Головна Бут Вих Лев Чис П.Зак ♦ І.Нав Суд Рут 1Цар 2Цар 3Цар 4Цар 1Літ 2Літ ♦ Єздр Неєм Ест Йова Псал Прит Екк П.Пісн ♦ Ісаї Єрем Пл.Єр Єзек Дан Осії Йоїла Ам Овд Йони Міх Наум Авак Соф Огія Зах Малах ♦ Мат Мрк Лук Іван ♦ Діян Яков 1Пет 2Пет 1Ів 2Ів 3Ів Юди Рим 1Кор 2Кор Гал Ефес Фил Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тита Филм Євр Одкр
Гнів Божий, викликаний нечестям обидвох царств.
1. Слово Господнє, котре було до Михея морешетського за днів Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів, і котре відкрив йому про Самарію та Єрусалим.
2. Послухайте, всі народи, зважай, земле, і все, що виповнює її! Нехай буде Господь свідком супроти вас, Господь із святого храму Свого!
3. Бо ось, Господь виходить з місця Свого, зійде і наступить на верховини землі, –
4. І гори розтануть під Ним, долини западуться, як віск од вогню, наче води, що падають з крутопаду.
5. Усе це – за нечестя Якова, за гріх дому Ізраїлевого. Від кого нечестя Якова? Чи не від Самарії? Хто спорудив підвищення – чи не Єрусалим?
6. За це вчиню Самарію купою руїн у полі, місцем для вирощування винограду; поскидаю в долину каміння її і оголю підвалини її.
7. Усі ідоли її будуть розбиті, і всі дарунки розпусти її будуть спалені вогнем, і всіх ідолів її зрокую на руїну, бо з дарів розпусти вона вчиняла їх; на дари розпусти вони й були навернені.
8. Над цим я буду плакати і ридати, ходитиму, мов пограбований і оголений, витиму, мов шакали, і плакатиму, як страуси.
9. Тому що болісна поразка її дійшла до Юди, сягнула до брами народу Мого, до Єрусалиму.
10. Не оголошуйте про це в Ґаті, не плачте там голосно; але в поселенні Бет-Леафрі покрий себе попелом.
11. Переселяйтеся, мешканки Шафіру, ганебно оголені; не втече й та, що живе в Цаанані; плач у поселенні Бет-Гаецелу не дасть вам зупинитися в ньому.
12. Страждає за своїми добрами мешканка Мароту, бо злинуло лихоліття від Господа до брами Єрусалиму.
13. Запрягай у колісницю прудких, мешканко Лахішу! Ти-бо початок гріха доньки Сіонової, бо в тебе з’явилися злочини Ізраїля.
14. А тому ти посилатимеш дари до Морешет-Ґату; але поселення Ахзіва будуть оманою для царів ізраїльських.
15. А ще спадкоємця приведу до тебе, мешканко Мареші; він пройде до Адулламу, слави Ізраїля.
16. Зніми з себе волосся, пострижися у журбі за улюбленими синами твоїми; пошир лисину, немов у орла, що линяє, бо вони підуть в полон від тебе.
Михея 2 ⇧
Господь супроти Ізраїля.
1. Горе тим, що складають заміри беззаконня і на ложах своїх придумують злочини, котрі вчиняють уранці на світанку, тому що в руках їхніх є сила!
2. Забажають полів і захоплюють їх силою, будинків – і відбирають їх, і оббирають людину й оселю її, мужа і спадок його.
3. А тому так говорить Господь: Ось, Я маю думку навести на цей рід таке лихоліття, котрого ви не скинете зі своєї шиї, і не будете ходити, випроставшись; бо цей час лихий.
4. Того дня повідають про вас притчу і будуть плакати гірким плачем і казатимуть: Ми цілком розорені! Спадок народу мого переданий іншим; як повернуться до мене поля наші, уже поділені чужинцями?
5. Тому не буде в тебе нікого, хто кинув би жереба на вимірювання у зібранні перед Господом.
6. Не пророкуйте, пророки; не пророкуйте їм, щоб не спіткала вас ганьба.
7. О ти, що називаєшся домом Якова! Хіба змалів Дух Господній? Чи такі діяння Його? Чи не добродійні слова Мої для того, хто вчиняє справедливо?
