Головна   Бут   Вих    Лев   Чис   П.Зак   І.Нав   Суд   Рут   1Цар   2Цар   3Цар   4Цар   1Літ   2Літ   Єздр   Неєм   Ест   Йова   Псал   Прит   Екк   П.Пісн   Ісаї    Єрем   Пл.Єр   Єзек   Дан   Осії   Йоїла   Ам   Овд   Йони   Міх   Наум   Авак   Соф   Огія   Зах   Малах   Мат   Мрк   Лук   Іван   Діян   Яков   1Пет   2Пет   1Ів   2Ів   3Ів   Юди   Рим   1Кор   2Кор   Гал   Ефес   Фил   Кол   1Сол   2Сол   1Тим   2Тим   Тита   Филм   Євр   Одк.

Послання до Ефесян

1 2 3 4 5 6

Ефесян 1

Одвічний план порятунку, що звершився у Христі.

1. Павло, з волі Божої Апостол Ісуса Христа, святим, що в Ефесі, і вірним у Христі Ісусі:
     1Кор.1:1-2; Гал.1:1; Кол.1:1-2

2. Благодать вам та мир від Бога Вітця нашого і Господа Ісуса Христа.
     Рим.1:7; Фил.1:2; 1Тим.1:2

3. Благословенний Бог і Батько Господа нашого Ісуса Христа, що благословив нас у Христі всіляким духовним благословенням у небесах,
     1Пет.1:3; Рим.8:29-32; 2Кор.1:3

4. Бо Він вибрав нас у Ньому передніше утворення світу, щоб ми були святі і бездоганні перед Ним у любові,
     1Пет.1:20; Кол.1:22

5. Визначивши наперед усиновити нас Собі через Ісуса Христа, з доброї волі Своєї,
     Рим.8:15, 28, 29

6. На похвалу слави благодаті Своєї, котрою Він ощасливив нас в Улюбленому,
     Мт.3:17; Кол.1:13

7. У Котрому ми маємо покуту Кров’ю Його, прощення гріхів, через багатство Його благодаті;
     Ів.1:16; Рим.3:23-24; Еф.2:5, 7-8; Кол.1:14, 20; Євр.9:12; 10:18

8. Котру Він у повноті дарував нам у всілякій премудрості й розважливості,
     Кол.1:9

9. Відкривши нам таємницю Своєї волі, зі Своєї ж таки доброї волі, котру Він передніше поклав у Ньому,
     Еф.3:3-6; Кол.1:26, 27

10. У впоряджені повноти часів, щоб усе небесне і земне об’єднати у Христі;
     Гал.4:4; Кол.1:20; Одк.5:13

11. У Ньому ми стали спадкоємцями, тому що були заздалегідь призначені для цього за визначенням Того, Хто звершує все з огляду на волю Свою.
     П Зак 4:20; Іс 46:10; Діян.4:28

12. Щоби послужити на похвалу слави Його нам, котрі раніше сподівалися на Христа;
     Еф.3:21

13. У Ньому також ви, зачувши слово істини, благовістя вашого порятунку і, увірувавши в Нього, закарбовані обіцяним Святим Духом,
     Іс 32:17; Еф.3:1-10; 4:30; Кол.1:5-6

14. Котрий є запорукою спадщини нашої, для спокути спадку Його, на похвалу слави Його.
     1Пет.2:9; 2Кор.5:5; Тит.2:14

15. А тому і я, зачувши про вашу віру у Христа Ісуса і про любов до всіх святих,
     Кол.1:4

16. Безнастанно дякую за вас Богові, згадуючи вас у молитвах моїх,
     Мт.6:9; Фил.1:3; Кол.1:9

17. Аби Бог Господа нашого Ісуса Христа, Батько слави, дав вам духа премудрости і одкровення для пізнання Його,
     1Кор.2:10

18. І просвітив очі серця вашого, щоб ви спізнали, в чому є надія заклику Його, і яке багатство славної спадщини Його для святих,
     Пс.18:9; Мт.13:15; 1Пет.1:3-4; Кол.1:12

