачинений, той нечистий до вечора.
47. І хто спить у домі тім, той мусить вимити одежу свою, і хто їсть у домі тім, мусить вимити одежу свою.
48. А якщо священик прийде і побачить, що виразка на домі не поширилася після того, як обтинькували дім, то священик оголосить дім чистим, тому що виразка минула.
49. І щоб очистити дім, візьме він два птахи, кедрового дерева, червону нитку та ісопа,
50. І заколе одного птаха над глиняною посудиною, над водою, що тече.
51. І візьме кедрове дерево та ісоп, і червону нитку і живого птаха, і вмочить їх у кров птаха, якого закололи, і у воду, що тече, й покропить дім сім разів.
52. І очистить дім кровʼю птаха і водою, котра тече джерельною водою, і живим птахом, і кедровим деревом, і ісопом, і червоною ниткою.
53. І випустить живого птаха поза містом у полі, і очистить дім, і буде чистим.
54. Ось закон про всіляку виразку прокази і про парші,
55. І про проказу на одежі і на домі, і про пухлини, і про лишаї, і про плями.
56. Аби показати, коли це нечисте і коли чисте. Ось закон про проказу.

15

Левит 15

Приписи про чистоту тіла.

1. І сказав Господь Мойсеєві і Ааронові, говорячи:
2. Оголосіть синам Ізраїля і скажіть їм: Якщо у когось буде сочитися з тіла його, то від течі своєї він нечистий.
3. І ось закон про нечистоту його від течі його; коли сочиться із тіла його теча його, або затримується в тілі теча його, це нечистота його.
4. Усіляка постіль, на котрій ляже чоловік, якщо має течу, нечиста, і всіляка річ, на котру сяде, нечиста.
5. І хто доторкнеться до постелі його, той мусить випрати одежу свою, і обмитися водою, і нечистий буде до вечора.
6. Хто сяде на яку-небудь річ, на котрій сидів той, що має течу, такий мусить випрати одежу свою, і обмитися водою, і нечистий буде до вечора.
7. Хто торкнеться до тіла того, хто має течу, той мусить випрати одежу свою і обмитися водою, і нечистий буде до вечора.
8. Якщо той, хто має течу, плюне на чистого, то цей мусить випрати одежу свою і обмитися водою, і нечистий буде до вечора.
9. І всіляке сідло, в котрому їхав той, що має течу, нечистим буде до вечора.
10. І всякий, хто торкнеться до чого-небудь, що було під ним, нечистий буде до вечора; і хто понесе оце, мусить випрати одежу свою і обмитися водою, і нечистий буде до вечора.
11. І всякий, до кого торкнеться той, що має течу, не помивши руки свої водою, мусить випрати одежу свою і обмитися водою, і нечистий буде до вечора.
12. Глиняну посудину, до котрої торкнеться той, хто має течу, необхідно розбити, а всіляку деревʼяну посудину треба вимити водою.
13. А коли той, що має течу, звільниться від течі своєї, тоді мусить він відрахувати собі сім днів для очищення свого, і випрати одяг свій, і обмити тіло своє протічною водою, і буде чистий.
14. І восьмого дня візьме він собі двох горлиць, або двох молодих голубів, і прийде перед Господом до входу у скинію зібрання і віддасть їх священикові.
15. І принесе священик із цих птахів одного для приношення за гріх, а другого для приношення всеспалення; і звершить спокуту його священик перед Господом від течі його.
16. Якщо у когось станеться викид сімені, то він мусить обмити водою все тіло, і нечистий буде до вечора.
17. І всяка одежа і всяка шкіра, на котру впаде сімʼя, мусить бути обмита водою, і нечиста буде до вечора.
18. Якщо чоловік ляже з жінкою і буде в нього викид сімені, то вони повинні обмитися водою, і нечисті будуть до вечора.
19. Якщо жінка має течу крови, яка витікає з тіла її, то вона мусить сидіти на самотині сім днів – час очищення свого. І всякий, хто торкнеться до неї, нечистий буде до вечора.
20. І все, на чому вона ляже на час усамітнення свого, нечисте, і все, на чому сяде, нечисте.
21. І всякий, хто торкнеться до постелі її, повинен випрати одяг свій і обмитися водою, і нечистий буде до вечора.
22. І всякий, хто торкнеться до якої-небудь речі, на котрій вона сиділа, повинен випрати одяг свій, і обмитися водою, і нечистий буде до вечора.
23. І якщо хтось торкнеться до чого-небудь на постелі чи на тій речі, на котрій вона сиділа, нечистий буде до вечора.
24. Якщо ляже з нею чоловік, то нечистота її буде на ньому; він нечистий буде сім днів, і всіляка постіль, на котру він ляже, буде нечиста.
25. Якщо у жінки витікає кров багато днів не в часі усамітнення її, або якщо вона має течу довше узвичаєного очищення її, то упродовж течі нечистоти її, як і в часі попереднього очищення свого, вона нечиста.
26. Усіляка постіль, на котру вона ляже на час кровотечі своєї, буде нечиста так, як постіль на час усамітнення її, і всіляка річ, на котру вона сяде, буде нечиста, як нечиста вона на час очищення її.
27. І всякий, хто торкнеться до них, буде нечистий, і мусить випрати одежу свою і обмитися водою, і нечистий буде до вечора.
28. А коли вона звільниться від кровотечі своєї, тоді повинна відрахувати собі сім днів, і потім буде чиста.
29. Восьмого дня візьме вона собі двох горлиць, або двох молодих голубів, і принесе їх священикові до входу скинії зібрання.
30. І принесе священик одного із птахів для приношення за гріх, а другого для приношення всеспалення; і звершить спокуту її священик перед Господом від течі нечистоти її.
31. Так оберігайте синів Ізраїля від нечистоти їхньої, щоб вони не вмерли у нечистоті своїй, опоганюючи житло Моє, котре серед них.
32. Ось закон про тих, що мають течу, і про те, у кого станеться викид сімені, що робить його нечистим.
33. І про ту, котра хвора на її виділення, і про тих, що мають течу, про чоловіка чи жінку, і про чоловіка, який ляже з нечистою.

16

Левит 16

Про день примирення.

