Головна   Бут   Вих    Лев   Чис   П.Зак   І.Нав   Суд   Рут   1Цар   2Цар   3Цар   4Цар   1Літ   2Літ   Єздр   Неєм   Ест   Йова   Псал   Прит   Екк   П.Пісн   Ісаї    Єрем   Пл.Єр   Єзек   Дан   Осії   Йоїла   Ам   Овд   Йони   Міх   Наум   Авак   Соф   Огія   Зах   Малах   Мат   Мрк   Лук   Іван   Діян   Яков   1Пет   2Пет   1Ів   2Ів   3Ів   Юди   Рим   1Кор   2Кор   Гал   Ефес   Фил   Кол   1Сол   2Сол   1Тим   2Тим   Тита   Филм   Євр   Одк.

Послання до Галатів

1 2 3 4 5 6

Галатів 1

1. Павло Апостол, вибраний не людьми і не через людину, але Ісусом Христом і Богом Вітцем, що воскресив Його з мертвих,
    
Гал.1:11, 12; 2:6; Тит.1:3

2. І всі брати, що зі мною, – церквам галатійським:
     1Пет.1:1; 1Кор.16:1

3. Благодать вам і мир від Бога Вітця і Господа нашого Ісуса Христа,
     Ів.1:16; 2Ів.3; Рим.3:24; Еф.1:2

4. Котрий віддав Себе Самого за гріхи наші, щоб визволити нас від сучасного лукавого віку, з волі Бога і Вітця нашого;
     Ів.15:19; 1Пет.2:24; 1Ів.2:15; 5:19; Рим.12:2; 1Кор.15:3; Гал.2:20

5. Йому слава навіки вічні, амінь!
     Фил.4:20

6. Дивуюся, що ви так швидко покинули того, хто вас покликав Христовою благодаттю, і починаєте інше проповідувати,
     1Пет.1:15; 2Кор.11:4

7. Котре, зрештою, не інше, проте є люди, які бентежать вас, бажаючи спотворити Христову Євангелію.
     Діян.15:1, 24; 2Кор.11:13-14; Гал.5:10, 12

8. Та якби навіть ми чи Ангел з неба почав проповідувати вам не те, що ми проповідували вам, то нехай буде анатема.
     3Ц 13:18; 2Кор.11:14

9. Як ми передніше казали, так і зараз кажу: Хто проповідує вам не те, що ви прийняли, то нехай буде анатема.
     1Кор.15:1-2

10. Чи в людей я нині шукаю доброзичливости, чи в Бога? Чи людям догоджати прагну? Якби я донині людям догоджав, то не був би служником Христовим.
     Гал.6:12; 1Сол.2:4

11. Сповіщаю вам, браття, що Євангелія, котру я благовістив, не є від людей;
     Бут.12:1-3; 1Кор.15:1; Гал.2:2, 5; Еф.3:3, 5; Одк.14:6

12. Бо я також прийняв її, і навчився не від людини, але через одкровення Ісуса Христа.
     Діян.9:1-15, 17-20; 26:16; Гал.1:16

13. Ви чули про мій минулий спосіб життя у юдействі, що я жорстоко переслідував Церкву Божу і спустошував її;
     Діян.9:1-3; 1Тим.1:13

14. І досягав успіхів у юдействі більше від багатьох ровесників із мого роду, був ревним і запеклим прихильником батьківських моїх заповітів.
     Діян.22:3

15. А коли Бог, що вибрав мене від лона матері моєї і покликав благодаттю Своєю, явив добру волю,
     Єр 1:5; Рим.8:30; Еф.3:7

16. Відкрити в мені Сина Свого, щоб я благовістив Його поганам, – я не почав зараз же радитися з плоттю та кров’ю,
     Мт.11:27; 16:17; Діян.9:15

17. І не пішов до Єрусалиму, щоб зустрітися там з Апостолами, що були передніше мене, а подався до Аравії і знову повернувся до Дамаску.
     Діян.9:19

18. Відтак, по трьох роках, ходив я до Єрусалиму побачитися з Петром і пробув у нього днів із п’ятнадцять,

19. А іншого з Апостолів я не бачив жодного, окрім Якова, брата Господнього.
     Мт.13:55; Діян.12:17; 1Кор.15:7

20. А що вам пишу, то ось, перед Богом, не обманюю.
     Рим.9:1

21. Відтак помандрував я до країн Сирії та Кілікії.

