Зміст

Одкровення Ісуса Христа через Івана Богослова

Головна думка: Ісус чудовий Переможець.
Остання книга Біблії — Одкровення (грецьк. Апокаліпсис) тобто “одкровення Господа Ісуса Христа, котре дав Йому Бог, аби показати слугам Своїм, що має статися незабаром”. Книга охоплює весь період благодаті і оповідає про майбутнє поновлення всіх речей цього світу в їхній первісній красі і гармонії боголюдства. Засланий на острів Патмос Ап. Іван Богослов спостерігає в цілому ряді величних символічних видінь долю Вселенської Церкви і повідує про них у формі Послань до семи Церков (сім — число довершености). Перед духовним зором провісника відкриваються суди Божі і над тими, що не прийняли спасіння миром, і над невірною Христові Церквою, після взяття вірної Йому Нареченої; улюбленому учневі Господньому, одному із двох “синів грому” (Марк. 3:17),Якова Зеведеєвого та Івана, брата Якова, і дав їм ймення Воанергес, цебто "Сини грому" дозволено проникнути духовним поглядом у небо, до престолу Слави, і передбачити настання того щасливого часу, коли “Царство світу вчинеться Царством Господа нашого і Христа Його. (Розд. 11:15).

Під час великих переслідувань сповідників Христа з боку поганського світу віруючі особливо потребували відповіді на запитання: чим скінчиться боротьба поміж світлом і пітьмою, Царством Божим, і “царством князя світу цього”. Відповіді на це запитання християни потребують і в наш час боротьби: або у вигляді переслідування Євангелії, або споживацького і модерного до нього підходу, або майже повсюдної байдужости до всього духовного. І “Син людський, прийшовши, чи знайде віру на землі?” (Лук. 18:8). Божа відповідь в Одкровенні проголошує, що істинна Церква Христова, невидима, що складається з відроджених дітей Божих, не тільки устоїть, будучи веденою Духом Божим, але буде прославлена, взята від землі під час пришестя Христового, і навіки зʼєднається зі своїм Головою; а на землі, за днів судів Божих, увірують і будуть врятовані ще багато душ, разом із “останком” Ізраїля. Одкровення Івана Богослова долучається до пророчої книги Даниїла (“про часи віддалені”). Ці часи, як вважають деякі, більшою своєю частиною відійшли в минуле, і багато судів Божих над невірною церквою і непокірним світом учинилися вже надбанням історії, цього “всесвітнього суду Божого” за виразом одного філософа; пригадаймо хоча б розгром арабами в VII столітті по Р. Х. номінального православʼя у Візантії і турками в ХI та XV століттях, або занепад могутности Іспанії, що зганьбила себе інквізицією. Недовго у світі зберігалося благовістя про Рятівника і спасіння у первісній чистоті. Невдовзі справдилися скорботні слова Ап. Павла про лютих вовків, що не відають пощади відносно отари (Діян. 20:29-30), Бо я знаю, що коли відійду, то зайдуть до вас люті вовки, які не щадитимуть отари. І з вас самих постануть люди, котрі будуть промовляти хибно, аби прихилити і повести за собою учнів. і Христові викриття тих фарисеїв, що повсідалися на Мойсеєвому троні Матв. 23:2-4 На сидінні Мойсеєвім сіли книжники і фарисеї Тож усе, що вони скажуть вам пильнувати, пильнуйте і чиніть, але за діями їхніми не чиніть, бо вони лиш говорять, та не вчиняють. Після визнання християнства державною релігією (316 року по Р.Х.), церква зʼєдналася з державою і зайняла панівне становище, забувши про те, що її Голова в цьому світі був гнаний і замучений. Тепер християнство приймали заради політичного зиску люди невідроджені. Ось так неквапом з релігії духа і правди, християнство стало світським культом, увібравши в себе юдейську підзаконність самовиправдання ділами і поганське багатобожжя разом із складною обрядністю юдейського жертвоприношення і поганських містерій.

Церква, в особі корисливої ієрархії, наслідувачів “Діотрефа, що любив верховодити” (3Іван. 9), зайняла панівне становище над “мирянами”, явила в своєму середовищі нових Валаамів і Єзавелей; справи “николаїтів” поступово перейшли в “учення”, тобто, в житейську практику (грецьк. nікао=підкоряю, laos=народ). Боротьба Церкви за істину з гностиками (“глибини сатанинські”) і єретиками перейшла в боротьбу супроти істини. На третьому вселенському соборі (431 р. по Р.Х. ) в місті Ефесі затверджено молитовну пошану (на практиці обоготворення) Його матері, Котра названа Богородицею. До учення Церкви потайки закралося багатобожжя (святі угодники) та їхні зображення — ікони, поклоніння яким затверджене на сьомому вселенському соборі. Сердечну віру перших століть християнства замінено сухим догматизмом і обрядністю середніх віків. Одначе, в усі періоди існування вселенської церкви у ній були і будуть до кінця вірні Христовій Євангелії душі, невидимі для світу, відомі Одному Вседержителеві. Цей “останок” якраз і складає істинну Церкву, дім Божий із живого каміння, оселя Духа Святого. У відповідь на обітницю Господа Ісуса прийти удруге, Його Церква говорить:
“Так, прийди, Господе Ісусе!” Амінь.

Розділи

Щасливий, хто читає і слухає слова цього пророцтва. 1
Послання до Ефеської, Смирненської, Пергамської, Тіятирської церкви. 2
Послання до Сардійської, Філадельфійської, Лаодикійської церкви. 3
Бог, що сидить на престолі. 4
Книга, запечатана сімома печатями. 5
Перша печатка - вершник на білому коні. 6
Перед зняттям сьомої печатки - печатка на чолах служників Божих. 7
Сьома печать - безгоміння. 8
Пʼята сурма - сарана і ангели безодні. 9
Ангел із розгорнутою книгою. 10
Вимірювання храму. 11
Жінка і її немовля. Жінка зодягнена в сонце. 12
Два звірі сатани: антихрист і його пророк. 13
Агнець на горі Сіон. 144.000 викуплених. 14
Загроза семи останніх виразок. Прославлення Агнця. 15
Чаші гніву Божого виливаються на землю. 16
Суд над великою блудницею. 17
Суд Божий над великою блудницею - Вавилоном. 18
Радість від осуду Вавилону. 19
Сатана закутий на тисячу літ. 20
Новий Єрусалим: Наречена Агнця. 21
Чиста ріка Божа і дерево життя. 22

1

Одкровення 1

Щасливий, хто читає і слухає слова цього пророцтва.

1. Одкровення Ісуса Христа, котре дав Йому Бог, аби показати слугам Своїм, що невдовзі статися має. І Він показав, пославши його через Ангела Свого служникові Своєму Іванові,
2. Котрий засвідчував Слово Боже і свідчення Ісуса Христа, і що він бачив.
3. Блаженний, хто читає і слухає слова пророцтва цього і дотримується написаного в ньому; бо час близький.
4. Іван – семи церквам, що в Азії: Благодать вам і мир від Того, Котрий є і був і йде, і від семи духів, що є перед престолом Його,
5. І від Ісуса Христа, Котрий є свідок вірний, первісток, народжений із мертвих і володар царів земних. Йому, що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кровʼю Своєю,
6. Що вчинив нас царями і священиками Богові і Батькові Своєму, слава і держава навіки віків! Амінь.
7. Ось, іде з хмарами, і побачить Його всіляке око, а також ті, що пронизали Його; і заридають перед Ним усі племена земні. Так, амінь.
8. Я – Альфа і Омега, початок і кінець, говорить Господь, Котрий є і був, і йде, Вседержитель.
9. Я, Іван, брат ваш і співучасник у скорботі і в царстві, і в терпінні Ісуса Христа, був на острові, що Патмосом зветься, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.
10. Я був у Дусі недільного дня і чув позаду себе дужий голос, неначе сурми, котрий промовляв: Я – Альфа і Омега, Перший і Останній;
11. Те, що бачиш, запиши у книгу, і пошли церквам, що в Азії: до Ефесу, і до Смирни, і до Пергаму, і до Тіятирів, і до Сард, і до Філадельфії, і до Лаодикії.
12. Я обернувся, аби побачити, чий голос, що говорив зі мною, і, обернувшися, побачив сім золотих світильників,
13. І посеред семи світильників схожого на Сина Людського, одягненого в подир і підперезаного попід груди поясом золотим.
14. Голова Його і волосся білі, наче біла вовна, як сніг; і очі Його – мов полумʼя вогню;
15. І ноги Його подібні до очищеної бронзи, немов розжарені в печі; і голос Його – як легіт великої води;
16. Він тримав у правиці Своїй сім зірок, і з уст Його виходив меч двосічний; і обличчя Його – мов сонце, що сяє в силі своїй.
17. І коли я побачив Його, то упав до ніг Йому, як мертвий. І Він поклав на мене правицю Свою і сказав мені: Не бійся; Я – Перший і Останній,
18. І живий; і був мертвий, і ось, живий навіки вічні, амінь, і маю ключі від аду й смерти.
19. Тож напиши, що ти бачив, і що є, і що буде по цьому.
20. Таємниця семи зірок, котрі ти бачив у правиці Моїй, і семи світильників є оця: Сім зірок – Ангели семи церков; а сім світильників, котрі ти бачив – сім церков.