8. А народ, котрий раніше був Моїм, повстав, як ворог, і ви відбираєте як верхню, так і спідню одежу у перехожих, що відвертаються од війни.
9. Дружин народу Мого ви проганяєте із затишних осель їхніх; у дітей їхніх ви назавжди відбираєте оздоби Мої.
10. Підведіться і забирайтеся, бо країна ця не є місцем спокою, за нечистоту вона буде розорена і притому жорстоким розоренням.
11. Якби якийсь неборака вигадав неправду і сказав: Я буду проповідувати тобі про вино і сікеру, то він був би бажаним проповідником для цього народу.
12. Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з’єднаю останки Ізраїля, зберу їх в єдине, як овець у Боцрі, мов отару в своїй кошарі; загомонять вони від велелюдности.
13. Перед ними піде муролом, і вони зламають перешкоди, пройдуть крізь брами і вийдуть ними, і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх – Господь.
Михея 3 ⇧
Прийдешній суд над старшиною народу.
1. І сказав я: Послухайте, старшини Якова і князі дому Ізраїлевого: Чи не ви маєте знати правду?
2. А ви ненавидите добре і любите лихе; здираєте з них шкіру і плоть з кісток їхніх.
3. Пожираєте плоть народу Мого і здираєте з них шкіру, а кістки їхні ламаєте і подрібнюєте, немов для горщика, і плоть – немов для казана.
4. І будуть вони волати до Господа, але Він не почує їх і втаємничить обличчя Своє від них на той час, як вони чинитимуть злочини.
5. Так говорить Господь на пророків, що вводять в оману народ Мій, котрі гризуть зубами своїми – і проповідують мир, а хто нічого не кладе їм до рота, супроти того оголошують війну.
6. Тому ніч буде вам замість видіння, і пітьма – замість одкровень; зайде сонце над пророками і потьмариться день над ними.
7. І засоромляться ясновидці, і посоромлені будуть ворожбити, і затулять уста свої усі вони, тому що не буде відповіді од Бога.
8. А я виповнений силою Духа Господнього, правоти і твердости, щоб виповісти Якові злочини його та Ізраїлеві – гріх його.
9. Послухайте ж, старшини дому Якова і князі дому Ізраїля, що нехтуєте правосуддям і викривляєте все рівне,
10. Що розбудовуєте Сіон кров’ю, а Єрусалим – неправдою!
11. Старшини його судять за дарунки і священники його навчають за платню, і пророки його провіщають за гроші, а тим часом спираються на Господа, кажучи: Чи не серед нас Господь? Не спіткає нас біда!
12. А тому Сіон за вас розораний буде, як поле, і Єрусалим стане купою руїн, і гора храму буде залісненим пагорбом.
Михея 4 ⇧
Прийдешнє Царство Месії.
1. І станеться наприкінці днів: гора Дому Господнього постане на чолі гір і здійметься над пагорбами, і потечуть до неї народи.
2. І підуть численні народи і скажуть: Ходімо, і зійдемо на гору Господню і в дім Бога Якова, – і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його; бо від Сіону вийде закон і слава Господня – з Єрусалиму.
3. І буде він судити численні народи і викриє багато племен у віддалених країнах; і перекують мечі свої на орала і списи свої – на серпи; не підійме народ на народ меча, і не будуть уже навчатися воювати.
4. Але кожний буде сидіти під своєю виноградною лозою і під своєю смоківницею, і ніхто не буде залякувати їх, бо уста Господа Саваота повідали це.
5. Бо всі народи ходять, кожний – в ім’я свого бога; а ми будемо ходити в ім’я Господа, Бога нашого повіки віків.
6. Того дня, – говорить Господь, – зберу кульгаве і поєднаю розігнане і тих, на кого Я навів лихо.
7. І вчиню кульгаве останком і далеко розпорошене могутнім народом, і Господь буде царювати над ними на горі Сіон віднині й до віку.
8. А ти, вежо отари, пагорбе доньки Сіону! До тебе прийде і повернеться колишнє володарювання, царство – до доньок Єрусалиму.
9. Навіщо ж ти так нині голосно волаєш? Хіба в тебе немає царя? Чи не стало у тебе порадника, що тебе виповнили страждання, як породіллю?