1. І говорив Господь Мойсеєві по смерті двох синів Ааронових, коли вони, приступивши з чужим вогнем до Господа, загинули.
2. І сказав Господь Мойсеєві: Скажи Ааронові, братові твоєму, щоб він не будь-коли заходив до святині за запону перед віко, що на Ковчезі, щоб йому не вмерти; тому що над віком Я буду зʼявлятися у хмарині.
3. Ось із чим мусить входити Аарон до святині: з молодим бичком для приношення за гріх і з бараном для приношення всеспалення.
4. Священний лляний хітон мусить одягати він, нижній одяг лляний нехай буде на тілі його, і лляним поясом нехай підперізується, і лляний кидар нехай одягає: це священні шати. І нехай обмиває він тіло своє водою, і одягає їх.
5. І від громади синів Ізраїля нехай візьме двох козлів для приношення за гріх і одного барана для приношення всеспалення.
6. І принесе Аарон теля для приношення за гріх за себе, і звершить спокуту за себе і дім свій.
7. І візьме двох козлів і поставить їх перед Господом біля входу до скинії зібрання;
8. І кине Аарон про двох козлів жереби: один жереб для Господа, а другий жереб для відпущення.
9. І приведе Аарон козла, на котрого випав жереб для Господа, і принесе його для приношення за гріх,
10. А козла, на котрого випав жереб для відпущення, поставлять живого перед Господом, щоб ним звершити спокуту і відіслати його в пустелю для відпущення.
11. І приведе Аарон теля для приношення за гріх за себе, і звершить спокуту за себе і дім свій, і заколе теля для приношення за гріх, за себе.
12. І візьме палаючих жарин повну кадильницю із жертовника, котрий перед Господом, і запашного й дрібного потовченого кадіння повні жмені, і внесе за запону.
13. І покладе кадіння на вогонь перед Господом, і хмарина кадіння обгорне віко, котре над Ковчегом Одкровення, щоб йому не вмерти.
14. І візьме крови теляти і покропить пальцем своїм на віко спереду і перед віком, сім разів покропить кровʼю з пальця свого.
15. І заколе козла на пожертву за гріх за народ, і внесе кров його за запону, і вчинить з кровʼю його те ж, що вчинив з кровʼю теляти, і покропить нею на віко і перед віком,
16. І очистить святиню від нечистоти синів Ізраїля і від переступів їхніх, і всіх гріхів їхніх. Так мусить вчинити він і зі скинією зібрання, яка є у них, поміж нечистоти їхньої.
17. Жодний чоловік не має бути у скинії зібрання, коли входить він для звершення очищення святині, до самого виходу його. Ось так він звершить спокуту за себе, за дім свій і за всю громаду Ізраїля.
18. І вийде він до жертовника, котрий перед Господом, і очистить його, і візьме крови теляти і крови козла, і покладе на роги жертовника з усіх боків.
19. І покропить на нього кровʼю з пальця свого сім разів, і очистить його, і освятить його од нечистоти синів Ізраїля.
20. І, звершивши очищення святині, скинії зібрання і жертовника, приведе він живого козла,
21. І покладе Аарон обидві руки свої на голову живого козла, і сповідає над ним усі беззаконня синів Ізраїля і всі переступи їхні, і всі гріхи їхні, і покладе їх на голову козла, і відішле з певним чоловіком у пустелю.
22. І понесе козел на собі всі беззаконня їхні на землю безлюдну, і випустить він козла в пустелю.
23. І увійде Аарон до скинії зібрання, і скине лляну одежу, котру одягав, входячи у святиню, і залишить її там,
24. І обмиє тіло своє водою на святому місці, і одягне шати свої, і вийде, і звершить приношення всеспалення за себе і приношення всеспалення за народ, і звершить спокуту за себе і за народ.
25. А лій приношення за гріх спалить на жертовнику.
26. І той, хто відводив козла для відпущення, мусить випрати одежу свою і помити тіло своє водою, і потім може увійти до стану.
27. А теля приношення за гріх і козла для приношення за гріх, котрих кров внесена була для очищення святині, нехай винесуть геть зі стану і спалять на вогні шкури їхні і мʼясо їхнє, і нечистоту їхню.
28. Хто спалить їх, той повинен випрати одежу свою і обмити тіло своє водою, і після цього може увійти до стану.
29. Нехай буде це для вас вічною настановою: сьомого місяця, десятого дня упокорюйте душі ваші і жодної справи не започатковуйте, ні той, що з вашої країни, ні чужинець, який оселився поміж вами.
30. Бо цього дня священик звершить спокуту за вас, щоб учинити вас чистими від усіх гріхів ваших, щоб ви були чисті перед Господом.
31. Це субота спочину для вас, упокорюйте душі ваші: це є припис вічний.
32. А звершувати спокуту має священик, котрий помазаний і який посвячений, щоб священнодіяти йому замість батька свого. І одягне він лляні шати, одежу священну.
33. І звершить очищення Святого Святих і скинію зібрання, і жертовника очистить, і звершить спокуту священиків і всього народу громади.
34. І нехай буде це для вас вічною настановою: звершувати спокуту синів Ізраїля від усіх гріхів їхніх один раз на рік. І вчинив він так, як заповідав Господь Мойсеєві.

17

Левит 17

Визначення місця жертвоприношення.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Оголоси Ааронові і синам його, і всім синам Ізраїля, і скажи їм: Ось повеління Господа.
3. Якщо хтось із дому Ізраїля заколе теля чи вівцю, або козу у стані, або якщо хтось заколе поза станом;
4. І не принесе до входу у скинію зібрання, щоби принести для приношення Господові перед житлом Господнім, то чоловікові тому зарахована буде кров; він пролив кров, і буде знищений чоловік той з-поміж народу свого.
5. Це для того, аби приводили сини Ізраїля пожертви свої, котрих вони колять у відкритому полі, щоби приводили їх перед Господом до входу в скинію зібрання до священика, і кололи їх Господові для приношень мирних.
6. І покропить священик кровʼю на жертовника Господнього біля входу скинії зібрання, і спалить лій для приємної духмяности Господові.
7. Щоб вони у майбутньому не приносили пожертв своїх демонам, за котрими блудять вони. Оце нехай буде для них настановою вічною, для поколінь їхніх.
8. І ще скажи їм: Якщо хтось із дому Ізраїля, а також із захожих, котрі живуть поміж вами, приносить приношення пожертви всеспалення,
9. І не приведе до входу скинії зібрання, аби принести її Господові, то винищиться чоловік той з народу свого.
10. Якщо хтось із дому Ізраїля, а також із чужинців, котрі живуть поміж вами, буде їсти яку-небудь кров, то оберну лице Моє на душу того, хто буде їсти кров, і винищу її з народу її.
11. Тому що життя тіла в крові, і Я призначив її вам для жертовника, щоб звершувати спокуту душі вашої, бо кров ця звершує спокуту душі.
12. Саме тому Я сказав синам Ізраїля: Жодна душа із вас не повинна їсти крови, і захожий, який живе серед вас, не повинен їсти крови.
13. Якщо хтось із синів Ізраїля чи із захожих, які живуть серед вас, на ловах упіймає звіра чи птаха, котрого можна їсти, то він повинен дати витекти крові її і покрити її землею.
14. Бо життя усілякого тіла є кров його, вона життя його, тому Я сказав синам Ізраїля: Не їжте крови з жодного тіла, бо життя кожного тіла є кров його; всякий, хто буде їсти її, винищиться.
15. І всякий, хто буде їсти мертвечину чи розтерзане звіром, мешканець вашої країни чи захожий, мусить випрати одежу свою і обмитися у воді, і нечистий буде до вечора, а потім буде чистий.
16. А якщо не випере одежі своєї і не обмиє тіла свого, то понесе на собі беззаконня своє.