19. І яка невимірна велич могутности Його в нас, віруючих, через діяння потужної сили Його,
     Еф.2:5; 3:7, 20

20. Котрою Він діяв у Христі, воскресивши Його з мертвих і посадовив праворуч Себе на небесах,
     Пс.109:1; 1Пет.3:22

21. Понад усілякий уряд і владу, і силу, і володарювання, і всіляке ймення, що назване не лише в цьому світі, але й у майбутньому,
     Рим.8:38, 39; Кол.2:10

22. І все підкорив під ноги Його, і поставив Його найвище всього, Головою Церкви.
     Пс.8:6; 109:1; Мт.28:18; 1Кор.15:27; Кол.1:18; Євр.2:8

23. Котра є тіло Його, повнота Того, що все виповнює у всьому.
     1Кор.12:27; Еф.4:10, 12; 5:28-30, 32; Кол.1:19; 2:9

Ефесян 2    

З великої Своєї любови Бог
рятує віруючих Кров’ю Христа.

1. І вас, мертвих через злочини і гріхи ваші,
     Лк.15:24; Кол.2:13

2. У котрих ви нещодавно жили, за звичаєм світу цього, з волі князя, що панує в повітрі, духа, котрий діє в синах непослуху,
     Ів.7:7; 12:31; Еф.6:12; Кол.2:20; Одк.13:3-8

3. Поміж котрими ми також усі жили свого часу за нашими тілесними похотями, виконуючи пожадання плоті і помислів, і були за природою дітьми гніву, як інші,
     1Пет.2:11; 4:2; 2Пет.2:14; Рим.1:18; 8:7-8

4. Бог, багатий милістю, зі Своєї великої любови, котрою полюбив нас,
     Пс.102:8-11; Ів.3:16; 1Ів.4:9-10; Еф.1:7; 2:7

5. І нас, мертвих, через злочини, оживив із Христом, благодаттю ви врятовані, –
     Бут.2:17; Ів.5:25-26; Кол.2:13

6. І воскресив з Ним, і посадовив на небесах у Христі Ісусі, –
     Фил.3:20; Євр.12:22

7. Щоб явити у прийдешніх віках найщедріше багатство благодаті Своєї на добро нам у Христі Ісусі,
     Тит.3:4; Одк.20:4, 21:1-4

8. Бо благодаттю ви порятовані через віру, і це не від вас, – а Божий Дар.
     Ів.1:12, 13, 16; Рим.3:24; Еф.3:17

9. Не від справ, щоб ніхто не хвалився.
     Рим.4:4-5; 11:6; 3:27; 1Кор.1:26-31

10. Бо ми – Його творіння – витворені у Христі Ісусі на добрі справи, котрі Бог визначив нам виконувати.
     Євр.13:21

11. Отож, пам’ятайте, що ви, нещодавно погани плоттю, котрих називали необрізаними так звані обрізані плотським обрізанням, звершеного руками,
     Рим.2:26, 29; 1Кор.12:2; Кол.2:11-13

12. Що ви були того часу без Христа, відчужені од спільноти ізраїльської, чужими щодо заповітів обітниці, не мали надії і були безбожниками в світі;
     Еф.1:12

13. А тепер у Христі Ісусі ви, що були колись далеко, стали близькі Кров’ю Христовою.
     Пс.118:155; Еф.1:7

14. Бо Він є мир наш, що витворив з обидвох одне і, зруйнувавши перешкоду, що стояла посередині,
     Іс 9:6; Гал.3:28; Кол.1:20

15. Знищив ворожнечу Тілом Своїм, а Закон заповідей ученням, щоб із двох утворити в Собі Самому одного нового чоловіка, опорядивши світ,
     Гал.3:1-29; 4:3-5; Фил.3:4-9; Кол.1:22

16. І в одному тілі примирити обидвох із Богом через хрест, убивши ворожнечу на ньому;
     Кол.1:20-21

