Зміст

Книга пророка Захарії

Головна думка: Божа любов і турбота про Свій народ.
Пророк Захарія, син Берехії, із священицької родини, що повернувся до Єрусалиму в числі інших благочестивих юдеїв з чільником Зоровавелем і першосвящеником Ісусом, сином Йоседековим. Молодший сучасник Огія, Захарія продовжує його свідчення, підбадьорюючи і втішаючи відбудовників спочатку мурів, а відтак храму, коли будівничі разом із тим мусили відбивати численні напади ворогів. Письмо Захарії, як і книга Даниїла, проливає світло на чудові обітниці Божі, котрі були особливо поціновані в той безрадісний час, коли видавалося, що Єгова назавжди відвернувся обличчям Своїм од невдячного народу. Довкола збиралися нові загрозливі хмари: маленька Юдея була ще під ярмом Перської монархії, а на заході вже вимальовувалися контури монархії Олександра Македонського, котра наближалася замість Перської. Як за метою, так і за формою викладу Захарія близький Даниїлові; чудове також співпадання пророцтва Захарії про страдника Месію із розділом 53 Ісаї. Захарія бачить і величний вʼїзд Христа до Єрусалиму, і тут-таки зраду Його за 30 срібняків — ціну за раба. Пророк Захарія проникає своїм пророчим поглядом в прийдешнє Царство Христове, де буде одна отара і Один Пастир.

Розділи

Заклик до каяття. Зʼява Ангела Господнього. 1
Видіння мужа із землемірною мотузкою. 2
Видіння Ісуса – Великого священика. 3
Видіння золотого світильника і двох оливків. 4
Видіння сувоя, що летить. 5
Видіння чотирьох колісниць. 6
Господові угодні не пости, але вчинки милосердні. 7
Незмінний намір Божий врятувати і благословити Ізраїля. 8
Гнів Божий на містах, що сусідили з Палестиною. 9
Подальше зміцнення Юди та Ефраїма. 10
Про перше пришестя Месії та Його неприйняття. 11
Єрусалим у небезпеці, але Господь – щит йому. 12
Повнота благодаті в Новому Заповіті. Смерть Великого пастиря. 13
Що буде перед Господнім днем. 14

1

Захарії 1

Заклик до каяття. Зʼява Ангела Господнього.

1. Восьмого місяця, другого року Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддового, пророка;
2. Прогнівався Господь на батьків ваших великим гнівом,
3. І ти скажи їм: Так говорить Господь Саваот: Наверніться до Мене, говорить Господь Саваот, і Я обернуся до вас, говорить Господь Саваот.
4. Не будьте такими, як батьки ваші, до котрих зверталися попередні пророки, кажучи: Так говорить Господь Саваот: Ухиліться від шляхів ваших і від недобрих справ ваших; але вони не слухали і не зважали на Мене, говорить Господь.
5. Батьки ваші – де вони? А пророки – чи будуть вони вічно жити?
6. Але слова Мої і ухвали Мої, котрі заповідав Я служникам Моїм пророкам, хіба не сягнули батьків ваших? І вони наверталися і казали: Як ухвалив Господь Саваот учинити з нами з огляду на шляхи наші і на справи наші, отак і вчинив з нами.
7. Двадцять четвертого дня одинадцятого місяця, – це місяць шеват, другого року Дарія, було слово Господнє до Захарії, сина Берехії, сина Іддового, пророка.
8. Бачив я вночі: Ось, муж на гнідому коні стоїть поміж миртами, котрі у заглибині, а позаду в нього коні гніді, рябі та білі.
9. І сказав я: Хто вони, володарю мій? І сказав мені Ангел, що розмовляв зі мною: Я покажу тобі, хто вони.
10. І відповідав муж, котрий стояв поміж миртами, і сказав: Це ті, котрих Господь послав обійти землю.
11. І вони відповідали Ангелові Господньому, що стояв поміж миртами, і сказали: Обійшли ми землю, і ось, уся земля заселена і спокійна.
12. І відповідав Ангел Господній і сказав: Господе Вседержителю! Доки Ти не змилосердишся над Єрусалимом і над містами юдейськими, на яких Ти гніваєшся ось уже сімдесят літ?
13. Тоді у відповідь Ангелові, що розмовляв зі мною, сказав Господь слова добрі, слова утішливі.
14. І сказав мені Ангел, що говорив зі мною: Проголоси і скажи: Так говорить Господь Саваот: Пробудилося в Мені співчуття до Єрусалиму і до Сіону – глибоке співчуття;
15. І великим обуренням обурююся на народи, що живуть у спокої, бо коли Я не вельми гнівався, вони посилили зло.
16. А тому так говорить Господь: Я звертаюся до Єрусалиму з милосердям; у ньому спорудиться дім Мій, говорить Господь Саваот і землемірна мотузка простягнеться через Єрусалим.
17. І ще проголоси і скажи: Так говорить Господь Саваот: Знову виповняться міста Мої добрами і втішить Господь Сіон, і знову вибере Єрусалим.
18. І звів я очі мої і побачив: Ось чотири роги.
19. І сказав я Ангелові, що розмовляв зі мною: Що це? І він відповідав мені: Це роги, котрі розкидали Юдею, Ізраїля та Єрусалим.
20. Потім показав мені Господь чотирьох робітників.
21. І сказав я: Що вони будуть чинити? Він сказав мені так: Оці роги розкидали Юдею аж так, що ніхто не може підвести голови своєї; а оці прийшли налякати їх, збити їх, збити роги народів, що підняли ріг свій супроти землі Юдиною, щоб розпорошити її.