2

Одкровення 2

Послання до Ефеської Церкви.

1. Ангелові Ефеської Церкви напиши: Так говорить Той, що тримає сім зірок у правиці Своїй, що ходить посеред семи свічників золотих:
2. Знаю справи твої, і працю твою, і терпіння твоє, і те, що ти не можеш зносити розбещених, і спізнав (випробував) тих, котрі називають себе Апостолами, а вони не такі, і переконався, що вони облудники;
3. Ти чимало вистраждав і маєш терпіння, і для ймення Мого трудився і не знесилювався.
4. Але маю супроти тебе те, що ти залишив першу любов твою.
5. Отож, пригадай, звідки ти впав, і покайся, і чини перші справи; а коли не так, то невдовзі прийду до тебе і зсуну світильника твого з місця його, якщо не покаєшся.
6. А втім, добре в тобі те, що ти ненавидиш учинки Николаїтів, котрі Я також ненавиджу.
7. Хто має вуха, нехай чує, що Дух промовляє церквам: Переможному дам споживати від дерева життя, котре посеред раю Божого.

Послання до Смирненської церкви.

8. І Ангелові Церкви у Смирні напиши: Так говорить Перший і Останній, Котрий був мертвий, і ось, живий:
9. Знаю твої справи, і горе, і вбогість, – а втім, ти багатий, – і лихослівʼя від тих, котрі мовлять про себе, що вони юдеї, а вони не такі, але – збіговисько сатанинське.
10. Але не бійся нічого, що ти мусиш витерпіти. Ось, диявол буде кидати декого з вас до вʼязниці, щоб вас випробувати, і будете мати скорботу десять днів. Будь вірним до смерти, і дам тобі вінець життя.
11. Той, що має вухо чути, нехай чує, що Дух промовляє до церков: Переможний не зазнає шкоди від другої смерти.

Послання до Пергамської Церкви.

12. І Ангелові Пергамської Церкви напиши: Так говорить Той, що має гострого двосічного меча:
13. Знаю твої справи, і що ти замешкав там, де престол сатани, і що неухильно пильнуєш ймення Моє, і не зрікся віри Моєї навіть за днів, коли у вас, де живе сатана, був убитий вірний Мій свідок Антипа.
14. Але маю дещо супроти тебе, тому що є у тебе там такі, що тримаються Валаамового учення, котрий навчив Балака звабити в спокусу синів Ізраїлевих, щоб вони їли ідоложертовне і вчиняли розпусту.
15. Бо в тебе також є прихильники вчення Николаїтів, котре Я ненавиджу.
16. Покайся! А якщо не так, то невдовзі прийду до тебе, і зітнуся з ними мечем уст Моїх.
17. Той, що має вухо чути, нехай чує, що Дух промовляє церквам: Переможному дам споживати утаємничену манну, і дам йому білого каменя і на камені написане нове імʼя, котрого ніхто не знає, окрім того, хто одержує.

Послання до Тіятирської Церкви.

18. І Ангелові Церкви у Тіятирах напиши: Так говорить Син Божий, у Котрого очі, – як полумʼя вогненне, і ноги схожі на очищену бронзу.
19. Знаю твої справи, і любов (милосердя), і служіння, і віру, і терпіння твоє, і те, що останні твої діяння більші від перших.
20. Але Маю супроти тебе дещо за те, що ти потураєш жінці Єзавелі, котра називає себе пророчицею, навчає і заводить в оману служників Моїх, чинити розпусту, та їсти від пожертв ідолам.
21. Я дав їй час покаятися за розпусту її, але вона не покаялася.
22. Ось, Я кину її на ложе, а тих, що вчиняли розпусту з нею, у велику скорботу, якщо не покаються за вчинки свої.
23. І дітей її уражу смертю, і спізнають усі церкви, що Я є Той, Хто досліджує серця і нутрощі; і віддам кожному з вас за вчинене вами.
24. А вам та іншим, що є в Тіятирах, що не мають цього вчення, і котрі не спізнали так званої глибини сатанинської, звіщаю, що не покладу на вас іншого тягаря;
25. Лише те, що вже маєте, міцно тримайте, аж доки прийду.
26. Хто перемагає і дотримується діянь Моїх до кінця, тому дам владу над поганами,
27. І буде пасти їх берлом залізним; мов посудини глиняні, вони будуть розбиті на друзки, як і Я дістав владу від Батька Мого;
28. І дам йому зорю вранішню.
29. Хто має вухо чути, нехай чує, що Дух промовляє церквам.

3

Одкровення 3

Послання до Сардійської церкви.

1. І Ангелові Церкви в Сардах напиши: Так говорить Той, Хто має сім духів Божих, і сім зірок: Знаю твої справи; ти носиш імʼя, наче живий, але ти мертвий.
2. Пильнуй, і зміцнюй те, що залишилось, що близьке до смерти; бо Я не бачу, що вчинене тобою було досконалим перед Богом Моїм.
3. Пригадай, що ти прийняв і почув, і бережи, і покайся. А якщо не будеш пильнувати, то Я прийду до тебе, мов злодій, і ти не знатимеш, котрої години прийду на тебе.
4. А втім, у тебе в Сардах є декілька імен, котрі не опоганили шатів своїх і будуть ходити зі Мною у білих шатах, бо вони гідні.
5. Переможний зодягнеться у білі шати; і не зітру ймення його з Книги життя, і визнаю імʼя його перед Вітцем Моїм і перед Ангелами Його.
6. Хто має вухо, нехай чує, що Дух промовляє Церквам.

Послання до Філадельфійської церкви.

7. І Ангелові Церкви у Філадельфії напиши: Так говорить Святий, Істинний, що має ключа Давидового, Котрий відчиняє – і ніхто не зачинить, зачиняє – і ніхто не відчинить.
8. Знаю справи твої; ось Я, відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; ти не вельми маєш сили, і зберіг слово Моє, і не зрікся ймення Мого.
9. Ось, Я вчиню, що із сатанинського збіговиська, з отих, що кажуть про себе, що вони юдеї, але в сутності не такі, а обманюють, – ось, Я вчиню те, що вони прийдуть і поклоняться перед ногами твоїми, і спізнають, що Я полюбив тебе.
10. А що ти зберіг слово терпіння Мого, то Я також збережу тебе від години спокуси, котра прийде на увесь світ, щоб випробувати усіх, що живуть на землі.
11. Ось, іду швидко; тримай міцно, що маєш, аби хтось не взяв вінця твого.
12. Переможного вчиню стовпом у храмі Бога Мого, і він уже не вийде назовні, і напишу на ньому ймення Бога Мого і ймення міста Бога Мого, Нового Єрусалиму, що сходить з неба від Бога Мого, і ймення Моє нове.
13. Хто має вухо, нехай чує, що Дух промовляє Церквам.

Послання Лаодикійській Церкві.

