Книга пророка Осії

Головна Бут Вих Лев Чис П.Зак ♦ І.Нав Суд Рут 1Цар 2Цар 3Цар 4Цар 1Літ 2Літ ♦ Єздр Неєм Ест Йова Псал Прит Екк П.Пісн ♦ Ісаї Єрем Пл.Єр Єзек Дан Осії Йоїла Ам Овд Йони Міх Наум Авак Соф Огія Зах Малах ♦ Мат Мрк Лук Іван ♦ Діян Яков 1Пет 2Пет 1Ів 2Ів 3Ів Юди Рим 1Кор 2Кор Гал Ефес Фил Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тита Филм Євр Одкр

Книга пророка Осії

1. Слово Господнє, котре було до Осії, Беерового сина, за днів Уззійї, Йотама, Ахаза, Єзекії, юдейських царів, та за днів Єровоама, Йоашового сина, царя ізраїльського.

2. Початок слова Господнього до Осії: І сказав Господь Осії: Іди, візьми собі за дружину блудницю і дітей блуду; бо вельми блудодіє земля оця, відступивши од Господа.

3. І пішов він, і взяв Ґомер, доньку Дівлаїма, і вона зачала і породила йому сина.

4. І Господь сказав йому: Назви ім’я йому Ізреел, бо ще небагато пролине, – і Я стягну кров Ізреелу з дому Єгу і покладу край царству Ізраїлевому.

5. І станеться того дня, Я зламаю лука Ізраїля в долині Ізреел.

6. І зачала вона знову й породила доньку, і Він сказав йому (Осії): Назви їй ім’я Ло-Рухама; бо Я вже не буду милувати дім Ізраїля, аби прощати їм.

7. А дім Юдин помилую і врятую їх у Господі, Бозі їхньому, врятую їх не луком, не мечем, не війною, не кіньми чи вершниками.

8. І відлучила вона Ло-Рухаму (непомилувану), і зачала знову, і породила сина.

9. І сказав Він: Назви ім’я йому Ло-Аммі, бо ви – не Мій народ, і Я не буду вашим Богом.

10. Але буде число синів Ізраїля, як пісок морський, котрого неможливо ні виміряти, ні злічити; і там, де говорили їм: Ви – не Мій народ, будуть говорити їм: Ви – сини Бога живого.

11. І зберуться сини Юдині і сини Ізраїлеві разом, і настановлять собі одного чільника, і вийдуть із землі (країни) переселення, бо великий день Ізреела!

1. Кажіть братам вашим: Мій народ, і сестрам вашим: Помилувана.

2. Судіться з вашою матір’ю, судіться; бо вона не дружина Моя, і Я не чоловік її, нехай вона відкине блуд від обличчя свого і перелюб від грудей своїх,

3. Щоб Я не викрив її до голизни і не виставив її, наче за дня уродин її, не вчинив її пустелею, не обернув її на суху землю і не заморив її спрагою.

4. І дітей її не помилую, тому що вони діти блуду.

5. Тому що блудодіяла матір їхня, і зганьбила себе, зачавши їх; бо казала: Піду за коханцями моїми, котрі дають хліб мені і воду, вовну і льон, єлей і напої.

6. За це, ось, Я закидаю шлях її терням і загороджу її загорожею, і вона не знайде стежок своїх,

7. І поженеться за коханцями своїми, але не наздожене їх і буде шукати їх, але не знайде і скаже: Піду я і повернуся до першого чоловіка свого; бо тоді краще було мені, аніж тепер.

8. І не знала вона, що Я, Я давав їй хліб, і вино, і єлей, і примножував у неї срібло і золото, з котрого вони виготовили ідола Баала.

9. За це Я заберу назад хліб Мій в його час і вино Моє в пору його, і відберу вовну і льон Мій, що даний для покриття голизни її.

10. І нині відкрию сором її перед очима коханців її, і ніхто не вирве її з руки Моєї.

11. І припиню у неї будь-які веселощі, свята, празники її і новомісяччя її, і суботи її, і всі урочистості її.