2

Захарії 2

Видіння мужа із землемірною мотузкою.

1. І знову я здійняв очі мої і побачив: Ось муж, у котрого в руках – землемірна мотузка.
2. Я запитав: Куди ти йдеш? І він сказав мені: Вимірювати Єрусалим, аби побачити, яка ширина його і яка довжина його.
3. І ось Ангел, що говорив зі мною, виходить, а другий Ангел іде йому назустріч,
4. І сказав він цьому: Іди скоріше, скажи цьому юнакові: Єрусалим буде заселений поза мурами через силу-силенну людей і худоби в ньому.
5. І Я буду для нього, говорить Господь, вогненним муром довкруж нього і прославлюся серед нього.
6. Гей, гей! Утікайте з північного краю, говорить Господь, бо на чотири вітри небесні Я розпорошив вас, говорить Господь.
7. Рятуйся, Сіоне, що замешкав у доньки Вавилону.
8. Бо так говорить Господь Саваот, Котрий для слави послав мене до народів, що грабували вас; бо той, хто торкається до вас, торкається зіниці ока Його. 9. І ось, Я піднесу руку Мою на них, і вони стануть здобиччю служників своїх, і тоді спізнаєте, що Господь Саваот послав Мене.
10. Радій і веселися, доню Сіону! Бо ось, Я прийду і житиму посеред тебе, говорить Господь.
11. І прибіжать до Господа численні народи того дня і будуть Моїм народом; і Я оселюся посеред тебе, і спізнаєш, що Господь Саваот послав Мене до тебе.
12. Тоді Господь посяде Юдею, Свій спадок на святій землі, і знову вибере Єрусалим.
13. Нехай же мовчить всіляка плоть перед Господом! Бо Він підводиться од святого житла Свого.

3

Захарії 3

Видіння Ісуса – Великого священика.

1. І показав Він мені Ісуса – великого священика, який стояв перед Ангелом Господнім, і сатану, що стояв праворуч нього, щоби протидіяти йому.
2. І сказав Господь сатані: Господь нехай заборонить тобі, сатано, нехай заборонить тобі Господь, що вибрав Єрусалим! Чи не головешка він, вихоплена з вогню? 3. А одягнений був Ісус у заплямований одяг і стояв перед Ангелом,
4. Котрий відповідав і сказав тим, що стояли перед ним, так: Скиньте з нього заплямований одяг; а йому самому сказав: Дивись, Я скинув з тебе провину твою, і вдягаю в шати урочисті.
5. І сказав: Покладіть на голову його чистий кидар, – і поклали чистий кидар на голову його і одягнули його в шати; Ангел же Господній стояв.
6. І засвідчив Ангел Господній і сказав Ісусові:
7. Так говорить Господь Саваот: Якщо будеш ходити Моїми шляхами і якщо будеш на сторожі Моїй, то будеш судити дім Мій і наглядати за подвірʼями Моїми. Я дам тобі ходити поміж цими, що стоять тут.
8. Тож вислухай, Ісусе, великий священику, ти і побратими твої, які сидять перед тобою, мужі вельми відомі: Ось Я приводжу служника Мого, Паростка.
9. Бо ось той камінь, котрого Я кладу перед Ісусом; на цьому одному камені – семеро очей; ось, Я виріжу на ньому обрис його, говорить Господь Саваот, і зітру гріх землі цієї за один день.
10. Того дня, говорить Господь Саваот, будете один одного запрошувати під виноград і під смоковницю.

