Зміст

Книга пророка Наума

Головна думка: Страшна доля віровідступників.
Пророк Наум з міста Елкоша виступив у сенсі свого служіння за царювання Єзекії (за іншими джерелами — Манасії).
Вогненним потоком виливається проповідь Наумова про суд Божий над грішним містом Ніневія. Із його слів можна зробити висновок, що пророк виступив уже після полону десяти колін Ізраїля. Він утішив Юду обітницею, що Господь відбудує велич Якова, велич Ізраїля (2:3). Світові держави є знаряддям в руці Єгови, Котрий скеровує історію, — така велика пророча думка Наума. Мова цього пророка близько стоїть за своєю піднесенністю до проповідей Ісаї та Єремії супроти Вавилону; зображення розбещености Ніневії близьке до зображення Вавилону в Одкровенні Івана Богослова 17; а доля безбожного міста є застереженням для нинішнього християнства, що відступило від Христа. Бог не замирюється зі злочинцями, що переступили Його Закон, не інакше, як через Голгофу, яка принесла вдоволення Його правосуддю.

Розділи

Господь – святий. 1
Зруйнування Ніневії; битва на вулицях. 2
Що посієш, те й пожнеш 3

1

Наума 1

Господь – святий.

1. Пророцтво про Ніневію; книга видінь Наума з Елкошу.
2. Господь є Бог ревний і месник; месник Господь і грізний у гніві: мстить Господь ворогам своїм, і не помилує супротивників Своїх.
3. Господь довготерплячий і великий могутністю, і не залишить без покарання; у вихорі і в бурі хода Господа, і хмара – порох від ніг Його.
4. Заборонить Він морю – і воно висихає, і всі ріки пересихають; вʼяне Башан та Кармел і тьмяніє барва Ливану.
5. Гори тремтять перед Ним і пагорби тануть, і земля хитається перед лицем Його і вся земля і все, що існує на ній.
6. Перед обуренням Його хто встоїть? І хто витерпить полумʼя гніву Його? Гнів Його розливається, як вогонь; скелі розпадаються перед ним.
7. Добрий Господь – притулок Він у день скорботи – і знає тих, котрі сподіваються на Нього.
8. Але нещадною повінню зруйнує до підмурків Ніневію, і ворогів Його спіткає морок.
9. Що затіваєте ви супроти Господа? Він звершить винищення і лихоліття вже не станеться ніколи,
10. Бо переплетені між собою, мов терен, і спʼянілі, як пияки, вони поглинуті будуть цілком, наче суха солома.
11. Із тебе вийшов той, що виплекав лихе супроти Господа, і склав раду лиходіїв.
12. Так говорить Господь: Хоч вони у безпеці і численні, але вони будуть порубані і щезнуть; а тебе, хоч Я обтяжував, уже ніколи не обтяжуватиму.
13. І нині Я зламаю ярмо його, що лежить на тобі, і ланцюги твої розірву.
14. А про тебе, Ашшуре, Господь ухвалив: Уже не буде ніколи насіння з твоїм імʼям; із дому бога твого повинищую ідолів і бовванів, приготую тобі в ньому могилу, тому що ти будеш зневажений.
15. Ось, на горах – ноги благовісника, що звіщає мир: Святкуй, Юдеє, свята твої, виконуй обітниці твої, бо вже ніколи не проходитиме по тобі лиходій. Він цілком знищений.

2

Наума 2

Зруйнування Ніневії; битва на вулицях.

