Зміст

Книга Ездри

Ведення Боже і поміч народові обумовлена вірністю Богові та Його Законові. Ці книги названі на ймення двох видатних діячів епохи, позначеною частковим поверненням Ізраїля з вавилонського полону. Книга Ездри розпочинається заключними словами 2-ї книги Літопису, це разом із арамейською мовою деяких розділів, підводить до припущення, що всі три книги написані однією і тією ж особою, ученим левитом. "Коли скінчився час, провіщений пророком Єремією", чимало благочестивих синів Юди і Беньяміна повернулося зі своїми провідниками на землю батьків. Можливо, що повернулися також і окремі особи з інших колін, але загалом же десять колін Ізраїля залишилися в розпорошенні по всьому світові до кінця історії людства. Після хвилюючої церемонії закладання другого храму на місці зруйнованого, роботи довелося припинити через лихий виказ заздрісних самарян; вони (роботи) поновилися лише другого року царя Дарія. Храм завершили, урочисто освятили, і відсвяткували пасху. Ездра мав замір поновити у свідомості і побуті свого народу Закон Мойсея і розпочав свою діяльність переслідуванням змішаних шлюбів і розірванням уже прийнятих. Через 13 років у Єрусалим прийшов другий реформатор Неємія, виночерпій царя Артаксеркса. Він продовжив і довів до кінця розпочату Ездрою справу внутрішніх докорінних перетворень. По закінченні робіт Неємія збирає народ для вислуховування Мойсеєвого Закону, котрого Ездра читав при загальній увазі і в сльозах каяття. Услід за цим народ святкує дні куренів, уперше від часу Ісуса Навина.

Розділи

Указ Кіра про відбудову храму Божого. 1
Перелік родів народу, які повернулися з неволі. 2
Розбудова храму в Єрусалимі. 3
Вороги стають на перешкоді побудови. 4
Лист до царя Дарія. 5
Дарій потверджує указ Кіра. 6
Єздра вирушає до Єрусалиму. 7
Перелік супутників Єздри. 8
Про чужоземних дружин. 9
Життя навернених до Бога. 10

1

Єздри 1

Указ Кіра про відбудову храму Божого.

1. Першого року Кіра, царя перського, на виконання слова Господнього з уст Єремії, пробудив Господь дух Кіра, царя перського, і він наказав оголосити по всьому царстві своєму, словом і на письмі:
2. Так говорить Кір, цар перський: Усі царства землі дав мені Господь, Бог небесний, і Він наказав мені збудувати Йому дім у Єрусалимі, що в Юдеї.
3. Хто є з вас, із того народу Його, – Бог його нехай буде з ним! – І нехай іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і будує дім Господа, Бога Ізраїлевого – Він є Бог – Котрий в Єрусалимі.
4. А всі, що залишилися, по всіх місцях, де хто не мешкав би, нехай поможуть йому мешканці місця того сріблом і золотом, та іншим майном, і худобою, з доброчинною пожертвою для дому Божого, що в Єрусалимі.
5. І підвелися старшини поколінь Юдиних і Беньямінових, і священики і левити, всякий, у кого пробудив Бог духа його, щоб рушити відбудовувати дім Господній, котрий в Єрусалимі.
6. І всі сусіди їхні, хто був навколо них, допомагали їм срібним посудом, золотом та іншим майном, худобою та цінними речами понад всіляке доброчинство для храму.
7. І цар Кір виніс посудини дому Господнього, котрі Навуходоносор забрав з Єрусалиму і помістив у домі богів своїх.
8. І виніс їх Кір, цар перський, рукою скарбника-хранителя Мітредата; а той підрахував їх, і здав Шешбаццарові, князеві юдейському.
9. І ось число їхнє: тарілей золотих – тридцять; тарілей срібних – тисяча, ножів – двадцять девʼять;
10. Келехів золотих – тридцять, келехів срібних – чотириста десять, інших посудин – тисяча.
11. Усіх посудин, золотих і срібних – пʼять тисяч чотириста. Все це забрав із собою Шешбаццар, коли вигнанці поверталися з Вавилону до Єрусалиму.

2

Єздри 2

Перелік родів народу, які повернулися з неволі.

