Головна   Бут   Вих   Лев   Чис   П.Зак   І.Нав   Суд   Рут   1Цар   2Цар   3Цар   4Цар   1Літ   2Літ   Єздр   Неєм   Ест   Йова   Псал   Прит   Екк   П.Пісн   Ісаї   Єрем   Пл.Єр   Єзек   Дан   Осії   Йоїла   Ам   Овд   Йони   Міх   Наум   Авак   Соф   Огія   Зах   Малах   Мат   Мрк   Лук   Іван   Діян   Яков   1Пет   2Пет   1Ів   2Ів   3Ів   Юди   Рим   1Кор   2Кор   Гал   Ефес   Фил   Кол   1Сол   2Сол   1Тим   2Тим   Тита  < Филм   Євр   Одк

Одкровення Ісуса Христа

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22

Одкровення 1

Розділ 1. Щасливий, хто читає
і слухає слова цього пророцтва.

1. Одкровення Ісуса Христа, котре дав Йому Бог, аби показати слугам Своїм, що невдовзі статися має. І Він показав, пославши його через Ангела Свого служникові Своєму Іванові,
     Вих.4:15 Ам 3:7; Ів.12:49; Одк.2:1, 8, 12, 18; 10:7; 22:19

2. Котрий засвідчував Слово Боже і свідчення Ісуса Христа, і що він бачив.
     Ів.21:24 1Ів.1:1

3. Блаженний, хто читає і слухає слова пророцтва цього і дотримується написаного в ньому; бо час близький.
     Лк.11:28; 1Пет.4:7; Кол.4:16; Одк.22:7, 10

4. Іван – семи церквам, що в Азії: Благодать вам і мир від Того, Котрий є і був і йде, і від семи духів, що є перед престолом Його,
     Іс 11:2; Зах 4:10; Рим.1:7; 1Кор.12:4, 13

5. І від Ісуса Христа, Котрий є свідок вірний, первісток, народжений із мертвих і володар царів земних. Йому, що полюбив нас і обмив нас від гріхів наших кров’ю Своєю,
     Пс.88:28; Іс 55:4; Ів.18:37; Рим.12:1; Еф.1:7; 5:2; Одк.7:14

6. Що вчинив нас царями і священиками Богові і Батькові Своєму, слава і держава навіки віків! Амінь.
     1Пет.2:9; Євр.13:21; Одк.5:10

7. Ось, іде з хмарами, і побачить Його всіляке око, а також ті, що пронизали Його; і заридають перед Ним усі племена земні. Так, амінь.
     Зах 12:10; Мт.24:30; Ів.19:34, 37; Одк.2:25-28

8. Я – Альфа і Омега, початок і кінець, говорить Господь, Котрий є і був, і йде, Вседержитель.
     Одк.21:6; 22:12-13; 19:6

9. Я, Іван, брат ваш і співучасник у скорботі і в царстві, і в терпінні Ісуса Христа, був на острові, що Патмосом зветься, за Слово Боже і за свідчення Ісуса Христа.
     1Пет.5:1; Одк.3:10; 6:9; 22:8

10. Я був у Дусі недільного дня і чув позаду себе дужий голос, неначе сурми, котрий промовляв: Я – Альфа і Омега, Перший і Останній;
     Бут.12:7; Одк.4:1-2

11. Те, що бачиш, запиши у книгу, і пошли церквам, що в Азії: до Ефесу, і до Смирни, і до Пергаму, і до Тіятирів, і до Сард, і до Філадельфії, і до Лаодикії.

12. Я обернувся, аби побачити, чий голос, що говорив зі мною, і, обернувшися, побачив сім золотих світильників,
     Зах 4:2

13. І посеред семи світильників схожого на Сина Людського, одягненого в подир і підперезаного попід груди поясом золотим.
     Дан 10:5; Одк.14:14; 15:6

14. Голова Його і волосся білі, наче біла вовна, як сніг; і очі Його – мов полум’я вогню;
     Іс 1:18; Дан 7:9, 10, 13, 14; Одк.2:18

15. І ноги Його подібні до очищеної бронзи, немов розжарені в печі; і голос Його – як легіт великої води;
     Єз 1:4, 24; 43:2; Дан 10:6; Одк.10:1; 14:2

16. Він тримав у правиці Своїй сім зірок, і з уст Його виходив меч двосічний; і обличчя Його – мов сонце, що сяє в силі своїй.
     Іс 49:2; Євр.4:12; Одк.2:12

17. І коли я побачив Його, то упав до ніг Йому, як мертвий. І Він поклав на мене правицю Свою і сказав мені: Не бійся; Я – Перший і Останній,
     Іс 41:10; 48:12; Дан 10:9, 16, 19

18. І живий; і був мертвий, і ось, живий навіки вічні, амінь, і маю ключі від аду й смерти.
     Рим.6:9-10; 14:9; Одк.4:9

19. Тож напиши, що ти бачив, і що є, і що буде по цьому.
     Одк.14:13

20. Таємниця семи зірок, котрі ти бачив у правиці Моїй, і семи світильників є оця: Сім зірок – Ангели семи церков; а сім світильників, котрі ти бачив – сім церков.
     Мт.13:11; Одк.2:1, 7-8, 11-29

Одкровення 2    

Послання до Ефеської Церкви.

1. Ангелові Ефеської Церкви напиши: Так говорить Той, що тримає сім зірок у правиці Своїй, що ходить посеред семи свічників золотих:
     Одк.1:20

2. Знаю справи твої, і працю твою, і терпіння твоє, і те, що ти не можеш зносити розбещених, і спізнав (випробував) тих, котрі називають себе Апостолами, а вони не такі, і переконався, що вони облудники;
     1Ів.4:1; 2Кор.11:13; 1Сол.1:3

3. Ти чимало вистраждав і маєш терпіння, і для ймення Мого трудився і не знесилювався.
     Гал.6:9

4. Але маю супроти тебе те, що ти залишив першу любов твою.

5. Отож, пригадай, звідки ти впав, і покайся, і чини перші справи; а коли не так, то невдовзі прийду до тебе і зсуну світильника твого з місця його, якщо не покаєшся.
     Мт.3:2; Одк.3:3, 19

6. А втім, добре в тобі те, що ти ненавидиш учинки Николаїтів, котрі Я також ненавиджу.
     Пс.138:21-22; 2Пет.2:2

7. Хто має вуха, нехай чує, що Дух промовляє церквам: Переможному дам споживати від дерева життя, котре посеред раю Божого.
     Бут.2:9; Одк.3:5; 21:7

Послання до Смирненської церкви.

8. І Ангелові Церкви у Смирні напиши: Так говорить Перший і Останній, Котрий був мертвий, і ось, живий:
     1Кор.15:20; Одк.1:17-18

9. Знаю твої справи, і горе, і вбогість, – а втім, ти багатий, – і лихослів’я від тих, котрі мовлять про себе, що вони юдеї, а вони не такі, але – збіговисько сатанинське.
     Як.2:5; Ів.8:39, 44; Гал.6:12-13; 2Кор.6:10; 11:14, 15; Одк.3:9

10. Але не бійся нічого, що ти мусиш витерпіти. Ось, диявол буде кидати декого з вас до в’язниці, щоб вас випробувати, і будете мати скорботу десять днів. Будь вірним до смерти, і дам тобі вінець життя.
     Мт.10:28; 24:13; Мк.13:13; Як.1:12

11. Той, що має вухо чути, нехай чує, що Дух промовляє до церков: Переможний не зазнає шкоди від другої смерти.
     Ів.8:21; Одк.20:6

Послання до Пергамської Церкви.

12. І Ангелові Пергамської Церкви напиши: Так говорить Той, що має гострого двосічного меча:
     Одк.1:16

13. Знаю твої справи, і що ти замешкав там, де престол сатани, і що неухильно пильнуєш ймення Моє, і не зрікся віри Моєї навіть за днів, коли у вас, де живе сатана, був убитий вірний Мій свідок Антипа.
     2Тим.2:12; Одк.13:2; 16:10; 20:10

14. Але маю дещо супроти тебе, тому що є у тебе там такі, що тримаються Валаамового учення, котрий навчив Балака звабити в спокусу синів Ізраїлевих, щоб вони їли ідоложертовне і вчиняли розпусту.
     Чис.25:1-2; 31:16; Юди.1:11

15. Бо в тебе також є прихильники вчення Николаїтів, котре Я ненавиджу.
     Одк.2:6

16. Покайся! А якщо не так, то невдовзі прийду до тебе, і зітнуся з ними мечем уст Моїх.
     Одк.3:3

17. Той, що має вухо чути, нехай чує, що Дух промовляє церквам: Переможному дам споживати утаємничену манну, і дам йому білого каменя і на камені написане нове імя, котрого ніхто не знає, окрім того, хто одержує.
     Вих.16:33-34; Пс.77:24 Іс 62:2; Ів.6:32; Фил.3:10; Євр.9:4; Одк.3:12; 14:3; 19:12

Послання до Тіятирської Церкви.

18. І Ангелові Церкви у Тіятирах напиши: Так говорить Син Божий, у Котрого очі, – як полум’я вогненне, і ноги схожі на очищену бронзу.
     Діян.16:14; Одк.1:14-1; 3:1, 7, 14; 19:12

19. Знаю твої справи, і любов (милосердя), і служіння, і віру, і терпіння твоє, і те, що останні твої діяння більші від перших.
     Одк.3:1

20. Але Маю супроти тебе дещо за те, що ти потураєш жінці Єзавелі, котра називає себе пророчицею, навчає і заводить в оману служників Моїх, чинити розпусту, та їсти від пожертв ідолам.
     3Ц 16:31-32 4Ц 9:22

21. Я дав їй час покаятися за розпусту її, але вона не покаялася.