12. І спустошу виноградні лози її і смоковниці її, про яких вона каже: Це в мене дарунки, котрі подарували мені коханці мої; і Я перетворю їх на ліс, і польові звірі з’їдять їх.

13. І покараю її за дні служіння Баалам, коли вона кадила їм, і, прикрасивши себе сережками і намистом, ходила за коханцями своїми, а Мене забувала, – говорить Господь.

14. А тому ось, і Я поведу її, приведу її в пустелю і буду говорити до її серця.

15. І дам їй звідти виноградники її і долину Ахор, мов двері надії; і вона буде співати там, як за днів юности своєї, і як за дня виходу свого з краю Єгипетського.

16. І станеться того дня, - говорить Господь, - ти будеш називати Мене: Чоловіче мій, і не будеш уже називати Мене: Баале.

17. І звільню її уста від імені Баалів, і вже не будуть згадуватися імена їхні.

18. І вчиню того часу для них спілку з польовими звірями і з птахами небесними і з плазунами на землі; і лук, і меч, і війни винищу від землі тієї, і дам їм жити в безпеці.

19. І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою в правді і в суді, в добрі і в милосерді.

20. І заручуся з тобою на вірність, і ти спізнаєш Господа.

21. І станеться того дня, Я почую, – говорить Господь, – почую небо, і воно почує землю,

22. І земля почує хліб і вино, і єлей; а ці почують Ізреела.

23. І посію її для Себе на землі, і помилую Непомилувану, і скажу не Моєму народові: Ти – Мій народ, а він скаже: Ти – мій Бог!

1. І сказав мені Господь: Йди іще і полюби жінку, котру любить чоловік, і котра чинить перелюб, вчини, як любить Господь синів Ізраїля, а вони навертаються до інших богів і люблять млинці виноградні їхні.

2. І надбав я її собі за п’ятнадцять срібняків і за хомер ячменю і півхомера ячменю,

3. І сказав їй: Багато днів залишайся в мене; не блуди і не будь з іншими; я також буду для тебе.

4. Бо тривалий час сини Ізраїля залишатимуться без царя і без князя і без пожертви, без жертовника, без ефоду і терафімів.

5. Потому навернуться сини Ізраїля і знайдуть Господа, Бога свого, і Давида, царя свого, і будуть благоговіти перед Господом і добром Його в останні дні.

1. Слухайте слово Господнє, сини Ізраїля; бо суд у Господа з мешканцями цієї землі, тому що немає ні істини, ні милосердя, ні богопізнання на землі.

2. Присяга і облуда, убивство і крадіж та перелюб вельми поширилися, і кровопролиття постає за кровопролиттям.

3. За це заплаче земля оця, і знесиліють усі, що живуть на ній, із польовими звірами і птахами небесними, навіть риба морська загине.

4. Але ніхто не сперечайся, ніхто не викривай іншого; і твій народ – немов ті, що сперечаються зі священниками.

5. І ти впадеш удень, і пророк упаде з тобою вночі, і винищу матір твою.

6. Винищений буде народ Мій за нестачу ведення: оскільки ти відкинув ведення, то Я також відкину тебе від священнодіяння переді Мною; і оскільки ти забув закон Бога твого, то Я також забуду дітей твоїх.

7. Що більше вони примножуються, тим більше грішать супроти Мене; славу їхню оберну на ганьбу.

8. Гріхами народу Мого насичуються вони, і до беззаконня їхнього тяжіє їхня душа.

9. І що станеться з народом, те й зі священником; і покараю його за шляхи його і відплачу за справи його.

10. Будуть їсти – і не наситяться; будуть блудити – і не розмножаться, бо покинули служіння Господові.

11. Блуд, вино і напої заволоділи серцем їхнім.

12. Народ Мій запитує своє дерево, і жезло його дає йому відповідь; бо дух блуду завів їх в облуду, і, блудодіючи, вони відступили од Бога свого.

13. На верховинах гір вони приносять пожертви і на пагорбах звершують кадіння під дубом і тополею, і терном, тому що гарний від них затінок; тому чинять перелюб доньки ваші і чинять перелюб невістки ваші.