18

Левит 18

Заборона кровозмішувальних шлюбів.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Я Господь, Бог ваш.
3. За ділами землі єгипетської, на котрій ви жили, не чиніть, і за ділами землі ханаанської на котру Я веду вас, не чиніть, і за звичаями їхніми не ходіть.
4. Мої закони виконуйте і Моїх настанов дотримуйтеся, ходіть за ними. Я Господь – Бог ваш.
5. Дотримуйтеся настанов Моїх і законів Моїх, котрі, виконуючи, чоловік буде живий ними. Я Господь.
6. Ніхто з вас до жодної родички по плоті не може наблизитися з тим, щоб відкрити наготу. Я Господь.
7. Наготи батька твого і матері твоєї не відкривай. Вона мати твоя, не відкривай наготи її.
8. Наготи дружини батька твого не відкривай; це нагота батька твого.
9. Наготи сестри своєї, доньки батька твого, або доньки матері твоєї, яка народилася в домі чи поза домом, не відкривай наготи їхньої.
10. Наготи доньки сина твого, або доньки дочки твоєї, не відкривай наготи їхньої, бо вони твоя нагота.
11. Нагота доньки дружини батька твого, яка народилася від батька твого, вона сестра твоя по батькові, не відкривай наготи її.
12. Наготи сестри батька твого не відкривай, вона єдинокровна батькові твоєму.
13. Наготи сестри матері твоєї не відкривай, бо вона єдинокровна матері твоєї.
14. Наготи брата батька твого не відкривай, і до дружини його не наближайся; вона тітка твоя.
15. Наготи невістки твоєї не відкривай, вона дружина сина твого, не відкривай наготи її.
16. Наготи дружини брата твого не відкривай, це нагота брата твого.
17. Наготи жінки і доньки її не відкривай; доньки сина її і доньки дочки її не бери, щоб не відкрити наготу їхню, вони єдинокровні її, це – розпуста.
18. Не бери дружини разом із сестрою її, щоб зробити її суперницею, щоб відкрити наготу її при ній, при житті її.
19. І до дружини на час усамітнення її нечистот не наближайся, щоб відкрити наготу її.
20. І з дружиною ближнього твого не злягайся, щоб не сталося викиду сімені, і не опоганитися нею.
21. Нікого із насіння твого не проводь через вогонь, і не безчесть ймення Бога твого. Я Господь.
22. Не злягайся з чоловіком, як із жінкою – це мерзота.
23. І з жодною скотиною не злягайся, щоб викинути сімʼя і опоганитися від неї; і жінка не повинна ставати перед скотом для злягання з ним. Це гидке.
24. Не опоганюйте себе анічим цим; бо всім цим опоганювали себе народи, котрих Я проганяю від вас.
25. І опоганилася земля, і Я покарав за беззаконня на ній, і скинула з себе земля тих, що жили на ній.
26. А ви виконуйте настанови Мої і закони Мої, і не чиніть усіх цих мерзот, ні той, хто з вашого народу, ні захожий, який живе поміж вами.
27. Бо всі ці мерзоти чинили люди цієї землі, що були перед вами, і опоганилася земля;
28. Щоб і вас не скинула з себе земля, коли ви будете опоганювати її, як вона скинула народи, які були перед вами.
29. Тому що, хто буде чинити подібні мерзоти, то душі тих, хто чинить це, винищині будуть із народу свого.
30. Отож, ви мусите виконувати повеління Мої, щоб не чинити за будь-якими ганебними звичаями, за котрими чинили в минулому перед вами, і щоб не опоганювалися ними. Я Господь, Бог ваш.

19

Левит 19

Виклад заповідей.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Оголоси всій громаді синів Ізраїля і скажи їм: Святі будьте, бо святий Я, Господь, Бог ваш.
3. Бійтеся кожний матері своєї і батька свого, і суботи Мої зберігайте. Я Господь, Бог ваш.
4. Не звертайтеся до ідолів і богів виливаних не робіть собі. Я Господь, Бог ваш.
5. Коли будете приносити мирну пожертву Господові, то приносьте її, з доброї волі своєї.
6. У день жертвоприношення вашого і на другий день необхідно їсти її, а залишок до третього дня треба спалити на вогні.
7. А якщо хтось буде їсти її третього дня, це гидке; це не буде сприяти.
8. Хто буде їсти її, той понесе на собі гріх, бо він опоганив освячену річ Господню; і винищиться душа та з народу свого.
9. Коли будете жнивувати на землі вашій, не дожинай до краю поля твого, і залишене від жнив твоїх не підбирай.
10. І виноградника твого не оббирай назовсім, і залишених подекуди ягід не підбирай у винограднику; залиши це біднякові і захожому. Я Господь, Бог ваш.
11. Не крадіть, не брешіть і не обдурюйте один одного.
12. Не присягайтеся йменням Моїм, вдаючись до брехні, і не ганьби ймення Бога твого. Я Господь.
13. Не кривдь ближнього твого, і не грабуй. Заплата наймитові не повинна лишатися у тебе до ранку.
14. Не лихослов глухого, і перед сліпим не клади такого, щоб спіткнутися йому; бійся Бога твого. Я Господь.
15. Не чиніть неправди на суді; не будь упередженим до жебрака, і не догоджай обличчю великого; по правді суди ближнього твого.
16. Не ходи обмовником у народі твоєму, і не поставай супроти крови ближнього твого. Я Господь.
17. Не будь ненависником брата твого у серці твоєму; мудро звинувачуй ближнього твого, і не понесеш за нього гріха.
18. Не мстися і не носи в собі невдоволення на синів народу твого; але люби ближнього твого, як самого себе. Я Господь.
19. Настанови Мої виконуйте; скотину твою не злучай з іншою породою; поля твого не засівай двома родами насіння; в одежу із різних ниток, із вовни і льону, не одягайся.
20. Якщо хтось зляжеться з жінкою, а вона невільниця, заручена з чоловіком, але ще не викуплена, чи вона ще не звільнена, то необхідно покарати їх, проте не смертю, тому що вона не була ще вільною.
21. Нехай приведе він Господові до входу в скинію зібрання приношення за провину, барана для приношення за провину свою.
22. І звершить спокуту його священик бараном за провину перед Господом від гріха, котрим він згрішив, і прощений буде йому гріх, котрим він згрішив.
23. Коли прийдете на землю, котру Господь Бог дає вам, і посадите якесь плодове дерево, то плоди його вважайте за необрізані, три роки треба вважати їх за необрізані, і не можна їсти їх.
24. А четвертого року всі плоди його мають бути посвячені для хвали Господові.
25. А пʼятого року ви можете їсти плоди його, щоб збільшився урожай з нього. Я Господь, Бог ваш.
26. Нічого не їжте з кровʼю; не ворожіть і не гадайте.
27. Не стрижіть голови вашої навкруг, і не псуй краю бороди своєї.
28. Заради померлого не робіть надрізів на тілі вашому, не наколюйте на собі письма. Я Господь.
29. Не опоганюй доньки своєї, допускаючи її до блуду, щоб не блудодіяла земля і не виповнилася земля розпустою.
30. Суботи Мої бережіть, і святиню Мою шануйте. Я Господь.
31. Не звертайтеся до тих, хто викликає духів померлих, і до чарівників не ходіть, щоб опоганитись від них. Я Господь, Бог ваш.
32. Перед лицем сивого підводься, і шануй лице старця, і бійся Бога твого. Я Господь.
33. Коли оселиться захожий на землі вашій, не чиніть утисків йому.
34. Захожий, що оселився у вас, нехай буде для вас те саме, що й місцевий ваш; люби його, як себе; тому що ви самі були чужинцями на землі єгипетській. Я Господь, Бог ваш.
35. Не чиніть неправди в суді, у мірі, у вазі і у вимірюванні.
36. Нехай будуть терези і гирі ваші певні, і ефа, і гін певний. Я Господь, Бог ваш, що вивів вас із єгипетської землі.
37. Дотримуйтеся настанов Моїх, і всіх законів Моїх, і виконуйте їх. Я Господь.