22. Ось, Я кину її на ложе, а тих, що вчиняли розпусту з нею, у велику скорботу, якщо не покаються за вчинки свої.
     Одк.17:2

23. І дітей її уражу смертю, і спізнають усі церкви, що Я є Той, Хто досліджує серця і нутрощі; і віддам кожному з вас за вчинене вами.
     Єр 17:10; Діян.1:24 Одк.20:12-13

24. А вам та іншим, що є в Тіятирах, що не мають цього вчення, і котрі не спізнали так званої глибини сатанинської, звіщаю, що не покладу на вас іншого тягаря;
     2Тим.3:1-8

25. Лише те, що вже маєте, міцно тримайте, аж доки прийду.
     Діян.1:9-11; Одк.3:11

26. Хто перемагає і дотримується діянь Моїх до кінця, тому дам владу над поганами,
     1Кор.6:2; Одк.20:4; 22:5

27. І буде пасти їх берлом залізним; мов посудини глиняні, вони будуть розбиті на друзки, як і Я дістав владу від Батька Мого;
     Пс.2:8-9; Іс 2:10-22; Одк.6:12-17; 19:11-21

28. І дам йому зорю вранішню.
     2Пет.1:19; Одк.22:16

29. Хто має вухо чути, нехай чує, що Дух промовляє церквам.
     Одк.3:1, 6, 13, 22

Одкровення 3    

Послання до Сардійської церкви.

1. І Ангелові Церкви в Сардах напиши: Так говорить Той, Хто має сім духів Божих, і сім зірок: Знаю твої справи; ти носиш ім’я, наче живий, але ти мертвий.
     Одк.1:4, 16

2. Пильнуй, і зміцнюй те, що залишилось, що близьке до смерти; бо Я не бачу, що вчинене тобою було досконалим перед Богом Моїм.
     Єз 34:4; Мт.5:48

3. Пригадай, що ти прийняв і почув, і бережи, і покайся. А якщо не будеш пильнувати, то Я прийду до тебе, мов злодій, і ти не знатимеш, котрої години прийду на тебе.
     Мт.24:42; 1Сол.5:2-5; Одк.2:5, 16:15

4. А втім, у тебе в Сардах є декілька імен, котрі не опоганили шатів своїх і будуть ходити зі Мною у білих шатах, бо вони гідні.
     Іс 64:6; Мт.7:14, 10:32; Як.1:27; Одк.6:11; 7:13, 14; 11:13

5. Переможний зодягнеться у білі шати; і не зітру ймення його з Книги життя, і визнаю імя його перед Вітцем Моїм і перед Ангелами Його.
     Зах 3:4, 5; Мт.10:32; Лк.12:8; Одк.13:8

6. Хто має вухо, нехай чує, що Дух промовляє Церквам.

Послання до 
Філадельфійської церкви.

7. І Ангелові Церкви у Філадельфії напиши: Так говорить Святий, Істинний, що має ключа Давидового, Котрий відчиняє – і ніхто не зачинить, зачиняє – і ніхто не відчинить.
     Іс 22:22; Ів.14:6

8. Знаю справи твої; ось Я, відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; ти не вельми маєш сили, і зберіг слово Моє, і не зрікся ймення Мого.
     1Кор.16:9; Одк.2:9

9. Ось, Я вчиню, що із сатанинського збіговиська, з отих, що кажуть про себе, що вони юдеї, але в сутності не такі, а обманюють, – ось, Я вчиню те, що вони прийдуть і поклоняться перед ногами твоїми, і спізнають, що Я полюбив тебе.
     Іс 45:14; 49:23; Одк.2:9; 12:9

10. А що ти зберіг слово терпіння Мого, то Я також збережу тебе від години спокуси, котра прийде на увесь світ, щоб випробувати усіх, що живуть на землі.
     Пс.2:5; Мт.24:21; Як.1:2, 12-14; Рим.8:25; Рим.15:4; 1Кор.10:13 2Сол.2:9; Одк.7:13-14

11. Ось, іду швидко; тримай міцно, що маєш, аби хтось не взяв вінця твого.
     1Кор.3:14; Одк.2:25; 22:7

12. Переможного вчиню стовпом у храмі Бога Мого, і він уже не вийде назовні, і напишу на ньому ймення Бога Мого і ймення міста Бога Мого, Нового Єрусалиму, що сходить з неба від Бога Мого, і ймення Моє нове.
     Вих.28:36 Іс 56:5; 62:2; Гал.2:9; 4:26; Фил.2:9; Євр.13:14; Одк.2:17; 19:12, 21:2

13. Хто має вухо, нехай чує, що Дух промовляє Церквам.

Послання до Лаодикійської Церкви.

14. І Ангелові Церкви у Лаодикії напиши: Так говорить Амінь, свідок вірний та істинний, початок творінь Божих;
     Іс 65:16; 2Кор.1:20; Кол.4:13, 15; Одк.14:13

15. Знаю твої справи; ти не холодний, ані гарячий; о, якби ти був холодний, або гарячий!

16. Та оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то вивергну тебе з уст Моїх.
     2Тим.3:1-8

17. Бо ти кажеш: Я багатий, розбагатів і не потребую нічого; а не відаєш, що ти нужденний (нещасний) і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий.
     1Кор.4:8

18. Раджу тобі купити у Мене золото, вогнем очищене, щоб ти розбагатів, і білі шати, щоб зодягнутися, і щоб не видно було ганьби наготи твоєї, маззю для очей намасти очі свої, аби бачити.
     Пс.11:7; 1Пет.1:7; Одк.16:15

19. Кого Я люблю, тих викриваю і караю. Отож, будь ревним і покайся.
     Пр 3:12; Євр.12:6; Одк.9:20-21

20. Ось, під дверима стою і стукаю: Якщо хтось зачує голос Мій і відчинить двері, зайду до Нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною.
     Пр 5:2 Лк.12:36; Ів.14:23

21. Переможному дам сісти зі Мною на престолі Моєму, як і Я переміг, і сів з Батьком Моїм на престолі Його.
     Мт.19:28; 1Кор.15:28; Одк.5:1-10

22. Хто має вухо, нехай чує, що Дух промовляє Церквам.
     Одк.2:7; 4:2, 5; 13:9; 22:16

Одкровення 4    

Бог, що сидить на престолі.

1. По цьому я глянув, і ось, двері розчинені на небо; і той самий голос, котрого я чув, неначе звук сурми, що говорив зі мною, сказав: Піднімися сюди, і покажу тобі, що має статися після цього.
     Єз 1:1; Лк.23:45; Євр.10:19-20; Одк.1:10, 19; 22:6

2. І тієї ж миті я був у дусі; і ось, престол стояв на небі, і на престолі був Сидячий;
     Єз 1:26; Одк.3:21, 22:3

3. І Цей, що сидів, був схожий з вигляду на камінь яспис та сардис; і там була веселка довкола престолу, схожа виглядом на смарагд.
     Бут.9:13-17; Єз 1:28; Одк.10:1; 21

4. А довкола престолу двадцять чотири престоли; а на престолах бачив я сидячих двадцять чотири старці, котрі одягнуті були в білі шати і мали на головах своїх золоті вінці.
     Одк.3:4-5; 11:16, 19:4

5. І від престолу виходили блискавиці і громи, і голоси, і сім світильників вогненних горіли перед престолом, котрі є сім духів Божих.
     Зах 4:2; Одк.1:4; 5:6; 8:5

6. І перед престолом море скляне, на кришталь подібне; і посеред престолу, і довкола престолу чотири тварини з багатьма очима попереду і позаду.
     Єз 1:5; Одк.5:6, 8; 15:2

7. І перша тварина була схожа на лева, і друга тварина схожа на теля, і третя тварина мала обличчя, мов людина, і четверта тварина схожа на орла у леті.
     Єз 1:10

8. І кожна із чотирьох тварин мала по шість крил довкола, а всередині вони виповнені очима, і ні вдень, ні вночі не мають спочину, промовляючи: Святий, святий, святий Господь, Бог Вседержитель, Котрий був, є і йде.
     Іс 6:2, 3; Єз 1:6, 11; Одк.11:17

9. І коли тварини складають славу і честь, і подяку Тому, що Сидить на престолі, що живе віки вічні,
     П Зак 32:40; Одк.15:7

10. Тоді двадцять чотири старці падають перед Сидячим на престолі і поклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці свої перед престолом та кажуть:
     Одк.5:5-6, 8, 11, 14

11. Достойний Ти, Господе, прийняти славу, і честь, і силу, бо Ти утворив усе, і все з волі Твоєї існує та утворене.
     Пс.18:2; Неєм 9:6; Ів.1:3; Кол.1:16; Євр.11:3; Одк.5:12-13; 7:10-12, 10:6

Одкровення 5    

Книга, запечатана сімома печатями.

1. І бачив я у правиці Сидячого на престолі книгу, написану всередині й назовні, запечатану сімома печатями.
     П Зак 32:34 Іс 29:11; Єз 2:9-10; Дан 12:4; Одк.4:2

2. І бачив я Ангела дужого, що проголошував гучним голосом: Хто гідний розгорнути цю книгу і зняти печаті її?
     Рим.3:10-12; Одк.10:1

3. І ніхто не міг, ні на небі, ні на землі, ні під землею, розгорнути цю книгу, ані зазирнути до неї.
     1Пет.1:12

4. І я вельми плакав через те, що нікого не знайшлося гідного розгорнути і читати цю книгу, і навіть зазирнути до неї.

5. І один із старців сказав мені: Не плач, ось Лев, що з коліна Юдиного, корінь Давидів, переміг і може розгорнути цю книгу і зняти сім печатей з неї.
     Бут.49:9-10; Іс 11:1, 10; 53:12; Мт.1:1; Одк.3:21

6. І я глянув, – і ось, посеред престолу і чотирьох тварин і посеред старців стоїть Агнець, наче закланний, і що має сім рогів і сім очей, котрі є сім духів Божих, посланих на всю землю.
     Зах 3:8-9; 4:10; Ів.1:29; Одк.4:4, 6; 7:17

7. І Він прийшов і взяв книгу з правиці Сидячого на престолі.