17. А коли прийшов, то проповідував мир вам, далеким і близьким,
     Іс 57:19; Діян.2:39; 10:36

18. Тому що через Нього ті й ті маємо доступ до Батька, в одному Дусі.
     Рим.5:2; Гал.4:6; Еф.3:5, 16

19. Отож, ви вже не чужі і не зайшлі, але співгромадяни святим і свої Богові.
     Еф.3:1-10; Євр.3:6; 12:22, 23

20. І були утверджені на основі Апостолів і пророків, маючи Самого Ісуса Христа наріжним каменем,
    
Іс 28:16; Мт.16:18; 21:42; 1Пет.2:4-6, 8; Рим.9:32-33; Еф.3:5

21. На Котрому вся будова, споруджуючись до ладу, зростає у святий храм у Господі,

22. На Котрому ви також опоряджуєтеся в житло Боже Духом.
     Вих.25:8; 3Ц 5:5; Ів.2:19-21 1Пет.2:5; 1Кор.3:16; 2Кор.6:16

Ефесян 3    

Таємниці Божі відкриваються
через Церкву Христову.

1. Ось для цього я, Павло, став в’язнем Ісуса Христа за вас поганів.
     Діян.22:21-22; Еф.4:1; Фил.1:13; 2Тим.1:8

2. Як ви чули про рушійну силу благодаті Божої, даної мені для вас,
     2Пет.3:18; Рим.6:1; Еф.4:7, 29

3. Тому що мені через одкровення сповіщена таємниця, про що я писав коротко вище,
     Гал.1:12, 15; Еф.1:9, 18

4. То ви, читаючи, можете збагнути моє розуміння Христової таємниці,
     Кол.4:3

5. Котра не була сповіщена попереднім поколінням синів людських, як нині відкрита святим Апостолам Його і пророкам Духом Святим,
     Еф.4:11; 5:26-27; Одк.22:11

6. Щоб також поганам бути співспадкоємцями, що складають одне тіло, і співучасниками обітниці Його у Христі Ісусі засобом проповіді Євангелії,
     Бут.12:1-3; Діян.15:7-9; Еф.2:12, 16-17; 6:15-19; Одк.14:6

7. Котрої служителем став я за даром благодаті Божої, що дана мені під дією сили Його.
     Діян.9:15; Рим.15:16; Еф.1:19; Кол.1:23

8. Мені, найменшому із усіх святих, дана благодать оця – благовістити поганам невимірне багатство Христове.
     Рим.11:13; 1Кор.15:9; Кол.1:27; 2:2-3; 1Тим.1:15

9. І відкрити всім, що складає домобудування таємниці, що була прихована од вічности в Богові, Котрий усе створив Ісусом Христом,
     Ів.1:3; Еф.1:10; Кол.1:15, 26, 28; Євр.1:2

10. Щоб нині стала відомою через Церкву старшинам і владі на небесах найрізноманітніша премудрість Божа,
     Мт.16:18; 1Пет.1:12; Рим.11:32; Еф.1:21; 5:23, 25-27, 29-32; Кол.1:16; Євр.12:23

11. За одвічною ухвалою, котру Він виконав у Христі Ісусі, Господі нашому,
     Еф.1:4, 11; 2Тим.1:9

12. У Котрому ми маємо сміливість і надійний доступ через віру в Нього.
     1Пет.1:21 1Ів.4:18; Рим.5:1-2 Еф.2:18; Євр.4:16; 10:19

13. А тому прошу вас не занепадайте духом, коли бачите мої скорботи заради вас, котрі є ваша слава.
     2Кор.4:1, 16; Кол.1:24; 1Сол.3:3

14. Для цього схиляю коліна мої перед Батьком Господа нашого Ісуса Христа,
     Мт.6:9; Еф.1:3; Фил.1:9-11; Одк.22:20

