Перша книга Літопису

Головна Бут Вих Лев Чис П.Зак ♦ І.Нав Суд Рут 1Цар 2Цар 3Цар 4Цар 1Літ 2Літ ♦ Єздр Неєм Ест Йова Псал Прит Екк П.Пісн ♦ Ісаї Єрем Пл.Єр Єзек Дан Осії Йоїла Ам Овд Йони Міх Наум Авак Соф Огія Зах Малах ♦ Мат Мрк Лук Іван ♦ Діян Яков 1Пет 2Пет 1Ів 2Ів 3Ів Юди Рим 1Кор 2Кор Гал Ефес Фил Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тита Филм Євр Одкр

5. Сини Яфетові: Ґомер, і Маґоґ, і Мадай, і Яван, і Тувал, і Мешех, і Тірас.

7. Сини Яванові: Еліша й Таршіш, Кіттім і Доданім.

9. Сини Кушеві: Шева, і Хавіла, і Савта, і Раама, і Савтеха. А сини Рамині: Шева, і Дедан.

10. А Куш породив Німрода, – цей започаткував велетнів на землі.

11. Міцраїм породив Лудима, Анаміма, Летавіма, Нафтухіма,

12. Патрусіма, Каслухіма, від котрого започаткувалися филистимляни і Кафторима.

13. Ханаан породив Сидона, свого первістка, і Хета,

17. Сини Сима: Елам, Ашшур, Арпахшад, і Луд, і Арам. Сини Арама: Уц, Хул, Ґетер і Мешех.

18. Арпахшад породив Шалаха, а Шалах породив Евера.

19. У Евера народилося два сини: ім’я одному Пелеґ, бо за його днів стався поділ землі; а ім’я братові його – Йоктан.

20. А Йоктан породив Алмодада і Шелефа, і Хацар-Мавета, і Єраха,

23. і Офіра, і Хавілу, і Йовава, – усі вони сини Йоктанові.

29. Ось їхні нащадки: первісток Ізмаїлів Невайот, і Кедар, і Адбеїл, і Мівсам.

31. Єтур, Нафіш і Кедема, – оце сини Ізмаїлові.

32. Сини Кетури, Авраамової наложниці: Вона породила Зімрана і Йокшана, і Медана, і Мідіяна, і Їшбака, і Шуаха; а Йокшанові сини: Шева і Дедан.

33. Сини Мідіянові: Ефа і Ефер, і Ханох, і Авіда, і Елдаа, – це всі сини Кетури.

34. І породив Авраам Ісаака. Сини Ісаака: Ісав та Ізраїль.

35. Сини Ісава: Еліфаз, Реуїл, і Єуш, і Йолам, і Кора.

36. Сини Еліфаза: Теман і Омар, Цефі і Ґатам, Кеназ і Тімна, і Амалик.

38. А сини Сеїра: Лотан і Шовал, і Цівеон, і Ана, і Дішон, і Ецер, і Дішан,

39. Сини Лотана: Хорі і Гомам, а сестра у Лотана – Тімна.

40. Сини Шовала: Ал’ян і Манахад, і Евал, Шефі, і Онам. А сини Цівеонові: Айя і Ана.

41. Сини Ани: Дішон. А сини Дішонові: Хамран і Ешбан, і Їтран, і Керан.

42. Сини Ецерові: Білґан і Зааван, Яакан. Сини Дішона: Уц та Аран.

43. А це, власне, царі, які царювали на едомській землі, перед зацарюванням царя над синами Ізраїля: Бела, син Беорів, а ім’я його міста – Дінгава.

44. І вмер Бела, і зацарював по ньому Йовав, Зерахів син із Боцри.

45. І вмер Йовав, і зацарював по ньому Хушам, із краю теманитян.

46. І вмер Хушам, і зацарював по ньому Гадад, Бедадів син, котрий завдав поразки медіянітам на полі Моава; ім’я міста його: Авіт.

47. І вмер Гадад, і зацарював по ньому Самла, з Масреки.

48. І вмер Самла, і зацарював по ньому Саул, з Рехевот-Ганнагару.

49. І вмер Саул, і зацарював по ньому Баал-Ханан, Ахборів син.

50. І вмер Баал-Ханан, і зацарював по ньому Гадад; ім’я його міста – Раї, а ім’я дружини його – Мегетав’їл, донька Матреда, дочки Ме-Загавової.

51. І вмер Гадад. І були старшини в Едома: старший Тімна, старший Ал’я, старший Єтет.

52. Старший Оголівама, старший Ела, старший Пінон,

53. Старший Кеназ; старший Теман, старший Мівцар.

54. Старший Маґдіїл, старший Ірам, – оце старшини Едома.

1. А це – Ізраїлеві сини: Рубен, Симеон, Левій, і Юда, Іссахар, і Завулон,

3. Юдині сини: Ер, і Онан, і Шела, – троє народилося в нього від ханаанейки Бат-Шуї. І був Ер, первісток Юдин, небажаний в очах Господа; і Він умертвив його.

4. А Тамар, невістка його, породила йому Переца і Зераха, – усіх Юдиних синів – п’ятеро.

6. Сини Зерахові: Зімрі і Етан, і Геман, і Калкол, і Дера, усіх їх п’ятеро.

7. Сини Кармієві: Ахар, що навів лихо на Ізраїля, порушивши закляття.

9. Сини Хецронові, котрі народилися в нього: Єрахмеел і Рам, і Келувай.

10. А Рам породив Аммінадава, а Аммінадав породив Нахшона, старшину синів Юдиних.

11. А Нахшон породив Салму, а Салма породив Боаза.

12. А Боаз породив Оведа, а Овед породив Єссея!

13. А Єссей породив свого первістка Еліава, і Авінадава другого, і Шіму третього.

16. Сестри їхні: Церуя і Авіґаїл, Церуїні сини: Авішай і Йоав, і Аса-Ел – усіх троє.

17. Авіґаїл породила Амасу, а батько Амасин – Єтер, ізмаїлтянин.

18. А Калев, Хецронів син, породив зі своєю дружиною Азувою, а також із Еріот дітей. Ось сини її: Єшер і Шовав, і Ардон.

19. І вмерла Азува, а Калев узяв собі Ефрату, і вона породила йому Хура.

20. А Хур породив Урі, а Урі породила Бецаліїла.

21. А потім прийшов Хецрон до Махірової доньки, Ґілеадового батька, і він узяв її, (за дружину) – а він мав уже шістдесят літ; і вона породила йому Сеґува.

22. А Сеґув породив Яіра, і він мав двадцять троє міст у ґілеадському краю.

23. Але він узяв Ґешур та Арам з поселеннями Яіра, Кенат і залежні від нього міста, шістдесят міст. Усі ці міста сина Махіра, Ґілеадового батька.

24. А по Хецроновій смерті прийшов Калев до Єфрати, і Хецронова жінка Авійя породила йому Ашхура, батька Текої.

25. А сини Єрахмеела, Хецронового первістка, були: первісток Рам, і Буна, і Орен, і Оцем, Ахійя,

26. І була в Єрахмеела інша жінка, а ім’я їй Атара, – вона мати Онама.

27. А сини Рама, Єрахмеелового первістка, були: Маац і Ямін, і Екер.

28. А сини Онамові були: Шаммай і Яда. А сини Шаммая: Надав і Авішур.

29. А ім’я Авішуровій дружині – Авіхаїл, і вона породила йому Ахбана і Моліда.

30. А сини Надавові: Селед та Аппаїм, а Селед помер без дітей.

31. А сини Аппаїмові: Їш’ї; сини Їш’ї Шешан, а сини Шешанові – Ахлай.

32. А сини Яди, Шаммаєвого брата: Єтер і Йонатан. І помер Єтер без дітей.

33. А Йонатанові сини: Пелет і Заза, – оці були сини Єрахмеелові.

34. А в Шешана не було синів, а лише доньки. Був у Шешана раб єгиптянин, а ім’я йому Ярха.

35. І дав Шешан рабові своєму Ярсі свою дочку за жінку, і вона породила йому Аттая.

36. А Аттай породив Натана, а Натан породив Завада.

37. А Завад породив Ефлала, а Ефлал породив Оведа.

39. А Азарія породив Хелеца, а Хелец породив Еласу.

40. А Еласа породив Сісмая, а Сісмай породив Шаллума.

41. А Шаллум породив Єкамію, а Єкамія породив Елішаму.

42. А сини Калева, Єрахмеелового брата: Меша, його первісток, він батько Зіфа. І сини Мареші, Хевронового батька.

43. А Хевронові сини: Корах і Таппуах, і Рекем, і Шама.

44. А Шама породив Рахама, Єракеамового батька, а Рекем породив Шаммая.

45. А сини Шаммаєві: Маон, а Маон був засновником Бет-Цура.

46. А Ефа, наложниця Калева, породила Харана і Моцу, і Ґазеза. А Харан породив Ґазеза.

47. А сини Єгдаєві: Регем і Йотам, і Ґешан, і Фелет, і Ефа, і Шааф.

48. Калевова наложниця Мааха породила Шевера і Тірхату.

49. І породила вона Шаафа, батька Мадманни, Шеву, батька Махбени, і батька Ґів’и. А донька Калевова – Ахса.

50. Оце були сини Калева, сина Гура, первістка Ефрати: Шовал, батько Кір’ят-Єаріму.

51. Салма, батько Віфлеєму, Гареф, батько Бет-Ґедара.

52. У Шовала, батька Кір’ят-Єаріма, були сини: Гарое, Хаці-Гамменухот,

53. А оце племена Кір’ят-Єаріма: їтряни, путяни, шуматяни, мішраяни, – від них пішли цоратяни і ештаоляни.

54. Сини Салма: Бет-Лехем, і нетофатяни, Атрот, Бет-Йоав, і хаці-гамменухотяни, цоряни.

55. А племена писарів, мешканців Ябецу, тіратяни, шіматяни, сухатяни, – вони кіняни, що походять від Хамата, батька Бет-Рехавового.

1. Сини Давида, які народилися йому в Хевроні, а саме: первісток – Амнон, від ізреелки Ахіноам; другий – Даниїл, від кармелійки Авігаїл;

2. Третій – Абішалом, – син Маахи, доньки Талмая, царя ґешурського; четвертий – Адонійя, син Хаґґіт;

3. П’ятий – Шефатія, від Авітал; шостий – Їтреам, від його дружини Еґли;

4. Шестеро народилися йому в Хевроні. І царював він там сім років і шість місяців, а тридцять три роки царював у Єрусалимі.

5. А оці народились йому в Єрусалимі: Шіма і Шовав, і Натан, і Соломон, – четверо од Вірсавії, Аміїлової доньки;

8. І Елішама, і Еліяда, і Еліфелет, – дев’ятеро.

9. Оце всі сини Давидові, окрім синів од наложниць. Сестра їхня Тамар.

10. Син Соломона – Рехавам, його син Авійя, його син – Аса, і його син – Йосафат.

11. Його син – Йорам, його син – Ахазія; його син Йоаш;

12. Його син – Амація, його син – Азарія, його син – Йотам.

13. Його син – Ахаз; його син Хізкійя, його син Манасія.

15. А сини Йосії: первісток – Йоханан, другий Єгояким, третій – Седекія, четвертий – Шаллум.

16. А сини Єгоякимові: Єхонія – син його, та син його Седекія.

18. І Малкірам, і Педая, і Шенаццар, Єкам’я, Гошама, і Недав’я.

19. А сини Педаї: Зоровавель і Шім’ї. А сини Зоровавеля: Мешуллам і Хананія, і сестра їхня Шеломіт.

20. І Хашува, і Огел, і Верех’я, і Хасад’я, Юшав-Хесед, – п’ятеро.

21. А сини Хананії: Пелатія та Єшая, сини Рефаї, сини Арнонові, сини Овадії, сини Шеханії.

22. А сини Шеханії: Шемая. А сини Шемаї: Хаттиш, і Їґал, і Баріах, і Неарія, і Шафат, – шестеро.

23. А сини Неарії: Еліоенай і Єзекія, і Азрікам, – троє.

24. А сини Еліоенаєві: Годавія і Ел’яшів, і Пелая, і Аккув, і Йоханан, і Делая, і Анані, – семеро.

1. Сини Юдині: Перец, Хецрон і Кармі, і Хур, і Шовал.

2. А Реая, син Шовалів, породив Яхата, а Яхат породив Ахумая та Лахада, – оце від них племена цоратян.

3. А оці сини Аві-Етамові: Ізреел і Їшма, і Їдбаш, а ім’я їхньої сестри Гаццелелпоні.

4. А Пенуїл – батько Ґедора, а Езер – батько Хуші. Оце сини Хура, Ефраїмового первістка, від батька Віфлеєму.

5. А в Ашхура, батька Текої, було дві дружини: Хела і Наара.

6. І породила йому Наара Ахуззама і Хефера, і Темені, і Ахаштарі, – оце сини Наарині.

8. А Коц породив Анува і Гаццовеву, і племена Ахархела, сина Гарумового.

9. А Ябец був поважніший від своїх братів, і мати його дала йому ім’я Ябец, кажучи: Я породила його з болю.

10. І зголосився Ябец до Бога Ізраїля, кажучи: О, якби Ти благословив мене Твоїм благословенням, розширивши володіння мої, і рука Твоя була зі мною, оберігаючи мене від лиха, щоб я не страждав! І Бог послав йому все, чого він просив.

11. А Келув, брат Шухи, породив Меріха, – він батько Ештона.

12. А Ештон породив Бет-Рафу, і Пасеаха, і Техінну, батька міста Нахаша. Це мешканці Рехи.

13. Сини Кеназа: Отніїл і Серая; а сини Отніїлові: Хатат і Меонотай.

14. А Меонотай породив Офру, а Серая породив Яава, батька Ремісничої Долини, бо вони були ремісниками.