8. І коли Він узяв книгу, то чотири тварини і двадцять чотири старці упали перед Агнцем, маючи кожний гусла і золоті чаші, повнісінькі духмяностей, що є молитви святих;
     Пс.140:2; Одк.4:8, 10; 8:3-4; 14:2; 19:4

9. І співають нову пісню, кажучи: Гідний Ти взяти книгу і відкрити печаті на ній; бо Ти був закланний, і кровю Своєю викупив нас Богові з усілякого роду, і мов, і народу, і племени,
     Діян.20:28; 1Пет.1:18-19; 2Пет.2:1; 1Кор.6:20; Євр.9:12; Одк.4:11; 7:9; 14:3

10. І вчинив їх царями і священиками Богові нашому; і вони будуть царювати на землі.
     Іс 61:6; Лк.1:31-33; 1Пет.2:9; 1Кор.15:28; Одк.19:11-21; 22:5

11. І я бачив, і чув голос багатьох Ангелів довкола престолу і тварин, і старців, і число їх було десять тисяч раз по десять тисяч і тисячі тисяч,
     Єз 1:5; Дан 7:9-10; Одк.9:16

12. Котрі промовляли дужим голосом: Достойний Агнець закланний прийняти силу, і багатство, і премудрість, і могутність, і честь, і славу, і благословення.
     Фил.2:9-11; Одк.4:11

13. І всіляке створіння, що було на небі, і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, проголошувало: Сидячому на престолі і Агнцеві благословення, і честь, і слава, і держава навіки вічні.
     Вих.20:4; Ів.5:23; Фил.2:10; Одк.4:2-3; 6:16; 7:10-12

14. І чотири тварини казали: Амінь. І двадцять чотири старці упали і поклонилися Тому, Хто живе віки вічні.
     Єз 1:5; Одк.19:4

Одкровення 6    

Перша печатка – вершник на білому коні.

1. І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печаток, і я почув одну із тварин, котра говорила неначе громовим голосом: Іди і дивися!
     Одк.4:6-8; 5:1-5; 10:3; 14:2

2. Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, що має лука, і дано йому вінець, і вийшов він, як переможний, і щоб перемогти.
     Іс 66:19; Ав 3:8-9; Одк.19:11-16

3. І коли Він зняв другу печатку, я чув другу тварину, яка говорила: Іди і дивися!

4. І вийшов другий кінь, рудявий, і сидячому на ньому дано взяти мир від землі, та щоб убивали один одного; і дано йому великого меча.
     Наум 2:3; Зах 6:1

5. І коли Він зняв третю печатку, я чув третю тварину, що говорила: Іди і дивися. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, що мав у руці своїй мірку.
     Іс 60:3

6. І чув я голос осередь чотирьох тварин, який казав: Мірка пшениці за динарій, і три мірки ячменю за динарій; а єлею і вина не пошкоджуй.
     Іс 3:1; Одк.9:4

7. І коли Він зняв четверту печатку, я чув голос четвертої тварини, що казала: Іди і дивися.

8. І я глянув, і ось, кінь буланий, і на ньому вершник, на якому ім’я смерть; і ад слідував за ним, і дано їм владу над четвертою частиною землі – умертвляти мечем, і голодом, і моровицею, і звірями земними.
     Рим.6:23; Одк.20:13-14

9. І коли Він зняв п’яту печатку, я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, котре вони мали.
     Одк.1:9; 20:4

10. І заволали вони дужим голосом, кажучи: Аж доки, Володарю святий та істинний, не судитимеш, і не чиниш помсти тим, що живуть на землі, за кров нашу?
     Бут.4:10; Пс.12:2; 78:10; Лк.11:50-51; Одк.19:2

11. І дано було кожному з них білі шати, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на короткий час, аж доки й співробітники їхні, і брати їхні, котрі будуть забиті, так само, як вони, доповнять число.
     Іс 1:9; Рим.11:5; Одк.3:5; 7:4-8; 11:7

12. І коли Він зняв шосту печатку, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце потьмяніло, як волосяниця, і місяць став, наче кров;
     Іс 13:13, 10; 50:3; Йоіл 2:10, 31; Мт.24:7, 29; Одк.16:18

13. І зорі небесні попадали на землю, немов смоковниці, потрушені дужим вітром, скидають недозрілі плоди свої;
     Іс 34:4; Мк.13:25

14. І небо утаємничилось, згорнувшись, як сувій; і всіляка гора та острів зсунулися зі своїх місць;
     Йов 9:5-6; Іс 34:4; Одк.16:20

15. І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисяцькі, і сильні, і всілякий раб, і всілякий вільний сховалися в печери і в ущелини гір;
     Пс.2:2; Іс 2:19

16. І кажуть горам і камінню: Упадіть на нас і сховайте нас від обличчя Сидячого на престолі і від гніву Агнця;
     Ос 10:8; Лк.23:30; Одк.9:6; 20:11

17. Бо прийшов великий день гніву Його, і хто встояти може?
    
Пс.75:8; Іс 2:10-22; 13:6; Наум 1:6; Мт.24:8; Одк.16:12-17; 19: 11

Одкровення 7    

Перед зняттям сьомої печатки –
печатка на чолах служників Божих.

1. І по цьому бачив я чотирьох Ангелів, що стояли на чотирьох кутах землі, і тримали чотири вітри землі, щоб вітер не віяв ні на землю, ні на море, ані на жодне дерево.
     Зах 6:5; Еф.2:2; Євр.1:4

2. І бачив я іншого Ангела, що виходив зі сходу сонця і мав печатку Бога живого. – І вигукнув він дужим голосом до чотирьох Ангелів, котрим дано шкодити землі та морю, кажучи:
     Одк.5:2; 8:3

3. Не чиніть шкоди ні землі, ні морю, ні деревам, аж доки не покладемо печатки на чолах служників Бога нашого.
     Еф.4:30; Одк.9:4

4. І чув я число тих, що мали печатку на чолі: таких, що з печатками на чолі, було сто сорок чотири тисячі із усіх колін синів Ізраїлевих.
     Бут.12:2-3 Рим.11:26; Одк.14:1, 3; 21:12

5. Із коліна Юдиного було з печатками на чолі дванадцять тисяч; із коліна Рубенового з печатками дванадцять тисяч, із коліна Ґадового з печатками дванадцять тисяч;
     Бут.49:8; Вих.1:1-4

6. Із коліна Ашерового – дванадцять тисяч; із коліна Нафталі – дванадцять тисяч; із коліна Манасіїного – дванадцять тисяч;

7. Із коліна Симеонового з печатками на чолі – дванадцять тисяч; із коліна Левиїного – дванадцять тисяч; із коліна Іссахарового – дванадцять тисяч;

8. Із коліна Завулонового – дванадцять тисяч з печатками; із коліна Йосипового – дванадцять тисяч; із коліна Беньямінового – дванадцять тисяч.
     Бут.49:22; Іс Нав 14:9

9. По цьому глянув я, і ось, великий натовп людей, котрих ніхто не міг порахувати, із усіх племен і родів, і народів, і мов стояв перед престолом і перед Агнцем у білих шатах і з пальмовими гілками в руках своїх.
     Іс 60:5; Дан 5:19; Рим.11:25; Одк.5:13; 6:11

10. І вигукували дужим голосом, кажучи: Порятунок Богові нашому, що сидить на престолі, і Агнцю!
     Одк.5:13; 19:1

11. І всі Ангели стояли довкола престолу і старців, і чотирьох тварин, і впали перед престолом на лиця свої, і поклонилися Богові,
     Євр.1:4; Одк.5:11

12. Кажучи: Амінь! Благословення, і слава, і сила, і премудрість, і вдячність, і честь, і міць Богові нашому навіки віків! Амінь.
     Одк.4:9; 5:12

13. І, озвавшись, один із старців запитав мене: Оці зодягнені в білі шати, хто такі, і звідки прийшли?
     Одк.11:16

14. Я сказав йому: Ти знаєш, пане. І він сказав мені: Це ті, котрі прийшли від великої скорботи; вони обмили одежу свою і вибілили шати свої кровю Агнця;
     Вих.19:10; Іс 1:9; Зах 3:3-5; 1Ів.1:7; 1Кор.6:11; 2Кор.4:8, 17; Одк.3:4-5, 12-17

15. За це вони перебувають нині перед престолом Бога і служать Йому вдень і вночі у храмі Його, і Той, що сидить на престолі, буде жити в них;
     Одк.11:19; 21:3

16. Вони вже не зазнають голоду чи спраги, і не буде палити їх сонце і жодна спека;
     Іс 49:10

17. Бо Агнець, Котрий серед престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел води, і витре Бог всіляку сльозу з їхніх очей.
     Іс 25:8; Єз 34:23; Одк.5:6; 21:6

Одкровення 8    

Сьома печать – безгоміння.

1. І коли Він зняв сьому печатку, вчинилося безгоміння на небі, десь на півгодини.

2. І бачив я сім Ангелів, котрі стояли перед Богом; і дано їм сім сурм.
     Йоіл 2:1; Мт.24:31; 1Кор.15:52

3. І прийшов ще один Ангел, і став перед жертовником, тримаючи золоту кадильницю; і дано було йому вельми багато ладану, щоб він із молитвами усіх святих приніс його на золотий жертовник, котрий був перед престолом.
     Чис.16:46; Одк.7:2

4. І піднявся дим від ладану з молитвами святих від руки Ангела перед Богом.
     Вих.30:7; Пс.140:2

5. І взяв Ангел кадильницю, і виповнив її вогнем із жертовника, і кинув на землю: і пролунали голоси, і громи, і блискавиці, і землетруси.
     Вих.19:18; Лев 16:12; Чис.16:46; Пс.96:3-4; Єз 10:2; Одк.11:19

6. І сім Ангелів, що мали сім сурм, приготувалися сурмити.

7. І засурмив перший Ангел, і вчинився град і вогонь, змішані з кров’ю, і впали на землю; і третина дерев згоріла, і вся трава зелена згоріла.
     Вих.9:23-24 Іс Нав 10:11; Пс.17:13; Єз 38:22

8. І засурмив другий Ангел, і неначе велика гора, що палала вогнем, обвалилася в море; і третина моря вчинилася кров’ю.
     Вих.7:19-20; Одк.11:6

9. І померла третина творінь, що жили у морі, і третина кораблів знищена.

10. І засурмив третій Ангел, і впала з неба велика зоря, що палала, мовби світильник, і рухнула на третину рік та на джерела води.
     Іс 14:12; Дан 12:3; Одк.9:1; 16:4

11. Ймення цій зорі Полин, і третина води стала, як полин, і багато людей померло від води, тому що вона стала гіркою.
     Єр 23:15

12. І засурмив четвертий Ангел і уражена була третина сонця і третина місяця, і третина зір, аж так, що затьмарилася третина їхня, і третина дня не світла була, так само, як ніч.
     Вих.10:21-23 Іс 13:10; Йоіл 2:31; Одк.6:12

13. І бачив я, і чув одного Ангела, що летів посеред неба і говорив дужим голосом: Горе, горе тим, що живуть на землі, від решти сурмових голосів трьох Ангелів, що будуть сурмити!
     Одк.9:12; 11:14; 12:12

Одкровення 9    

П’ята сурма – сарана і ангели безодні.

