Книга Псалмів

Головна Бут Вих Лев Чис П.Зак ♦ І.Нав Суд Рут 1Цар 2Цар 3Цар 4Цар 1Літ 2Літ ♦ Єздр Неєм Ест Йова Псал Прит Екк П.Пісн ♦ Ісаї Єрем Пл.Єр Єзек Дан Осії Йоїла Ам Овд Йони Міх Наум Авак Соф Огія Зах Малах ♦ Мат Мрк Лук Іван ♦ Діян Яков 1Пет 2Пет 1Ів 2Ів 3Ів Юди Рим 1Кор 2Кор Гал Ефес Фил Кол 1Сол 2Сол 1Тим 2Тим Тита Филм Євр Одкр

Книга Псалмів

Псалом 1. Щастя праведників і загибель нечистих. Псалом Давидів.

1. Блаженний муж, котрий не ходить на раду нечестивих, і не стоїть на шляху грішних, і не сидить на зібранні спокусників;

2. Але в законі Господа насолода його, і про закон Його в роздумах він удень і вночі.

3. І буде він, мов дерево, біля потоку води посаджене, що приносить плід свій свого часу, і листя котрого не в’яне; і в усьому, що він чинить, йому щастить.

4. Не так – ті нечестиві; але вони, – мов порох, підхоплений вітром.

5. А тому не встоять нечестиві на суді, і грішники – в зібранні праведних.

6. Бо відає Господь шлях праведних, а стежка нечестивих загине.

Пророцтво про царство Сина Божого.
Псалом Давидів.

1. Навіщо бунтують народи, а племена мають помисли марні?

2. Постають царі землі, і князі змовляються разом на Господа і супроти Помазанця Його кажуть:

3. Порвімо Їхні кайдани і скиньмо з себе Їхні пута.

4. Той, що живе на небесах, – зганьбить, Господь поглузує з них.

5. Тоді скаже їм у гніві Своєму і лютістю Своєю викличе у них замішання:

6. Я настановив Царя Мого над Сіоном, святою горою Моєю.

7. Проголошу вибір: Господь сказав Мені: Ти Син Мій; Я нині породив Тебе;

8. Проси у Мене, і дам Тобі народи у спадок і рубежі землі на володіння Тобі;

9. Ти уразиш їх жезлом залізним; потрощиш їх, мов посудину гончарну.

10. Тож схаменіться, царі; навчіться, судді землі!

11. Служіть Господові зі страхом і радійте з трепетом.

12. Пошануйте Сина, щоб Він не розгнівався, і щоб ви не були винищені в дорозі під час спалаху гніву Його; блаженні всі, що сподіваються на Нього.

1. Псалом Давидів, коли він утікав од Абішалома, сина свого.

2. Господе! Як зросла кількість ворогів моїх! Як багато їх повстають на мене;

3. Багато з них кажуть душі моїй: Немає йому порятунку у Бозі.

4. Але Ти, Господе, щит переді мною, слава моя, і Ти підносиш голову мою.

5. Голосом моїм благаю Господа, і Він чує мене зі святої гори Своєї.

6. Лягаю я, сплю і підводжуся, бо Господь захищає мене.

7. Не злякаюся тисячі тисяч народу, котрі зусібіч згуртувалися супроти мене.

8. Постань, Господе! Врятуй мене, Боже мій! Бо Ти разиш у щоку всіх ворогів моїх, а зуби нечестивих ламаєш.

9. Від Господа рятунок. І на народі Твоєму благословення Твоє.

Вечірня молитва Давида,
виповнена вірою у поміч Божу.

1. Для диригента хору. На струнних інструментах. Псалом Давидів.

2. Коли я кличу, почуй мене, Боже праведности моєї! У тіснотах Ти щедрив мені простір. Помилуй мене, і зачуй молитву мою.

3. Сини мужів! Доки слава моя буде ганьбитися? Доки будете любити марноту і шукати неправду?

4. Але знайте, що Господь відділив для Себе святого Свого; Господь чує, коли я кличу Його.

5. Гніваючися, не грішіть: помисліть у серцях ваших на ложах ваших, і майте втіху.

6. Приносьте пожертви правди, і сподівайтеся на Господа.

7. Чимало людей кажуть: Хто нам покаже добро? З’яви нам світло обличчя Твого, Господе!

8. Ти виповнив серце моє радістю від того часу, як у них хліб та вино примножилися.

9. У спокої лягаю я, і сплю, бо Ти, Господе, єдиний даєш мені жити в безпеці.

Ранкова молитва Давида, виповнена
сподіванням на поміч Божу.

1. Диригентові хору. На духових інструментах. Псалом Давидів.

2. Зачуй, Господе, слова мої, і пізнай помисли мої.

3. Прислухайся до голосу зойку мого, Царю мій і Боже мій! Бо я до Тебе молюся.

4. Господе! Зранку почуй голос мій, – зрання буду молитися до Тебе і буду чекати.

5. Бо Ти Бог, що не любить беззаконня; у Тебе не матиме притулку лихий.

6. Безглузді не постануть перед очима Твоїми: Ти ненавидиш усіх призвідців злочинів.

7. Ти погубиш тих, що говорять неправду; кровожерний і лукавий гидкий Господові.

8. А я за щедрістю милості Твоєї зайду в дім Твій, поклонюся перед святим храмом Твоїм у страхові Твоєму.

9. Господе! Провадь мене в праведності Твоїй задля ворогів моїх; і вирівняй переді мною шлях Твій!

10. Бо немає в устах їхніх вірности: нутро їхнє – безчестя велике, горло їхнє – гріб відкритий, язиком своїм лестять.

11. Винищи їх, Боже, нехай же згинуть вони від замірів своїх; за численні злочини їхні відкинь їх, бо вони проти Тебе бунтують.

12. Але нехай зрадіють всі, що сподіваються на Тебе, вічно будуть вигукувати з радости, бо Ти будеш захищати їх; і будуть радіти в Тобі ті, що люблять ймення Твоє.

13. Бо Ти благословляєш праведника, Господе, благословенням, як щитом, віншуєш його.

1. Диригентові хору. На восьмиструнному. Псалом Давидів.

2. Господе! Не в лютості Твоїй звинувачуй мене, і не в гніві Твоєму карай мене.

3. Помилуй мене, Господе, бо я немічний; уздоров мене, Господе, бо кістки мої зазнали потрясінь.

4. І душа моя вельми затривожена; а Ти, Господе, аж доки?

5. Навернися, Господе, визволи душу мою, врятуй мене заради милості Твоєї.

6. Бо в смерті немає пам’ятку про Тебе: у гробі хто буде дякувати Тобі?

7. Знемігся я від стогону свого: всю ніч обмиваю ложе моє; слізьми своїми зволожую постіль мою.

8. Зів’яло від печалі око моє, постаріло від ворогів моїх усіх.

9. Відступіться од мене всі, призвідці беззаконня; бо зачув Господь голос плачу мого.

10. Почув Господь благання моє. Господь прийме молитву мою.

11. Нехай же будуть посоромлені і жорстоко уражені всі вороги мої; нехай повернуться, і будуть посоромлені умить.

1. Пісня плачу, котру Давид заспівав Господові у справі Хуса, з коліна Беньямінового.

2. Господе, Боже мій! На Тебе я сподіваюся, врятуй мене від усіх гонителів моїх, і визволи мене;

3. Нехай не розтерзає він, мов лев, душі моєї, шматуючи, коли немає визволителя.

4. Господе, Боже мій! Коли я щось учинив, якщо є неправда в руках моїх,

5. Якщо я платив злом тому, хто був зі мною в мирі, – я, котрий рятував навіть того, хто без причини став моїм ворогом,

6. То нехай ворог переслідує душу мою, і наздожене, нехай затопче в землю життя моє і славу мою жбурне у порох.

7. Постань, Господе, у гніві Твоєму; виступи супроти лютости ворогів моїх, пробудися для мене на суд, котрого Ти заповідав.

8. Зібрання народів постане довкіл Тебе; над ними піднесися на височінь!

9. Господь судить народи. Суди мене, Господе, за правдою моєю і за невинністю моєю в мені.

10. Нехай скінчиться нечестя нечестивих, а праведника зміцни, бо Ти випробовуєш серця й нутро, праведний Боже!

11. Оборона моя у Бозі, що рятує справедливих серцем.

12. Бог – суддя праведний, і Бог, Який щодня суворо карає,

13. Якщо хтось не навертається, Він загострює Свого меча, натягає лука Свого і спрямовує його.

14. Готує для нього знаряддя смерти, стріли Свої спрямовує на переслідувачів.

15. Ось, відступник започав неправду, був вагітний злобою і породив собі брехню.

16. Копав рів і викопав його, і впав до ями, котру приготував.

17. Злоба його обернулася на його голову, і злочини його впадуть на тім’я його.

18. Буду славити Господа за праведність Його і співатиму йменню Господа Всевишнього.

1. Диригентові хору. На ґатійськім інструменті. Псалом Давидів.

2. Господе, Боже наш! Яке величаве ймення Твоє по всій землі! Слава Твоя сягає вище небес!

3. З уст дітей і грудних немовлят Ти учинив хвалу, заради ворогів Своїх, щоб зробити безмовним ворога і месника.

4. Коли дивлюся я на Твої небеса, – витвір пальців Твоїх, на місяця і зорі, котрих Ти утворив,

5. То що є людина, що Ти пам’ятаєш її, і син людський, якого Ти відвідуєш?

6. Не вельми Ти применшив його перед Ангелами; славою і честю увінчав його;

7. Настановив його володарем над витвором рук Твоїх; усе поклав під ноги йому.

9. Птахів небесних і рибу морську, все, що проходить морськими стежками.

10. Господе, Боже наш! Яке величаве ймення Твоє по всій землі!

1. Диригентові хору. По смерті сина. Псалом Давидів.

2. Буду прославляти Тебе, Господе, всім серцем своїм, звіщати всі чудеса Твої!

3. Буду радіти і святкувати Тебе, співати йменню Твоєму, Всевишній!

4. Коли вороги мої повернуті назад, то спіткнуться і загинуть перед лицем Твоїм.

5. Бо Ти підтримав право моє і мій позов; Ти посів трона, Суддя Праведний.

6. Ти засудив народи, вигубив злочинця, ім’я їхнє Ти стер навіки вічні.

7. Спустошення ворогів скінчилося навіки, і міста Ти викоренив; загинула пам’ять їхня з ними.

8. Але Господь є вічно; Він приготував для суду трона Свого.

9. І Він буде судити світ за правдою, звершить суд над народами за справедливістю.

10. І буде Господь притулком пригнобленому, сховком на час скорботи.

11. І будуть сподіватися на Тебе ті, що знають ймення Твоє, тому що Ти не залишиш тих, що шукають Тебе, Господе.

12. Співайте славу Господові, що мешкає на Сіоні, звіщайте між народами діяння Його.

13. Бо Він карає за кров; пам’ятає їх, не забуває волання вбогих.

14. Помилуй мене, Господе; поглянь на страждання моє від тих, що ненавидять мене, – Ти, Котрий підносиш мене від брам смерти.

15. Щоб я вістив усю славу Твою у брамах доньки Сіонової: буду радіти у спасінні Твоєму.

16. Потонули народи в ямі, котру викопали; у сітях, котрі приховали вони, заплуталася нога їхня.

17. Пізнали Господа за судом, котрого Він звершив; злочинець спійманий учиненим руками своїми.

18. Завернуть нечестиві до пекла, і всі народи, що забувають Бога.

19. Бо не назавжди забудеться вбогий, і очікування вбогих не навіки загине.

20. Постань, Господе, нехай не переважає людина; нехай будуть засуджені народи перед очима Твоїми.

21. Наведи, Господе, страх на них; нехай знають народи, що вони тільки люди.

22. Для чого, Господе, стоїш задалеко, утаємничуєш Себе в годину скорботи?

23. У гордині своїй нечестивий переслідує убогого: нехай же впіймають вони підступність, котру самі вигадують.

24. Тому що нечестивий пишається жаданням серця свого; і благославляє користолюбця, якого ненавидить Господь.

25. Через гординю своїх пожадань нечестивий не буде шукати Господа; у всіх помислах його немає Бога!

26. Його шляхи завжди ведуть до загибелі; суди Твої задалекі для його очей; на всіх ворогів своїх він споглядає з відразою.

27. Говорить у серці своєму: Не похитнуся; від роду й до роду ніколи не станеться зі мною лихого!

28. Уста його виповнені прокляттям, підступністю і брехнею; під язиком його неправда і марнота.

29. Сидить у засідці за подвір’ям; в утаємничених місцях убиває безвинного; очі його підглядають за вбогим;

30. Чатує в утаємниченому місці, мов лев у лігві; чатує у засідці, щоб схопити вбогого; хапає бідного, затягуючи у сіть свою;

31. Згинається, припадає, – і вбогі падають від потуги його.

32. Каже у серці своєму: Забув Бог, затулив обличчя Своє, не побачить ніколи.

33. Постань, Господе, Боже мій, піднеси руку Твою, не забудь пригноблених.

34. Навіщо нечестивий нехтує Богом, кажучи в серці своєму: Ти не покараєш?

35. Ти бачиш, бо Ти споглядаєш на образи і гоніння, щоб відплатити Твоєю рукою. Тобі віддає себе вбогий; сироті Ти помічник.

36. Зламай рамено нечестивому і злому, – так, щоб шукали і не знайшли його безчестя.

37. Господь – Цар навіки, назавжди; щезнуть погани із землі Його.

38. Господе! Ти чуєш бажання упокорених; Ти зміцнюєш серце їхнє; відкриваєш вухо Твоє,

39. Щоб захистити право сироти і пригнобленого, нехай же не буде відтепер гнобленого людиною на землі!

1. Диригентові хору. Псалом Давидів. На Господа сподіваюся; то чому кажете душі моїй: Відлітай на гору твою, мов птах?

2. Бо ось, нечестиві натягнули лука, стрілу свою приклали до тятиви, щоби в пітьмі переможно стріляти у справедливих серцем.

3. Коли зруйновані підмурки, що вчинить праведний?

4. Господь у святому храмі Своєму, Господь – престол Його на небесах, очі Його бачать, повіки Його за синами людськими стежать!

5. Господь випробовує праведних, а нечестивого і люблячого насилля ненавидить душа Його.

6. Дощуватиме Він на нечестивих пастки, палаючий вугіль і спопеляючий вітер – їхня частка із чаші.

7. Тому що Господь праведний, – любить праведність; Він діє за правдою.

Молитва за спасіння праведних від руки нечестивих.

1. Диригентові хору. На восьмиструнному. Псалом Давидів.

2. Урятуй, Господе; бо не стало набожних, бо немає вірних з-поміж дітей людських.

3. Марноту говорить кожний своєму ближньому, уста облесливі говорять від серця нещирого.

4. Винищить Господь всі уста облесливі, язика гордівливого.

5. Тих, котрі кажуть: Язиком своїм переважимо, уста наші з нами; хто нам володар?

6. Заради страждання вбогого і зітхання бідного нині повстану, каже Господь, поставлю в безпеку його від того, хто ловить.

7. Слова Господні – слова чисті, срібло, очищене від землі у горні, сім разів переплавлене.

8. Ти, Господе, збережеш їх, доглядатимеш від роду цього навіки.

9. Повсюди ходять нечестиві, коли нікчемні з людей піднеслися.

2. Доки, Господе, будеш забувати мене до решти, доки будеш утаємничувати від мене обличчя Твоє?

3. Доки мені збирати поради в душі моїй, скорботу в серці моєму вдень і вночі? Допоки ворогові моєму підноситися наді мною?

4. Зглянься, зачуй мене, Господе, Боже мій! Просвітли очі мої, доки не заснув я сном смертним;

5. Щоб не сказав ворог мій: Я здолав його! і ті, що гноблять мене, радітимуть, коли я захитаюся.

6. Бо я довіряю милосердю Твоєму; серце моє буде радіти у спасінні Твоєму; співатиму Господові, Який ущасливлює мене.

Безум нечестивих.
Обітниці визволення вибраним.

1. Диригентові хору. Псалом Давидів. Сказав безумний в серці своєму: Немає Бога! Вони розбестилися, вдалися до бридких учинків; і немає доброчинця!

2. Господь з небес дивився на дітей людських, аби побачити, чи є розважливий, що шукає Бога.

3. Всі ухилилися, всі разом стали невдатними; немає доброчинця, немає жодного.

4. Невже не мають знання всі, що чинять беззаконня, котрі пожирають Мій народ, як споживають хліб, і не кличуть Господа?

5. Там злякаються вони від страху, тому що Бог у роді праведних.

6. Ви збиткувалися над помислом убогого, що Господь – притулок його.

7. Хто дасть спасіння Ізраїлеві з Сіону? Коли Господь поверне з полону народ Свій, тоді зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль.

1. Господе! Хто буде перебувати у скинії Твоїй? Хто буде жити на святій горі Твоїй?

2. Той, хто ходить бездоганно, і чинить правду, і говорить істину в серці своєму;

3. Хто не обмовляє язиком своїм, не завдає лихого своєму ближньому і не приймає обмови на ближнього;

4. Той, в очах котрого приязний упосліджений, але котрий шанує тих, що бояться Господа; хто присягається навіть собі на шкоду, і не зраджує.

5. Хто срібла свого не віддасть на лихву, і не приймає винагороди супроти безвинного. Той, що вчиняє отак, не захитається повіки!

Давидова молитва, щоб Господь зберіг його і дарував вічне життя. Пісня Давидова

2. Я кажу Господові: Ти Господь мій; маєтностей моїх Ти не потребуєш.

3. До святих, котрі на землі, і до шляхетних Твоїх – до них все жадання моє.

4. Нехай примножиться скорбота у тих, котрі поспішають до бога чужого; я не приноситиму їм ливних приношень з крови, і не згадаю їхнього ймення устами моїми.

5. Господь – то частина спадку мого і чаші моєї. Ти підтримуєш жереба мого.

6. Межі мої пролягли пречудовими місцинами; так, я маю гарний спадок.

7. Благословлю Господа, що дав пораду мені; навіть уночі навчає мене нутро моє.

8. Завжди Господь переді мною, бо Він є праворуч мене; не захитаюся.

9. Через це радіє серце моє і звеселилася слава моя; навіть плоть моя матиме спокій в надії.

10. Бо Ти не залишиш душі моєї в шеолі і не даси святому Твоєму побачити тлін.

11. Ти покажеш мені дорогу життя: У Твоїй присутності є повнота радости, блаженство в правиці Твоїй навіки!

Молитва про захист від ворогів. Молитва Давидова.

1. Почуй, Господе, правду, прийми благання моє та молитву, що виходить з уст не ложних.

2. Від Твого лиця суд мені нехай постане; нехай подивляться очі Твої на правоту.

3. Ти випробував серце моє, навідав уночі, випробував мене, і нічого не знайшов; від помислів моїх не відступають уста мої.

4. У діяннях людських, за словом уст Твоїх, я остерігав себе від шляхів винищувача.

5. Зміцни ходу мою на шляхах Твоїх, нехай не посковзнуться ноги мої.

6. До Тебе благання моє, бо Ти почуєш мене, Боже: прихили вухо Твоє до мене, зачуй слова мої.