14. І Ангелові Церкви у Лаодикії напиши: Так говорить Амінь, свідок вірний та істинний, початок творінь Божих;
15. Знаю твої справи; ти не холодний, ані гарячий; о, якби ти був холодний, або гарячий!
16. Та оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то вивергну тебе з уст Моїх.
17. Бо ти кажеш: Я багатий, розбагатів і не потребую нічого; а не відаєш, що ти нужденний (нещасний) і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий.
18. Раджу тобі купити у Мене золото, вогнем очищене, щоб ти розбагатів, і білі шати, щоб зодягнутися, і щоб не видно було ганьби наготи твоєї, маззю для очей намасти очі свої, аби бачити.
19. Кого Я люблю, тих викриваю і караю. Отож, будь ревним і покайся.
20. Ось, під дверима стою і стукаю: Якщо хтось зачує голос Мій і відчинить двері, зайду до Нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною.
21. Переможному дам сісти зі Мною на престолі Моєму, як і Я переміг, і сів з Батьком Моїм на престолі Його.
22. Хто має вухо, нехай чує, що Дух промовляє Церквам.

4

Одкровення 4

Бог, що сидить на престолі.

1. По цьому я глянув, і ось, двері розчинені на небо; і той самий голос, котрого я чув, неначе звук сурми, що говорив зі мною, сказав: Піднімися сюди, і покажу тобі, що має статися після цього.
2. І тієї ж миті я був у дусі; і ось, престол стояв на небі, і на престолі був Сидячий;
3. І Цей, що сидів, був схожий з вигляду на камінь яспис та сардис; і там була веселка довкола престолу, схожа виглядом на смарагд.
4. А довкола престолу двадцять чотири престоли; а на престолах бачив я сидячих двадцять чотири старці, котрі одягнуті були в білі шати і мали на головах своїх золоті вінці.
5. І від престолу виходили блискавиці і громи, і голоси, і сім світильників вогненних горіли перед престолом, котрі є сім духів Божих.
6. І перед престолом море скляне, на кришталь подібне; і посеред престолу, і довкола престолу чотири тварини з багатьма очима попереду і позаду.
7. І перша тварина була схожа на лева, і друга тварина схожа на теля, і третя тварина мала обличчя, мов людина, і четверта тварина схожа на орла у лéті.
8. І кожна із чотирьох тварин мала по шість крил довкола, а всередині вони виповнені очима, і ні вдень, ні вночі не мають спочину, промовляючи: Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, Котрий був, є і йде.
9. І коли тварини складають славу і честь, і подяку Тому, що Сидить на престолі, що живе віки вічні,
10. Тоді двадцять чотири старці падають перед Сидячим на престолі і поклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть:
11. Достойний Ти, Господе, прийняти славу, і честь, і силу, бо Ти утворив усе, і все з волі Твоєї існує та утворене.

5

Одкровення 5

Книга, запечатана сімома печатями.

1. І бачив я у правиці Сидячого на престолі книгу, написану всередині й назовні, запечатану сімома печатями.
2. І бачив я Ангела дужого, що проголошував гучним голосом: Хто гідний розгорнути цю книгу і зняти печаті її?
3. І ніхто не міг, ні на небі, ні на землі, ні під землею, розгорнути цю книгу, ані зазирнути до неї.
4. І я вельми плакав через те, що нікого не знайшлося гідного розгорнути і читати цю книгу, і навіть зазирнути до неї.
5. І один із старців сказав мені: Не плач, ось Лев, що з коліна Юдиного, корінь Давидів, переміг і може розгорнути цю книгу і зняти сім печатей з неї.
6. І я глянув, – і ось, посеред престолу і чотирьох тварин і посеред старців стоїть Агнець, наче закланний, і що має сім рогів і сім очей, котрі є сім духів Божих, посланих на всю землю.
7. І Він прийшов і взяв книгу з правиці Сидячого на престолі.
8. І коли Він узяв книгу, то чотири тварини і двадцять чотири старці упали перед Агнцем, маючи кожний гусла і золоті чаші, повнісінькі духмяностей, що є молитви святих;
9. І співають нову пісню, кажучи: Гідний Ти взяти книгу і відкрити печаті на ній; бо Ти був закланний, і кровʼю Своєю викупив нас Богові з усілякого роду, і мов, і народу, і племени,
10. І вчинив їх царями і священиками Богові нашому; і вони будуть царювати на землі.
11. І я бачив, і чув голос багатьох Ангелів довкола престолу і тварин, і старців, і число їх було десять тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч,
12. Котрі промовляли дужим голосом: Достойний Агнець закланний прийняти силу, і багатство, і премудрість, і могутність, і честь, і славу, і благословення.
13. І всіляке створіння, що було на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, проголошувало: Сидячому на престолі і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і держава навіки вічні.
14. І чотири тварини казали: Амінь. І двадцять чотири старці упали і поклонилися Тому, Хто живе віки вічні.

6

Одкровення 6

Перша печатка – вершник на білому коні.

1. І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печаток, і я почув одну із тварин, котра говорила неначе громовим голосом: Іди і дивися!
2. Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, що має лука, і дано йому вінець, і вийшов він, як переможний, і щоб перемогти.
3. І коли Він зняв другу печатку, я чув другу тварину, яка говорила: Іди і дивися!
4. І вийшов другий кінь, рудявий, і сидячому на ньому дано взяти мир від землі, та щоб убивали один одного; і дано йому великого меча.
5. І коли Він зняв третю печатку, я чув третю тварину, що говорила: Іди і дивися. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, що мав у руці своїй мірку.
6. І чув я голос осередь чотирьох тварин, який казав: Мірка пшениці за динарій, і три мірки ячменю за динарій; а єлею і вина не пошкоджуй.
7. І коли Він зняв четверту печатку, я чув голос четвертої тварини, що казала: Іди і дивися.
8. І я глянув, і ось, кінь буланий, і на ньому вершник, на якому імʼя "смерть"; і ад слідував за ним, і дано їм владу над четвертою частиною землі – умертвляти мечем, і голодом, і моровицею, і звірями земними.
9. І коли Він зняв пʼяту печатку, я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, котре вони мали.
10. І заволали вони дужим голосом, кажучи: Аж доки, Володарю святий та істинний, не судитимеш, і не чиниш помсти тим, що живуть на землі, за кров нашу?
11. І дано було кожному з них білі шати, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на короткий час, аж доки й співробітники їхні, і брати їхні, котрі будуть забиті, так само, як вони, доповнять число.
12. І коли Він зняв шосту печатку, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце потьмяніло, як волосяниця, і місяць став, наче кров;
13. І зорі небесні попадали на землю, немов смоковниці, потрушені дужим вітром, скидають недозрілі плоди свої;
14. І небо утаємничилось, згорнувшись, як сувій; і всіляка гора та острів зсунулися зі своїх місць;
15. І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисяцькі, і сильні, і всілякий раб, і всілякий вільний сховалися в печери і в ущелини гір;
16. І кажуть горам і камінню: Упадіть на нас і сховайте нас від обличчя Сидячого на престолі і від гніву Агнця;
17. Бо прийшов великий день гніву Його, і хто встояти може?

7

Одкровення 7

Перед зняттям сьомої печатки – печатка на чолах служників Божих.