20

Левит 20

Міра покарання за гріхи.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Скажи синам Ізраїля: Хто із синів Ізраїля та із захожих, що живуть серед ізраїльтян, дасть із дітей своїх Молохові, то нехай він буде скараний на смерть; народ землі нехай забʼє його камінням.
3. І Я поверну лице Моє на чоловіка того, і винищу його з народу його за те, що він віддав із дітей своїх Молохові, осквернивши Мою святиню, щоб зганьбити святе ймення Моє.
4. І якщо народ землі сховає очі свої від того чоловіка, коли він віддасть із дітей своїх Молохові, щоб не умертвити його,
5. То Я поверну лице Моє супроти чоловіка того і супроти родини його, і винищу його з народу його, і всіх, хто блудить по слідах його, аби блудом ходити услід за Молохом.
6. І якщо якась душа звернеться до тих, що викликають духів померлих і до чарівників, аби блудити за ними, то Я поверну лице Моє супроти тієї душі, і винищу її з народу її.
7. Освячуйте себе, і будьте святі, бо Я Господь, Бог ваш, святий.
8. Дотримуйтеся настанов Моїх і виконуйте їх, бо Я Господь, Який освячує вас.
9. Хто буде лихословити батька свого чи матір свою, той нехай буде скараний на смерть. Батька свого і матір свою він лихословив: кров його на ньому.
10. Якщо хтось буде займатися перелюбом із жінкою в заміжжі, якщо хтось буде займатися перелюбом з дружиною ближнього свого, то нехай будуть скарані на смерть і перелюбник, і перелюбниця.
11. Хто зляжеться з дружиною батька свого, той відкрив наготу батька свого: обидвоє вони нехай будуть скарані на смерть, кров їхня на них.
12. Якщо хтось зляжеться з невісткою своєю, то обидвоє нехай будуть скарані на смерть; змішання вчинили вони; кров їхня на них.
13. Якщо хтось ляже з чоловіком, як із жінкою, то обидвоє вчинили мерзоту; нехай будуть скарані на смерть; кров їхня на них.
14. Якщо хтось візьме собі за дружину дочку і матір її: це беззаконня; на вогні треба спалити і його, і їх, щоб не було беззаконня між вами.
15. Хто спарується із скотиною, того скарати на смерть, і скотину убийте.
16. Якщо жінка піде до якої-небудь скотини, щоб злучитися з нею, то убий жінку і скотину, нехай будуть вони скарані на смерть, кров їхня на них.
17. Якщо хтось візьме сестру свою, доньку батька свого, або доньку матері своєї, і побачить наготу її, і вона побачить наготу його: це ганьба, нехай будуть вони знищені перед очима синів народу свого. Він відкрив наготу сестри своєї, гріх він понесе свій.
18. Якщо хтось зляжеться з дружиною на час хвороби кровотечі, і відкриє наготу її, то він оголив течу її, і вона відкрила течу крови своєї; обидвоє вони нехай будуть винищені з народу свого.
19. Наготи сестри матері твоєї і сестри батька твого не відкривай: такий-бо оголює плоть свою; гріх свій понесуть вони.
20. Хто зляжеться з тіткою своєю, той відкрив наготу дядька свого. Гріх свій понесуть вони, бездітними помруть.
21. Якщо хтось візьме дружину брата свого: це мерзенно; він відкрив наготу брата свого, бездітні будуть вони.
22. Дотримуйтеся всіх настанов Моїх і всіх законів Моїх, і виконуйте їх, – і не скине вас із себе земля, на котру Я веду вас жити.
23. Не чиніть за звичаями народу, котрого Я проганяю від вас; тому що вони все це чинили, і Я зненавидів їх.
24. І сказав Я вам: Ви володійте землею їхньою, і вам віддаю у спадок землю, на котрій тече молоко і мед. Я Господь, Бог ваш, Котрий відділив вас од усіх народів.
25. Вирізняйте скотину чисту від нечистої і птаху чисту від нечистої, і не опоганюйте душ ваших скотиною і птахою, і всім, що плазує по землі, що вирізнив Я, як нечисте.
26. Будьте переді Мною святими, бо Я святий Господь, і Я відділив вас від інших народів, щоб ви були Мої.
27. Чоловік або жінка, коли будуть викликати духів померлих, або ворожити, то нехай будуть скарані на смерть; камінням їх треба забити, кров їхня на них.

21

Левит 21

Приписи священикам.

1. І сказав Господь Мойсеєві: Оголоси священикам, синам Аароновим, і скажи їм: Нехай же не опоганюють себе доторками до померлого з народу свого.

2. Тільки до ближнього родича свого, до матері своєї і до батька свого, до сина свого і доньки своєї, до брата свого.
3. І до сестри своєї, дівчини, яка жила при ньому, і котра не була за чоловіком, можна йому доторкатися, не опоганюючи себе.
4. Якщо він старший у народі своєму, то не повинен він опоганювати себе, щоб не зробитися нечистим.
5. Вони не повинні голити голови своєї і підстригати краї бороди своєї і робити нарізи на тілі своєму.
6. Вони мають бути святими Богові своєму, і не повинні ганьбити ймення Бога свого; бо вони приносять пожертви Господові, вчинені вогнем, і хліб свого Бога, і тому мусять бути святі.
7. Вони не повинні брати за себе блудницю і зганьблену, не повинні брати жінку, відкинуту чоловіком своїм, бо він святий Богові своєму.
8. Освячуй його, бо він приносить хліб Бога твого; нехай же буде він у тебе святий, бо святий Я, Господь, Який освячує вас.
9. Якщо донька священика опоганить себе блудодіянням, то вона ганьбить свого батька, вогнем треба спалити її.
10. А старший священик із братів своїх, на голову котрого вилито єлей помазання і котрий освячений, щоб одягтися в священні шати, не повинен оголювати голови своєї і роздирати одежі своєї.
11. І до жодного померлого не повинен він наближатися; навіть померлим батьком своїм і матірʼю своєю він не повинен опоганювати себе.
12. І від святині він не повинен відходити і опоганювати святиню Бога свого, тому що освячення єлеєм помазання Бога його на ньому. Я Господь.
13. Дружиною він повинен брати дівчину.
14. Удову чи розведену, або опоганену, чи розпусницю, не повинен він брати; але дівчину з народу свого повинен він брати за дружину.
15. Він не повинен опоганювати сімʼя своє в народі своєму; бо Я Господь, що освячує його.
16. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
17. Скажи Ааронові: Ніхто із насіння твого у прийдешніх родах їхніх, що матиме ваду на тілі, не повинен приступати, аби приносити хліб Богові своєму.
18. Ніхто, у кого є вада на тілі, не може приступити: ні сліпий, ні кульгавий, ні з іншими вадами.
19. Ані такий, у котрого зламана нога, або зламана рука,
20. Ані горбатий, ні з висхлим членом, ні з більмом на оці, ні коростявий, або запаршений, ані з ушкодженими ядрами.
21. Жодний чоловік із насіння Аарона священика, у котрого на тілі є вада, не повинен приступати, аби приносити приношення Господові учинені на вогні; вада на ньому, тому не повинен він приступати, аби приносити хліб своєму Богові.
22. Хліб свого Бога із Святого Святих, і з святого він може їсти.
23. Але за завісу він не повинен заходити, і до жертовника не повинен приступати, тому що вада на ньому, не повинен він опоганювати святиню Мою: Бо Я Господь, Який освячує їх.
24. І оголосив це Мойсей Ааронові і синам його і всім синам Ізраїля.