1. І засурмив п’ятий Ангел, і я побачив зорю, що з неба упала на землю, і дано було їй ключа від колодязя безодні;
     Іс 14:12-19; Одк.8:10; 20:1

2. Вона відчинила колодязя безодні, і вийшов дим із колодязя, як дим із великої печі; і потьмарилося сонце і повітря від диму з колодязя.
     Йоіл 2:10

3. І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй владу, яку мають земні скорпіони.
     Вих.10:12-15; П Зак 8:15

4. І сказано було їй, щоб не чинила шкоди траві земній і жодному зіллю і жодному дереві, а лише самим людям, котрі не мають печаті Божої на чолах своїх.
     Одк.7:2-3

5. І дано їй не убивати їх, а тільки мучити п’ять місяців; і муки від неї схожі на страждання від скорпіона, коли вжалить людину.
     П Зак 28:67

6. За тих днів люди будуть шукати смерти, але не знайдуть її; зажадають померти, але смерть утіче від них.
     Йов 3:21; Єр 8:3; Одк.6:16

7. На вигляд свій сарана була схожа на коней, що налаштовані для бою; і на головах у неї наче вінці, схожі на золото, а обличчя її, – мов обличчя людські.
     Йоіл 2:4-5; Наум 3:17

8. І волосся у неї, – мов коси в жінок, а зуби в неї були, як лев’ячі;
     Йоіл 1:6

9. На ній були панцері, наче панцері залізні, а шум від крил її – гуркіт від колісниць, коли багато коней мчать на битву.
     Єр 47:3; Йоіл 2:5

10. У неї були хвости, мов у скорпіонів, і в хвостах її були жала; а влада її була – шкодити людям п’ять місяців.

11. А царем над собою мала вона Ангела безодні; ім’я йому єврейською Аваддон, грецькою Аполліон.
     Йов 26:6; 28:22; Пр 15:11; Ів.14:30; 1Пет.5:8; Еф.2:2

12. Одне горе пройшло; ось, ідуть за ним ще два горя.
     Одк.11:14

13. І засурмив шостий Ангел, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, який стояв перед Богом,
     Вих.30:1-3; Одк.8:3

14. Що говорив шостому Ангелові, котрий мав сурму: Звільни чотирьох Ангелів, зв’язаних біля великої ріки Єфрат.
     Одк.7:1; 16:12

15. І звільнені були чотири Ангели, приготовлені на годину, і день, і місяць, і рік, для того, щоб умертвити третину людей.
     Одк.8:7-12

16. Число кінного війська було двадцять тисяч по десять тисяч, і я чув їхнє число.
     Одк.5:11; 7:4

17. Отак я бачив у видінні коней і тих, що сиділи на них, котрі мали на собі панцері вогняні, і гіяцинтові, і сірчані; голови у коней – як голови лев’ячі, і з ротів їхніх виходив огонь, дим і сірка.
     Іс 5:29, 30

18. Від оцих трьох виразок, від вогню, диму і сірки, що виходили з їхнього рота, померла третина людей;

19. Бо сила коней була в їхньому роті і в їхніх хвостах; а хвости їхні були схожі на зміюк, і мали голови, і ними вони шкодили.
     Іс 9:15

20. А інші люди, котрі не вмерли від цих виразок, не покаялися за вчинене руками своїми, аж так, щоб не поклонятися демонам, ані золотим, срібним, мідним, кам’яним і дерев’яним ідолам, котрі не можуть ні бачити, ні чути, ані ходити.
     П Зак 32:17; Одк.16:9, 11

21. І не покаялися вони за вбивства свої, ні за чаклунства свої, ні за розпусту свою, ані за крадіжки свої.
     Мт.3:2; Діян.17:30; Одк.17:2, 5

Одкровення 10    

Ангел із розгорнутою книгою.

1. І бачив я іншого дужого Ангела, що сходив з неба, одягненого в хмару; над головою його була веселка; і обличчя його, мов сонце, і ноги його, як стовпи вогняні.
     Єз 1:28; Одк.4:3; 5:2

2. У руці в нього була книжка розгорнута. І поставив він праву ногу свою на море, а ліву на землю.
     Пс.39:8; Одк.5:1

3. І вигукнув дужим голосом, як ривучий лев; і коли він вигукнув, тоді сім громів проговорили голосами своїми.
     Пс.28:3-9; Іс 21:8

4. І коли сім громів проговорили голосами своїми, я хотів було написати; але почув голос із неба, який казав мені: Утаємнич, що повідали сім громів, і не пиши цього.
     Дан 8:26; 12:4, 9; Одк.22:10

5. І Ангел, котрого я бачив, що стояв на морі і на землі, підняв руку свою до неба.
     Бут.14:22; Дан 12:7

6. І присягався Тим, Хто живе вічні віки, Хто утворив небо і все, що на ньому, землю, і все, що на ній, і море, і все, що в ньому, що часу вже не буде;
     Бут.1:1; Одк.1:18; 4:11; 6:11; 14:7

7. Але за тих днів, коли проголосить сьомий Ангел, коли він засурмить, звершиться таємниця Божа, як Він благовістив служникам Своїм, пророкам.
     Ам 3:7; Діян.3:21; 1Кор.15:52; Одк.8:2; 9:13

8. І голос, котрого я чув з неба, знову почав говорити зі мною, і сказав: Піди, візьми розгорнуту книжку з рук Ангела, який стоїть на морі і на землі.
     Одк.4:1

9. І я пішов до Ангела і сказав йому: Дай мені книжку. Він сказав мені: Візьми і з’їж її; вона буде гіркою в твоєму череві, але в устах твоїх буде солодка, як мед.
     Пс.118:103; Єз 2:8-9; 3:1-4

10. І взяв я книжку з рук Ангела, і з’їв її; і вона в устах моїх була солодка, як мед; а коли з’їв її, то гірко стало в череві моєму.

11. І сказав він мені: Тобі належить знову пророкувати перед багатьма народами і племенами, і мовами, і перед царями.
     Єр 25:15-26; Одк.7:9

Одкровення 11    

Вимірювання храму.

1. І дано мені тростину, схожу на жезл, і сказано: Підведися і зміряй храм Божий і жертовника, і тих, що поклоняються в ньому;
     Єз 40:3-5; 43:13; Зах 2:5-6; Одк.14:18; 21:15

2. А зовнішній двір храму залиши, не міряй його, бо він даний поганам: вони будуть топтати святе місто сорок два місяці.
     Єз 8:5-9; 40:17; Лк.21:24 Одк.13:5

3. І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів і будуть зодягнені у веретище.
     Іс 43:10, 12; Йоіл 1:13; Одк.12:6, 14

4. Це є дві оливи і два світильники, котрі стоять перед Богом землі.
     Зах 4:2, 11

5. І якщо хтось захоче їх покривдити, то вогонь вийде з уст їхніх і пожере ворогів їхніх; якщо хтось захоче їх покривдити, той мусить бути убитий.
     4Ц 1:10-12; Єр 5:14; Лк.9:54, 55

6. Вони мають владу зачиняти небо, щоб не йшов дощ на землю за днів пророцтва їхнього, і мають владу над водами перетворювати їх на кров, і вражати землю всілякою виразкою, коли тільки зажадають цього.
     Вих.7:19, 20; 3Ц 17:1; Лк.4:25; Як.5:17; Одк.16:3

7. І коли скінчать вони свідчення своє, звір, що виходитиме з безодні, буде битися з ними, і переможе їх, і уб’є їх,
     Одк.13:1; 17:8

8. І трупи їхні залишить на вулиці великого міста, котре духовно називається Содом і Єгипет, де й Господь наш розп’ятий.
     Пс.78:2; Одк.16:19

9. І багато з народів, і колін, і мов, і племен будуть дивитися на трупи їхні три дні з половиною і не дозволять покласти трупи їхні до гробів.
     Іс 66:24

10. А ті, що живуть на землі, будуть радіти з цього та веселитися і пошлють дари один одному, тому що два пророки оці мучили мешканців землі.
     Ів.16:20

11. Але після трьох днів з половиною, увійшов до них дух життя від Бога, і вони обидва стали на ноги свої, і великий страх запопав тих, котрі дивилися на них.
     Єз 37:5, 10

12. І почули вони з неба дужий голос, що казав їм: Підніміться сюди. І зійшли вони на небо на хмарі, і дивилися на них вороги їхні.
     Одк.20:4

13. І тієї ж миті стався великий землетрус, і десята частина міста зруйнувалася, і загинуло під час землетрусу сім тисяч люду; а решта виповнилася жахом, і вони прославили Бога небесного.
     Одк.3:4; 16:18

14. Друге горе минуло! Ось, наближається третє горе.
     Одк.8:13; 9:12

15. І засурмив сьомий Ангел, і вчинилися на небі дужі голоси, що казали: Царство світу стало Царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати віки вічні.
     Дан 2:44; 7:27; Одк.10:7; 12:7-10; 19:6

16. І двадцять чотири старці, що сидять перед Богом, на престолах своїх, упали на обличчя свої і поклонилися Богові;
     Одк.4:4, 10; 14:3

17. Кажучи: Дякуємо Тобі, Господе, Боже Вседержителю, Котрий є і був, і приходиш, що Ти прийняв силу Свою велику і зацарював.
     Одк.4:8; 16:5; 19:6

18. І розлютилися погани; і прийшов гнів Твій і час судити мертвих і віддати належне служникам Твоїм, пророкам, святим, і тим, що бояться ймення Твого, малим і великим, і погубити тих, що знищували землю.
     Пс.2:1; Дан 12:3; Одк.6:17; 13:16; 14:7; 19:2; 20:11; 22:12

19. І відкрився храм Божий на небі, і з’явився Ковчег Заповіту Його у храмі Його; і вчинилися блискавиці і голоси, і громи, і землетруси, і великий град.
     Вих.3:1; Євр.9:4; Одк.8:7; 14:15; 15:5; 16:18, 21

Одкровення 12    

Жінка і її немовля. 
Жінка зодягнена в сонце.