15. А сини Калева, Єфуннеєвого сина: Іру, Ела та Наам. А Елин син – Кеназ.

16. А сини Єгаллел’їлові: Зіф і Зіфа, Тір’я та Асар’їл.

17. А сини Езри: Єтер і Меред, і Ефер, і Ялон. Оце сини Біт’ї, фараонової доньки, що взяв Меред; і вона зачала й породила Міряма, і Шаммая, і Їшбаха, батька Ештемої.

18. І дружина його юдейка породила Ереда, батька Ґедору, і Хевера, батька Сохо, і Єкутіїла, батька Заноаха.

19. А сини дружини Годійї, сестри Нахама, батька ґарм’янина Кеїли та маахатянина Ештемоа,

20. А сини Симеонові: Амнон і Рінна, Бен-Ханан, і Тілон. А сини Їш’ї: Зохет і Бен-Зохет.

21. Сини Шели, Юдиного сина: Ер, батько Лехи і Лада, батько Мареші, і родини, які виготовляли вісон, із дому Ашбеа.

22. І Йокін і мешканці Козеви, і Йоаш; Сараф, що володіли Моавом, і Яшуві-Лехем. Але це події давні.

23. Вони були гончарами, і споживали також із садків та городів; вони жили там у царя для його робіт.

24. Сини Симеонові: Немуїл і Ямім, Ярів, Зерах, Саул,

25. Його сини: Шаллум, його син – Мівсам, його син – Мішма.

26. А сини Мішми: Хаммуїл – син його, а його син – Заккур, його син – Шім’ї.

27. А в Шім’ї було шістнадцять синів та шестеро доньок, а брати його не мали багатьох синів, і увесь рід їхній не був такий численний, як рід синів Юдиних.

28. Вони замешкали у Беер-Шеві, і в Моладі, і в Хацар-Шуалі,

31. і в Бет-Меркавоті, і в Хацар-Сусімі, і в Бет-Бір’ї, і в Шаараїмі, – оце їхні міста аж до зацарювання Давидового,

32. Із осадами їхніми: Етам і Аїн, Ріммон, і Тохен, і Ашан, – п’ятеро міст.

33. А всі їхні поселення, що навколо тих міст, аж до Баалу; це місця їхнього осідку та родоводи їхні.

35. І Йоїл, і Єгу, син Йошів’ї, сина Сераї, сина Асіїлового,

36. І Еліоенай, і Якова, і Шохая, і Асая, і Адіїл, і Єсіміїл, і Беная;

37. І Зіза, син Шіф’ї, сина Аллона, сина Єдаї, сина Шімрі, сина Шемаї.

38. Це ті, що були князями своїх племен, а дім батьків їхніх розділився на багато пагіння.

39. І пішли вони до Мево-Ґедору, аж до східної сторони долини, аби пошукати пасовищ для своїх отар.

40. І знайшли вони пасовисько рясне і щедре, і землю широкополу й мирну, бо до них замешкало там лише небагато хаматян.

41. І пішли ці, записані на ймення за днів Єзекії, царя Юдиного, і винищили там меунітів, і винищили їх назавжди, бо там були пасовиська для отар їхніх.

42. А з них, Симеонових синів, пішли до гори Сеїр п’ятсот чоловіків, а Палатія, і Неарія, і Рефая, і Уззіїл, сини Їш’ї, були на чолі їх.

43. І вони понищили там останок урятованих амаликитян, і живуть там донині.

2. Бо Юда був найсильнішим серед братів своїх, і вождь від нього, але першість перенесено на Йосипа.

3. Сини Рубена, первістка Ізраїля: Ханох, і Паллу, Хецрон і Кармі.

4. Йоїлові сини: Шемая – син його, його син Ґоґ, син його – Шім’ї.

5. Його син Міха, син його – Реая, син його – Баал.

6. Його син Беера, котрого забрав у полон Тіґлат-Пілнесер, цар асирійський. Він був князем Рубенівців.

7. І брати його, за племенами їхніми, за родовим списком їхнім, були: головний – Єіїл, потім Захарія.

8. А Бела, син Азаза, сина Шеми, Йоїлового сина, – він мешкав в Ароері – аж до Нево та Баал-Меона.

9. А на схід він сидів аж до виходу в пустелю, що починалася від ріки Єфрату, оскільки череди у ґілеадському краї стали численними.

10. За днів Саула вони вели війну з аґарянами, котрі загинули від їхньої руки; а вони почали жити в шатрах їхніх на всій місцині на схід від Ґілеаду.

11. А Ґадові сини мали осідки навпроти них у башанському краї аж до Салхи.

12. У Башані Йоїл був головний, а Шафам – другий, потім Янай, і Шафат.

13. А їхніх братів з родинами їхніми було семеро: Михаїл, і Мешуллам, і Шева, і Йорай, і Якан, і Зія, і Евер – семеро.

14. А оце сини Авіхаїла, сина Хурі, сина Яроаха, сина Ґілеада, сина Михаїла, сина Єшішая, сина Єхдо, сина Буза.

15. Ахі, син Авдіїла, сина Гунієвого, голови дому батьків їхніх.

16. Вони жили в Ґілеаді, в Башані та в залежних від нього містах і на усіх околицях Шарону, аж до кінця їхнього.

17. Усі вони були переписані за днів Йотама, Юдиного царя, і за днів Єровоама, царя Ізраїля.

18. У нащадків Рубена і Ґада і половини Манасіїного племени, людей військових, котрі носять щита і меча та натягають лука, і навчених війни, сорок чотири тисячі сімсот шістдесят, які виходили на війну.

19. І воювали вони з аґарянами, із Ітуром, із Нафішем, із Нодавом.

20. І надано було їм допомогу супроти них, і передані були в руки їхні аґаряни і все, що в них було. Бо вони під час бою зголосилися до Бога, і Він зачув їх, за те, що вони покладалися на Нього.

21. І захопили вони череди їхні: верблюдів п’ятдесят тисяч, із дрібної скотини двісті п’ятдесят тисяч, віслюків дві тисячі і сто тисяч душ людських.

22. Бо багато впало убитими, оскільки від Бога була битва оця. І мешкали вони на місці їхньому аж до переселення.

23. Нащадки половини Манасіїного племени замешкали в краї та розмножилися від Башану аж до Баал-Гермону й Сеніру, та гори Гермон. Їх було багато.

24. А оце старшини поколінь їхніх: Ефер і Їш’ї, і Еліїл, і Азріїл, і Їрмея, і Годавія, і Яхдіїл, – мужі потужні, мужі відомі, старшини родів своїх.

25. Та коли вони згрішили супроти Бога батьків своїх і почали блудодіяти слідом за божками народів тієї землі, яких Бог прогнав від лиця їхнього,

26. Тоді Бог Ізраїля пробудив духа Пула, царя асирійського, і духа Тіґлат-Пілнесера, царя асирійського, і він виселив рубенівців і ґадитян і половину коліна Манасіїного, і відпровадив їх у Халах і Хавор, і Хару, і до річки Ґозан, і там вони донині.

3. Діти Амрама: Аарон, Мойсей і Міріям. Сини Ааронові: Надав і Авігу, Елеазар та Ітамар.

4. Елеазар породив Пінхаса, Пінхас породив Авішую,

5. а Авішуя породив Буккі, а Буккі породив Уззі.

6. А Уззі породив Зерахію, а Зерахія породив Мерайота.

7. Мерайот породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.

8. А Ахітув породив Садока, а Садок породив Ахімааца;

9. А Ахімаац породив Азарію, а Азарія породив Йоханана.

10. А Йоханан породив Азарію, – це той, що був священником у Господньому домі, якого спорудив Соломон у Єрусалимі.

11. І Азарія породив Амарію, а Амарія породив Ахітува.

12. Ахітув породив Садока, а Садок породив Шаллума,

13. А Шаллум породив Хілкійю, а Хілкійя породив Азарію,

14. А Азарія породив Сераю, а Серая породив Єгоцадака.

15. А Єгоцадак пішов у полон, коли Господь переселив юдеїв та єрусалимлян рукою Навуходоносора.

17. Ось ймення синів Ґершомових: Лівні та Шім’ї;

18. Сини Кегатові: Амрам, і Їцгар, і Хеврон, і Уззіїл.

19. Сини Мерарієві: Махлі та Муші. Це нащадки Левія за племенами їхніми.

20. У Ґершома: Лівні, син його, Яхат, син його, Зімма, син його,

21. Його син, – Йоах, його син – Іддо, його син – Зерах, його син – Єатрай.

22. Сини Кегатові: Аммінадав, – син його, Корах – син його, Ассір – син його.

23. Його син – Елкана, син його – Ев’ясаф, син його – Ассір.

24. Тахат – син його, Уріїл – син його, Уззійя – син його та Саул – син його.

26. Елкана – його син; Цофай – син його, і Нахат – син його.

27. Еліяв – син його; Єрохам – син його, Елкана – син його.

28. Сини Самуїлові: первісток Йоїл, а другий – Авійя.

29. Сини Мерарієві: Махлі, його син – Лівні, його син – Шім’ї, його син – Узза.

30. Син його – Шіма, син його – Хаґґійя, син його – Асая.

31. Оце ті, котрих Давид настановив старшинами над співаками у домі Господньому, від часу, як поставили в ньому Ковчега.

32. Вони служили співаками перед скинією зібрання, аж доки Соломон не спорудив дому Господнього в Єрусалимі. І вони ставали на службу свою, за установленням своїм.

33. Ось ті, котрі ставали із синами своїми: із синів Кегатових – Геман, співак, син Йоїла, сина Самуїла.

34. Син Елкани, сина Єрохама, сина Еліїла, сина Тоаха;

35. Сина Цуфа, сина Елкани, сина Махата, сина Амасая.

36. Сина Алкани, сина Йоїла, сина Азарії, сина Цефанії;

37. Сина Тахата, сина Ассіра, сина Ев’ясафа, сина Кораха;

38. Сина Їцгара, сина Кегата, сина Леві, сина Ізраїля.

39. І брат його Асаф, що стояв праворуч нього: Асаф був сином Берехії, сина Шім’ї.

44. А сини Мерарі, брати їхні, що стояли ліворуч: Етам, син Кіші, сина Авді, сина Маллуха;

47. Сина Махті, сина Муші, сина Мерарі, сина Леві.

48. Брати їхні означені для всілякого служіння при домі Божому.

49. Тим часом, як Аарон та сини його спалювали на жертовнику усеспалення і на кадильному жертовнику, і звершували всіляке священнодійство у Святому Святих, і для очищення Ізраїля у всьому, як заповідав служник Божий Мойсей.

50. Ось сини Ааронові: Елеазар – син його, Пінхас – син його, Авішуя – син його,

51. Його син – Буккі, його син – Уззі, його син – Зерахія.

52. Мерайот – його син, Амарія – його син, Ахітув – його син.

54. І ось житла їхні за їхніми поселеннями, у їхніх межах: синам Аароновим, з роду Кегатового, оскільки жереб випав їм.

55. І дали їм Хеврон у Юдиному краї, і передмістя його довкола нього.

56. А землі усього міста і села його віддали Калевові, синові Ефунне.

57. Синам Аароновим віддали також міста-сховища: Хеврон і Лівну з їхніми передмістями, і Яттір, і Ештемоа, та пасовиська його.

58. І Хілен та пасовища його, Девір і пасовища його,

59. І Ашон та пасовища його, і Бет-Шемеш та пасовища його.

60. А від коліна Беньямінового – Ґеву та пасовища її, і Алемет та пасовиська його, і Анатот і пасовища його, – усіх їхніх міст в їхніх родах – тринадцять міст.

61. А решті Кегатових синів, із родин цього коліна, віддали за жеребом десять міст з наділу половини коліна Манасіїного.

62. А Ґершомовим синам, за родами їхніми від коліна Іссахарового, і від коліна Асирового, і від коліна Нафталі, і від коліна Манасіїного у Башані, виділено тринадцять міст.

63. Синам Мерарієвим за родами їхніми, від коліна Рубенового, і від коліна Ґадового, і від коліна Завулонового, виділено за жеребом дванадцять міст.

64. Отак дали Ізраїлеві сини левитам ті міста та пасовища їхні.

65. Дали вони за жеребом від коліна Юдиного, і від коліна синів Симеонових, і від коліна синів Беньямінових ті міста, котрим вони дали ймення.

66. А деяким племенам синів Кегатових дали міста від коліна Ефраїмового.

67. І дали їм міста сховищ: Сихем та пасовища його на горі Ефраїмовій, і Ґезер та пасовища його,

68. І Йокмеам та пасовища його, і Бет-Хорон, та пасовища його,

69. І Айялон та пасовища його, і Ґат-Ріммон та пасовища його.

70. І з половини Манасіїного коліна: Анер та пасовища його, і Білам та пасовища його – нащадкам решти синів Кегатових.

71. І синам Ґершомовим від роду половини коліна Манасіїного дали Ґолан у Башані і передмістя його, і Аштарот і передмістя його,

72. Від коліна Іссахарового – Кедеш та пасовища його, і Доврат і пасовища його.

73. І Рамот і пасовища його, і Анем, та пасовища його.

74. Від коліна Асирового – Машал та пасовища його, і Авдон та пасовища його.

75. І Хукок та пасовища його, і Рехов та пасовища його.

76. Від коліна Нафталі: Кедеш у Галілеї та пасовища його, і Хаммон та пасовища його, і Кір’ятаїм та пасовища його.

77. А решті синам Мерарієвим із Завулонового коліна: Ріммон та пасовища його, Фавор та пасовища його.

78. А на другому березі Йордану, навпроти Єрихону, на схід від Йордану, від коліна Рубенового дали Бецер у пустелі й пасовища його, і Ягца та пасовища її.