1. Ось сини провінції, які вийшли з полону, котрих Навуходоносор, цар вавилонський, полонив і забрав до Вавилону, і які повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожен до свого міста.
2. Ті, що прийшли були із Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, Міспаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:
3. Синів Парошових – дві тисячі сто сімдесят два,
4. Синів Шефатіїних – триста сімдесят два;
5. Синів Арахових – сімсот сімдесят пʼять;
6. Синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових – дві тисячі вісімсот дванадцять;
7. Синів Еламових – тисяча двісті пʼятдесят чотири.
8. Синів Заттуєвих – девʼятсот сорок пʼять;
9. Синів Заккеєвих – сімсот шістдесят;
10. Синів Банієвих – шістсот сорок два;
11. Синів Беваєвих – шістсот двадцять три.
12. Синів Азгадових – тисяча двісті двадцять два.
13. Синів Адонікамових – шістсот шістдесят шість.
14. Синів Біґваєвих – дві тисячі пʼятдесят шість.
15. Синів Адінових – чотириста пʼятдесят чотири;
16. Синів Атерових, від Єзекії – девʼяносто вісім;
17. Синів Бецаєвих – триста двадцять три.
18. Синів Йориних – сто дванадцять,
19. Синів Хашумових – двісті двадцять три.
20. Синів Ґіббарових – девʼяносто пʼять.
21. Синів Віфлеєму – сто двадцять три.
22. Чоловіків із Нетофи – пʼятдесят шість,
23. Чоловіків із Анатоту – сто двадцять вісім,
24. Синів із Азмавету – сорок два,
25. Синів із Кірʼят-Аріму, Кефіри та Беероту – сімсот сорок три,
26. Синів із Рами та Ґеви – шістсот двадцять один.
27. Чоловіків із Міхмасу – сто двадцять два.
28. Чоловіків із Бет-Елу та Аю – двісті двадцять три;
29. Синів із Нево – пʼятдесят два,
30. Синів із Маґбішу – сто пʼятдесят шість.
31. Синів з Еламу Другого – тисяча двісті пʼятдесят чотири,
32. Синів з Харіму – триста двадцять.
33. Синів з Лоду, Хадіду та Оно – сімсот двадцять пʼять,
34. Синів з Єрихону – триста сорок пʼять.
35. Синів із Сенаї – три тисячі шістсот тридцять.
36. Священиків: синів Єдаєвих з Ісусового дому – девʼятсот сімдесят три;
37. Синів Іммерових – тисяча пʼятдесят два,
38. Синів Пашхурових – тисяча двісті сорок сім.
39. Синів Харімових – тисяча сімнадцять.
40. Левитів: синів Ісусових і Кадміїлових, із синів Гадавії – сімдесят чотири.
41. Співаків: синів Асафових – сто двадцять вісім.
42. Синів брамників: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих, – усіх сто тридцять девʼять.
43. Храмових нетінеїв: синів Ціхіних, синів Хасуфіних, синів Таббаотових,
44. Синів Керосових, синів Сіагіних, синів Падонових,
45. Синів Леваниних, синів Хаґавиних, синів Аккувових,
46. Синів Хаґавових, синів Самлаєвих, синів Хананових,
47. Синів Ґідделових, синів Ґахарових, синів Реаїних,
48. Синів Рецінових, синів Некодиних, синів Ґаззамових,
49. Синів Уззиних, синів Пасеахових, синів Бесаєвих,
50. Синів Асниних, синів Меунімових, синів Нефусімових,
51. Синів Бакбукових, синів Хакуфиних, синів Хархурових,
52. Синів Бацлутових, синів Мехідиних, синів Харшиних,
53. Синів Баркосових, синів Сісриних, синів Темахових,
54. Синів Незіхових, синів Хатіфиних;
55. Синів Соломонових служників: синів Сотаєвих, синів Соферетових, синів Терудиних,
56. Синів Яалиних, синів Дарконових, синів Ґідделових,
57. Синів Шефатіїних, синів Хаттілових, синів Похерет-Гаццеваїмових, синів Амієвих, –
58. Усього цих нетінеїв і синів служників Соломонових – триста девʼяносто два.
59. А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, з Керуву, з Аддану та Іммеру, і не змогли засвідчити родоводів батьків своїх та свого походження – чи від Ізраїля вони;
60. Синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних, – шістсот пʼятдесят два.
61. І з синів священиків: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв дружину з доньок ґілеадянина Барзіллая, і почав називатися їхнім йменням.
62. Вони шукали запису про свій родовід, але не знайшли, а тому за це змішання їх вилучили із священства.
63. І намісник сказав їм, щоб вони не їли найсвятішого у Святому Святих, аж доки не стане священик з Урімом і Туммімом.
64. Усе зібрання разом складалося із сорока двох тисяч трьохсот шістдесяти душ.
65. Крім служників їхніх і служниць їхніх, котрих було сім тисяч триста тридцять сім; і біля них співаків і співачок – двісті.
66. Коней у них сімсот тридцять шість; мулів у них двісті сорок пʼять;
67. Верблюдів у них чотириста тридцять пʼять; віслюків шість тисяч сімсот двадцять.
68. Декотрі із старшин родів, прийшовши до Господнього дому, що в Єрусалимі, доброчинно давали пожертву на дім Божий, щоб відбудувати його на місці його.
69. За своєю спроможністю вони дали до скарбниці на виконання робіт шістдесят одну тисячу драхм золота, а срібла – пʼять тисяч мін, і сто священичих шатів.
70. І замешкали священики, і левити, і народ, і співаки, і брамники, і нетінеї по своїх містах, і увесь Ізраїль по своїх містах.

 

3

Єздри 3

Розбудова храму в Єрусалимі.