1. І з’явилося на небі велике знамення: жінка, зодягнена в сонце; під ногами у неї місяць і на голові вінець з дванадцяти зірок.
     Одк.19:7

2. Вона мала у лоні дитину і кричала від болю і страждання пологів.
     Іс 26:17; 66:7-10; Мих 4:10

3. І друге знамення з’явилося на небі: Ось, великий червоний дракон із сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім діадем.
     Одк.13:1; 17:9; 20:2

4. Хвіст його стягнув з неба третину зірок і поскидав їх на землю. Дракон цей постав перед жінкою, котрій належало народити, щоб, як вона породить, зжерти її немовля.
     Одк.8:12

5. І породила вона немовля чоловічої статі, котрому належить пасти всі народи берлом залізним; і піднесене було її дитя до Бога і до престолу Його.
     Пс.2:9; Лк.24:51; Діян.11:9; Діян.7:55; Одк.2:27; 19:15

6. А жінка втекла до пустелі, де приготовлено було для неї місце від Бога, щоб насичували її там тисячу двісті шістдесят днів.
     Одк.11:2-3

7. І відбулася на небі війна: Михаїл і Ангели його воювали супроти дракона, і дракон та ангели його воювали супроти них.
     Дан 10:21; 12:1; 2Пет.2:4

8. Але не встояли, і не знайшлося уже для них місця на небі.

9. І повержено великого дракона, старожитнього змія, названого дияволом і сатаною, що зводить світ, повержено на землю, і ангели його повержені з ним.
     Бут.3:1; Іс 14:12; Лк.10:18; 1Пет.5:8; 1Кор.5:5; 2Кор.11:3; Одк.20:2, 7

10. І почув я дужий голос, що промовляв із неба: Нині настав порятунок і сила, і Царство Бога нашого, і влада Христа Його, тому що повержений наклепник братів наших, що вчиняв наклепи на них перед Богом нашим удень і вночі;
     Йов 1:9; Рим.8:33; Одк.11:15

11. Вони перемогли його кровю Агнця і словом свідчення свого, і не полюбили життя свого навіть до смерти.
     Ів.12:25; Євр.2:14; Одк.2:10; 6:9

12. Тож веселіться, небеса, а також ті, що замешкали на них! Горе мешканцям на землі і на морі. Тому що до вас зійшов диявол, маючи велику лють, відаючи, що небагато йому залишилося часу.
     Лк.9:42; Ів.9:4; 1Пет.5:8; Одк.8:13; 13:7; 18:20

13. А коли дракон побачив, що повержений на землю, то почав переслідувати жінку, котра породила немовлятко чоловічої статі.
     Бут.3:15

14. І дано було жінці двоє крил великого орла, щоб вона летіла в пустелю до свого місця від особи змія і там насичувалася упродовж часу, часів і половину часу.
     Іс 40:31; Дан 12:7; Ос 2:14; Одк.12:6

15. І пустив змій із пащеки своєї слідом за жінкою воду, як ріку, щоб річка підхопила її.
     Пс.123:2-5; Іс 8:7-8; 17:12-13; Єрем 46:8

16. Але земля допомогла жінці, і розкрила земля уста свої, і поглинула ріку, котру пустив дракон із пащеки своєї.
     Чис.16:32 2Л 20:23-24

17. І знавіснів дракон на жінку, і пішов, щоб стати на борню з іншими від насіння її, що дотримуються заповідей Божих і мають свідчення Ісуса Христа.
     Іс 1:9; Євр.11:2; Одк.14:1-5

Одкровення 13    

Два звірі сатани: 
антихрист і його пророк.

1. І став я на піску морському і побачив звіра, що виходив з моря, з сімома головами і десятьма рогами: На рогах його було десять діадем, а на головах його імена богохульні.
     Пс.67:31; Єр 5:22; Дан 7:3, 7, 8; Одк.11:7; 12:3; 17:3; 19:19-20

2. Звір, котрого я бачив, був схожий на барса; ноги у нього, як у ведмедя, а паща в нього, – як паща в лева; і дав йому дракон силу свою і престола свого і велику владу.
     Дан 7:4-6; Ос 13:7-8; Одк.2:13; 12:3

3. І бачив я, що одна з голів його, неначе смертельно поранена була, але вся смертельна рана уздоровлена. І дивувалася вся земля, стежачи за звіром; і вклонилися драконові, котрий дав владу звірові.
     Дан 7:8; Одк.9:1-11; 17:8

4. І поклонилися звірові, кажучи: Хто схожий на звіра цього і хто спроможний стати з ним на герць?

5. І дано було йому уста, що промовляли гордо і богохульно, і дано йому владу діяти сорок два місяці.
     Дан 7:8, 11, 25; Одк.11:2

6. І розтулив він уста свої для зневаги на Бога, щоб зневажити ймення Його і житло Його, і тих, що живуть на небі.
     Одк.12:12; 16:9

7. І дано було йому провадити війну зі святими і перемагати їх; і дано було йому владу над усіляким родом, і мовою, і народом.
     Дан 7:21-22; Одк.11:7, 12

8. І поклоняться йому всі, хто живе на землі, котрих імена не записані в книгу життя у Агнця, закланного від утворення світу.
     Одк.20:12, 15; 22:19

9. Хто має вухо, нехай чує.
     Мт.11:15; Одк.2:7

10. Хто веде в полон, той сам піде в полон; хто мечем убиває, тому самому належить бути убитому мечем. Тут терпіння і віра святих.
     Мт.26:52

11. І побачив я другого звіра, що виходив із землі; він мав два роги, схожих на ягнячі, і промовляв, як дракон.
     Бут.3:1, 4-5; Одк.11:7

12. Він діє перед ним з усією владою першого звіра і примушує всю землю і тих, що живуть на ній, поклонятися першому звірові, у котрого смертельна рана зцілена;

13. І вчиняє великі ознаки, аж так, що вогонь сходить з неба на землю перед людьми.
     3Ц 18:24; 4Ц 1:10; Мт.24:24; 2Сол.2:9

14. І дивами, котрі дано було йому чинити перед звіром, він зводить тих, що живуть на землі, кажучи тим, що живуть на землі, щоб вони вчинили образ звіра, котрий має рану від меча і живий.
     1Ів.4:1-3

15. І дано йому було вкласти духа в образ звіра, щоб образ звіра і говорив, і діяв так, щоб убитий був кожний, хто не буде поклонятися образові звіра.
     Одк.19:20

16. І він учинить усім – малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам – знака на праву руку їхню, або на їхнє чоло,
     Одк.7:2-3; 14:9

17. І що нікому не можна буде ні купляти, ні продавати, окрім того, хто має цього знака, або ім’я звіра, або число ймення його.
     Одк.15:2

18. Тут мудрість. Хто має розум, той порахуй число звіра, бо це число людське: число його шістсот шістдесят шість.
     Дан 12:10

Одкровення 14    

Агнець на горі Сіон. 144. 000 викуплених.

1. І глянув я, аж ось, Агнець стоїть на горі Сіон, і з Ним сто сорок чотири тисячі, у котрих ймення Батька Його написане на чолах.
     Йоіл 3:5; Одк.5:6; 7:3, 4; 17:14

2. І почув я голос із неба, немов легіт великої води, і наче погук гучного грому; і почув голос, мовби гуслярів, що грали на гуслах своїх,
     Одк.19:6

3. Вони співають нову пісню перед престолом і перед чотирма тваринами і старцями, і ніхто не міг навчитися цієї пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, викуплених од землі.
     Рим.3:24; Одк.19:4

4. Це ті, котрі не осквернилися з жінками, бо вони дівичі (незаймані); це ті, котрі йдуть за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони викуплені від людей, як первістки Богові і Агнцеві.
     Лк.9:57; Еф.5:27

5. І в устах їхніх немає лукавства; вони непорочні перед престолом Божим.
     Соф 3:13; Мал 2:6

6. І побачив я іншого Ангела, що летів серединою неба, котрий мав вічну Євангелію, аби благовістити мешканцям землі, і всілякому племені, і родові, і язикові, і народові;
     Одк.8:13; 13:7

7. І промовляв він дужим голосом: Побійтеся Бога і прославте Його, бо настала година Його суду; і поклоніться Творцеві неба і землі, і моря, й джерел води.
     Діян.14:15; Одк.10:6; 15:4

8. І другий Ангел летів услід за ним, кажучи: Упав, упав Вавилон, місто велике, тому що воно лютим вином блуду свого напоїло всі народи.
     Одк.17:4-5; 18:2-3

9. І третій Ангел рушив за ними, кажучи дужим голосом: Хто поклоняється звірові і образові його і приймає знака на чоло своє чи на руку свою,
     Одк.13:15-17

10. Той буде пити вино лютости Божої, вино нерозведене, приготовлене в чаші гніву Його, і зазнає страждань в огні і сірці перед святими Ангелами і перед Агнцем. Пс.74:9; Іс 51:17, 21, 22; 66:23; Єр 25:15, 16; 51:7, 8; 2Сол.1:9; Одк.16:19; 19:20; 20:10

11. І дим страждань їхніх буде підноситися од віку навіки і не матимуть спокою ні вдень, ані вночі ті, що поклоняються звірові і образові його, а також ті, що приймають обрис імені його.
     Іс 34:9-10; Мт.25:46; Мк.9:48; Гал.3:1-29; Одк.19:3

12. Тут терплячість святих, що дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса.
     Одк.13:10; 22:14

13. І почув я голос із неба, що промовляв до мене: Напиши: Віднині блаженні мертві, що померли в Господі; так засвідчує Дух, вони заспокояться від праці своєї, і справи їхні йдуть слідом за ними.
     1Кор.15:51; Євр.4:10; Одк.19:9

14. І глянув я, і ось, біла хмара, а на хмарі сидить схожий на Сина Людського; на голові в Нього золотий вінець, а в руці Його гострий серп.
     Пс.20:5; Мт.26:64; 1Сол.4:16-17; Одк.19:12

15. І вийшов інший Ангел із храму і вигукнув дужим голосом до Сидячого на хмарі: Пусти серпа Твого і пожни, тому що настала година жнив; бо жниво на землі дозріло.
     Єр 51:33; Мт.13:39

16. І кинув Сидячий на хмарі серпа Свого на землю, і земля була пожнивована.
     Мт.13:30; 36:43; Лк.3:17

17. І інший Ангел вийшов із храму, що на небі, також із гострим серпом.
     Одк.15:5

18. І інший Ангел, що мав владу над вогнем, вийшов од жертовника і з голосним криком вигукнув до того, що мав гострого серпа, кажучи: Пусти гострого серпа твого і позрізай грона винограду на землі, тому що достигли на ньому ягоди.
     П Зак 32:32; 2Сол.2:7-12; Одк.16:5, 8

19. І кинув Ангел серпа свого на землю, і обрізав виноград на землі, і повкидав у велике чавило гніву Божого.
     Одк.19:15

20. І потовчені ягоди в чавилі за містом, і потекла кров із чавила навіть до вуздечок кінських, на тисячу шістсот стадій.
     Іс 63:1-6

Одкровення 15    

Загроза семи останніх виразок. Прославлення Агнця.