7. Покажи чудову милість Твою тим, що сподіваються на Тебе, рятуються Твоєю правицею від тих, що повстають супроти них.

8. Бережи мене, мов зіницю ока; у тіні крил Твоїх прихисти мене.

9. Від лиця нечестивих, які нападають на мене, – від ворогів душі моєї, що оточують мене.

10. Вони заросли жиром своїм; зарозуміло говорять устами своїми.

11. При кожному кроці нашому нині оточують нас; вони спрямовують очі свої, щоб повалити мене на землю;

12. Вони схожі на лева, що жадливий на здобич, скидаються на гадюку, на молоде левеня, що засіло в сховку.

13. Постань, Господе, уярми його, зігни донизу. Визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм,

14. Від людей – рукою Твоєю, Господе, від людей світу, котрих спадок у цім житті, котрих черево Ти виповнюєш із скарбниць Твоїх; вони ситі з синами, і залишать багатство дітям своїм.

15. А я в правді буду дивитися на лице Твоє; пробудившись, буду насичуватися образом Твоїм.

Пісня вдячности Богові, Рятівникові од усіх ворогів.

1. Диригентові хору. Служника Господнього Давида, котрий мовив слова пісні цієї до Господа, коли Господь визволив його з руки усіх ворогів його і від руки Саула. І він сказав:

3. Господь – фортеця моя і скеля моя, визволитель мій, Бог мій, на Нього я сподіваюся; щит мій, ріг спасіння мого і притулок мій!

4. Прикличу Преславного Господа і від ворогів моїх буду врятований.

5. Скорботи смерти облягли мене, і потоки нечестивих настрахали мене;

6. Скорботи пекла облягли мене, і пастки – сіті смерти мене обплутали.

7. У тіснотах моїх я прикликав Господа, і до Бога мого волав. І Він зачув із храму Свого мій голос, і волання моє долинуло до слуху Його.

8. Захиталася і затремтіла земля, здригнулися і зсунулися підніжжя гір; бо розгнівався Бог.

9. Здійнявся дим від ніздрів Його і з уст Його вогонь пожираючий, жарини сипалися від Нього.

10. Нахилив Він небеса і зійшов, – і морок був під ногами Його.

11. І всівся на Херувимів, і полетів, і полинув на крилах вітру.

12. І морок учинив таємним місцем Своїм, шатром Своїм темні води і густі хмаровища неба.

13. Від блиску перед Ним утікали хмаровища Його, град і вугіль вогненний.

14. Загримів також на небесах Господь, і Всевишній подав голос Свій, град і вугіль вогненний.

15. Пустив стріли Свої, і розпорошив їх, численні блискавиці, і розвіяв їх.

16. І з’явилися води, і відкрилися основи світу від грізного голосу Твого, Господе, від подуву духа ніздрів Твоїх.

17. Він простер руку з висоти і взяв мене, і витягнув мене з вод великих.

18. Визволив мене від ворога мого потужного і від ненависників моїх, котрі були сильніші від мене.

19. Вони повстали на мене в день бідування мого, але Господь був для мене опертям.

20. Він вивів мене на простору місцину і визволив мене; бо Він вдоволений мною.

21. Ушанував мене Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх винагородив мене.

22. Бо я дотримувався шляхів Господніх і не був нечестивим перед Богом моїм;

23. Бо всі суди Його переді мною, і від заповідей Його я не ухилявся.

24. Я був чистим перед Ним, і пильнував, щоб не згрішити мені.

25. І тому відплатив мені Господь за правдою моєю, за чистотою рук моїх перед очима Його.

26. Із милосердними Ти учиняєш милосердно, з мужем щирим – щиро.

27. Із чистим – чисто, а з лукавим – упертим, що вчиняє усупереч, –за лукавством його;

28. Бо Ти людей пригнічених рятуєш, а очі зухвалі ганьбиш.

29. Ти підпалюєш світильника мого, Господе; Бог мій освітлює пітьму мою.

30. Тобою я біжу крізь військо, із Богом моїм перестрибую мури.

31. Бог! Бездоганні шляхи Його, слово Господнє очищувальне; щит Він для всіх, що сподіваються на Нього.

32. Бо хто Бог, окрім Господа, і хто скеля, окрім Бога нашого?

33. Бог оперізує мене силою і вчиняє досконалим шлях мій.

34. Учиняє ноги мої, як в оленя, і на підвищеннях моїх ставить мене.

35. Навчає руки мої воювати, і м’язи мої трощать мідного лука.

36. Ти дав мені також щита порятунку Твого, а правиця Твоя підтримує мене, і милість Твоя звеличує мене.

37. Ти побільшуєш кроки мої піді мною, і не ковзаються ноги мої.

38. Я переслідую ворогів моїх, і наздоганяю їх, і не повертаюся, аж доки не будуть винищені.

39. Завдаю їм поразки, і вони не можуть підвестися; падають під ноги мої.

40. Бо Ти оперезав мене силою для битви і підкорив мені тих, хто повстав на мене.

41. Ти обернув до мене плечима ворогів моїх; щоб я міг винищити ненависників моїх;

42. Вони волають, але немає рятівника, до Господа, – однак Він не відповідає їм.

43. Я розтер їх, малих, мов порох перед вітром, топтав, немов твань на вулицях.

44. Ти захистив мене від бунту народу, настановив мене на чолі племен; народ, котрого я не знав, буде служити мені.

45. Тільки почують мене – і підкоряються мені; чужинці підлещуюються до мене;

46. Чужинці бліднуть і тремтять в укріплених місцях своїх.

47. Живий Господь і благословенна скеля моя! Нехай же буде звеличений Бог спасіння мого,

48. Бог, що мстить за мене, і Котрий підкоряє мені народи,

49. І рятує мене від ворогів моїх! Ти підніс мене над повсталими супроти мене і від чоловіка жорстокого захистив мене.

50. За це буду прославляти Тебе, Господе, поміж народами і співатиму йменню Твоєму;

51. Ти велично рятуєш царя і твориш милість помазанцеві Твоєму Давидові і нащадкам його навіки.

Увесь світ звіщає славу і велич та правду Божу.

2. Небеса проповідують Славу Божу, і про діяння рук Його звіщає небо.

3. День дневі передає слово, і ніч ночі відкриває знання.

4. Немає мови і немає говірки, де не чутний голос їхній.

5. По всій землі лине звук їхній і до краю світу слова їхні. Він настановив у них помешкання сонцю,

6. І воно виходить, мовби наречений зі шлюбного покою свого, радіє, наче велетень, щоб пробігти відстань;

7. Від краю небес вихід його, і проходження його до краю їхнього, і ніщо не прикрите від тепла його.

8. Закон Господній досконалий, зміцнює душу, одкровення Господнє безпомильне, вчиняє мудрими простих.

9. Повеління Господні праведні, звеселяють серце; заповідь Господня світла, просвітлює очі.

10. Страх Господній чистий, існує вічно. Суди Господні – істина, всі праведні.

11. Вони жаданіші від золота і навіть безлічі золота чистого, солодші від меду і крапель щільників.

12. І служник Твій охороняється ними; у дотриманні їх велика нагорода.

13. Хто побачить помилки свої? Від потаємних моїх очисть мене.

14. І від навмисних утримай служника Твого, нехай не заволодіють мною. Тоді я буду без вади і чистим від великого беззаконня.

15. Нехай же будуть слова уст моїх і роздуми серця мого бажані перед Тобою, Господе, сило моя і Визволителю мій!

2. Нехай почує тебе Господь у день журби, нехай захистить тебе ймення Бога Якового,

3. Пошле тобі поміч із святині, і з Сіону нехай зміцнить тебе,

4. Пригадає всі пожертви твої і пожертви всеспалення твої учинить бажаними,

5. Дарує тобі за серцем твоїм, і всі наміри твої нехай звершить.

6. Ми будемо радіти у спасінні Твоєму, і в ім’я Бога нашого піднесемо наші знамена. Нехай Господь виконає всі прохання твої.

7. Нині спізнав я, що Господь рятує помазанця Свого; відповідає йому із святих небес Своїх могутністю рятівної правиці Своєї.

8. Деякі сподіваються на колісниці, деякі на коней, а ми хвалимося йменням Бога, Господа нашого.

9. Вони захиталися, і впали, а ми підвелися і стоїмо незрушно.

10. Господе! Врятуй царя, і почуй нас, коли будемо волати до Тебе.

2. Господе! Силою Твоєю веселиться цар, і порятунком Твоїм безмежно радіє.

3. Ти дав йому бажане серцю його, і проханням уст його не знехтував.

4. Бо Ти зустрів його благословеннями доброчинними, поклав на голову його вінець із чистого золота.

5. Він благав у Тебе життя, – Ти дарував йому довголіття на вічні віки.

6. Велика слава його у порятунку Твоєму; Ти поклав на нього честь і величчя.

7. Ти вчинив його найблагословеннішим, навіки примножив його радість присутністю Твоєю.

8. Бо цар сподівається на Господа, і за милістю Всевишнього не похитнеться.

9. Рука твоя знайде усіх ворогів Твоїх, правиця Твоя знайде ненависників Твоїх.

10. На час гніву Твого Ти вчиниш їх, мов піч вогненну; у гніві Своєму Господь поглине їх, і пожере їх вогонь.

11. Ти винищиш плід їхній із землі та сім’я їхнє - з-поміж синів людських.

12. Бо вони замислили супроти тебе лихе, вчинили недобру змову і не змогли справдити її.

13. Ти поставиш їх ціллю, із луків Твоїх випустиш стріли в їхнє обличчя.

14. Постань, Господе, в силі Своїй; а ми будемо співати і прославляти могуття Твоє.

Пророчий псалом Давидів про страждання Ісуса Христа, Його славу і про вічне служіння

1. Диригентові хору. При з’яві вранішньої зорі. Псалом Давидів.

2. Боже мій! Боже мій! Нащо Ти залишив мене? Задалеко Ти від спасіння мого і слів зойку мого.

3. Боже мій! Я волаю вдень – і Ти не чуєш мене, уночі я не вгаваю.

4. Але Ти, Святий, – животвориш осередь хвали Ізраїлевої.

5. На Тебе сподівалися батьки наші; сподівалися, і Ти визволяв їх.

6. До Тебе волали вони, і були порятовані; на Тебе сподівалися, і не залишалися в соромі.

7. А я – черв’як, а не людина, обмова у людей і презирство в народі.

8. Усі, що бачать мене, збиткуються наді мною; говорять устами, киваючи головою.

9. Він покладався на Господа, – нехай визволить його; нехай порятує, якщо він бажаний Йому.

10. Але Ти вивів мене з лона, учинив у мені сподівання біля персів матері моєї.

11. На Тебе залишений я від утроби; від лона матері моєї Ти – Бог мій.

12. Не віддаляйся од мене, бо горе близьке, а помічника нема.

13. Багато биків оточили мене; гладкі башанські обступили мене,

14. Роззявили на мене пащеки свої, мов лев, що шматує (здобич) і гарчить.

15. Я розлився, як води; всі кості мої розсохлися і серце моє стало, наче віск, розтануло всередині нутра мого.

16. Сила моя висохла, мов череп’я, язик мій прилип до піднебіння мого, і в порох смертельний поклав Ти мене.

17. Бо пси оточили мене, збіговисько нечестивих обступило мене, прокололи руки мої і ноги мої.

18. Можна було б перелічити всі кістки мої. А вони спостерігають, і вчиняють з мене видовище.

19. Ділять шати мої поміж собою і на покриття моє кидають жереба.

20. Але Ти, Господе, не віддаляйся од мене, сило моя! Поспіши на поміч мені;

21. Захисти від меча душу мою і від псів єдину мою.

22. Урятуй мене від пащі лева, і від рогів єдинорогів; зачувши, захисти мене.

23. Буду звіщати ймення Твоє братам моїм, посеред зібрання хвалитиму Тебе.

24. Ті, що бояться Господа! Прославляйте Його! Все насіння Якова! Прославляй Його! Нехай же шанує Його у трепеті все насіння Ізраїлеве!

25. Бо Він не відкинув і не знехтував скорботою змученого, не утаємничив від нього лиця Свого, але почув його, коли цей волав до Нього.

26. Про Тебе хвала моя в зібранні великім; принесу обітниці мої перед тими, що бояться Його.

27. Нехай же їдять убогі і насичуються; нехай прославлять Господа ті, що шукають Його; будуть жити серця ваші вічно!

28. Пригадають, і навернуться до Господа усі кінці землі; і впадуть з поклоном перед Тобою всі народи.

29. Тому що Господнє царство і Він – панує понад народами.

30. Будуть їсти і поклонятися всі ситі землі, схиляться перед Ним усі, що порохом стають, і не можуть зберегти життя свого.

31. Нащадки будуть служити Йому, і будуть приналежні до Господа, як рід.

32. Вони прийдуть і будуть звіщати праведність Його людям, котрі вродяться: Таке вчинив Господь.

Благословення Боже і милосердя
супроводжують вибраних. Псалом Давидів.

1. Господь – Пастух мій; я не матиму нестатків.

2. Він леліє мене на буйнотравих пасовищах і водить мене на тихі води.

3. Відновлює душу мою, припроваджує мене на стежки праведности заради ймення Свого.

4. Якщо я піду навіть долиною смертної тіні, не злякаюся лиха, тому що Ти зі мною; Твій жезл і Твій посох – вони втішають мене.

5. Ти вчинив переді мною трапезу на очах ворогів моїх, намастив єлеєм голову мою; чаша моя виповнена ущерть.

6. То ж нехай щедроти і милосердя супроводжують мене упродовж усіх днів життя мого, і я житиму в домі Господньому вічно.

Увесь світ належить Господові. Псалом Давидів.

1. Господня – земля, і все, що на ній, світ і всі мешканці, що живуть у ньому.

2. Бо Він заснував її на морях, і на потоках утвердив її.

3. Хто зійде на гору Господню, чи хто стане на святому місці Його?

4. Той, у котрого руки безвинні і серце чисте, хто не здіймав душу свою до марноти і не присягався лукаво, –

5. Той дістане благословення від Господа і праведність від Бога, Спасителя свого.

6. Такий рід усіх, що шукають Його, шукають обличчя Твого, Боже Якова!

7. Піднесіть верхи ваші, о, брами, підніміться, двері вічнії, і зайде Цар Слави!

8. Хто ж цей Цар Слави? – Господь міцний і могутній, Господь, непереборний у бою.

9. Піднесіть верхи ваші, о, брами, піднімітеся, двері вічнії, і зайде Цар Слави!

10. Хто є цей Цар Слави? – Господь сил, Він – Цар Слави.

Молитва за справжні шляхи Божі і за милість до вибраних. Псалом Давидів.

2. Боже мій! На Тебе сподіваюся, нехай же не осоромлюся, нехай же не відсвяткують наді мною вороги мої!

3. Нехай же не осоромляться всі, що очікують на Тебе; нехай осоромляться ті, що грішать намарно.

4. Покажи мені Господе, шляхи Твої, і навчи мене стежок Твоїх.

5. Заверни мене на істину Твою і навчи мене; бо Ти Бог порятунку мого; на Тебе сподіваюся щодня.

6. Пригадай ласкаве милосердя Твоє, Господе, і милості Твої, бо вони од віку.

7. Гріхів юности моєї і злочинів моїх не пригадуй; з милости Твоєї згадай мене Ти згідно з добродіяннями Твоїми, Господе!

8. Добродійний і праведний Господь; а тому завертає грішників на шлях.

9. Провадить покірних до правди і навчає упокорених ходити шляхами Своїми.

10. Усі шляхи Господні – милість та істина для тих, що дотримуються заповіту Його і одкровень Його.

11. Заради ймення Твого, Господе, прости гріхи мої, бо значні вони.

12. Хто є чоловік, який боїться Господа? Його буде вчити Він на шляху, котрого він вибрав.

13. Душа його житиме в добрі, і сім’я його успадкує землю.

14. Таємниця Господня – з тими, що бояться Його, і заповіта Свого Він відкриває їм.

15. Очі мої завжди до Господа; бо Він визволяє із пастки ноги мої.

16. Зглянься наді мною і помилуй мене, бо я самітний і пригнічений.

17. Скорботи мого серця примножилися, – виведи мене з лиха мого.

18. Поглянь на страждання мої і на неміч мою, і прости всі гріхи мої.

19. Подивися на ворогів моїх, як багато їх, і якою лютою ненавистю вони ненавидять мене.

20. Збережи душу мою і захисти мене, нехай же не осоромлюся, що я на Тебе сподіваюся.

21. Чесноти і правота нехай охороняють мене, бо я на Тебе сподіваюся.

22. Захисти, Боже, Ізраїля, від усього лиха його.

Молитва за спасіння безневинних. Псалом Давидів.

1. Розсуди мене, Господе, бо я ходив у чистоті моїй, і, сподіваючись на Господа, не захитаюся.

2. Випробуй мене, Господе, і перевір мене; очисть нутрощі мої і серце моє.

3. Бо милість Твоя перед моїми очима, і я ходив у правді Твоїй.

4. Не сидів я з людьми пустими і з підступними не піду.

5. Зненавидів я збіговисько підступних і з нечестивими не сяду.

6. Обмиватиму в чистоті руки мої і обходитиму жертовника Твого, Господе,

7. Щоби звіщати голосом похвалу і повідати всі дива Твої.

8. Господе! Полюбив я оселю дому Твого і місце замешкання слави Твоєї.

9. Не приєднай душі моєї до грішників і життя моє до кровожерних,

10. У котрих в руках злочини, і котрих правиця виповнена підкупом.

11. А я ходжу в цнотливості моїй, захисти мене і будь милостивий до мене.

12. Нога моя стоїть на рівному шляху; у зібраннях благословлю Господа.

Хто покладається на Господа,–
не боїться ворогів. Псалом Давидів.

1. Господь – світло моє і порятунок мій: кого мені боятися? Господь – сила життя мого: кого мені страхатися?

2. Коли будуть виступати супроти мене злодії, супротивники і вороги мої, щоб пожерти плоть мою, то вони самі спіткнуться і впадуть.

3. Хоч виступить супроти мене військо, не злякається серце моє; якщо постане на мене війна, навіть тоді я сподіватимуся.

4. Єдиного просив я у Господа, і лише того шукаю, щоб мені жити в домі Господньому упродовж днів життя мого, милуватися красою Господньою і відвідувати храм Його.

5. Бо Він прихистив би мене у скинії Своїй в день лиха, сховав би в утаємниченому місці поселення Свого, підніс би мене на скелю.

6. Тоді піднесеться моя голова понад ворогами, що оточили мене; і я принесу в Його скинії пожертви радости, і буду співати славу й уславлення Господові.

7. Почуй, Господе, голос мій, котрим я кличу, помилуй мене і озвися до мене.

8. Серце моє говорить від Тебе: Шукайте лиця Мого, – і я буду шукати лиця Твого, Господе.

9. Не ховай від мене лиця Твого; не відкинь у гніві служника Твого. Ти був поміччю моєю; не відкинь мене, і не залиш мене, Боже рятунку мого!

10. Бо коли батько мій і матір моя залишать мене, тоді Господь прийме мене.