15. Від Котрого має ймення всякій рід на небесах і на землі, –

16. Нехай же дасть вам, за багатством слави Своєї, міцно утвердитися Духом Його у внутрішній людині,
     2Кор.4:16; Еф.1:7; 2:4; 4:3-4, 30; Фил.4:19; Кол.1:11

17. Вірою вселитися Христові у серця ваші,
     Ів.14:23; 1Пет.5:10; Фил.3:9; Кол.1:27

18. Щоб ви, закорінені і утверджені в любові, могли спізнати з усіма святими, що є ширина, і довжина, і глибина, і висота,
     Рим.10:11-12; Еф.1:18

19. І пізнати Христову любов, котра понад усі знання, щоб вам виповнитися всією повнотою Божою.
     2Пет.1:3-4; Еф.1:23; Кол.2:2

20. А Тому, Хто силою, що діє в нас, може вчинити невимірно більше від усього, чого ми просимо чи про що розмірковуємо,
     Еф.1:19

21. Тому слава в Церкві у Христі Ісусі на всі покоління од віку й до віку. Амінь.
     Рим.11:36; Фил.4:20

Ефесян 4    

Хто складає Церкву Христа.

1. Отож я, в’язень у Господі, благаю вас чинити згідно із званням, у котре ви покликані.
     Еф.3:1; 6:20; Фил.1:27; Кол.1:10; 1Сол.2:12

2. Із усілякою сумирною мудрістю, покірністю і довготерпінням, ставлячись поблажливо один до одного з любов’ю,
     Фил.4:5

3. Прагнучи зберегти єдність духу у спілці з миром.
     Рим.12:16

4. Одне тіло і один дух, як ви також покликані до однієї надії вашого звання;
     1Кор.12:4-6, 13, 27; Еф.1:23

5. Один Господь, одна віра, одне хрещення,
     Ів.10:16; 1Кор.1:13; 8:5-6; 12:12-13; 15:1-8; 1Тим.2:5

6. Один Бог і Батько усіх, Котрий над усіма і через усіх і в усіх нас.
     1Кор.8:6; 12:6

7. А кожному з нас дана благодать в міру дару Христового.
     Рим.12:3

8. А тому й сказано: Вийшов на висоту, полонив полон, і дав дари людям.
     Пс.67:19; Ів.7:39; 16:7; Кол.2:15

9. А вийшов, що означає, як не те, що Він також сходив передніше до найнижчих місцин землі?
     Мт.12:40; 1Пет.3:19

10. А Хто зійшов був, Той якраз і піднявся найвище понад всі небеса, щоб звершити все.
     3Ц 8:27; Ів.3:13; Еф.1:23; Євр.4:14

11. І Він настановив одних Апостолами, інших пророками, ще інших євангелістами і пастирями, а також учителями.
     Пс.67:12; Єр 3:15; 1Кор.12:28; Еф.3:5

12. Для вдосконалення святих, для справи служіння, для зміцнення тіла Христового,
     Мт.5:48; Рим.12:5; Еф.1:23

13. Аж доки не сягнемо спільности віри і пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру повного Христового віку,
     Лк.6:40

14. Щоб ми не були вже малолітками хитливими, що захоплюються усіляким вітром учення, за лукавством людей, виходячи з хитрого мистецтва облудности,
     Мт.11:7; 1Кор.3:1; 14:20; Кол.2:8

15. Але щирою любовю всі виростали в Того, Котрий є голова Христос,
     1Кор.13; Еф.1:22; 5:23

16. Із Котрого все тіло, складене і з’єднане засобом усіляких поєднань, що взаємно зміцнюються, в міру свого діяння кожного члена, одержує приріст для творення самого себе в любові.
     Еф.2:21; Кол.2:19

17. А тому я повідую і заклинаю в Господі, щоб ви уже не вчиняли так, як учиняють інші народи, за марнотою свого глузду,
     Рим.1:21-24; Еф.2:2

18. Бо потьмарені в розумі, відчужені од життя Божого, з причини їхнього невігластва (неуцтва) і ожорсточення їхнього серця,
     Мт.7:14; Кол.2:13; Одк.22:19