4

Захарії 4

Видіння золотого світильника і двох оливків.

1. І повернувся той Ангел, котрий говорив зі мною, і пробудив мене, як пробуджують людину від сну її.
2. І сказав він мені: Що ти бачиш? І відповідав я: Бачу, ось світильник увесь із золота і горнятко для єлею над ним, і семеро лампад на ньому, і по семеро руручок поруч з лампадами, котрі угорі над ним.
3. І дві оливки на ньому, одна праворуч від горнятка, а друга з лівого боку його.
4. І відповідав я і сказав Ангелові, що розмовляв зі мною: Що це, володарю мій?
5. І Ангел, що розмовляв зі мною, відповідав і сказав: Ти не знаєш, що це? І сказав я: Не знаю, володарю мій.
6. Тоді відповідав він і сказав мені: Так! Це слово Господа до Зоровавеля, яке оповідає: Не військом і не силою, але Духом Моїм, говорить Господь Саваот. 7. Хто ти є, велика горо перед Зоровавелем? Ти рівнина, і винесе він наріжного каменя при голосних вигуках: Благодать, благодать на ньому!
8. І було до мене слово Господнє:
9. Руки Зоровавеля поклали підвалини Домові цьому; його руки й завершать його, і спізнаєш, що Господь Саваот послав Мене до вас.
10. Бо хто може вважати день цей не важливим, коли радісно дивляться на будівельний висок в руках Зоровавеля ті сім, – це очі Господа, котрі зором оглядають всеньку землю?
11. Тоді відповідав я і сказав йому: Що це за дві маслини і з правого боку світильника і з лівої сторони його?
12. Удруге почав я говорити і сказав йому: Що засвідчують дві гілочки оливки, котрі через дві золоті рурочки виливають із себе золото?
13. І сказав він мені: Ти не відаєш, що це? Я відповідав: Не знаю, володарю мій.
14. І сказав він: Це – двоє, помазані єлеєм, вони постануть перед Господом усієї землі

5

Захарії 5

Видіння сувоя, що летить.

1. І знову підвів я очі мої і побачив: Ось летить сувій.
2. І сказав він до мене: Що бачиш ти? Я відповідав: Бачу сувій, що летить; довжина його двадцять ліктів, а ширина його – десять ліктів.
3. Він сказав мені: Це прокляття, що сходить на поверхню всієї землі, бо всілякий, хто краде, буде винищений, як написано на одному боці, і всілякий, що присягається брехливо, винищений буде, як написано на другому боці.
4. Я навів його, говорить Господь Саваот, і воно увійде в дім злодія і в дім того, що присягається Моїм йменням неправдиво, і буде в домі його, і винищить його, і дерева його, і каміння його.
5. І вийшов Ангел, що говорив зі мною, і сказав мені: Піднеси ще очі твої і подивися, що це виходить?
6. А коли я сказав: Що це? Він відповідав: Це виходить ефа, і сказав: Це – образ їхній по всій землі.
7. І ось, брила свинцю підвелася, і там сиділа одна жінка посеред ефи.
8. І сказав він: Це жінка – саме нечестя, і кинув її до середини ефи, а на отвір її кинув свинцеву брилу.
9. І підвів я очі мої, і побачив: Ось, зʼявилися дві жінки, і вітер був у крилах їхніх, і крила у них, як в лелеки; і підняли вони ефу і понесли її між землею і небом.
10. І сказав я Ангелові, що говорив зі мною: Куди несуть вони цю ефу?
11. Тоді сказав він мені: Щоб спорудити для неї дім на землі Шінар, і коли буде все приготовлене, то вона постане там на своїх підвалинах.

6

Захарії 6

Видіння чотирьох колісниць.