22. Церквам Христовим у Юдеї особисто я не був відомий,

23. А лише чули вони, що той, котрий переслідував їх колись, нині благовістить віру, яку раніше винищував, –
     Діян.9:21

24. І прославляли за мене Бога.
     Діян.11:18

Галатів 2    

Апостоли схвалюють 
Павлову проповідь.

1. Потім, через чотирнадцять літ, знову ходив я до Єрусалиму з Варнавою, взявши з собою й Тита.
     Діян.15:1-29; 2Кор.8:23

2. А ходив я туди через одкровення, і запропонував там, зокрема найвідомішим, Євангелію, яку я проповідував поганам, і чи не марно я працював чи труджуся?
     Гал.1:16

3. Але вони й Тита, що був зі мною, хоч він грек, не спонукали обрізатися.
     Діян.16:3

4. А лжебратам, що потай закралися, аби підгледіти нашу волю, котру ми маємо у Христі Ісусі, щоб нас поневолити,
     Діян.15:24; Юди.1:4; Гал.5:13

5. Ми їм ні в чому не поступилися і не підкорилися, щоб істина благовістя збереглася у вас.
     Гал.3:1

6. А щодо тих, котрі були відомі будь-коли, для мене немає чогось виняткового: Бог не зважає на обличчя людини. І відомі не зобов’язали мене до чогось значнішого;

7. Навпаки, переконавшися, що мені довірена проповідь Доброї Вісті для необрізаних, як Петрові – для обрізаних, –
     Діян.15:12; 1Пет.1:1; Рим.2:25; 11:13

8. Бо Той, що сприяв Петрові в апостольстві поміж обрізаними, сприяв також мені у поганів, –

9. І коли Яків, Кифа та Іван, що вважаються стовпами, довідалися про благодать, дану мені, то подали мені та Варнаві руку єдности, щоб ми йшли до поганів, а вони – до обрізаних,
     Діян.13:3; 15:13; Гал.1:19; Еф.3:2-8

10. Аби тільки ми пам’ятали убогих, що я, власне, й прагнув чинити бездоганно.
     Діян.11:28-30; 24:17; 2Кор.8:9

11. А коли Петро прийшов до Антіохії, то я особисто виступив супроти нього, тому що він зазнав нарікань.
     Діян.11:19-26; 15:1

12. Бо коли прийшли деякі від Якова, він їв разом із поганами, а коли ті прийшли, почав утаємничуватися, ухилятися, боячись обрізаних.
     Діян.21:18

13. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, – аж так, що навіть Варнава був спокушений їхнім лицемірством.
     Діян.15:37-39

14. Та коли я побачив, що вони не йдуть належним чином за істиною Євангельською, то сказав Петрові привселюдно: Якщо ти, юдей, живеш по-поганському, а не по-юдейському, то навіщо поганів спокушаєш жити по-юдейськи?
     1Тим.5:20

15. Ми за природою юдеї, а не з поганів грішники;
     Фил.3:5

16. Однак, дізнавшися, що людина виправдовується не справами Закону, а лише вірою в Ісуса Христа, ми також увірували у Христа Ісуса, щоб виправдатися вірою у Христа, а не справами Закону; бо справами Закону не виправдається жодна плоть.
     Діян.15:10-11; Рим.3:20, 28; Гал.3:6-7, 9, 11, 22; 4:21-30; Еф.2:8

17. А якщо, шукаючи виправдання у Христі, ми самі виявилися грішниками, – то невже Христос є служник гріха? В жодному разі!
     Рим.6:1; 8:1; Гал.5:6

18. Бо якщо я знову споруджую те, що зруйнував, то сам себе вчиняю злочинцем.

19. Законом я вмер для закону, щоб жити для Бога. Я співрозп’явся з Христом.
     Рим.7:4, 6, 11; 6:4; Фил.3:10

20. І вже не я живу, але живе в мені Христос. А що нині живу у плоті, то живу вірою в Сина Божого, Котрий полюбив мене і віддав Себе за мене.
     Мт.7:14; 1Пет.4:2; Рим.6:8; 2Кор.13:5; Гал.6:8, 14; Кол.2:20

21. Не відкидаю благодаті Божої. А якщо законом виправдання, то Христос надаремно помер.
     1Кор.15:17 Гал.5:4

Галатів 3    

Дар Духа Святого можна одержати вірою,
а не справами Закону.