1. І по цьому бачив я чотирьох Ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі, і тримали чотири вітри землі, щоб вітер не віяв ні на землю, ні на море, ані на жодне дерево.
2. І бачив я іншого Ангела, що виходив зі сходу сонця і мав печатку Бога живого. – І вигукнув він дужим голосом до чотирьох Ангелів, котрим дано шкодити землі та морю, кажучи:
3. Не чиніть шкоди ні землі, ні морю, ні деревам, аж доки не покладемо печатки на чолах служників Бога нашого.
4. І чув я число тих, що мали печатку на чолі: таких, що з печатками на чолі було сто сорок чотири тисячі із усіх колін синів Ізраїлевих.
5. Із коліна Юдиного було з печатками на чолі дванадцять тисяч; із коліна Рувимового з печатками дванадцять тисяч, із коліна Ґадового з печатками дванадцять тисяч;
6. Із коліна Ашерового – дванадцять тисяч; із коліна Нефталимового – дванадцять тисяч; із коліна Манасіїного – дванадцять тисяч;
7. Із коліна Симеонового з печатками на чолі – дванадцять тисяч; із коліна Левиїного – дванадцять тисяч; із коліна Іссахарового – дванадцять тисяч;
8. Із коліна Завулонового – дванадцять тисяч з печатками; із коліна Йосипового – дванадцять тисяч; із коліна Беньямінового – дванадцять тисяч.
9. По цьому глянув я, і ось, великий натовп людей, котрих ніхто не міг порахувати, із усіх племен і родів, і народів, і мов стояв перед престолом і перед Агнцем у білих шатах і з пальмовими гілками в руках своїх.
10. І вигукували дужим голосом, кажучи: Порятунок Богові нашому, що сидить на престолі, і Агнцю!
11. І всі Ангели стояли довкола престолу і старців, і чотирьох тварин, і впали перед престолом на лиця свої, і поклонилися Богові,
12. Кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і сила, і премудрість, і вдячність, і честь, і міць Богові нашому навіки віків! Амінь.
13. І, озвавшись, один із старців запитав мене: Оці зодягнені в білі шати, хто такі, і звідки прийшли?
14. Я сказав йому: Ти знаєш, пане. І він сказав мені: Це ті, котрі прийшли від великої скорботи; вони обмили одежу свою і вибілили шати свої кровʼю Агнця;
15. За це вони перебувають нині перед престолом Бога і служать Йому вдень і вночі у храмі Його, і Той, що сидить на престолі, буде жити в них;
16. Вони вже не зазнають голоду чи спраги, і не буде палити їх сонце і жодна спека;
17. Бо Агнець, Котрий серед престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел води, і витре Бог всіляку сльозу з їхніх очей.

8

Одкровення 8

Сьома печать – безгоміння.

1. І коли Він зняв сьому печатку, вчинилося безгоміння на небі, десь на півгодини.
2. І бачив я сім Ангелів, котрі стояли перед Богом; і дано їм сім сурм.
3. І прийшов ще один Ангел, і став перед жертовником, тримаючи золоту кадильницю; і дано було йому вельми багато ладану, щоб він із молитвами усіх святих приніс його на золотий жертовник, котрий був перед престолом.
4. І піднявся дим від ладану з молитвами святих від руки Ангела перед Богом.
5. І взяв Ангел кадильницю, і виповнив її вогнем із жертовника, і кинув на землю: і пролунали голоси, і громи, і блискавиці, і землетруси.
6. І сім Ангелів, що мали сім сурм, приготувалися сурмити.
7. І засурмив перший Ангел, і вчинився град і вогонь, змішані з кровʼю, і впали на землю; і третина дерев згоріла, і вся трава зелена згоріла.
8. І засурмив другий Ангел, і неначе велика гора, що палала вогнем, обвалилася в море; і третина моря вчинилася кровʼю.
9. І померла третина творінь, що жили у морі, і третина кораблів знищена.
10. І засурмив третій Ангел, і впала з неба велика зоря, що палала, мовби світильник, і рухнула на третину рік та на джерела води.
11. Ймення цій зорі "Полин", і третина води стала, як полин, і багато людей померло від води, тому що вона стала гіркою.
12. І засурмив четвертий Ангел і уражена була третина сонця і третина місяця, і третина зір, аж так, що затьмарилася третина їхня, і третина дня не світла була, так само, як ніч.
13. І бачив я, і чув одного Ангела, що летів посеред неба і говорив дужим голосом: Горе, горе тим, що живуть на землі, від решти сурмових голосів трьох Ангелів, що будуть сурмити!

9

Одкровення 9

Пʼята сурма – сарана і ангели безодні.

1. І засурмив пʼятий Ангел, і я побачив зорю, що з неба упала на землю, і дано було їй ключа від колодязя безодні;
2. Вона відчинила колодязя безодні, і вийшов дим із колодязя, як дим із великої печі; і потьмарилося сонце і повітря від диму з колодязя.
3. І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй владу, яку мають земні скорпіони.
4. І сказано було їй, щоб не чинила шкоди траві земній і жодному зіллю і жодному дереві, а лише самим людям, котрі не мають печаті Божої на чолах своїх.
5. І дано їй не убивати їх, а тільки мучити пʼять місяців; і муки від неї схожі на страждання від скорпіона, коли вжалить людину.
6. За тих днів люди будуть шукати смерти, але не знайдуть її; зажадають померти, але смерть утіче від них.
7. На вигляд свій сарана була схожа на коней, що налаштовані для бою; і на головах у неї наче вінці, схожі на золото, а обличчя її, – мов обличчя людські.
8. І волосся у неї, – мов коси в жінок, а зуби в неї були, як левʼячі;
9. На ній були панцері, наче панцері залізні, а шум від крил її – гуркіт від колісниць, коли багато коней мчать на битву.
10. У неї були хвости, мов у скорпіонів, і в хвостах її були жала; а влада її була – шкодити людям пʼять місяців.
11. А царем над собою мала вона Ангела безодні; імʼя йому єврейською Аваддон, грецькою Аполліон.
12. Одне горе пройшло; ось, ідуть за ним ще два горя.
13. І засурмив шостий Ангел, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, який стояв перед Богом,
14. Що говорив шостому Ангелові, котрий мав сурму: Звільни чотирьох Ангелів, звʼязаних біля великої ріки Єфрат.
15. І звільнені були чотири Ангели, приготовлені на годину, і день, і місяць, і рік, для того, щоб умертвити третину людей.
16. Число кінного війська було двадцять тисяч по десять тисяч, і я чув їхнє число.
17. Отак я бачив у видінні коней і тих, що сиділи на них, котрі мали на собі панцері вогняні, і гіяцинтові, і сірчані; голови у коней – як голови левʼячі, і з ротів їхніх виходив огонь, дим і сірка.
18. Від оцих трьох виразок, від вогню, диму і сірки, що виходили з їхнього рота, померла третина людей;
19. Бо сила коней була в їхньому роті і в їхніх хвостах; а хвости їхні були схожі на зміюк, і мали голови, і ними вони шкодили.
20. А інші люди, котрі не вмерли від цих виразок, не покаялися за вчинене руками своїми, аж так, щоб не поклонятися демонам, ані золотим, срібним, мідним, камʼяним і деревʼяним ідолам, котрі не можуть ні бачити, ні чути, ані ходити.
21. І не покаялися вони за вбивства свої, ні за чаклунства свої, ні за розпусту свою, ані за крадіжки свої.

10

Одкровення 10

Ангел із розгорнутою книгою.

1. І бачив я іншого дужого Ангела, що сходив з неба, одягненого в хмару; над головою його була веселка; і обличчя його, мов сонце, і ноги його, як стовпи вогняні.
2. У руці в нього була книжка розгорнута. І поставив він праву ногу свою на море, а ліву на землю.
3. І вигукнув дужим голосом, як ривучий лев; і коли він вигукнув, тоді сім громів проговорили голосами своїми.
4. І коли сім громів проговорили голосами своїми, я хотів було написати; але почув голос із неба, який казав мені: Утаємнич, що повідали сім громів, і не пиши цього.
5. І Ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землі, підняв руку свою до неба.
6. І присягався Тим, Хто живе вічні віки, Хто утворив небо і все, що на ньому, землю, і все, що на ній, і море, і все, що в ньому, що часу вже не буде;
7. Але за тих днів, коли проголосить сьомий Ангел, коли він засурмить, звершиться таємниця Божа, як Він благовістив служникам Своїм пророкам.
8. І голос, котрого я чув з неба, знову почав говорити зі мною, і сказав: Піди, візьми розгорнуту книжку з рук Ангела, який стоїть на морі і на землі.
9. І я пішов до Ангела і сказав йому: Дай мені книжку. Він сказав мені: Візьми і зʼїж її; вона буде гіркою в твоєму череві, але в устах твоїх буде солодка, як мед.
10. І взяв я книжку з рук Ангела, і зʼїв її; і вона в устах моїх була солодка, як мед; а коли зʼїв її, то гірко стало в череві моєму.
11. І сказав він мені: Тобі належить знову пророкувати перед багатьма народами і племенами, і мовами, і перед царями.

11

Одкровення 11

Вимірювання храму.