14. Я покину карати дочок ваших, коли вони блудодіють, і невісток ваших, коли вони чинять перелюб, тому що ви самі – на боці блудниць і з перелюбниками приносите пожертви, а темний народ гине.

15. Якщо ти, Ізраїлю, блудодієш, то нехай не грішив би Юда; і не ходіть до Ґілґалу, і не приходьте до Бет-Авену, і не присягайтеся: Живий Господь!

16. Бо неначе уперта телиця, упертим став Ізраїль: тому чи буде відтепер Господь пасти їх, як ягнят на просторому пасовиську?

17. Прив’язався до ідолів Ефраїм; покинь його!

18. Огидна пиятика їхня, цілком віддалися блудодіянню; князі їхні люблять ганебне.

19. Охопить їх вітер своїми крилами, і засоромляться вони пожертв своїх.

Господь погрожує вилити
гнів Свій на обидва царства.

1. Слухайте це, священники, і вважайте, доме Ізраїля! Прихиліть вухо, доме царя; бо вам буде суд, тому що ви були пасткою в Міцпі і сіттю, розіп’ятою на Таворі.

2. Глибоко занурилися вони в розпусту; але Я покараю їх усіх.

3. Ефраїма Я знаю, та й Ізраїль не утаємничений від Мене; бо ти чиниш блуд, Ефраїме, й Ізраїль опоганився.

4. Справи їхні не дають їм навернутися до Бога свого, бо дух блуду всередині їх, і Господа вони не пізнали.

5. І пиха Ізраїля упосліджена в очах їхніх; Ізраїль і Ефраїм впадуть від нечестя свого, упаде і Юда з ними;

6. З вівцями своїми і бичками підуть шукати Господа і не знайдуть Його; Він залишив їх.

7. Господові вони зрадили, тому що породили чужих дітей і нині місяць-молодик пожере їх з їхнім майном.

8. Затрубіть рогом у Ґів’ї, засурміть сурмою у Рамі; зголошуйте в Бет-Авені: За тобою, Беньяміне!

9. Ефраїм став пустелею в день покарання; між племенами Ізраїлевими Я сповістив це.

10. Вожді юдейські стали схожі на тих, що пересувають межі; виллю гнів Мій на них, як воду.

11. Пригнічений Ефраїм, уражений судом; бо зажадав ходити слідом за марнотою.

12. І буду, як міль, для Ефраїма, і як черва, для дому Юдиного.

13. І побачив Ефраїм хворобу свою і Юда – свою рану, і пішов Ефраїм до Ашшура і послав до царя Яреба; але він не може уздоровити вас, і не вилікує вас од рани.

14. Бо Я буду, як лев для Ефраїма, як молодий лев для дому Юдиного; Я, Я розтерзаю, і піду; і заберу, – і ніхто не врятує.

15. Піду, повернуся до Мого місця, аж доки вони визнають свою провину і не шукатимуть обличчя Мого.

1. У скорботі своїй вони щоранку будуть шукати Мене і говорити: Ходімо, повернемося до Господа! Бо Він уразив – Він і уздоровить нас: поранив – і перев’яже наші рани;

2. Оживить нас за два дні, третього дня поставить нас, і ми будемо жити перед лицем Його.

3. Отак спізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як вранішня зоря – з’ява Його, і Він прийде до нас, як дощ, мов пізній дощ, зросить землю.

4. Що вчиню тобі, Ефраїме? Що вчиню тобі, Юдо? Благочестя ваше, мов уранішній туман, і, як роса, що квапливо щезає.

5. Тому Я уражав через пророків і бив їх словами уст Моїх, і суд Мій, мов світло, що сходить.

6. Бо Я милости хочу, а не пожертви, і Боговедення більше від усеспалення.

7. А вони, мов Адам, порушили заповіта і там зрадили Мене.

8. Ґілеад – місто злочинців, заплямоване кров’ю.

9. Як розбійники чатують на людину, так збіговисько священників убиває на шляху в Сихем і вчиняє мерзоти.