1. І побачив я інше знамення на небі, велике і дивовижне – сім Ангелів, що мали сім останніх покарань, котрими закінчувалася лють Божа.
     Одк.14:19; 16:1; 17:1

2. І бачив я немовби скляне море, змішане з вогнем, і ті, що перемогли звіра і образ його, і обрис його і число ймення його, стоять на цьому скляному морі, тримаючи гусла Божі.
     1Пет.1:7; Одк.4:6; 13:15-18

3. І співають пісню Мойсеєву, служника Божого, і пісню Агнця, кажучи: Великі і дивовижні справи Твої, Господе Боже Вседержителю! Праведні та істинні шляхи Твої, Царю святих!
     Вих.15:1; П Зак 32:4; Пс.91:6; 144; Рим.11:33; Одк.16:7

4. Хто не злякається Тебе, Господе, і не прославить ймення Твого? Бо Ти єдиний святий. Усі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою, бо відкрилися суди Твої.
     Пс.85:9-10; 98; Єр 10:6, 7; Одк.4:8

5. І потому я глянув, і ось, відчинився храм скинії свідчення в небі,
     Євр.8:5; 9:24; Одк.11:19; 16:17

6. І вийшли з храму сім Ангелів, що мали сім покарань, одягнені в чисту білу лляну одежу і підперезані під грудьми золотими поясами.
     Єз 9:2; Одк.19:8, 14

7. І одна із чотирьох тварин дала сімом Ангелам сім золотих чаш, виповнених гнівом Бога, що живе віки вічні.
     Єр 25:15 Одк.4:6-8; 14:10

8. І виповнився храм димом від слави Божої і від сили Його, і ніхто не міг зайти до храму, аж допоки не скінчилися сім покарань семи Ангелів.
     Вих.40:34-35 3Ц 8:10-11; Іс 6:4

Одкровення 16    

Чаші гніву Божого виливаються на землю.

1. І почув я із храму дужий голос, що промовляв до семи Ангелів: Ідіть, і вилийте сім чаш гніву Божого на землю.
     Одк.15:5-7

2. Пішов перший Ангел і вилив чашу свою на землю: і вчинилися жорстокі і огидні рани гнійні на людях, що мали обриса звіра і поклонялися образові його.
     Вих.9:9-11; Одк.8:7

3. Другий Ангел вилив чашу свою у море: і вчинилася кров, немов у мерця, і все живе у морі загинуло.
     Вих.7:17; Одк.6:3; 8:8-9; 17:15

4. Третій Ангел вилив чашу свою в ріки і в джерела води: і вчинилася кров.
     Вих.7:18-21; Одк.6:5-6; 8:10, 11

5. І почув я Ангела води, котрий казав: Праведний Ти, Господе, Котрий є і був, і Святий, тому що так судив;
     Рим.3:3-6

6. За те, що вони пролили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони гідні того.
     Мт.23:35; Одк.5:12; 18:24

7. І почув я іншого, від жертовника, який говорив: Так, Господе Боже Вседержителю, істинні і праведні суди Твої.
     Одк.6:9-10

8. А четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем.
     Одк.6:7, 8

9. І палила людей страшна спека, і зневажили вони ймення Бога, що має владу над цими покараннями, і не покаялися, аби прославити Його.
     Іс 8:21; 9:13; Єр 5:3; Одк.13:6

10. А п’ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра; і стало царство його морочним, і вони кусали язики свої від страждання.
     Одк.6:9-11; 9:1-11

11. І зневажили вони Бога Небесного від страждань своїх і виразок своїх; і не покаялися за справи свої.
     Мт.3:2; Діян.17:30

12. А шостий Ангел вилив чашу свою у велику ріку Єфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного.
     Іс 11:15, 44:27; Одк.9:14

13. І бачив я трьох духів нечистих, що були, мов жаби, котрі виходили з уст дракона і з уст звіра, і з уст лжепророка;
     Вих.8:1; 1Ів.2:18; Одк.12:3, 17; 13:11-14; 19:20

14. Це – демонські духи, що вчиняли ознаки: вони виходять до царів усього світу, щоб зібрати їх на битву того великого дня Бога Вседержителя.
     Лк.21:24; Одк.16:19; 19:11-21

15. Ось, іду, мов злодій; блаженний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили ганьби його!
     2Кор.5:3; Одк.3:3-4

16. І він зібрав їх на місце, що називається єврейською Армагеддон;
     Зах 12:11

17. А сьомий Ангел вилив чашу свою у повітря; і з храму небесного від престолу озвався дужий голос, що проголосив: Сталося!
     Одк.4:2; 21:6

18. І вчинилися блискавиці, громи й голоси, і зчинився великий землетрус, котрого не було від того часу, як люди на землі: Такий землетрус! Такий великий!
     Дан 12:1; Одк.6:12; 8:5; 11:13, 19

19. І місто велике розпалося на три частини, і міста поганські упали, і Вавилон великий був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина лютости гніву Його.
     Лк.21:24 Іс 13:1; 30:26; Одк.11:13; 14:8, 10; 17:5; 18:5

20. І всілякий острів утік, і гір не стало;
     Одк.6:14

21. І град завбільшки з талант, упав з неба на людей; і зневажили люди Бога за рани від граду, тому що виразка від нього була вельми важкою.
     Вих.9:18; Йов 38:22-23

Одкровення 17    

Суд над великою блудницею.

1. І прийшов один із семи Ангелів, які мали сім чаш, і, розмовляючи зі мною, сказав мені: Підійди, я покажу тобі суд над великою блудницею, що сидить на багатьох водах.
     Наум 3:4; Одк.15:1; 19:2; 21:9

2. Із нею чинили розпусту царі земні, і вином її розпусти упивалися ті, що мешкають на землі.
     Іс 23:17; Одк.14:8; 18:3, 9, 21

3. І повів мене в дусі у пустелю; і побачив я жінку, що сиділа на багровому звірові, виповненому іменами богохульними, з сімома головами і десятьма рогами.
     Одк.12:3; 13:1; 21:10

4. А жінка була зодягнена в порфіру і багряницю, прикрашена золотом, коштовним камінням і перлами, і тримала золоту чашу в руці своїй, наповнену мерзотою і брудом розпусти її;
     Єр 51:7; Єз 28:13; Одк.18:16

5. І на чолі в неї написане ім’я: Таємниця, Вавилон великий, матір блудницям і мерзоті земній.
     Дан 4:27; 2Сол.2:7; Одк.14:8; 18:2, 10

6. Я бачив, що жінка впилася кров’ю святих і кров’ю свідків Ісусових, і, бачивши її, здивувався дивовижжям великим.
     Одк.16:6; 18:24

7. І сказав мені Ангел: Чому ти дивуєшся? Я повідаю тобі таємницю цієї жінки і звіра, що носить її, і має сім голів та десять рогів,

8. Звір, котрого ти бачив, був, і нема його, і вийде з безодні, і піде на погибель; і здивуються ті, що живуть на землі, імена котрих не вписані в книгу життя від заснування світу, бачачи, що звір був, і нема його, і з’явиться.
     Одк.13:3; 20:12, 15

9. Тут розум, що має мудрість. Сім голів є сім гір, на котрих сидить жінка,
     Одк.13:18

10. І сім царів, із котрих п’ятеро упало, один є, а другий ще не прийшов і, коли прийде, не довго йому бути.
     Одк.20:3

11. І звір, котрий був, і котрого нема, є восьмий, і з числа семи, і піде на погибель, Одк.13:1

12. І десять рогів, котрі ти бачив, то є десять царів, котрі поки що не одержали царства, але приймуть владу царську із звіром, як царі, на одну годину;
     Дан 7:24

13. Вони мають однакові думки і передадуть силу і владу свою звірові:

14. Вони будуть воювати супроти Агнця, і Агнець переможе їх, бо Він є Господь над панами і Цар царів, і ті, що з Ним, є прикликані, і вибрані, і вірні.
     Мт.24:31; 2Сол.2:8; 1Тим.6:15; Одк.16:14; 19:16

15. І говорить мені: Води, що ти бачив, де сидить блудниця, є люди, і народи, і племена, і мови;
     Пс.2:1; Одк.13:1

16. І десять рогів, котрі ти бачив на звірові, ці зненавидять блудницю, і розорять її, і оголять, і плоть її будуть їсти, і спалять її в огні;
     Одк.18:7-8

17. Тому що Бог поклав їм на серце виконати Його волю, маючи одну думку, і віддати царство їхнє звірові, аж доки не справдяться слова Божі.
     Одк.18:10

18. А жінка, котру ти бачив, є велике місто, що царює над земними царями.
     Пс.47:3

Одкровення 18    

Суд Божий над великою блудницею – Вавилоном.

