Зміст

Книга Естер

Ця остання із історичних книг зображує опіку Бога щодо вибраного Ним народу, який утратив незалежність. Рука Божа невидимо скеровує заміри і вчинки людей, змушуючи саме зло служити піднесенню добра. У той же час Бог надає людині волю вибору поміж добром чи злом і покладає на неї відповідальність за рішення. Великою втіхою була книга Естери євреям у їхньому тривалому розпорошенні, коли сили зла неодноразово вчиняли спроби винищити їх з лику землі. Хоч ймення Єгови жодного разу не згадане в книзі, одначе замір Божий у ній цілком очевидний. Книга названа йменням тієї, котра, з допомогою Божою, врятувала свій народ від цілковитого винищення.

 

 

Розділи

Провина цариці Вашті. 1
Естер стає царицею. 2
Піст і скорбота в юдеїв. 4
Мужність Естер. 5
Ґаман виявляє честь Мордехаєві. 6
Бенкет в Естер. Страта Ґамана. 7
Піднесення Мордехая. 8
Помста юдеїв ворогам. 9
Закінчення. 10

1

Естер 1

Провина цариці Вашті.


1. І сталося за днів Артаксеркса, – це той Артаксеркс, що царював над ста двадцятьма сімома провінціями – від Індії до Ефіопії;
2. У той час, як цар Артаксеркс сів на царському троні своєму, що в Сузах, у столичному місті.
3. Третього року свого царювання він учинив бенкет для всіх князів своїх і для служників своїх, для старшин війська перського і мідійського, і для намісників провінцій своїх;
4. Показуючи велике багатство царства свого, і осяйне звеличення своє, упродовж багатьох днів – сто вісімдесят днів.
5. А по закінченні цих днів учинив цар для народу свого, що був у столичному місті Сузи, від великого до малого, бенкет семиденний на садовому подвірʼї царського палацу.
6. Білі і зеленого кольору вовняні тканини, прикріплені вісоновими і пурпурними шнурами, висіли на срібних кільцях і мармурових стовпах.
7. Золоті і срібні ложі стояли на помості, що був прикрашений червоним, синім, білим та чорним мармуром.
8. Напої подавали в золотому посуді, у посуді різному, і вина царського було багато, за маєтністю царя. А пиття тривало за законом, ніхто не силував, бо цар так наказав усім керуючим в домі його, щоб чинили за волею кожного.
9. І цариця Вашті також учинила бенкет для жіноцтва у царському домі царя Артаксеркса.
10. Сьомого дня, коли звеселилося серце царя від вина, він наказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом євнухам, які служили перед царем Артаксерксом,
11. Щоб вони привели царицю Вашті до царя в короні царській, аби показати народам і князям вроду її; бо вона була вельми вродлива.
12. Але цариця Вашті відмовилася прийти за наказом царя, оголошеному через євнухів.
13. І вельми розгнівався цар і спалахнула в ньому лють. І сказав цар мудракам, які знали (зазирали в) передніші часи, – бо цар мав звичку звертатися до всіх, хто знав закон і справедливість, –
14. А наближеними до нього тоді були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, – сім князів перських і мідійських, котрі бачили обличчя царя і сиділи першими в царстві:
15. Як учинити за законом із царицею Вашті за те, що вона не вчинила за словом царя Артаксеркса, оголошеному через євнухів?
16. І сказав Мемухан до царя і князів: Не перед царем одним завинила цариця Вашті, а перед князями і перед усіма народами, котрі по всіх округах царя Артаксеркса;
17. Тому що вчинок цариці дійде до всіх жінок, і вони будуть нехтувати чоловіками своїми і говоритимуть: Цар Артаксеркс наказав привести царицю перед обличчя своє, а вона не пішла.
18. Тепер княгині перські і мідійські, котрі почують про вчинок цариці, будуть говорити те саме усім князям царя; і нехтування і гіркот буде доволі.
19. Якщо буде в царевій волі, нехай вийде від нього царська постанова, і запишеться в закони перські і мідійські, і не відміняється, про те, що Вашті не буде ходити перед обличчя царя Артаксеркса, а царські ознаки її цар передасть іншій, котра краща від неї.
20. Коли зачують про цю постанову царя, котра розійдеться по всьому царству його, тому що воно велике, тоді всі дружини будуть поважати чоловіків своїх, від великого до малого.
21. І було до душі слово оце в очах царя і князів; і вчинив цар за словом Мемухана.
22. І порозсилав він листи до всіх царських провінцій, до кожної провінції письмом її (мовою), і до кожного народу мовою його, щоб усякий муж був володарем у домі своєму, і щоб це було повідане кожному природною мовою його.