79. І Кедемот та пасовища його, і Мефаат і пасовища його.

80. Від коліна Ґадового – Рамот у Ґілеаді та пасовища його, і Маханаїм та пасовища його,

81. І Хешбон та пасовиська його, і Яазір та пасовиська його.

2. А Толині сини: Уззі і Рефая, і Єріїл, і Яхмай, і Ївсам, і Самуїл – старшини батьківських домів Толи, хоробрі вояки своїх родів. Число їх за Давидових днів – двадцять дві тисячі і шість сотень.

3. А сини Уззі: Їзрахія. А сини Їзрахії: Михаїл, і Овадія, і Йоїл, Їшшійя, – п’ятеро. Всі вони старшини.

4. У них, за родами їхніми, за поколіннями їхніми, було вишколеного війська до бою – тридцять шість тисяч; бо в них було багато дружин і синів.

5. А братів їхніх, по всіх Іссахарових родах, хоробрих вояків, було вісімдесят сім тисяч, – усі вони внесені до списків родів.

6. У Беньяміна: Бела, і Бекер, і Єдіяїл, – троє.

7. Сини Бели: Ецбон, і Уззі, і Уззіїл, і Єрімот, і Ірі, – п’ятеро старшин поколінь, люди войовничі. У списках родів записано їх двадцять дві тисячі тридцять чотири.

8. Сини Бехерові: Земіра і Йоаш, і Еліезер, і Еліоенай, і Омрі, і Єремот, і Авійя, і Анатот, і Алемет, – усе це Бехерові сини.

9. У родоводах їхніх, за їхніми нащадками, старшинами дому їхніх батьків, хоробрих вояків, – двадцять тисяч двісті.

10. Син Єдіяїла: Білґан, а сини Білґанові: Єуш, Беньямін, і Егуд, і Кенаана, і Зетан, і Таршіш, і Ахішахар.

11. Усі ці Єдіяїлові сини були старшинами поколінь, люди войовничі; сімнадцять тисяч двісті, було тих, що виходили на війну.

12. І Шуппім, і Хуппім, сини Іра, і Хушім, син Ахера.

13. Сини Нафталі: Яхцеиїл, і Ґуні, і Єцер, і Шаллум, – сини Білґи.

14. Сини Манасіїні: Асріїл, якого породила наложниця його арамійка; вона породила й Махіра, Ґілеадового батька.

15. Махір узяв за дружину сестру Хуппіма і Шуппіма, – а ім’я сестри їхньої Мааха, а ім’я другому – Целофхад. У Целофхада були тільки доньки.

16. І породила Мааха, дружина Махірова, сина і назвала ім’я йому – Переш, а ім’я братові його: Шареш. А сини його – Улам і Рекем.

17. Син Уламів: Бедан. Ось сини Ґілеада, сина Махіра, сина Манасіїного.

18. А сестра його Молехет породила Ішгода, і Авіезера, і Махлу.

19. А сини Шеміди були: Ахіян, і Шехем, і Лікхі, і Аніям.

20. А сини Ефраїмові: Шутелах, і Веред, син його, і син його Тахат, і син його Елада, і син його Тахат.

21. І син його Завад, і син його Шутелах, і Езер, і Елад. І повбивали їх люди Ґату, народжені в Краю, бо вони зійшли були забрати їхні череди.

22. І був у жалобі їхній батько Ефраїм численні дні, а брати його приходили його потішити.

23. Потім він увійшов до дружини своєї, і вона зачала і породила сина, і він назвав йому ім’я: Берія, бо лихо запопало його дім.

24. І донька у нього була – Шеера. Вона збудувала Бет-Хорон долішній і горішній, і Уззен-Шееру.

25. І син його Рефах, і Решеф, і син його Телах, і син його Тахан.

26. Син його Ладан, син його Аммігуд, син його Елішама,

28. Володіння їхні і місцями замешкання їхнього були: Бет-Ел, і належні йому міста, а на схід – Нааран, а на захід – Ґезер і належні йому міста, і Сихем та належні йому міста, аж до Ґази та належних до неї міст.

29. А в руках Манасіїних: Бет-Шеан, та належні йому міста, Танах і належні йому міста, Меґіддо та належні йому міста; Дор та належні йому міста, – у них замешкали сини Йосипа, Ізраїлевого сина.

30. Сини Асирові: Їмна, Їшва, і Їшві, і Берія, та сестра їхня Серах.

31. Сини Беріїні: Хевер, і Малкиїл, – він батько Бірзаіта.

32. А Хевер породив Яфлета, і Шомера, і Хотама, і сестру їхню Шую.

33. Сини Яфлетові: Пасах, і Бімхал, і Ашват, – оце сини Яфлетові.

34. А сини Шемерові: Ахі і Рогаґґа, Яхебба і Арам.

35. Сини Гелема, його брата: Цофах, і Їмна, і Шелеш, і Амал.

36. Сини Цофахові: Суах, і Харнефер, і Шуал, і Бері, і Їмра.

37. Бецер і Год, і Шамма, і Шілша, і Їтран, і Беера.

40. Усе це Асирові сини, старшини батьківських домів, вибрані лицарі вояки, старшини над старшинами. А в книгах родоводів війська було для війни, за підрахунками, двадцять шість тисяч чоловіків.

1. Беньямін породив Белу, первістка свого, другого Ашбелу, і третього – Ахраха,

6. А оце сини Ехудові: вони були старшинами дому батьків, мешканців Ґеви, яких переселили до Манахату:

7. Нааман, Ахійя, і Ґера – він їх переселив, і породив Уззу, та Ахіхуда;

8. А Шахараїм породив дітей на моавському полі потому, як він відпустив од себе своїх дружин Хушім і Баару.

9. І породив він від Ходеш, своєї дружини: Йовава, Цівію, Мешу, і Малкама.

10. І Єуц, Сохію, і Мірму, – це сини його, старшини батьківських домів.

11. А від Хушім він породив Авітува і Елпаала.

12. А сини Елпаалові: Евер, Мішам, і Шемер, – він збудував Оно і Лод та належні йому міста.

13. А Берія і Шема, – вони старшини дому батьків, мешканців Айялону; вони прогнали мешканців Ґату.

18. І Їшмерай, і Їзлія, і Йовав – сини Елпаалові.

27. І Яарешія, Елійя і Зіхрі, – сини Єрохамові,

28. Оце старшини дому батьків за їхніми нащадками, старшини, котрі сиділи в Єрусалимі.

29. А в Ґівоні сиділи: батько Ґівону, а ім’я його дружини – Мааха,

30. І первісток, син його Авдон і Цур, і Кіш, і Баал, і Надав,

32. А Міклот породив Шіму. І вони також сиділи в Єрусалимі, при братах своїх, зі своїми братами.

33. А Нер породив Кіша. А Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, і Малкішуя, і Авінадава, і Ешбаала.

34. А син Йонатанів – Мерів-Баал, а Мерів- Баал породив Міху.

36. А Ахаз породив Егоадду, а Єгоадда породив Алемета і Азмавета, і Зімрі; а Зімрі породив Моцу.

37. А Моца породив Бін’ю, його син – Рафа, його син – Еласа, його син – Ацел.

38. А в Ацела було шестеро синів, а оце їхні ймення: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар’я, і Овадія, і Ханан, – усі вони сини Ацелові.

39. А сини Ешека, брата його: первісток його Улам, другий – Єуш, третій – Еліфелет.

40. А Уламові сини були мужні, хоробрі вояки, які натягали луки, і мали багато синів, та онуків, – сто п’ятдесят. Усі вони з Беньямінових синів.

1. Отак були переписані усі ізраїльтяни за родами своїми, і ось вони записані у книзі царів Ізраїлевих. А Юдеї за беззаконня свої переселені до Вавилону.

2. Перші мешканці, котрі мешкали у володіннях своїх, по містах ізраїльських, були ізраїльтяни, священники, левити та нетінеї.

3. У Єрусалимі жили декотрі із синів Юдиних і з синів Беньямінових, і з синів Ефраїмових та Манасіїних.

4. Утай, син Аммігуда, сина Омрі, сина Імрі, сина Бані, з синів Переца, Юдиного сина.

5. Із синів Шілона: первісток Асая та сини його.

6. Із синів Зерахових – Єуїл та брати їхні – шістсот дев’яносто.

7. Із синів Беньямінових – Саллу, син Мешуллама, сина Годавії, сина Сенуї,

8. І Ївнея, син Єрохамів, і Ела, син Уззі, сина Міхрі, і Мешуллам, син Шефатії, сина Реуїла, сина Ївнійї,

9. І брати їхні за їхніми нащадками, – дев’ятсот п’ятдесят шість, – все це мужі – старшини батьків, дому батьків своїх.

11. А Азарія, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітава, – старший Божого дому.

12. І Адая, син Єрохама, сина Пашхура, сина Малкійї; і Масай, син Адіїла, сина Яхзери, сина Мешуллама, сина Мешіллеміта, сина Іммера;

13. І брати їхні, старшини домів своїх батьків – тисяча сімсот шістдесят, вельми старанні люди при служінні у Божому домі.

14. А з левитів: Шемая, син Хассува, сина Азрікама, сина Хашавії, з синів Мерарі;

15. І Бакбаккар, Хереш, і Балал, і Маттанія, син Міхи, сина Зіхрі, сина Асафа;

16. І Авадія, син Шемаї, сина Ґалала, сина Єдутуна; і Берехія, син Аси, сина Елкани, що мешкав у поселеннях нетофатян.

17. І брамники: Шаллум, і Аккув, і Талмон, і Ахіман, і брати їхні; Шаллум був старшиною.

18. І донині брамники при брамах царських, на схід, вони брамники, утримують сторожу синів Левійових.

19. А Шаллум, син Коре, сина Ев’ясафа, сина Кораха, і брати його з дому його батька, корахівці згідно з обов’язком, стерегли брами скинії, а їхні батьки були старшинами над військом Господнім та вартували при вході.

20. І Пінхас, син Елеазарів передніше був над ними старшим, і Господь був з ним.

21. Захарія, син Мешелемії, був брамником при вході до скинії заповіту.

22. Усіх їх, вибраних на брамників при порогах, було двісті дванадцять. Вони переписані по своїх поселеннях. Їх настановив Давид та Самуїл-ясновидець, за їхню вірність.

23. І вони та їхні сини були при брамах Господнього дому, при домі скинії.

24. На чотири боки були брамники: на східному, західному, північному і південному.

25. А брати їхні мешкали в поселеннях своїх, приходячи до них час від часу на сім днів.

26. Оці чотири старшини брамників, левити, мали довір’я; вони ж були доглядачами помешкань і скарбів дому Божого.

27. Довкола дому Божого вони ніч сторожували, бо відповідали за охорону і мали щоранку відмикати двері.

28. Одні з них мали справу із посудинами для служіння, тож за числом його приймали і за числом його видавали.

29. Іншим із них доручено решту знарядь і освячених речей: борошно пшеничне, і вино, і єлей, і ладан, і пахощі.

30. А із синів священників деякі виготовляли миро із духмяних речовин.

31. А Маттітія з левитів – первісток корахівця Шаллума, – відповідав за те, що було на сковородах.

32. Деяким із братів їхніх, із синів кегатових, доручалося приготування хлібів показних на щосуботу.

33. А співаки, старшини, у поколіннях левитів, у помешканнях храму звільнені були від іншої роботи, бо вдень і вночі вони виконували свої обов’язки.

34. Оце старшини поколінь левитів, за їхніми нащадками, старшини, які мешкали у Єрусалимі.

35. А в Ґівоні мешкали: батько Ґівону Єіїл, а ймення його дружини – Мааха.

36. І первісток, син його Авдон, і Цур, і Кіш, і Баал, і Нер, і Надав,

38. А Міклот породив Шімама. І вони також мешкали в Єрусалимі при братах своїх, зі своїми братами.

39. А Нер породив Кіша, а Кіш породив Саула а Саул породив Йонатана і Малкі-Шую, і Авінадава, і Ешбаала.

40. Син Йонатанів – Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.

41. Сини Міхи: Пітон, і Мелех, і Тахрея, і Ахаз.

42. Ахаз породив Яру, а Яра породив Алмета, і Азмавета, і Зімрі. А Зімрі породив Моцу.

43. А Моца породив Бін’ю, його син – Рефая, його син – Еласа, його син – Ацел.

44. А в Ацела було шестеро синів, ось ймення їхні: Азрікам, Бохеру, і Ізмаїл, і Шеар’я, і Овадія, і Ханан, – оце сини Ацелові.

1. Филистимляни воювали з Ізраїлем, і утікали ізраїльтяни від филистимлян, і падали трупом на горі Ґілбоа.

2. І погналися филистимляни за Саулом і синами його, і вбили филистимляни Йонатана, і Авінадава, і Малкішуя, Саулових синів.

3. Бій супроти Саула посилювався, і стрільці кинулися до нього, аж так, що він був уражений стрільцями.

4. І сказав Саул зброєносцеві своєму: Витягни меча свого, і протни мене ним, щоби не прийшли оці необрізані і не познущалися наді мною. Але зброєносець не наважився, бо дуже злякався. Тоді Саул узяв меча і впав на нього,

5. Зброєносець його, забачивши, що Саул помер, сам упав на меча, і вмер.

6. І вмер Саул, і три сини його, і увесь дім його разом із ним помер.

7. Коли побачили ізраїльтяни, котрі були в долині, що всі утікають, і що Саул і сини його померли, то залишили міста свої і порозбігалися; а филистимляни прийшли і оселилися в них.

8. Другого дня прийшли филистимляни обібрати убитих і знайшли Саула і синів його, які загинули на горі Ґілбоа.

9. І роздягли його, і зняли з нього голову його і зброю його, і послали краєм филистимським, щоби повідати про це перед ідолами їхніми і перед народом.