22

Левит 22

Священство - рід вибраний.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Скажи Ааронові і синам його, щоб вони обережно поводилися із святими знаряддями синів Ізраїля, і не безчестили святого ймення Мого в тому, що вони присвячують Мені. Я Господь.
3. Скажи їм: Якщо хтось із усього потомства вашого з родів ваших, маючи на собі нечистоту, приступить до святих знарядь, котрі присвячують сини Ізраїля Господові, то винищиться душа та від присутности Моєї. Я Господь.
4. Хто із сімʼя Ааронового прокажений, або має течу, той не повинен їсти святинь, доки не очиститься. І хто торкнеться до чого-небудь нечистого від мертвого, або у кого станеться викид сімʼя,
5. Або хтось торкнеться до якого-небудь гада, від котрого він стане нечистим, або до чоловіка, від котрого він стане нечистим, будь-якою нечистотою,
6. Той, торкнувшися до цього, нечистим буде до вечора, і не повинен їсти святинь передніше, аніж обмиє тіло своє водою.
7. Та коли зайде сонце, і він очиститься, тоді може він їсти святині; бо це його їжа.
8. Мертвечини і розтерзаного звіром він не повинен їсти, щоб не опоганитися цим. Я Господь.
9. Нехай дотримуються вони приписів Моїх, щоб не понести на собі гріха і не вмерти в ньому, коли порушать це. Я Господь, що освячує їх.
10. Ніхто сторонній не повинен їсти святині; той, що оселився у священика, і наймит не будуть їсти святині.
11. А якщо священик купить собі чоловіка за срібло, то цей може її їсти, також і той, хто народився в домі його, може їсти хліб його.
12. Якщо донька священика вийде заміж за стороннього, то вона не буде їсти приношень святих.
13. А коли донька священика буде вдовою, або розведеною, і дітей у неї нема, і повернеться в дім вітця свого, як була за юности своєї, тоді вона може їсти хліб батька свого; а сторонній ніхто не буде їсти його.
14. Хто, помилившися, зʼїсть що-небудь із святині, той мусить віддати священикові святиню і докласти до неї пʼяту її частину.
15. Вони самі не повинні опоганювати святині синів Ізраїля, котрі вони приносять Господові,
16. І не повинні наражатися на власну провину, коли будуть їсти святині їхні, бо Я Господь, Який освячує їх.
17. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
18. Оголоси Ааронові і синам його, і всім синам Ізраїля, і скажи їм: Якщо хтось із дому Ізраїлевого, або із захожих, які поселилися між Ізраїльтянами, з обітниці якоїсь чи із завзяття приносить приношення своє, котре приносить Господові для приношення всеспалення:
19. Ви маєте приносити із своєї доброї волі без вади чоловічої статі, з великої худоби, із овець та із кіз.
20. Жодної тварини, на котрій є вада, не приносьте, бо це буде несприятливе для вас.
21. І якщо хтось приносить пожертву мирного приношення Господові, виконуючи обітницю, або із своєї волі, з великої худоби, або з дрібної, то пожертва має бути без вади, аби була прийнята; жодної вади не мусить бути на ній.
22. Тварини сліпої чи ушкодженої, чи виродливої, чи хворої, чи коростявої, чи запаршивілої, – таких не приносьте Господові; і для приношення вчиненого вогнем не давайте їх на жертовник Господній.
23. Теля і ягня із членами різновеликими – довгими чи короткими, для приношення добровільного принести можеш; а якщо за обітницю, то це не буде прийняте.
24. Тварини, у котрої ядра роздушені, розбиті, відірвані, або ж вирізані, не приносьте ніяких приношень із них на землі вашій.
25. І також із рук чужинців не приносьте хліба у дарунок Богові вашому; тому що на них пошкодження, порок їхній, і вади будуть на них; не будуть прийнятні для вас.
26. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
27. Коли вродиться телятко або ягня, або козеня, то сім днів мусить воно побути біля матері своєї, а від восьмого дня і подальшого буде прийнятне для приношення, вчинене вогнем Господові.
28. Однак ні корови, ні вівці не коліть одного дня з отеленням і окотом у них.
29. Якщо принесете Господові пожертву вдячности, то приносьте їх за своєю доброю волею.
30. Того ж дня треба зʼїсти її; не залишайте від неї до ранку. Я Господь.
31. І дотримуйтеся заповідей Моїх і виконуйте їх. Я Господь.
32. Не безчестіть святого ймення Мого, щоб Я святився серед синів Ізраїля. Я Господь, що освячує вас,
33. Котрий вивів вас із землі єгипетської, щоб вашим Богом бути. Я Господь.

23

Левит 23

Свята Господні - субота.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Оголоси синам Ізраїля, і скажи їм про свята Господні, котрі ви мусите називати святими зібраннями; ось свята Мої.
3. Шість днів можна залагоджувати всілякі справи, а сьомого дня субота спочину, святе зібрання; жодної справи не залагоджуйте; це субота Господня у всіх житлах ваших.
4. Ось свята Господні, святі зібрання, котрі ви мусите скликати свого часу;
5. Першого місяця, чотирнадцятого дня місяця увечері Пасха Господня.
6. І пʼятнадцятого дня того ж таки місяця свято опрісноків Господові. Сім днів їжте опрісноки.
7. Першого дня нехай буде у вас святе зібрання; жодної роботи не вчиняйте.
8. Упродовж семи днів приносьте пожертви Господові; а сьомого дня також святе зібрання; жодної роботи не вчиняйте.
9. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
10. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Коли прийдете на землю, котру Я даю вам, і будете жати на ній жниво, то принесіть першого снопа жнива вашого до священика.
11. Він коливатиме цим снопом перед Господом, щоб вам надбати приязнь; після суботи ним священик коливатиме.
12. І ви маєте принести в день коливання снопа для приношення всеспалення Господові ягня однолітнє, без вади.
13. І з ним хлібного приношення дві десяті частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, для приношення, вчиненого на вогні Господові, для приємних пахощів, і чверть гіна вина для приношення поливного.
14. Жодного нового хліба, ні сушених зерен, ані зерен сирих не їжте до того дня, котрого принесете приношення Богові вашому: це – вічна настанова родам вашим у всіх житлах ваших.
15. Полічіть собі від першого дня після суботи, від отого дня, котрого приносите коливного снопа, сім субот.
16. До першого дня після сьомої суботи полічіть пʼятдесят днів, і тоді приносьте нове хлібне приношення Господові.
17. Від жител ваших приносьте два хліби коливних, які мають складатися з двох десятих частин ефи пшеничного борошна, і повинні бути спечені квасні, як перший плід Господові.
18. Разом із хлібами приведіть сім ягнят без вади, одноліток, а також із великої худоби одного бичка і двох баранів, нехай буде це для приношення всеспалення Господові, і хлібні приношення і поливання до них, для пожертви, для приємних пахощів Господові.
19. Приготуйте також із череди кіз одне козеня для приношення за гріх, і двох одноліток-ягнят для пожертви мирного приношення.
20. Священик має коливати цим перед Господом, разом із хлібами першоплоду для приношення коливного і з двома ягнятами: і це буде посвяченням Господові для священика.
21. І скликайте народ у сей день, святе зібрання нехай буде у вас, жодної роботи не робіть: це настанова вічна у всіх житлах ваших у роди ваші.
22. А коли будете жати жниво на землі вашій, не дожинай аж під край твого поля, коли жнеш, а того, що залишиться від жнив не підбирай, бідному і захожому лиши це. Я Господь, Бог ваш.
23. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
24. Скажи синам Ізраїля: Сьомого місяця, першого дня місяця хай буде у вас субота, нагадування про голос сурм, святе зібрання.
25. Жодної роботи не вчиняйте, і приносьте приношення, вчинене на вогні Господові.
26. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
27. Також десятого дня сьомого місяця цього, день спокути, хай буде у вас святе зібрання; упокорюйте душі ваші, і приносьте приношення, вчинені на вогні Господові.
28. Жодної справи не залагоджуйте цього дня; бо це день спокути, щоб очистити вас перед Господом, Богом вашим.
29. А всяка душа, котра не упокорить себе цього дня, винищиться з народу свого.
30. І якщо котрась душа буде щось робити цього дня, Я знищу ту душу з народу її.
31. Жодного діла не робіть, це настанова вічна в роди ваші у всіх житлах ваших.
32. Це для вас субота спочину, і упокорюйте душі ваші, з вечора девʼятого дня місяця, від вечора до вечора святкуйте суботу вашу.
33. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
34. Скажи синам Ізраїля: З пʼятнадцятого дня того ж таки сьомого місяця свято куренів (Суккот), сім днів Господові.
35. Першого дня – святі зібрання, жодної роботи не вчиняйте.
36. Упродовж семи днів приносьте приношення, вчинені на вогні Господові; а восьмого дня святе зібрання хай буде у вас і приносьте приношення, вчинені на вогні Господові. Це – урочисте свято, жодної справи не залагоджуйте.
37. Ось свята Господні, коли треба скликати святі зібрання, аби приносити приношення, вчинені на вогні Господові, приношення усеспалення, хлібне приношення, пожертви і поливні приношення кожне свого дня.
38. Окрім субот Господніх, і, окрім дарів ваших, і, окрім усіх обітниць ваших, і, окрім ваших добровільних приношень, що ви даєте Господові.
39. Також пʼятнадцятого дня сьомого місяця, коли ви збираєте урожай землі, святкуйте свято Господнє сім днів: першого дня субота і восьмого дня субота (спочинок).
40. Першого дня візьміть собі гілок гарних дерев, гілок пальмових і гілок дерев ряснолистих і верб річкових, і радійте перед Господом, Богом вашим, сім днів.
41. І святкуйте це свято Господнє сім днів на рік: це – настанова вічна в роди ваші. Сьомого місяця святкуйте його.
42. У куренях живіть сім днів; кожний, хто народжений в Ізраїлі, має жити в куренях,
43. Щоб знали роди ваші, що в куренях поселив Я синів Ізраїля, коли вивів їх із землі єгипетської. Я Господь, Бог ваш.
44. І оголосив Мойсей синам Ізраїля про свята Господні.