1. А коли настав сьомий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, тоді зібрався народ, мов один чоловік, у Єрусалимі.
2. І підвівся Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, і брати його; і спорудили жертовника Богові Ізраїлевому, аби приносити на ньому приношення всеспалення, як написано в Законі Мойсея, Божого чоловіка.
3. І поставили жертовника на основі його (на давніх підмурках), бо вони були в страхові од чужинських народів; і вони приносили на ньому приношення всеспалення Господові, приношення усеспалення вранішні і вечірні.
4. І звершили свято куренів, як написано, і принесли щоденні приношення всеспалення в певному числі, за настановами для кожного дня.
5. І потому учиняли приношення всеспалення постійне, і в новомісяччя, і на всяке належне свято Господнє, і добровільне приношення Господові від усякого, хто діє доброчинно.
6. Від першого дня сьомого місяця почали приносити приношення всеспалення Господові. А підмурків храму Господнього ще не клали.
7. Вони також давали срібло каменярам і теслям, і їжу, і питво, і оливу, сидонянам і тирянам, щоби припроваджували кедрову деревину з Ливану по морю до Яфи, з дозволу Кіра, царя перського.
8. Другого року по своєму приході до Божого дому в Єрусалимі, другого місяця, Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, й інші брати їхні, священики і левити, і всі, які прийшли з полону до Єрусалиму, вчинили початок і поставили левитів від двадцяти літ і вище для нагляду за роботою в домі Господньому.
9. І почали Ісус, сини його і брати його, Кадміїл та сини його, сини Юдині, як один чоловік, для нагляду за виконавцями робіт у домі Божому, а також і сини Хенададові, з їхніми синами та їхні брати левити.
10. Коли будівничі заклали підмурок храмові Господньому, тоді поставили священиків в шатах їхніх із сурмами, і левитів, синів Асафових, з кімвалами, щоби славити Господа, за настановами Давида, царя Ізраїлевого.
11. І почали вони по черзі співати, славлячи й дякуючи Господові, бо Він добрий, бо навіки милість Його до Ізраїля. І весь народ вигукував щосили, прославляючи Господа за те, що покладено підмурок домові Господньому.
12. А багато-хто із священиків і левитів, та старшин поколінь, літні, котрі бачили попередній храм, при заснуванні цього храму перед очима їхніми, плакали голосно; але чимало й вигукували від радощів вельми голосно.
13. І не міг народ відрізнити вигуків радощів од крику від плачу народу, бо народ вельми вигукував, а гомін чутно було далеко.

4

Єздри 4

Вороги стають на перешкоді побудови.

1. І почули вороги Юдеї і Беньяміна, що вигнанці повернулися з полону і будують храм Господові, Богові Ізраїлевому;
2. І прийшли вони до Зоровавеля і до старшин поколінь і сказали їм: Дозвольте, ми також будемо споруджувати з вами, бо ми, як і ви, звертаємося до вашого Бога і Йому приносимо пожертви ще від днів Есар-Хаддона царя асирійського, котрий привів нас сюди.
3. І сказав їм Зоровавель та Ісус, а також інші старшини поколінь Ізраїльських: Не вам разом з нами будувати дім Богові нашому; ми самі будемо споруджувати дім Господові, Богові Ізраїлевому, як наказав нам Кір, цар перський.
4. І почав народ землі тієї ослаблювати руки народу Юдиного і чинити перешкоди йому на будові.
5. І підкупляли супроти них радників, щоби зламати їхній задум, упродовж усіх днів Кіра, царя перського, аж до зацарювання Дарія, царя перського.
6. А за царя Ахашвероша, на початку царювання його, написали вони йому звинувачення на мешканців Юдеї та Єрусалиму.
7. І за днів Артаксеркса написали Бішлам, Мітредат, Товеїл та його товариство до Артаксеркса, царя перського. А лист був написаний арамейською, а перекладений перською.
8. Радник Рехум та писар Шімшай написали одного листа супроти Єрусалиму до царя Артаксеркса у такий спосіб:
9. Тоді Рехум радник і писар Шімшай та інші товариші їхні, – судді й урядники, писарчуки, писарі, ариввʼяни, вавилоняни, шушаняни, цебто еламіти,
10. Та інші народи, котрих переселив Аснапар, великий та славний, і оселив у містах Самарії та в інших містах за рікою.
11. І ось копія листа, котрого надіслали до нього: Цареві Артаксерксу – раби твої, люди, що мешкають за рікою; і ось,
12. Нехай відає цар, що Юдеї, котрі вийшли від тебе, прийшли до нас – до Єрусалиму, будують це бунтівне і недобре місто, і відновлюють мури, і зʼєднали підмурки.
13. І нехай відає цар, що коли місто це буде відбудоване і мури знову поновлені, то ані податків, ані мита вони не даватимуть, і буде завдано збитків доходам царя.
14. Оскільки ми їмо сіль зі столу царського і збитки для царя не можемо спостерігати байдуже, тому надсилаємо повідомлення до царя.
15. Нехай пошукають у памʼятній книзі твоїх батьків, – і знайдеш у книзі записів, і дізнаєшся, що місто це – бунтівне і болісне для царів та провінцій, і що бунтували в ньому здавна, за що це місто й зруйноване.
16. А тому ми запевняємо, що коли це місто знову буде відбудоване і мури його завершені, то після цього не буде в тебе частки на цім боці ріки.
17. Цар послав відповідь Рехумові, писареві Шімшаєві, та решті з їхнього товариства, що мешкають у Самарії та в інших містах Заріччя: Мир вам!
18. Листа, котрого ви надіслали нам, уважно прочитано переді мною.
19. І від мене дане повеління, – і розшукали, і знайшли, що місто це здавна повставало супроти царів, і відбувалися в ньому бунти і заворушення.
20. І що були в Єрусалимі царі могутні, котрі володіли всіма країнами Заріччя, і їм сплачували данину, податки і мито.
21. Отож, накажіть, щоб ці люди припинили роботу, і щоб місто це не відбудовувалося, аж доки від мене не надійде інше повеління.
22. І будьте обережні, щоби не сталося в цьому недогляду. Навіщо допускати, щоб шкідливе розмножувалося на шкоду царям?
23. І тільки-но цього листа царя Артаксеркса прочитали перед Рехумом і писарем Шішмаєм та їхньому товариству, вони негайно подалися у Єрусалим до євреїв і силою та владою припинили їхню роботу.
24. Тоді припинилася робота в Божому домі, що в Єрусалимі, і не починалася аж до другого року царювання Дарія, царя Персії.