10. У домі Ізраїля Я бачу жахливе; там блудодіяння у Ефраїма, споганів Ізраїль.

11. І тобі, Юдо, вибране жниво, коли Я поверну полон народу Мого.

1. Коли Я уздоровлював Ізраїля, виявилася неправда Ефраїма і злочини Самарії; бо вони вчиняють брехливо; і входить злодій, і розбійник грабує на вулицях.

2. І не вдаються до помислів у своєму серці, що Я пам’ятаю всі злочини їхні; тепер оточують їх справи їхні і вони – перед лицем Моїм.

3. Лиходійством своїм вони звеселяють царя і облудою своєю – князів.

4. Усі вони палають перелюбом, як піч, котру пекар розпалює і перестає підкидати дров, коли замісить тісто і воно вкисне.

5. День нашого царя! Говорять князі, розпалені до хворобливого стану вином, а він простягає руку свою до блюзнірів.

6. Бо вони підступністю своєю витворюють серце схожим на піч: пекар їхній спить цілу ніч, а вранці вона горить, мов палаючий вогонь.

7. Усі вони розжарені, як піч, і пожирають суддів своїх; всі царі їхні падають, і ніхто з них не озивається до Мене.

8. Ефраїм змішався з народами, Ефраїм став, наче корж неперевернутий.

9. Чужі пожирали силу його, – а він не помічав; сивина обсіла його, а він не знає.

10. І гордощі Ізраїля поглумлені на очах їхніх, – а вони все одно не навернулися до Господа, Бога свого, і не шукали Його.

11. І став Ефраїм, мов голуб-глупак, без серця: кличуть до єгиптян, а йдуть до Асирії.

12. Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небесних поскидаю їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє.

13. Горе їм, що вони ухилилися від Мене; загибель їм, що вони відпали од Мене! Я рятував їх, а вони лжу виповідали на Мене.

14. І не прикликали Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються заради хліба і вина, а від Мене віддаляються.

15. Я напучував їх і зміцнював рамена їхні, а вони змовлялися на лихе супроти Мене.

16. Вони зверталися, але не до Всевишнього, стали – як зрадливий лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміховиськом над ними в краю єгипетському.

Вороги переслідують Ізраїля за ідолопоклонство.

1. Сурму до уст твоїх! Як орел налетить на дім Господній за те, що вони порушили заповіта Мого і зневажили закон Мій!

2. До мене будуть кричати: Боже мій! Ми пізнали Тебе, ми – Ізраїль.

3. Відкинув Ізраїль добре; ворог буде переслідувати його.

4. Настановляли царів самі, без Мене; настановляли князів, але без Мого дозволу; із срібла свого і золота свого вчинили собі ідолів: Звідти – погибель.

5. Покинуло тебе теля твоє, Самаріє! Спалахнув гнів Мій на них; аж доки не можуть вони очиститися?

6. Бо він також – вчинок Ізраїля. Художник виготовив його, і тому він – не бог; на куски перетвориться теля Самарійське!

7. Оскільки вони сіяли вітер, то й пожнуть бурю; колоска на стеблині не буде у них, зерно не дасть борошна, а якщо дасть, то чужі проковтнуть його.

8. Поглинутий Ізраїль! Тепер вони будуть серед народів, як непридатна посудина.

9. Вони пішли до Ашшуру, як дикий віслюк, що одинаком блукає; Ефраїм подарунками дбав про добре ставлення до себе.

10. Хоч вони й посилали дари до народів, але невдовзі Я заберу їх, і вони почнуть страждати від ярма царя князів.

11. Бо вже чимало жертовників набудував Ефраїм для гріха – для гріха й прислужилися йому ці жертовники.

12. Написав Я йому важливі закони Мої, але вони сприйняли їх, немов би чужі.

13. У жертвоприношеннях Мені вони приносять м’ясо, і їдять його; Господові неприємні вони; нині Він пригадає нечестя їхнє і покарає їх за гріхи їхні: вони повернуться до Єгипту.

14. Забув Ізраїль Творця свого і влаштував капища, і Юда наспоруджував багато фортечних міст; але Я пошлю вогонь на міста його, – і пожере палаци його.