1. О, нетямущі галати! Хто спокусив вас не коритися істині, вас, у котрих перед очима був зображений Ісус Христос, наче у вас розп’ятий?
     Лк.24:25; Рим.2:8

2. Оце лише хочу дізнатися у вас: Чи ви одержали Духа через справи Закону, чи, може, через проповідь віри?
     Діян.2:38; Еф.1:13

3. Чи такі ви нетямущі, що почали духом, а тепер закінчуєте плоттю?
     Ів.1:13; Гал.4:23, 29

4. Невже ви стільки витерпіли без користі? О, якби тільки без користі!
     Гал.6:12

5. Чи Той, що дає вам Духа і утворює поміж вами дива, – невже через справи Закону все це звершує, чи, може, через проповідь віри?
     Діян.10:44; 2Кор.12:12

6. Так, Авраам повірив Богові, і це зараховано йому у праведність.
     Бут.15:6; Як.2:23; Еф.2:8

7. Тож пізнайте, що віруючі є сини Авраамові!
     Ів.8:39; Рим.4:11; 9:6

8. І Писання, передбачаючи, що Бог вірою виправдає поганів, провістило Авраамові: У тобі благословляться всі народи.
     Бут.12:1-3; Гал.4:13; Одк.14:6

9. Отож, віруючі благословляються з вірним Авраамом.
     Рим.4:16

10. А всі, що утверджуються на справах Закону, – перебувають під прокляттям. Бо написано: Проклятий кожний, хто не виконує постійно всього, що написане в книзі Закону.
     П Зак 27:26

11. А що Законом ніхто не виправдовується перед Богом, це зрозуміло, тому що праведний вірою буде жити.
     Ав 2:4; Лк.18:14; Рим.3:28

12. А Закон не за вірою; але хто виконує його, той буде ним жити.
     Лев.18:5; Рим.9:31-32; 10:5

13. Христос звільнив нас від прокляття Закону, ставши за нас прокляттям, – бо написано: Проклятий кожний, що висить на дереві.
     П Зак 21:23; Рим.8:3; 2Кор.5:21; Гал.4:5; Еф.1:7

14. Аби благословення Авраамове через Христа Ісуса поширилося на поганів, щоб нам одержати обіцяного Духа вірою.
     Рим.4:2-5; 3:29-30; Гал.4:6, 29

15. Браття! Кажу з міркувань людських: Навіть людиною утвердженого заповіту ніхто не відміняє і не додає до нього.
     Рим.6:19

16. Але Авраамові дано було обітниці й насінню його. Не сказано: Нащадкам також, наче про багатьох, але як про одного. Також насінню твоєму, котре є Христос.
     Бут.12:7; 13:15; 22:18; Рим.4:16

17. Я утверджую те, що заповіту про Христа, ще передніше Богом утвердженого, Закон, що з’явився через чотириста тридцять років, не скасовує аж так, щоб обітниця втратила силу.
     Вих.12:40-41

18. Бо якщо за Законом спадщина, то вже не за обітницею; але Авраамові Бог дарував її за обітницею.
     Бут.22:16-17; Рим.4:13; 11:5

19. А навіщо Закон? Його дано пізніше, з причини злочинів, до часу пришестя насіння, до котрого стосується обітниця, і переданий через Ангелів, рукою посередника.
     П Зак 5:22-24; Діян.7:38, 53; Рим.4:15; 5:20; 7:7, 13

20. Але посередник при одному не буває, а Бог один.

21. Отож, Закон суперечить обітницям Божим? Зовсім ні! Бо якби дано було закон, що може животворити, то справді праведність була б від Закону;
     Рим.8:2-4

22. Але Писання усіх вмістило під гріхом, щоб обітницю віруючим дано було через віру у Христа Ісуса.
     Рим.3:9-20; Гал.2:16

23. А до пришестя віри ми вміщені були під сторожу Закону, аж до того часу, як належало відкритися вірі.
     Гал.4:2-3

24. Отож, Закон був для нас поводирем до Христа, щоб нам виправдатися вірою;
     Рим.10:4

25. А як віра прийшла, то ми вже не під поводирем.