1. Потому я бачив іншого Ангела, що сходив з неба і мав велику владу; земля освітилася від слави його.
     Єз 43:2; Одк.7:2; 10:1; 20:1

2. І вигукнув він голосно, дужим голосом, кажучи: Упав, упав Вавилон, велика блудниця, став житлом демонів і прихистком всілякому нечистому духові, сховищем усілякої нечистої і огидної птахи; бо лютим вином розпусти своєї вона напоїла всі народи,
     Єр 51:8; Іс 13:21; 21:9; 34:11

3. Царі земні чинили перелюб з нею, і купці земні розбагатіли від великих розкошів її.
     Єр 25:15; 51:7; Наум 3:4; Одк.14:8; 17:4

4. І почув я інший голос із неба, що говорив: Вийди від неї, народе Мій, щоб вам не брати участі в гріхах її і не зазнати виразок її;
     Бут.12:1; 19:12-15; Чис.16:26; Єр 51:6, 45; 2Кор.6:14-17

5. Бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав неправди її.
     Бут.18:20; Єр 51:9; Йон 1:2

6. Заплатіть їй так, як вона сама сплачувала вам, і удвічі заплатіть їй за вчинками її; чашу, котру виповнила, виповніть їй удвічі.
     Пс.136:8; Єр 50:29

7. Скільки прославляла вона себе і розкошувала, стільки ж заплатіть їй скорбот і муки. Бо вона говорить у серці своєму: Сиджу царицею, я не вдова і не побачу смутку!
     Іс 47:7-8

8. Через це одного дня прийдуть виразки на неї, смерть, і плач, і голод, і буде спалена вогнем, тому що могутній Господь Бог, що судить її.
     Іс 47:9; Єр 50:34; Одк.17:16

9. І заплачуть, і заридають за нею царі земні, що чинили перелюб і розкошували з нею, коли побачать дим від пожежі її,
     Єр 50:46; Єз 27:30; Одк.19:3

10. Стоячи на віддалі од страху через муку її і говорячи: Горе, горе тобі, велике місто Вавилон, місто потужне! Бо суд твій прийшов однієї години.
     Єз 26:16; 1Сол.5:3

11. І купці земні заплачуть і заридають за нею, тому що товарів їхніх ніхто вже не купляє,

12. Товарів золотих і срібних, і каміння коштовного, і перлів, і вісону, і порфіри, і шовку, і багряниці, і всілякого пахучого дерева, і всіляких виробів із слонової кістки, і всіляких виробів із дорогих дерев, з міді і заліза, і мармуру.
     Єз 27:5; Одк.17:4

13. Кориці і шафрану, і мира, і ладану, і вина, і єлею, і борошна, і пшениці, і скотини, і овець, і коней, і колісниць, і рабів, і душ людських.

14. І плодів, жаданих для душі твоєї, не стало у тебе, і все тлусте і пишне віддалилося від тебе, – ти вже не знайдеш його.

15. Ті, що торгували усім цим, збагачуючись від неї, стануть віддалік од страху страждань її, і будуть плакати й ридати.
     Єз 27:30, 35

16. Кажучи: Горе, горе тобі, велике місто, зодягнене у вісон, і порфіру, і багряницю, оздоблене золотом, і камінням коштовним, і перлами.
     Одк.17:18

17. Бо упродовж години загинуло таке багатство. І всі стернові, і всі ті, що плавають на кораблях, і всі мореплавці, і всі ті, що торгують на морі, стали віддалік,
     Єз 27:27

18. І, побачивши дим від пожежі її, заволали, кажучи: Яке місто схоже на це місто велике!

19. І посипали попелом голови свої, і кричали, і плакали й ридали: Горе, горе тобі, місто велике, коштовностями котрого збагатилися всі, що мають кораблі на морі! Бо спорожніло упродовж години.
     Єз 27:30

20. Радій з цього, небо, і святі Апостоли, і пророки, бо звершив Бог помсту вашу над ним.
     Іс 44:23

21. І один потужний Ангел узяв камінь, схожий на велике жорно, і кинув у море, кажучи: З такою стрімкістю буде зруйнований Вавилон, велике місто, і вже не буде його.
     П Зак 13:16; Єр 51:63-64; Одк.10:1

22. І голоси тих, що грають на гуслах, і тих, що співають, і тих, що грають на сопілках, і тих, що сурмлять на сурмах в тобі уже не чутно буде; не буде уже в тебе жодного художника, жодного художнього витвору, і шуму від жорен уже не чутно буде в тобі;
     Іс 24:8; Єр 16:9; 25:10; Єз 26:13; Лк.17:28; Одк.14:2-3

23. І світло світильника вже не з’явиться в тобі; і голосу нареченого і нареченої уже не буде чутно в тобі; бо купці твої були вельможами землі, і чаклунством твоїм зведені в оману всі народи.
     Іс 23:8; Єр 25:10; Наум 3:4

24. І в ньому знайдено кров пророків, і святих, і всіх убитих на землі.
     Єз 24:7, 8; Одк.17:6

Одкровення 19    

Радість від осуду Вавилону.

1. Потому я почув на небі дужий голос, немов численного народу, котрий говорив: Алілуя! Порятунок і слава, і честь, і сила Господові нашому,
     Пс.103:35; Рим.1:16; Одк.6:9; 11:15; 12:10; 18:20

2. Бо справедливі і праведні суди Його! Тому що Він засудив ту велику розпусницю, котра розбестила землю перелюбом своїм, і помстився за кров служників Своїх від руки її.
     П Зак 32:43; Лк.18:7-8; Одк.6:10; 11:18; 15:3; 17:1

3. І вдруге сказали: Алілуя! І дим її підносився навіки віків.
     Іс 34:10; Одк.14:11

4. Тоді двадцять чотири старці і чотири тварини упали і поклонилися Богові, що сидів на престолі, кажучи: Амінь! Алілуя!
     Пс.105:48;
     Тит.1:5, 9; Одк.4:4, 9-10

5. І голос від престолу долинув і сказав: Хваліть Бога нашого, всі служники Його, а також ті, що бояться Його, малі і великі.
     Пс.133:1; 134:1, 20

6. І чув я, наче голос численного народу, немовби легіт великої води, неначе голос громів могутніх, що говорили: Алілуя! Бо зацарював Господь Бог Вседержитель.
     Вих.20:18; Одк.14:2

7. Порадіймо і звеселімося, і прославимо Його; бо весілля Агнця вже настало, і дружина Його себе приготувала.
     Пс.117:24; Мт.25:10; Ів.3:29; Одк.19:6-8; 21:9

8. І дано було їй одягнутися у вісон чистий і білий; а вісон є праведність святих.
     2Л 5:12; Пс.131:9; Іс 61:10; 1Кор.15:10

9. І сказав мені Ангел: Напиши: Щасливі, покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: Оці є справжні слова Божі.
     Лк.14:15; Одк.21:5

10. Я упав до ніг його, аби поклонитися йому; але він сказав мені: Гляди, не роби цього; я співслужник тобі і братам твоїм, що мають свідчення Ісусове; Богові поклонися, бо свідчення Ісусове є дух пророцтва.
     Мт.4:10; Діян.10:25-26; Еф.1:9-10; Одк.22:8

11. І побачив я відкрите небо, і ось, кінь білий, і сидячий на ньому зветься Вірний та Істинний, Котрий праведно судить і провадить війну.
     Мт.24:30; Діян.1:9-11; Одк.3:7, 14; 6:2

12. Очі у Нього, мов полум’я вогню, і на голові у Нього багато діадем; Він мав ймення написане, котрого ніхто не знав, окрім Нього Самого;
     Пр 30:4; Мт.11:27; 1Тим.6:16; Одк.1:14; 2:17

13. Він був одягнений в шати, зачервонені кров’ю. Ймення Йому: Слово Боже.
     Іс 63:2; Ів.1:1; Одк.14:20

14. І військо небесне йшло за Ним на конях білих, зодягнене у вісон білий і чистий.
     Одк.4:4

15. А із уст Його виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він пасе їх берлом залізним; Він топче чавило вина люті і гніву Бога Вседержителя. Пс.2:9; Іс 63:3, 6; Мт.21:44; 2Сол.2:8; Одк.1:16

16. На шатах і на стегні Його написане ймення: Цар царів і Господь над володарями.
     Одк.1:5; 17:14

17. І побачив я одного Ангела, котрий стояв на сонці; і він вигукнув дужим голосом, кажучи всім птахам, що літали осередь неба: Летіть, збирайтеся на велику вечерю Божу,
     Бут.1:20; П Зак 28:26; Єз 39:4, 17-20

18. Щоби пожерти тіла царів, тіла сильних, тіла тисяцьких, тіла коней і сидячих на них, тіла всіх вільних, і рабів, і малих, і великих.
     Єз 32:21-31; Мт.24:28; Одк.6:15

19. І побачив я звіра, і царів земних, і військо їхнє, зібране, щоб стати на битву із Тим, що сидить на коні, і з військом Його.
     Дан 7:8; Одк.16:14, 19:11

20. І схоплений був звір і з ним лжепророк, що чинив дива перед ним, якими він звабив тих, що прийняли ознаку звіра і поклонялися його зображенню; обидвоє живими вкинуті в озеро вогненне, що горить сіркою;
     Йов 21:30; Іс 30:33; Дан 7:11; 1Ів.2:18; Одк.13:11-17; 14:10; 16:13; 20:11

21. А решта забита мечем Вершника, що на коні, котрий виходив із уст Його; і всі птахи наситилися їхніми тілами.
     Іс 2:10-22; Лк.1:31-33; 1Кор.15:28; Одк.20:1-15

Одкровення 20    

Сатана закутий на тисячу літ.

1. І побачив я Ангела, що сходив з неба; і котрий мав ключа від безодні і великого ланцюга в руці своїй.
     2Пет.2:4; Одк.1:18; 9:1; 18:1

2. Він схопив дракона, змія стародавнього, котрий є диявол і сатана, і закував на тисячу літ.
     Бут.3:1; Одк.12:9

3. І вкинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печатку, щоб уже не спокушав народи, аж доки не скінчиться тисяча літ, а потому він має бути звільнений на короткий час.
     2Кор.4:4 Одк.17:10

4. І побачив я престоли і сидячих на них, котрим дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Ісуса і за Слово Боже, котрі не поклонилися звірові, ані образові його, і не прийняли ознаки на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали із Христом тисячу літ.
     Іс 1:9 Дан 7:9, 22, 27 Мт.19:28; Рим.11:1-5; Одк.6:9; 11:7; 13:15-17; 14:9-13

5. А інші з померлих не ожили, аж доки не скінчиться тисяча літ. Це – перше воскресіння.
     Йов 19:25; 1Кор.15:1-52

6. Щасливий і святий, хто має участь у воскресінні першому: над ними смерть друга не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа, і будуть царювати з Ним тисячу літ.
     Одк.2:11

7.. А коли скінчиться тисяча літ, сатана буде звільнений із в’язниці своєї, і вийде спокушати народи, що знаходяться на чотирьох кутах землі, Ґоґа і Маґоґа, і збирати їх на битву; число їхнє – як пісок морський.
     Іс 11:12; Єз 38:2

8. І вийшли на ширину землі і оточили стан святих і місто улюблене.
     Іс Нав 11:4; Йов 38:13; Іс 11:12; Єз 38:2

9. І впав огонь з неба від Бога і поглинув їх:
     Єз 38:22; 39:6

10. А диявол, що зводив їх, кинутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть страждати вдень і вночі навіки віків.
     Бут.3:1; Одк.14:10-11; 19:20

11. І побачив я великого білого престола і Того, Хто сидів на ньому, від обличчя Якого втікало небо і земля, і не знайшлося їм місця.
     Дан 7:9; 2Пет.3:10, 12; Одк.4:2; 16:20

12. І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книжки розгорнуті були, і певна книжка розгорнута, котра є книга життя; і засуджені були мертві за написаним в книгах, за вчинками своїми.
     2Ц 7:14; Дан 7:10; Мт.12:36; 25:31; Лк.10:20; Фил.4:3; Одк.3:5; 21:27

13. Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і ад віддали мертвих, котрі були в них: і засуджений був кожний за ділами своїми.
     Лк.16:23; Ів.5:28-29

14. І смерть і ад укинуті в озеро вогненне. Це – смерть друга.
     Ів.8:21, 24 1Кор.15:26, 55; Одк.21:8

15. І хто не був знайдений записаним у книзі життя, той був укинутий в озеро вогненне.
     Йов 21:30; Одк.21:1-6, 27; 22:19

Одкровення 21    

Новий Єрусалим: Наречена Агнця.