24

Левит 24

Настанови про світильники і хліби підношення.

1. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2. Накажи синам Ізраїля, щоб вони принесли тобі єлею чистого, виготовленого для освітлення, щоб безнастанно горів світильник.
3. Поза запоною Ковчега Одкровення у скинії зібрання Аарон і його сини повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди. Це вічна настанова поколінням вашим.
4. На свічникові чистому мусять вони ставити лампади перед Господом завжди.
5. І візьми добірного пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів, у кожному хлібі має бути дві десятих ефи.
6. І поклади їх у два ряди, по шестеро в ряд, на чистому столі перед Господом.
7. І поклади на кожний ряд чистого ладану, і буде це на хлібі для памʼятку, для підношення Господові, вчиненого на вогні.
8. Кожної суботи постійно треба класти їх перед Господом від синів Ізраїля. Це – заповіт навіки.
9. Вони будуть належати Ааронові та синам його, які будуть їсти їх на святому місці; бо це велика святиня для них із приношень Господові, вчинених вогнем; це – настанови навіки.
10. І вийшов син однієї ізраїльтянки, який народився від єгиптянина, до синів Ізраїля, і посварилися в стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином;
11. Ганьбив син ізраїльтянки ймення Господнє і проклинав. І привели його до Мойсея.
12. І замкнули його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня.
13. І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
14. Виведи того, хто проклинав, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада забʼє його камінням.
15. І синам Ізраїля скажи: Хто буде проклинати Бога свого, той понесе гріх свій.
16. І ганьбитель ймення Господнього мусить померти, камінням забʼє його вся громада. Коли захожий, а чи народжений на цій землі почне ганьбити ймення Господнє, скараний буде на смерть.
17. Хто забʼє якого-небудь чоловіка, той скараний буде на смерть.
18. Хто забʼє скотину, має заплатити за неї, скотиною за скотину.
19. Хто вчинить пошкодження на тілі ближнього свого, тому треба зробити те саме, що й він заподіяв.
20. Перелом за перелом, око за око, зуб за зуб: як він учинив пошкодження на тілі чоловіка, так і йому треба зробити.
21. Хто забʼє скотину, мусить заплатити за неї, а хто забʼє чоловіка, того необхідно скарати на смерть.
22. Один суд має бути у вас, як для захожого, так і для будь-кого з вашого краю; бо Я Господь, Бог ваш.
23. І сказав Мойсей синам Ізраїля, і вивели того, хто проклинав, геть зі стану, і забили його камінням, і вчинили сини Ізраїля, як звелів Господь Мойсеєві.

25

Левит 25

Закон про землю; рік суботній.