11. Навчи мене, Господе, шляхові Твоєму і настанови мене на стежку правди, заради ворогів моїх;

12. Не віддавай мене на поталу ворогам моїм; бо повстали супроти мене свідки облудні, і дихають злобою.

13. Але я вірую, що побачу приязнь Господню на землі живих.

14. Сподівайся на Господа, будь мужнім, і Він зміцнить серце твоє, сподівайся на Господа!

Молитва про допомогу Божу і про вдячність з
а Його милосердя. Псалом Давидів

1. До Тебе, Господе, волання моє; Фортеце моя! Не будь безмовним до мене, щоб за безмов’я Твого я не став схожим на того, що сходить в могилу.

2. Почуй голос благань моїх, коли я звертаюся до Тебе, коли підношу руки мої у святому храмі Твоєму.

3. Не погуби мене з нечестивими і з тими, що чинять неправду, котрі з ближніми своїми говорять про мир, а в серці в них зло.

4. Відплати їм за діяннями їхніми, за недобрими вчинками, за справою рук їхніх відплати їм, відплати їм заслуженим ними.

5. За те, що вони не уважні до діянь Господніх і до справи рук Його, Він зруйнує їх і не відтворить їх.

6. Благословенний Господь, бо Він почув голос благань моїх.

7. Господь – сила моя і щит мій; на Нього сподівалося серце моє, і Він допоміг мені, тому вельми зраділо серце моє; і я прославлятиму Його піснею моєю.

8. Господь – сила їхня (народу Божого) і зберігає силу помазанців Своїх.

9. Урятуй народ Твій і благослови спадок Твій; паси їх і піднеси їх навіки!

1. Віддайте Господові, сини Божі, віддайте Господові славу і силу.

2. Віддайте Господові славу йменню Його; поклоніться Господові у пречудовій святині Його.

3. Голос Господній понад водами; Бог слави загримів, Господь понад багатьма водами.

4. Голос Господній могутній, голос Господній величавий.

5. Голос Господа ламає кедри; Господь ламає кедри Ливанські

6. І примушує їх стрибати, мов теля, Ливан і Сиріон, – наче молодий одноріг.

8. Голос Господа трусить пустелю; трясе Господь пустелю Кадеш.

9. Голос Господа звільняє од вагітности ланей і оголює ліси; і в храмі Його все звіщає про Славу Його.

10. Господь підносився над потопом, і буде посідати Господь царем навіки.

11. Господь надасть сили народові Своєму; Господь благословить народ свій миром.

2. Звеличу Тебе, Господе, за те, що підніс мене і не дав ворогам моїм панувати наді мною.

3. Господе, Боже мій! Я озвався до Тебе, і Ти уздоровив мене.

4. Господе! Ти вивів із гробу душу мою і оживив мене, щоб я не зійшов у могилу.

5. Співайте Господові, святі Його, прославляйте пам’ять святости Його.

6. Бо на мить гнів Його, і на все життя добра воля Його, увечері приходить плач, а на ранок – радість.

7. І я казав у достаткові своєму: Не похитнуся ніколи!

8. З доброї волі Твоєї, Господе, Ти зміцнив гору мою; але Ти утаємничив лице Твоє, і я занепокоївся.

9. Тоді до Тебе, Господе, озивався, і до Господа підносив благання мої.

10. Яка користь від крови моєї, коли я зійду в могилу? Чи буде тлін прославляти Тебе? Чи буде звіщати істину Твою?

11. Почуй, Господе, і помилуй мене, Господе, будь мені помічником.

12. І Ти з плачів моїх учинив радість танцювати, скинув з мене вереття і підперезав мене втіхою,

13. Щоб душа моя співала славу Тобі і нехай не замовкне, Господе, Боже мій! Буду дякувати Тобі вічно.

Ті, що сподіваються на Господа, – не осоромляться.

2. На Тебе, Господе, сподіваюся, нехай же не осоромлюся повік; за правдою Твоєю визволи мене.

3. Прихили до мене вухо Твоє, поспіши визволити мене. Стань для мене міцною скелею, домом притулку, щоб урятувати мене.

4. Бо Ти скеля моя і фортеця моя: заради ймення Твого води мене і провадь мене.

5. Виведи мене з пастки, котру таємно поставили на мене; бо Ти – сила моя.

6. У руку Твою віддаю дух мій; Ти визволяв мене, Господе, Боже істини.

7. Ненавиджу прихильників ложних марнот, але на Господа сподіваюся.

8. Буду радіти й веселитися в милості Твоїй, бо Ти зважив на горе моє, спізнав скорботу душі моєї.

9. І не віддав мене в руки ворога; поставив ноги мої на розлогій місцині.

10. Помилуй мене, Господе, бо затісно мені; виснажилося від скорботи око моє, душа моя і нутро моє.

11. Минуло в печалі життя моє і літа мої у стогоні; знемощіла від гріхів моїх сила моя, і кістки мої висохли.

12. Серед усіх ворогів моїх я став обмовою навіть у сусідів моїх і страховиськом для знайомих моїх; ті, що бачать мене на вулиці, утікають від мене.

13. Я забутий в серцях, наче мертвий; я, – мов чаша розбита.

14. Бо чув я лихослів’я багатьох; звідусіль жах, коли вони змовляються супроти мене; задумали забрати життя моє.

15. Але я на Тебе, Господе, сподіваюся; я кажу: Ти – Бог мій!

16. У Твоїй руці дні мої; захисти мене від руки ворогів моїх і від переслідувачів моїх.

17. Вчини лице Твоє осяйним на служника Твого; врятуй мене милістю Твоєю.

18. Господе! Хай не буду осоромленим, що я озиваюся до Тебе, а грішники нехай осоромляться, нехай же замовкнуть у гробі.

19. Нехай же заніміють уста неправдиві, котрі супроти праведника мовлять лихе з пихою і презирством.

20. Як багато в Тебе благ, котрих Ти поклав для тих, що бояться Тебе, і котрі приготував тим, що сподіваються на Тебе перед синами людськими.

21. Ти ховаєш їх у таємниці Своєї присутности від погорди людської і бунтів людських, збережеш їх у притулку від лихих язиків.

22. Благословенний Господь, що явив мені дивовижну милість Свою у фортечному місті.

23. У бентезі своїй я думав: Відкинутий я від очей Твоїх; але Ти почув голос молитви моєї, коли я волав до Тебе.

24. Любіть Господа, всі святі Його; Господь оберігає вірних, а тим, що вчиняють зарозуміло, відплачує уповні.

25. Будьте мужніми, і Він зміцнить серце ваше, всі ті, що сподіваються на Господа!

Щастя того, хто в каятті, а також помилуваного грішника. Псалом Давидів.

1. Блаженний, кому прощені беззаконня, і чиї гріхи покриті!

2. Блаженний чоловік, якому Господь не зарахує гріха, і в чиєму духові немає лукавства!

3. Коли я мовчав, виснажилися кості мої від щоденного стогону мого.

4. Бо вдень і вночі тяжіла наді мною рука Твоя; свіжість моя зникла, наче в літню посуху.

5. Я відкрив Тобі гріх мій і не утаємничив беззаконня мого; я сказав: Сповідаю Господові злочини мої; і Ти простив мені провину гріха мого.

6. За це помолиться до Тебе кожний праведник Божий в годину слушну, коли Тебе можна знайти, і тоді велика повінь води не сягне до нього.

7. Ти сховок мій; Ти охороняєш мене від скорботи; оточуєш мене радістю визволення.

8. Я вчиню тебе мудрим, настановлю тебе на шлях, котрим тобі ходити; буду водити тебе, око Моє над тобою.

9. Не будьте, мов кінь, мов той лошак нерозважливий, котрих щелепи треба приборкувати вуздечкою і вудилами, щоб вони підкорялися тобі.

10. Багато скорботи нечестивому, а того, хто сподівається на Господа, оточує милість.

11. Веселіться у Господі і радійте, праведні; святкуйте, всі щиросерді.

1. Радійте праведні, в Господі: щирим доречно хвалити.

2. Прославляйте Господа на арфі, співайте Йому на десятиструнній цитрі.

3. Співайте Йому нову пісню; співайте Йому до ладу, з погуками.

4. Бо слово Господнє правдиве і всі діяння Його вчинені в істині.

5. Він любить правду і суд; милістю Господньою виповнена земля.

6. Словом Господнім утворені небеса і подихом уст Його – все військо їхнє.

7. Він зібрав, наче брили, морські води, поклав безодні до сховищ.

8. Нехай же боїться Господа вся земля: нехай тремтять перед Ним усі, що замешкали у світі.

9. Бо Він сказав, і вчинилося; Він звелів – і негайно з’явилося.

10. Господь зруйнує змови поганів, винищить заміри народів.

11. А порада Господня стоятиме вічно; заміри серця Його – з роду й до роду.

12. Блаженний народ, у котрого Господь є Бог, – плем’я, котре Він вибрав Собі у спадок.

13. З неба споглядає Господь, бачить усіх синів людських.

14. Із місця Свого, на котрому замешкав, Він споглядає на всіх, що живуть на землі.

15. Він утворив серця усіх їх схожими, і наглядає за справами їхніми.

16. Не врятується цар численним військом; велетня не захистить велика сила.

17. Ненадійний кінь для порятунку; не визволить значною силою своєю нікого.

18. Ось око Господнє над тими, що бояться Його і сподіваються на милість Його.

19. Він душу їхню рятує від смерти і в годину голоду наситить їх.

20. Душа наша сподівається на Господа: Він поміч наша і оборона наша.

21. Ним звеселюється серце наше; бо на святе ймення Його ми сподівалися.

22. Нехай же буде милість Твоя, Господе, над нами, як ми сподіваємося на Тебе!

1. Псалом Давидів, коли він удав із себе божевільного перед Авімелехом (Ахішем), що вигнав його.

2. Благословлю Господа о всякій порі; хвала Йому постійно буде в устах моїх.

3. Господом буде хвалитися душа моя; почують покірні і зрадіють.

4. Зі мною звеличуйте Господа, і підносьте ймення Його разом!

5. Шукав я Господа, і Він почув мене і від усіх жахів моїх визволив мене.

6. Хто підносив погляд на Нього, ті були просвітлені, і лиця їхні не осоромляться.

7. Оцей убогий заволав, і Господь почув і врятував його від усього лихоліття його.

8. Ангел Господній вартує довкола тих, що бояться Його і визволяє їх.

9. Пізнайте, і побачите, який добрий Господь! Блаженна людина, котра сподівається на Нього.

10. Бійтеся Господа, ви, всі святі Його, бо не мають потреби ні в чому ті, що бояться Його.

11. Молоді леви мають нестачу і страждають від голоду, а тим, що шукають Господа, не забракне жодного добра.

12. Прийдіть, дітоньки, послухайте мене. Страхові Господньому навчу вас.

13. Хто та людина, що хоче жити, що любить дні тривалі, аби побачити добро?

14. Нехай притримує язика свого від лихого і вуста свої від підступних слів.

15. Відступися од зла і вчиняй добро; шукай миру і наздоганяй його!

16. Очі Господні – на праведних, і вуха Його чують благання їхнє.

17. Обличчя Господнє супроти тих, що вчиняють лихе, щоб винищити на землі пам’ять про них.

18. Волають праведні, і Господь чує їх, і від всілякої скорботи їхньої визволяє їх.

19. Близько Господь до пригнічених серцем, і сумирних духом рятує.

20. Багато скорботи у праведного, але від усіх їх визволяє його Господь.

21. Він береже всі кості його; жодна з них не зламається.

22. Погубить грішника зло, а ненависники праведного загинуть.

23. Визволить Господь душу служників Своїх, і ніхто з тих, що сподівається на Нього, не загине.

Молитва про спасіння від ворогів.
Псалом Давидів.

1. Учини, Господе, суд мій з тими, що судяться зі мною, здолай тих, що чинять опір мені.

2. Візьми щита і панцера, і постань на допомогу мені;

3. Приготуй списа і перетни шлях переслідувачам моїм; скажи душі моїй: Я – порятунок твій!

4. Нехай осоромляться і зазнають ганьби ті, що важать на душу мою; нехай обернуться назад і вкриються ганьбою ті, що змовляються на лихе супроти серця мого!

5. Нехай будуть вони, мов порох на вітрі, і Ангел Господній нехай проганяє їх.

6. Нехай же буде слизьким і затьмареним їхній шлях, і Ангел Господній нехай переслідує їх.

7. Бо вони без провини утаємничили для мене яму – тенета свої і без провини викопали її для душі моєї.

8. Нехай же погибель зненацька заскочить його, і тенета, котрі він утаємничив для мене, нехай спіймають його самого; нехай потрапить до них на погибель.

9. А моя душа буде радіти в Господі; буде тішитися спасінням від Нього.

10. Скажуть усі кістки мої: Господе, хто подібний до Тебе? Ти рятуєш слабкого від дужчого, покірного та бідаря від грабіжника його.

11. Повстали супроти мене свідки брехливі, підкладають у справу мою те, чого я не знаю.

12. Відплачують мені злом за добро, вчиняють сиротою душу мою.

13. Під час хворощів їхніх я одягався у вереття, упокорював постом душу мою; і молитва моя поверталася в нутро моє.

14. Немов за приятелем, немов за братом сумував я, ходячи в скорботі, схилявся низенько, наче у жалобі за матір’ю.

15. Та коли я падав, мої вороги раділи й змовлялися; змовлялися супроти мене і били мене зненацька, рвали мене і не переставали.

16. З лицемірним посміхом на бенкетах скреготали на мене зубами своїми.

17. Господе! Чи довго будеш споглядати на це? Захисти душу мою від злочинів їхніх, від левів – єдину мою.

18. Я прославлю Тебе у зібранні великім, серед народу численного хвалитиму Тебе.

19. Нехай не зловтішаються наді мною ворогуючі супроти мене неправедно, і не переморгуються очима ненависники мої без провини.

20. Бо не про мир говорять вони, але супроти мирних землі змовляються вчинити лукаво.

21. Відкривають широко уста свої на мене, кажуть: Ага! Ага! Бачили це очі наші!

22. Ти бачив, Господе, не промовчи; Господе! Не віддаляйся від мене!

23. Підведися й постань для суду мого, для позову мого, Боже мій і Господе мій!

24. Суди мене за праведністю Твоєю, Господе, Боже мій, і нехай не порадіють вони наді мною.

25. Нехай не говорять у серці своєму: Ага! Ми досягли свого. Нехай не говорять: Ми проковтнули його.

26. Нехай осоромляться і застидаються всі, що радіють з болю мого, нехай покриються соромом і ганьбою ті, що звеличують себе супроти мене.

27. Нехай радіють і веселяться бажаючі правоти моєї і говорять невтомно: Нехай же величним буде Господь, Котрий хоче миру служникові Своєму!

28. А уста мої будуть проповідувати праведність Твою і хвалу Твою щоденно.

1. Диригентові хору. Служника Господнього Давида.

2. Безчестя лиходія говорить у серці його. Немає страху Божого перед очима його.

3. Бо він лестить собі в очах, наче беззаконня своє шукає, щоб зненавидіти його.

4. Слова уст його – неправда і лукавство; не хоче він набиратися мудрости, щоб учиняти добро.

5. На ложі своєму задумує лихе, стає на шлях, який недобрий, і не ненавидить зло.

6. Господе! Милість Твоя до небес, вірність Твоя сягає хмарин.

7. Праведність Твоя, мов гори Божі, і суди Твої – безодня велика! Людей і худобу охороняєш Ти, Господе!

8. Яка неоцінима милість Твоя, Боже! Тому сини людські у тіні крил Твоїх мають захист.

9. Насичуються від щедрости дому Твого, і з потоків солодощів Твоїх Ти напуваєш їх.

10. Бо у Тобі джерело життя; у світлі Твоєму ми бачимо світло.

11. Учини тривалою милість Твою до тих, що знають Тебе, і правду Твою до людей, правих у серці.

12. Нехай же не підступить до мене нога гордині, і рука грішника нехай не прожене мене.

13. Там упали ті, що чинять беззаконня, повалено їх, і не зможуть підвестися.

Шанувальники Господа і сумирні успадкують землю. Псалом Давидів

1. Не дратуйся через злодіїв, не гнівайся тим, що чинять беззаконня.

2. Бо вони, мов трава, невдовзі будуть скошені і, зів’януть, мов зелена билина.

3. Сподівайся на Господа і чини добро; живи на землі і дотримуйся істини.

4. Втішайся Господом, і Він виконає бажання серця твого.

5. Доручи Господові шлях свій і сподівайся на Нього, і Він звершить.

6. І виведе, мов світло, правду твою і справедливість твою, як полудень.

7. Підкорися, Господові і терпляче сподівайся на Нього, не завидуй тому, хто сягає успіхів на шляху своєму, чоловікові лукавому.

8. Перестань гніватися і залиши лють; не прагни до того, щоб чинити лихо.

9. Бо ті, що чинять зло, винищаться, а ті, що сподіваються на Господа, успадкують землю.

10. Мине трішки часу, і не стане нечестивого; глянеш на його місце, а немає його.

11. А покірні успадкують землю і тішитимуться тривалим миром.

12. Нечестивий задумує лихе супроти праведника і скрегоче на нього зубами своїми;

13. А Господь буде насміхатися з нього, тому що бачить, що надходить день його.

14. Нечестиві оголюють меча і натягають лука свого, щоб повалити бідного і вбогого, щоб пронизати тих, що йдуть чесною дорогою.

15. Меч їхній уразить їхнє ж таки серце, і луки їхні зламаються.

16. Незначне у праведника краще багатства багатьох нечестивих.

17. Бо зламані будуть руки нечестивих, а праведників Господь підтримує.

18. Господь знає дні справедливих, і спадщина їхня існуватиме вічно.

19. Не будуть вони осоромлені лихої години і наситяться голодної пори.

20. А нечестиві загинуть, і вороги Господні, мов овечий той лій, будуть пожерті, у димові зникнуть.

21. Позичає нечестивий і не віддає; а праведник виявляє милість і дає.

22. Тому що благословенні Ним успадкують землю, а прокляті Ним будуть винищені.

23. Господь утверджує ходу доброї людини, і Він прихильний до шляхів її.

24. Хоч вона буде падати, не буде зовсім відкинута, бо Господь підтримує її за руку.

25. Я був молодий і постарів, і не бачив праведника без допомоги і нащадків його, що хліба просили.

26. Він завжди виявляє милість і дає позику, і нащадки його під благословенням будуть.

27. Ухиляйся від зла і чини добро, то житимеш вічно.

28. Бо Господь любить правду і не залишить святих Своїх; навіки збережуться вони; а нащадки нечестивих загинуть.

29. Праведні успадковують землю, і житимуть на ній вічно.

30. Уста праведника мовлять мудрість, і язик його вимовляє правду.

31. Закон Бога його в серці його; не захитається ступня його.

32. Беззаконний на праведника важить і шукає смерти йому.

33. Але Господь не віддасть його в руки його і не звинуватить його, коли його судитимуть.

34. Сподівайся на Господа і дотримуйся шляхів Його, і Він піднесе тебе, щоб ти успадкував землю; і коли будуть винищуватися нечестиві, ти побачиш.

35. Бачив я нечестивого у силі його, що поширювався, мов закорінене гіллясте дерево;

36. Але він пройшов, і ось, немає його; шукаю його і не знаходжу.