1. І побачив я нове небо і нову землю; бо перше небо і перша земля минулися, і моря уже немає.
     Іс 65:17; 66:22; 2Пет.3:13; Євр.12:26-27; Одк.20:11

2. І я, Іван, побачив святе місто Єрусалим, нове, що сходило від Бога з неба, приготовлене, як наречена, оздоблена для чоловіка свого.
     2Кор.11:2; Еф.5:25-27; Євр.12:22; Одк.3:12; 19:7, 8

3. І почув я дужий голос із неба, котрий казав: Ось, скинія Бога з людьми, і Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде їхнім Богом;
    
     Єз 37:27; Євр.8:2; 9:11; Одк14:2, 13; 16:1; 18:4; 19:1, 6

4. І витре Бог кожну сльозу з очей їхніх, і смерти вже не буде, ні плачу, ні зойку, ні хвороби уже не буде; бо попереднє минулося.
     Іс 25:8; 35:10; 65:16-19; Одк.7:16-17

5. І сказав Сидячий на престолі: Ось, утворюю все нове. І сказав мені: Напиши; бо слова ці істинні і вірні.
     Іс 43:18-19; 1Кор.15:28; 2Кор.5:17; Одк.22:17-19

6. І сказав мені: Сталося! Я є Альфа і Омега, початок і кінець; спраглому дам задаром від джерела води живої;
     Одк.1:8; 16:17; 22:13, 17

7. Переможний успадкує все, і буду йому Богом, і він буде Мені сином.
     Євр.1:5; Одк.2:7, 17, 26; 3:12, 21

8. А боязких, і невірних, і недобрих, і убивників, і блудників і чаклунів та ідолослужителів, і всіх облудників – їхня доля в озері, що горить вогнем і сіркою; це – смерть друга.
     Ів.8:44; Гал.5:20; Євр.10:38-39; Одк.20:10, 14; 22:15

9. І прийшов до мене один із семи Ангелів, у котрих було сім чаш, наповнених сімома останніми карами, і сказав мені: Іди, я покажу тобі жінку, наречену Агнця.
     Одк.15:1; 19:6-8

10. І підніс мене в дусі на велику і високу гору, і показав мені велике місто, святий Єрусалим, котрий спускався з неба від Бога:
     Єз 40:2; Одк.22:17

11. Він має славу Божу; сяяння його схоже на коштовний камінь, наче на камінь яспис прозорий, мов кристал.
     Іс 60:1-2; Єз 48:35; 43:2; Одк.4:3

12. Він має великого і високого мура, має дванадцять брам; на них дванадцять Ангелів, на брамах написані ймення дванадцяти колін синів Ізраїлевих.
     Єз 48:31-34; Рим.11:1-27; Євр.1:4

13. Зі сходу три брами, з півночі три брами, з півдня три брами і з заходу три брами;

14. Мур міста має дванадцять підвалин, і на них ймення дванадцяти Апостолів Агнця,
     Мт.19:28; Лк.22:29-30; Еф.2:20; Євр.11:10

15. Той, що розмовляв зі мною, мав золоту тростину для вимірювання міста, і брам його, і мурів його.
     Єз 40:3, 48; Одк.11:1

16. Місто вчинене чотирикутником, і довжина його така сама, як ширина. І виміряв він місто тростиною, на двадцять тисяч стадій, і довжина і ширина і висота його однакові.
     3Ц 6:20; Єз 43:16; 45:2; 48:16, 20

17. І мура його виміряв на сто сорок чотири лікті, мірою людською, якою є міра і в Ангела.

18. Мура його споруджено із яспису, а місто було – щире золото, схоже на чисте скло.
     2Л 3:8

19. Підвалини мура міста оздоблені всіляким коштовним камінням: підвалина перша – яспис, друга – сапфір, третя – халцедон, четверта – смарагд,

20. П’ята – сардонікс, шоста – сардій, сьома – хризоліт, восьма – берил, дев’ята – топаз, десята – хрисопрас, одинадцята – гіацинт, дванадцята – аметист.
     Вих.28:17 Іс 54:11-12

21. А дванадцять брам – дванадцять перлин: кожна брама була з однієї перлини. Вулиця міста – щире золото, мов прозоре скло.
     Мт.13:45-46; Еф.5:25

22.. А храму я не бачив у ньому; бо Господь Бог Уседержитель – Храм його, і Агнець.

23. І місто не має потреби в сонці чи в місяці для освітлення свого; бо слава Божа осяяла його; і світильник його – Агнець.
     Іс 24:23; 60:19-20; Одк.22:5

24. Урятовані народи будуть ходити у світлі його, і царі земні принесуть до нього славу і честь свою.
     Пс.71:10; Іс 49:23; 60:3, 10-11

25. Брами його не будуть замикатися вдень, а ночі там не буде.
     Іс 60:11, 20; Неєм 13:19

26. І принесуть до нього славу і честь народів;

27. І не увійде до нього ніщо нечисте, і ніхто, відданий мерзоті і неправді, а лише ті, котрі написані у Агнця в книзі життя.
     Одк.13:8; 22:15, 17, 19

Одкровення 22    

Чиста ріка Божа і дерево життя.

1. І показав мені чисту ріку води життя, ясну, мов кришталь, що збігала від престолу Бога і Агнця.
     Бут.2:10; Одк.20:15; 21:9

2. Посеред вулиці його, і по цей бік, і по той бік ріки, дерево життя, що дванадцять разів приносить плоди, даючи на кожний місяць плід свій, і листя дерев, – для уздоровлення народів.
     Бут.2:9; 3:6-7; Єз 47:12; Одк.2:7; 21:21

3. І нічого вже не буде проклятого; але престол Бога і Агнця буде в ньому, і служники Його будуть служити Йому.
     Бут.3:17; Іс Нав 7:11-13; Зах 14:11; Одк.7:15; 21:27

4. І побачать обличчя Його, і ймення Його буде на чолах їхніх.
     Вих.28:36; Пс.41:3; Євр.12:14; Одк.3:12; 7:3

5. І ночі там не буде, і не будуть мати потреби ні в світильнику, ні в світлі сонячному, бо Господь Бог освітлює їх; і будуть царювати навіки вічні.
     Іс 60:19; Дан 7:18, 27; Одк.21:22- 25

6. І сказав мені: Оці слова вірні та істинні; і Господь Бог святих пророків послав Ангела Свого показати служникам Своїм те, чому належить бути невдовзі.
     1Кор.14:32; Одк.1:1; 19:9; 21:5

7. Ось, невдовзі прийду: блаженний, хто дотримується слова пророчого книги цієї.
     Одк.1:3; 3:11

8. Я, Іван, бачив і чув це. А коли почув і побачив, то впав до ніг Ангела, котрий усе це показував мені, аби поклонитися йому;
     Одк.1:1, 2, 9, 19:10

9. Але він сказав мені: Гляди, не роби цього, бо я – співслужник тобі і братам твоїм пророкам і тим, що дотримуються слова книжки цієї; Богові поклонися.
     Одк.19:10

10. І сказав мені: Не запечатуй слів пророцтва книги цієї; бо час близький.
     Дан 12:4; 1Кор.7:29; Одк.1:3; 10:4

11. Неправедний нехай чинить ще неправду; нечистий нехай ще опоганюється; праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується.
     Дан 12:10

12. Ось, прийду невдовзі, і відплата Моя зі Мною, щоб дати кожному за діяннями його.
     Іс 40:10; 62:11; 1Кор.3:14 Одк.2:23; 20:12

13. Я є Альфа і Омега, початок і кінець, Перший і Останній.
     Одк.1:17; 21:6

14. Блаженні ті, котрі дотримуються заповідей Його, щоб мати їм право на дерево життя і увійти до міста брамою.
     Одк.14:12

15. А зовні – пси і чаклуни, і перелюбники, і душогуби та ідолослужителі, і всякий, хто любить і чинить неправду.
     1Кор.6:9-10; Фил.3:2; Одк.21:8

16. Я, Ісус, послав Ангела Мого засвідчити вам це у церквах. Я є корінь і нащадок Давидів, зоря вранішня ясна і ранкова, досвітня.
     Іс 11:1; Лк.1:78; Фил.1:1; Одк.1:1; 5:5

17. І Дух і наречена кажуть: Прийди! І той, хто чує, нехай скаже: Прийди! Спраглий нехай приходить, і той, що бажає, нехай бере воду життя задарма.
     Іс 55:1; Ів.4:14; 7:37; Одк.21:6

18. І я також засвідчую кожному, хто слухає слова пророчі цієї книги: Якщо хтось додасть щось до них, на того покладе Бог покарання, про котрі написано у цій книзі;
     Пр 30:6

19. І якщо хтось відніме щось від слів книги пророцтва цього, у того відбере Бог участь в книзі життя, і в святому місті, і в тому, що написано в цій книзі.
     П Зак 4:2; 12:32; Одк.22:2

20. Той, Хто засвідчує це, повідує: Так, невдовзі прийду! Амінь. Так, прийди, Господе Ісусе!
     Євр.10:37; Одк.1:7

21. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.