1. І знову підвів я очі мої і бачу: Ось, чотири колісниці виходять з ущелини поміж двома горами; і гори ті були гори мідні.
2. У першій колісниці коні гніді, а в другій колісниці коні вороні;
3. У третій колісниці коні білі, а в четвертій колісниці коні рябі, міцні.
4. І почав я говорити, і я сказав Ангелові, що говорив зі мною: Що це, володарю мій?
5. І відповідав Ангел і сказав мені: Оце виходять чотири духи небесних, котрі стоять перед Господом усієї землі.
6. Вороні коні там виходять до країни північної, і білі йдуть за ними, а рябі йдуть до країни південної.
7. І сильні вийшли і прагнули йти, аби пройти землею, і він сказав: Рушайте, пройдіть землею і вони пройшли землею.
8. Тоді покликав він мене і сказав мені так: Дивися, ті, що вийшли в край північний, заспокоїли дух Мій на землі північній.
9. І було слово Господнє до мене:
10. Візьми у тих, що вернули з полону, в Хелдая, і від Товійї, і від Єдаї, і піди того самого дня, піди до дому Йошії, сина Цефанієвого, куди вони прийшли з Вавилону.
11. Візьми у них срібло і золото і виготуй вінці, і поклади на голову Ісуса, сина Єгосадакового, великого священика,
12. І скажи йому: Так говорить Господь Саваот: Ось муж – ймення Йому Паросток, Він виросте із свого коріння і витворить храм Господній.
13. Він утворить храм Господній і прийме славу, і сяде і буде володарювати на престолі своєму; буде й священиком на престолі своєму, і рада миру буде поміж тим і тим.
14. А вінці ті будуть Хелдаєві і Товійї, і Єдаї, і Хенові, синові Цефанії, на памʼять у храмі Господньому.
15. І здалеку прийдуть і візьмуть участь в спорудженні храму Господнього, і ви спізнаєте, що Господь Саваот послав мене до вас, і це буде, якщо ви щиросердо будете дослухатися до голосу Господа Бога вашого.

7

Захарії 7

Господові угодні не пости, але вчинки милосердні.

1. Четвертого року царя Дарія було слово Господнє до Захарії, четвертого дня девʼятого місяця, кіслева,
2. Коли Бет-Ел послав Сарʼецера і Реґем-Мелеха і супутників його помолитися перед Господом,
3. І запитати у священиків, котрі в домі Господа Саваота, і в пророків, кажучи: Чи плакати мені пʼятого місяця і поститися, як я чинив це уже багато літ
4. І було до мене слово Господа Саваота:
5. Скажи всьому народові краю цього і священикам так: Коли ви постилися і плакали пʼятого і сьомого місяця, причому вже сімдесят літ, – чи для Мене ви постилися? Чи для Мене?
6. І коли ви їсте, і коли пʼєте, чи не для себе ви їсте, чи не для себе ви пʼєте?
7. Чи не ті ж слова виголошував Господь через попередніх пророків, ще коли Єрусалим був велелюдний і спокійний, і міста довкіл нього, південний бік і низина, були заселені?
8. І було слово Господнє до Захарії:
9. Так говорив тоді Господь Саваот: Звершіть суд справедливий і виявляйте милість і співчуття кожний до брата свого;
10. Вдови і сироти, зайшлого і вбогого не пригноблюйте і лихого один до одного не виношуйте в серці вашому.
11. Та вони не хотіли слухати і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати.
12. І серце своє закаменіли, щоб не чути закону і слів, котрі посилав Господь Духом Своїм через попередніх пророків; за це й спіткав їх великий гнів Господа Саваота.
13. І сталося: Як Він кликав, а вони не дослухалися, так само й вони прикликали, але Я не дослухався, говорить Господь Саваот.
14. І розвіяв Я їх по всіх народах, котрих вони не знали, і земля ця спорожніла після них, так що ніхто не ходив по ній ні назад, ні вперед, і вони вчинили улюблену країну пустелею.

8

Захарії 8

Незмінний намір Божий врятувати і благословити Ізраїля.