37. Спостерігай за досконалим і дивися на праведного; бо майбутнє такого чоловіка є мир.

38. А відступники всі будуть знищені; майбуття беззаконних – загине.

39. Від Господа спасіння праведним; Він захист їхній у годину скорботи.

40. І допоможе їм Господь і визволить їх; і захистить їх від лиходіїв, і врятує їх, бо вони на Нього сподівалися.

2. Господе! Не в люті Своїй звинувачуй мене і не в гніві Твоєму карай мене.

3. Бо стріли Твої пронизали мене, і рука Твоя тяжіє на мені.

4. Від гніву Твого немає живого місця на моєму тілі, і немає спокою в кістках моїх від гріха мого.

5. Тому що беззаконня мої переповнили голову мою, мовби важке ярмо обтяжує мене.

6. Смердять та гниють мої рани від безуму мого.

7. Згорблений я і зовсім занепав, цілий день ходжу і ремствую;

8. Бо нутро моє виповнене запаленням, і немає живого місця на тілі моєму.

9. Я знесилів і пригнічений неймовірно; кричу від страждання серця мого.

10. Господе! Перед Тобою всі бажання мої, і зітхання моє не утаємничене від Тебе.

11. Серце моє у трепеті; залишила мене сила моя, і світло очей моїх, – і цього немає в мене.

12. Друзі мої і щирі відступилися од виразки моєї, і ближні мої стоять задалеко.

13. Тенета розставили ті, хто важить на життя моє, і ті, що шукають недоброго мені, говорять про загибель мою, і щодень вчиняють наклеп супроти мене;

14. А я, немов глухий, не чую, і, наче німий, котрий не розтуляє уст своїх.

15. І став я, мов чоловік, який не чує і немає в устах своїх відповіді.

16. У Тобі, Господе, моя надія, Ти почуєш, Господе, Боже мій!

17. І я сказав: Нехай же не втішаються наді мною вороги мої; коли хитається нога моя, вони підносяться наді мною.

18. Я близький до падіння, і скорбота моя завжди переді мною.

19. Беззаконня своє я сповідаю, і буду каятися за мій гріх.

20. А вороги мої живі й міцніють, і примножуються ті, що ненавидять мене безневинного.

21. А ті, що відплачують мені злом за добро, ворогують супроти мене за те, що йду слідом за добром.

22. Не покинь мене, Господе, Боже мій! Не віддаляйся од мене!

23. Поспіши на допомогу мені, Господе, Рятівнику мій!

Сумирне мовчання приводить грішних до каяття.

1. Диригентові хору, Єдутуна. Псалом Давидів.

2. Я сказав: Буду спостерігати за стежками своїми, щоб не згрішити мені язиком моїм; буду гамувати уста мої, доки нечестивий переді мною.

3. Я був німий і безголосий, і зберігав спокій навіть у добрі, а скорбота моя зросла, поглибшала.

4. Спалахнуло серце моє в мені, в думках моїх спалахнув огонь; я почав казати язиком моїм:

5. Повідай мені, Господе, про кінець мій, і число днів моїх, яке воно, щоб я знав, скільки віку мого.

6. Ось, Ти вчинив мені дні, мов п’яді, і вік мій, як ніщо перед Тобою. Справді, сама марнота, – кожна людина, що живе.

7. Справді, людина ходить, мов привид; марно вона метушиться, гребе до купи багатства, і не відає, кому воно дістанеться.

8. І нині чого мені очікувати, Господе? Надія моя на Тебе.

9. Від усіх переступів моїх визволи мене, не віддавай мене на глум божевільному.

10. Я занімів, не розтулюю уст моїх; тому що Ти вчинив це.

11. Відверни од мене удари Твої; я щезаю від караючої руки Твоєї.

12. Якщо Ти викриттями будеш виправляти людину за злочини, то щезне, як міль, врода її. Так, марнотна кожна людина.

13. Почуй, Господе, молитву мою і зваж на благання моє; не будь безмовним до сліз моїх. Бо мандрівник я в Тебе і зайшлий, як і всі батьки мої;

14. Не дивись на мене, щоб я міг зміцнитися перед тим, як відійду, і не стане мене.

Ті, що сподіваються на Господа,
завжди одержують від Нього порятунок.

2. Терпляче сподівався я на Господа, і Він прихилився до мене, і почув благання моє.

3. Вирятував мене із страшного рову, з багна болотного, і поставив на скелі ноги мої, і упевнив шляхи мої;

4. І вклав у вуста мої нову пісню – хвалу Богові нашому. Побачать багато людей, і злякаються, і будуть сподіватися на Господа.

5. Благословенна людина, котра на Господа покладає надію свою, і не звертається до пихатих та схильних до неправди.

6. Багато вчинив Ти прекрасних діянь, Господе, Боже мій: заміри і помисли Твої про нас – хто схожий на Тебе! Хотів би я проповідувати і говорити; але їх більше, аніж можна порахувати.

7. Пожертви і приношення Ти не схотів; Ти відкрив мені вуха; всеспалення і пожертви за гріх Ти не вимагав.

8. Тоді я сказав: Ось, іду; і в сувої книжковому написано про мене:

9. Я хочу виконати волю Твою, Боже мій, бо закон Твій у мене в серці.

10. Я звіщав праведність Твою на зібраннях великих; я не забороняв устам моїм: Ти, Господе, знаєш.

11. Правди Твоєї не утаємничував у серці моєму, сповіщав вірність Твою і порятунок Твій, не утаємничував милості Твоєї та істини Твоєї перед зібранням великим.

12. Не утримуй, Господе, ласкавих милостей Твоїх від мене; милість Твоя та істина Твоя нехай охороняють мене завжди.

13. Тому що обсіли мене злидні без ліку, переступи мої тривають і я не можу піднести зір, їх більше, аніж волосся на голові моїй; тому серце моє залишило мене.

14. Прихилися, Господе, визволи мене, Господе! Поспіши на допомогу мені.

15. Нехай осоромляться і зазнають ганьби всі, хто шукає загибелі душі моїй! Нехай будуть завернуті назад і потраплять під сором ті, що бажають мені лихого!

16. Нехай же зніяковіють від сорому свого ті, що кажуть мені: Ага! Ага!

17. Нехай радіють і втішаються у Тобі всі, що шукають Тебе; і ті, що люблять спасіння Твоє, і нехай говорять безперестану: Звеличений Господь!

18. А я бідний та вбогий, але Господь піклується про мене; Ти – поміч моя і Визволитель мій; Боже мій! Не зволікай!

2. Блаженний, хто дбає про вбогого, Господь врятує його у день нещастя.

3. Господь збереже його і врятує йому життя; благословенний буде він на землі. І Ти не віддаси його на волю ворогів його.

4. Господь зміцнить його на ложі хвороби його. Ти зміниш усе ложе його у хворощах його.

5. Я сказав: Господе! Помилуй мене, уздоров душу мою; бо згрішив я проти Тебе.

6. Вороги мої говорять про мене лихе: Коли він помре і загине ім’я його?

7. І якщо приходив хтось бачити мене, то казав марне; серце його складає в себе беззаконня, і він, як вийде геть, тлумачить це.

8. Усі, що ненавидять мене, шепочуть поміж собою супроти мене, маючи недобрі заміри на мене:

9. Недобра виразка швидко прийшла на нього; він ліг; не підведеться він ніколи.

10. Навіть друг мій, на котрого я покладався, котрий їв хліб мій, підняв на мене п’яту.

11. А Ти, Господе, помилуй мене і підніми, і я їм відплачу.

12. Із того я спізнаю, що Ти приязний до мене, якщо ворог мій не подолає мене.

13. А мене підтримуєш Ти у моїй чистоті і поставиш мене перед обличчям Твоїм навіки.

14. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, од віку й до віку! Амінь! Амінь!

2. Як лань лине до потоків води, так душа моя прагне до Тебе, о Боже!

3. Душа моя прагне до Бога міцного, живого; коли прийду і постану перед лицем Божим!

4. Сльози мої були для мене хлібом удень і вночі, коли говорили мені будь-якого дня: Де Бог твій?

5. Коли пригадую це, то виливаю душу мою, тому що я ходив серед велелюдности, звертав з ними до Божого дому з голосом радости і похвали святкового натовпу.

6. Чого, душе моя, сумуєш і чого зазнаєш бентеги? Сподівайся на Бога; а я буду ще прославляти Його, Рятівника мого і Бога мого.

7. Тужить у мені душа моя; тому я згадую Тебе із краю Йорданського, з Гермону; з гори Міцар.

8. Безодня безодню кличе голосом водоспадів Твоїх; всі води Твої і хвилі Твої пройшли наді мною.

9. Удень виявить Господь милість Свою і вночі пісня Йому в мене, молитва до Бога життя мого.

10. Скажу Богові, захисникові моєму: Чому Ти забув мене? Для чого я сумний ходжу і страждаю від образ ворога?

11. Отак, наче вражаючи кістки мої, збиткуються наді мною вороги мої, коли говорять мені чи не щодня: Де Бог твій?

12. Чого, душе моя, сумуєш і чого зазнаєш бентеги? Сподівайся на Бога; а я буду ще прославляти Його, Рятівника мого і Бога мого.

Молитва про захист від несправедливої
та лукавої людини.

1. Суди мене, Боже, і візьми участь у позові моєму з народом нечестивим. Від людини лукавої і несправедливої врятуй мене.

2. Бо Ти Бог сили моєї. Чому Ти мене покинув? Чому я ходжу зажурений від образ ворога?

3. Пошли світло Твоє та істину Твою; нехай ведуть вони мене і приведуть на святу гору Твою і в житла Твої.

4. І тоді підійду я до жертовника Божого, до Бога радости і веселощів моїх, і на гуслах буду славити Тебе, Боже, Боже мій!

5. Чого, душе моя, сумуєш і чого зазнаєш бентеги? Сподівайся на Бога; а я буду ще прославляти Його, Рятівника мого і Бога мого.

2. Боже, ми чули вухами своїми, батьки наші оповідали нам про діяння, котрі Ти вчинив за днів їхніх, за днів старожитніх.

3. Ти рукою Твоєю винищив народи, а їх насадив; уразив племена і вигнав їх.

4. Бо вони не мечем своїм надбали землю, і не їхня сила врятувала їх, але Твоя правиця, і Твоя сила, і світло присутности Твоєї; бо Ти був прихильним до них.

5. Боже, Царю мій! Ти Той самий; даруй порятунок Якову.

6. Тобою здолаємо ворогів наших; в ймення Твоє потопчемо ногами тих, що повстають супроти нас.

7. Бо не на лука свого сподіваюся, і не меч мій урятує мене;

8. Але Ти врятував нас од ворогів наших і посоромив ненависників наших,

9. Ми Богом похвалимося щодня, а ймення Твоє будемо прославляти вічно.

10. Але нині Ти відкинув і осоромив нас, і не виходиш із військом нашим.

11. Ти схилив нас до втечі від ворога, і ненависники наші грабують нас.

12. Ти віддав нас, мов овечок, на пожирання і розпорошив нас поміж народами.

13. За безцінь Ти продав народ Твій і не збільшив ціни його.

14. Віддав нас сусідам нашим на зневагу, на посміх і ганьбу тим, що живуть довкола нас.

15. Ти вчинив нас приповісткою поміж народами, покивуванням голови поміж чужинцями.

16. Переді мною щодня зневага моя, і сором покрив обличчя моє.

17. Від голосу обмовника і наклепника, від позирків ворога і месника.

18. Усе це прийшло на нас; але ми не забули Тебе і не порушували заповіту Твого.

19. Не відступало назад серце наше, і ступні наші не збочили зі шляху Твого,

20. Коли Ти карав нас в краю драконів і покрив нас смертною тінню.

21. Якби ми забули ймення Бога нашого і простягли руки наші до бога чужого,

22. Чи не знав би про це Бог? Адже Він знає таємниці серця.

23. Але за Тебе нас убивають щоденно, мають нас за овечок, зрокованих на загин,

24. Прокинься, чому спиш, Господе! Пробудися, не покинь нас назавжди.

25. Нащо утаємничуєш обличчя Своє, забуваєш скорботу нашу і пригноблення наше?

26. Бо душа наша зневажена аж до пороху, а нутро наше сягнуло землі.

27. Постань на допомогу нам і визволи нас заради милости Твоєї.

Похвальна пісня
Помазанцеві Божому і Його нареченій.

1. Диригентові хору. На музичному інструменті Шошан. Урок синів Кораха. Пісня любови.

2. Вилилося з серця мого слово доброзичливе; я говорю: Пісня моя про Царя; язик мій, – мов перо скорописця.

3. Ти найкращий серед синів людських; милість вилилася з уст Твоїх; а тому благословив Тебе Бог навіки.

4. Припережи до стегна меча Твого, Наймогутніший, – славу Твою і велич Твою.

5. І в цій величі Твоїй поспіши, їдь верхи успішно, завдячуючи істині, милості і правді, і правиця Твоя покаже Тобі дивовижні діяння.

6. Гострі стріли Твої; вони в серці ворогів Царя, тому народи впадуть перед Тобою.

7. Престол Твій, Боже, навіки; жезло правди – жезло царства Твого.

8. Ти полюбив праведність і зненавидів беззаконня; а тому помазав Тебе, Боже, Бог Твій єлеєм радости більше, аніж співучасників Твоїх.

9. Усі шати Твої пахнуть миром, алое і касією; із палат слонової кості звеселяють Тебе.

10. Доньки царів серед почесних дружин Твоїх; стала цариця праворуч Тебе в офірському золоті.

11. Почуй, доню, і дивися, і прихили вухо твоє, і забудь народ твій, і дім батька твого.

12. І зажадає Цар вроди твоєї; бо Він Господь твій, а ти поклоняйся Йому.

13. І донька тирська там буде з дарами, і найбагатші з народу будуть благати твоєї приязні.

14. Уся слава доньки Царя всередині; одежа її гаптована золотом;

15. У витканій одежі ведуть її до Царя; діви, які йдуть за нею, будуть приведені до Тебе.

16. Приведуть весело і радісно, і ввійдуть вони до покоїв Царя.

17. Замість батьків Твоїх будуть сини Твої; Ти настановиш їх князями по всій землі.

18. Я вчиню ймення Твоє незабутнім з роду до роду; а тому народи будуть прославляти Тебе навіки вічні.

1. Диригентові хору. Синів Кораха. На музичному інструменті Аламот. Пісня.

2. Бог для нас – наш притулок і сила, швидкий помічник у біді.

3. А тому не злякаємося, а хоч би захиталася земля і гори рушили в серце морів.

4. Нехай шумують і здіймаються їхні води, нехай гори тремтять і поглинаються ними.

5. Річки і струмки приносять радість місту Божому, святій оселі Всевишнього.

6. Бог серед нього; він не захитається: Бог допоможе йому з досвітку.

7. Загомоніли народи; рушили царства: Всевишній подав голос Свій, і розтанула земля.

8. Господь сил є з нами, Бог Якова є притулок наш.

9. Прийдіть і дивіться на діяння Господні, – які вчинив Він спустошення на землі:

10. Припиняючи війни до краю землі, поламав лука і зламав списа. Він колісницю спалив вогнем.

11. Угамуйтеся і спізнайте, що Я Бог: буду прославлений в народах і звеличений на землі.

12. Господь сил з нами, захисник наш Бог Якова.

2. Заплещіть в долоні, всі народи, озвіться до Бога урочистим голосом радости;

3. Бо Господь Всевишній грізний, – величний Цар над усією землею;

4. Підкорив для нас народи і племена під ноги наші.

5. Вибрав для нас спадщину нашу; велич Якова, котрого полюбив.

6. Зійшов Бог при погуках, Господь при голосі сурми.

7. Співайте Богові нашому, співайте Цареві нашому, співайте!

8. Тому що Бог – Цар усієї землі; співайте всі з розумінням.

9. Бог зацарював над народом, Бог сидить на святому Своєму престолі.

10. Зібралися князі народів до народу Бога Авраамового; бо щити землі – Божі; Він вельми звеличений.

2. Великий Господь і прославлений вельми у місті Бога нашого, на святій горі Його.

3. Пречудове підвищення, радість усієї землі, гора Сіон, на північному боці її місто великого Царя.

6. Побачили і здивувалися, збентежилися і кинулися врозтіч.

7. Страх виповнив їх там і страждання, мовби у жінок-породіль.

8. Східним вітром Ти потрощив кораблі ті таршішські.

9. Як чули ми, так і побачили в місті Господа сил, у місті Бога нашого; Бог утвердить його навіки.

10. Ми були в роздумах, Боже, про милості Твої посеред храму Твого.

11. Як ймення Твоє, Боже, так і похвала Твоя до кінців землі; правиця Твоя виповнена правдою.

12. Нехай же веселиться Сіонська гора, нехай радіють доньки Юдині заради присудів Твоїх, Господе.

13. Рушайте довкола Сіону і обійдіть Його; перелічіть башти його;

14. Придивіться уважно до укріплень його; придивіться до його палаців, щоб повідати наступному родові.

15. Бо цей Бог є Бог наш навіки вічні; Він буде вождем нашим до самої смерти.

Багатство, сила і слава людей
помирають разом з ними.

2. Послухайте це, всі народи; зважте на це усі, що замешкали у світі;

4. Устами моїми говоритиме премудрість, а роздуми серця мого – знання.

5. Прихилю вухо моє до притчі, на гуслах відкрию загадку мою.

6. Нащо боятися мені за днів лиха, коли оточить мене облуда моїх ошуканців,

7. Ті, що сподіваються на сили свої і хваляться численними маєтностями своїми!

8. Ніхто з них ніколи не викупить брата свого і не віддасть Богові викупу за нього.

9. Висока ціна викуплення душі їхньої, і не перестане навіки,

10. Щоб залишився хтось назавжди і не побачив могили.

11. Кожний бачить, що й мудрі помирають, так само, як і невігласи, і нерозумні гинуть, залишаючи майно своє іншим.

12. Вони гадають собі, що оселі їхні вічні, і що житла їхні від роду й до роду, землі свої вони називають своїми йменнями.

13. Проте людина не буде в пошані; вона схожа на тварин, котрі гинуть.

14. Цей шлях їхній є безум їхній, та за ними йдуть ті, що схвалюють їхню думку.

15. Немов овечок, замикають їх до пекла; смерть пастиме їх, і на ранок праведники будуть володарювати над ними; сила їхня виснажиться; шеол – оселя їхня.

16. Але Бог визволить душу мою від влади шеолу, коли прийме мене.

17. Не потерпай, коли збагачується людина, коли слава її дому примножується.

18. Бо, помираючи, не візьме нічогісінько; не піде за нею слава її.

19. Хоч за життя вона догоджає душі своїй, і будуть прославляти тебе, що ти задовольняєш себе;

20. Але вона піде до роду батьків своїх, котрі ніколи не побачать світла.

21. Людина, котра пошанована і нерозумна, схожа на тварин, котрі гинуть.

Справжня пожертва Богові – хвала, пошанування і виконання заповідей. Псалом Асафів.

1. Бог над богами, Господь сказав і закличе землю, від сходу сонця до заходу.

2. Із Сіону, котрий є досконала краса, приходить Бог.

