Головна Бут Вих Лев Чис П.Зак ♦ І.Нав Суд Рут 1Цар 2Цар 3Цар 4Цар 1Літ 2Літ ♦ Єздр Неєм Ест Йова Псал Прит Екк П.Пісн ♦ Ісаї Єрем Пл.Єр Єзек Дан Осії Йоїла Ам Овд Йони Міх Наум Авак Соф Огія Зах Малах ♦ Мат Мрк Лук Іван ♦ Діян Яков 1Пет 2Пет 1Ів 2Ів 3Ів Юди Рим 1Кор 2Кор Гал Ефес Фил Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тита Филм Євр Одкр
Благодать, милість і мир від Бога
1. Павло, Апостол Ісуса Христа за повелінням Бога, Рятівника нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,
2. Тимофієві, справжньому синові у вірі: благодать, милість, мир від Бога, Батька нашого, і Христа Ісуса, Господа нашого.
3. Відходячи в Македонію, я просив тебе залишитися в Ефесі і наставити декотрих, щоб вони не навчали іншого.
4. І не займалися байками і родоводами нескінченними, котрі викликають більше сварок, аніж Божої науки у вірі.
5. А мета наставлення є любов од чистого серця і доброї совісти та нелицемірної віри.
6. Від чого деякі ухилилися і вдалися до марнослів’я,
7. Маючи бажання бути вчителями Закону, але не розуміючи ні того, про що оповідають, ані того, що утверджують.
8. А ми знаємо, що Закон добрий, якщо хтось законно використовує його,
9. Знаючи, що Закон утворений не для праведника, але для беззаконних і непокірних, нечестивих і грішників, розбещених і споганілих, для зневажників батька й матері, для людиновбивників,
10. Для розпусників, мужеложників, людиноловів, (наклепників, скотоложників), брехунів, клятвопорушників, і для всього, що суперечить належному (здоровому) вченню,
11. Спираючись на славну Євангелію блаженного Бога, яку мені довірено.
12. Дякую Христові Ісусові, Господові нашому, що дав мені силу, що Він визнав мене вірним, і поставив на служіння.
13. Мене, котрий передніше був богозневажником, і переслідувачем та кривдником, але помилуваний тому, що так чинив, не відаючи істини, з невірства.
14. А благодать Господа нашого Ісуса Христа відкрилася в мені рясно з вірою і любов’ю у Христі Ісусі.
15. Вірне це слово і всілякої прихильности варте, що Христос Ісус прийшов у світ врятувати грішників, із котрих я найперший.
16. Але задля цього я й помилуваний, щоб Ісус Христос у мені першому показав усе довготерпіння для прикладу тим, що будуть вірувати в Нього на вічне життя.
17. А Цареві віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь і слава на вічні віки. Амінь.
18. Передаю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, які були про тебе, такого заповіта, щоб ти боровся в узгодженні з ними, як добрий воїн.
19. Маючи віру і добру совість, котру деякі, відкинувши, зазнали катастрофи у вірі, мов корабель на морі;
20. Такі-от Гіменей та Олександр, котрих я віддав сатані, щоб вони навчилися не зневажати Бога.
1 Тимофія 2 ⇧
Поради щодо Богослужіннь.
1. Отож, найперше прошу звершувати молитви, прохання, благання і подяку за всіх людей,
2. За царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб могли ми провадити тихе і мирне життя в щоденній побожності та чистоті;
3. Бо це добре і угодно Рятівникові нашому Богові,
4. Котрий хоче, щоб усі люди врятувалися і досягли пізнання істини.
5. Бо єдиний Бог, єдиний також і Посередник поміж Богом і людьми, чоловік Христос Ісус.
6. Що віддав Себе на викуп за всіх: таким було свідчення свого часу,
7. Для котрого я настановлений проповідником і Апостолом, – істину кажу у Христі, не обманюю, – навчителем поганів у вірі та істині.
8. Отож, бажаю, щоб на всілякому місці промовляли молитви мужі, підносячи руки чисті без гніву і сумніву;
9. Щоб також і жінки, у пристойній одежі, із сором’язливістю і цнотливістю, прикрашали себе не плетивом волосся, ні золотом, ні перлами, ні дорогими шатами,
10. Але добрими справами, як належить жінкам, що присвятили себе на побожність.
11. Нехай дружина (жінка) навчається мовчки, з усілякою покірністю;
12. А навчати дружині не дозволяю, ні володарювати над чоловіком, але бути в мовчанні.
13. Бо раніше утворений Адам, а відтак Єва.
14. І не Адама зведено, але жінка, спокусившись, вчинила злочин;
15. А втім, врятується через народження дітей, якщо житиме у вірі та любові і в святості з цнотливістю.
1 Тимофія 3 ⇧
Про церковні посади.