1. І було слово Господа Саваота:
2. Так говорить Господь Саваот: Виповнився Я ревністю за Сіон – великою ревністю, і з гнівом була Моя ревність за нього.
3. Так говорить Господь: Повернуся Я до Сіону і буду жити в Єрусалимі, і буде називатися Єрусалим містом істини, і гора Господа Саваота – горою святині.
4. Так говорить Господь Саваот: Знову старці і стариці будуть сидіти на вулицях Єрусалиму, кожне з ціпком у руці, від багатьох днів.
5. І вулиці міста цього виповняться юнаками і юнками, котрі бавитимуться на вулицях його.
6. Так говорить Господь Саваот: Якщо це в очах народу, що залишився, видасться дивним, за днів цих, то невже воно дивне і в Моїх очах? – говорить Господь Саваот.
7. Так говорить Господь Саваот: Ось, Я врятую народ Мій з країни сходу і з країни, де заходить сонце.
8. І приведу їх, і будуть вони мешкати в Єрусалимі, і будуть Моїм народом, і Я буду їхнім Богом, в істині і правді.
9. Так говорить Господь Саваот: Зміцніть руки ваші ви, що чуєте нині слова оці з уст пророків, що були на забудові дому Господа Саваота, для утворення храму.
10. Бо перед тими днями не було відплати для людини, ні відплати за працю тварин; ні тому, що відходив, ні тому, що приходив, не було спокою від ворога; і попускав Я всілякому чоловікові ворогувати супроти іншого.
11. А нині для останку цього народу Я не такий, як у передніші дні, говорить Господь Саваот.
12. Бо посів буде в мирі; виноградна лоза дасть свій плід, і земля віддасть витвори свої, і небеса будуть давати росу свою: і все це Я віддам у володіння останкові народу цього.
13. І станеться: Як ви, дім Юдин, і дім Ізраїля, були прокляттям у народів, так Я врятую вас, і ви будете благословенням; не бійтеся, нехай зміцніють руки ваші.
14. Бо так говорить Господь Бог Саваот: Як Я ухвалив покарати вас, коли батьки ваші гнівили Мене, говорить Господь Саваот, то й не відмінив,
15. І знову ухвалив за цих днів учинити добре Єрусалимові і домові Юдиному; не бійтеся!
16. Ось справи, котрі ви маєте чинити: Кажіть істину один одному, за істиною і миролюбно судіть біля воріт ваших.
17. Ніхто з вас нехай не мислить у серці своєму зла супроти ближнього свого, і ложної присяги не любіть; бо все це Я ненавиджу, говорить Господь.
18. І було до мене слово Господа Саваота:
19. Так говорить Господь Саваот: Піст четвертого місяця і піст пʼятого, і піст сьомого, і піст десятого учиниться для дому Юдиного радістю і веселощами урочистими; тільки любіть істину і мир.
20. Так говорить Господь Саваот: Ще будуть приходити народи і мешканці багатьох міст;
21. І підуть мешканці одного міста до мешканців іншого міста і скажуть: Ходімо молитися Господові і шукати Господа Саваота; і кожне скаже: Я також піду.
22. І будуть проходити багато племен і потужні народи, щоб знайти Господа Саваота в Єрусалимі і помолитися Господові.
23. Так говорить Господь Саваот: Станеться за тих днів, візьмуться десятеро чоловіків із усіх різномовних народів, візьмуться за полу юдея і будуть казати: Ми підемо з тобою, бо ми чули, що з вами – Бог.

9

Захарії 9

Гнів Божий на містах, що сусідили з Палестиною.

1. Пророче слово Господа на землю Хадрах, і на Дамаску воно зупиниться; бо око Господа на всіх людей, а також на всі коліна Ізраїлеві, –
2. І на Хамат, що межує з ним, на Тир і Сидон, бо він вельми став мудрим.
3. І спорудив собі Тир фортецю, накопичив срібла, мов пороху, і золота, наче вуличної твані.
4. Ось Господь учинить його вбогим, і уразить силу його в морі, і сам він буде винищений вогнем.
5. І побачить це Ашкелон і жахнеться, і Ґаза, затремтить вельми, і Екрон також, бо осоромиться надія його; не стане царя в Ґазі, і Ашкелон буде безлюдним.
6. Чуже племʼя буде жити в Ашдоді, і Я винищу зарозумілість филистимлян.
7. І позбавлю крови уста його і мерзоти витягну з його зубів, і він дістанеться Богові нашому і буде, мов тисячник в Юдеї, і Екрон буде, як Євусей.
8. І стану Я табором біля дому Мого супроти війська, супроти перехожих, що рухаються вперед і назад, і не буде вже проходити гнобитель, бо нині Моїми очима Я буду споглядати на це.
9. Радій вельми, доню Сіону, веселися, доню Єрусалиму: це твій Цар іде до тебе, праведний і рятуючий, сумирний, що сидить на віслюкові; на молодому віслюкові, синові уярмленої.
10. Тоді винищу колісниці у Ефраїма і коней в Єрусалимі, і поламаний буде бойовий лук; і Він сповістить мир народам, і володарювання Його буде від моря й до моря і від річки до рубежів землі.
11. А що до тебе, заради крови заповіту твого Я визволю вʼязнів твоїх з рову, в котрому немає води.
12. Повертайтеся до фортеці, ви, бранці, що сподіваєтеся! Я сьогодні сповідаю, що поверну тобі удвічі.
13. Бо, як лук, Я натягну Собі Юду і наповню лук Ефраїмом, і висуну синів твоїх, Сіоне, супроти синів твоїх, Яване, і вчиню тебе мечем лицаря.
14. І зʼявиться над ними Господь, і, як блискавка, вилетить стріла Його, і загремить Господь Бог рогом і рухатися буде в бурях полудневих.
15. Господь Саваот буде захищати їх, і вони будуть винищувати і зневажатимуть каміння для праці, і будуть пити і гомоніти, неначе від вина, і виповняться, мов жертовні чаші, як наріжжя жертовника.
16. І врятує їх Господь Бог їхній того дня, мов овець, народ Свій; бо, неначе каміння у вінці, вони засяють на землі Його.
17. О, яка велика благодать його і яка краса Його! Хліб одухотворить язика юнаків, і вино у юнок.