3. Прийде Бог наш, і не буде в мовчанні: перед Ним вогонь пожираючий, і довкола Нього велика буря.

4. Він буде закликати небеса згори і землю, щоб народ Свій судити.

5. Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в заповіт зі Мною при пожертві.

6. І небеса проголосять правду Його; бо судить Бог Сам.

7. Послухай, народе Мій, Я буду говорити, Ізраїлю! Я буду свідчити супроти тебе; Я Бог, твій Бог.

8. Не за пожертви твої Я буду докоряти тобі; приношення всеспалення твої завше переді Мною.

9. Не прийму теляти з дому твого, ні козлів із дворів твоїх.

10. Бо Мої всі звірі у лісі, і худоба на тисячі гір.

11. Знаю всіх птахів гірських, і тварини польові переді Мною.

12. Якби Я зголоднів, то не сказав би тобі; бо Мій світ і все що, виповняє його.

14. Принеси у пожертву Богові хвалу і виконуй Всевишньому обітниці твої.

15. І поклич Мене в день скорботи; Я визволю тебе, і ти прославиш Мене.

16. А грішникові каже Бог: Що ти проповідуєш настанови Мої і береш заповіта Мого в уста твої,

17. А сам ненавидиш настанови Мої і слова Мої кидаєш за себе?

18. Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбниками спілкуєшся.

19. Уста свої віддаєш для лихослів’я, і язик твій виплітає неправду.

20. Сидиш і обмовляєш брата свого, на сина матері твоєї чиниш наклепи.

21. Ти вчиняв це, і Я не озивався, і ти гадав собі, що Я такий самий, як ти. Але викрию тебе і покажу очам твоїм гріх твій.

22. Спізнайте це ті, що забуваєте Бога, щоб Я не вхопив, – бо не буде там жодного визволителя.

23. Хто приносить на пожертву хвалу, той прославляє Мене, і хто пильнує за шляхом своїм, тому явлю Я спасіння Боже!

2. Коли приходив до нього пророк Натан, як Давид був із Вірсавією.

3. Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і за великим милосердям Твоїм провини мої зітри.

4. Обмивай мене уповні від беззаконня мого і від гріха мого очисть мене.

5. Бо провини мої я знаю, і гріх мій завжди переді мною.

6. Супроти Тебе, Тебе єдиного згрішив я і це зло перед очима Твоїми вчинив, а тому Ти праведний у присуді Твоєму і чистий у вироку Твоєму.

7. Ось, я у беззаконні народився, і в гріхові зачала мене матір моя.

8. Ось, Ти полюбив істину в серці і в єство моє заклав мудрість.

9. Окропи мене ісопом, і буду чистий; обмий мене і буду біліший від снігу.

10. Дай мені почути радість і втіху, – і зрадіють кості, які ти вразив.

11. Одверни лице Твоє від гріхів моїх і зітри всі беззаконня мої.

12. Серце чисте витвори в мені, Боже, і духа правди віднови в єстві моєму.

13. Не відкинь мене від лиця Твого, і Духа Твого Святого не забери від мене.

14. Поверни мені радість порятунку Твого і Духом свободи підніми мене.

15. Навчу беззаконних ходити шляхами Твоїми, і грішники до Тебе навернуться.

16. Захисти мене від крови, Боже, Боже порятунку мого, і язик мій хвалитиме правду Твою!

17. Господе! Розтули уста мої, і уста мої повідають славу Твою.

18. Бо пожертви Ти не бажаєш, – я приніс би її; і за приношення всеспаленням не радієш.

19. Пожертва Богові – дух упокорений; серцем впокореного і сумирного Ти не знехтуєш, Боже.

20. Ущаслив щедрістю Своєю Сіон; споруди мури Єрусалимові.

21. Тоді бажані будуть Тобі пожертви правди, підношення і всеспалення, тоді покладуть на вівтар Твій телят.

2. Потому, як приходив ідумеянин Доеґ, і доповів Саулові, і сказав йому, що Давид прийшов до Ахімелехового дому.

3. Нащо хвалишся злочином, о, людино сильна? Милість Божа завжди зі мною.

4. На загибель має замір язик твій; мов гостра бритва, вчиняє, підступний.

5. Ти схильний найбільше до зла, аніж на добро, більше неправди, аніж правду говориш.

6. Ти залюблений у небезпечні вислови, язику підступний.

7. За те Бог винищить тебе дощенту, викине тебе і відкине тебе з оселі твоєї і корінь твій із землі живих.

8. Побачать праведники і злякаються; і будуть сміятися над ними і скажуть:

9. Ось людина, котра не в Богові знаходила силу свою, а сподівалася на численну маєтність свою, і підсилювала себе в злочинах своїх.

10. А я, немов зелена оливка у домі Божому, і покладаюся на милість Божу навіки вічні.

11. Вічно буду прославляти Тебе за те, що Ти витворив, і сподіватися на ймення Твоє, бо доброчинне воно перед святими Твоїми.

Безум нечестивих грішників.
Обітниця визволення вибраних.

1. Диригентові хору. На духовому інструменті. Урок Давидів.

2. Сказав недолугий у серці своєму: Немає Бога. Розбестилися вони, і вчинили мерзенні злочини; немає жодного, який чинить добро.

3. Бог із небес споглядає на синів людських, щоб бачити, чи є хтось, хто вчиняє розважливо, і шукає Бога.

4. Усі ухилилися, стали розбещеними; немає такого, що чинить добро, немає жодного.

5. Хіба не мають знання ті, що вчиняють злочини і пожирають народ мій, як їдять хліб, і не шукають Бога?

6. Там вельми злякаються, де не було страху; бо розпорошить Бог кістки тих, що виступають супроти тебе. Ти осоромиш їх, тому що Бог відкинув їх.

7. Спасіння Ізраїля вийшло з Сіону! Коли Бог поверне з полону народ Свій, тоді радітиме Яків, і звеселіє Ізраїль.

1. Диригентові хору. На струнних інструментах. Урок Давидів.

2. Коли прийшли зіфеяни і сказали Саулові: Чи не у нас переховується Давид?

3. Боже! Йменням Твоїм порятуй мене і силою Твоєю суди мене.

4. Боже! Почуй молитву мою; зваж на слова уст моїх.

5. Бо чужинці повстали супроти мене, і гнобителі шукають душі моєї; вони не мають Бога перед собою.

6. Ось, Бог помічник мій; Господь підсилює душу мою.

7. Він відплатить за зло ворогам моїм; відкинь їх по істині Твоїй.

8. Я добровільно принесу Тобі пожертву, прославлю ймення Твоє, Господе, бо воно чудове.

9. Бо Ти визволив мене від усіх напастей, і око моє бачило ворогів моїх.

1. Диригентові хору. На струнних інструментах. Урок Давидів.

2. Почуй, Боже, молитву мою і не утаємничуйся від благання мого.

3. Зважай на мене і почуй мене; я стогну від страждань моїх і волаю.

4. Від голосу ворога, від гноблення од нечестивого; бо вони збирають на мене беззаконня і в гніві ненавидять мене.

5. Серце моє тремтить у мені і смертельні жахи запопали мене.

6. Страх і трепет спостиг мене, і жах виповнив мене.

7. І я сказав: О, якби я мав крила, як у голуба! Я полинув би і перебував би у спокої.

8. Далеко помандрував би я і залишився б у пустелі.

9. Поквапився б сховатися від вихору, від бурі.

10. Понівеч, Господе, і розділи язики їхні; бо я бачу наругу і розбрат у місті.

11. Удень і вночі ходять вони скрізь по мурах його; злочини і горе посеред нього.

12. Посеред нього згуба; омана і підступ не полишають вулиць його.

13. Бо не ворог обмовляє мене; це я пережив би; не ненависник мій підноситься наді мною, – від нього я знайду собі притулок.

14. Але ти, котрий був для мене те саме, що я сам, друг мій і близький мій,

15. Із котрим ми у злагоді проводили солодкі зустрічі і ходили разом до Божого дому.

16. Нехай же спіткає їх смерть, нехай живими зійдуть вони в пекло; бо злочини в оселях їхніх, серед них.

18. Увечері, і вранці, і в полудень буду благати і волати, і Він почує голос мій;

19. Визволить у мирі душу мою від тих, що повстають на мене, бо їх багато проти мене.

20. Почує Бог, і упокорить їх Той, що од віку Живий; тому що немає у них жодних змін; тому вони не бояться Бога.

21. Вони простягли руки свої на тих, котрі з ними у мирі, порушили угоду свою;

22. Уста їхні м’якіші від масла, а в серці їхньому ворожнеча; слова їхні ніжніші єлею, але вони суть оголені мечі.

23. Віддай Господові турботи твої, і Він підтримає тебе. Ніколи не попустить Він захитатися праведному!

24. Ти, Боже, заведеш їх до рову загибелі; кровожерні і підступні не доживуть навіть до половини днів своїх. А я на Тебе, сподіваюся.

Сподівання на Бога, коли переслідували вороги.

1. Диригентові хору. Про голубку, що мовчить далеко. Давидів псалом, коли филистимляни захопили його в Ґаті.

2. Помилуй мене, Боже! Бо людина хоче проковтнути мене; учиняє напади щодня, вчиняє мені тісноти.

3. Вороги мої щодня шукають нагоди проковтнути мене; бо вельми багато тих, що повстають супроти мене, о Всевишній!

5. У Богові хвалитиму я слово Його; на Бога сподіваюся; не боюся, що вчинить мені плоть!

6. Щодня спотворюють слова мої; всі помисли їхні про мене – на лихо.

7. Збираються, утаємничуються, спостерігають за моїми п’ятами, щоб спіймати душу мою.

8. Невже вони уникнуть відплати за неправду свою? У гніві поскидай, Боже, народи.

9. У Тебе пораховані мої поневіряння; поклади сльози мої в чашу Твою, – чи не в книзі вони Твоїй?

10. Вороги завертають назад, коли я волаю до Тебе з благанням; з цього я дізнаюся, що Бог за мене.

11. У Богові хвалитиму я слово Його, у Господі хвалитиму слово Його.

12. На Бога сподіваюся, не боюся; що вчинить мені людина?

13. На мені, Боже, обітниці Тобі; Тобі відплачу; Тебе хвалитиму.

14. Бо Ти визволив душу мою від смерти; хіба не визволиш також ноги мої від спотикання, щоб я ходив перед лицем Божим у світлі живих?

1. Диригентові хору. Не погуби. Псалом Давидів, коли він утік від Саула в печеру.

2. Будь милостивий до мене, Боже, помилуй мене; бо на Тебе сподівається душа моя, і в затінку крил Твоїх я знайду притулок, доки не мине це лихоліття.

3. Покличу Бога Всевишнього, Бога, що все це чинить для мене;

4. Він пошле з небес і врятує мене; осоромить того, що має намір проковтнути мене; пошле Бог милість Свою та істину Свою.

5. Душа моя посеред левів; я лежу серед тих, що сидять на вогні, серед синів людських, у котрих зуби – списи і стріли, у котрих язик – меч гострий.

6. Піднесися ж вище неба, Боже, і над всією землею нехай лине слава Твоя!

7. Поставили тенета ногам моїм; душа моя знесиліла; викопали переді мною яму і самі впали до неї.

8. Готове серце моє, Боже, готове серце моє; буду співати і прославляти.

9. Постань, славо моя, постань, арфо і гусла! Я підведуся вранці.

10. Буду прославляти Тебе, Господе, поміж народами; буду співати про Тебе серед племен.

11. Бо до небес велика милість Твоя і до хмарин істина Твоя.

12. Піднесися ж вище небес, Боже, і над усією землею нехай лине слава Твоя.

2. Чи таки правду говорите ви, судді, і чи справедливо судите, сини людські?

3. Беззаконня збираєте в серці, не зважуєте злочинів рук ваших на землі;

4. Від самого народження стали відступниками лиходії; від лона матері блудять, кажучи неправду.

5. Отрута в них – мов отрута гадини, як глухої гадюки, котра затуляє вуха свої.

6. І не почує голосу заклиначів, чарівника, у чарах вправного.

7. Боже! Поламай зуби їхні в устах їхніх; розтрощи, Господе, великі щелепи молодих левів!

8. Нехай же щезнуть, наче вода, що розпливається, коли напружать стріли, нехай вони будуть, мов переламані на куски.

9. Нехай щезнуть, мов слимак, що розкривається; нехай не побачать сонця, наче викидень жінки.

10. Раніше, аніж казани ваші відчують палахкий терен, він підхопить їх вітром, обидвох, що живуть, у гніві Його.

11. Зрадіє праведник, коли побачить помсту; обмиє ступні свої в крові лиходія.

12. І скаже людина: Справді є плід праведному! Отож, є Бог, що судить на землі!

Молитва на захист Божий
супроти переслідувачів-ворогів.

1. Диригентові хору. Не погуби. Псалом Давидів, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його.

2. Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій! Захисти мене від повсталих супроти мене.

3. Визволи мене від тих, що чинять беззаконня; врятуй від кровожерливих.

4. Бо вони ось-де, підстерігають душу мою; збираються на мене потужні, не за злочини мої і не за гріх мій, Господе!

5. Без провини моєї збігаються оружні; то поспіши на поміч мені і подивися.

6. Ти, Господе, Боже сил, Боже Ізраїлів, підведися провідати всі народи, не помилуй жодного з лиходіїв нечестивих.

7. Увечері повертаються вони, виють, мов собаки, і блукають довкола міста.

8. Ось, вони вивергають ганьбу язиком своїм; в устах їхніх – мечі; Бо, – говорять вони, – хто почує?

9. Але Ти, Господе, позбиткуєшся над ними; Ти осоромиш всі народи.

10. Тому що сила у них; але я до Тебе звертаюся, тому що Бог – оборона моя.

11. Бог мій, що милує мене, зміцнить мене; Бог дасть мені дивитися на ворогів моїх

12. Не умертвляй їх, щоб не забув народ мій; розвій їх силою Твоєю, і завдай їм урази, Господе, обороно наша.

13. Слово їхнє є гріх уст їхніх; нехай упіймаються власною пихою за прокляття і брехню, котру вимовляють.

14. Вигуби їх, у гніві вигуби, щоб їх не було; і нехай спізнають, що Бог володарює у Якова до рубежів землі.

15. Нехай повертаються увечері, виють, мов собаки, і блукають довкола міста.

16. Нехай блукають, щоб знайти їжу, і неситі залишаються вночі.

17. А я буду співати про силу Твою і з досвітку проголошувати милість Твою; бо Ти був мені обороною і притулком за дня бідування мого.

18. Сило моя! Тобі співатиму я; Бог – оборона моя, Бог мій, що милостивий до мене.

Молитва про допомогу Божу під час невдалої війни.

1. Диригентові хору. На музичному інструменті. Псалом Давидів.

2. Коли він воював із Сирією Месопотамською і з Сирією Цовською і коли Йоав, повертаючись, уразив дванадцять тисяч едомлян у Соляній долині.

3. Боже! Ти відкинув нас, Ти розпорошив нас, Ти прогнівався: знову обернися до нас.

4. Ти потряс землю, розбив її; зціли пошкодження її, бо вона хитається.

5. Ти попустив народові Твоєму зазнати злигоднів, напоїв нас вином паморочним.

6. Ти подарував прапора тим, що бояться Тебе, щоб вони піднесли його заради істини.

7. Щоби визволилися улюблені Твої; врятуй правицею Твоєю і почуй мене.

8. Бог сказав у святості Своїй: Буду радіти, поділю Сихем, і долину Суккотську поміряю.

9. Мій Ґілеад, Мій Манасія, Ефраїм – сила голови Моєї, а Юда – законодавець Мій.

10. Моав – то чаша для вмивання Моя; на Едом простягну чобіт Мій. Тріумфуй для Мене, земле филистимська.

11. Хто заведе мене в укріплене місто? Хто заведе мене до Едому?

12. Чи не Ти, Боже, Котрий відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військами нашими?

13. Допоможи нам у тіснотах, бо поміч людська марна.

14. З Богом ми виявимо силу; Він потопче ворогів наших.

1. Диригентові хору. На струнному інструменті. Псалом Давидів.

2. Почуй, Боже, волання моє, і зваж на молитву мою!

3. Від рубежів землі буду гукати до Тебе, коли серце в мені пригнічене; піднеси мене на скелю, що для мене недосяжна.

4. Бо Ти притулок мій, Ти могутня вежа моя від ворога.

5. Житиму я вічно у житлі Твоєму, матиму спокій під покриттям крил Твоїх.

6. Бо Ти, Боже, почув обітниці мої і дав мені спадок тих, що бояться ймення Твого.

7. Продовж цареві дні життя і літа його на багато поколінь.

8. Він буде вічно перед Богом; приготуй милість та істину, які можуть зберегти його.

9. І я співатиму йменню Твоєму вічно, виконуючи обітниці мої щодня.

1. Диригентові хору. Для Єдутуна. Псалом Давидів.

2. Лише Бога очікує душа моя; від Нього приходить порятунок мій.

3. Тільки Він – скеля моя, порятунок мій, притулок мій; не захитаюся більше ніколи.

4. Доки ви будете пригнічувати людину? Ви зазнаєте поразки, всі ви, мов похилений мур, наче паркан, що хитається.

5. Вони поклали собі скинути його з висоти, радіють в облуді; устами благословляють, а в серці своєму проклинають.

6. Але душа моя очікує лише на Бога! Бо на Нього надія моя.

7. Тільки Він – скеля моя і порятунок мій, і оборона моя, не захитаюся.

8. У Богові порятунок мій і слава моя; скеля сили моєї, і сподівання моє в Богові.

9. Народе! Сподівайтеся на Нього о будь-якій порі; виливайте перед Ним серця ваші; Бог нам притулок.

10. Сини людські – лише марнота; сини ваших мужів – облуда; якщо покласти їх на ваги, усі вони легші від порожнечі.

11. Не сподівайтеся на грабіжництво і не хизуйтеся крадіжками; коли багатство зростає, не прилучайте до нього серця.

12. Одного разу сказав Бог, і двічі я чув це, що сила належить Богові.

13. І в Тебе також, Господе, милість; бо Ти даєш відплату кожному згідно з діянням його.

1. Псалом Давидів, коли він був у пустелі Юдиній.

2. Боже! Ти Бог мій, Тебе від вранішньої зорі шукаю я; Тебе жадає душа моя, Тебе прагне плоть моя на землі пустельній, спраглій і безводній,

3. Щоб силу Твою бачити і славу Твою, як бачив я Тебе у святині.

4. Бо милість Твоя краща, аніж саме життя. Уста мої хвалитимуть Тебе.

5. Отак благословлятиму Тебе в житті моєму; у ймення Твоє руки свої буду підносити.

6. Наче лоєм і єлеєм насичується душа моя, і радісними устами хвалю Тебе,

7. Коли я згадую про Тебе на постелі своїй, у роздумах про Тебе в нічну сторожу.

8. Бо Ти поміч моя, і в затінку крил Твоїх я втішуся.

9. До Тебе приліпилася душа моя; правиця Твоя підтримує мене.

10. А ті, котрі шукають загибелі душі моїй, западуться в безодні підземні.

11. Уразять їх силою меча; дістануться вони на здобич лисицям.