2

Естер 2

Естер стає царицею.


1. Потому, як вщух гнів царя Артаксеркса, він пригадав Вашті і про те, що вона вчинила, і яка була ухвала щодо неї.
2. І сказали юнаки, служники царя: Нехай пошукають для царя молодих вродливих дівчат,
3. І нехай цар призначить оглядачів по всіх провінціях свого царства, котрі зберуть усіх молодих юнок, вродливих на вигляд, до столичного міста Сузи, до дому жінок під нагляд Ґеґая, царського керуючого двором, охоронця жінок, нехай видадуть їм натирання,
4. І дівчина, котра сподобається очам царя, нехай буде царицею замість Вашті. І бажаним було це слово в очах царя; і він так і вчинив.
5. А в Сузах був один юдей, на імʼя Мордехай, син Яіра, сина Шім'ї, сина Кішового, з коліна Беньямінового.
6. Він був переселений з Єрусалиму разом із бранцями, яких вивели з Єхонією, царем Юдиним, котрих переселив Навуходоносор, цар вавилонський.
7. І він був наставником Гадасси, – вона ж Естер, – донька дядька його, бо в неї не було ні батька, ані матері. Ця дівчина була гарної постави і вродлива. І по смерті батька її і матері її, Мордехай узяв її собі за доньку.
8. Коли оголошено було повеління царя і указ його, і коли зібрали багатьох дівчат до столичного міста Сузи під нагляд Ґеґая, тоді взяли й Естер до царського дому під нагляд Ґеґая, доглядача дружин.
9. І сподобалася ця дівчина очам його, і надбала в нього прихильности, і він поспішив видати їй натирання, і все, що призначалося для неї, і виділити їй семеро дівчат, достойних бути при ній із дому царського; і оселив її та дівчат її в найкраще помешкання дому для жінок.
10. Не сказала Естер ні про народ свій, ані про рідню свою; тому що Мордехай заборонив їй те виявляти.
11. І щодня Мордехай приходив на подвірʼя жіночого дому, щоби довідатися, як ведеться Естер і про те, що вчиняють з нею.
12. Коли надходив час кожній дівчині входити до царя Артаксеркса, потому, як упродовж дванадцяти місяців було звершене над нею все, призначене жінкам, – бо саме стільки часу тривали дні натирання їх: шість місяців мировою оливою, а шість місяців духмянами та іншими натираннями жіночими;
13. Тоді дівчина входила до царя. І їй давалося все, чого жадала вона для виходу із жіночого дому до царського дому.
14. Увечері вона входила, і вранці поверталася до другого жіночого дому під нагляд Шаазгаза, царського євнуха, доглядача наложниць; і вже не входила до царя, хіба що цар зажадав би її, і вона називалася б на ймення.
15. Коли настав час Естері, доньки Авіхаїлової, Мордехаєвого дядька, що взяв її собі за доньку, – йти до царя, тоді вона не просила анічого, окрім того, про що сказав їй Ґеґай, керуючий царським двором, доглядач жінок. І надбала Естер прихильність до себе в очах усіх, хто бачив її.
16. І взяли Естер до царя Артаксеркса, до царського дому його, десятого місяця, себто місяця тевет, сьомого року його царювання.
17. І покохав цар Естер понад усіх жінок, і вона мала прихильність і ласку від нього більшу, аніж інші дівчата, і він поклав царську корону на голову її і зробив її царицею замість Вашті.
18. І вчинив цар бучний бенкет для всіх князів своїх і для служників при ньому, – бенкет заради Естери, і вчинив пільгу провінціям, і роздав дари за маєтністю царя.
19. І коли вдруге були зібрані дівчата, і Мордехай сидів біля брами царської,
20. Естер усе ще не сказала про свою рідню, і про народ свій, як наказав їй Мордехай; а слово Мордехая Естер виконувала тепер так само, як і тоді, коли була його вихованкою.
21. У той час, як Мордехай сидів біля брами царської, два царських євнухи, Біґтан і Тереш, що стерегли порога, мали недобрий замір накласти руку на царя Артаксеркса.
22. Довідавшися про це, Мордехай повідомив цариці Естер, а Естер переказала те цареві, і що повідав те Мордехай.
23. Було вчинене слідство, справу виявили як таку, що мала місце, і їх обидвох повісили на дереві. І це було записано в книгу хронік перед обличчям царя.