10

Захарії 10

Подальше зміцнення Юди та Ефраїма.

1. Просіть у Господа дощу в часи доброзичливі; Господь зблисне блискавицею, і дасть вам щедрий дощ, кожному злак на полі.
2. Бо терафіми говорили пусте, і віщуни бачили лжу і виповідають сни облудні; вони втішають марнотою; тому вони блукають, наче вівці, бідують, бо немає пастиря.
3. На пастирів спалахнув гнів Мій, і козлів Я покараю; бо навідає Господь Саваот череду Свою, дім Юдин, і поставить їх, мов гарного коня Свого на битву.
4. Із нього буде наріжний камінь, із нього – цвях, із нього – лук для битви, із нього вийдуть всі старшини народу.
5. І вони будуть, мов герої, що топчуть ворогів на війні, як твань на вулиці, і воюватимуть, тому що Господь з ними, і посоромлять вершників на конях.
6. І зміцню дім Юдин і врятую дім Йосипів, і поверну їх, тому що Я змилосердився над ними, і вони будуть такими, наче Я не покидав їх; бо Я – Господь Бог їхній і почую їх.
7. Немов герой буде Ефраїм; звеселиться серце їхнє, як од вина; і побачать те сини їхні і зрадіють; у захопленні будуть серця їхні в Господі.
8. Я дам їм ознаку і зберу їх, тому що Я визволив їх; вони будуть такими ж численними, як перше.
9. І розселю їх поміж народами, і в віддалених країнах вони будуть згадувати про Мене і будуть жити з дітьми своїми, і повернуться.
10. І поверну їх з єгипетського краю, а також з Асирії зберу їх, і приведу на землю Ґілеадську і на Ливан, і не вистачатиме місцини для них.
11. І пройде лихоліття морем, і вразить хвилі морські, і повисихають всі глибини Ріки, і упокориться пиха Ашшура, і берло відбереться в Єгипту.
12. Зміцню їх у Господі, і вони будуть ходити в імʼя Його, говорить Господь.

11

Захарії 11

Про перше пришестя Месії та Його неприйняття.

1. Відчиняй, Ливане, брами твої, і нехай поглине вогонь кедри твої.
2. Ридай, кипарисе; бо упав кедр, бо й звеличені спустошені; ридайте, дуби башанські, бо повалений непролазний ліс.
3. Чутно голос ридання пастухів, тому що спустошена вільготність їхня, чутно рик молодих левів, тому що спустошена краса Йордану.
4. Так говорить Господь Бог мій: Паси овець, зрокованих на заклання,
5. Котрих купці їхні убивають безкарно, а продавці їхні говорять: Благословенний Господь: я розбагатів! І пастухи не мають жалю до них.
6. Бо Я не буду вже милувати мешканців цієї землі, говорить Господь; і ось, Я віддам людей, кожного в руки ближнього його і в руки царя його, і вони будуть уражати землю, і Я не визволю від рук їхніх.
7. І буду пасти овець, зрокованих на заклання, овець воістину вбогих. І візьму Собі два берла, і назву одного Добра Воля, а другого – Повʼязь, і ними буду пасти овець.
8. І знищу трьох із пастирів за один місяць; і відвернеться душа Моя від них, як і їхня душа відвертається од Мене.
9. Тоді скажу: Не буду пасти вас; те, що помирає, нехай умирає, і та, що гине, нехай загине, і ті, що залишаються, нехай пожирають плоть одна одної.
10. І візьму берло Моє – Добру Волю, і переламаю його, щоб знищити заповіта, котрого ухвалив Я з усіма народами.
11. І воно знищене буде того дня, і тоді спізнають убогі з овець, що наджидають Мене, що це – слово Господнє.
12. І скажу їм: Якщо бажано вам, то віддайте Мені заплату Мою; а якщо ні, – не давайте; і вони відважать заплату Мені тридцять срібняків.
13. І сказав мені Господь: Кинь їх до церковних сховищ, – висока ціна, котру склали вони за Мене! І взяв Я тридцять срібняків і кинув їх у дім Господній для гончара.
14. І переламав Я друге берло Моє – Повʼязь, щоб розірвати братерство між Юдою та Ізраїлем.
15. І Господь сказав мені: Іще візьми собі знаряддя в одного з недолугих пастухів.
16. Бо ось, Я настановлю на цій землі пастуха, котрий про тих, що гинуть, не піклується, а загублених не буде шукати і хворих не буде лікувати, здорових не буде годувати, а мʼясо гладких буде їсти і копита їм відірве.
17. Горе невдатному пастухові, що залишає череду! Меч на руку його і на праве око його! Рука його цілком висохне; і праве око його цілком потьмяніє.