1. Не радій, Ізраїлю, до захвату, як інші народи, бо ти чиниш блуд, ухилився від Бога твого: любиш блудодійні подарунки на всіх токах.

2. Не буде годувати їх тік і чавило, надія на виноградний сік обдурить їх.

3. Не будуть вони жити на землі Господній; Ефраїм повернеться до Єгипту, і в Асирії будуть їсти нечисте.

4. Не будуть вони приносити Господові вина на пожертву, і небажані Йому будуть пожертви їхні; вони будуть для них, мов хліб похоронний; усі, котрі будуть їсти його, опоганяться, бо хліб їхній – для душі їхньої, а в дім Господній він не зайде.

5. Що будете чинити у день урочистий і в день свята Господнього?

6. Бо ось, вони відійдуть з причини спустошення; Єгипет збере їх; Мемфіс поховає їх; коштовностями їхніми із срібла заволодіє кропива, колючий терен буде в шатрах їхніх.

7. Надійшли дні навідин, надбігли дні відплати. Нехай спізнає Ізраїль, де недолугий провісник, безумний, що видає себе за натхненного, з причини безлічі злочинів твоїх і великої ворожнечі!

8. Ефраїм – вартовий біля Бога мого; пророк – сіть птахолова на всіх шляхах його; спокуса – у домі Бога його.

9. Глибоко упали вони, вдалися до розпусти, як за днів Ґів’ї; Він пригадає нечестя їхнє, покарає їх за гріхи їхні.

10. Як виноград у пустелі, Я знайшов Ізраїля; як найпершу ягідку на смоковниці, у перший час її, побачив Я батьків ваших, – але вони пішли до Баал-Пеору і вдалися до ганебного, і самі стали мерзотою, як ті, котрих полюбили.

11. У ефраїмлян, як птах, відлетить слава: ні народження, ні вагітности, ні зачаття не буде.

12. А хоч би вони й виховали дітей своїх, відберу їх; бо горе їм, коли відійду від них;

13. Ефраїм, як Я бачив його до Тиру, посаджений на чудовій місцині; однак, Ефраїм виведе дітей своїх до вбивника.

14. Дай їм, Господе, що Ти даси їм - дай їм лоно неплідне і висохлі груди.

15. Усе зло їхнє – у Ґілґалі: там Я зненавидів їх за лихі справи їхні; прожену їх з дому Мого, не буду вже любити їх; всі князі їхні – відступники.

16. Уражений Ефраїм; висох корінь їхній, – не будуть вони приносити плоду, а коли й будуть народжувати, Я знищу жаданий плід лона їхнього.

17. Відкине їх Бог мій, тому що вони не послухали Його, – і будуть вони блукачами поміж народами.

1. Ізраїль – розкішний виноград, примножує для себе плід; і чим більше у нього плодів, тим щедріше примножує жертовники; чим краща земля у нього, тим ревніше оздоблюють вони кумирів.

2. Розділилося серце їхнє, за те вони й будуть покарані; Він зруйнує жертовники їхні, і потрощить кумирів їхніх.

3. Тепер вони кажуть: Немає в нас царя, бо ми не злякалися Господа! А цар, – що він нам зробить?

4. Виповідають слова порожні, присягаються нещиро, складають спілки; за те з’явиться суд над ними, ніби цикута на борознах поля.

5. За телят Бет-Авену затремтять мешканці Самарії; заплаче за ним народ його; і жерці його, що раділи ним, будуть плакати за його славою, тому що вона відійде од нього.

6. Він також буде припроваджений до Асирії, – як дар цареві Яребу; посоромлений буде Ефраїм, і осоромиться Ізраїль від заміру свого.

7. І щезне в Самарії цар її – мов піна на поверхні води.

8. І винищені будуть пагорби лиходійства – гріх Ізраїля; терня і бур’ян виростуть на жертовниках їхніх, і скажуть вони горам: Прикрийте нас, і пагорбам: упадіть на нас!