1. І сказав Господь Мойсеєві на горі Сінай, говорячи:
2. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм; коли прийдете на землю, котру Я даю вам, тоді земля повинна спочивати в суботу Господню.
3. Шість років засівай поле твоє і шість літ обтинай виноградник твій, і збирай плід її (землі).
4. А сьомого року нехай буде субота спочинку землі, субота Господові, поля твого не засівай, і виноградника твого не обтинай.
5. Що саме виросте на жниві твоєму, не збирай, і грона із необтятої лози твоєї не знімай; нехай буде це рік спочину землі.
6. І буде це субота землі всім вам на їжу, тобі і рабові твоєму, і рабині твоїй, і наймитові твоєму, якого ти найняв, і поселенцеві твоєму, що живе у тебе;
7. І скотині твоїй, і звірам, котрі на землі твоїй, нехай буде увесь врожай її для їжі.
8. І полічи собі сім суботніх літ, сім разів по сім літ, аби було у тебе в семи суботніх роках сорок девʼять літ.
9. І засурми сурмою у ювілей сьомого місяця, десятого дня, в день спокути засурміть сурмою по всій землі вашій.
10. І освятіть пʼятдесятий рік, і оголосіть волю на землі усім мешканцям її; нехай буде це у вас ювілей; і поверніться кожний на володіння своє, і кожний поверніться до своєї родини.
11. Пʼятдесятий рік нехай буде у вас ювілейним: не сійте і не жніте, що саме виросте на землі, і не знімайте ягід з необтятої лози її.
12. Бо це ювілей; святим нехай буде він для вас; з поля їжте, що виросло на ньому.
13. Ювілейного року поверніться кожний у володіння своє.
14. Якщо будеш продавати щось ближньому твоєму чи будеш купляти щось у ближнього твого, не завдавайте прикрости один одному.
15. За числом літ по ювілеї ти маєш купляти у ближнього твого, і за числом літ урожаю він має продавати тобі.
16. Якщо багато лишається літ, постав більшу ціну; а якщо мало літ залишиться, зменш ціну: тому що відоме число літ жнив він продає тобі.
17. Не завдавайте прикростей один одному; бійся Бога твого; бо Я Господь, Бог ваш.
18. Виконуйте настанови Мої, і дотримуйтеся законів Моїх, і виконуйте їх, і будете спокійно жити на землі.
19. І буде земля плодоносити, і будете їсти досхочу, і будете жити у безпеці на ній.
20. Якщо скажете: Що ж нам їсти сьомого року, коли ми не сіятимемо, ні збиратимемо врожаю свого?
21. Я пошлю благословення Моє на вас шостого року, і він принесе врожаю на три роки.
22. І будете сіяти восьмого року, але їсти будете врожай минулий до девʼятого року і доки не прийде урожай його, будете їсти зі старих запасів.
23. Землю не продавайте назавжди: бо Моя земля, ви захожі і поселенці у Мене.
24. По всій землі володіння вашого дозволяйте викуп землі.
25. Якщо брат твій збідніє і продасть від володіння свого, і якщо прийде близький родич його, то може викупити продане братом його.
26. Якщо ж нікому за нього викупити, але сам він буде спроможний, і знайде, скільки треба на викуп,
27. То нехай він полічить роки продажу свого, і додасть решту тому, кому він продав, і знову буде володіти проданим своїм.
28. Якщо ж він не спроможний повернути йому, то продане ним лишається в руках покупця до ювілейного року, а в ювілейний рік відійде воно, і він знову буде володіти тим, що продав.
29. Якщо хтось продасть житловий дім у відгородженому стіною місті, то викупити його можна до закінчення року від продажу його; упродовж року викупити його можна.
30. А якщо не буде він викуплений до закінчення року, то дім, котрий у огородженому стіною місті, лишається назавжди у покупця його в роди його, і в ювілейний рік не відійде од нього.
31. А будинки в поселеннях, довкола котрих немає мурів, слід вважати нарівно з полем землі: викупляти їх можна, і в ювілей вони відходять.
32. А міста левитів, будинки в містах володіння їхнього, левитам завжди можна викупляти.
33. Якщо із левитів хтось викупить, то проданий дім у місті володіння їхнього в ювілей відійде; тому що будинки в містах левитів складають їхні володіння серед синів Ізраїля.
34. А ланів довкола міст їхніх продавати не можна, тому що це вічне володіння їхнє.
35. Якщо брат твій збідніє і занепаде в тебе, то підтримай його, захожий він, а чи поселенець, щоб він жив з тобою.
36. Не бери від нього лихви і прибутку, і бійся Бога твого; щоб він жив, твій брат з тобою.
37. Срібла твого не віддавай йому в лихву, і хліба твого не віддавай для прибутку.
38. Я Господь, Бог ваш, Котрий вивів вас із землі єгипетської, щоб дати вам землю ханаанську, щоб вашим Богом бути.
39. І якщо твій брат, який мешкає в тебе, збідніє і проданий буде тобі, то не примушуй його служити тобі, як раб.
40. Він має бути у тебе, як наймит, як поселенець; до ювілейного року нехай працює в тебе.
41. А тоді нехай відійде він від тебе, сам і діти його з ним, до своєї родини, і знову володітиме маєтком батьків своїх.
42. Тому що вони – Мої служники, котрих Я вивів з єгипетської землі; не можна продавати їх, як продають рабів.
43. Не пануй над ним із жорстокістю, і бійся Бога твого.
44. А щоб раб твій і рабиня твоя були в тебе, то мають бути з народів, які довкола вас. З них купляйте собі раба і рабиню.
45. Також і з дітей поселенців, що оселилися у вас, можете купляти, а також із племен їхніх, котрі у вас, котре народилося на землі вашій, і вони можуть бути вашою власністю.
46. Можете передавати їх у спадок і дітям вашим після себе як власність, і будуть вони рабами вашими навіки. А над братами вашими, синами Ізраїля, один над одним, не пануйте з жорстокістю.
47. Якщо захожий чи поселенець твій буде мати достаток, а брат твій перед ним збідніє і продасться захожому, який оселився в тебе, чи кому-небудь із племені захожого,
48. То після продажу можна викупити його; хто-небудь із братів його мусить викупити його.
49. Чи дядько його, чи син дядька його може викупити його, або хтось із родичів, з родини його, може викупити його, або ж, якщо буде мати достаток, сам викупиться.
50. І він мусить розрахуватися з тим, хто купив його, починаючи з того року, коли він запродав себе, до року ювілейного, і срібло, за котре він продав себе, мусить віддати йому за числом літ; як він був у нього тимчасовим наймитом.
51. І, якщо багато ще залишається літ, то, зважаючи на це, він мусить віддавати у викуп за себе срібло, за котре він куплений.
52. Якщо ж мало залишилося літ до ювілейного року, то він мусить порахувати, і, відповідно до літ цих, віддати за себе викуп.
53. Він мусить бути у нього як наймит, упродовж тих років, він не повинен панувати над ним із жорстокістю в очах твоїх.
54. Якщо ж він не викупиться у ці роки, то в ювілейний рік відійде сам, і діти його з ним.
55. Тому що сини Ізраїля – Мої, вони служники Мої; котрих Я вивів із єгипетської землі. Я Господь, Бог ваш.

26

Левит 26

Обітниця благословення і застереження.

1. Не вчиняйте собі кумирів та викарбуваних зображень і стовпів не ставте у себе, і каменів із зображеннями не ставте на землі вашій, аби поклонятися перед ними; бо Я Господь, Бог ваш.
2. І суботи Мої шануйте і перед святинею Моєю благоговійте. Я Бог.
3. Якщо ви будете виконувати настанови Мої, і заповіді Мої будете берегти, і звершувати їх;
4. То Я дам вам дощі своєчасно, і земля дасть урожаї свої, і дерева польові дадуть свої плоди.
5. І обмолот хліба буде сягати у вас збирання винограду, а збирання винограду буде сягати сівби, і будете їсти хліб свій досхочу, і будете жити на землі вашій безпечно.
6. Пошлю мир на землю вашу; ляжете, і ніхто вас не злякає, вижену лютих звірів із землі вашої, і меч не пройде через землю вашу.
7. І будете проганяти ворогів ваших, і впадуть вони перед вами від меча.
8. Пʼятеро з вас прожене сотню, і сотня з вас прожене десять тисяч, і впадуть вороги ваші перед вами від меча.
9. І навернусь до вас, і розплоджу вас, і розмножу вас, і буду твердим у Заповіті Моїм з вами.
10. І будете їсти старе минулорічне, і викинете старе заради нового.
11. І поставлю оселю Мою серед вас, і душа Моя не погордує вами.
12. І буду ходити поміж вами, і буду вашим Богом, а ви будете Моїм народом.
13. Я Господь, Бог ваш, Котрий вивів вас із землі єгипетської, щоб ви не були там рабами, і поламав занози ярма вашого, і повів вас із піднесеною головою.
14. А коли не будете слухняні і не будете виконувати усіх заповідей цих,
15. І якщо настанови Мої зневажите, і якщо душа ваша знехтує Моїми законами, аж так, що ви не будете виконувати усі заповіді Мої, порушивши заповіта Мого;
16. То Я вчиню з вами так: пошлю на вас жах, сухоти і пропасницю, які знесилять очі і знеможуть душу, і будете сіяти насіння ваше дарма, і вороги ваші пожеруть його.
17. Наверну лице Моє проти вас, і будете знищені перед ворогами вашими, і ті, що ненавидять вас, будуть панувати над вами, і втікатимете, хоч не буде гонитви за вами.
18. А коли й при цьому не будете слухняні Мені, то Я семикратно збільшу покару за гріхи ваші.
19. І зламаю пихату упертість вашу, і небо ваше вчиню, як залізо, і землю вашу, як бронзу.
20. І надаремно буде виснажуватися сила ваша, і земля ваша не дасть урожаю, і дерева землі не дадуть плодів своїх.
21. А якщо й після цього підете супроти Мене і не схочете стати слухняними, то Я принесу і семикратно збільшу виразки за гріхи ваші.
22. Пошлю на вас звірів польових, котрі позбавлять вас дітей, винищать скотину вашу, і вас самих переполовинять так, що спорожніють шляхи ваші.
23. Якщо ж і після цього не прийдете до тями і знову підете супроти Мене,
24. То Я також піду супроти вас, і уражу вас семикратно за гріхи ваші.
25. І наведу на вас меч помсти на відплату за Мій Заповіт; якщо ж ви сховаєтеся в містах ваших, то пошлю на вас моровицю, і передані будете в руки ворога.
26. Хліб, що наснагу дає чоловікові, знищу у вас; десятеро жінок будуть пекти хліб в одній печі, і будуть віддавати хліб ваш за вагою; ви будете їсти і не насититеся.
27. Якщо й після цього не станете слухняними Мені і підете супроти Мене,
28. То Я також в лютості піду супроти вас, і покараю вас семикратно за гріхи ваші.
29. І будете їсти плоть синів ваших, і плоть дочок ваших будете їсти.
30. І зруйную висоти ваші, і здвигну кумири ваші, і поскидаю трупи ваші на уламки ідолів ваших, і погидує душа Моя вами.
31. Міста ваші вчиню пустелею, і спустошу святині ваші, і не буду вдихати пахощів пожертв ваших.
32. Спустошу землю вашу так, що вражені нею будуть вороги ваші, які оселяться на ній.
33. А вас розпорошу поміж народами, і оголю услід вам меча, і буде земля ваша пусткою і міста ваші зруйновані.
34. Тоді вдоволить себе земля за суботи свої, за всі дні спустошення свого; коли ви будете на землі ворогів ваших, тоді буде спочивати земля, і вдоволить себе за суботи свої.
35. Упродовж усіх днів спустошення свого буде вона спочивати, скільки не спочивала в суботи ваші, коли ви жили на ній.
36. А тим, що лишаться з-поміж вас, пошлю в серця острах на землі ворогів їхніх, і навіть шелест хитливого листя пожене їх, і побіжать, як од меча, і впадуть, коли ніхто не переслідує.
37. І спіткнуться один об одного, як від меча, хоч ніхто не женеться за ними, і не буде у вас сили оборонитися од ворогів ваших.
38. І згинете між народами, і пожере вас земля ворогів ваших.
39. А ті, що залишаться з-поміж вас, вичахнуть за свої беззаконня на землях ворогів ваших, і за беззаконня батьків своїх вичахнуть.
40. І, якщо тоді визнають вони беззаконня свої і беззаконня батьків своїх, як вони чинили злочини супроти Мене і виступали супроти Мене,
41. За що і Я йшов супроти них і завів їх на землю ворогів їхніх; тоді упокориться необрізане серце їхнє, і тоді зазнають кари за беззаконня свої.
42. Тоді Я пригадаю заповіта Мого з Яковом і заповіта Мого з Ісааком, і заповіта Мого з Авраамом пригадаю, і землю Я згадаю.
43. Тоді, коли земля буде залишена ними, і буде вдоволювати себе за суботи свої, спустіла від них, і вони будуть покарані за свої злочини, за те, що нехтували законами Моїми і душа їхня гребувала настановами Моїми;
44. І тоді, коли вони будуть на землі ворогів їхніх, – Я не зненавиджу їх і не погидую ними до того, щоб вигубити їх, аби порушити заповіта Мого з ними; бо Я Господь, Бог їхній.
45. Пригадаю для них заповіта з предками, котрих вивів Я із землі єгипетської перед очима народів, щоб їхнім Богом бути. Я Господь,
46. Ось настанови і ухвали, і закони, котрі поставив Господь між Собою і поміж синами Ізраїля на горі Сінай, через Мойсея.