10. І поклали зброю його у капище богів своїх, і голову його прибили в домі Даґона.

11. І почув увесь ґілеадський Явеш про все, що учинили филистимляни з Саулом.

12. І підвелися всі люди мужні, забрали тіло Саулове і тіла його синів, і принесли їх до Явешу, і поховали їхні кості під дубом у Явеші, і постили сім днів.

13. Так загинув Саул за своє беззаконня, котре він учинив перед Господом, за те, що не дотримувався слова Господнього і навернувся до чаклунки із запитанням,

14. А не шукав Господа. За те Він зрокував його на смерть, і передав царство Давидові, синові Єссеєвому.

1. І зібралися всі ізраїльтяни до Давида у Хеврон, і сказали: Ось ми, кість твоя і плоть твоя.

2. І вчора, і третього дня, коли ще Саул був царем, ти виводив і вводив Ізраїля, і Господь, Бог твій, сказав тобі: Ти будеш пасти народ Мій, Ізраїля, і ти будеш вождем народу Мого Ізраїля.

3. І прийшли всі Ізраїлеві старшини до царя в Хеврон, і склав з ними Давид заповіта у Хевроні перед Господом; і вони помазали Давида на царя над Ізраїлем, за словом Господнім, через Самуїла.

4. І пішов Давид і увесь Ізраїль до Єрусалиму, тобто, до Євусу. А там були євусеї, мешканці того краю.

5. І сказали мешканці Євусу Давидові: Не увійдеш сюди! Але Давид захопив фортецю Сіон; це місто Давидове.

6. І сказав Давид: Хто передніше всіх завдасть поразки євусеям, той буде старшиною і матиме владу над військом. І ввійшов першим Йоав, син Церуїн, і став старшиною.

7. Давид замешкав у тій фортеці, а тому й називали її містом Давидовим.

8. І він розбудував місто довкола, починаючи від Мілло, все довкілля, а Йоав поновив інші частини міста.

9. І був успішний Давид, і підвищувався щораз виразніше, і Господь Саваот був із ним.

10. Ось визначні із мужніх у Давида, котрі самовіддано допомагали йому у царстві його, разом з усім Ізраїлем, щоб зацарювати його, за словом Господнім.

11. І ось число хоробрих, котрі були у Давида: Яшовам, син Гахмоні, старший тридцяти, – він махнув своїм списом, – і понищив воднораз три сотні!

12. Після нього – Елеазар, син Додо, ахох’янина, – він один із трьох хоробрих.

13. Він був з Давидом у Пас-Дамімі, а филистимляни зібралися там на бій. І була там ділянка поля, засіяна ячменем, і народ почав утікати від филистимлян.

14. Але вони стали посеред поля, захистили його, і завдали поразки филистимлянам. І дарував Господь порятунок великий.

15. Троє цих головних із тридцяти вождів вийшли на скелю до Давида у печеру Адуллам, коли табір филистимлян був розташований у долині Рефаїм.

16. Давид був тоді в укріпленому місті, а охоронне військо филистимлян було тоді у Віфлеємі.

17. І вельми зажадав Давид води, і він сказав: Хто напоїть мене водою з криниці Віфлеємської, що при брамі?

18. Тоді ці троє прорвалися крізь табір филистимський, і зачерпнули води із криниці Віфлеємської, що при брамі, і взяли, і принесли Давидові. Але Давид не схотів пити її і вилив її для слави Господньої.

19. І сказав: Борони мене, Господе, щоб я вчинив так! Чи буду я пити кров мужів оцих, які важили своїм життям? Тому що з небезпекою для власного життя вони принесли воду. І не схотів пити її. Ось що вчинили троє оцих лицарів.

20. А Авішай, Йоавів брат, – він старший тих трьох, – він забив списом своїм триста чоловіків і мав найвідоміше ім’я серед трьох.

21. Із трьох він був найвідомішим і був старшиною, але з тими трьома не зрівнявся.

22. Беная, син Єгоядин, син мужа хороброго, великий у діяннях, із Кавцеїлу, – він забив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов і забив лева в рові, у засніжену пору.

23. Він також забив єгиптянина, мужа значного, на п’ять ліктів зросту. В руці єгиптянина був спис, мов ткацький вал; а той підійшов до нього з палицею, і, вирвавши списа з руки єгиптянина, убив його ж таки списом.

24. Ось що учинив Беная, син Єгоядин, і його ім’я було у славі серед отих трьох.

25. Він був відомішим тридцяти, але з тими не рівнявся. І Давид настановив його найближчим виконавцем своїх наказів.

26. А хоробрі мужі були: Асаїл, Йоавів брат, Елханан, син Додо, із Віфлеєму,

28. Іра, син Іккешів, текоїтянин, анатотянин Авіезер.

30. Нетофатянин Магарай, Хелед, син Баанин, нетофатянин,

31. Ітай, син Ріваїв, з Ґів’ї Беньямінової, піратонянин Беная.

33. Бахарум’янин Азмавет, шаалвонянин Ел’яхба,

34. Сини гізонянина Гашема, Йонатан, син Шаґе, гарар’янин,

35. Ахійям, син Сахарів, гарар’янин, Еліфал, син Урів,

39. Аммонієць Целек, беротянин Нахрай, зброєносець Йоава, Церуїного сина,

42. Адіна, син Шізин, рубенівець, старший рубенівців і над тридцятьма,

44. Аштерянин Уззійя, Шама і Єіїл, сини ароерянина Хотама,

45. Єдіаїл, син Шімрі, і Йоха, його брат, тіцянин.

46. Махав’янин Еліїл, і Єрівай, і Йошав’я, сини Елнаамові, і моавитянин Їтма.

1. І оці також прийшли до Давида у Ціклаґ, коли він ще ховався від Саула, сина Кішового, і були з хоробрих, які допомагали в битві.

2. Озброєні луком, які правою і лівою рукою кидали каміння і пускали стріли з лука, – з братів Саулових, – від Беньяміна.

3. Старший Ахіезер та Йоаш, сини ґів’янина Шемаї, і Єзіїл та Пелет, Азмаветові сини, і Бераха, і аннетотянин Єгу.

4. І гівонянин Їшмая, лицар серед тридцятьох і старший над тридцятьма, і Їрмея, і Яхазіїл, і Йоханан, і ґедерянин Йозавад.

5. Елузай, і Єрімот, і Беал’я, і Шемарія, і гаруф’янин Шефатія.

6. Елкана, і Їшшійя, і Азареїл, і Йоезер, і Яховам, хорх’яни.

7. І Йоїла та Зевадія, сини Єрохамові, з Ґедору.

8. З ґадян відділилися до Давида в укріплення, в пустелю, люди мужні, войовничі, озброєні щитом і списом; лиця левові – їхні лиця, і вони прудкі, мов сарни в горах.

9. Старший Езер, другий Овадія, третій – Еліав.

13. Десятий – Єремія, одинадцятий – Махбанай,

14. Оці були з Ґадових синів, старшини підрозділів війська, менший – над сотнею, а старший – над тисячою.

15. Це вони перейшли Йордан першого місяця, коли він виходить з берегів своїх, і розігнали всіх, хто був у долинах, на схід і на захід.

16. Прийшли також із синів Беньямінових і Юдиних в укріплення до Давида.

17. Давид вийшов їм назустріч і сказав їм: Якщо з миром прийшли ви до мене, щоб допомагати мені, то нехай буде у мене з вами одне серце; а якщо для того, аби підступно віддати мене ворогам моїм, то, оскільки немає недоброго в руках моїх, тож нехай бачить Бог батьків наших і заборонить це.

18. І виповнив Дух Амасая, старшини тридцяти провідників, і він сказав: Мир тобі, Давиде, і з тобою, сину Єссеїв; мир тобі, і мир помічникам твоїм; бо допомагає тобі Бог твій. І прийняв їх Давид, і поставив на чолі загону.

19. І з Манасіїного коліна перейшли деякі до Давида, коли він рушив із филистимлянами на війну супроти Саула, але не помагав їм, тому що старшини филистимські порадилися і відіслали його, кажучи: На нашу голову він перейде до володаря свого Саула.

20. Коли він повертався до Ціклаґу, тоді перейшли до нього із манасіян: Аднах і Йозавад, Єдіаїл, і Михаїл і Йозавад, і Елігу, і Ціллетай, – тисяцькі у манасіян.

21. І вони допомагали Давидові супроти полчищ, бо все це були люди хоробрі і були старшинами у війську.

22. Отак щоденно приходили до Давида на поміч і невдовзі його ополчення стало великим, як ополчення Боже.

23. Ось число старшин у війську, котрі прийшли до Давида у Хеврон, щоби передати йому царство Саулове, за словом Господнім.

24. Синів Юдиних, які носять великого щита і списа, було шість тисяч вісімсот удатних до війни.

25. Із синів Симеонових, людей хоробрих, у війську було сім тисяч і сто;

26. Із синів Левійових – чотири тисячі шістсот;

27. І Єгояда, князь синів Ааронових, і з ним три тисячі сімсот;

28. І Садок, мужній юнак, і рід його, – двадцять двоє старшин.

29. Із синів Беньямінових, братів Саулових, три тисячі, – але багато з них ще трималися дому Саулового;

30. Із синів Ефраїмових двадцять тисяч вісімсот вояків мужніх, людей, відомих у родах своїх;

31. Із півколіна Манасіїного вісімнадцять тисяч, котрі покликані були поіменно, щоб настановити Давида царем;

32. Із синів Іссахарових прийшли люди розумні, котрі знали, що і коли треба учинити Ізраїлеві, – їх було двісті старшин, і всі брати їхні дослухалися до слова їхнього.

33. Із коліна Завулонового удатних для битви, озброєних всілякою військовою зброєю, – п’ятдесят тисяч, у лавах, – одностайних;

34. Із коліна Нафталі – тисяча вождів, а з ними тридцять сім тисяч зі щитами і списами;

35. Із коліна Данового придатних до війни – двадцять вісім тисяч шістсот;

36. А від Асира вояків, готових до битви, – сорок тисяч.

37. А з-за Йордану, від коліна Рубенового, Ґадового, і півколіна Манасіїного, – сто двадцять тисяч з усілякою військовою зброєю.

38. Усі ці вояки, в лавах, від щирого серця прийшли до Хеврона зацарювати Давида над усім Ізраїлем. Та й решта ізраїльтян була одностайна, щоб зацарювати Давида.

39. І були вони там з Давидом три дні, їли і пили, тому що брати їхні надбали їм.

40. А також і близькі до них, навіть із коліна Іссахарового, Завулонового і Нафталі, – привозили все їстівне віслюками і верблюдами, і мулами, і волами: борошно, смокви, і родзинки, і вино, і єлей, і великої, і дрібної худоби дуже багато, бо велика радість була в Ізраїлі.

2. І сказав Давид всьому зібранню ізраїльтян: Якщо бажано вам, і якщо на те буде воля Господня, Бога нашого, пошлімо до всіх наших братів, по всій ізраїльській землі, і разом з ними до священників і левитів по містах і поселеннях їхніх, щоб вони зібралися до нас.

3. І перенесемо до себе Ковчега Бога нашого, тому що за днів Саула ми не зверталися до Нього.

4. І сказала вся громада: Нехай станеться так! Тому що увесь народ вважав це слушним.

5. Отак зібрав Давид усіх ізраїльтян, від Шіхору єгипетського аж до входу в Хамат, аби перенести Ковчега Божого з Кір’ят-Єаріму.

6. І пішов Давид і увесь Ізраїль до Кір’ят-Єаріму, що в Юдеї, щоби перенести звідти Ковчега Бога, Господа, Який сидить на херувимах, на котрому прикликається ймення Його.

7. І повезли Ковчега Божого на новій колісниці з дому Авінадавового, а Узза та Ахйо супроводжували ту колісницю.

8. А Давид і всі ізраїльтяни грали перед Богом щосили, з піснями, і на цитрах, і на арфах, і на бубнах, і на кимвалах, і на сурмах.

9. Коли прийшли вони до Кідонового току, і простяг Узза свою руку, щоби притримати Ковчега, бо воли нахилили його,

10. То Господь розгнівався на Уззу і уразив його за те, що він простягнув руку свою до Ковчега. І він помер тут-таки перед Богом.

11. І зажурився Давид через те, що Господь уразив Уззу, і він назвав те місце поразкою Уззи; так воно називається аж донині.

12. І злякався Давид Бога того дня, і сказав: Як я внесу до себе Ковчега Божого?

13. І не повіз Давид Ковчега до себе у місто Давидове, а завернув його до дому ґатянина Овед-Едома.

14. І залишався Ковчег Божий у родині Овед-Едома, в домі його, три місяці, і благословив Господь дім Овед-Едома і все, що в нього.

1. І послав Хірам, цар тирський, послів до Давида, і кедрового дерева, каменярів і теслярів, щоб збудувати йому дім.

2. І зрозумів Давид, що Господь, заради народу Свого, Ізраїля, міцно утвердив його царем над Ізраїлем, бо царство його було піднесене високо.

3. Тоді взяв Давид іще дружин у Єрусалимі, і породив Давид іще синів та доньок.

4. А ось ймення тих, що народилися у нього у Єрусалимі: Шаммуа, і Шовав, Натан, і Соломон,

8. І почули филистимляни, що помазаний Давид на царя над усім Ізраїлем, і піднялися всі филистимляни шукати Давида; і почув Давид про це, і рушив супроти них.

9. І филистимляни прийшли, і розташувалися в долині Рефаїм.

10. І запитав Давид у Бога, кажучи: Чи йти мені супроти филистимлян, і чи віддаси їх в руки мої? І сказав йому Господь: Йди, і Я віддам їх в руки твої.