12. А цар звеселиться у Богові; зазнає похвали кожний, хто буде присягатися Ним; бо замкнені будуть уста блудників.

Молитва про допомогу Божу супроти наклепників.

2. Почуй, Боже, голос мій у молитві моїй; збережи моє життя від ворожого страху.

3. Сховай мене від утаємничених замірів нечестивих, від бунту злодіїв.

4. Котрі загострили язика свого, ніби меча; напружили лука свого – гірке слово,

5. Щоб таємно стріляти в досконалого; вони несподівано стріляють в нього і не бояться.

6. Вони підбадьорюють себе у лихому замірі; змовлялися приховати пастку; казали: Хто їх побачить?

7. Вони вишукують кривду, учиняють слідство по слідстві, навіть до внутрішнього життя людини і до глибини серця.

8. Але вразить їх Бог стрілою: несподівано будуть уражені.

9. Язиком своїм вони вразять самих себе; всі, що бачитимуть їх, залишать їх.

10. І злякаються всі люди, і звістують діяння Боже, і зрозуміють, що це Його діяння.

11. А праведний радітиме у Господі і буде сподіватися на Нього; і похваляться всі правдиві серцем.

1. Диригентові хору. Псалом Давидів для співу.

2. На Тебе, Боже, очікує хвала на Сіоні, і Тобі дадуть обітницю в Єрусалимі.

3. Ти, Котрий чуєш молитву; до Тебе прийде все, що з плоті.

4. Учинки неправедні тяжіють проти нас; Ти загладь їх.

5. Блаженний, кого Ти вибрав і наблизив, щоб він замешкав в оселях Твоїх. Наситимося щедрістю дому Твого, святого храму Твого.

6. Грізний у правосудді, дай відповідь нам, Боже нашого порятунку, надіє усіх кінців землі і тих, що далеко в морі,

7. Що вмить гори поставив силою Своєю, підперезаний могутністю,

8. Що упокорюєш ревище морів і легіт їхніх хвиль та заворушення народів!

9. І боятимуться ознак Твоїх мешканці на рубежах землі. Ти вчиняєш радісними ранок і вечір.

10. Ти відвідуєш землю і гамуєш спрагу її, щедро збагачуєш її потоком Божим, виповненим водою. Ти хліба нащедрюєш; бо так улаштував для неї.

11. Зволожуєш борозни її, вирівнюєш брили її, розм’ягчуєш її краплинами дощу, благословляєш рослинність її.

12. Увінчуєш рік Твоїми щедротами, і стежки Твої сточують лій.

13. Сточують на пустельні пасовиська, і пагорби підперізуються радістю.

14. Луки одягаються отарами, і долини покриваються хлібами; вигукують і співають.

Подяка і хвала Богові за почуту молитву. Диригентові хору. Пісня.

2. Співайте славу йменню Його; учиніть хвалу Йому – славою.

3. Скажіть Богові: Який Ти грізний у діяннях Твоїх! Через силу Твою могутню упокорять себе перед Тобою вороги Твої.

4. Уся земля буде поклонятися Тобі і співатиме Тобі, нехай співає йменню Твоєму.

5. Прийдіть і подивіться на діяння Бога, грізного у діяннях над синами людськими.

6. Він перетворив море на суходіл; через ріку перейшли ступнями; там були ми веселими в Ньому.

7. Могутністю Своєю урядує Він вічно; очі Його дивляться на народи, нехай же не підносяться ворохобники.

8. Благословіть, народи, Бога нашого, і проголосіть похвалу Йому.

9. Він зберіг душі наші в житті і нозі нашій не попустив спіткнутися.

10. Ти випробував нас, Боже, переплавив нас, як переплавляють срібло.

11. Ти завів нас до пастки, наклав горе на стегна наші.

12. Ти визначив людині їхати верхи на голові нашій. Ми йшли крізь вогонь і воду, але Ти вивів нас на багату місцину.

13. Зайду до оселі Твоєї із приношеннями всеспалень, і звершу Тобі обітниці мої,

14. Котрі вимовили мої уста і вирік язик мій у скорботі моїй.

15. Усеспалення щедрі піднесу Тобі, з димом від лою баранячого; принесу на пожертву биків та козлів.

16. Прийдіть, послухайте всі ті, що бояться Бога, і я повідаю вам, що витворив Він для душі моєї.

17. Я звернувся до Нього устами моїми і підніс Його язиком своїм.

18. Якби я поважав беззаконня у серці моєму, то не почув би мене Господь.

19. Але Бог почув, зважив на голос молитви моєї,

20. Благословенний Бог, Який не відвернув молитви моєї, і не відвернув од мене милости Своєї.

Пісня про похвалу Господові всіма народами.

1. Диригентові хору. На струнних інструментах. Псалом. Пісня.

2. Боже! Помилуй нас і благослови нас; освіти нас обличчям Твоїм.

3. Щоб спізнали на землі шлях Твій, у всіх народів порятунок Твій.

4. Нехай же вихваляють Тебе народи, Боже; нехай вихваляють Тебе народи всі!

5. Нехай радіють і тішаться племена! Бо Ти судиш народи праведно і урядуєш на землі племенами.

6. Нехай вихваляють Тебе народи, Боже, нехай вихваляють Тебе народи всі!

7. Тоді земля віддасть плід свій, щедріше благословить нас Бог, Бог наш.

8. Благословить нас Бог, і злякаються Його всі рубежі землі.

2. Нехай же постане Бог, і розбіжаться вороги Його, і нехай утікають перед Ним ненависники Його!

3. Як розсотується дим, Ти розпороши їх; як віск тане од вогню, так нехай нечисті загинуть від присутности Бога.

4. А праведні нехай звеселіють, нехай зрадіють перед Богом і святкуватимуть в радощах.

5. Співайте Богові нашому, співайте йменню Його, підносьте Того, Хто простує по небесах; ймення Йому – Господь, і радійте перед лицем Його.

6. Батько сиріт і суддя вдів Бог у святій оселі Своїй.

7. Бог заводить самітників у дім, звільняє в’язнів з кайданів; а непокірні залишаються у спекотній пустелі.

8. Боже! Коли Ти виходив перед народом Твоїм, коли Ти простував пустелею,

9. Земля здригалася, навіть небеса танули від лиця Божого, і оцей Сінай – від лиця Божого, Бога Ізраїлевого.

10. Щедрий дощ Ти виливав, Боже, на спадок Твій, і коли він знемагав від праці, Ти підсилював його.

11. Народ Твій мешкає там; за добротою Твоєю, Боже, Ти приготовив добро для вбогого.

12. Господь мовить слово; вісників сила-силенна:

13. Царі армій утікають, біжать, а та, що сидить удома, розподіляє здобич,

14. Розташувавшися у виділах своїх, ви стали, мов крила голубки, покриті сріблом, а пір’я із чистого золота.

15. Коли Всемогутній розпорошив царів на цій землі, вона забіліла, мов сніг на Цалмоні.

16. Гора Божа – Башанська гора! Гора висока – гора Башанська!

17. Що ви заздрісно споглядаєте, ви, гори високі, на гору, де Бог воліє мешкати, і буде Господь мешкати вічно!

18. Колісниць Божих тисячі тисяч – міріади. Серед них Господь на Сінаї, у святині.

19. Ти зійшов на висоту, полонив полон, прийняв дари для людей, а також для тих, що опір чинять, щоб міг Бог мешкати серед них.

20. Благословенний Господь! Усякий день щедрить Він нам; Бог спасіння нашого.

21. Бог для нас – Бог спасіння; Господові Богові належить брама смерти.

22. Але Бог розтрощить голову ворогів Своїх, волохате тім’я зашкарублого у своїх беззаконнях.

23. Господь сказав: Від Башану поверну, виведу народ Мій з глибини морської,

24. Щоб ти занурив ногу твою, як і пси твої язика свого, у кров ворогів.

25. Бачили ходіння Твоє, Боже, проходження Бога мого, царя мого у святині.

26. Попереду простували співаки, позаду музики, а посередині юнки грали на тімпанах;

27. У зібраннях благословіть Бога Господа, всі – від джерела Ізраїлевого!

28. Там Беньямін наймолодший, попереду, володар їхній, і князі Юди з полками їхніми; князі Завулона та Нафталі.

29. Бог твій передбачив для тебе силу. Упевни, Боже, в тому, що Ти учинив для нас!

30. Заради храму Твого в Єрусалимі царі принесуть Тобі дари.

31. Приборкай звіра в очереті, череду биків з телятами народу, які підкорилися зливкам срібла; розпороши народи, що прагнуть війни.

32. Вийдуть вельможі з Єгипту; і Ефіопія простягне руки свої до Бога.

33. Царства земні! Співайте Богові, оспівуйте славу Господа,

34. Котрий рухається по небесах небес од віку. Він пошле голос Свій, голос могутній.

35. Пошануйте силу Божу! Велич Його – понад Ізраїлем, і могутність Його – на хмарах.

36. Грізний Ти, Боже, у святих місцях Своїх. Бог Ізраїля – Він дає силу і міць народові Своєму. Благословенний Бог!

1. Диригентові хору. На мелодію Лелії. Псалом Давидів.

2. Урятуй мене, Боже; бо води сягають душі моєї.

3. Я загруз у глибокім болоті, і немає на чому стати; зайшов у глибінь води, де швидкі потоки поглинуть мене.

4. Я знесилів від зойку, пересохло горло у мене, втомилися очі мої від очікування Бога мого.

5. Тих, що ненавидять мене без провини більше, аніж волосся на моїй голові. Вороги мої, які переслідують мене несправедливо, зміцніли; чого я не брав, те маю віддати.

6. Боже! Ти відаєш про безум мій, і гріхи мої не утаємничені від Тебе.

7. Нехай же не осоромляться в мені всі, що сподіваються на Тебе, Господе, Боже сил. Нехай не осоромляться в мені ті, що шукають Тебе, Боже Ізраїля.

8. Бо заради Тебе несу я обмову, і сором покриває обличчя моє.

9. Чужинцем став я для братів моїх і стороннім для синів матері моєї.

10. Бо ревність за дім Твій сушить мене, і лихослів’я обмовників на Тебе падає на мене,

11. Коли плачу і очищаю душу мою постами; і це додають мені до обмови.

12. Вереття стало моєю одежею, і я став для них притчею.

13. Проти мене говорять, сидячи біля брами, і співають у піснях ті, що п’ють вино.

14. А я з молитвою моєю до Тебе, Господе, в пору добру, Боже, з великої ласки Твоєї, почуй мене в істині порятунку Твого.

15. Витягни мене із твані, щоб не загрузнути мені; нехай визволюся від ненависників моїх, і від глибокої води.

16. Нехай не понесе мене швидка вода, і нехай не проковтне мене глибочінь, нехай не зімкне наді мною провалля пащі своєї.

17. Почуй мене, Господе, бо щедра милість Твоя; з великих щедрот Своїх зглянься наді мною.

18. Не утаємничуй лиця Твого від служника Твого, бо я в скорботі; почуй мене швидше!

19. Наближся до душі моєї, визволи її, заради ворогів моїх урятуй мене.

20. Ти відаєш обмову про мене, сором мій і ганьбу мою; вороги мої всі перед Тобою.

21. Обмова зламала серце моє, і я цілком безсилий; чекав на співчуття, але немає його, – потішувачів, але не знаходжу.

22. І поклали мені в страву полину, і в спрагу мою напоїли мене оцтом.

23. Нехай же трапеза їхня стане їм тенетами, і добре їство – пасткою.

24. Нехай потьмяніють очі їхні, щоб не бачили, і стегна їхні вчини слабкими назавжди.

25. Вилий на них лють Твою і полум’я гніву Твого нехай обгорне їх.

26. Оселя їхня нехай буде спустошеною, і в шатрах їхніх нехай не буде мешканців.

27. Бо кого Ти уразив, вони ще переслідують, і страждання уражених Тобою примножують.

28. Долучи беззаконня до беззаконня їхнього, і нехай не увійдуть вони в правду Твою.

29. Нехай викреслені будуть вони з книги живих, і з праведниками не будуть вписані.

30. А я убогий і страждаю, і спасіння Твоє, Боже, піднесе мене.

31. Я буду славити ймення Бога мого, піснею буду звеличувати Його у вдячності моїй.

32. І буде це бажаніше Господові, аніж бик, аніж бичок з рогами і з копитами роздвоєними.

33. Побачать це ті, що страждають, і зрадіють. І буде жити серце тих, що шукають Бога.

34. Бо Господь зважає на вбогих і не знехтує в’язнями Своїми.

35. Нехай же хвалять Його небеса і земля, і моря, і все, що рухається в них.

36. Бо врятує Бог Сіон, утворить міста Юдині, і оселяться там, і успадкують їх.

37. І нащадки служників Його посядуть їх, і люблячі ймення Його оселяться в них.

1. Диригентові хору. Псалом Давидів. На спогад.

2. Поспіши, Боже, захистити мене, поспіши, Господе, на допомогу мені.

3. Нехай осоромляться і зазнають ганьби шукачі душі моєї! Нехай будуть відкинуті назад і піддані зневазі ті, що бажають лиха мені!

4. Нехай будуть відкинуті назад за обмову на мене, які кажуть мені: Ага! Ага!

5. Нехай же зрадіють і звеселяться у Тобі всі, що шукають Тебе, і ті, що люблять рятунок Твій, і постійно промовляють: Нехай Бог буде звеличений!

6. А я вбогий і жебрак; Боже, поспіши до мене! Ти поміч моя і визволитель мій; Господе, не забарися!

Молитва про захист від переслідування у старості.

1. На Тебе, Господе, сподіваюся; нехай же не осоромлюся повік!

2. По правді Твоїй захисти мене і визволи мене; прихили вухо Твоє до мене і врятуй мене.

3. Будь мені потужним притулком, де я завжди міг би сховатися. Ти заповідав урятувати мене, бо скеля моя і фортеця моя – Ти.

4. Боже мій! Захисти мене від руки злочинця, від руки беззаконного і жорстокого.

5. Бо Ти надія моя, Господе Боже, надія моя від юности моєї.

6. На Тобі утверджувався я від лона; Ти вивів мене з лона матері моєї; Тобі хвала моя не перестане.

7. Для багатьох я був, наче диво; але Ти – мій міцний притулок.

8. Нехай же виповняться вуста мої Твоєю хвалою, і Твоєю величчю щодня.

9. Не відкинь мене в часі похилих літ, коли виснажиться сила моя, не залиши мене.

10. Бо вороги мої змовляються супроти мене, і ті, що чигають на душу мою, радяться поміж собою,

11. Кажучи: Бог залишив його: переслідуйте і схопіть його, бо немає кому врятувати його.

12. Боже! Не віддаляйся од мене; Боже мій! Поспіши на допомогу мені.

13. Нехай осоромляться і щезнуть ті, що ворогують супроти душі моєї; нехай покриє ганьба і безчестя тих, що шукають лиха мені!

14. А я завжди буду сподіватися на Тебе і примножувати хвалу Тобі.

15. Уста мої будуть звіщати правду Твою, щодня добродіяння Твої; бо я не відаю їм ліку.

16. Я піду у силі Господа Бога; пригадаю правду Твою – єдину Твою.

17. Боже! Ти навчав мене від юности моєї, і донині я звіщаю дивні діяння Твої.

18. Тепер, коли я в похилих літах і в сивині, не залиши мене, Боже, аж доки не сповіщу сили Твоєї поколінню цьому і всім прийдешнім могутність Твою.

19. Правда Твоя, Боже, найвища; величні діяння учинив Ти; Боже, хто схожий на Тебе?

20. Ти посилав на мене багато великих і болісних лихоліть, але й знову оживляв мене, і з безодні землі знову виводив мене.

22. І я буду прославляти Тебе на псалтирі, Твою істину, Боже мій; буду оспівувати Тебе на арфі, Святий Ізраїлів!

23. Радіють вуста мої, коли я Тобі співаю, і душа моя, котру Ти визволив.

24. І язик мій щодня буде звіщати правду Твою; бо осоромлені і поганьблені ті, що шукають для мене лиха.

Пророча пісня про багатства мирного царства.
Про Соломона.

1. О, Боже! Даруй цареві суди Твої і Твою праведність синові царя.

2. Він судитиме праведно людей Твоїх і вбогих Твоїх на суді.

3. Хай гори принесуть мир людям, а пагорби правду.

4. Він судитиме убогих народу, урятує синів нужди і розторощить гнобителя.

5. Вони будуть боятися Тебе, доки існуватиме сонце і місяць, в усі покоління.

6. Він зійде, мов дощ на покоси, немов краплини, що зрошують землю.

7. За днів Його багатітиме праведник, і буде повнота миру, аж доки світитиме місяць.

8. Він буде володарювати від моря й до моря і від ріки Єфрат до краю землі.

9. Упадуть перед Ним мешканці пустелі, і вороги Його будуть лизати тлін.

10. Царі Таршішу і островів принесуть Йому дари; царі Аравії і Шеви принесуть дари.

11. І впадуть перед Ним усі царі, всі народи будуть служити Йому.

12. Бо Він захистить убогого, що голосить, пригніченого, і того, хто не має помічника.

13. Буде милосердний до жебрака і вбогого, і душі убогих порятує.

14. За неправду і насильства спокутує душі їхні, і найдорожчою буде кров їхня перед очима Його.

15. Він буде жити, і віддадуть Йому від золота Аравії, і будуть молитися за Нього без угаву, щодня благословлятимуть Його.

16. Буде достаток хліба на землі, на верховинах гір; плоди його будуть хвилюватися, мов Ливан, і в містах розмножаться люди, як трава на землі.

17. Буде ім’я Його повік; доки існуватиме сонце, буде передаватися ім’я Його. І благословляться в Ньому люди і всі народи благословенним називатимуть Його.

18. Благословенний Господь Бог, Бог Ізраїля, що Єдиний витворює дива!

19. І благословенне й славне ймення Його навіки, і виповниться славою Його вся земля. Амінь і амінь!

Достаток грішних стає спокусою для святих,
але Господь зміцнює їх. Псалом Асафа.

1. Який добрий Бог для Ізраїля, для чистих серцем!

2. А я – заледве не похитнулися ноги мої, замалим не послизнулися ступні мої, –

3. Я позаздрив безумним, коли бачив розкішне буття нечестивих.

4. Бо вони не відають страждань до самої смерти, і міцні на силі вони.

5. Немає в них лихоліть, як в інших людей, і вони не турбуються, як інші люди.

6. А тому пиха, немов ланцюг, облягла їх, і насильство, мов шата, одягає їх.

7. Вилазять їм очі від жиру, і вони мають більше, аніж серце зажадало.

8. Вони глузують пихато, кажуть добре про утиски.

9. Спрямовують супроти небес уста свої, і язик їхній землею походжає.

10. А тому туди ж навертається народ Його, і п’ють воду повною чашою,

11. І говорять: Як дізнається Бог? І чи є ведення у Всевишнього?

12. І ось, ці нечестиві розкошують у цьому світі, і примножують маєтки.

13. Тоді чи не марно я очищав серце моє і обмивав руки мої у безневинності,

14. І упродовж цілого дня страждав ранами, і щоранку був звинувачений?