1. І дано мені тростину, схожу на жезл, і сказано: Підведися і зміряй храм Божий і жертовника, і тих, що поклоняються в ньому;
2. А зовнішній двір храму залиши, не міряй його, бо він даний поганам: вони будуть топтати святе місто сорок два місяці.
3. І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів і будуть зодягнені у веретище.
4. Це є дві оливи і два світильники, котрі стоять перед Богом землі.
5. І якщо хтось захоче їх покривдити, то вогонь вийде з уст їхніх і пожере ворогів їхніх; якщо хтось захоче їх покривдити, той мусить бути убитий.
6. Вони мають владу зачиняти небо, щоб не йшов дощ на землю за днів пророцтва їхнього, і мають владу над водами перетворювати їх на кров, і вражати землю всілякою виразкою, коли тільки зажадають цього.
7. І коли скінчать вони свідчення своє, звір, що виходитиме з безодні, буде битися з ними, і переможе їх, і убʼє їх,
8. І трупи їхні залишить на вулиці великого міста, котре духовно називається Содом і Єгипет, де й Господь наш розпʼятий.
9. І багато з народів, і колін, і мов, і племен будуть дивитися на трупи їхні три дні з половиною і не дозволять покласти трупи їхні до гробів.
10. А ті, що живуть на землі, будуть радіти з цього та веселитися і пошлють дари один одному, тому що два пророки оці мучили мешканців землі.
11. Але після трьох днів з половиною, увійшов до них дух життя від Бога, і вони обидва стали на ноги свої, і великий страх запопав тих, котрі дивилися на них.
12. І почули вони з неба дужий голос, що казав їм: Підніміться сюди. І зійшли вони на небо на хмарі, і дивилися на них вороги їхні.
13. І тієї ж миті стався великий землетрус, і десята частина міста зруйнувалася, і загинуло під час землетрусу сім тисяч люду; а решта виповнилася жахом, і вони прославили Бога небесного.
14. Друге горе минуло! Ось, наближається третє горе.
15. І засурмив сьомий Ангел, і вчинилися на небі дужі голоси, що казали: Царство світу стало Царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати віки вічні.
16. І двадцять чотири старці, що сидять перед Богом, на престолах своїх, упали на обличчя свої і поклонилися Богові;
17. Кажучи: Дякуємо Тобі, Господе, Боже Вседержителю, Котрий є і був, і приходиш, що Ти прийняв силу Свою велику і зацарював.
18. І розлютилися погани; і прийшов гнів Твій і час судити мертвих і віддати належне служникам Твоїм, пророкам, святим, і тим, що бояться ймення Твого, малим і великим, і погубити тих, що знищували землю.
19. І відкрився храм Божий на небі, і зʼявився ковчег заповіту Його у храмі Його; і вчинилися блискавиці і голоси, і громи, і землетруси, і великий град.

12

Одкровення 12

Жінка і її немовля. Жінка зодягнена в сонце.

1. І зʼявилося на небі велике знамення: Жінка, зодягнена в сонце; під ногами у неї місяць і на голові вінець з дванадцяти зірок.
2. Вона мала у лоні дитину і кричала від болю і страждання пологів.
3. І друге знамення зʼявилося на небі: Ось, великий червоний дракон із сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім діадем.
4. Хвіст його стягнув з неба третину зірок і поскидав їх на землю. Дракон цей постав перед жінкою, котрій належало народити, щоб, як вона породить, зжерти її немовля.
5. І породила вона немовля чоловічої статі, котрому належить пасти всі народи берлом залізним; і піднесене було її дитя до Бога і до престолу Його.
6. А жінка втекла до пустелі, де приготовлено було для неї місце від Бога, щоб насичували її там тисячу двісті шістдесят днів.
7. І відбулася на небі війна: Михаїл і Ангели його воювали супроти дракона, і дракон та ангели його воювали супроти них.
8. Але не встояли, і не знайшлося уже для них місця на небі.
9. І повержено великого дракона, старожитнього змія, названого дияволом і сатаною, що зводить світ, повержено на землю, і ангели його повержені з ним.
10. І почув я дужий голос, що промовляв із неба: Нині настав порятунок і сила, і Царство Бога нашого, і влада Христа Його, тому що повержений наклепник братів наших, що вчиняв наклепи на них перед Богом нашим удень і вночі;
11. Вони перемогли його кровʼю Агнця і словом свідчення свого, і не полюбили життя свого навіть до смерти.
12. Тож веселіться, небеса, а також ті, що замешкали на них! Горе мешканцям на землі і на морі. Тому що до вас зійшов диявол, маючи велику лють, відаючи, що небагато йому залишилося часу.
13. А коли дракон побачив, що повержений на землю, то почав переслідувати жінку, котра породила немовлятко чоловічої статі.
14. І дано було жінці двоє крил великого орла, щоб вона летіла в пустелю до свого місця від особи змія і там насичувалася упродовж часу, часів і половину часу.
15. І пустив змій із пащеки своєї слідом за жінкою воду, як ріку, щоб річка підхопила її.
16. Але земля допомогла жінці, і розкрила земля уста свої, і поглинула ріку, котру пустив дракон із пащеки своєї.
17. І знавіснів дракон на жінку, і пішов, щоб стати на борню з іншими від насіння її, що дотримуються заповідей Божих і мають свідчення Ісуса Христа.

13

Одкровення 13

Два звірі сатани: антихрист і його пророк.

1. І став я на піску морському і побачив звіра, що виходив з моря, з сімома головами і десятьма рогами: На рогах його було десять діадем, а на головах його імена богохульні.
2. Звір, котрого я бачив, був схожий на барса; ноги у нього, як у ведмедя, а паща в нього, – як паща в лева; і дав йому дракон силу свою і престола свого і велику владу.
3. І бачив я, що одна з голів його, неначе смертельно поранена була, але вся смертельна рана уздоровлена. І дивувалася вся земля, стежачи за звіром; і вклонилися драконові, котрий дав владу звірові.
4. І поклонилися звірові, кажучи: Хто схожий на звіра цього і хто спроможний стати з ним на герць?
5. І дано було йому уста, що промовляли гордо і богохульно, і дано йому владу діяти сорок два місяці.
6. І розтулив він уста свої для зневаги на Бога, щоб зневажити ймення Його і житло Його, і тих, що живуть на небі.
7. І дано було йому провадити війну зі святими і перемагати їх; і дано було йому владу над усіляким родом, і мовою, і народом.
8. І поклоняться йому всі, хто живе на землі, котрих імена не записані в книгу життя у Агнця, закланного від утворення світу.
9. Хто має вухо, нехай чує.
10. Хто веде в полон, той сам піде в полон; хто мечем убиває, тому самому належить бути убитому мечем. Тут терпіння і віра святих.
11. І побачив я другого звіра, що виходив із землі; він мав два роги, схожих на ягнячі, і промовляв, як дракон.
12. Він діє перед ним з усією владою першого звіра і примушує всю землю і тих, що живуть на ній, поклонятися першому звірові, у котрого смертельна рана зцілена;
13. І вчиняє великі ознаки, аж так, що вогонь сходить з неба на землю перед людьми.
14. І дивами, котрі дано було йому чинити перед звіром, він зводить тих, що живуть на землі, кажучи тим, що живуть на землі, щоб вони вчинили образ звіра, котрий має рану від меча і живий.
15. І дано йому було вкласти духа в образ звіра, щоб образ звіра і говорив, і діяв так, щоб убитий був кожний, хто не буде поклонятися образові звіра.
16. І він учинить усім – малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам – знака на праву руку їхню, або на їхнє чоло,
17. І що нікому не можна буде ні купляти, ні продавати, окрім того, хто має цього знака, або імʼя звіра, або число ймення його.
18. Тут мудрість. Хто має розум, той порахуй число звіра, бо це число людське: число його шістсот шістдесят шість.

14

Одкровення 14

Агнець на горі Сіон. 144.000 викуплених.