5

Єздри 5

Лист до царя Дарія.

1. Але пророк Огій та пророк Захарія, син Іддо, говорили юдеям, що в Юдеї і в Єрусалимі, пророкували в імʼя Бога Ізраїлевого.
2. Тоді підвелися Зоровавель, син Шеалтіїлів, та Ісус, син Йоцадаків, і почали будувати дім Божий у Єрусалимі, і з ними пророки Божі, що надихали їх.
3. Того часу прийшов до них Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай та їхнє товариство, і так сказали їм: Хто вам дозволив будувати цей дім і довершувати ці мури?
4. Тоді ми назвали їм ймення тих людей, які будують цю споруду.
5. Але око Бога їхнього було над старшиною юдейською; і ті не забороняли їм, аж доки справу не відпровадили до Дарія, і доки не прийшла ухвала щодо цієї справи.
6. Ось зміст листа, котрого надіслав Таттенай, намісник Заріччя, і Шетар-Бозенай, і товариство його, і афарсахіти, що в Заріччі, до царя Дарія,
7. Вони надіслали йому звіщення, в котрому ось що написано: Дарію цареві – усякого миру!
8. Нехай відає цар, що ми ходили до Юдиного краю, до дому Бога великого; а він будувався з великого каменя, і дерево кладеться в стіни; і робота ця виконується швидко, і з успіхом звершується в їхніх руках.
9. Тоді ми запитали у старшин тих, і сказали їм так: Хто вам дозволив споруджувати дім цей і стіни оці добудовувати?
10. А ще ми запитали в них про їхні ймення, щоби повідати тобі і написати ймення тих людей, котрі старшинами у них.
11. І вони відповіли нам такими словами: Ми – слуги Бога неба і землі, і споруджуємо дім, котрий був споруджений за багато літ передніше від цього, – і великий цар Ізраїля будував його і завершив його.
12. А коли батьки наші прогнівили Бога небесного, Він віддав їх в руку Навуходоносора, царя вавилонського, халдея; і дім цей він зруйнував, а народ переселив до Вавилону.
13. Але першого року Кіра, царя Вавилонського, цар Кір дав дозвіл збудувати цей дім Божий.
14. І навіть посудини дому Божого, золоті і срібні, котрі Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відпровадив до храму Вавилонського, – виніс Кір із храму Вавилонського, і віддав їх за найменуваннями Шешбаццарові, котрого він призначив намісником краю.
15. І сказав йому: Візьми оці посудини, піди і віднеси їх до храму Єрусалимського, і нехай дім Божий споруджується на своєму місці.
16. Тоді Шешбаццар той прийшов і поклав підмурки дому Господнього в Єрусалимі; і з того часу аж донині він будується, і ще не завершений.
17. Отож, якщо цареві до серця, нехай пошукають в домі царських скарбів, там у Вавилоні, чи справді цар Кір дозволив будувати цей дім Божий у Єрусалимі; і цареву волю нехай пришлють до нас.

6

Єздри 6

Дарій потверджує указ Кіра.