15. Та коли б я сказав: Буду міркувати так, – то я завинив би перед родом дітей Твоїх.

16. І коли міркував я, яким чином затямити це, мені було боляче.

17. Аж доки не зайшов я до святині Божої і кінець їхній зрозумів.

18. Так! На слизьких шляхах поставив Ти їх і поскидаєш їх у провалля.

19. Миттю прийшли вони до розорення, щезли, згинули від жахів!

20. Як сновидіння по пробудженні, отак Ти, Господе, розбудивши їх, знехтуєш їхніми замірами.

21. Коли горіло мені серце, і страждало нутро моє,

22. Тоді я був невігласом і не розумів; мов тварина, був я перед Тобою.

23. Але я завжди з Тобою; Ти тримаєш мене за праву руку.

24. Ти водиш мене порадою Твоєю, а потім приймеш мене у славу.

25. Хто мені на небі, крім Тебе? І на землі нічого не має бажаного для мене, крім Тебе.

26. Знемагає тіло моє і серце моє: Бог – скеля серця мого і частка моя наповік.

27. Тому ті, що залишають Тебе, гинуть; Ти нищиш кожного, хто відступає від Тебе.

28. А мені благо наближатися до Бога! На Господа Бога я покладаю сподівання своє, щоб звіщати всі діяння Твої.

Молитва про захист від лиходіїв і гнобителів.
Урок Асафів.

1. Нащо, Боже, відкинув нас назавжди? Вибухнув гнів Твій на овечок пасовищ Твоїх?

2. Пригадай громаду Твою, котру Ти надбав здавна, жезло Твого спадку, – оцю гору Сіон, на котрій Ти оселився.

3. Підійди ж ступнями Твоїми до вічних руїн; все зруйнував ворог навіть у святині.

4. Ревуть вороги Твої серед зібраннь Твоїх; поставили знаки свої замість ознак наших.

5. Вони стали як ті, що піднімають сокиру в гущавині дерев.

6. І нині всю різьб’ярську роботу у скинії воднораз порушили сокирами і молотками.

7. Спалили вогнем святиню Твою; аж до землі зруйнували житло ймення Твого.

8. Сказали в серці, своєму: Винищимо їх назовсім, – і спалили всі місця зібраннь Божих на землі.

9. Ознак наших не бачимо, немає вже жодного пророка, і немає з нами того, хто знав би, аж доки так буде.

10. Доки, Боже, буде обмовляти ворог! Чи вічно буде зневажати супротивник ймення Твоє?

11. Нащо відхиляєш руку Твою і правицю Твою? Із осердя лона Твого завдай їм урази.

12. Боже, Царю мій од віку, що чинить порятунок серед землі!

13. Ти розділив силою Твоєю море, Ти понівечив голови драконам у воді.

14. Ти потрощив голови левіятанові, віддав його людям пустелі на харчі.

15. Ти добувся джерела і струмка, Ти висушив могутні ріки.

16. Твій день і Твоя ніч. Ти утворив світло і сонце.

17. Ти позначив усі рубежі землі й зиму і літо започаткував.

18. Пригадай же: ворог обмовляє Господа, і люди безумні зневажають ім’я Твоє.

19. Не віддай звірині нечестивих душу горлиці Твоєї; зібрання вбогих Твоїх не забудь назавжди.

20. Поглянь на Свій заповіт; бо виповнилися всі морочні місця землі оселями насильства.

21. Нехай же не повернеться пригнічений осоромленим; жебрак і вбогий нехай вихваляють ймення Твоє.

22. Постань, Боже, захисти справу Твою, пригадай щоденну обмову на Тебе від безумного;

23. Не забудь погуку ворогів Твоїх; голос повсталих супроти Тебе наростає невпинно.

Удячна молитва Господові за піднесення праведника.

1. Диригентові хору. Не погуби. Псалом Асафів. Пісня.

2. Дякуємо Тобі, Боже, дякуємо; звіщається ймення Твоє поруч з дивним діянням Твоїм.

3. Ти сказав: Я виберу час, Я звершу суд справедливо.

4. Захитається земля і все, що є живого на ній. Я утверджу стовпи її:

5. Нагадаю тим, що вдаються до безуму: Не шалійте, і нечестивим – не піднімайте рога!

6. Не здіймайте високо рога вашого, і не озивайтеся з твердою шиєю,

7. Бо не зі сходу, і не від заходу, і не з пустелі піднесення;

8. Але Бог є суддя; одного принижує, а другого підносить.

9. Бо чаша в руці Господа, вино червоне шумує в ній, змішане уповні, і Він виливає з неї. Навіть осад її будуть видушувати і питимуть всі лиходії землі.

10. А я буду звіщати вічно, буду співати славу Богові Якова.

11. Усі роги лиходіїв зламаю, і піднесуться роги праведника.

1. Диригентові хору. На струнних інструментах. Псалом Асафів.

2. Знаний в Юдеї Бог; в Ізраїлі велике ймення Його.

3. У Салимі намет Його, а мешкання Його – на Сіоні.

4. Там поламав він стріли лука, щита і меча, і зборов війну.

6. Потужні серцем стали здобиччю, заснули сном своїм, і не знайшли всі мужі сили рук своїх.

7. Від заборони Твоєї, Боже Якова, і колісниця, і кінь заснули сном смерті.

8. Ти грізний, і хто встоїть перед очима Твоїми в хвилину гніву Твого?

9. Із небес Ти звістив суд: земля злякалася і затихла,

10. Коли постав Бог на суд, щоб урятувати всіх упокорених землі.

11. І гнів людський стане славою Тобі: залишок гніву Ти упокориш.

12. Чиніть і складайте обітниці Господові, Богові вашому; усі, котрі довкола Нього, нехай принесуть дари Тому, Кого треба боятися.

13. Він упокорює дух князів, Він страшний для царів земних.

Господь не залишає Свого народу в дні скорботи.

1. Диригентові хору. Для Єдутуна. Псалом Асафів.

2. Голос мій до Бога, і я буду кликати; голос мій до Бога, і Він почує мене.

3. У день скорботи моєї шукаю Господа; до Нього простягнена рука моя вночі і не опускається; душа моя відмовляється від утіхи.

4. Згадую про Господа, і тремчу; подумаю, і знесилюється дух мій.

5. Ти не даєш мені зімкнути очей моїх; я вражений і не можу говорити.

6. Розмірковую про дні старожитні, про літа давно минулі.

7. Пригадую пісні мої по ночах, бесідую із серцем моїм, і дух мій вчиняє пильний пошук.

8. Невже назавжди покинув Господь, і не буде ніколи прихильним?

9. Невже назавжди відійшла милість Його? І обітниці Його навіки?

10. Невже Бог забув милість? Невже у гніві замкнув щедроти Свої?

11. І сказав я: Ось горе моє, наче правиця Всевишнього стала іншою.

12. Буду пригадувати діяння Господа; буду пригадувати про дива Твої давні.

13. Буду досліджувати усі діяння Твої, роздумуватиму про великі діяння Твої.

14. Боже! Святий шлях Твій. Хто величніший від Бога, нашого Бога?

15. Ти – Бог, Який творить дива; Ти явив могутність Свою серед народів.

16. Ти визволив рукою Твоєю народ Твій, синів Якова і Йосипа.

17. Бачили Тебе, Боже, води, бачили Тебе води, і злякалися, і здригнулися безодні.

18. Хмари виливали воду, хмаровиська вибухали громом, і стріли Твої літали.

19. Голос грому Твого у колі небеснім; блискавиці освітлювали світ; земля здригалася і тремтіла.

20. Шлях Твій – у морі, і стежка Твоя у водах великих, і сліди Твої невідомі.

21. Мов череду, вів Ти народ Свій рукою Мойсея та Аарона.

Вірність Божа в урядуванні невпокореним народом. Урок Асафів.

1. Зважай, народе мій, на закон мій, прихиліть вухо ваше до слова уст моїх.

2. Розтулю уста мої в притчі і оповім про загадки давні.

3. Що чули ми і спізнали, і батьки наші оповідали нам,

4. Не приховаємо від діток їхніх, звістимо родові прийдешньому славу Господа, і силу Його, і пречудові діяння Його, котрі Він витворив.

5. Він ухвалив настановлення в Якові і склав закона в Ізраїлі, котрого заповідав батькам нашим звіщати дітям їхнім.

6. Щоби знав прийдешній рід, діти, котрі народяться, і щоб вони свого часу вістили своїм дітям,

7. Покладати надію свою на Бога, і не забувати діянь Божих, і виконувати заповіді Його,

8. І не бути схожими на батьків їхніх, на рід упертий і бунтівливий, невлаштований серцем і невірний духом своїм Богові.

9. Сини Ефраїмові, озброєні, що стріляють з луків, обернулися назад у день битви.

10. Вони не зберегли заповіту Божого і зреклися ходити в законі Його;

11. Забули діяння Його і дива, котрі Він явив їм.

12. Він перед очима батьків їхніх витворив дива на землі єгипетській, на полі Цоанськім.

13. Розділив море, і провів їх через нього, і згромадив води стіною.

14. І вдень вів їх хмарою, а всю ніч світлом вогню.

15. Розтяв скелі у пустелі і напоїв їх, наче з великої безодні.

16. Із скелі вивів потоки, і води потекли, мов ріки.

17. Але вони продовжували грішити перед Ним і дратувати Всевишнього в пустелі.

18. Спокушали Бога в серці своєму, вимагаючи харчів за похіттю душі своєї;

19. І говорили супроти Бога, і сказали: Чи може Бог приготувати трапезу в пустелі?

20. Ось, Він ударив по скелі і потекли води, і побігли струмки. Чи може Він дати також і хліба, чи може приготувати м’ясо народові Своєму?

21. Господь почув і спалахнув гнівом, і вогонь вихопився на Якова, і гнів упав на Ізраїля.

22. За те, що не вірили в Бога і не сподівалися на порятунок Його.

23. Він наказав хмарам згори і відчинив двері неба,

24. І обдощив на них манну для їжі, і хліб небесний дав їм.

25. Їжу ангельську їла людина; послав Він їм м’ясо до ситости.

26. Він розбудив на небі східний вітер і навіть південний силою Своєю.

27. І, мов порохом, обдощив їх м’ясом, і, мов піском морським, птахами крилатими;

28. Накидав їх серед стану їхнього, біля осель їхніх.

29. І вони їли і вельми наситилися, і бажане ними дав їм.

30. Але ще не зникла вередливість їхня, ще їжа була в устах їхніх,

31. Гнів Божий прийшов на них, понищив дебелих їхніх і вибраних чоловіків Ізраїлевих вигубив.

32. Але й по тому вони продовжували грішити і не вірили дивам Його.

33. І вчинив дні їхні марними, і літа їхні збентеженими.

34. Коли Він бив їх, вони шукали Його, і наверталися, і від досвітку щоранку зверталися до Нього.

35. І пригадували, що Бог – їхня скеля, і Бог Всевишній – Визволитель їхній.

36. І лестили Йому устами своїми, і язиком своїм казали неправду перед Ним;

37. А серце їхнє було нечистим перед Ним; і вони не були вірними заповітові Його.

38. Але Він – виповнений милосердям, співчуттям, прощав гріха, і не винищував їх; багато разів одвертав гнів Свій, і не виповнювався всією люттю Своєю.

39. Він пам’ятав, що вони тілесні, вітер, котрий відходить і не повертається.

40. Скільки разів вони дратували Його в пустелі і гнівили Його в країні пустельній.

41. Вони наверталися і знову спокушали Бога, і ображали Святого Ізраїлевого.

42. Не пам’ятали руки Його, дня, коли Він визволив їх від ворогів,

43. Коли витворив у Єгипті ознаки Свої і дива Свої на полі Цоанському.

44. І перетворив ріки їхні і потоки їхні на кров, щоб вони не змогли пити.

45. Послав на них комах, щоб жалили їх, і жаб, аби пожирали їх.

46. Земну рослинність їхню віддав гусені, а працю їхню – сарані.

47. Виноград їхній градом побив, а приморозком – їхні смоковниці.

48. Скотину їхню віддав градові, і череди їхні – блискавицям.

49. Послав на них полум’я гніву Свого, і обурення, і лють, і лихо, і нашестя злих ангелів поміж них.

50. Він вирівняв стежку гнівові Своєму, не оберігав душі їхні від смерти, і скотину їхню уразив моровицею.

51. Уразив кожного первістка в Єгипті, зародки сил у шатрах Хамових.

52. І повів Свій народ, мов овечок, і вів їх, як череду, пустелею.

53. І провадив їх у безпеці, і вони не відали страху, а ворогів їхніх накрило море.

54. І припровадив їх до краю святині Своєї, на гору оцю, котру витворила правиця Його.

55. Прогнав від лиця їхнього народи, і землю їхню поділив у спадок їм, і коліна Ізраїлеві оселив у шатрах їхніх.

56. Але вони ще спокушували і завдавали прикрости Богові Всевишньому, і свідоцтв Його не пильнували.

57. Відступалися і зраджували, як батьки їхні; завертали назад, мов неслухняний лук.

58. Гнівили Його підвищеннями своїми, та ідолами своїми викликали ревність Його.

59. Почув це Бог, Він спалахнув гнівом, і вельми обурився на Ізраїля;

60. Покинув житло у Шіло, скинію, у котрій жив Він поміж людьми.

61. І віддав у полон силу Свою і славу Свою в руки ворога.

62. І зрокував під меч народ Свій, і розгнівався на спадок Свій.

63. Юнаків його пожирав огонь, і юнок його не віддавали заміж.

64. Священники його падали від меча, і вдови його не плакали.

65. Але, наче зі сну, постав Господь, мовби велетень, що був переможений вином.

66. І ворогів Його відкинув за Себе, на вічний сором відкинув їх.

67. І відмовився од шатра Йосипового, і коліна Ефраїмового не вибрав,

68. А вибрав коліно Юдине, гору Сіон, котру полюбив.

69. І влаштував, наче небо, святиню Свою, і, як землю, утвердив його наповік.

70. І вибрав Давида, служника Свого, і взяв його від кошар овечих,

71. І від доярів привів пасти народ Свій, Якова, і спадок Свій, Ізраїля.

72. І він пас їх у чистоті серця свого, і руками мудрими водив їх.

Молитва про захист від обмови лиходіїв.
Псалом Асафів.

1. Боже! Погани прийшли до спадщини Твоєї; осквернили святий храм Твій, Єрусалим обернули на руїни.

2. Трупи служників Твоїх віддали на поживу птахам небесним, і тіла святих Твоїх – звіроті земній.

3. Пролили кров їхню, як воду, довкола Єрусалиму, і нікому було поховати їх.

4. Ми стали посміховиськом у наших сусідів, ганьбою і соромом в оточенні нашому.

5. Доки, Господе, будеш гніватися без угаву, і палатиме ревність Твоя, мовби вогонь?

6. Вилий гнів Твій на народи, котрі не спізнали Тебе, і на царства, котрі ймення Твого не прикликають.

7. Бо вони пожерли Якова і оселю його спустошили.

8. Не пригадуй нам гріхів наших пращурів; нехай якомога швидше знайдуть нас щедроти Твої; бо ми вельми виснажилися.

9. Допоможи нам, Боже, Спасителю наш, заради слави йменню Твоєму; визволи нас і прости нам гріхи наші заради ймення Твого;

10. Нащо поганам казати: Де Бог їхній? Нехай же вчиниться відомим поміж поганами перед очима нашими помста за пролиту кров служників Твоїх.

11. Нехай постане перед лицем Твоїм стогін в’язня; могутністю рамена Твого збережи рокованих на смерть.

12. Семикратно поверни сусідам нашим в нутро їхнє ганьбу, котрою вони Тебе, Господе, ганьбили.

13. А ми, народ Твій і Твого пасовища вівці, вічно будемо прославляти Тебе, і з роду в рід звіщати похвалу Тобі.

1. Диригентові хору. На музичному інструменті. Свідоцтво. Псалом Асафів.

2. Пастире Ізраїлів! Зважай, Ти, що водиш, мов овечок, Йосипа, Той, що мешкаєш серед херувимів, яви Себе.

3. Перед Ефраїмом і Беньяміном, і Манасією постань силою Твоєю, і прийди врятувати нас.

4. Боже! Відроди нас; засяй лицем Твоїм, і врятуємося!

5. Господе, Боже сил! Доки гніватимешся на молитви народу Твого?

6. Ти наситив їх хлібом слізним і напоїв їх слізьми уповні.

7. Учинив нас глумом сусідам нашим, і вороги наші збиткуються над нами.

8. Боже сил! Відроди нас; засяй лицем Твоїм, і врятуємося!

9. Із Єгипту переніс Ти виноградну лозу, прогнав народи і посадив її.

10. Приготував для неї місце і зміцнив коріння її; і вона виповнила землю.

11. Гори дістали затінок від неї, і гілки її, мов кедри високі.

12. Вона опустила гілки свої до моря і паростки свої до річки.

13. Нащо ж Ти зруйнував паркани її аж так, що обривають її всі, котрі проходять шляхом?

14. Лісовий вепр підриває її, і польовий звір об’їдає її.

15. Боже сил! Обернись, поглянь з неба, і подивися, і відвідай цей виноградник.

16. Зміцни для Себе виноградника, що насадила правиця Твоя, і паростки, котрі Ти витворив, зміцни для Себе.

17. Він спалений вогнем, обтятий; вони від невдоволення лиця Твого загинуть.

18. Нехай буде рука Твоя над мужем правиці Твоєї, над сином людським, котрого Ти зміцнив Собі.

19. І ми не відступимо од Тебе; оживи нас, і ми будемо кликати ймення Твоє.

20. Господе, Боже сил! Відроди нас; нехай засяє лице Твоє, і врятуємося!

1. Диригентові хору. На ґатійськім інструменті. Псалом Асафів.

2. Радісно співайте Богові, скелі нашій; вигукуйте Богові Яковому!

3. Візьміть псалом, дайте тімпана, солодко-мелодійні гусла з псалтирем.

4. Сурміть у новомісяччя сурмою, у відповідний час, в день свята нашого;

5. Бо це закон для Ізраїля, настанови від Бога Якового.

6. Він ухвалив це для Йосипа на ознаку свідчення, коли він вийшов із краю єгипетського, де почув звуки мови, котрої не знав.

7. Я звільнив рамена його від тягарів, і руки його – від кошиків.

8. За бідування ти прикликав Мене, і Я визволив тебе; із осердя грому Я відповів тобі; при водах Меріви випробував тебе.

9. Послухай, народе Мій, і Я буду свідчити тобі, Ізраїлю! О, якби ти послухав Мене!

10. Нехай не буде в тебе іншого бога, і не поклоняйтеся жодному богові чужинському.

11. Я – Господь, Бог твій, що вивів тебе з краю єгипетського; широко розтули уста свої, і Я виповню їх.

12. Але народ Мій не зважав на голос Мій, і Ізраїль не підкорявся Мені.

13. А тому Я залишив їх на похіть серця їхнього, нехай ходять за своїми замірами.

14. О, якби народ Мій був слухняним для Мене, і Ізраїль ходив шляхами Моїми!

15. Я швидко упокорив би ворогів їхніх і підніс би руку Мою на гнобителів їхніх.

