Головна Бут Вих Лев Чис П.Зак ♦ І.Нав Суд Рут 1Цар 2Цар 3Цар 4Цар 1Літ 2Літ ♦ Єздр Неєм Ест Йова Псал Прит Екк П.Пісн ♦ Ісаї Єрем Пл.Єр Єзек Дан Осії Йоїла Ам Овд Йони Міх Наум Авак Соф Огія Зах Малах ♦ Мат Мрк Лук Іван ♦ Діян Яков 1Пет 2Пет 1Ів 2Ів 3Ів Юди Рим 1Кор 2Кор Гал Ефес Фил Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тита Филм Євр Одкр
Господь – святий.
1. Пророцтво про Ніневію; книга видінь Наума з Елкошу.
2. Господь є Бог ревний і месник; месник Господь і грізний у гніві: мстить Господь ворогам Своїм, і не помилує супротивників Своїх.
3. Господь довготерплячий і великий могутністю, і не залишить без покарання; у вихорі і в бурі хода Господа, і хмара – порох від ніг Його.
4. Заборонить Він морю – і воно висихає, і всі ріки пересихають; в’яне Башан та Кармел і тьмяніє барва Ливану.
5. Гори тремтять перед Ним і пагорби тануть, і земля хитається перед лицем Його і вся земля і все, що існує на ній.
6. Перед обуренням Його хто встоїть? І хто витерпить полум’я гніву Його? Гнів Його розливається, як вогонь; скелі розпадаються перед ним.
7. Добрий Господь – притулок Він у день скорботи – і знає тих, котрі сподіваються на Нього.
8. Але нещадною повінню зруйнує до підмурків Ніневію, і ворогів Його спіткає морок.
9. Що затіваєте ви супроти Господа? Він звершить винищення і лихоліття вже не станеться ніколи,
10. Бо переплетені між собою, мов терен, і сп’янілі, як пияки, вони поглинуті будуть цілком, наче суха солома.
11. Із тебе вийшов той, що виплекав лихе супроти Господа, і склав раду лиходіїв.
12. Так говорить Господь: Хоч вони у безпеці і численні, але вони будуть порубані і щезнуть; а тебе, хоч Я обтяжував, уже ніколи не обтяжуватиму.
13. І нині Я зламаю ярмо його, що лежить на тобі, і ланцюги твої розірву.
14. А про тебе, Ашшуре, Господь ухвалив: Уже не буде ніколи насіння з твоїм ім’ям; із дому бога твого повинищую ідолів і бовванів, приготую тобі в ньому могилу, тому що ти будеш зневажений.
15. Ось, на горах – ноги благовісника, що звіщає мир: Святкуй, Юдеє, свята твої, виконуй обітниці твої, бо вже ніколи не проходитиме по тобі лиходій. Він цілком знищений.
Наума 2 ⇧
Зруйнування Ніневії; битва на вулицях.
1. Підводиться на тебе руйнівник; охороняй фортеці, стережи шлях, підпережи крижі, збирайся на силі.
2. Бо відтворить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, тому що спустошили їх спустошувачі, і виноградні гілки їхні винищили.
3. Щит героїв його червоний, вояки його в одежі багряній; вогнем виблискують колісниці в підготовчий день до битви, і ліс списів хвилюється.
4. Вулицями ринуть колісниці, гримкочуть на майданах; полиски від них, немов од вогню; спалахують, як блискавиця.
5. Він викликає сміливих своїх, але вони спотикаються в ході своїй; квапляться на мури міста, проте облога уже постала.
6. Річкова брама відчиняється і палац руйнується.
7. Ухвалено: Вона буде оголена і відведуть її в полон, і рабині її будуть стогнати, мов голуби, ударяючи себе в груди.
8. Ніневія від часу утворення свого була, наче ставок, наповнений водою, а вони втікають. Стійте! Постривайте! Але ніхто не озирається.
9. Розкрадайте срібло, розкрадайте золото! Немає кінця накопиченню всілякого коштовного начиння.
10. Пограбована, спустошена і розорена вона, – і тане серце, коліна тремтять; у всіх крижах сильний біль, і лиця в усіх збагровіли.
11. Де нині лігво левів і те пасовисько для левенят, котрим походжав лев, левиця і левеня, і ніхто не лякав їх?
12. Лев, що роздирає для годівлі своїх левенят і котрий душить для левиць своїх та наповнює здобиччю печери свої і лігва свої – накраденим?
13. Ось Я – на тебе, говорить Господь Саваот, і спопелю в диму колісниці твої, і меч пожере левенят твоїх, і винищу на землі здобич твою, і не буде вже почутим голос послів твоїх.
Наума 3 ⇧
Що посієш, те й пожнеш
1. Горе місту крови! Воно всуціль виповнене обманом і вбивством і не припиняється в ньому грабіж.
2. Чутно посвист батога і стукіт коліс, іржання коня і гуркітнява колісниці, що мчиться.
3. Мчить колісниця, виблискує меч і блищать списи; убитих багато, і гори трупів; немає кінця трупам, спотикаються об трупи їхні.
4. Оце – за численні блудодіяння розпусниці з приємною зовнішністю, удатної в чаклунстві, котра блудодіяннями своїми продає народи і чаклунством своїм – племена.
5. Ось Я – на тебе говорить Господь Саваот: І підійму на лице твоє поділ одягу твого, і покажу народам голизну твою і царствам соромоту твою.
6. І закидаю тебе мерзотами, вчиню тебе зневаженою і виставлю тебе на ганьбу.
7. І станеться те, що всілякий, коли забачить тебе, утікатиме від тебе і скаже: Спустошена Ніневія! Хто поспівчуває їй? Де знайду Я потішувачів для тебе?
8. Хіба ти краща від Но-Амону, що сидить поміж ріками, оточений водою, котрого валом було море, і море слугувало муром йому?
9. Ефіопія та Єгипет з безліччю інших служили йому підмогою; копти і лівійці приходили на поміч йому.
10. Але й він переселений, пішов у полон; навіть немовлята його побиті на перехрестях усіх вулиць, а на вельможних його кидали жереба, і всі князі його закуті в ланцюги.
11. Отак і ти – сп’янієш і сховаєшся; отак і ти будеш шукати захисту від супротивника.
12. Усі укріплення твої схожі на смоківницю зі спілими плодами; якщо потрясти їх, то вони впадуть прямісінько до рота бажаючому поживитися.
13. Ось, і народ твій, мов жінки в тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться брами землі твоєї, вогонь пожере засуви твої.
14. Начерпай води на час облоги; зміцнюй фортеці твої; піди в багно, топчи глину, полагодь піч для випалювання цегли.
15. Там поглине тебе вогонь, порубає тебе меч, пожере тебе, мов гусінь, якби ти навіть примножився, мов гусінь, примножився, як сарана.
16. Купців у тебе стало більше, аніж зір у небі; але ця сарана розпорошиться і полетить.
17. Князі твої, – мов сарана, і військові старшини твої – наче рої мошви, котра в холодну пору гніздиться в щілинах стін, а коли зійде сонце, то розлітається, – і не впізнаєш місця, де вона була.
18. Сплять пастирі твої, царю асирійський, спочивають вельможі твої, народ твій розпорошився по горах, і нікому зібрати його.
19. Немає лікування для рани твоєї, болісна виразка твоя. Усі, що почули звістку про тебе, плескатимуть через тебе в долоні; бо кого не сягала безупинно злоба твоя?