1. Тоді цар Дарій наказав, і розшукували у Вавилоні, у книгосховищі, куди клали скарби.
2. І знайдено в замку Ахметі, що в мідійській окрузі, сувій, і в ньому написано так: Для памʼяті:
3. Першого року царя Кіра, цар Кір висловив повеління про дім Божий в Єрусалимі: Нехай споруджується дім на тому місці, де приносять пожертви, і нехай будуть покладені міцні підвалини для нього; висота його на шістдесят ліктів; ширина його на шістдесят ліктів.
4. Рядів із каміння великого три, і ряд із дерев один; а видатки нехай видаються з царського дому.
5. Навіть посудини дому Божого, золоті і срібні, котрих Навуходоносор виніс з храму Єрусалимського і відпровадив до Вавилону, нехай будуть поновлені і принесені до храму Єрусалимського, кожний на місце своє, і вміщені будуть у Божому домі.
6. Отож, Таттенаю, наміснику Заріччя, і Шетар-Бозенаю з товариством своїм, персами, що в Заріччі, – вийдіть звідти.
7. Не припиняйте роботи при цьому домі Божому. Нехай юдейський намісник та юдейська старшина будують дім Божий на місці його.
8. Більше того, від мене дається повеління про те, що ви маєте сприяти старшинам тим юдейським у будівництві того дому Божого, а саме: З майна царського – із зарічанської данини – негайно беріть і давайте тим людям, щоб робота не припинялася.
9. І скільки треба – чи телят, чи баранів, чи ягнят, на приношення всеспалення Богові небесному, а також пшениці, солі, вина і оливи, як скажуть священики Єрусалимські, нехай буде видане їм день-у-день без зволікань,
10. Щоб вони приносили пожертви приємних пахощів Богові небесному і молилися за життя царя і синів його.
11. А від мене дається наказ, що коли якийсь чоловік змінить оце моє слово, то буде вирвано стовп з його дому, і його повісять на ньому, а дім його за це буде перетворений на руїну.
12. І Бог, Який поставив там імʼя Своє, винищить усіх царів і народ, котрий простягнув би руку свою, щоби змінити це і завдати шкоди цьому домові Божому в Єрусалимі. Я, Дарій, висловив це повеління; нехай же воно негайно виконується!
13. Тоді Таттенай, намісник Заріччя, Шетар-Бозенай та їхнє товариство негайно вчинили так, як наказав їм цар Дарій.
14. І старшини юдейські будували і сягали успіху, за пророцтвом Огія і Захарія, сина Іддо. І вони збудували і завершили, з повеління Бога Ізраїлевого і з наказу Кіра, і Дарія, і Артаксеркса, царів Персії.
15. І завершений був цей храм до третього дня місяця адара, шостого року царювання царя Дарія.
16. І звершували сини Ізраїля, священики і левити, і решта, що повернулася з полону, освячення цього дому Божого з радістю.
17. І принесли на пожертву на освячення цього дому Божого: сто биків, двісті баранів, чотириста ягнят на пожертву за гріх за увесь Ізраїль, дванадцять козлів за числом колін Ізраїлевих.
18. І поставили священиків, за відділами їхніми, і левитів, за черговістю їхньою на служіння в Божому домі, що в Єрусалимі, як написано в Книзі Мойсея.
19. І звершили ті, що повернулися з полону, Пасху чотирнадцятого дня першого місяця.
20. Тому що очистилися священики і левити, – усі вони, як один, були чисті, і закололи пасху для всіх, що повернулися з полону, для братів своїх священиків і для себе.
21. І їли сини Ізраїлеві, що повернулися з вигнання, і всі, що відокремилися до них від нечистоти народів землі, щоби звертатися до Господа, Бога Ізраїлевого.
22. І святкували свято опрісноків сім днів з радістю, тому що Господь потішив їх, і навернув до них серце асирійського царя, щоб зміцнити їхні руки при побудові дому Господа, Бога Ізраїлевого.

7

Єздри 7

Єздра вирушає до Єрусалиму.

1. Після цих подій, за царювання Артаксеркса, царя перського, Єздра, син Азарії, сина Хілкійї,
2. Сина Шаллуна, сина Садока, сина Ахітуви,
3. Сина Амарії, сина Азарії, сина Мерайота,
4. Сина Захарії, сина Уззі, сина Буккі,
5. Сина Авішуї, сина Пінхаса, сина Елеазара, сина Аарона, першосвященика, –
6. Цей Єздра вийшов із Вавилону. Він був книжником, знавець Мойсеєвого Закону, що його дав Господь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар усе, за бажанням його, бо рука Господа, Бога його, була над ним.
7. З ним пішли до Єрусалиму і деякі із синів Ізраїлевих, а також із священиків, і левитів, і співаків, і брамників, і нетінеїв до Єрусалиму сьомого року царя Артаксеркса.
8. І прийшов він до Єрусалиму пʼятого місяця, – і сьомого року царя.
9. Бо першого дня першого місяця був початок виходу з Вавилону, і першого дня пʼятого місяця він прийшов до Єрусалиму, тому що добра рука його Бога була над ним;
10. Бо Єздра приготував своє серце для того, щоб досліджувати Закон Господній і виконувати його, і навчати в Ізраїлі настановам та судженням.
11. І ось зміст листа, котрого дав цар Артаксеркс Єздрі священикові, книжникові, що навчався словом заповідей Господа і Законів Його для Ізраїля.
12. Артаксеркс, цар царів, Єздрі священикові, книжникові закону Бога небесного. Цілковитий мир і тому подібне.
13. Від мене дано повеління, щоб у царстві моєму всякий з народу Ізраїлевого та із священиків його і левитів, котрий бажатиме йти до Єрусалиму, нехай іде.
14. Через те, що ти посланий від царя та семи його радників, щоб оглянути Юдею і Єрусалим за законом Бога твого, що знаходиться в твоїй руці,
15. І щоб допровадити срібло та золото, котре цар і радники його принесли для Бога Ізраїлевого, Котрий у Єрусалимі,
16. І все срібло і золото, котре ти збереш по всій Вавилонській окрузі разом із пожертвами народу та священиків, які жертвують для дому їхнього Бога, що в Єрусалимі.
17. А тому негайно купи на ці гроші биків, баранів, і ягнят, з їхніми хлібними приношеннями, і їхніми поливними приношеннями, і принеси їх на жертовник дому Бога вашого в Єрусалимі.
18. І що тобі та братам твоїм буде добре вчинити з рештою срібла та золота, те, за волею Бога вашого, чиніть.
19. І посудини, котрі дали тобі для служіння в домі Бога твого, постав перед Богом Єрусалимським.
20. А решту потрібного для дому Бога твого, що ти визнаєш необхідним, давай з дому царських скарбів.
21. А від мене, царя Артаксеркса, виданий наказ для всіх скарбників, що в Заріччі, що все, чого зажадає від вас священик Єздра, навчитель Закону Бога небесного, негайно давайте.
22. Срібла – до сотні талантів, і пшениці до сотні корів, і вина до сотні батів, і до сотні ж батів оливи, а солі – без зазначення кількости.
23. Усе, що за повелінням Небесного Бога, нехай вчиняється ретельно для дому Небесного Бога. Бо навіщо гнів Його на царство, царя і синів його?
24. І даємо вам знати, що на жодного із священиків чи левитів, співаків, брамників, храмових підданців і служителів при цьому домі Божому, не накладати ні данини, ні податку, ані мита.
25. А ти, Єздро, за премудрістю Бога твого, котра в руці твоїй, настанови урядовців та суддів, щоб вони судили увесь народ за рікою, – усіх, що знають Закони Бога твого; а хто не знає, тих навчайте.
26. А хто не буде виконувати Закону Бога твого і закону царя; над тим негайно має відбутися суд, чи на смерть, чи на вигнання, або на конфіскацію, або на увʼязнення.
27. Благословенний Господь, Бог батьків наших, що вклав у серце царя – прикрасити дім Господній, котрий в Єрусалимі,
28. А до мене прихилив милість царя і радників його, і всіх могутніх князів царя! І я набув сили, бо рука Господа, Бога мого, була наді мною, і зібрав я провідних людей Ізраїля, щоб вони пішли зі мною.