19. Вони, сягнувши нестями, віддалися розпусті так, що вчиняють всіляку нечистоту з ненажерливістю.
     2Пет.2:14; Рим.1:24; 1Тим.4:2

20. Але ви не так пізнали Христа,
     Діян.2:36

21. Тому, що ви чули про Нього і в Ньому навчилися, – бо істина в Ісусі, –
     1Ів.2:4

22. Відкинути попередній спосіб життя старої людини, що зотліває у звабливих похотях,
     Рим.6:6; Кол.3:8

23. І обновитися духом розуму вашого,
     Рим.12:2

24. І вдягнутися в нову людину, витворену за подобою Божою, у праведності та святості істини.
     Рим.10:10; 13:14; Кол.3:10

25. А тому, відкинувши неправду, повідуйте істину кожний своєму ближньому, тому що ми члени один одному.
     1Кор.12:27; Кол.3:9

26. Гніваючись, не грішіть: нехай сонце не зайде у гніві вашому;
     Пс.4:4; Як.1:19-20

27. І не давайте місця дияволові.
     Бут.3:1; Як.4:7; 2Кор.2:10-11; Еф.6:11; Одк.20:10

28. Хто крав, нехай не краде, а ліпше трудися, роблячи своїми руками корисне, аби було з чого вділити нужденному.
     1Сол.4:11

29. Нехай жодне гниле слово не виходить з уст ваших, а лише добре для напучування у вірі, щоб воно приносило благодать тим, що слухають,
     Мт.12:36; 2Пет.3:18; Рим.6:1; Еф.5:4; Кол.3:16; 4:6; 1Тим.5:13

30. І не ображайте Святого Духа Божого, Котрим ви позначені на день визволення.
     Діян.2:4; Еф.1:13, 14; 5:9

31. Усіляке роздратування, лють та гнів, і крик, і лихе слово з усілякою злобою нехай щезнуть з-поміж вас;
     1Пет.2:1; Кол.3:8

32. Але будьте добрими один до одного, співчутливі, прощайте один одному, як Бог у Христі простив вам.
     Мт.18:22-35; Лк.6:33-37; Кол.3:12-13

Ефесян 5    

Плід Духа є у праведності та істині.

1. Отож, будьте послідовниками Бога, як улюблені діти,
     Мт.5:48; Лк.6:36; Еф.4:24

2. І живіть у любові, як Христос полюбив нас, і віддав Себе за нас на принесення і пожертву Богові, на духмяність приємну. Вих.29:18; Лев 1:9, 13, 17; 2:2; 1Пет.1:8, 22; 2Ів.5; Гал.2:20; 6:2; Еф.4:1-2; Фил.4:18

3. А розпуста і всіляка нечистота чи жадливість не мусять навіть згадуватися у вас, як належить святим.
     1Кор.5:1; Кол.3:5-6

4. А також лихослів’я і марнослів’я і сміхота не личать вам, а навпаки – вдячність;
     Еф.4:29

5. Бо знайте, що жодний блудодій, або нечистий, або пожадливий, котрий є ідолослужник, не має спадщини у Царстві Христа і Бога.
     Мт.6:24; 1Кор.5:11; 6:9

6. Нехай ніхто не спокушає вас легковажними словами, бо за це приходить гнів Божий на синів непослуху;
     1Кор.15:33; Еф.2:2; 4:14; 2Сол.2:3

7. Отож, не будьте їхніми спільниками.
     1Тим.5:22

8. Свого часу ви були пітьма, а тепер – світло в Господі: вчиняйте, як діти світла,
     Ів.12:35-36; 1Пет.2:9; Фил.2:15; 1Сол.5:5

9. Тому що плід Духа є у всілякім добрі, праведності та істині;
     Мт.5:16; 1Ів.2:9; 3:7; Еф.4:15, 21, 24