11. І рушили вони до Баал-Пераціму, – і Давид завдав їм там поразки; і сказав Давид: Зламав Бог ворогів моїх рукою моєю, мов повінь води. Тому й назвали те місце: Баал-Перацім.

12. А полишали там филистимляни богів своїх, і наказав Давид, і спалили їх вогнем.

13. І прийшли знову филистимляни, і розташувалися в долині.

14. І ще запитав Давид у Бога, і сказав йому Бог: Не йди на них отак прямо, ухилися від них, і рушай до них збоку бальзамового лісу.

15. І коли почуєш шум, неначе від ходи, на верховіттях бальзамових дерев, тоді зачинай битву; тому що Бог вийшов попереду від тебе, щоб винищити табір филистимлян.

16. І вчинив Давид, як наказав йому Бог, і винищив табір филистимський, від Ґівону аж до Ґезеру.

17. І полинуло Давидове ім’я по всіх краях, а Господь учинив його страшним для всіх народів.

1. І збудував він собі доми в місті Давидовому, і облаштував місце для Ковчега Божого, і поставив для нього скинію.

2. Тоді сказав Давид: Ніхто не повинен носити Ковчега Божого, окрім левитів, тому що їх вибрав Господь задля того, аби носили Ковчега Божого і служили йому повік.

3. І зібрав Давид усіх ізраїльтян у Єрусалимі, щоби внести Ковчега Господнього на місце його, котре він для нього приготував.

4. І скликав Давид синів Ааронових і левитів,

5. Із синів Кегатових: старшину Уріїла, і братів його – сто двадцять душ.

6. Із синів Мерарі: старшину Асая, і братів його – двісті двадцять душ.

7. Із синів Ґершомових: старшину Йоїла, і братів його – сто тридцять душ.

8. Із синів Еліцафанових: старшину Шемая, і братів його – двісті.

9. Із синів Хевронових: старшину Еліїла, і братів його – вісімдесят.

10. Із синів Уззіїлових: старшину Аммінадава, і братів його – сто дванадцять.

11. І покликав Давид священників: Садока і Евіятара, а також левитів: Уріїла, Асаю, і Йоїла, Шемою, і Єліїла, і Аммінадава,

12. І сказав їм: Ви – старшини родів левитового; освятіться самі і брати ваші, і принесіть Ковчега Господа, Бога Ізраїлевого, на місце, котре я виладнав для нього.

13. Бо, як передніше ви це робили, то Господь, Бог наш, уразив нас за те, що ми не прикликали Його, як належить.

14. І освятилися священники і левити для того, щоб нести Ковчега Господа, Бога Ізраїлевого.

15. І понесли сини левитів Ковчега Божого, як заповідав Мойсей за словом Господа, на плечах, на жердинах.

16. І наказав Давид старшинам левитів поставити братів своїх співаків з музичним знаряддям, з псалтирями, і цитрами, і арфами і тих, що грають на кимвалах, щоби піднести голос радощів.

17. І настановили собі левити: Гемана, Йоїлового сина, і братів його – Асафа, сина Берехії, а від синів Мерарі – їхніх братів Етана, сина Кушаї.

18. І з ними їхніх братів інших: Захарію і Яазіїла, і Шемірамота, і Єхіїла, і Унні, і Еліява, і Бенаю, і Маасею, і Маттітію, і Еліфлея, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, – брамників.

19. І співаків: Гемана, Асафа та Етана – грати на мідних кимвалах.

20. А Захарію, і Азіїла, і Шемірамота, і Ехіїла, і Унні, Еліава, і Маасею, і Бенаю – на цитрах, високим голосом.

21. А Маттітію, Еліфелегу, і Мікнею, і Овед-Едома, і Єіїла, і Азазію, – на арфах, на октаві, щоби розпочинати гру.

22. А Кенанія, старший левитів, був учителем співу, тому що мав хист до цього.

23. А Берехія і Елкана – брамники при Ковчезі.

24. А Шеванія, і Йосафат, і Натанаїл, і Амасай, і Захарія, і Беная, і Еліезер, – священники, – сурмили в сурми перед Божим Ковчегом, а Овед-Едом та Єхійя – брамники біля Ковчега.

25. Так Давид і старші Ізраїлеві і тисяцькі рушили перенести Ковчега Заповіту Господнього з дому Овед-Едомового з радістю.

26. І сталося, коли Бог допоміг левитам, які несли Ковчега Заповіту Господнього, тоді закололи на пожертву сім телят і сім баранів.

27. Давид був одягнений в одежу з вісону, і всі левити, що несли Ковчега, і співаки, і Кенанія, старший музик і співаків. А на Давиді був іще лляний ефод.

28. Отак увесь Ізраїль вносив Ковчега Заповіту з вигуками, при звуках рогу і сурм, і кімвалів, граючи на псалтирях і цитрах.

29. Коли Ковчег Заповіту Господнього входив до міста Давидового, Мелхола, Саулова донька, дивилася у вікно і, забачивши царя Давида, який танцював і грав, зневажила його у серці своєму.

1. І принесли вони Божого Ковчега, і поставили його посеред скинії, котру налаштував для нього Давид, і принесли Богові всеспалення і мирні пожертви.

2. Коли Давид звершив усеспалення і приношення мирних пожертв, то благословив народ йменням Господнім.

3. І роздав усім ізраїльтянам, і чоловікам, і жінкам, по одному буханцеві хліба і по шматкові м’яса та по глечику вина.

4. І поставив на служіння перед Ковчегом Господнім деяких із левитів, щоб вони прославляли, дякували і величали Господа, Бога Ізраїлевого.

5. Асаф був старшиною, другим після нього Захарія, Єліїл, і Шемірамот, і Хіїл, і Маттітія, і Еліяв, і Беная, і Овед-Едом, і Єіїл – із псалтирями, і цитрами, і Асаф для гри на кімвалах.

6. А священники Беная і Яхазіїл – на сурмах, постійно сурмили перед Ковчегом Заповіту Божого.

7. Цього дня Давид уперше передав псалма для уславлення Господа в руки Асафа і братів його;

8. Прославляйте Господа, зголошуйте ймення Його; звіщайте в народах про діяння Його.

9. Співайте Йому, грайте Йому, сповіщайте про всі дива Його;

10. Хваліться йменням Його святим; нехай же звеселюється серце шукачів Господа!

11. Прикличте Господа і сили Його, шукайте невтомно лиця Його;

12. Згадуйте дива, котрі Він звершив, знаки Його і суди уст Його.

13. Ви, насіння Ізраїлеве, служники Його, сини Якова, вибрані Його!

14. Він Господь і Бог наш; суди Його по всій землі.

15. Пам’ятайте вічно заповіта Його, слово, котре Він заповідав на тисячу родів,

16. Те, що заповідав Авраамові, і за що присягався Ісаакові.

17. І що поставив Якові в закон, та Ізраїлеві на заповіт вічний,

18. Кажучи: Тобі дам Я землю Ханаанську – жереба спадщини твоєї.

19. Вони були тоді нечисленними, зовсім нечисленними зайдами на чужій землі.

20. І переходили від народу до народу, з одного царства до другого народу;

21. Але Він нікому не дозволив осоромити їх, і викривав за них царів.

22. Не торкайтеся до помазанців Моїх і пророкам Моїм не чиніть лиха.

23. Співайте Господові, вся земле, благовістіть щодня порятунок Його.

24. Сповіщайте поганам славу Його, усім народам – дива Його.

25. Бо великий Господь і уславлений вельми, і найгрізніший – над усіма богами.

26. Бо всі боги народів ніщо – божки, а Господь небо утворив.

27. Слава і велич у Його присутності, могутність і радість на місці Його.

28. Вшануйте Господа, племена народів, вшануйте Господа славою і честю.

29. Вшануйте Господа славою ймення Його. Візьміть дар, простуйте до Нього, вклоніться Господові перед красою святині Його!

30. Тремти перед Ним, уся земле, бо Він заснував усесвіт, що не похитнеться.

31. Нехай радіють небеса, нехай святкує земля, і нехай скажуть у народах: Господь царює!

32. Нехай збурюється море, і що виповнює його, нехай радіє поле, і все, що на ньому.

33. Нехай звеселяються дерева дібровні перед Господом, бо Він іде судити землю.

34. Прославляйте Господа, бо навіки милість Його.

35. І скажіть: Урятуй нас, Боже, Спасителю наш! Збери нас і визволи нас від народів, нехай прославляємо святе ймення Твоє, і нехай хвалимося славою Твоєю!

36. Благословенний Господь, Бог Ізраїля, од віку й до віку! І сказав увесь народ: Амінь! Алілуя!

37. Давид залишив там, перед Ковчегом Заповіту Господнього, Асафа і братів його, щоб вони служили перед Ковчегом постійно, щодня.

38. І Овед-Едома та братів його, шістдесят вісім; а Овед-Едома, Єдутового сина, та Хоса, – за брамників.

39. А священника Садока і братів його священників, перед житлом Господнім, що на верховині у Ґівоні.

40. Для підношення всеспалення Господові на жертовнику всеспалення постійно, вранці і увечері, і для всього, що написано в законі Господа, котрого Він заповідав Ізраїлеві.

41. І з ними Гемана і Єдутуна і решту вибраних, котрі призначені поіменно, щоби прославляти Господа, бо навіки милість Його.

42. При них Геман і Єдутун прославляли Бога, сурмлячи на сурмах, кімвалах і різних музичних знаряддях; а синів Єдутунових поставив біля брами.

43. І пішов увесь народ, кожний у дім свій; повернувся й Давид, щоби благословити дім свій.

1. Коли Давид мешкав у домі своєму, то сказав Давид до Натана-пророка: Ось, я мешкаю в домі кедровому, а Ковчег Господнього Заповіту, – під шатром!

2. І сказав Натан Давидові: Усе, що в тебе на серці, – роби, бо з тобою Бог.

4. Іди, і скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь: Не ти збудуєш Мені дім для замешкання.

5. Бо Я не мешкав у домі від того дня, як вивів синів Ізраїля, і донині, а ходив із скинії до скинії, і з житла до житла.

6. Скрізь, де тільки ходив Я з усім Ізраїлем, чи сказав Я хоча б слово котромусь із суддів ізраїльських, котрим Я наказав пасти народ Мій: Чому ви не збудуєте Мені дім кедровий?

7. І тепер скажи служникові Моєму Давидові: Так сказав Господь, Саваот: Я взяв тебе від отари овечок, щоб ти був вождем народу Мого, Ізраїля.

8. І був з тобою скрізь, де ти ходив, і винищив усіх ворогів твоїх перед тобою, і вчинив ім’я твоє, як ймення великих на землі.

9. Я облаштую також місце для народу Мого, Ізраїля, і посаджу їх, і буде він спокійно жити на місці своєму, і не будуть вже тривожними, і діти нечистоти не чіпатимуть їх відтак, як це було передніше.

10. За тих днів, коли Я настановив суддів над народом Моїм Ізраїлем; і Я упокорив усіх ворогів твоїх, і звіщаю тобі, що Господь учинить тобі дім.

11. Коли виповняться твої дні, і ти підеш до батьків своїх, тоді Я настановлю сім’я твоє після тебе, котре буде із синів твоїх, і утривалю царство його.

12. Він збудує Мені дім, і зміцню трона його навіки.

13. Я буду йому Батьком, і він буде Мені сином, – і милості Моєї не відберу од нього, як Я відібрав од того, що був перед тобою.

14. Я поставлю його у домі Моєму і в царстві Моєму навіки, і трон його буде міцний вічно.

15. Усі ці слова і все видіння геть-чисто переказав Натан Давидові.

16. І прийшов цар Давид, і став перед Господом, і сказав: Хто я, Господе Боже, і що таке мій дім, що Ти отак підніс мене?

17. Але й цього замало було в очах Твоїх, Боже; Ти звіщаєш про дім слуги Твого на майбутнє, і дивишся на мене, як на чоловіка великого, Господе, Боже!

18. То що іще може додати перед Тобою Давид для звеличення слуги Твого? А Ти Свого слугу знаєш.

19. Господе! Для слуги Твого і за серцем Своїм Ти чиниш усе це велике, щоб з’явити всіляке величчя.

20. Господе! Немає схожого на Тебе, і немає Бога, окрім Тебе, за всім, що ми чули своїми вухами.

21. І хто схожий на народ Твій Ізраїля, єдиний народ на землі, до котрого приходив Бог, щоб викупити його Собі за народ, учинити Собі ймення великим і страшним діянням: вигнанням народів від лиця народу Твого, котрого Ти визволив із Єгипту.

22. Ти учинив народа Свого, Ізраїля, Своїм власним народом навіки, і Ти, Господе, став Богом його.

23. Отож, тепер, о Господе, слово, котре Ти мовив про слугу Твого і про дім його, утриваль навіки і вчини, як Ти сказав.

24. І нехай буде і звеличиться ймення Твоє навіки, щоб казали: Господь Саваот, Бог Ізраїлів, є Бог над Ізраїлем; і дім слуги Твого Давида нехай буде міцним перед Тобою.

25. Тому що Ти, Боже мій, відкрив служникові Твоєму, що Ти учиниш йому дім; тому служник Твій і наважився молитися перед Тобою.

26. І нині, Господе, Ти Бог, і Ти сказав про служника Твого так добре.

27. То ж почни благословляти дім служника Твого, щоб він був вічно перед Тобою. Бо, якщо Ти, Господе, благословиш, то буде він благословенний навіки.

1. Після цього Давид завдав поразки филистимлянам, і упокорив їх, і захопив Ґат, і належні йому міста з руки филистимлян.

2. І переміг він також Моава, – і вчинилися моавитяни рабами Давидовими, сплачуючи йому данину.

3. І уразив Давид Гададезера, царя цовського, у Хаматі, коли той рушив утвердити владу свою на річці Єфрат.