8

Єздри 8

Перелік супутників Єздри.

1. І ось старшини поколінь і родовід тих, котрі пішли зі мною з Вавилону за царювання царя Артаксеркса:
2. Із синів Пінхасових: Ґершом, з Ітамарових синів: Даниїл, з Давидових синів: Хаттуш.
3. Із Шеханіїних синів, з Парошових синів: Захарія, і з ним за родоводом – сто пʼятдесят чоловіків.
4. Із Пахат-Моавових синів: Еліоенай, син Зерахіїн, і з ним двісті чоловіків.
5. І синів Затту: Шеханія, син Яхазіїлів, і з ним триста чоловіків.
6. Із Адінових синів: Евед, син Йонатанів, і з ним пʼятдесят чоловіків.
7. Із синів Еламових: Єшая, син Аталіїн, і з ним сімдесят чоловіків.
8. Із Шефатіїних синів: Зевадія, син Михаїлів, і з ним вісімдесят чоловіків.
9. Із Йоавових синів: Овадія, син Єгіїлів, і з ним двісті вісімнадцять чоловіків.
10. Із синів Бані: Шеломіт, син Йосифіїн, і з ним сто шістдесят чоловіків.
11. Із Беваєвих синів: Захарія, син Беваїв, і з ним двадцять вісім чоловіків.
12. Із синів Азгадових: Йоханан, син Катанів, і з ним сто десять чоловіків.
13. Із Адонікамових синів – останні, а оце їхні ймення: Еліфелет, Єіїл, і Шемая, і з ними шістдесят чоловіків.
14. Із Біґваєвих синів: Утай і Заввуд, і з ними сімдесят чоловіків.
15. І зібрав я їх біля річки, що впадає до Агави, і ми таборували там три дні, і коли я оглянув народ і священиків, то із синів Левія нікого там не знайшов.
16. І послав я покликати Еліезера, Ариїла, Шемайю, і Елнатана, і Яріва, і Елнатана, і Натана, і Захарію, і Мешуллама, старшин, і Йойаріва, і Елнатана, учителів.
17. І дав їм доручення до Іддо, головного чільника в місцевості Касіфʼя, і вклав їм в уста, що казати до Іддо та братів його, підданих у місцевості Касіфʼя, щоб вони привели до нас служителів для дому Бога нашого.
18. І привели вони до нас, – бо благословляюча рука Бога нашого була над нами, – чоловіка розумного із синів Махлі, сина Левія, сина Ізраїлевого, та Шеревею і синів його, і братів його, – вісімнадцять чоловіків.
19. І Хашавію, і з ним Єшаю, із синів Мерарієвих, братів його та синів їхніх – двадцять.
20. І з нетінеїв, яких призначив Давид, і князів служники левитам, – двісті двадцять нетінеїв; усі вони названі за іменами.
21. І проголосив я там піст біля річки Агави, щоб упокоритися перед Богом нашим, просити у Нього щасливої дороги для себе і для дітей наших, і для всього майна нашого.
22. Бо мені соромно було просити у царя війська і вершників для охорони нашої від ворога у дорозі; тому що ми, розмовляючи з царем, сказали: Рука Бога нашого для всіх, хто шукає Його, є благословляюча, а на всіх, що залишають Його, – сила Його і гнів Його!
23. Отож, ми постилися і просили Бога нашого про це, і Він почув нас.
24. І я відділив із старшин поміж священиками дванадцять чоловіків: Шеревію, Хашавію і з ними десятеро із братів їхніх.
25. І віддав їм срібло і золото за вагою, і посудини – всі пожертви для дому Бога нашого, що дали на пожертву цар, і радники його, і князі його, і всі Ізраїльтяни, які там були.
26. І зважив їм на їхні руки: срібла – шістсот пʼятдесят талантів, і срібних посудин – на сто талантів; золота – сто талантів;
27. І золотих чаш – двадцять, на тисячу драхм, і дві посудини із найкращої блискучої міді, що поціновувалась як золото.
28. І сказав я їм: Ви – святі Господові, і посудини – святі, і срібло і золото – доброчинна пожертва для Господа, Бога батьків ваших.
29. То ж будьте пильними і збережіть це, аж доки за вагою не зважите старшині над священиками і левитами і старшинам поколінь Ізраїлевих у Єрусалимі, у сховище дому Господнього.
30. І прийняли священики і левити зважене срібло та золото, і посудини, щоб відпровадити до Єрусалиму, до дому Бога нашого.
31. І рушили ми від річки Агави дванадцятого дня першого місяця, щоби простувати до Єрусалиму; і рука Бога нашого була над нами, і рятувала нас від руки ворога, і від тих, що чатували на нас понад шляхом.
32. І прийшли ми до Єрусалиму, і були там три дні.
33. Четвертого дня ми здали срібло і золото за вагою, а також і посудини до Божого дому, на руки Меремота, сина Урійїного, священика, і з ним – Елеазарові, синові Пінхасовому, і з ним – Йозавадові, синові Єшуїному, та Ноадії, синові Біннуївому, – левитам,
34. Усе за числом і вагою кожного. І все зважене записане того ж часу.
35. Діти тих, що були в полоні, які вийшли з полону, принесли для приношення всеспалення Богові Ізраїлевому дванадцять телят за всього Ізраїля, девʼяносто шість баранів, сімдесят сім ягнят, і дванадцять козлів для приношення за гріх: все це для всеспалення Господові.
36. І віддали цареві накази царським сатрапам та намісникам Заріччя, і вони пошанували народ і дім Божий.