26. Бо всі ви сини Божі через віру у Христа Ісуса.
     Ів.1:12; Гал.4:5, 7

27. Усі ви, що у Христі хрестилися, в Христа одяглися.
     Рим.6:3, 4

28. Уже немає юдея, ні поганина, ні раба, ні вільного; немає чоловічої статі, ні жіночої; бо всі ви одне (спільне) у Христі Ісусі.
     Рим.10:12; 1Кор.7:20-24; 12:13; Кол.3:11

29. А якщо ви Христові, то ви насіння Авраамове і через обітницю – спадкоємці.
     Гал.4:7; Євр.9:15

Галатів 4    

З-під опікування Закону нас визволив Христос;
ми є вільні діти Божі.

1. І ще скажу: спадкоємець в дитячі роки нічим не відрізняється од раба, хоч є володарем усього:

2. Він має опікунів і доморядників, до часу, визначеного батьком.

3. Так само й ми – доки були дітьми, то були поневолені матеріяльними засадами світу;
     Гал.4:8-10

4. Та коли виповнився час, Бог послав Сина Свого Єдиновродженого, Котрий народився від жінки, підкорився Законові,
     Пс.39:8-9; Мк.1:15; Ів.16:28; Євр.9:26

5. Щоб визволити підзаконних, аби ми дістали усиновлення.
     Рим.8:15, 23; Еф.1:5, 7

6. А що ви сини, то Бог послав у серця ваші Духа Сина Свого, що кличе: Авва, Отче!
     Мк.14:36; Рим.8:15; Гал.5:5

7. А тому ти вже не раб, але син; а якщо син, то й спадкоємець Божий через Ісуса Христа.
     1Пет.1:4; Рим.8:16-17; Еф.1:14

8. Але тоді, не спізнавши Бога, ви служили богам, які насправді не боги;
     1Кор.8:4-5; 12:2; 1Сол.1:9

9. А нині, пізнавши Бога, або ліпше, діставши пізнання від Бога, нащо знову повертаєтеся до немічних і вбогих матеріяльних засад і прагнете знову поневолити себе ними?
     1Ів.4:10; Рим.8:3; Гал.3:1-3; Кол.2:16, 20, 21; Євр.7:18-19

10. Дотримуєтеся днів, місяців та зважаєте на часи і роки.

11. Боюся за вас, чи не даремно я працював у вас.
     2Ів.8; 2Кор.11:3; Фил.2:16

12. Прошу вас, браття, будьте, як я, тому що я також, як ви. Ви нічим не образили мене;

13. Знаєте, що, хоч я немічний плоттю, благовістив вам уперше.
     1Кор.2:3; Еф.1:13

14. Але ви не завважили моєї спокуси у плоті моїй і не зневажили її, а прийняли мене, як Ангела Божого, як Христа Ісуса.

15. Які ви були щасливі! Засвідчую про вас, що, якби можливо було, ви вибрали б очі свої і віддали мені.
     Діян.20:37-38

16. То невже я став ворогом вашим, повідуючи вам істину?
     Ам 5:10; 2Кор.12:15

17. Побиваються за вами нечисто, а насправді прагнуть вас відлучити, щоб ви побивалися за ними.
     Діян.20:30; 2Кор.11:2

18. Добре виявляти ревність для доброго завжди, а не тільки тоді, коли я присутній у вас.
     Фил.2:12

19. Дітоньки мої, для котрих я знову у пологових муках, аж доки не утвердиться у вас Христос!
     1Кор.4:15; Кол.1:27

20. Я хотів би тепер бути у вас і змінити голос мій, тому що я подивований вами.
     1Кор.4:21; 2Кор.13:1-2

21. Скажіть мені ви, що прагнете бути під Законом: хіба ви не підкоряєтеся Законові?
     Рим.3:19-20; Гал.3:1-29; Еф.2:15

22. Бо написано: Авраам мав двох синів, одного від рабині, а другого од вільної.
     Бут.16:15; 21:2-3

23. Але, котрий від рабині, той народжений через плоть; а котрий від вільної, той за обітницею.
     Бут.17:15-17; Ів.1:13; Рим.9:7-9; Гал.5:13, 16-21, 24