12

Захарії 12

Єрусалим у небезпеці, але Господь – щит йому.

1. Пророче слово Господа про Ізраїль. – Господь, Котрий розпростер небо і заснував землю та утворив дух людині всередині її, говорить:
2. Ось, Я вчиню Єрусалим чашою спотикання для всіх довколишніх народів, а також для Юди під час облоги Єрусалиму.
3. І станеться того дня, вчиню Єрусалим важким каменем для всіх племен; усі, котрі будуть піднімати його, надсадяться, і всі народи землі зберуться супроти нього.
4. Того дня, говорить Господь, Я уражу всілякого коня божевіллям і вершника його безумом, а на дім Юдин розплющу очі Мої; і всілякого коня у народів навідаю сліпотою.
5. І скажуть князі Юдині в серцях своїх: Сила Моя – мешканці Єрусалиму в Господі Саваоті, Богові їхньому.
6. Того дня Я вчиню князів Юдиних – мов пательню на палаючих дровах і немов палахкий світильник серед снопів, і вони винищать усі довколишні народи праворуч і ліворуч, і знову заселений буде Єрусалим на своїй місцині, в Єрусалимі.
7. І врятує Господь спочатку шатра Юдині, щоб велич дому Давидового і велич мешканців Єрусалиму не підносилась над Юдою.
8. Того дня захищати буде Господь мешканців Єрусалиму, і найслабкіший поміж ними того дня буде, як Давид, а дім Давидів буде, як Бог, як Ангел Господній перед ними.
9. І станеться того дня, Я винищу всі народи, що чинитимуть напад на Єрусалим.
10. А на дім Давидів і на мешканців Єрусалиму зіллю Духа доброти і замилування, і вони подивляться на Нього, Котрого пронизали, і будуть ридати за Ним, як ридають за єдиновродженим сином, і тужити, як тужать за первістком.
11. Того дня здійметься великий плач в Єрусалимі, як голосіння Гададріммона в Меґіддонський долині.
12. І буде ридати земля, кожне племʼя окремо: племʼя дому Давидового окремо, і дружини їхні окремо; племʼя дому Натанового окремо, і дружини їхні окремо;
13. Племʼя дому Левія окремо, і дружини їхні окремо; племʼя Симеонове окремо, і дружини їхні окремо.
14. Уся решта племен – кожне племʼя окремо, і дружини їхні – окремо.

13

Захарії 13

Повнота благодаті в Новому Заповіті. Смерть Великого пастиря.

