ЙоваПсалми 1-50Псалми 51-100Псалми 101-150Притчі
ЕкклезіястаПісня ПіснейПлач Єремії

Книги повчальні

Із староєврейського канону в християнський перейшло шість книг повчальних. Вони являють класичні зразки священної “поезії”. Виникнення і розвиток цього роду поезії викликано тим, що вона слугувала вираженням ставлення до Бога як окремих осіб, так і всього Ізраїля; віра в Бога і відданість Йому виливалися або в пісні — Псалми, Пісня Пісень, Плач Єремії, або в афоризмах, складених віршами Соломоном та іншими мудраками. Книга Йова чудово поєднує лірику з повчанням. Поетичні місця є також і в книгах пророків.
Форма давньоєврейської поезії — оригінальний паралелізм, оснований на рифмі-співзвуччі і не на ритміці чергування наголосів, а на повторі однієї і тієї ж думки — синоніму (Пс.9:10)І буде Господь притулком пригнобленому, сховком на час скорботи., або поєднанні в одну строфу двох протилежностей (антитез) (Пс.1:6)Бо відає Господь шлях праведних, а стежка нечестивих загине., нарешті — на розвитку і доповненні однієї і тієї ж думки відповідними виразами (синтез) (Йов.11:18)Він є вищий за небеса, – що можеш учинити? Глибший за шеол, – про що можеш дізнатися?. Строфи у псалмах іноді уриваються приспівом (Псалми 41 та 42). Початок давньоєврейської поезії сягає часів Мойсея (Пісня Мойсея: П.Зак.31:30; 32:1-43). Розквітом поезії була епоха Давида-Соломона.