Зміст

Книга пророка Овдія

Головна думка: Важливе застереження про небезпеку гордині і антисемітизму.

Особа цього пророка не зʼясована; можливо, він той самий Овдія, про котрого згадує 2 Книга Літопису 17:7. Пророк нападає на Едом за зловтіху в день незгоди юдеїв, за жорстокість до втікачів і тих, що переховуються від погрому, і провіщає цій країні цілковите винищення. Овдія провіщає й “день Господній”, грізний для всіх народів, коли Едомові буде сплачено за ділами його — око за око, а на горі Сіон буде порятунок, дім Якова почне володіти своїм спадком, і над ним зацарює сам Господь. Ідумея або Едом (гора Сеїр) — займала вузеньку горбисту смужку поміж Мертвим та Червоним морями; її населення, нащадки Ісава, завжди завдавало прикростей Ізраїлеві, і ця ворожнеча спричинила на Едом кару Божу, про яку провіщали пророки: Ісая (34:5-15; 63:1-6). Єремія (49:7-12), Єзекиїл (25:14), Йоіл (3:19); Амос (1:11-12); Овдія (15:16, 18, 19, 21). Нині ця країна являє собою пустелю, незважаючи на родючий грунт і гарний клімат. Від духу християнського пророк Овдія ще дуже далекий і розуміє лише нещадне покарання злом за зло.

1

Овдія 1

Пророцтво про загибель Едому.

1. Видіння Овдія. Так говорить Господь Бог про Едом: Почули ми вість від Господа, і посол посланий оголосити народам: Підводьтеся, і виступимо супроти нього війною!
2. Ось, Я вчиню тебе малим поміж народами, і ти у великій зневазі.
3. Гордість серця твого звабила тебе; ти живеш у розколинах скель на піднесеній місцині і кажеш у серці своєму: Хто скине мене на землю?
4. Та хоч би ти, як орел, полинув високо і серед зірок налаштував гніздо твоє, то й звідти Я пожбурю тебе, говорить Господь.
5. Чи не злодії приходили до тебе, чи не нічні грабіжники, що ти так розорений? Але вони украли б скільки їм треба. Якби закралися до тебе обкрадачі виноградника, то хіба вони не залишили б декілька ягід?
6. Як же обібрали все у Ісава, і обшукані тайники його!
7. До кордону припровадять тебе всі спільники твої, обдурять тебе, здолають тебе ті, що живуть з тобою в мирі, а ті, що їдять хліб твій, завдадуть тобі удару. Немає в ньому сенсу!
8. Чи не того дня це буде, говорить Господь, коли Я винищу мудрих в Едомі і поміркованих на горі Ісава?
9. Уражені будуть страхом сміливці твої, Темане, щоб усі на горі Ісава винищені були убивством.
10. За утиски брата твого, Якова, покриє тебе сором, і ти винищений будеш назавжди.
11. Того дня, коли ти стояв навпроти, того дня, коли чужинці забирали військо його в полон і чужинці увійшли до брами його і кидали жереба про Єрусалим, ти був, наче один із них.
12. Не варто було тобі зловтішно дивитися на день брата твого, на день відчуження його; не варто було радіти за синів Юди в день загибелі їхньої і роззявляти рота в день лихоліття.
13. Не варто було тобі входити до брами народу Мого в день нещастя його і навіть дивитися на лихо його в день загибелі його, і не торкатися майна його в день лихоліття його,
14. Ні стояти на перехрестях для убивства втікачів його, ні видавати тих, що вціліли з нього в день лихоліття.
15. Бо день Господній близько на всі народи. Як ти вчинив, так учинено буде й з тобою; відплата твоя обернеться на голову твою.
16. Бо як ви пили на святій горі Моїй, отак усі народи завжди будуть пити, питимуть, проковтнуть і будуть – наче їх не було.
17. А на горі Сіон буде порятунок, і вона буде святинею; і дім Якова дістане у володіння спадщину свою.
18. І дім Якова буде вогнем, і дім Йосипів – полумʼям, а дім Ісава – соломою: підпалять його і винищать його, і нікого не залишиться з дому Ісава, бо Господь сказав це.
19. І заволодіють ті, котрі південніше, горою Ісава, а котрі в долині – филистимлянами; і заволодіють полем Ефраїмовим і полем Самарії, а Беньямін заволодіє Ґілеадом.
20. І переселені з війська синів Ізраїлевих заволодіють землею ханаанейською до Сарепти, а переселені з Єрусалиму, що в Сефараді, дістануть у володіння міста південні.
21. І прийдуть рятівники на гору Сіон, щоб судити гору Ісава, – і буде царство Господа.