1. Того дня відкриється джерело домові Давидовому і мешканцям Єрусалиму для обмивання гріха і нечистоти.
2. І станеться того дня, говорить Господь Саваот, Я винищу імена ідолів з цієї землі, і вони не будуть уже згадуватися, так само, як лжепророків, і нечистого духа також заберу від землі.
3. Тоді, якщо хтось буде провіщати, то батько його і матір його, що породили його, скажуть йому: Тобі не можна жити, тому що ти неправду виповідаєш в імʼя Господнє; і уразять його батько його і матір його, що породили його, коли він буде провіщати.
4. І станеться того дня, осоромляться такі провісники, кожний видінням своїм, коли будуть провіщати, і не будуть одягати на себе волосяниці, щоб обдурювати.
5. І кожний скаже: Я не пророк, я землероб, тому, що учинено мене рабом ще за дитинства мого.
6. Йому скажуть: А чому на руках у тебе рани? І він повідає: Тому що мене били в домі люблячих мене.
7. О, мечу! Підіймися на пастиря Мого і на ближнього Мого, говорить Господь Саваот: Уразь пастиря, і розпорошаться вівці! Я оберну руку Мою на малих.
8. І станеться на всій землі, говорить Господь: Дві частини на ній будуть винищені, вимруть, а третя залишиться на ній.
9. І введу цю частину у вогонь, і розтоплю їх, як розтоплюють срібло, і очищу їх, як очищають золото; вони будуть прикликати ймення Моє, і Я почую їх і скажу: Це Мій народ, і вони скажуть: Господь – Бог мій!

14

Захарії 14

Що буде перед Господнім днем.

1. Ось надходить день Господній, і поділять награбоване у тебе посеред тебе.
2. І зберу всі народи на війну супроти Єрусалиму, і здобуте буде місто, і пограбовані будуть будинки, і збезчещені будуть дружини, і половина міста піде в полон; але решта народу не буде винищена з міста.
3. Тоді виступить Господь і стане на прю супроти цих народів, як постав у день битви.
4. І стануть ноги Його того дня на горі Олив, котра перед Єрусалимом зі сходу; і роздвоїться гора Олив від сходу на захід вельми значною долиною, і половина гори відійде на північ, а половина – на південь.
5. І ви побіжите в долину гір Моїх; бо долина гір буде простягатися до Ацалу; і ви побіжите, як утікали від землетрусу за днів Уззійї, царя юдейського, і прийде Господь Бог мій і всі святі з Ним.
6. І станеться того дня: Не буде світла, світила подаленіють.
7. День цей буде єдиний, буде відомий тільки Господові: ні день, ні та ж ніч; лише вечірнього часу зʼявиться світло.
8. І станеться того дня, живі води потечуть з Єрусалиму, половина їх до моря східного і половина їх до моря західного: влітку і взимі так буде.
9. І Господь буде Царем над усією землею; того дня буде Господь один, і ймення Його – єдине.
10. Уся ця земля буде, мов рівнина, від Геви до Ріммону, на південь від Єрусалиму, котрий високо буде стояти на своїй місцині і заселиться від брами Беньямінової до місця Першої брами, до Наріжної брами, і від вежі Хананеїла аж до царських чавилень.
11. І будуть жити в ньому, і прокляття не буде, але стоятиме Єрусалим у безпеці.
12. І ось, яка буде поразка, котрої завдасть Господь всім народам, які воювали супроти Єрусалиму: у кожного висохне тіло його, коли він ще стоїть на своїх ногах, і очі у нього вичахнуть у своїх ямках, і язик його висхне в роті у нього.
13. І станеться того дня: Відбудеться поміж ними велике замішання від Господа, аж так, що схопить один руку другого, і здійметься рука його на руку ближнього його.
14. Але й сам Юда буде воювати супроти Єрусалиму, і зібране буде багатство усіх довколишніх народів: золото, срібло і одежа у великій кількості.
15. Буде така сама поразка і коней, і лошаків, і верблюдів, і віслюків, і всілякої худоби, котра буде у стійбищах їхніх.
16. Затим уся решта із усіх народів, що приходили супроти Єрусалиму, буде приходити щороку для поклоніння Цареві, Господові Саваотові, і для святкування празника куренів.
17. І станеться: Коли якесь із племен земних не піде до Єрусалиму на поклоніння Цареві, Господові Саваотові, то не буде дощу в них.
18. І якщо племʼя єгипетське не підніметься в дорогу і не прийде, то в нього не буде дощу, і спіткає його поразка, якої завдасть Господь народам, котрі не приходитимуть на святкування празника куренів.
19. Ось, що станеться за гріх Єгипту і за гріх усіх народів, котрі не прийдуть святкувати свято куренів!
20. Того часу навіть на кінських оздобах буде накреслено: Святиня Господові, і казани в домі Господньому будуть, немов жертовні чаші перед жертовником.
21. І всі казани в Єрусалимі і в Юдеї будуть святинею Господа Саваота, і будуть приходити всі, що приноситимуть пожертву, і братимуть їх і будуть варити в них; і вже не буде жодного ханаанея в домі Господа Саваота того дня.