4. І здобув Давид у нього тисячу колісниць, сім тисяч вершників і двадцять тисяч піших, і знищив Давид усі колісниці, залишивши від них лише сотню.

5. Сирійці дамаські прийшли було на поміч Гададезерові, цареві цовському, однак Давид винищив двадцять дві тисячі сирійців.

6. І поставив Давид військову залогу у Сирії дамаській, і вчинилися сирійці рабами Давидовими, сплачуючи йому данину. І допомагав Господь Давидові скрізь, куди лише він ходив.

7. І забрав Давид золоті щити, котрі були у рабів Гададезерових, і приніс їх до Єрусалиму.

8. А вже з Тівхату і з Куну, Гададезерових міст, позабирав Давид дуже багато міді. З неї Соломон учинив мідне море і стовпи, і мідні посудини.

9. І зачув Тоу, цар хаматський, що Давид завдав поразки всьому війську Гададезеровому, царя цовського.

10. І послав Гадорама, сина свого, до царя Давида, привітати його і дякувати за те, що він воював із Гададезером, і завдав йому поразки, – тому що Тоу був у стані війни з Гададезером; а також із ним всілякі посудини золоті і срібні та мідні.

11. І присвятив їх цар Давид Господові разом із сріблом і золотом, котре він забрав од усіх народів: від Едома й Моава, і від аммонових синів, филистимлян та від Амалика.

12. І Авішай, син Церуїн, уразив Едома у Соляній долині, – вісімнадцять тисяч;

13. І залишив в Едомі військову залогу, і став увесь Едом Давидовим рабом, бо Господь допомагав Давидові скрізь, куди він приходив.

14. І царював Давид понад усім Ізраїлем, і чинив суд і правду всьому народові своєму.

15. А Йоав, син Церуїн, був над військом, а Йосафат, син Ахілудів, – оповісником.

16. А Садок, син Ахітувів та Авімелех, син Ев’ятарів, були священниками, а Шавша – писарем.

17. А Беная, син Єгоядин, був над керетянами і над пелетянами, а Давидові сини – були старшинами при царі.

1. Після цього помер Нахаш, цар аммонський, і зацарював син його (Ханун) замість нього.

2. І сказав Давид: Виявлю я милість Ханунові, Нахашевому синові, за доброчинство, котре батько його виявив мені. І послав Давид послів, щоб утішити його за батька його, і прийшли служники Давидові у край аммонський, до Хануна, щоб утішити його.

3. Але князі аммонські сказали Ханунові: Невже ти гадаєш, що Давид із поваги до батька твого прислав до тебе утішників? Чи не для того прийшли служники його до тебе, щоб вивідати, і огледіти землю і розорити її?

4. І взяв Ханун Давидових служників, і поголив їх, і обрізав одежу їхню до половини, до стегон, і відпустив їх.

5. І пішли вони. І доповіли Давидові про людей оцих, і він послав їм назустріч, оскільки вони були вельми посоромлені. І сказав цар: Залишіться в Єрихоні, аж доки відростуть бороди ваші, і тоді повертайтеся.

6. Коли аммонійці побачили, що вони стали ненависними Давидові, тоді послав Ханун і аммонійці тисячу талантів срібла, щоб найняти собі колісниць і вершників із Сирії Месапотамської, і із Сирії Маахи, та із Цови.

7. І найняли вони собі тридцять дві тисячі колісниць, і царя Мааха і народ його, – котрі прийшли і розташувалися табором перед Медевою. І аммонійці зібралися з міст своїх, і виступили на війну.

8. Коли зачув про те Давид, то послав Йоава і все військо хоробрих.

9. І виступили аммонійці і вишикувалися до бою біля брами міста, а царі, котрі прийшли, виокремилися в полі.

10. І Йоав, забачивши, що доведеться йому відбиватися попереду і позаду, вибрав вояків з-поміж вибраних в Ізраїлі і вишикував їх супроти сирійців.

11. А решту народу доручив Авішаєві, братові своєму, щоби вони вишикувалися супроти аммонійців.

12. І сказав він: Якщо сирійці будуть долати мене, то ти допоможеш мені; а якщо аммонійці будуть долати тебе, то я допоможу тобі.

13. Будь мужнім, і будемо твердо стояти за народ наш і за міста Бога нашого, – і Господь нехай учинить, що Йому бажано.

14. І виступив Йоав і люди, котрі були в нього, на бій із сирійцями, і вони побігли від нього.

15. А ті аммонійці, забачивши, що сирійці втікають, самі також почали втікати від брата його Авішая, і сховалися в місті. І прийшов Йоав до Єрусалиму.

16. Сирійці, забачивши, що вони зазнали поразки від ізраїльтян, відправили послів і вивели сирійців, котрі були по той бік річки, і Шофах, старший Гададезерового війська, вийшов перед ними.

17. І було повідано Давидові, і він зібрав усього Ізраїля; перейшов Йордан, і прийшовши до них, вишикувався супроти них; і став Давид до бою з сирійцями, і вони зійшлися в битві із ним.

18. І сирійці почали втікати від Ізраїля, і винищив Давид сирійців сім тисяч колісниць і сорок тисяч піших, і Шофаха, старшину війська, умертвив.

19. Коли ж побачили слуги Гададезерові, що вони зазнали поразки від Ізраїля, то замирилися з Давидом, і служили йому. І сирійці вже не хотіли допомагати аммонійцям.

2. І взяв Давид корону царя їхнього з голови його; і знайшов, що вага її – талант золота, а на ній каміння коштовне, – і поклали її на голову Давидову! І здобичі дуже багато виніс із міста.

3. А народ, котрий був у ньому, вивів і спонукав до роботи пилками і залізними молотилами та сокирами. Так учинив Давид з усіма містами аммонійців, і повернувся Давид і весь народ до Єрусалиму.

4. Після цього розпочалася війна з филистимлянами, у Ґезері. Тоді хушанин Сіббехай убив Сіппая, з Рефаєвих нащадків, і вони були упокорені.

5. І була ще війна з филистимлянами. Тоді Елханан, син Яірів, уразив Лахмі, брата ґатянина Ґоліята, у котрого держак списа був, як ткацький вал!

6. Була іще битва у Ґаті. А там був чоловік значного зросту, котрий мав по шість пальців – всього двадцять чотири. Він також був із нащадків Рефая.

7. Він зневажав Ізраїля, але Йонатан, син Шім’ї, Давидового брата, забив його.

8. Ці також мали походження від Рефая у Ґаті, і впали від руки Давида і від руки його служників.

Давидів гріх – перепис народу. Покара за нього.

1. І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида зробити перепис ізраїльтян.

2. І сказав Давид Йоавові та до старшин народу: Ідіть, порахуйте Ізраїля від Беер-Шеви – аж до Дану, і повідайте мені, – і я знатиму число їх!

3. І сказав Йоав: Нехай Господь помножить народ Свій у стократ, супроти того, що є нині. Чи не всі вони, мій володарю, царю, слуги володаря мого? Нащо вимагає цього мій володар? Щоб це стало за провину для Ізраїля?

4. Але цареве слово подолало Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і повернувся до Єрусалиму.

5. І подав Йоав Давидові списки народного перепису. І було всіх ізраїльтян тисяча тисяч і сто тисяч мужів, що оголюють меча, і Юдеїв – чотириста сімдесят тисяч, що оголюють меча.

6. А левитів і беньямінців він не лічив поміж ними, тому що царське слово було неприязне для Йоава.

7. І не бажаним було в очах Божих це діяння, і Він уразив Ізраїля.

8. І сказав Давид Богові: Вельми згрішив я, що вчинив це. І нині прости провину слуги Твого. Бо я вчинив дуже нерозважливо.

9. І сказав Господь Ґадові, Давидовому ясновидцеві, кажучи:

10. Піди, і скажи Давидові: Так говорить Господь! Три кари Я пропоную тобі; вибери собі одну з-поміж них, – і Я пошлю її на тебе.

11. І прийшов Ґад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: Вибирай собі:

12. Або три роки – голод; або три місяці будуть переслідувати тебе вороги твої, і меч ворогів твоїх досягне до тебе; або три дні – меч Господній та моровиця на землі, і Ангел Господній, що винищує у володіннях Ізраїля. Отож, розваж, що мені відповісти Тому, Хто послав мене зі словом.

13. І сказав Давид Ґадові: Важко мені дуже; але нехай краще впаду в руки Господа, бо вельми велике милосердя Його, аби лише не впасти в руки людські.

14. І послав Господь моровицю на Ізраїля. І померло в ізраїльтян сімдесят тисяч люду.

15. І послав Бог Ангела в Єрусалим, щоб винищувати його. І коли він почав винищувати, побачив Господь, і пожалкував за це лихо, і сказав Ангелові-винищувачеві: Досить! Тепер опусти руку твою. А Ангел Господній стояв тоді понад током євусея Орнана.

16. І підвів Давид очі свої, і побачив Ангела Господнього, що стояв поміж небом і землею, з оголеним мечем в руці його, над Єрусалимом; і впав Давид і старші, покриті веретищем, на лиця свої.

17. І сказав Давид Богові: Чи не я наказав переписати народ? Я згрішив, я вчинив зло; а ці вівці – що учинили? Господе, Боже мій! Нехай же буде Твоя рука на мені і на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб вигубити його.

18. І Ангел Господній сказав Ґадові, аби той переказав Давидові: Нехай Давид прийде і поставить жертовника Господові на току євусея Орнана.

19. І пішов Давид, за словом Ґадовим, котре він говорив йменням Господнім.

20. Орнан обернувся, побачив Ангела, а чотири сини його, що були з ним, сховалися. А Орнан молотив тоді пшеницю.

21. І прийшов Давид до Орнана. Орнан оглядівся і побачив Давида, вийшов з току і вклонився Давидові лицем до землі.

22. І сказав Давид Орнанові: Віддай мені місце на току. Я збудую на ньому жертовника Господові, за справжню ціну віддай мені його, щоби припинилося винищення народу.

23. І сказав Орнан Давидові: Візьми собі. Нехай учиняє володар мій, цар, що йому бажано; ось, я віддаю на всеспалення бичків і молотильне знаряддя на дрова, і пшеницю на приношення; все це віддаю задарма.

24. І сказав цар Давид Орнанові: Ні, я хочу купити у тебе за справжню ціну; бо я не приноситиму твоєї власності Господові, і не буду приносити для всеспалення взятого задарма.

25. І дав Давид Орнанові за це місце шістсот шеклів золота.

26. І спорудив там Давид жертовника Господові, і приніс усеспалення і мирні пожертви, і прикликав Господа, і Він почув його, послав вогонь з неба на жертовник всеспалення.

27. І сказав Господь Ангелові: Поверни меча твого в піхви його.

28. О цій порі Давид зрозумів, що Господь почув його на току Орнана-священника, і приніс там пожертву.

29. А скинія Господня, котру спорудив Мойсей у пустелі, і жертовник усеспалення були о тій порі на пагорку у Ґівоні.

30. І не міг Давид піти туди, щоб знайти Бога, тому що наляканий був мечем Ангела Господнього.

1. І сказав Давид: Ось дім Господа Бога, і ось жертовник для усеспалень Ізраїля.

2. І наказав Давид зібрати чужинців, що були в ізраїльському краї, і поставив каменярів тесати каміння для спорудження дому Божого.

3. І багато заліза для цвяхів до брамних дверей і для пов’язі заготовив Давид, і багато міді – не знали їй ваги.

4. І кедрових дерев без числа, тому що сидоняни і тиряни привезли Давидові силу кедрового дерева.

5. І сказав Давид: Соломон, син мій, молодий і слабосилий, а дім, котрого належить спорудити для Господа, має бути вельми величавий, для слави і окраси перед усіма краями. Отож, я приготую все необхідне для нього. І Давид заготовив усього дуже багато перед своєю смертю.

6. І покликав Соломона, сина свого, і заповідав йому збудувати дім Господові, Богові Ізраїля.

7. І сказав Давид Соломонові: Сину мій! У мене було на серці спорудити дім в ймення Господа, Бога мого;

8. Але було до мене слово Господнє, і сказано: Ти пролив багато крови і провадив значні війни. Ти не мусиш будувати дім йменню Моєму, тому що пролив багато крови на землю переді Мною.

9. Ось, у тебе народиться син: він буде муж мирний; Я дам йому спокій від усіх ворогів його довкола: а тому ймення йому буде Соломон. І мир і спокій дам Ізраїлеві за днів його.

10. Він збудує дім йменню Моєму, і він буде Мені сином, а Я йому Батьком, і утверджу трона царства його над Ізраїлем навіки.

11. І нині, сину мій, нехай буде Господь з тобою, і буде щастити тобі, і збудуєш дім Господові, Богові твоєму, як Він казав про тебе.

12. Нехай же дасть тобі Господь розум, і розважливість і настановить тебе над Ізраїлем; і дотримуйся закону Господа, Бога твого.

13. Тоді ти будеш удатний, якщо будеш прагнути виконувати настанови і закони, котрі заповідав Господь Мойсеєві для Ізраїля. Будь стійкий і мужній, не бійся і не падай духом.

14. І ось, я при бідноті своїй приготовив для дому Господнього сто тисяч талантів золота, і тисячу тисяч талантів срібла, а міді і залізові немає ваги, бо їх так багато; і дерева, і каміння я також заготовив; а ти ще додай до цього.

15. У тебе велика кількість робітників і каменярів, різб’ярів, теслярів і всіляких придатних на всяку справу;

16. Золоту, сріблу, і міді та залізу немає числа. Почни і зроби, Господь буде з тобою.

17. І заповідав Давид усім князям Ізраїлевим допомагати Соломонові, синові його:

18. Чи не з вами Господь, Бог наш, Який дав нам спокій зусібіч? Тому що Він віддав у руки мої населення краю, і підкорилася земля перед Господом і перед народом Його.