27

Левит 27

Про посвячення Богові людей і речей.

1. І сказав Господь Мойсеєві, кажучи:
2. Оголоси синам Ізраїля і скажи їм: Якщо хтось дає обітницю посвятити душу Господові за оцінкою твоєю,
3. То оцінка твоя чоловікові од двадцяти літ до шістдесяти має бути пʼятдесят шеклів срібних, по шеклю святому.
4. А коли це жінка, то оцінка твоя має бути тридцять шеклів.
5. Від пʼяти літ до двадцяти оцінка твоя чоловікові має бути двадцять шеклів, а жінці – десять шеклів.
6. А від місяця до пʼяти літ оцінка твоя чоловікові має бути пʼять шеклів срібла, а жінці оцінка твоя три шеклі срібла.
7. Від шістдесяти літ і вище чоловікові оцінка твоя має бути пʼятнадцять шеклів срібла, а жінці десять шеклів.
8. А якщо він бідний і не може сплатити за оцінкою твоєю, то нехай приведуть його до священика, і священик нехай поцінує його згідно з маєтністю того, хто дав обітницю, нехай поцінує його священик.
9. А якщо це буде скотина, котру приносять у пожертву Господові, то все, що дароване Господові, має бути святощами.
10. Не можна вимінювати його і заміняти добре гіршим чи погане добрим: а якщо почне хтось заміняти скотину скотиною, то вона і заміна її буде святощами.
11. А якщо буде та скотина нечиста, котру не приносять у пожертву Господові, то необхідно привести скотину до священика;
12. І священик поцінує її, чи добра вона, чи погана, і, як поцінує її священик, так нехай і буде.
13. А якщо хтось хоче викупити її, то нехай додасть пʼяту частку до оцінки твоєї.
14. Якщо хтось посвячує дім свій на святість Господові, то священик має поцінувати його, чи гарний він, чи поганий; і, як поцінує його священик, так і станеться.
15. А коли той, хто посвятить, захоче викупити дім свій, то нехай додасть пʼяту частку срібла оцінки твоєї, і тоді буде його.
16. Якщо поле із свого володіння посвятить хтось Господові, то оцінка твоя має бути згідно з посіяним; за посіяний хомер ячменю – пʼятдесят шеклів срібла.
17. Якщо від ювілейного року присвячує хтось поле своє, – має відбутися за оцінкою твоєю.
18. А коли після ювілею посвячує хтось поле своє, то священик має обрахувати срібло за роками, які лишилися до ювілейного року, і відняти вартість за минулі роки.
19. А якщо захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть пʼяту частину срібла за оцінкою твоєю, і воно лишиться за ним.
20. А якщо він не викупить поля і буде продане поле іншому чоловікові, то вже не можна викупляти.
21. Поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святістю для Господа, наче поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.
22. А якщо хтось посвятить Господові поле куплене, котре не з ланів його володіння,
23. То священик мусить обрахувати йому кількість оцінки до ювілейного року, і він має віддати згідно з обрахунком того ж дня, як святиню Господові.
24. А поле ювілейного року перейде знову до того, у кого куплене, кому належало володіння землею тією.
25. Усіляка оцінка твоя мусить бути по шеклю священному, двадцять гер має бути в шеклі.
26. Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господові, не повинен ніхто посвячувати; чи бик то, а чи дрібна скотина, – Господні вони.
27. А якщо скотина нечиста, то необхідно викупити за оцінкою твоєю і додати до того пʼяту частину; якщо не викуплять, то треба продати за оцінкою твоєю.
28. Тільки все обіцяне, що під присягою, віддає чоловік Господові із своєї власності, чи людину, а чи скотину, або ж поле свого володіння, – не продається і не викупляється. Усе посвячене є велика святиня Господня.
29. Усе закляте, що закляте від людей, не може викуплятися, але його треба зрокувати на смерть.
30. І всіляка десятина із землі, із насіння землі та з плодів дерева Господове; це – святиня Господові.
31. А якщо хтось захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до ціни її пʼяту частку.
32. Усіляка десятина з великої і дрібної скотини, з усього, що проходить під посохом, десяте має бути святинею Господові.
33. Не треба доскіпуватися, чи добре те, чи погане, і не треба замінювати його, а якщо хтось замінить його, то саме воно, і заміна його буде святістю, і не може бути викуплене.
34. Ось заповіді, котрі заповідав Господь Мойсеєві для синів Ізраїля на горі Сінай.