9

Єздри 9

Про чужоземних дружин.

1. А коли все скінчилося, підійшли до мене старшини і сказали: Народ Ізраїлів, і священики, і левити не відділилися від народів чужинських із мерзотами їхніми, від ханаанеїв, періззеїв, євусеїв, аммонійців, моавитян, єгиптян та амореїв.
2. Тому що взяли доньок їхніх за себе і за синів своїх, і змішалося святе насіння з народами чужинськими; і причому рука найвідоміших і старшин була в цьому беззаконні першою.
3. Зачувши це слово, я роздер нижню і верхню одежу свою, і рвав волосся на голові моїй і на бороді моїй, і сидів зажурений.
4. Тоді зібралися до мене всі ті, що боялися слів Бога Ізраїлевого з причини злочину переселенців; а я сидів у зажурі до вечірньої пожертви.
5. А під час вечірньої пожертви, підвівся я з місця скорботи моєї, і в роздертій нижній і верхній одежі упав на коліна мої, і простягнув руки мої до Господа, Бога мого,
6. І сказав: Боже мій! Соромлюся і боюся піднести лице моє до Тебе, Боже мій, тому що беззаконня наші стали вище голови, і провина наша піднеслася до небес.
7. Від днів батьків наших ми у великій провині аж до цього дня; і за беззаконня наші віддані були ми, царі наші, священики наші, в руки царів чужинських, під меч, у полон і на пограбування, на посоромлення, як і цього дня,
8. І ось, по невеликому часі, дароване нам прощення від Господа, Бога нашого, і Він зберіг наш останок, і дав нам утвердитися на місці святині Його, і просвітив очі наші Бог наш, і дав нам ожити трохи у рабстві нашому.
9. Ми раби, але в рабстві нашому не залишив нас Бог наш. І прихилив Він до нас милість царів перських, щоб вони дали нам ожити, підняли дім Бога нашого, відбудували його з руїни його, і дали нам захист в Юдеї і Єрусалимі.
10. І нині, що скажемо, ми, Боже наш, після цього? Тому що ми залишили заповіді Твої,
11. Котрі заповідав Ти через служників Твоїх, пророків, кажучи: Край, у котрий ви ідете, щоб заволодіти ним, край нечистий, він опоганений нечистотою чужинських народів, їхніми мерзотами, котрими вони виповнили його від краю до краю у гидотах своїх.
12. Отож, ви доньок ваших не віддавайте за синів їхніх, і доньок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру їхнього, і добра їхнього повік, щоб зміцніти вам і споживати щедроти землі тієї і передати її у спадок синам вашим навіки.
13. І по тому всьому, що запопало нас за недобрі діяння наші і за велику провину нашу, бо Ти, Боже наш, пощадив нас не за мірою беззаконня нашого і дав нам таке визволення, –
14. То невже ми знову будемо порушувати заповіді Твої і будемо родичатися з оцими мерзенними народами? Чи не прогніваєшся Ти на нас навіть до винищення нас, так що не буде зацілілих і не буде рятунку?
15. Господе, Боже Ізраїлів! Праведний Ти. Бо ми лишилися зацілілими до цього дня, і ось ми у беззаконнях наших перед Тобою, хоч після цього неможливо нам стояти перед Тобою.

10

Єздри 10

Життя навернених до Бога.