3

Естер 3


1. Потому звеличив цар Артаксеркс Ґамана, сина Гамедатового, аґаґʼянина, і підніс його, і поставив його крісло понад усіх князів, котрі в нього.
2. І всі служники царя, котрі були біля царської брами, вклонялися і падали на коліна перед Ґаманом, бо так наказав цар. Тільки Мордехай не кланявся і не падав ниць.
3. І говорили служники при цареві, котрі біля царської брами, Мордехаєві: Нащо ти переступаєш повеління царські?
4. Та оскільки вони дорікали йому щодня, а він не слухав їх, то вони доповіли Ґаманові, аби переконатися, чи не відступить од свого слова Мордехай, бо він повідав їм, що він юдей.
5. І коли побачив Ґаман, що Мордехай не кланяється і не падає ниць перед ним, то спалахнув гнівом Ґаман.
6. І видалося йому нікчемним накласти руку на одного Мордехая; оскільки сказали йому, з якого народу Мордехай, то задумав Ґаман винищити всіх юдеїв, котрі були у всьому царстві Артаксеркса, як народ Мордехаїв.
7. Першого місяця, котрий є місяць нісан, дванадцятого року царя Артаксеркса, кидали пур, себто жереба, перед Ґаманом день при дні, місяць при місяці, і випав жереб на дванадцятий місяць, себто, місяць адар.
8. І сказав Ґаман цареві Артаксерксу: Є один народ, розкиданий і розпорошений поміж народами по всіх провінціях царства твого; і закони їхні різняться від законів усіх народів; і законів царських вони не виконують; і цареві не варто лишати їх у такому стані.
9. Якщо цареві бажано, то нехай буде написано винищити їх; і десять тисяч талантів срібла я відважу в руки урядовців, щоб занесли до царської скарбниці.
10. Тоді зняв цар персня свого з руки своєї і віддав його Ґаманові, синові Гаммедатовому, аґаґʼянинові, супротивникові юдеїв.
11. І сказав цар Ґаманові: Віддаю тобі це срібло і народ; вчини з ним, як тобі заманеться.
12. І прикликані були писарі царські першого місяця, тринадцятого дня його, і написано було, як наказав Ґаман, до сатрапів царевих і до намісників над кожною провінцією, і до князів кожного народу, до кожної округи письмом її і до кожного народу мовою його: усе було написано від імені царя Артаксеркса і засвідчене царським перснем.
13. І були послані листи через гінців по всіх провінціях царських, щоб забити, погубити і винищити всіх юдеїв, малого і старого, дітей і жінок. Одного дня, тринадцятого дня дванадцятого місяця, себто місяця адара, а маєтності їхні пограбувати.
14. Копію з цього указу мусили відпровадити до кожної провінції як закон, оголошуваний для всіх народів, щоб вони були напоготові до того дня.
15. Гінці подалися квапливо із царевим наказом. Оголошений був указ у Сузах, столичному місті; і цар, і Ґаман сиділи і пили, а місто Сузи було в замішанні.