19. Отож, прихиліть серце ваше і душу вашу до того, щоб знайти Господа, Бога вашого. Підведіться і збудуйте святиню Господові Богові, щоби перенести Ковчега Заповіту Господнього і свячені посудини для храму, споруджуваного йменню Господньому.

1. Коли Давид постарів і наситився днями, він настановив над Ізраїлем сина свого, Соломона.

2. І зібрав усіх князів Ізраїлевих, і священників, і левитів;

3. І пораховані були левити – від тридцяти літ і вище. І було число їхнє, за їхніми головами, – тридцять вісім тисяч чоловіків.

4. З них призначено для роботи в домі Господньому двадцять чотири тисячі, а писарів і суддів – шість тисяч.

5. І чотири тисячі брамників, і чотири тисячі тих, які прославляли Господа на музичних знаряддях, яких він учинив для уславлення.

6. І поділив їх Давид на череди за синами Левія – для Ґершона, Кегата і Мерарі.

8. Ладанові сини: перший Єгіїл, і Зетам, і Йоїл, троє.

9. Сини Шім’ї: Шеломіт, і Газаїл, і Гаран, троє, вони старшини батьківських домів Ладана.

10. Іще сини Шім’ї: Яхат, Зіза, і Єуш, і Берія, – оце є сини Шім’ї, четверо.

11. І був Яхат першим старшиною, а Зіза другий, а Єуш та Берія не мали багато синів, і тому вони були при одному рахункові при домі батька.

12. Сини Кегатові: Амрам, Їцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо.

13. Амрамові сини: Аарон та Мойсей. І був відділений Аарон, щоби посвятити його до Святого Святих, його та синів його аж навіки, щоб кадити перед Господом, щоб служити Йому і благословляти йменням Його навіки.

14. А Мойсей, чоловік Божий, і сини його долучені до коліна Левійового.

17. А сини Еліезерові були: Рехавія, старший; і не було в Еліезера інших синів, а сини Рехавії вельми помножилися.

19. Сини Хевронові: Єрійя – старший, Амарія – другий, третій – Яхазіїл, і Єкамам – четвертий.

20. Сини Уззіїлові: Міхал – старший, а Їшшійя – другий.

21. Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар і Кіш.

22. І вмер Елеазар, і не було в нього синів, а лише доньки; і взяли їх за себе сини Кіша, брати їхні.

23. Сини Мушієві: Махлі, Едер, і Єремот, – троє.

24. Оце всі сини Левійові за домом батьків їх, старшини родин, за йменнями і числом їхнім, котрі служили в домі Господньому, від двадцяти літ, і вище.

25. Бо Давид сказав: Господь, Бог Ізраїлів, дав спокій народові Своєму і настановив його в Єрусалимі навіки.

26. І левитам не треба носити скинію і всілякі речі її для служіння в ній.

27. А тому, за останніми наказами Давида, вони складають число Левійових синів од віку двадцяти літ і вище.

28. Щоб вони були при синах Ааронових, для служіння домові Господньому, у дворі і в прибудовах, для дотримання чистоти усієї святині і для виконання всілякої служби при домі Божому.

29. Щоб наглядали за хлібами показними, і тонким борошном для приношення, і прісними коржами, за печеним, смаженим, і за всілякою мірою і вагою.

30. І, щоб ставали щоранку дякувати і славословити Господа, також і увечері,

31. І при всіх всеспаленнях, які приносяться Господові в суботу, у новомісяччя і на свята за числом, як наказано про них, – постійно перед Господом,

32. І щоб охороняли скинію одкровення і святиню, та служіння синів Ааронових, братів своїх, при Господньому домі.

Сини Ааронові розподілені за жеребом на 24 черги.

1. А в Ааронових синів такі їхні черги: Ааронові сини: Надав і Авігу, Елеазар і Ітамар.

2. Та Надав і Авігу повмирали за життя їхнього батька, і не мали вони синів, тому священнодіяли Елеазар та Ітамар.

3. І розподілив їх Давид – Садока із синів Елеазара, і Ахімелеха із синів Ітамара, за чергою на службу їхню.

4. І виявилося, що поміж синами Елеазара старшин поколінь більше, аніж серед синів Ітамарових. І він розподілив їх так: Із синів Елеазарових шістнадцять старшин родин, а із родин Ітамарових – вісім.

5. А розподіляв їх за жеребом; бо старшинами у святині і старшинами перед Богом були із синів Елеазарових і з синів Ітамарових.

6. І записував їх Шемая, син Натанаїлів, писар із левитів, перед царем і князями, і перед священником Садоком і Ахімелехом, сином Евіятаровим, і перед очима родин священників і левитів: брали, під час кидання жереба, одну родину з роду Елеазарового, потім брали з роду Ітамарового.

7. І випав перший жереб Єгоярівові, другий – Єдаї.

8. Третій – Харімові, четвертий – Сеорімові,

12. Одинадцятий – Ел’яшівові, дванадцятий – Якімові,

13. Тринадцятий – Хуппі, чотирнадцятий – Єшев’явів,

14. П’ятнадцятий – Білґів, шістнадцятий – Іммерів,

15. Сімнадцятий – Хезерів, вісімнадцятий – Гаппіццеців,

16. Дев’ятнадцятий – Петах’їв, двадцятий – Єхізкелів,

17. Двадцять перший – Яхінів, двадцять другий – Ґамулів,

18. Двадцять третій – Делаїв, двадцять четвертий – Маазіїн.

19. Оце черги їхньої служби, як їм приходити у дім Господній, за установленням їхнім через Аарона, батька їхнього, як заповідав йому Господь, Бог Ізраїлів.

20. У інших синів Левія такий розподіл: із синів Амрамових – Шувуїл, від синів Шуваїлових – Єхедія,

21. Від Рехавії, від синів Рехавії: старший Їшшійя.

22. Від Їцгарівців: Шеломот, від Шеломотових синів – Яхат.

23. А сини Хевронові: Єрійя, другий – Амарія, третій – Яхазіїл, четвертий – Єкамам.

24. Сини Уззіїлові: Міха, сини Міхині – Шамір.

25. Брат Міхи – Їшшійя, із синів Їшшійї – Захарія.

26. Сини Мерарієві: Махлі та Муші, із синів Яазійї – Бено.

27. Із синів Мерарі, від Яазійї: Бено, і Шогам, і Заккур, і Іврі.

30. А сини Мушієві: Махлі, і Едер, і Єрімот. Оце сини левитів, за поколіннями їхніми.

31. Кидали і вони жереба згідно з братами своїми, Аароновими синами перед царем Давидом, і Садоком, і Ахімелехом, і старшинами дому батьків священників та левитів, старшини родин нарівні з братом своїм меншим.

1. І відділив Давид та старшини війська на службу синів Асафа, і Гемана, і Єдутуна, щоб вони провіщали на цитрах, і на арфах, і на кімвалах. І були вони призначені для служіння свого:

2. Із синів Асафових: Заккур, і Йосип, і Нетанія, і Асар’їла, Асафові сини, під рукою Асафа, що пророкував за дозволом царя.

3. Від Єдутуна – Єдутунові сини: Ґедалія, і Цері, і Ісая, Хашавія, і Маттітія, – шестеро під рукою батька свого Єдутуна, що грав на цитрі для слави і хвали Господа.

4. Від Гемана – Геманові сини: Буккійя, Маттанія, Уззіїл, Шевуїл, і Єрімот, Хананія, Ханані, Еліата, Ґіддалті, і Ромамті, Езер, Йошбекаша, Маллоті, Готір, Махазіот.

5. Усі ці сини Гемона, царського ясновидця, за словами Божими, щоби провіщати славу Його. І дав Бог Геманові чотирнадцять синів і трьох доньок.

6. Усі вони під проводом батька свого співали у домі Господньому з кімвалами, арфами та цитрах для служби в Божому домі; за наказом царя, – Асаф, Єдутун і Геман.

7. І було число їх з братами їхніми, навченими співати перед Господом, усіх, які знають цю справу, – двісті вісімдесят вісім.

8. І кинули вони жереба про черговість служіння, малий нарівно з великим, учитель нарівно з учнем.

9. І випав перший жереб Асафові, для Йосипа; другий – Ґедалії, з братами його і синами його; їх було дванадцять;

10. Третій – Заккурові з синами його і братами його; їх – дванадцять;

11. Четвертий – для Їцрі із синами і братами його; їх – дванадцять.

12. П’ятий – Нетанія із синами його і братами його; їх – дванадцять.

13. Шостий – Буккійя – з синами його і братами його; їх – дванадцять.

14. Сьомий – Єсар’їла із синами його і братами його; їх – дванадцять.

15. Восьмий – Ісая з синами його і братами його; їх – дванадцять.

16. Дев’ятий – Маттанія, із синами його і братами його; їх дванадцять.

17. Десятий – Шім’ї, із синами його і братами його; їх – дванадцять.

18. Одинадцятий – Азаріїл, із синами його і братами його; їх – дванадцять.

19. Дванадцятий – Хашавії, із синами його та братами його; їх – дванадцять

20. Тринадцятий – Шувуїл, з синами і братами його; їх – дванадцять.

21. Чотирнадцятий – для Маттітії, із синами його і братами його.

22. П’ятнадцятий – для Єремота, із синами його і братами його; їх – дванадцять.

23. Шістнадцятий – Хананії; із синами його і братами його; їх – дванадцять.

24. Сімнадцятий – Йошбекаші, із синами його і з братами його; їх – дванадцять.

25. Вісімнадцятий – Ханані, із синами його і з братами його; їх – дванадцять.

26. Дев’ятнадцятий – Маллоті, з синами його і з братами його; їх – дванадцять.

27. Двадцятий – Елійяти; з синами його і з братами його; їх – дванадцять.

28. Двадцять перший – Готіра, з синами його і братами його; їх – дванадцять.

29. Двадцять другий – Ґіддалті, з синами його і братами його; їх – дванадцять.

30. Двадцять третій – Махазіота, із синами його і з братами його; їх – дванадцять.

31. Двадцять четвертий – Ромамті Езера, з синами його і братами його; їх – дванадцять.

1. Ось розподіл брамників від корахівців: Мешелемія, син Коре, з Асафових синів.

2. Сини Мешелемії: первісток Захарія, другий Єдіаїл, третій – Зевадія, четвертий – Ятніїл,

3. П’ятий – Елам, шостий – Єгоханан, сьомий – Еліоенай.

4. Сини Овед-Едома: первісток Шемая, другий – Єгозавад, третій – Йоах, четвертий – Сахар, і п’ятий – Натанаїл,

5. Шостий – Амміїл, сьомий – Іссахар, восьмий – Пеуллетай, бо благословив його Бог.

6. У сина його Шемаї також народилися сини, що були старшинами у своєму роді, тому що вони були люди мужні.

7. Сини Шемаї: Отні і Рефаїл, і Овед, і Елзавад; брати його, люди мужні – Елігу та Шемахія.

8. Усі ці – з Оведових синів; вони і сини їхні, і брати їхні були люди розважливі і для служби придатні; їх було в Овед-Едома шістдесят два.

9. А в Мешелемії синів і братів, людей здібних, було вісімнадцять.

10. А в Хоси, з синів Мерарі, сини: Шімрі – старший, хоч він не був первістком, але батько його настановив його старшиною.

11. Другий – Хілкійя, третій – Тевалія, четвертий – Захарія; усіх синів та братів у Хоси – тринадцять.

12. Ось розподіл брамників за старшинами родин, придатних для служби разом із братами їхніми, для служіння в домі Господньому.

13. І кинули вони жереба, як малий, так і великий, за своїми родинами, на кожну браму.

14. І випав жереб на схід для Шелемії. І кинули жереби для сина його Захарії, мудрого порадника, кинули жереба, і випав йому жереб на північ,

15. Овед-Едому на південь, а синам його – комори.

16. Для Шуппіма та для Хоси – на захід, біля брами Шаллехет, де шлях звищується, і де сторожа навпроти сторожі.

17. На схід – шестеро левитів, на північ – четверо на день, на південь – четверо на день, а для комори по двоє.

18. На захід біля Парбору чотири біля дороги, а дві біля самого Парбору.

19. Ось розподіл брамників із синів Корахових та синів Мерариних.

20. А левити, брати їхні, доглядали скарби дому Божого і скарбниці святині.

21. Сини Ладана, сини ґершонівців, від Ладана, старшини дому батьків, від Ладана ґершонівця: Єхіїлі.

22. Сини Єхіїлі: Зетам і Йоїл, брат його, доглядали скарби дому Господнього,

23. Разом із нащадками Амрама, Їцгара, Хеврона і Аззіїла.

24. Шевуїл, син Ґершома, сина Мойсея, – був головним доглядачем за скарбницями.

25. У брата його Еліезера: його син – Рехавія, і його син Ісая, і його син – Йорам, і його син – Зіхрі, і його син – Шеломіт.

26. Цей Шеломіт і брати його були доглядачами усіх скарбниць святині та посвячених знарядь, які присвятив цар Давид і старшини дому батьків, і тисяцькі, і сотники, і старшини війська,

27. Із завойованого та із здобичі вони присвячували для потреб Господнього дому.

28. І все, що присвятив ясновидець Самуїл, і Саул, син Кішів, і Авнер, син Нерів, і Йоав, син Церуїн, – усе посвячене було під рукою Шеломіта і братів його.

29. Із родоводу Їцгарових: Кенанія і сини його – були призначені для зовнішніх справ Ізраїля, як писарі і судді.

30. Із родоводу Хевронового: Хашавія і брати його, мужі хоробрі, тисяча сімсот, – мали нагляд над Ізраїлем по цей бік Йордану на захід, з усілякими діяннями служіння Господнього і за службою царською.