9. Уже від днів Ґів’ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони залишилися, війна у Ґів’ї супроти синів нечестя не здолала їх.

10. За бажанням Моїм покараю їх; і зберуться супроти них народи, і вони будуть пов’язані за подвійний злочин їхній.

11. Ефраїм – навчена телиця, що звикла до молотьби, і Я Сам покладу ярмо на товсту шию його; на Ефраїмі будуть верхи їздити, а Юда буде орати, а Яків буде боронувати.

12. Сійте собі в правду – і пожнете милість; розорюйте у себе цілину, бо час покликати Господа, щоб Він, коли прийде, дощем вилив на вас правду.

13. Ви обробляли нечестя – пожинаєте беззаконня, їсте плід неправди, тому що ти сподівався на шлях твій, на численних вояків твоїх.

14. І вчиниться замішання в народі твоєму, і всі фортеці твої будуть зруйновані, як Шалман зруйнував Бет-Арбел у день битви: матір була забита з дітьми.

15. Ось, що вчинить вам Бет-Ел за лихе нечестя ваше.

1. На світанку загине цар Ізраїля! Коли Ізраїль був юний, Я любив його та з Єгипту викликав сина Мого.

2. Кликали їх, а вони йшли геть від обличчя їхнього, приносили пожертву Баалам і кадили ідолам.

3. Я Сам навчав Ефраїма ходити, носив його на руках Своїх, а вони не усвідомлювали, що Я уздоровлював їх.

4. Сильцями людськими приваблював їх, плетивом любови, і був для них неначе той, що скидає ярмо зі щелепів їхніх, і з ласкою клав їм поживу.

5. Не повернеться він до Єгипту; але Ашшур – він буде царем його, тому що вони не захотіли звернутися до Мене.

6. І впаде меч на міста його, і винищить засуви його, і пожере наміри їхні.

7. Народ Мій закляк у відступництві од Мене, і, хоч прикликають його догори, він не зводиться в одну душу.

8. Як учиню з тобою, Ефраїме? Як віддам тебе, Ізраїлю? Чи учиню з тобою, як з Адмою, чи учиню тобі те, що Цевоїмові? Перевернулося серце Моє, спалахнуло все співчуття Моє!

9. Не вчиню за люттю гніву Мого, не винищу Ефраїма, тому що Я – Бог, а не людина; поміж тобою – Святий; Я не увійду до міста.

10. Слідом за Господом підуть вони. Як лев, Він озветься Своїм голосом; озветься голосом Своїм, – і затремтять, – прийдуть до Нього сини із заходу.

11. І рушать з Єгипту, мов птахи, і від землі асирійської, мов голуби, і вселю їх у доми їхні, – говорить Господь.

12. Оточив Мене Ефраїм брехнею, і діти Ізраїля – лукавством; Юда ще тримався Бога і вірний був зі святими.

Патріарх Яків явив приклад
життя народові своєму.

1. Ефраїм пасе вітер і за східним вітром ганяє, щодень примножує неправду і розорення; складають спільноту з Ашшуром, і до Єгипту везуть єлей.

2. Але з Юдою у Господа суд, – і Він навідає Якова згідно з його шляхами, дасть йому за ділами його.

3. Іще у лоні матері тримав за п’яту брата свого, а коли змужнів – боровся з Богом.

4. Він боровся з Ангелом – і подолав, плакав і благав Його, у Бет-Елі Він знайшов нас, і там говорив з нами.

6. Навернися й ти до Бога твого: пильнуй милість і суд та сподівайся на Бога твого завжди.

7. Ханаанець з хибними вагами у руці схильний пригнічувати.

8. І Ефраїм каже: Одначе, я розбагатів; накопичив собі майна, хоч у всіх працях моїх не знайдуть незаконного, що було б гріхом.

9. А Я, Господь, Бог твій, від самої землі єгипетської, знову оселю тебе в куренях, як за днів свята.

10. Я говорив пророкам і примножував видіння і через пророків навчав притчами.

11. Ґілеад лиходіяв, і став марнотою. І у Ґілґалі підносили на пожертву телят, і жертовники їхні стояли, мов купища каміння на межах поля.