4

Естер 4

Піст і скорбота в юдеїв.


1. Коли Мордехай довідався про все, що учинялося, роздер одежу свою, і накинув на себе веретище і посипав на себе попелом; і вийшов на середину міста, і заволав щосили з великою гіркотою.
2. І дійшов Мордехай до царської брами; бо не можна було входити через царські ворота у веретищі.
3. Так само і в кожній провінції, куди лише доходило повеління царя і указ його, було значне ремствування у юдеїв, і піст, і плачі, і волання, а веретище і попіл були для багатьох ложем.
4. І прийшли служниці Естери і керуючі її, і повідали їй, і вельми затривожилася цариця, і послала одежу, щоби Мордехай зодягнув її, і скинув із себе веретище своє; але він не прийняв.
5. Тоді покликала Естер Гатаха, одного з керуючих двором царя, котрого він приставив до неї, і наказала йому довідатися у Мордехая: що це і з якої причини це?
6. І пішов Гатах до Мордехая на міський майдан, котрий перед царською брамою.
7. І розповів йому Мордехай про все, що з ним сталося, і про кількість срібла, котре обіцяв Ґаман відважити до скарбниці царської за юдеїв, аби лиш винищити їх.
8. І віддав йому копію указу, оголошеного в Сузах, про винищення їх, аби показати Естері і щоб дав їй знати про все; причому наказував їй, щоб вона пішла до царя і благала його про помилування і просила за народ свій.
9. І прийшов Гатах, і переказав Естері слова Мордехая.
10. І сказала Естер Гатахові; і послала його сказати Мордехаєві:
11. Усі служники цареві і народи у провінціях царських знають, що кожному, і чоловікові, і жінці, хто зайде до царя у внутрішній двір, якщо не буде покликаний, суд один – смерть; тільки той, до кого простягне цар своє золоте жезло, залишиться живий. А мене не кликали до царя ось уже тридцять днів.
12. І переказали Мордехаєві слова Естері.
13. І наказав Мордехай відповісти Естері: Не будь певна подумки, що ти одна врятуєшся в домі царському із усіх юдеїв.
14. Якщо ти змовчиш о цім часі, то воля і визволення прийдуть для юдеїв з іншого місця, а ти і дім твого батька загинете. І хто відає, чи не для такої пори ти й досягла чину царського?
15. І сказала Естер у відповідь Мордехаєві:
16. Іди, збери усіх юдеїв, що в Сузах, і постіться заради мене, і не їжте, і не пийте три дні, ні вдень, ані вночі, і я зі служанками своїми буду також поститися, а потім піду до царя, хоч це супроти закону, і, якщо доведеться загинути, то загину.
17. І пішов Мордехай, і вчинив, як наказала йому Естер.

5

Естер 5

Мужність Естер.