10. Досліджуйте, що Богові угодно.
     Рим.12:2

11. І не беріть участі у неплідних справах темряви, але й звинувачуйте.
     Лев 19:17; Рим.13:12; 2Кор.6:14

12. Бо про те, чим вони потайки займаються, соромно й казати.
     Рим.1:24

13. А все виявлене стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло;
     Ів.3:20-21; 1Кор.4:5; 14:24; Євр.4:13

14. Тому й сказано: Підведися сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос.
     Іс 26:19; 60:1-2; Рим.13:11; Еф.1:18

15. Отож, зважайте, поводьтеся обережно, не так, як нерозумні, але як мудрі,
     Мт.10:16; Як.3:13

16. Поціновуючи час, тому що дні лукаві.
     Ам 5:13; Кол.4:5

17. Отож, не будьте нерозважливі, але пізнавайте, що є воля Божа.
     Рим.12:2; 1Кор.14:20; Кол.1:9

18. І не впивайтеся вином, від котрого приходить розпуста; але виповнюйтеся Духом;
     Пр 20:1; 23:20; Лк.21:34; Еф.6:17-18

19. Напучуючи самі себе псалмами і славослів’ям і співом духовних пісень, співаючи і оспівуючи в серцях ваших Господові,
     Пс.95:2; 100:1; Кол.3:16

20. Дякуючи завжди за все Богові і Батькові, у ймення Господа нашого Ісуса Христа,
     Пс.33:2; Іс 63:7; Кол.3:17; Фил.4:6; 1Сол.5:18

21. Підкоряючись один одному в страхові Божому.
     1Пет.5:5; Фил.2:3

22. Дружини, коріться своїм чоловікам, як Господові,
     Бут.3:16; 1Пет.3:1; Кол.3:18

23. Тому що чоловік є голова дружини, як Христос голова Церкви, і Він також Рятівник тіла;
     1Кор.11:3; Еф.1:22, 23; Кол.1:18, 24

24. Але, як Церква підкоряється Христові, так само й дружини своїм чоловікам – у всьому.
     1Пет.3:1, 5; Кол.3:18

25. Чоловіки, любіть своїх дружин, як Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї,
     1Пет.3:7; Гал.2:20; Кол.3:19

26. Щоб освятити її, очистивши водяною купіллю, засобом слова;
     Ів.15:3; 17:17, 19; 1Пет.1:22-23; Кол.1:22; Тит.3:5; Одк.22:11

27. Щоб явити її Собі славною Церквою, що не матиме плями, або вади, або ще чогось подібного, але щоб вона була свята і бездоганна.
     Еф.1:4

28. Так мають чоловіки любити своїх дружин, як власні тіла: люблячий свою дружину, любить самого себе.

29. Бо ніхто ніколи не мав ненависті до своєї плоті, але годує і гріє її, як Господь Церкву;
     Пр 11:17

30. Тому що ми члени тіла Його, від плоті Його і від кісток Його.
     Бут.2:23; Іс 32:17 Еф.4:25; Фил.1:6

31. А тому нехай залишить чоловік батька свого й матір, і приліпиться до дружини своєї, і будуть двоє одна плоть.
     Бут.2:24

32. Таємниця оця значна; я кажу стосовно Христа і Церкви.
     Мт.13:11; Ів.3:29; 2Кор.11:2; Одк.19:6-8

33. Тож нехай кожний з вас любить свою дружину, як самого себе; а дружина нехай шанує свого чоловіка.

Ефесян 6    

Плід Духа є у праведності та істині.

1. Дітоньки, коріться своїм батькам у Господі, бо цього вимагає справедливість.
     Кол.3:20

2. Шануй батька свого і матір, це – перша заповідь з обітницею,
     Вих.20:12; П Зак 5:16

3. То буде тобі добре, і будеш довголітнім на землі,

4. І ви, батьки, не дратуйте ваших дітей, але виховуйте їх ученням та напучуванням Господнім.
     П Зак 6:20-25; Пр 19:18-19; Кол.3:21

5. Раби, коріться володарям (своїм) через плоть зі страхом і трепетом, у простоті серця вашого, як Христові;
     1Пет.2:18; Фил.2:12; Кол.3:22; 1Тим.6:1, 2; Тит.2:9, 10

6. Не з удаваною лише старанністю служіть, немов догоджаєте людині, але як слуги Христові, виконуючи волю Божу від самої душі.
     1Кор.7:22

7. Служіть охоче, як Господові, а не як людям.