12. Утік Яків до краю сирійського, і служив Ізраїль за дружину, і за дружину стеріг овець.

13. Через пророка вивів Господь Ізраїля з Єгипту і через пророка Він охороняв його.

14. Вельми обурював Ефраїм Господа, і за те кров його залишить на ньому і обмову його оберне Господь на нього.

Про згубність гріха
та порятунок від смерти.

1. Коли Ефраїм казав, усі тремтіли. Він був піднесений в Ізраїлі; але вчинив провину через Баала – і загинув.

2. І нині долучили вони до гріха: вчинили собі вилитих ідолів із срібла свого за своїм розумінням, – цілком робота художників, – і кажуть вони людям, що приносять пожертву: Цілуйте телят!

3. За це вони будуть, – мов уранішній туман, як роса, котра швидко щезає, немов полова, котру вітер з току здуває, і наче дим з комина.

4. Але Я – Господь, Бог твій, від землі єгипетської, – і ти не маєш знати іншого бога, окрім Мене, і немає рятівника, окрім Мене.

5. Я визнав тебе в пустелі, на землі спраглій.

6. Маючи пасовиська, вони були ситі; а коли насичувалися, то підносилося серце їхнє, а тому вони забували Мене.

7. І Я буду для них, як лев, як леопард, буду чатувати обіч шляху.

8. Буду нападати на них, мов позбавлена діток ведмедиця, і роздиратиму вмістилище серця їхнього і поглинати їх там, як левиця; польові звірі будуть терзати їх.

9. Погубив ти себе, Ізраїлю, бо тільки в Мені – опертя твоє!

10. Де цар твій тепер! Нехай він врятує тебе у всіх містах твоїх! Де судді твої, про котрих говорив ти: Дай нам царя і князів?

11. І Я дав тобі царя у гніві Моєму і відібрав – в обуренні Моєму.

12. І зв’язане у вузол беззаконня Ефраїма, збережений його гріх.

13. Страждання породіллі спіткають його; він – син нерозумний, інакше не стояв би довго у стані ридаючих дітей.

14. Від влади пекла Я визволю їх, від смерти їх врятую. Смерте! Де твоє жало? Шеоле! Де твоя перемога? Жалю за те не буде в Мене.

15. Хоч Ефраїм плідний поміж братами, однак прилине східний вітер, здійметься вітер Господній з пустелі, – і висохне криниця його і вичахне джерело його: він спустошить скарбницю усіх коштовних посудин.

Навернення Ізраїля до Бога
і прийдешнє його звеличення.

1. Спустошена будеш, Самаріє, тому що повстала супроти Бога свого: від меча загинуть вони, немовлята їхні будуть забиті, і вагітні їхні будуть розтяті.

2. Навернися, Ізраїлю, до Господа, Бога твого; бо ти упав від нечестя твого.

3. Візьміть із собою благальні слова і зверніться до Господа; кажіть Йому: Забери всіляке беззаконня і прийми в добро, і ми принесемо пожертву уст наших.

4. Ашшур не буде вже рятувати нас; не будемо сідати на коня і не казатимемо виробові рук наших: Боги наші; тому що у Тебе милосердя для сиріт.

5. Уздоровлю відпадання їхнє, полюблю їх з доброї волі; бо гнів Мій ухилився від них.

6. Я буду росою для Ізраїля; він розквітне, як лілія, і пустить коріння, мов Ливан,

7. Розкинуться гілки його – і буде краса його, як оливи, і пахощі його, немов од Ливану.

8. Повернуться ті, що сидять у затінку його, будуть багаті хлібом – і розквітнуть, як виноградна лоза, чудові будуть, як вино ливанське.

9. Що мені в тих ідолах? – скаже Ефраїм, – Я почую його і подивлюся на нього; Я буду, як зелений кипарис; від Мене будуть тобі плоди.

10. Хто мудрий, аби зрозуміти це? Хто розумний, аби пізнати це? Бо праведні шляхи Господні, і праведники ходять ними, а лиходії упадуть на них.