1. Третього дня Естер одяглася по-царськи, і постала вона на внутрішньому подвірʼї царського дому, навпроти царевого дому; а цар сидів тоді на царському троні своєму, у царевому домі, навпроти входу до дому. Коли цар побачив царицю Естер, що стояла на подвірʼї, вона знайшла милість в очах його.
2. І простягнув цар до Естері золоте берло, котре було в руці його, і підійшла Естер, і торкнулася кінця берла.
3. І сказав їй цар: Що сталося, царице Естер? У тебе є прохання до мене? Навіть, як забажаєш, половина царства належатиме тобі.
4. І сказала Естер: Якщо цареві бажано, нехай прийде цар з Ґаманом сьогодні на бенкет, котрого я вчиню йому!
5. І сказав цар: Швидше покличте Ґамана, щоб учинити за словом Естер. І прийшов цар з Ґаманом на бенкет, котрого вчинила Естер.
6. І сказав цар Естері, як пили вино: Яке пожадання твоє? Ти матимеш бажане. І яке в тебе прохання? Навіть, як зажадаєш половину царства, воно справдиться.
7. І відповідала Естер, і сказала: Ось моє бажання і моє прохання:
8. Якщо знайшла я прихильність в очах царя, і якщо царева воля задовольнити бажання моє і виконати прохання моє, то нехай цар із Ґаманом прийдуть на бенкет, котрого я вчиню для них, і завтра я звершу за словом царя.
9. І вийшов Ґаман того дня веселий і в доброму настрої. Та коли побачив Ґаман Мордехая біля брами царської, і той не підвівся і з місця не зрушив перед ним, тоді виповнився Ґаман гнівом на Мордехая.
10. А проте упокорив себе Ґаман. І коли прийшов до свого дому, то наказав покликати друзів своїх і дружину свою Зереш.
11. І розповів їм Ґаман про великі маєтності свої, про численних синів своїх, і про все те, як звеличив його цар і як підніс його над князями і служниками царськими.
12. І сказав Ґаман: Навіть цариця Естер нікого не покликала з царем на бенкет, котрого вона вчинила, окрім мене; тож і назавтра я покликаний до неї з царем.
13. А проте всього цього не досить для мене, доки я бачу Мордехая юдея, що сидить біля брами царської.
14. І сказала йому Зереш, дружина його, і всі друзі його: Нехай приготують деревʼяну високу шибеницю на пʼятдесят ліктів, і вранці скажи цареві, аби повісили Мордехая на ній; а тоді весело йди на бенкет із царем. І сподобалося це слово Ґаманові, і він приготував шибеницю.

6

Естер 6

Ґаман виявляє честь Мордехаєві.


1. Тієї ночі Господь відібрав сон у царя, і він зажадав принести памʼятну Книгу щоденних записів; і читали їх перед царем.
2. І знайдено там, яким чином повідомив Мордехай про Біґдана і Тереша, двох євнухів царських, охоронців при брамах, які змовилися покласти руку на царя Артаксеркса.
3. І сказав цар: А якою честю пошановано Мордехая на відзнаку за це? І сказали слуги цареві, котрі були служниками його: Нічого йому не вчинено.
4. І сказав цар: Хто на подвірʼї? А Ґаман прийшов тоді на зовнішнє подвірʼя царського дому поговорити з царем, аби повісили Мордехая на дереві, котре він приготував для нього.
5. І сказали юнаки цареві: Ось, Ґаман стоїть у дворі. І сказав цар: Нехай зайде.
6. І зайшов Ґаман. І сказав йому цар: А що вчинити тому чоловікові, котрого цар бажає відзначити пошануванням? Ґаман подумав у серці своєму: Кого іншого забажає цар пошанувати, окрім мене?
7. І сказав Ґаман цареві: Того чоловіка, котрого цар захоче відзначити пошануванням, треба вшанувати так:
8. Нехай принесуть шати царські, в котрі зодягається цар, і приведуть коня, на котрому цар їздить, покладуть царську корону на голову його,
9. І нехай віддадуть шати і коня в руки одному з найперших князів царських, і нехай зодягнуть того чоловіка, котрого цар бажає відзначити пошануванням, і виведуть його на коні на міський майдан і проголосять перед ним: Так учиняється тому чоловікові, котрого цар бажає відзначити пошануванням!
10. І сказав цар Ґаманові: Негайно візьми царську одежу і коня, як ти сказав, і вчини це Мордехаєві юдеєві, що сидить біля царської брами; нічого не облиши з усього, що ти говорив!
11. І взяв Ґаман шати і коня, і зодягнув Мордехая, і вивів його на коні на міський майдан, і проголосив перед ним: Так учинено тому чоловікові, котрого цар бажає відзначити пошануванням!
12. І повернувся Мордехай до царської брами. А Ґаман поспішив до свого дому, зажурений, і прикривши голову.
13. І переповів Ґаман дружині своїй Зереш, і всім друзям своїм про все, що сталося з ним. І сказали йому мудраки його і Зереш, дружина його: Якщо з юдейського насіння Мордехай, перед котрим ти почав падати, то не подужаєш його, а напевне упадеш перед ним.
14. Вони ще розмовляли з ним, як прийшли царські євнухи і поспішили відвести Ґамана на бенкет, котрого вчиняла Естер.