1. І глянув я, аж ось, Агнець стоїть на горі Сіон, і з Ним сто сорок чотири тисячі, у котрих ймення Батька Його написане на чолах.
2. І почув я голос із неба, немов легіт великої води, і наче погук гучного грому; і почув голос, мовби гуслярів, що грали на гуслах своїх,
3. Вони співають нову пісню перед престолом і перед чотирма тваринами і старцями, і ніхто не міг навчитися цієї пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених од землі.
4. Це ті, котрі не осквернилися з жінками, бо вони дівичі (незаймані); це ті, котрі йдуть за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони викуплені від людей, як первістки Богові і Агнцеві.
5. І в устах їхніх немає лукавства; вони непорочні перед престолом Божим.
6. І побачив я іншого Ангела, що летів серединою неба, котрий мав вічну Євангелію, аби благовістити мешканцям землі, і всілякому племені, і родові, і язикові, і народові;
7. І промовляв він дужим голосом: Побійтеся Бога і прославте Його, бо настала година Його суду; і поклоніться Творцеві неба і землі, і моря, й джерел води.
8. І другий Ангел летів услід за ним, кажучи: Упав, упав Вавилон, місто велике, тому що воно лютим вином блуду свого напоїло всі народи.
9. І третій Ангел рушив за ними, кажучи дужим голосом: Хто поклоняється звірові і образові його і приймає знака на чоло своє чи на руку свою,
10. Той буде пити вино лютости Божої, вино нерозведене, приготовлене в чаші гніву Його, і зазнає страждань в огні і сірці перед святими Ангелами і перед Агнцем.
11. І дим страждань їхніх буде підноситися од віку навіки і не матимуть спокою ні вдень, ані вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, а також ті, що приймають обрис імені його.
12. Тут терплячість святих, що дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса.
13. І почув я голос із неба, що промовляв до мене: Напиши: Віднині блаженні мертві, що померли в Господі; так засвідчує Дух, вони заспокояться від праці своєї, і справи їхні йдуть слідом за ними.
14. І глянув я, і ось, біла хмара, а на хмарі сидить схожий на Сина Людського; на голові в Нього золотий вінець, а в руці його гострий серп.
15. І вийшов інший Ангел із храму і вигукнув дужим голосом до сидячого на хмарі: Пусти серпа твого і пожни, тому що настала година жнив; бо жниво на землі дозріло.
16. І кинув сидячий на хмарі серпа свого на землю, і земля була пожнивована.
17. І інший Ангел вийшов із храму, що на небі, також із гострим серпом.
18. І інший Ангел, що мав владу над вогнем, вийшов од жертовника і з голосним криком вигукнув до того, що мав гострого серпа, кажучи: Пусти гострого серпа твого і позрізай грона винограду на землі, тому що достигли на ньому ягоди.
19. І кинув Ангел серпа свого на землю, і обрізав виноград на землі, і повкидав у велике чавило гніву Божого.
20. І потовчені ягоди в чавилі за містом, і потекла кров із чавила навіть до вуздечок кінських, на тисячу шістсот стадій.

15

Одкровення 15

Загроза семи останніх виразок. Прославлення Агнця.

1. І побачив я інше знамення на небі, велике і дивовижне – сім Ангелів, що мали сім останніх покарань, котрими закінчувалася лють Божа.
2. І бачив я немовби скляне море, змішане з вогнем, і ті, що перемогли звіра і образ його, і обрис його і число ймення його, стоять на цьому скляному морі, тримаючи гусла Божі.
3. І співають пісню Мойсеєву, служника Божого, і пісню Агнця, кажучи: Великі і дивовижні справи Твої, Господе Боже Вседержителю! Праведні та істинні шляхи Твої, Царю святих!
4. Хто не злякається Тебе, Господе, і не прославить ймення Твого? Бо Ти єдиний святий. Усі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою, бо відкрилися суди Твої.
5. І потому я глянув, і ось, відчинився храм скинії свідчення в небі,
6. І вийшли з храму сім Ангелів, що мали сім покарань, одягнені в чисту білу лляну одежу і підперезані під грудьми золотими поясами.
7. І одна із чотирьох тварин дала сімом Ангелам сім золотих чаш, виповнених гнівом Бога, що живе віки вічні.
8. І виповнився храм димом від слави Божої і від сили Його, і ніхто не міг зайти до храму, аж допоки не скінчилися сім покарань семи Ангелів.

16

Одкровення 16

Чаші гніву Божого виливаються на землю.

1. І почув я із храму дужий голос, що промовляв до семи Ангелів: Ідіть, і вилийте сім чаш гніву Божого на землю.
2. Пішов перший Ангел і вилив чашу свою на землю: і вчинилися жорстокі і огидні рани гнійні на людях, що мали обриса звіра і поклонялися образові його.
3. Другий Ангел вилив чашу свою у море: і вчинилася кров, немов у мерця, і все живе у морі загинуло.
4. Третій Ангел вилив чашу свою в ріки і в джерела води: і вчинилася кров.
5. І почув я Ангела води, котрий казав: Праведний Ти, Господе, Котрий є і був, і Святий, тому що так судив;
6. За те, що вони пролили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони гідні того.
7. І почув я іншого, від жертовника, який говорив: Так, Господе Боже Вседержителю, істинні і праведні суди Твої.
8. А четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем.
9. І палила людей страшна спека, і зневажили вони ймення Бога, що має владу над цими покараннями, і не покаялися, аби прославити Його.
10. А пʼятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра; і стало царство його морочним, і вони кусали язики свої від страждання.
11. І зневажили вони Бога Небесного від страждань своїх і виразок своїх; і не покаялися за справи свої.
12. А шостий Ангел вилив чашу свою у велику ріку Єфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного.
13. І бачив я трьох духів нечистих, що були, мов жаби, котрі виходили з уст дракона і з уст звіра, і з уст лжепророка;
14. Це – демонські (бісівські) духи, що вчиняли ознаки: вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на битву того великого дня Бога Вседержителя.
15. Ось, іду, мов злодій; блаженний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили ганьби його!
16. І він зібрав їх на місце, що називається єврейською Армагеддон;
17. А сьомий Ангел вилив чашу свою у повітря; і з храму небесного від престолу озвався дужий голос, що проголосив: Сталося!
18. І вчинилися блискавиці, громи й голоси, і зчинився великий землетрус, котрого не було від того часу, як люди на землі: Такий землетрус! Такий великий!
19. І місто велике розпалося на три частини, і міста поганські упали, і Вавилон великий був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина лютости гніву Його.
20. І всілякий острів утік, і гір не стало;
21. І град завбільшки з талант, упав з неба на людей; і зневажили люди Бога за рани від граду, тому що виразка від нього була вельми важкою.

17

Одкровення 17

Суд над великою блудницею.

1. І прийшов один із семи Ангелів, які мали сім чаш, і, розмовляючи зі мною, сказав мені: Підійди, я покажу тобі суд над великою блудницею, що сидить на багатьох водах.
2. Із нею чинили розпусту царі земні, і вином її розпусти упивалися ті, що мешкають на землі.
3. І повів мене в дусі у пустелю; і побачив я жінку, що сиділа на багровому звірові, виповненому іменами богохульними, з сімома головами і десятьма рогами.
4. А жінка була зодягнена в порфіру і багряницю, прикрашена золотом, коштовним камінням і перлами, і тримала золоту чашу в руці своїй, наповнену мерзотою і брудом розпусти її;
5. І на чолі в неї написане імʼя: Таємниця, Вавилон великий, матір блудницям і мерзоті земній.
6. Я бачив, що жінка впилася кровʼю святих і кровʼю свідків Ісусових, і, бачивши її, здивувався дивовижжям великим.
7. І сказав мені Ангел: Чому ти дивуєшся? Я повідаю тобі таємницю цієї жінки і звіра, що носить її, і має сім голів та десять рогів,
8. Звір, котрого ти бачив, був, і нема його, і вийде з безодні, і піде на погибель; і здивуються ті, що живуть на землі, імена котрих не вписані в книгу життя від заснування світу, бачачи, що звір був, і нема його, і зʼявиться.
9. Тут розум, що має мудрість. Сім голів є сім гір, на котрих сидить жінка,
10. І сім царів, із котрих пʼятеро упало, один є, а другий ще не прийшов і, коли прийде, не довго йому бути.
11. І звір, котрий був, і котрого нема, є восьмий, і з числа семи, і піде на погибель,
12. І десять рогів, котрі ти бачив, то є десять царів, котрі поки що не одержали царства, але приймуть владу царську із звіром, як царі, на одну годину;
13. Вони мають однакові думки і передадуть силу і владу свою звірові:
14. Вони будуть воювати супроти Агнця, і Агнець переможе їх, бо Він є Господь над панами і Цар царів, і ті, що з Ним, є прикликані, і вибрані, і вірні.
15. І говорить мені: Води, що ти бачив, де сидить блудниця, є люди, і народи, і племена, і мови;
16. І десять рогів, котрі ти бачив на звірові, ці зненавидять блудницю, і розорять її, і оголять, і плоть її будуть їсти, і спалять її в огні;
17. Тому що Бог поклав їм на серце виконати Його волю, маючи одну думку, і віддати царство їхнє звірові, аж доки не справдяться слова Божі.
18. А жінка, котру ти бачив, є велике місто, що царює над земними царями.