8. Знаючи, що кожний дістане від Господа за мірою добра, котре він учинив, чи раб, а чи вільний.
     2Кор.5:10; Кол.3:24, 25

9. І ви, володарі, вчиняйте з ними так само, злегшуючи суворість, відаючи, що й над вами самими і над ними є на небесах Господь, у Котрого немає упереджености.
     Лев.25:43; Еккл 5:7; Рим.2:11; Кол.4:1

10. Нарешті, браття мої, зміцнюйтеся Господом і могутністю сили Його.
     Іс Нав 1:5-6, 9; 1Ів.2:14; Еф.3:16

11. Одягніться у всезброю Божу, щоб ви могли стати супроти підступів диявольських;
     Рим.13:12; 2Кор.6:7; 10:4

12. Тому що наша битва не супроти крови і плоті, але супроти можновладців, супроти влади, супроти світоправителів пітьми віку цього, супроти духів злоби піднебесних.
     Іс 24:21; Мт.16:17; Лк.22:31; Ів.14:30; Еф.2:2; Фил.3:3; Кол.2:15; Одк.12:7

13. Для цього прийміть всю зброю Божу, щоб ви могли протистояти за злого дня, і, все перемігши, вистояти.
     1Пет.5:8-9; 2Кор.10:4

14. Отож, станьте, підперезавши крижі ваші істиною і, одягнувшися в крицю праведности,
     Іс 11:5; 59:17; Лк.12:35; 1Пет.1:13; 2Кор.6:7; Еф.4:15; 1Сол.5:8

15. І, взувши ноги в готовність благовістити мир;
     Іс 9:5; 52:7; Рим.10:15; Еф.2:17

16. А найбільше від усього візьміть щита віри, котрим можете пригасити всі розпечені стріли лукавого;
     Пр 30:5; 1Пет.5:9; 1Ів.5:4

17. І шолом порятунку візьміть, і меч Духа, котрий є слово Боже;
     Вих.4:15; Іс 49:2; 59:17; Мт.4:1-11; 1Сол.5:8; Євр.4:12; Одк.1:16

18. Усілякою молитвою і благанням моліться повсякчас духом, і прагніть цього самого з певною постійністю і благанням за всіх святих;
     Мт.26:41; Кол.4:2; 1Сол.5:17-18; Фил.1:19

19. І за мене, щоб мені дано було слово – устами моїми відкрито із сміливістю сповіщати таємницю Євангелії,
     Пс.50:17; Мт.13:11; Діян.4:29; 2Кор.3:12; 6:11; Еф.3:4, 9; Фил.1:5-7, 17, 27; 2Сол.3:1; Одк.14:6

20. Для котрої я виконую посольство у в’язниці, щоб я сміливо проповідував, як мені належить.
     Еф.3:1; 2Тим.1:16

21. А щоб ви також знали про мої обставини і справи, про все це сповістить вам Тихик, улюблений брат і вірний в Господі служник,
     Діян.20:4; Кол.4:7; 2Тим.4:12; Тит.3:12

22. Котрого я якраз послав до вас для того самого, щоб ви дізналися про нас і щоб він потішив ваші серця.
     2Кор.1:6; 7:13; Кол.4:8; 2Тим.4:12

23. Мир братам і любов з вірою від Бога Вітця і Господа Ісуса Христа.
     1Кор.16:24; Гал.6:16; Еф.1:15

24. Благодать з усіма вами, що незмінно люблять Господа нашого Ісуса Христа. Амінь.
     1Кор.16:22-23; Фил.4:23