7

Естер 7

Бенкет в Естер. Страта Ґамана.


1. І прийшов цар з Ґаманом на бенкет до Естер.
2. І знову сказав цар Естері другого дня під час бенкету: Яке в тебе бажання, царице Естер? Воно справдиться: яке прохання твоє? Навіть, якщо зажадаєш половину царства, воно справдиться.
3. І відповідала цариця Естер, і сказала: Якщо я знайшла прихильність в очах твоїх, то нехай мені буде дароване життя моє, за бажанням моїм, і народ мій, на прохання моє!
4. Тому що продані ми, я і народ мій, на винищення, убивство і загибель. Якби нас продали були в раби і рабині, я змовчала б, хоч ворог не відшкодував би збитків царя.
5. І відповідав цар Артаксеркс і сказав цариці Естері: Що це за один, і де той, що наважився в серці своєму вчинити отак?
6. І сказала Естер: Ворог і супротивник – це злющий Ґаман! І Ґаман затремтів перед царем і царицею.
7. А цар підхопився у гніві своєму з бенкету, і пішов до саду при палаці. А Ґаман лишився благати за життя своє царицю Естер, тому що бачив, що загрожує йому велике лихо від царя.
8. Коли цар повернувся із саду до палацу у дім бенкету, Ґаман припав до ложа, на котрому сиділа Естер. І сказав цар: Навіть збезчестити царицю зажадав у домі моєму! Коли це слово вийшло з уст царя, – то закрили обличчя Ґаманові!
9. І сказав Харвона, один з управителів перед царевим лицем: Ось і дерево, котре приготував Ґаман для Мордехая, який говорив доброзичливе для царя, стоїть біля дому Ґамана, висотою на пʼятдесят ліктів. І сказав цар: Повісьте його на ньому.
10. І повісили Ґамана на шибениці, котру він приготував для Мордехая. І гнів царя упокорився.

8

Естер 8

Піднесення Мордехая.