10. Страждай і потерпай болем, доню Сіону, як породілля, бо нині ти вийдеш із міста і житимеш у полі і дійдеш до Вавилону. Там будеш урятована, там звільнить тебе Господь з руки ворогів твоїх.
11. А тепер зібралися супроти тебе численні народи і кажуть: Нехай буде вона опоганена, і нехай надивиться око наше на Сіон!
12. Але вони не відають думок Господніх і не розуміють поради Його, що Він зібрав їх, як снопи на тік.
13. Підведися і молоти, доню Сіону; бо Я вчиню ріг твій залізним і копита твої вчиню мідними, – і переможеш численні народи і присвятиш Господові набуток їхній і скарби їхні Володареві всієї землі.
Михея 5 ⇧
Народився Цар, а Його відкинули.
1. Тепер зберися на силі, доню ополчення; оточили нас облогою, тростиною будуть бити по щоці суддю Ізраїля;
2. І ти, Віфлеєме-Єфрате, чи ти замалий поміж тисячами юдейськими? Із тебе вийде Мені Той, Котрий має бути Володарем в Ізраїлі, і Котрого походження від початку, від днів вічних.
3. Тому Він покине їх до часу, аж доки не породить та, що має народити; тоді повернуться до синів Ізраїля брати, які залишилися.
4. І постане Він і буде пасти в силі Господній, у величі ймення Господа, Бога Свого, і вони будуть жити у безпеці, бо тоді Він буде великим до рубежів землі.
5. І буде Він – мир. Коли Ашшур прийде на землю нашу і увійде в оселі наші, ми виставимо супроти нього сім пастирів і вісім князів.
6. І будуть вони пасти землю Ашшура мечем і землю Німрода в самих брамах її, і якраз Він визволить від Ашшура, коли той прийде на землю нашу і коли сягне рубежів наших.
7. І буде останок Якова серед багатьох народів, як роса від Господа, як ливний дощ у травні, і він не буде залежати від людини і покладатися на синів Адамових.
8. І буде останок Якова поміж народами, серед багатьох племен, мов лев серед звірів лісових, мов молодий лев серед отар овечих, котрий, коли виступить, то витоптує і терзає, і ніхто не врятує від нього.
9. Піднесеться рука твоя над ворогами твоїми, і всі супротивники твої будуть винищені.
10. І станеться того дня, – говорить Господь, – винищу твоїх коней з-поміж тебе і понищу колісниці твої;
11. Винищу міста на землі твоїй і зруйную всі укріплення твої;
12. Вирву чаклуна з руки твоєї, і тих, що ворожать, споглядаючи на хмари, не буде в тебе;
13. Винищу ідолів твоїх і бовванів з-поміж тебе, – і вже не будеш поклонятися виробам рук твоїх;
14. Викоріню з-поміж тебе святі діброви твої і розорю міста твої.
15. І звершу в гніві і обуренні помсту над народами, котрі будуть непокірні.
Михея 6 ⇧
Незгоди між Богом і народом: передніше і тепер.
1. Послухайте, що говорить Господь: Підведися, судися перед горами, і пагорби нехай чують голос твій!
2. Послухайте, гори, суд Господній, і ви, непохитні підвалини землі, бо у Господа – суд із народом Своїм, і з Ізраїлем Він змагатиметься.
3. Народе Мій! Що вчинив Я тобі і чим обтяжував тебе? Відповідай Мені!
4. Я вивів тебе з краю єгипетського, і визволив тебе з дому рабства, і послав перед тобою Мойсея, Аарона і Маріям.
5. Народе Мій! Пригадай заміри Балака, царя Моавського, і що відповідав йому Валаам, син Беорів, і що відбувалося від Шіттіму аж до Ґілґалу, щоб спізнати тобі праведні діяння Господні.
6. Із чим постану перед Господом, поклонюся перед Богом Небесним? Чи постати перед Ним із усеспаленнями, з телятами-однолітками?
7. Та чи можна задовольнити Господа тисячами баранів або безліччю потоків єлею? Хіба дам Йому первістка мого за злочини мої і плід черева мого – за гріх душі моєї?