24. У цьому є алегоричність. Бо це два заповіти: один від гори Сінайської, що народжує в рабство, котрий є Аґар,
     Діян.7:38; Гал.5:1; Євр.8:6-7; 9:15

25. Бо Аґар означає гору Сінай в Аравії і відповідає сучасному Єрусалимові, тому що він з дітьми своїми в рабстві;
     Ів.8:32-36

26. А горішній Єрусалим вільний: він – матір усім нам.
     Фил.3:20; Євр.11:10; 12:22; Одк.3:12; 21:2

27. Бо написано: Звеселися, неплідна, ти, що не народжувала, вигукни і проголоси, ти, що не страждала пологами; тому що у залишеної набагато більше дітей, аніж у тієї, що має чоловіка.
     Іс 54:1

28. Ми, браття, діти обітниці через Ісаака.
     Рим.9:8; Гал.3:29

29. Але як тоді народжений через плоть переслідував народженого за духом, так само й нині.
     Бут.21:9

30. А що засвідчує Писання? Прожени рабиню і сина її, бо син рабині не буде спадкоємцем разом із сином вільної.
     Бут.21:10

31. Отож, браття, ми діти не рабині, але вільної.
     Рим.6:14

Галатів 5    

Напучування бути вільними від
рабського ярма Закону.

1. Тож стійте у волі, котру дарував нам Христос, і не підлягайте знову під кормигу рабства.
     Мк.7:3, 4; Ів.8:32, 36; Діян.15:10; Гал.4:8-11; Фил.4:1; Кол.2:8

2. Ось, я Павло, кажу вам: Якщо ви обрізуєтеся, не буде вам жодної користі від Христа.
     Діян.15:1

3. І ще засвідчую кожній людині, яка обрізується, що вона мусить виконати увесь Закон.
     Рим.2:25; Гал.6:13

4. Ви, що виправдовуєте себе Законом, залишилися без Христа, відпали од благодаті;
     Рим.3:24, 28; Гал.1:6; 2:21; Кол.1:23

5. А ми духом наджидаємо і сподіваємося праведности од віри.
     Рим.8:24-25; Євр.11:1

6. Бо у Христі Ісусі не має сили ні обрізання, ані необрізання, але віра, що діє любовю.
     Як.2:20-26; Рим.2:26; 10:12; 1Кор.7:19; 13:2; Гал.6:15; 1Сол.1:3

7. Ви йшли добре: хто зупинив вас, щоб ви не підкорялися істині?

8. Таке переконання не від Того, Хто кличе вас.

9. Мала закваска заквашує все тісто.
     Мт.13:33; 1Кор.5:6

10. Я певен про вас у Господі, що ви не будете мислити інакше, а той, що бентежить вас, хто б він не був, зазнає на собі осудження.
     2Кор.2:3

11. А за які провини, браття, переслідують мене, якщо я навіть тепер проповідую обрізання? Тоді спокуса хреста припинилася б.
     1Кор.1:23; Гал.6:12; 2Тим.3:11-12

12. О, якби були віддалені ті, що підбурюють вас!
     Пс.11:4

13. До волі покликані ви, браття, аби лишень воля ваша не стала приводом догоджати плоті; але любов’ю служіть один одному.
     1Пет.1:22; 2:16, 4:10; 1Ів.3:16-18; Рим.6:1, 15-22; 8:2; Гал.5:1

14. Бо увесь Закон в одному слові міститься: Люби ближнього твого, як самого себе.
     Лев.19:18; Рим.13:9-10

15. А якщо один одного гризете і поглинаєте, то глядіть, щоб ви не понищили один одного.
     Іс 9:18-21; Як.3:13-16; 2Кор.11:20

16. І я кажу: Вчиняйте за Духом, і ви не будете виконувати похотей плоті;
     Рим.8:12, 13

17. Бо плоть бажає протилежного духові; а дух – протилежного плоті: вони одне одному суперечать, аж так, що ви не те чините, що хотіли б.
     Рим.7:15, 22-23

18. А коли Дух вас водить, то ви не під законом.
     Рим.6:14; 8:14; 2Кор.3:17

19. Діла плоті відомі; вони є: перелюб, блуд, нечистота, непристойність,
     Рим.1:26-31; 1Кор.6:9; Еф.5:11; Кол.3:5; 2Тим.3:1

20. Ідолослужіння, чаклунство, ворожнеча, сварка, заздрість, гнів, розбрат, незгода, спокуси, єресі,
     1Кор.3:3; 2Кор.12:20; Одк.21:8

21. Ненависть, убивства, пиятика, зарозумілість і подібне до цього; попереджаю вас, як і передніше попереджав: ті, що чинять так, Царства Божого не успадковують.