1. Того дня цар Артаксеркс віддав цариці Естері дім Ґамана, ворога юдеїв; а Мордехай став перед цареве обличчя, бо Естер оповіла, хто він для неї.
2. І зняв цар свого персня, котрого він забрав від Ґамана, і віддав його Мордехаєві; а Естер настановила Мордехая доглядачем над Ґамановим домом.
3. І говорила Естер далі перед царем, і впала до його ніг, і плакала, і благала його відвернути лихий замір аґаґʼянина Ґамана і задум його, котрий він мав супроти юдеїв.
4. І протягнув цар до Естери золоте берло; і підвелася Естер, і стала перед обличчя царя,
5. І сказала: Якщо цареві бажано, і якщо я знайшла прихильність перед ним, і справедлива ця справа перед царем, і подобаюся я очам його; то нехай буде написано, щоб завернули листи аґаґʼянина Ґамана, Гаммедатового сина, котрі написав він про винищення юдеїв по всіх провінціях царевих.
6. Бо, як я можу дивитися на лихо, котре спіткає мій народ, і як я можу пережити загибель моїх рідних?
7. І сказав цар Артаксеркс цариці Естер і Мордехаєві юдеєві: Ось я дім Ґаманів віддав Естері, і його самого повісили на дереві за те, що він клав руку свою на юдеїв;
8. Напишіть і ви про юдеїв, що вам бажано, від ймення царя, і засвідчіть царським перснем: бо листи, написані від ймення царя і засвідчені перснем царським не можна нікому відмінити.
9. І покликали тоді царевих писарів третього місяця, себто місяця сівана, двадцять третього дня його, і написано було все так, як наказав Мордехай, до юдеїв і до сатрапів, і намісникам та старшинам провінцій від Індії до Ефіопії, до ста двадцяти семи провінцій і до кожної провінції письмом її і до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім письмом і мовою їхньою.
10. І написав він від ймення царя Артаксеркса, і засвідчив царевим перснем, і послав листи через гінців на конях, на верблюдах і мулах царських,
11. Про те, що цар дозволяє юдеям, які мешкають у будь-якому місті, зібратися і стати на захист життя свого, знищити, вбити і вигубити всіх сильних в народі і в провінції, котрі вороже ставляться до них, дітей і дружин, і майно їхнє пограбувати
12. Одного дня по всіх провінціях царя Артаксеркса тринадцятого дня дванадцятого місяця, себто місяця адар.
13. Копію з цього указу відіслати до кожної провінції, як закона, оголошуваного для всіх народів, щоб юдеї були готові на той день до помсти ворогам своїм.
14. Гінці, які поїхали верхи на прудких конях царських, помчали швидко й квапливо, з царевим повелінням. Оголошений був указ і в Сузах, столичному місті.
15. І Мордехай вийшов від царя в царських шатах, блакитних та білих, і в чималій золотій короні, у мантії з пурпурового вісону. І Сузи раділи і втішалися.
16. А в юдеїв було це світле свято, і радість, і веселощі, і честь.
17. І в кожній провінції, і в кожному місті, на кожному місці, куди лиш доходило повеління царя і указ його, була радість в юдеїв і веселощі, бенкетування і святковий день. І багато людей з-поміж народів стали юдеями, бо на них напав страх перед юдеями.

9

Естер 9

Помста юдеїв ворогам.