1. Вірне слово: якщо хтось єпископства бажає, доброї справи бажає.
2. Але єпископ має бути бездоганним, однієї дружини чоловіком, тверезим, цнотливим, благочинним, чесним, гостинним, здібним навчати,
3. Не п’яниця, не забіяка, не сварливий, не корисливий, сумирний, миролюбний, не сріблолюбець.
4. Що добре дає лад у власному домі; а дітей утримує слухняними і в усіляких чеснотах;
5. Бо хто не вміє дати ладу власному домові, чи буде він піклуватися про Церкву Божу?
6. Не може бути з нещодавно навернених, щоб не запишався і не потрапив на осудження з дияволом.
7. Належить йому також мати добре свідчення від зовнішніх, щоб не опинився в докорах та у диявольських тенетах.
8. Диякони також мають бути чесні, не двоязикі, не схильні до вина, не корисливі,
9. Котрі бережуть утаємниченість віри в чистій совісті (сумлінні).
10. І таких необхідно передніше випробувати, відтак, якщо бездоганні, допускати до служіння.
11. Так само й дружини їхні мають бути чесні, не наклепниці, тверезі, вірні в усьому.
12. Диякон має бути чоловіком однієї дружини, що добре виховує дітей і дає лад домові своєму;
13. Бо ті, що гаразд дбають про служіння, готують собі вищий ступінь і велику ревність у вірі у Христа Ісуса.
14. Оце пишу тобі і сподіваюся невдовзі прийти до тебе,
15. Щоб, якщо загаюся, ти відав, як треба чинити в домі Божому, котрий є Церква Бога живого, стовп і утвердження істини.
16. І – без жодних заперечень – велика таємниця благочестя: Бог з’явився у плоті, виправдав Себе в Дусі, показав Себе Ангелам, проповідуваний поміж народами, прийнятий вірою у світі, піднесений у славі.
1 Тимофія 4 ⇧
Застереження перед лицемірною поміркованістю.
1. А Дух виразно каже, що останнім часом відступлять деякі од віри, дослухаючись духів спокусників і науки бісівської,
2. Через лицемірство лжемовників, спалених у своїй совісті,
3. Котрі забороняють одружуватися і вживати з харчами те, що Бог утворив, щоб вірні, які й пізнали істину, їли з подякою.
4. Бо всіляке творення Боже гарне і ніщо не негоже, якщо приймається з подякою.
5. Тому що освячується словом Божим і молитвою.
6. Навчаючи цього братів, будеш добрим служителем Ісуса Христа, що насичується словами віри і добрим ученням, за котрим ти пішов.
7. А від негодящих і баб’ячих байок ухиляйся, але вправляйся в добрій честі;
8. Бо тілесна вправа приносить замало користі, а добра честь на все корисна, маючи обітницю життя теперішнього і прийдешнього.
9. Слово це вірне і цілковитого довір’я гідне.
10. Бо ми з цією метою й працюємо і зневаги зазнаємо, що сподіваємося на живого Бога, Котрий є Рятівник усіх людей, а надто вірних.
11. Проповідуй це і навчай.
12. Нехай ніхто не знехтує юністю твоєю; але будь взірцем для вірних у слові, в житті, в любові, у дусі, у вірі, в чистоті.
13. Аж доки не прийду, займайся читанням, напоумляй і навчай.
14. Не стався байдуже до дару, який у тобі є, і котрий даний тобі через пророцтво з покладанням рук священства.
15. Про це турбуйся, в цьому перебувай, щоб успіх твій для всіх очевидним був.
16. Будь пильний до себе і до вчення, займайся цим постійно; бо так учиняючи, і себе врятуєш, і тих, що слухають тебе.
1 Тимофія 5 ⇧
Про звання у Церкві.
1. Старому не докоряй, але умовляй, як батька; молодших, як братів.
2. Літніх жінок, – як матерів; молодих, як сестер, з усілякою чистотою.
3. Шануй удовиць, справжніх удовиць.
4. Коли ж якась удова має дітей чи онуків, то нехай вони передовсім навчаються шанувати свою родину і віддавати належне батькам: бо це угодно Богові.
5. Справжня вдова і самітня сподівається на Бога і перебуває в благаннях і в молитвах вдень і вночі.
6. А ласолюбна живцем померла.
7. І про це їм нагадуй (навчай), щоб без вади були.
8. А якщо хтось про своїх, надто про домашніх, не піклується, той зрікся віри і гірший від невірного.
9. Удова має вибиратися така, що має не менше шістдесяти років, котра була дружиною одного чоловіка.
10. Відома добрими справами, якщо вона виховала дітей, приймала мандрівників, обмивала ноги святим, допомагала бідним і була ревна на всіляку добру справу.