18

Одкровення 18

Суд Божий над великою блудницею – Вавилоном.

1. Потому я бачив іншого Ангела, що сходив з неба і мав велику владу; земля освітилася від слави його.
2. І вигукнув він голосно, дужим голосом, кажучи: Упав, упав Вавилон, велика блудниця, став житлом демонів і прихистком всілякому нечистому духові, сховищем усілякої нечистої і огидної птахи; бо лютим вином розпусти своєї вона напоїла всі народи,
3. Царі земні чинили перелюб з нею, і купці земні розбагатіли від великих розкошів її.
4. І почув я інший голос із неба, що говорив: Вийди від неї, народе Мій, щоб вам не брати участі в гріхах її і не зазнати виразок її;
5. Бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав неправди її.
6. Заплатіть їй так, як вона сама сплачувала вам, і удвічі заплатіть їй за вчинками її; чашу, котру виповнила, виповніть їй удвічі.
7. Скільки прославляла вона себе і розкошувала, стільки ж заплатіть їй скорбот і муки. Бо вона говорить у серці своєму: Сиджу царицею, я не вдова і не побачу смутку!
8. Через це одного дня прийдуть виразки на неї, смерть, і плач, і голод, і буде спалена вогнем, тому що могутній Господь Бог, що судить її.
9. І заплачуть, і заридають за нею царі земні, що чинили перелюб і розкошували з нею, коли побачать дим від пожежі її,
10. Стоячи на віддалі од страху через муку її і говорячи: Горе, горе тобі, велике місто Вавилон, місто потужне! Бо суд твій прийшов однієї години.
11. І купці земні заплачуть і заридають за нею, тому що товарів їхніх ніхто вже не купляє,
12. Товарів золотих і срібних, і каміння коштовного, і перлів, і вісону, і порфіри, і шовку, і багряниці, і всілякого пахучого дерева, і всіляких виробів із слонової кістки, і всіляких виробів із дорогих дерев, з міді і заліза, і мармуру.
13. Кориці і шафрану, і мира, і ладану, і вина, і єлею, і борошна, і пшениці, і скотини, і овець, і коней, і колісниць, і рабів, і душ людських.
14. І плодів, жаданих для душі твоєї, не стало у тебе, і все тлусте і пишне віддалилося від тебе, – ти вже не знайдеш його.
15. Ті, що торгували усім цим, збагачуючись від неї, стануть віддалік од страху страждань її, і будуть плакати й ридати.
16. Кажучи: Горе, горе тобі, велике місто, зодягнене у вісон, і порфіру, і багряницю, оздоблене золотом, і камінням коштовним, і перлами.
17. Бо упродовж години загинуло таке багатство. І всі стернові, і всі ті, що плавають на кораблях, і всі мореплавці, і всі ті, що торгують на морі, стали віддалік,
18. І, побачивши дим від пожежі її, заволали, кажучи: Яке місто схоже на це місто велике!
19. І посипали попелом голови свої, і кричали, і плакали й ридали: Горе, горе тобі, місто велике, коштовностями котрого збагатилися всі, що мають кораблі на морі! Бо спорожніло упродовж години.
20. Радій з цього, небо, і святі Апостоли, і пророки, бо звершив Бог помсту вашу над ним.
21. І один потужний Ангел узяв камінь, схожий на велике жорно, і кинув у море, кажучи: З такою стрімкістю буде зруйнований Вавилон, велике місто, і вже не буде його.
22. І голоси тих, що грають на гуслах, і тих, що співають, і тих, що грають на сопілках, і тих, що сурмлять на сурмах в тобі уже не чутно буде; не буде уже в тебе жодного художника, жодного художнього витвору, і шуму від жорен уже не чутно буде в тобі;
23. І світло світильника вже не зʼявиться в тобі; і голосу нареченого і нареченої уже не буде чутно в тобі; бо купці твої були вельможами землі, і чаклунством твоїм зведені в оману всі народи.
24. І в ньому знайдено кров пророків, і святих, і всіх убитих на землі.

19

Одкровення 19

Радість від осуду Вавилону.

1. Потому я почув на небі дужий голос, немов численного народу, котрий говорив: Алілуя! Порятунок і слава, і честь, і сила Господові нашому,
2. Бо справедливі і праведні суди Його! Тому що Він засудив ту велику розпусницю, котра розбестила землю перелюбом своїм, і помстився за кров служників Своїх від руки її.
3. І вдруге сказали: Алілуя! І дим її підносився навіки віків.
4. Тоді двадцять чотири старці і чотири тварини упали і поклонилися Богові, що сидів на престолі, кажучи: Амінь! Алілуя!
5. І голос від престолу долинув і сказав: Хваліть Бога нашого, всі служники Його, а також ті, що бояться Його, малі і великі.
6. І чув я, наче голос численного народу, немовби легіт великої води, неначе голос громів могутніх, що говорили: Алілуя! Бо зацарював Господь Бог Вседержитель.
7. Порадіймо і звеселімося, і прославимо Його; бо весілля Агнця вже настало, і дружина Його себе приготувала.
8. І дано було їй одягнутися у вісон чистий і білий; а вісон є праведність святих.
9. І сказав мені Ангел: Напиши: Щасливі, покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: Оці є справжні слова Божі.
10. Я упав до ніг його, аби поклонитися йому; але він сказав мені: Гляди, не роби цього; я співслужник тобі і братам твоїм, що мають свідчення Ісусове; Богові поклонися, бо свідчення Ісусове є дух пророцтва.
11. І побачив я відкрите небо, і ось, кінь білий, і сидячий на ньому зветься Вірний та Істинний, Котрий праведно судить і провадить війну.
12. Очі у Нього, мов полумʼя вогню, і на голові у Нього багато діадем; Він мав ймення написане, котрого ніхто не знав, окрім Нього Самого;
13. Він був одягнений в шати, зачервонені кровʼю. Ймення Йому: Слово Боже.
14. І військо небесне йшло за Ним на конях білих, зодягнене у вісон білий і чистий.
15. А із уст Його виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він пасе їх берлом залізним; Він топче чавило вина люті і гніву Бога Вседержителя.
16. На шатах і на стегні Його написане ймення: Цар царів і Господь над володарями.
17. І побачив я одного Ангела, котрий стояв на сонці; і він вигукнув дужим голосом, кажучи всім птахам, що літали осередь неба: Летіть, збирайтеся на велику вечерю Божу,
18. Щоби пожерти тіла царів, тіла сильних, тіла тисяцьких, тіла коней і сидячих на них, тіла всіх вільних, і рабів, і малих, і великих.
19. І побачив я звіра, і царів земних, і військо їхнє, зібране, щоб стати на битву із Тим, що сидить на коні, і з військом Його.
20. І схоплений був звір і з ним лжепророк, що чинив дива перед ним, якими він звабив тих, що прийняли ознаку звіра і поклонялися його зображенню; обидвоє живими вкинуті в озеро вогненне, що горить сіркою;
21. А решта забита мечем Вершника, що на коні, котрий виходив із уст Його; і всі птахи наситилися їхніми тілами.

20

Одкровення 20

Сатана закутий на тисячу літ.