1. Коли отак молився Єздра і сповідався, плакав і припадав перед домом Божим, зійшлося до нього вельми велике зібрання ізраїльтян, чоловіків і жінок та дітей, тому що й народ ревно плакав.
2. І відповідав Шеханія, син Єхіїлів, з Еламових синів, і сказав Єздрі: Ми вчинили злочин перед Богом нашим, що взяли собі за дружин чужинок із народів краю; але є ще надія для Ізраїля у цій справі;
3. Уступимо тепер у заповіт із Богом нашим, і, за порадою володаря мого, і тими, що вшановують заповіді Бога нашого, ми відпустимо від себе всіх дружин і дітей, народжених ними, – і нехай буде за законом!
4. Підведися, бо це твоя справа, і ми з тобою: Підбадьорся і дій!
5. І підвівся Єздра, і наказав старшинам над священиками, левитам і всім Ізраїлем заприсягтися, що вони вчинять так; і вони склали присягу.
6. І підвівся Єздра і рушив від дому Божого в помешкання Єгохонана, Елʼяшівового сина, і прийшов туди. Хліба він не їв, і води не пив, тому що плакав через злочини пересельців.
7. І оголосили у Юдеї і в Єрусалимі усім, що були в полоні, щоб зібралися до Єрусалиму;
8. А хто не прийде через три дні, все майно його, за наказом чільників і старшин, буде звідтоді закляте, а самого його вилучать з громади пересельців.
9. І зібралися всі мешканці Юдеї і Беньяміна до Єрусалиму за три дні. Це було девʼятого місяця, двадцятого дня місяця. І сидів увесь народ на майдані біля Божого дому і тремтів через цю справу, а також від зливи великої.
10. І підвівся Єздра священик і сказав їм: Ви вчинили злочина, бо взяли собі дружин чужинських, і тим побільшили провину Ізраїля.
11. Тож покайтеся у цьому перед Господом, Богом батьків ваших, і виконуйте волю Його, і відділіться від народів цього краю і від дружин чужинських.
12. І відповідало все зібрання, і сказало голосно: Як ти сказав, так і вчинимо.
13. А проте народ численний і пора тепер дощова, і немає можливости стояти на вулиці. Зрештою, це справа не одного дня і не двох, тому що ми багато у цій справі згрішили.
14. Нехай наші старшини залишаться на місці замість всієї громади, і всі у містах наших, котрі взяли дружин чужинських, нехай приходять сюди у визначений час і з ними старший кожного міста і судді його, аж доки не відвернеться од нас палаючий гнів Бога нашого за цю справу.
15. Тоді Йонатан, син Асагелів, та Яхзея, син Тіквин, стали над цим ділом, а Мешуллам та левит Шеббетай помагали їм.
16. І вчинили так пересельці. І відділені для цього Єздра священик, старшини поколінь, від кожного покоління їхнього, і всі вони названі за йменнями. І зійшлися вони на зібрання першого дня десятого місяця, для розгляду цієї справи.
17. І скінчили розгляд про всіх, котрі взяли дружин чужинських, до першого дня першого місяця.
18. І знайшлися поміж синами священиків такі, що взяли дружин чужинських, – із синів Ісуса, сина Йоцадакового, та братів його: Моасея, і Еліезера, і Яріва, і Ґедалію.
19. І дали вони руки свої, як запевнення, що відпустять дружин своїх, і що вони мусять принести для пожертви барана за свою провину.
20. Із синів Іммерових: Ханані та Зевадія;
21. І з синів Харімових: Массея і Елійя, і Шемая, і Єхіїл, і Уззійя.
22. Із синів Пашхурових: Еліоенай, Маасея, Ізмаїл, Натанаїл, Йозавад та Еласа.
23. А з левитів: Йозавад, і Шіміʼї, і Келая, він же Келіта; Петахія, Юда і Еліезер.
24. І зі співаків: Елʼяшів. І з брамників: Шаллум, і Телем, і Урі.
25. Із Ізраїля: – із синів Парошових: Рамʼя, і Іззійя, і Малкійя, і Мійямін, і Елеазар, і Малкійя та Беная.
26. Із синів Еламових: Маттанія, Захарія, і Єхіїл, і Авді, і Єремот, і Елійя.
27. Із синів Затту: Еліоенай, Елʼяшів, Маттанія, і Еремот, і Завад та Азіза.
28. Із синів Беваєвих: Єгоханан, Хананія, Заббай, Атлай.
29. Із синів Банієвих: Мешуллам, Маллух, і Адая, Яшув, і Шеал та Рамот.
30. Із синів Пахатових: Моав, Адна, і Хелал, Беная, Маасея, Маттанія, Веселіїл, і Біннуй та Манасія.
31. Із синів Харімових: Еліезер, Їшшійя, Малкійя, Шемая, Шімон.
32. Беньямін, Маллух, Шемарія;
33. Із синів Хашумових: Маттенай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, Манасія, Шімʼї.
34. Із синів Банаєвих: Маадай, Амрам, і Уїл.
35. Беная, Бедея, Келугу,
36. Ванія, Меремот, Елʼятів,
37. Маттанія, Маттенай, і Яасай,
38. І Бані, і Біннуй, Шімʼї,
39. І Шелемія, і Натан, і Адая,
40. Махнадвай, Шашай, Шарай,
41. Азаріїл і Шелемія, Шемарія,
42. Шаллум, Амарія, Йосип,
43. Із синів Нево: Єіїл, Маттітія, Завад, Зевіна, Яддай, і Йоїл, Беная.
44. Усі ці взяли за себе дружин чужинських, а деякі з цих жінок народили дітей.