11. А молодих удовиць не приймай, бо вони, впадаючи в розкіш, усупереч Христові, прагнуть пошлюбитися.
12. Вони підлягають осудові, тому що ухилилися від попередньої віри;
13. Причому, вони, оскільки є неробами, звикають бігати по домівках і бувають не лишень неробами, але й балакухами, є доскіпливі і мовлять те, про що не мусять,
14. Отож, я бажаю, щоб молоді вдови шлюбилися, народжували дітей, давали лад своєму домові і не надавали супротивникові жодного приводу до лихослів’я.
15. Бо деякі вже спокусилися і пішли слідом за сатаною.
16. Якщо котрийсь вірний чи вірна має вдів на утриманні, то мусять їх утримувати і не обтяжувати Церкву, щоб вона могла утримувати справжніх (одиноких) удовиць.
17. А пресвітерам (священослужителям), які належним чином провадять служіння, необхідно виявляти гідну пошану, особливо тим, котрі трудяться в слові і в навчанні.
18. Бо Писання оповідає: Не зав’язуй рота волові, що молотить; і: Працюючий вартий своєї нагороди.
19. Звинувачення на пресвітера приймай не інакше, як при двох чи трьох свідках.
20. Тих, що грішать, викривай перед загалом, щоби й інші страх мали.
21. Перед Богом і Господом Ісусом Христом і вибраними Ангелами заклинаю тебе, зберегти це без упередження, нічого не роблячи, виходячи з пристрасті.
22. Рук ні на кого квапливо не клади, і не ставай учасником у чужих гріхах; бережи себе чистим.
23. У подальшому не пий лише воду, але вживай трішки вина, заради шлунку твого і частих недуг твоїх.
24. Гріхи деяких людей явні і невідворотно ведуть до осуду, а деякі відкриваються згодом.
25. Так само й добрі справи явні, а якщо й не такі, утаємничитися не можуть.
1 Тимофія 6 ⇧
Про служників.
1. Раби, що під ярмом, мусять вважати панів своїх (володарів) гідними всякої честі, щоб не було зневаги йменню Божому і вченню.
2. Ті, котрі мають за панів вірних, не мають спілкуватися з ними недбало, тому що вони брати; але тим паче мають слугувати їм, бо вони вірні і улюблені, і добро чинять їм. Навчай цього і умовляй.
3. Хто навчає іншого і не йде за розумними словами Господа нашого Ісуса Христа і вченням про набожність,
4. Той гордий, нічого не знає, але захворів на пристрасть до змагань і суперечок, від котрих виникає заздрість, розбрат, лихослів’я, лукаві підозри.
5. Намарні суперечки поміж людьми пошкодженого розуму, чужі істині, котрі думають, наче набожність служить для прибутку. Віддаляйся од таких.
6. Велике надбання – бути набожним і вдоволеним.
7. Бо ми нічого не принесли у світ; зрозуміло, що нічогісінько не можемо й винести з нього.
8. Маючи їжу і одежу, будьмо задоволені з того.
9. А ті, що прагнуть збагатитися, потрапляють у спокусу і в сіті, а також у численні безглузді і шкідливі похоті, котрі занурюють людей в бідування і згубу;
10. Бо корінь всього лихого є сріблолюбство, котрому віддавшися, деякі ухилилися од віри і самі себе підвели до багатьох страждань.
11. А ти, чоловіче Божий, ухиляйся від цього, та сягай успіху в правді, набожности, вірі, любові, терпінні й покорі;
12. Спонукай гарним прикладом віри, тримайся вічного життя, до котрого ти якраз і покликаний, і показав сумлінне сповідування перед багатьма свідками.
13. Перед Богом, що все животворить, і перед Христом Ісусом, Котрий засвідчив перед Понтієм Пилатом сумлінне сповідування, заповідаю тобі
14. Пильнувати цю заповідь чисто і бездоганно, аж навіть до з’явлення Ісуса Христа,
15. Котре свого часу відкриє блаженний і єдиний могутній Цар тих, що царюють, і Господь тих, що володарюють,
16. Єдиний, що має безсмертя, Котрий живе у неприступному світлі, Котрого ніхто з людей не бачив і бачити не може. Йому честь і держава вічна! Амінь.
17. Багатих у теперішньому часі умовляй, щоб вони не вельми чванилися собою і сподівалися не на багатство намарне, але на Бога живого, що дає нам усе щедро для радости;
18. Щоб вони вдавалися до доброчинства, багатіли добрими вчинками, були щедрими і приязними,
19. Збираючи собі скарби, добру основу для майбутнього, щоб сягнути вічного життя.
20. О, Тимофію! Бережи заповіді, що тобі повідані, ухиляйся від негодящого марнослів’я і суперечок неправдивого знання,
21. Котрому віддавшись, деякі ухилилися од віри. Благодать з тобою. Амінь.