22. А плід Духа: любов, радість, мир, довготерплячість, добрість, милосердя, віра,
     Еф.5:9

23. Лагідність, помірність. На таких немає Закону,
     Рим.13:13; 1Кор.6:9-10; Еф.5:5; 1Сол.4:6; Одк.21:8

24. Але ті, що Христові, розіп’яли плоть із пристрастями та похотями.
     Рим.6:6; Гал.2:19; 6:8, 13; Еф.4:22

25. Якщо ми живемо Духом, то за Духом і чинити мусимо.
     Гал.6:8

26. Не будемо чванитися, один одного дратувати, один одному заздрити.
     Фил.2:3

Галатів 6    

Допомога в тіснотах один одному.

1. Браття! Якщо й потрапить людина в таке гріхопадіння, ви духовні, напучуйте такого в дусі лагідности, зважаючи кожний на себе, щоб не впасти у спокусу самому. Пс.140:5; Мт.18:15; Ів.13:12; Лк.6:27; Діян.20:35; 2Ів.5; Рим.3:23; Гал.5:25; 1Сол.3:5; 5:14

2. Носіть тягарі один одного і таким чином виконаєте закон Христів.
     2Кор.11:29; Гал.6:2; Кол.3:13

3. Бо хто має себе за щось значуще, хоч є ніщо, той сам себе обманює.
     Як.1:22; 1Кор.1:28

4. Нехай кожний досліджує свою справу, і тоді матиме похвалу тільки в собі, а не в другому.
     1Кор.11:28; 2Кор.10:12

5. Бо кожний нестиме свого тягаря.
     Рим.14:12; 1Кор.3:8; Гал.5:10

6. Напучуваний словом, поділися всіляким добром з тим, хто напучує.
     1Кор.9:7-15; 1Тим.5:18

7. Не обманюйте себе: Бог зневаженим бути не може. Що посіє людина, те й пожне!
     Як.1:16

8. Той, що сіє в плоть свою, від плоті пожне тлін; а той, що сіє в дух від Духа, пожне життя вічне.
     Пр 22:8; Іс 3:10; Рим.8:13

9. Учиняючи добро, не впадаймо в журбу, бо свого часу пожнемо, якщо не ослабнемо.
     Пс.125:5; Як.5:7-8; 1Кор.15:58; 2Сол.3:13

10. Отож, допоки є час, будемо вчиняти добро всім, а найбільше своїм одновірцям!
     1Ів.3:17; Рим.12:13

11. Бачите, як багато написав я вам своєю рукою.
     Кол.4:18

12. Усі, хто бажає хвалитися плоттю, примушують вас обрізуватися лише для того, щоб не зазнати переслідувань за хрест Христа;
     Гал.5:2, 11, 24; Кол.2:16-23; Фил.3:4, 6

13. Бо навіть ті, що обрізуються, не дотримуються Закону, але вимагають, щоб ви обрізувалися, аби похвалитися у вашій плоті.
     Мт.23:3, 23; Ів.1:13; Діян.15:10; Гал.5:3; Еф.2:3

14. А я не бажаю хвалитися, хіба що хрестом Господа нашого Ісуса Христа, Котрим для мене світ розп’ятий, і я для світу,
     1Кор.1:18; 2:2; Гал.1:4; Фил.3:8

15. Бо у Христі Ісусі нічого не означає ні обрізання, ані необрізання, а нове творіння.
     Гал.5:6

16. Тим, котрі вчиняють за цим правилом, мир їм, і милість, та Ізраїлеві Божому.

17. А втім, ніхто не обтяжуй мене, бо я ношу рани Господа Ісуса на тілі моєму. 2Кор.4:10; Кол.1:24

18. Благодать Господа нашого Ісуса Христа із духом вашим, браття! Амінь.
     Фил.4:23; 2Тим.4:22