1. Дванадцятого місяця, себто місяця адар, тринадцятого дня його, котрого настав час звершитися наказові царя і указові його, того дня, коли сподівалися супротивники юдеїв узяти владу над ними, а сталося навпаки, що самі юдеї взяли владу над ворогами своїми,
2. Зібралися юдеї в містах своїх, по всіх провінціях царя Артаксеркса, щоб накласти руку на ненависників своїх; і ніхто не міг встояти перед ними, тому що страх перед ними напав на всі народи.
3. І всі князі в провінціях, і сатрапи, і намісники, і виконавці царських справ підтримували юдеїв, тому що спіткав їх страх перед Мордехаєм.
4. Бо великим був Мордехай у домі царя, і слава про нього покотилася по всіх провінціях, оскільки цей чоловік, Мордехай, підносився й підносився.
5. І винищували юдеї ворогів своїх, витинаючи мечем, умертвляли і вигублювали, і вчиняли з ворогами своїми за своєю волею.
6. У Сузах, місті столичному, умертвили юдеї і повигублювали пʼятсот чоловіків;
7. І Паршандату, і Далфона, і Аспату,
8. І Пората, і Адалію, і Арідата,
9. І Пармашту, і Арісая, і Арідая, і Вайзата,
10. І десятьох синів Ґамана, Гаммедатового сина, ворога юдеїв, забили, а на грабунок не простягли руки своєї.
11. Того ж дня доповіли цареві про число забитих в Сузах, столичному місті.
12. І сказав цар цариці Естер: У Сузах, місті столичному, умертвили юдеї і вигубили пʼятсот чоловіків і десятьох синів Ґамана; а що вчинили вони в інших провінціях? І яке пожадання твоє? Воно буде справджене.
13. І сказала Естер: Якщо цареві бажано, то нехай буде дозволено юдеям, котрі в Сузах, чинити те саме й завтра, що сьогодні, і десятьох синів Ґаманових нехай повісять на дереві.
14. І наказав цар учинити так; і виданий указ в Сузах про це, і десятьох синів Ґаманових повісили.
15. І зібралися юдеї, котрі в Сузах, також і чотирнадцятого дня місяця адара, і умертвили в Сузах триста чоловіків, а на грабунок не простягли свої руки.
16. І інші юдеї, що мешкали в царевих провінціях, зібралися стати на захист свого життя, і мати спокій від своїх ворогів, і умертвили із супротивників своїх сімдесят пʼять тисяч, а на грабунок не простягли руки своєї.
17. Це сталося тринадцятого дня місяця адара; а чотирнадцятого дня цього ж таки місяця вони заспокоїлися і вчинили його днем бенкетування і веселощів.
18. А юдеї, котрі в Сузах, зібралися тринадцятого дня його і чотирнадцятого дня його, а пʼятнадцятого дня його заспокоїлися і вчинили його днем бенкетування і веселощів.
19. Тому юдеї сільські, що мешкають у поселеннях відкритих, проводять чотирнадцятий день місяця адара у радості і бенкетуванні, надсилаючи дарунки одне одному.
20. І описав Мордехай оці події, і послав листи до всіх юдеїв, котрі в провінціях царя Артаксеркса, до близьких і до далеких.
21. Про те, щоб вони започаткували щорічне святкування в себе чотирнадцятого дня місяця адара і пʼятнадцятого дня його,
22. Як таких днів, за котрих юдеї стали убезпечені від ворогів своїх, і як за такого місяця, за котрого перетворилася у них печаль на радість і ремствування – на день святковий, – щоб учинили їх днями бенкетування і веселощів, надсилаючи дарунки одне одному і милостиню убогим.
23. І прийняли юдеї те, що вже самі почали робити, і про що Мордехай написав до них,
24. Як Ґаман, син Гаммедатів, ворог усіх юдеїв, замірився вигубити юдеїв, і кидав жереба, про винищення і згубу їхню,
25. Та оскільки Естер дійшла до царя, то цар наказав новим листом, щоб злий замір Ґамана, котрого він задумав на юдеїв, повернувся на голову його, і щоб повісили його і синів його на дереві.
26. А тому й назвали ці дні Пурім, від ймення: Пур. Тому згідно з усіми словами цього листа і з тим, що самі бачили і до чого доходило в них,
27. Юдеї ухвалили і прийняли на себе, і на дітей своїх і на всіх, що приєдналися до них, незмінно щоб святкувати ці два дні, за приписами про них і свого для них часу, щороку.
28. І щоби дні ці були в памʼятку і святкувалися в кожному поколінні і в кожному родові, в кожній провінції, і в кожному місті, і щоби дні ці, Пурім, не відмінялися у юдеїв, і памʼять про них не щезла в дітей їхніх.
29. Написала також цариця Естер, донька Авіхаїлова, та юдей Мордехай з усією вимогливістю, щоб виконували цього нового листа про Пурім.
30. І послали вони листи до всіх юдеїв, до ста двадцяти семи провінцій Артаксерксового царства, зі словами миру і правди.
31. Щоб вони несхитно дотримувалися тих днів Пурім свого часу, котрого установив для них юдей Мордехай і цариця Естер, і як вони самі призначили їх для себе і для дітей своїх за днів посту і благання.
32. Отак повеління Естери утвердило це слово про Пурім, і воно записане в книгу.

10

Естер 10

Закінчення.


1. Потім наклав цар Артаксеркс податок на землю і на острови морські.
2. А втім, усі справи сили його і могутности його, і виразний опис величчя Мордехаєвого, як підніс його цар, – ось вони описані в Книзі Літопису царів мідійських та перських.
3. Так само, як і те, що юдей Мордехай був другим після царя Артаксеркса і великим у юдеїв і улюбленим у багатьох братів своїх, бо шукав добра народові своєму і говорив на користь усьому племені своєму.