8. О, людино! Сказано тобі, що добро, і чого вимагає від тебе Господь: діяти справедливо, любити справи милосердя і з упокореною мудрістю ходити перед Богом твоїм.
9. Голос Господній озивається до міста, і мудрість шанобливо схиляється перед йменням Твоїм; дослухайтеся берла і Того, Хто поставив його.
10. Чи не є й нині у домі нечестивого скарби нечестя і зменшена міра, огидна?
11. Чи можу я бути чистим з вагами оманливими, з оманливими важками?
12. Оскільки багачі його виповнені неправдою, і мешканці його виповідають брехню, і язик їхній є облуда в устах їхніх,
13. То Я невигойно уражу тебе спустошенням за гріхи твої.
14. Ти будеш їсти – і не будеш ситий; порожнеча буде всередині тебе; будеш зберігати, але не збережеш, а що збережеш, те віддам мечеві.
15. Будеш сіяти, а жнивувати не будеш; будеш чавити оливу – і не будеш змащуватися єлеєм; виточиш виноградний сік, а вина пити не будеш.
16. У вас збереглися звичаї Омрі і всі справи дому Ахавового, і ви чините за порадами їхніми; і віддам Я тебе спустошенню і мешканців твоїх – глумові, і ви будете нести наругу народу Мого.
Михея 7 ⇧
Обітниця милости Божої.
1. Горе мені! Бо зі мною зараз, як після збирання літніх плодів, як після збирання винограду: жодної ягоди для їжі, ні стиглого плоду, котрого бажає душа моя.
2. Не стало милосердних на землі, немає праведних поміж людьми, всі влаштовують пастки, аби проливати кров; кожний закидає на брата свого сіть.
3. Руки їхні обернені на те, щоб уміти чинити лихе; урядовці вимагають дарунків, і судді судять за хабарі, а вельможі виповідають недобрі жадання душі своєї і перекручують справу.
4. Кращий з-поміж них – мов терен, і справедливий – гірший, аніж колючий паркан. День оповісників Твоїх, навідування Твоє надходить; нині спіткає їх замішання.
5. Не вірте другові, не покладайтеся на приятеля; від лежачої на ложі твоєму стережи двері уст твоїх.
6. Бо син зневажає батька, донька повстає супроти матері; невістка – супроти свекрухи своєї; вороги людини – домашні її.
7. А я буду дивитися на Господа, сподіватися на Бога порятунку мого: Бог мій почує мене.
8. Не радій через мене, супротивнице моя! Хоч я упав, але підведуся; хоч я в пітьмі, та Господь – світло для мене.
9. Гнів Господній я буду нести, тому що згрішив перед Ним, доки Він не розсудить справу і не звершить суду наді мною; тоді Він виведе мене на світло; і я побачу правду Його.
10. І побачить це супротивниця моя, і сором виповнить її, ту, що говорила мені: Де Господь твій? Надивляться на неї очі мої, як її буде потоптано, неначе твань на вулицях.
11. За дня спорудження мурів твоїх – цього дня подаленіє ухвала.
12. Того дня прийдуть до тебе з Асирії і міст єгипетських, і від Єгипту до ріки Єфрату і від моря до моря, і від гори до гори.
13. А земля та буде пустелею за провину її мешканців, за плоди вчинків їхніх.
14. Паси народ Твій берлом Твоїм, овець спадку Твого, що живуть усамітнено в лісі серед Кармелу; нехай пасуться вони на Башані і Ґілеаді, як за днів старожитніх!
15. Як за днів виходу твого з краю єгипетського, покажу йому дивовижні діяння.
16. Побачать це народи і засоромляться при всій могутності своїй; покладуть руку на уста, вуха їх стануть глухими;
17. Будуть лизати порох, як гадюка, як хробаки землі, виповзають вони з укріплень своїх; настрахаються Господа, Бога нашого, і злякаються Тебе.
18. Хто Бог, як Ти, Котрий прощає беззаконня і не зважає на злочини останку спадщини Твоєї? Не вічно гнівається Він, тому що любить милувати.
19. Він знову змилосердиться над нами, зітре беззаконня наші. Ти пожбуриш у безодню всі гріхи наші.
20. Ти виявиш вірність Якові, милість Авраамові, котру з присягою обіцяв батькам нашим від перших днів.