1. Підводиться на тебе руйнівник; охороняй фортеці, стережи шлях, підпережи крижі, збирайся на силі.
2. Бо відтворить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, тому що спустошили їх спустошувачі, і виноградні гілки їхні винищили.
3. Щит героїв його червоний, вояки його в одежі багряній; вогнем виблискують колісниці в підготовчий день до битви, і ліс списів хвилюється.
4. Вулицями ринуть колісниці, гримкочуть на майданах; полиски від них, немов од вогню; спалахують, як блискавиця.
5. Він викликає сміливих своїх, але вони спотикаються в ході своїй; квапляться на мури міста, проте облога уже постала.
6. Річкова брама відчиняється і палац руйнується.
7. Ухвалено: Вона буде оголена і відведуть її в полон, і рабині її будуть стогнати, мов голуби, ударяючи себе в груди.
8. Ніневія від часу утворення свого була, наче ставок, наповнений водою, а вони втікають. Стійте! Постривайте! Але ніхто не озирається.
9. Розкрадайте срібло, розкрадайте золото! Немає кінця накопиченню всілякого коштовного начиння.
10. Пограбована, спустошена і розорена вона, – і тане серце, коліна тремтять; у всіх крижах сильний біль, і лиця в усіх збагровіли.
11. Де нині лігво левів і те пасовисько для левенят, котрим походжав лев, левиця і левеня, і ніхто не лякав їх?
12. Лев, що роздирає для годівлі своїх левенят і котрий душить для левиць своїх та наповнює здобиччю печери свої і лігва свої – накраденим?
13. Ось Я – на тебе, говорить Господь Саваот, і спопелю в диму колісниці твої, і меч пожере левенят твоїх, і винищу на землі здобич твою, і не буде вже почутим голос послів твоїх.

3

Наума 3

Що посієш, те й пожнеш

1. Горе місту крови! Воно всуціль виповнене обманом і вбивством і не припиняється в ньому грабіж.
2. Чутно посвист батога і стукіт коліс, іржання коня і гуркітнява колісниці, що мчиться.
3. Мчить колісниця, виблискує меч і блищать списи; убитих багато, і гори трупів; немає кінця трупам, спотикаються об трупи їхні.
4. Оце – за численні блудодіяння розпусниці з приємною зовнішністю, удатної в чаклунстві, котра блудодіяннями своїми продає народи і чаклунством своїм – племена.
5. Ось Я – на тебе говорить Господь Саваот: І підійму на лице твоє поділ одягу твого, і покажу народам голизну твою і царствам соромоту твою.
6. І закидаю тебе мерзотами, вчиню тебе зневаженою і виставлю тебе на ганьбу.
7. І станеться те, що всілякий, коли забачить тебе, утікатиме від тебе і скаже: Спустошена Ніневія! Хто поспівчуває їй? Де знайду Я потішувачів для тебе?
8. Хіба ти краща від Но-Амону, що сидить поміж ріками, оточений водою, котрого валом було море, і море слугувало муром йому?
9. Ефіопія та Єгипет з безліччю інших служили йому підмогою; копти і лівійці приходили на поміч тобі.
10. Але й він переселений, пішов у полон; навіть немовлята його побиті на перехрестях усіх вулиць, а на вельможних його кидали жереба, і всі князі його закуті в ланцюги.
11. Отак і ти – спʼянієш і сховаєшся; отак і ти будеш шукати захисту від супротивника.
12. Усі укріплення твої схожі на смоківницю зі спілими плодами; якщо потрясти їх, то вони впадуть прямісінько до рота бажаючому поживитися.
13. Ось, і народ твій, мов жінки в тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться брами землі твоєї, вогонь пожере засуви твої.
14. Начерпай води на час облоги; зміцнюй фортеці твої; піди в багно, топчи глину, полагодь піч для випалювання цегли.
15. Там поглине тебе вогонь, порубає тебе меч, пожере тебе, мов гусінь, якби ти навіть примножився, мов гусінь, примножився, як сарана.
16. Купців у тебе стало більше, аніж зір у небі; але ця сарана розпорошиться і полетить.
17. Князі твої, – мов сарана, і військові старшини твої – наче рої мошви, котра в холодну пору гніздиться в щілинах стін, а коли зійде сонце, то розлітається, – і не впізнаєш місця, де вона була.
18. Сплять пастирі твої, царю асирійський, спочивають вельможі твої, народ твій розпорошився по горах, і нікому зібрати його.
19. Немає лікування для рани твоєї, болісна виразка твоя. Усі, що почули звістку про тебе, будуть аплодувати про тебе; бо кого не сягала безупинно злоба твоя?