31. У родоводі Хевроновому Єрійя був старшиною хевронівців, у їхніх родоводах і в поколіннях. У сороковому році Давидового царювання вони були перелічені, і знайдені між ними люди мужні в Ґілеадському Язері.

32. І брати його, мужі хоробрі, – дві тисячі сімсот, були старшинами родин. Їх настановив цар Давид над коліном Рубеновим, і Ґадовим, і півколіном Манасіїним для всякої Божої справи та справи царської.

1. Ось сини Ізраїлеві за числом їхнім, старшини родин, тисяцькі і сотники, і старшини, котрі служили цареві у всілякій справі за їхніми відділами, приходячи й відходячи щомісяця, упродовж усіх місяців року. У кожному відділенні було їх по двадцять чотири тисячі.

2. Над першим відділом, для першого місяця, стояв Яшовам, син Завдіїлів; у його відділі було двадцять чотири тисячі;

3. Він був із синів Переца, старший над усіма старшинами першого місяця.

4. Над відділом другого місяця стояв ахох’янин Додай, у його відділі був і князь Міклот, і в його відділі було двадцять чотири тисячі.

5. Третій старший над військом, для третього місяця, Беная, син священника Йодая, і в його відділі було двадцять чотири тисячі.

6. Оцей Беная – один із тридцяти хоробрих і старший над ними; і в його відділі був Аммізавад, його син.

7. Четвертий, для четвертого місяця, був Асаїл, брат Йоавів, а по ньому син його Зевадія; і в його відділі було двадцять чотири тисячі.

8. П’ятий, для п’ятого місяця, князь Шамут ізрах’янин; і в його відділі було двадцять чотири тисячі.

9. Шостий, для шостого місяця, Іра, син Іккеш, текоїтянин; і в його відділі було двадцять чотири тисячі.

10. Сьомий, для сьомого місяця, Хелец, пелонянин, з Ефраїмових синів; і в його відділі було двадцять чотири тисячі.

11. Восьмий, для восьмого місяця, хушанин Сіббехай із родоводу Зераха; і в його відділах було двадцять чотири тисячі.

12. Дев’ятий, для дев’ятого місяця, – анатотянин Авіезер із синів Беньямінових; і в його відділі було двадцять чотири тисячі.

13. Десятий, для десятого місяця, – нетофатянин Магарай із родоводу Зераха; і в його відділі було двадцять чотири тисячі.

14. Одинадцятий, для одинадцятого місяця, – піратонянин Беная з Ефраїмових синів; і в його відділі було двадцять чотири тисячі.

15. Дванадцятий, для дванадцятого місяця, – нетофатянин Хелдай з Отніїла, і в його відділі було двадцять чотири тисячі.

16. А над колінами Ізраїлевими, – у Рубенлян головним старшиною був Еліезер, син Зіхрі; у Симона – Шефатія, син Маахи.

17. У Левія – Хашавія, син Кемуїла; у Аарона – Садок.

18. У Юди – Елігу, із братів Давидових; у Іссахара – Омрі, син Михаїлів.

19. У Завулона – Їшмая, син Овадії; у Нафталі – Єрімот, син Азріїлів.

20. У синів Ефраїмових – Осія, син Азазії, у півколіна Манасіїного – Йоїл, син Педаї.

21. У півколіна Манасії в Ґілеаді – Іддо, син Захарії; у Беньяміна – Яасіїл, син Авнерів.

22. У Дана – Азаріїл, син Єрохамів. Оце вожді колін Ізраїлевих.

23. Давид не вчинив перепису тих, котрі були від двадцяти літ і нижче; тому що Господь сказав, що Він розмножить Ізраїля, мов зорі небесні.

24. Йоав, син Церуїн, почав було перепис, але не скінчив. І був за це гнів Божий на Ізраїля; і не ввійшов той перепис до Літописів царя Давида.

25. Над скарбами царськими стояв Азмавет, Адіїлів син, а над запасами в полі, в містах і в селах, і в баштах – Єгонатан, син Уззійї.

26. А над тими, що працювали в полі, займалися землеробством, – Езрі, син Келувів.

27. Над виноградниками – рам’янин Шім’ї, а над запасами вина у виноградниках – Завді з Шефаму.

28. Над оливками і над смоковницями в долині, що в Шефелі, – Баал-Ханан; а над запасами оливи – Йоаш.

29. Над великою худобою, що випасалася в Шароні, – Шітрай шаронянин; а над скотиною в долинах – Шафат, син Адлаїв.

30. Над верблюдами – Овіл ізмаїлтянин; над віслюками – меронотянин Єхдея.

31. Над дрібною худобою – гаґрянин Язіз. Усі ці були старшинами над маєтком, котрий був у царя Давида.

32. А Йонатан, Давидів дядько, був радником, чоловік розумний і писар. А Єхіїл, син Гахмоніїв, був при синах царя.

33. Ахітофел – був радником у царя; а Хушай аркиянин – приятелем царя.

34. А після Ахітофела – Єгояда, син Бенаї, та Евіятар, а старший царського війська – Йоав.

1. І зібрав Давид у Єрусалимі всіх вождів ізраїльських, старшин колін і старшин відділів, які служили цареві, і тисяцьких, і сотників, і керуючих усім маєтком і стадами царя, і синів його з євнухами, військових старшин, і всіх хоробрих мужів.

2. І звівся Давид цар на ноги свої, і сказав: Послухайте мене, брати мої і народе мій! Було в мене на серці спорудити дім спочину для Ковчега Заповіту Господнього і на підніжжя ногам Бога нашого, і необхідне для будови я приготовив,

3. Але Бог сказав мені: Не будуй дім йменню Моєму, тому що ти чоловік войовничий і проливав кров.

4. А проте вибрав Господь, Бог Ізраїлів, мене із всього дому батька мого, щоб мені бути царем над Ізраїлем вічно, – бо Юду вибрав Він князем, а в домі Юди дім батька мого, а вже із синів батька мого мене вибрав настановити царем над усім Ізраїлем.

5. Із усіх синів моїх, – тому що багато синів дав мені Господь, – Він вибрав Соломона, сина мого, сидіти на троні царства Господнього над Ізраїлем.

6. І сказав мені: Соломон, син твій, збудує дім Мені і подвір’я Мої, тому що Я вибрав його Собі за сина, і Я буду йому Батьком.

7. І утверджу царство його навіки, якщо він буде пильно виконувати заповіді Мої і настановлення Мої, як донині.

8. І тепер перед очима всього Ізраїля, зібрання Господнього, і у вуха Бога нашого кажу: Дотримуйтеся всіх заповідей Господа, Бога вашого, щоб володіти вам цією родючою землею і залишити її після себе у спадок дітям своїм навіки;

9. І ти, Соломоне, сину мій, знай Бога батька твого, і служи Йому від усього серця і від усієї душі, бо Господь випробовує всі серця і відає кожний порух думки. Якщо будеш шукати Його, то знайдеш Його; а коли залишиш Його, Він покине тебе назавжди.

10. Тож начувайся, бо Господь вибрав тебе збудувати дім для святині, – будь несхитним і чини.

11. І віддав Давид Соломонові, синові своєму, креслення притвору, і домів його, і комори його, і світлиці його, і внутрішніх помешкань його, і дому для Ковчега.

12. І зразок всього, що було у нього від Духа, – дворів дому Господнього і всіх помешкань довкола, скарбниць дому Божого і скарбниць знарядь освячених,

13. І для відділів священників та левитів, і для всілякої роботи на служінні в домі Господньому, і всіх посудин для служби в домі Господньому,

14. І він дав золота із зазначенням ваги, для всілякого знаряддя і всякої із посудин для служіння, усіх речей срібних із зазначенням ваги, для всілякого знаряддя, для кожного чину служіння.

15. І дав золота для світильників і золотих лампад їх із зазначенням ваги кожного із світильників і лампад його, також світильників срібних, із зазначенням ваги кожного із світильників і лампад його, зважаючи на службове призначення кожного світильника.

16. І золота для столів показних хлібів, для кожного золотого стола, і срібла для столів срібних,

17. І виделок, і келехів, і кропильниць із щирого золота, і золотих тарілей із зазначенням ваги кожної тарелі, і срібних тарілей, із зазначенням ваги кожної тарелі,

18. І для жертовника кадіння із литого золота із зазначенням ваги, і опорядження колісниці із золотими херувимами, що розкинули крила і покривають Ковчег Заповіту Господнього.

19. Усе це в листі від Господа, говорив Давид, як Він поклав мені на розум на всю справу побудови.

20. І сказав Давид синові своєму Соломонові: Будь сильний і будь відважний, і не бійся, бо Господь Бог, Бог мій, з тобою, – Він не покине тебе й не залишить тебе аж до закінчення всієї роботи на спорудженні Господнього дому.

21. І ось відділи священників і левитів, для всілякого служіння при домі Божому. І в тебе є для всякої праці ревні люди, здібні для всілякої роботи, і старшини і увесь народ готові на всі накази твої.

1. І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, син мій, котрого одного вибрав Бог, молодий ще і нетривкий, а справа ця велика; тому що не для чоловіка споруда ця, а для Господа Бога.

2. Я докладав усіх зусиль, щоб заготовити для дому Бога мого золото для золотих знарядь, і срібло для срібних, і мідь для мідних, залізо для залізних, і деревину для дерев’яних, каміння шогамське і каміння для опорядження, каміння нофеське й каміння гарне і барвисте, і всіляке коштовне і багато мармуру.

3. І ще, за моєї любови до дому Бога мого, є у мене скарби власні із золота і срібла, і їх я віддаю для дому Бога мого, понад те, що заготовив я для святого дому:

4. Три тисячі талантів золота, золота офірського, і сім тисяч талантів очищеного срібла на покриття стін тих домів.

5. Для кожної із золотих речей, і для кожної із срібних, і для всякого виробу рук художницьких. Чи не розщедриться іще хтось внести пожертву для Господа?

6. І почали приносити пожертви старшини родин, і старшини колін Ізраїлевих, і старшини тисяч і сотень, і старшини над маєтностями царя.

7. І дали на облаштування дому Божого п’ять тисяч талантів і десять тисяч драхм золота, і срібла десять тисяч талантів, і міді вісімнадцять тисяч талантів, і заліза сто тисяч талантів.

8. І в кого виявилося коштовне каміння, ті віддали і його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхіїла ґершонівця.

9. І радів народ за ревність їхню, тому що вони від усього серця несли пожертву Господові, а також і цар Давид вельми тішився.

10. І благословив Давид Господа перед усім зібранням, і сказав Давид: Благословенний Ти, Господе, Боже Ізраїлів, батька нашого, від віку й до віку!

11. Твоя, Господе, велич, і могутність, і слава, і перемога, і препишність, і все, що на небі, і на землі, Твоє; Твоє, Господе, царство, і Ти найвищий від усього, як Володар.

12. І багатство, і слава від Тебе, і Ти володарюєш над усім, і в руці Твоїй сила і могутність; і під владою Твоєю звеличилося і зміцнилося все.

13. І нині, Боже наш, ми славословимо Тебе, і хвалимо величне ймення Твоє.

14. Бо хто я і хто народ мій, що ми мали можливість так жертвувати? Але від Тебе все, і від руки Твоєї одержане ми віддали Тобі.

15. Тому що мандрівники ми перед Тобою і захожі, як і всі батьки наші; мов тінь, дні наші на землі, і немає нічого тривкого.

16. Господе, Боже наш! Уся оця безліч, котру ми приготували для побудови дому Тобі, святому йменню Твоєму, від руки Твоєї воно, і все Твоє.

17. Знаю, Боже мій, що Ти випробовуєш серце і любиш щирість; я від чистого серця мого пожертвував все оце, і нині бачу, що народ Твій, який тут є, з радістю несе пожертву Тобі.

18. Господе, Боже Авраама, Ісаака і Ізраїля, батьків наших! Збережи це наповік, оцю прихильність думок, серця народу Твого, і наверни серце їхнє до Тебе.

19. А Соломонові, синові моєму, дай серце правдиве, щоб дотримуватися заповідей Твоїх, одкровень Твоїх, і настановлень Твоїх, і звершити все це і збудувати палац, для котрого я зібрав підготовлене.

20. І сказав Давид всьому зібранню: Благословіть Господа, Бога нашого. І благословило все зібрання Господа, Бога батьків своїх, і припало, і вклонилося до землі Господові і цареві.

21. І принесли Господові пожертви, і піднесли усеспалення Господові другого після цього дня: тисячу телят і тисячу баранів, тисячу ягнят з поливним приношенням і багато пожертв од всього Ізраїля.

22. І їли, і пили перед Господом того дня з великою радістю, і вдруге зацарювали Соломона, сина Давидового, і помазали перед Господом на правителя верховного, а Садока на священника.

23. І сів Соломон на троні Господньому як цар, замість Давида, батька свого, і був вельми ущедрений, і увесь Ізраїль підкорився йому.

24. І всі старшини і лицарі також, і всі сини царя Давида підкорилися Соломонові – цареві.

25. І звеличив Господь Соломона перед очима всього Ізраїля, і подарував йому славу царства, якої не мав передніше від нього жодний цар Ізраїля.

26. І Давид, син Єссеїв, царював понад усім Ізраїлем.

27. А часу царювання його над Ізраїлем було сорок літ; у Хевроні царював він сім літ, і в Єрусалимі царював тридцять три роки.

28. І помер він у поважній, добрій старості, насичений життям, багатством і славою; і зацарював Соломон, син його, замість нього.

29. Справи царя Давида, перші і останні, описані у записах Самуїла, ясновидця, і в записах Натана-пророка, і в записах Ґада-ясновидця.

30. Так само і все царювання його, і мужність його, і події, які сталися з ним, і з Ізраїлем, і з усіма земними царствами.