1. І побачив я Ангела, що сходив з неба; і котрий мав ключа від безодні і великого ланцюга в руці своїй.
2. Він схопив дракона, змія стародавнього, котрий є диявол і сатана, і закував на тисячу літ.
3. І вкинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печатку, щоб уже не спокушав народи, аж доки не скінчиться тисяча літ, а потому він має бути звільнений на короткий час.

Перше воскресіння і тисячолітнє царство Христа.

4. І побачив я престоли і сидячих на них, котрим дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Ісуса і за Слово Боже, котрі не поклонилися звірові, ані образові його, і не прийняли ознаки на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали із Христом тисячу літ.
5. А інші з померлих не ожили, аж доки не скінчиться тисяча літ. Це – перше воскресіння.
6. Щасливий і святий, хто має участь у воскресінні першому: над ними смерть друга не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа, і будуть царювати з Ним тисячу літ.
7. А коли скінчиться тисяча літ, сатана буде звільнений із вʼязниці своєї, і вийде спокушати народи, що знаходяться на чотирьох кутах землі, Ґоґа і Маґоґа, і збирати їх на битву; число їхнє – як пісок морський.
8. І вийшли на ширину землі і оточили стан святих і місто улюблене.
9. І впав огонь з неба від Бога і поглинув їх:
10. А диявол, що зводив їх, кинутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть страждати вдень і вночі навіки віків.

Загальне воскресіння і останній суд.

11. І побачив я великого білого престола і Того, Хто сидів на ньому, від обличчя якого втікало небо і земля, і не знайшлося їм місця.
12. І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книжки розгорнуті були, і певна книжка розгорнута, котра є книга життя; і засуджені були мертві за написаним в книгах, за вчинками своїми.
13. Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, котрі були в них: і засуджений був кожний за ділами своїми.
14. І смерть і ад укинуті в озеро вогненне. Це – смерть друга.
15. І хто не був знайдений записаним у книзі життя, той був укинутий в озеро вогненне.

21

Одкровення 21

Новий Єрусалим: Наречена Агнця.

1. І побачив я нове небо і нову землю; бо перше небо і перша земля минулися, і моря уже немає.
2. І я, Іван, побачив святе місто Єрусалим, нове, що сходило від Бога з неба, приготовлене, як наречена, оздоблена для чоловіка свого.
3. І почув я дужий голос із неба, котрий казав: Ось, скинія Бога з людьми, і Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде їхнім Богом;
4. І витре Бог кожну сльозу з очей їхніх, і смерти вже не буде, ні плачу, ні зойку, ні хвороби уже не буде; бо попереднє минулося.
5. І сказав Сидячий на престолі: Ось, утворюю все нове. І сказав мені: Напиши; бо слова ці істинні і вірні.
6. І сказав мені: Сталося! Я є Альфа і Омега, початок і кінець; спраглому дам задаром від джерела води живої;
7. Переможний успадкує все, і буду йому Богом, і він буде Мені сином.
8. А боязких, і невірних, і недобрих, і убивників, і блудників і чаклунів та ідолослужителів, і всіх облудників – їхня доля в озері, що горить вогнем і сіркою; це – смерть друга.
9. І прийшов до мене один із семи Ангелів, у котрих було сім чаш, наповнених сімома останніми карами, і сказав мені: Іди, я покажу тобі жінку, наречену Агнця.
10. І підніс мене в дусі на велику і високу гору, і показав мені велике місто, святий Єрусалим, котрий спускався з неба від Бога:
11. Він має славу Божу; сяяння його схоже на коштовний камінь, наче на камінь яспис прозорий, мов кристал.
12. Він має великого і високого мура, має дванадцять брам; на них дванадцять Ангелів, на брамах написані ймення дванадцяти колін синів Ізраїлевих.
13. Зі сходу три брами, з півночі три брами, з півдня три брами і з заходу три брами;
14. Мур міста має дванадцять підвалин, і на них ймення дванадцяти Апостолів Агнця,
15. Той, що розмовляв зі мною, мав золоту тростину для вимірювання міста, і брам його, і мурів його.
16. Місто вчинене чотирикутником, і довжина його така сама, як ширина. І виміряв він місто тростиною, на двадцять тисяч стадій, і довжина і ширина і висота його однакові.
17. І мура його виміряв на сто сорок чотири лікті, мірою людською, якою є міра і в Ангела.
18. Мура його споруджено із яспису, а місто було – щире золото, схоже на чисте скло.
19. Підвалини мура міста оздоблені всіляким коштовним камінням: підвалина перша – яспис, друга – сапфір, третя – халцедон, четверта – смарагд,
20. Пʼята – сардонікс, шоста – сардій, сьома – хризоліт, восьма – берил, девʼята – топаз, десята – хрисопрас, одинадцята – гіацинт, дванадцята – аметист.
21. А дванадцять брам – дванадцять перлин: кожна брама була з однієї перлини. Вулиця міста – щире золото, мов прозоре скло.
22. А храму я не бачив у ньому; бо Господь Бог Уседержитель – Храм його, і Агнець.
23. І місто не має потреби в сонці чи в місяці для освітлення свого; бо слава Божа осяяла його; і світильник його – Агнець.
24. Урятовані народи будуть ходити у світлі його, і царі земні принесуть до нього славу і честь свою.
25. Брами його не будуть замикатися вдень, а ночі там не буде.
26. І принесуть до нього славу і честь народів;
27. І не увійде до нього ніщо нечисте, і ніхто, відданий мерзоті і неправді, а лише ті, котрі написані у Агнця в книзі життя.

22

Одкровення 22

Чиста ріка Божа і дерево життя.

1. І показав мені чисту ріку води життя, ясну, мов кришталь, що збігала від престолу Бога і Агнця.
2. Посеред вулиці його, і по цей бік, і по той бік ріки, дерево життя, що дванадцять разів приносить плоди, даючи на кожний місяць плід свій, і листя дерев, – для уздоровлення народів.
3. І нічого вже не буде проклятого; але престол Бога і Агнця буде в ньому, і служники Його будуть служити Йому.
4. І побачать обличчя Його, і ймення Його буде на чолах їхніх.
5. І ночі там не буде, і не будуть мати потреби ні в світильнику, ні в світлі сонячному, бо Господь Бог освітлює їх; і будуть царювати навіки вічні.
6. І сказав мені: Оці слова вірні та істинні; і Господь Бог святих пророків послав Ангела Свого показати служникам Своїм те, чому належить бути невдовзі.
7. Ось, невдовзі прийду: блаженний, хто дотримується слова пророчого книги цієї.
8. Я, Іван, бачив і чув це. А коли почув і побачив, то впав до ніг Ангела, котрий усе це показував мені, аби поклонитися йому;
9. Але він сказав мені: Гляди, не роби цього, бо я – співслужник тобі і братам твоїм пророкам і тим, що дотримуються слова книжки цієї; Богові поклонися.
10. І сказав мені: Не запечатуй слів пророцтва книги цієї; бо час близький.
11. Неправедний нехай чинить ще неправду; нечистий нехай ще опоганюється; праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується.
12. Ось, прийду невдовзі, і відплата Моя зі Мною, щоб дати кожному за діяннями його.
13. Я є Альфа і Омега, початок і кінець, Перший і Останній.
14. Блаженні ті, котрі дотримуються заповідей Його, щоб мати їм право на дерево життя і увійти до міста брамою.
15. А зовні – пси і чаклуни, і перелюбники, і душогуби та ідолослужителі, і всякий, хто любить і чинить неправду.
16. Я, Ісус, послав Ангела Мого засвідчити вам це у церквах. Я є корінь і нащадок Давидів, зоря вранішня ясна і ранкова, досвітня.
17. І Дух і наречена кажуть: Прийди! І той, хто чує, нехай скаже: Прийди! Спраглий нехай приходить, і той, що бажає, нехай бере воду життя задарма.
18. І я також засвідчую кожному, хто слухає слова пророчі цієї книги: Якщо хтось додасть щось до них, на того покладе Бог покарання, про котрі написано у цій книзі;
19. І якщо хтось відніме щось від слів книги пророцтва цього, у того відбере Бог участь в книзі життя, і в святому місті, і в тому, що написано в цій книзі.
20. Той, Хто засвідчує це, повідує: Так, невдовзі прийду! Амінь. Так, прийди, Господе Ісусе!
21. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.