16. Ті, що ненавидять Господа, підкорилися б їм, і покарання їхнє тривало б завжди.

17. Я насичував би їх добірною пшеницею та харчував би медом зі скелі.

1. Псалом Асафів. Бог постав на зібранні могутніх; серед богів звершує суд.

2. Доки ви будете судити несправедливо і прихильно ставитися до лиходіїв?

3. Справедливо судіть бідного і сироту; пригнобленому і вбогому виявляйте справедливість.

4. Визволяйте бідного і вбогого; виривайте його з руки лиходіїв.

5. Не знають, не розуміють, в пітьмі ходять; всі підвалини землі здригаються.

6. Я сказав: Ви – боги, і сини Всевишнього – всі ви.

7. Але ви помрете, як люди, і згинете, як будь-який князь.

8. Постань, Боже, суди землю; бо Ти успадковуєш усі народи.

Молитва про Божу помсту
ворогам вибраного народу.

2. Боже! Не змовчи, не будь мовчазним і не лишайся у спокої, Боже!

3. Тому що вороги Твої загомоніли, і ненависники Твої піднесли голову.

4. Супроти народу Твого підступно змовлялися, і радяться супроти тих, кого Ти бережеш.

5. Сказали: ходімо, і винищимо їх, з-поміж народів, щоб не пригадували ніколи ймення Ізраїля.

6. Змовилися в одну душу, ухвалили супроти Тебе спілку.

7. Поселення Едома та ізмаїлтян, Моав та аґаряни,

8. Ґевал і Аммон, Амалик, филистимляни з мешканцями Тиру;

9. Ашшур приєднався до них; вони стали раменом для синів Лотових.

10. Учини їм те саме, що й Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,

11. Котрі винищені в Ен-Дорі, стали погноєм землі.

12. Учини з ними, з князями їхніми, як із Оревом і Зеевом, і зі всіма вождями їхніми, як із Зевахом і Цалмунною.

13. Котрі казали: Візьмімо собі у володіння поселення Божі.

14. Боже мій! Нехай же будуть вони, мов порох у вихорі, мов солома на вітрі.

15. Як вогонь спопеляє ліс, і як полум’я обпалює гори,

16. Отак прожени їх бурею Твоєю і вихорем Твоїм приведи їх до збентеження.

17. Виповни обличчя їхні соромом, щоб вони ймення Твоє шукали, Господе!

18. Нехай засоромляться і збентежаться навіки-вічні, хай застидаються і загинуть.

19. І нехай спізнають, що Ти, Котрого ймення Єгова, Ти єдиний Всевишній понад усією землею.

Блаженство праведних і тих,
що сподіваються на Господа.

1. Диригентові хору. На ґатійськім інструменті. Псалом синів Корахових.

3. Знемагає душа моя за подвір’ями Господніми; серце моє і плоть моя радіють Богом живим.

4. І пташка знаходить собі житло, і ластівка гніздо собі, де виводить пташенят своїх, біля вівтарів Твоїх, Господе сил, царю мій і Боже мій!

5. Блаженні ті, що мешкають у домі Твоєму; вони безперестану хвалитимуть Тебе.

6. Блаженна людина, котрої сила в Тобі і в котрої стежки серця прямують до Тебе.

7. Хто проходить долиною Плачу, знаходять в ній джерела, і дощ ущедрює її благословенням.

8. Переходять від сили в силу, кожен з них з’являється перед Богом на Сіоні.

9. Господе, Боже сил! Почуй молитву мою, зважай, Боже Якова!

10. Боже, оборонцю наш! Придивися і зверни увагу на обличчя помазанця Свого.

11. Бо один день на подвір’ях Твоїх кращий від тисячі (деінде). Жадаю краще бути слугою при дверях дому Божого, аніж замешкати у шатрах нечестя.

12. Бо Господь Бог є сонце і щит, Господь дає благодать і славу; тих, що ходять без провини, Він не позбавляє добра.

13. Господе сил! Блаженна людина, яка сподівається на Тебе!

1. Диригентові хору. Корахових синів. Псалом.

2. Господе! Ти виявив милосердя до землі Твоєї, повернув полон Якова;

3. Простив беззаконня народу Твого, покрив усі гріхи його,

4. Відкинув лють Твою всю, одвернув несамовитість гніву Твого.

5. Понови нас, Боже рятунку нашого, і погамуй обурення Твоє на нас.

6. Невже будеш вічно гніватися на нас, і сягатимеш гнівом Своїм на всі покоління?

7. Невже знову не оживиш нас, щоб народ Твій радів Тобою?

8. Покажи нам, Господе, милість Твою, і порятунок Твій даруй нам.

9. Послухаю, що скаже Господь Бог. Він скаже про мир народові Своєму і святим Своїм; але хай не впадуть вони знову в безглуздя.

10. Так, близько спасіння Його до тих, хто боїться Його, щоб слава Його була на землі нашій!

11. Милість та істина зустрінуться, правда і мир поцілуються.

12. Істина виникне із землі, і правда прилине з небес.

13. І Господь нащедрить добром, і земля наша ущасливить урожаєм.

14. І правда рушить перед Ним і поставить нас на шляху Його ступні.

Молитва про допомогу у скорботний день.
Молитва Давидова.

1. Прихили, Господе, вухо Твоє, і почуй мене; бо я бідний і вбогий.

2. Збережи душу мою, бо я богобоязкий; урятуй, Боже мій, служника Твого, що сподівається на Тебе.

3. Помилуй мене, Господе, бо до Тебе озиваюся щодня.

4. Розвесели душу служника Твого, бо до Тебе, Господе, підношу душу мою.

5. Бо Ти, Господе, щедрий, і готовий прощати, і вельми милостивий до всіх, хто прикликає Тебе.

6. Почуй, Господе, молитву мою, і зважай на голос благання мого.

7. У день скорботи моєї озиваюся до Тебе, тому що Ти почуєш мене.

8. Немає, Господе, поміж богами, як Ти, Господе, і немає діянь, як Твої.

9. Усі народи, Тобою утворені, прийдуть і доземно вклоняться перед Тобою, Господе, і прославлять ймення Твоє.

10. Бо Ти великий, і витворюєш дива, – Ти, Боже, єдиний Ти.

11. Навчи мене, Господе, на шляхові Твоєму, і я буду ходити в істині Твоїй, зміцни серце моє в страхові ймення Твого.

12. Буду вихваляти Тебе, Господе, Боже мій, всім серцем моїм і славитиму ймення Твоє вічно.

13. Бо велика милість Твоя до мене; Ти визволив душу мою від шеолу найглибшого.

14. Боже! Пихаті повстали на мене, і збіговисько бунтівників шукає душі моєї; не уявляють вони Тебе перед собою.

15. Але Ти, Господе Боже, виповнений співчуттям і милосердям, довготерплячий і багатий на милість та істину.

16. Подивися на мене і помилуй мене; даруй потугу Твою служникові Твоєму, і врятуй сина служниці Твоєї.

17. Покажи мені ознаку на щастя, нехай побачать ненависники мої і засоромляться, тому що Ти, Господе, допоміг мені і втішив мене.

2. Підвалини його (Єрусалиму) на горах святих. Господь любить брами Сіону понад усі поселення Якова.

4. Нагадаю тим, що знають мене, про Раґав і Вавилон; ось филистимляни і Тир з Ефіопією кажуть: Такий-от народився там.

5. А про Сіон говоритимуть: Такий-от і такий-от муж народився в ньому, і Сам Всевишній зміцнив його.

6. Господь у переписі народу занотує: Такий-от народився там.

7. І співаки і музики – всі джерела мої в тобі.

1. Пісня. Псалом. Синів Корахових. Диригентові хору для співу Махалат Леаннот на вірші Гемана езрахеянина.

2. Господе, Боже порятунку мого! Удень волаю і вночі перед Тобою.

3. Хай прийде перед лице Твоє молитва моя; прихили вухо Твоє до благання мого.

4. Бо душа моя наситилася лихом, і життя моє наблизилося до гробу.

5. Я став таким, як ті, що в могилу сходять; я став, як чоловік безсилий,

6. Поміж мертвими покинутий, мов убиті, що лежать у гробі, про котрих Ти вже не згадуєш, і котрі від руки Твоєї відкинуті.

7. Ти поклав мене до могили глибокої, у морок, у безодню.

8. Обважніла на мені лютість Твоя, і всіма хвилями Твоїми Ти уразив мене.

9. Ти забрав од мене знайомих моїх, учинив мене бридким для них; я ув’язнений і не можу вийти.

10. Око моє знесиліло від печалі; увесь день я кликав Тебе, Господе; простягав до Тебе руки мої.

11. Хіба над мертвим Ти вчиниш чудо? Хіба мертвий підведеться і буде прославляти Тебе?

12. Чи в гробі буде сповіщена милість Твоя, та вірність Твоя – на місці тліну?

13. Хіба у мороці спізнають дива Твої, і в краю забуття – правду Твою?

14. Але я до Тебе, Господе, озиваюся, і рано-вранці молитва моя поспішає до Тебе.

15. Для чого, Господе, залишаєш душу мою, утаємничуєш обличчя Твоє від мене?

16. Я нещасний і знебуваюся з юности, несу жахи Твої і знесилююся.

17. Наді мною пролинула лютість Твоя; і страхіття Твої потрясли мене.

18. Щодня оточують мене, як вода; беруть мене в облогу разом.

19. Ти забрав од мене друга і приятеля; знайомих моїх не видно.

2. Милості Твої, Господе, оспівуватиму вічно, з роду до роду звіщатиму істину Твою устами моїми.

3. Бо я сказав: Навіки справджена милість, на небесах Ти утвердив вірність Твою, коли мовив:

4. Я склав заповіта з вибраним Моїм, присягався Давидові, служникові Моєму.

5. Навіки настановлю насіння твоє, нащадкам твоїм засную престол твій.

6. І небеса славитимуть чудові діяння Твої, Господе, та вірність Твою у зібранні святих.

7. Бо хто на небесах зрівняється з Господом? Хто поміж синами могутніх може бути схожий на Господа?

8. Вельми бояться Бога у великій громаді святих, грізний Він для всіх, хто оточує Його.

9. О, Господе, Боже сил! Хто сильніший, від Тебе, Господе? Або від Твоєї вірности, яка довкола Тебе.

10. Ти володарюєш над несамовиттям моря, коли підіймаються хвилі його, Ти упокорюєш їх.

11. Ти потрощив Раґава, як ураженого; міцним раменом Твоїм розпорошив ворогів Твоїх.

12. Твої небеса і Твоя земля; світ, і те, що виповнює його, – Ти заснував.

13. Північ і південь Ти утворив; Фавор і Гермон Твоїм йменням радіють.

14. Міцне рамено Твоє, міцна рука Твоя, висока правиця Твоя!

15. Правосуддя і справедливість – спадок престолу Твого; милість та істина передують обличчю Твоєму.

16. Щасливий народ, що відає заклик сурми! Вони ходять у світлі обличчя Твого, Господе;

17. Йменням Твоїм вони радіють цілий день і у праведності Твоїй будуть піднесені.

18. Бо Ти прикраса сили їхньої і приязню Твоєю підноситься ріг наш.

19. Бо Господь – щит наш, і від Святого Ізраїлевого – цар наш.

20. Одного разу говорив Ти у видінні святому Твоєму і сказав: Я допоміг мужньому, підніс вибраного з народу.

21. Я надбав Давида, служника Мого, святим єлеєм Моїм помазав його.

22. Рука Моя буде з ним, і рамено Моє зміцнить його.

23. Ворог не здолає його, і син беззаконня не завдасть йому утисків.

24. Переможу перед ним ворогів його і уражу ненависників його.

25. І Моя вірність, і милість Моя з ним, і Моїм йменням піднесеться ріг його.

26. І покладу на море руку його, і на ріки правицю його.

27. Він буде називати Мене: Ти Батько мій, Бог мій і скеля рятунку мого.

28. Я вчиню його первістком, найвищим з-поміж царів землі.

29. Навіки збережу йому милість Мою, і заповіт Мій з ним буде вірний.

30. І продовжу навіки його насіння, і престол його – як дні неба.

31. Якщо сини його залишать закона Мого і не будуть ходити за Моїми заповідями;

32. Якщо знехтують настановами Моїми і наказів Моїх не збережуть,

33. Навідаю жезлом беззаконня їхнє, і ударами – неправду їхню.

34. А милости Моєї не відберу від нього та вірности Моєї не відкину.

35. Не відступлюся од заповіту Мого і не відмовлюся од того, що вийшло з уст Моїх.

36. Одного разу Я присягнувся святістю Моєю, – чи скажу неправду Давидові?

37. Насіння його житиме вічно, і престол його, мов сонце, переді Мною.

38. Вічно буде твердий, як місяць, і вірний свідок на небесах.

39. Але нині Ти відкинув з презирством, розгнівався на помазанця Твого.

40. Знехтував заповітом із служником Твоїм, кинув на землю корону його.

41. Зруйнував усі загороди його, учинив руїнами фортеці його.

42. Розграбовують його всі перехожі шляхом; він став посміховиськом у сусідів своїх.

43. Ти підніс правицю супротивників його, завдав радощів усім ворогам його.

44. Ти обернув назад лезо меча його і не зміцнив його на війні.

45. Відібрав у нього славу і престол його зруйнував до землі.

46. Скоротив дні юности його і покрив його соромом.

47. Доки, Господе, будеш утаємничуватися безперестану, і палатиме лють Твоя, мов вогонь?

48. Пригадай мій коротенький вік: Для якої марноти витворив Ти всіх синів людських?

49. Хто з людей жив і не бачив смерти, визволив душу свою від руки гробу?

50. Де ж передніші милості Твої, Господе? Ти присягався Давидові істиною Твоєю.

51. Пригадай, Господе, поганьблення служників Твоїх, котре я ношу в надрах моїх від усіх потужних народів,

52. Як обмовляють вороги Твої, Господе, як безчестять сліди помазанця Твого.

53. Благословенний Господь навіки! Амінь, амінь.

Молитва до віковічного Бога про приязнь до людини.

2. Господе! Ти нам притулок від роду й до роду.

3. Передніше, аніж народилися гори, і Ти витворив землю і світ, і від віку й до віку Ти – Бог.

4. Ти повертаєш людину у тлін і говориш: Поверніться, сини людські!

5. Бо перед очима Твоїми тисяча літ, як день учорашній, коли він проминув і, немов сторожа нічна.

6. Ти, наче повінь, несеш їх, мов сон, – як трава, котра уранці виростає, вранці квітне і зеленіє, а на вечір в’яне і сохне.

7. Бо ми щезаємо від гніву Твого і від люті Твоєї ми збентежені.

8. Ти поклав беззаконня наші перед Тобою і потаємні гріхи наші перед світлом обличчя Твого.

9. Усі дні наші знебулися у гніві Твоєму; літа наші минають, як зітхання.

10. Днів наших сімдесят літ, а при більшій міцності вісімдесят літ, і найкраща пора їхня – праця і печаль, бо минають швидко, і ми летимо.

11. Хто знає силу гніву Твого? І лють Твою за мірою страху Твого?

12. Навчи нас так рахувати дні наші, щоб нам надбати серцем мудрість.

13. Обернися, Господе! Доки? Змилосердься над служниками Твоїми.

14. Насить нас уранці милістю Твоєю, і ми будемо радіти і веселитися упродовж усіх днів наших.

15. Розвесели нас за дні, в котрі ти уразив нас, за роки, в котрі ми бачили недобре.

16. Нехай звершиться на служниках Твоїх діяння Твоє і на синах їхніх слава Твоя.

17. І нехай буде прихильність Господа, Бога нашого, до нас, і в справі рук наших допоможи нам, у справі рук наших сприяй.

Обіцянка допомоги Божої усім, хто полюбив Його.

1. Той, що в оселі в утаємниченому місці Всевишнього живе, – під покровом Усемогутнього перебуває.

2. Скажу Господові: Він притулок мій і оборона моя, Бог мій, на Котрого я сподіваюся.

3. Він визволить тебе від тенет мисливця, від моровиці згубної.

4. Крильми Своїми покриє тебе, і під крилами Його будеш у безпеці; щит і огорожа – істина Його.

5. Не злякаєшся жахів уночі, стріли, що летітиме вдень.

6. Моровиці, що блукає у мороці, і зарази, що винищує в полудень.

7. Упадуть біля тебе тисяча і десять тисяч праворуч тебе, але до тебе не наблизиться.

8. Тільки дивитися будеш очима своїми і бачитимеш помсту лиходіям.

9. Бо ти сказав: Господь – надія моя; Всевишнього вибрав ти притулком своїм.

10. Не спіткає тебе лихо, і моровиця не наблизиться до житла твого.

11. Бо Ангелам Своїм заповідає про тебе – охороняти тебе на всіх шляхах твоїх.

12. На руках понесуть тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою твоєю.

13. На гада і змія наступиш; топтатимеш лева і дракона.

14. За те, що він полюбив Мене, визволю його; високо піднесу його, тому що він спізнав ймення Моє.

15. Покличе Мене, – почую його і з ним Я буду в скорботі; визволю його, і прославлю його.

16. Тривалістю життя насичу його, і покажу йому порятунок Мій.

Похвала Богові за Його чудове і милостиве урядування світом.

2. Велика втіха – прославляти Господа і співати йменню Твоєму, Всевишній,

3. Звіщати вранці милість Твою та вірність Твою нічної пори,

4. На інструменті десятиструннім і на псалтирі, з піснею на гуслах.

5. Бо Ти розвеселив мене, Господе, діянням Твоїм, і я захоплююся діяннями рук Твоїх.

6. Які значні діяння Твої, Господе! Дивовижно глибокі помисли Твої.

7. Людина нерозважлива не відає, і невіглас не розуміє того.

8. У той час, коли лиходії виникають, мов трава, і ті, що чинять беззаконня, квітують, щоб зникнути навіки,

10. Бо ось, вороги Твої, Господе – ось, вороги Твої гинуть, і будуть розпорошені всі, що чинять беззаконня;

11. А мого рога Ти підносиш, наче рога єдинорога, і я буду помазаний найчистішим єлеєм.

12. І око моє дивиться на занепад ворогів моїх, і вуха мої чують про тих, що повстають супроти мене.

13. Праведник цвіте, мов пальма, звищується, наче кедр на Ливані.

14. Посаджені в домі Господньому, вони розквітають на подвір’ях Бога нашого.

15. Вони і в похилих літах плодючі, соковиті і свіжі,

16. Щоби звіщати, що праведний Господь, скеля моя, і немає неправди в Ньому.

1. Господь царює; Він одягнений величчю, одягнений Господь могутністю, Він підперезав Себе: тому світ стоїть твердо, не захитається.

2. Престол Твій поставлений міцно од віку; Ти – од вічности.

3. Здіймають потоки, Господе, підносять потоки голоса свого, підносять потоки легіт свій.

4. Але значніший леготу води, високих морських хвиль, – наймогутніший Господь на висоті.

5. Одкровення Твої беззаперечні. Святість вчинилася домові Твоєму, Господе, навіки.

Молитва про визволення пригнобленого народу.

1. Боже помсти, Господе, Боже помсти, з’яви Себе!

2. Постань, Суддя землі, відплати помстою гордим.

3. Доки, Господе, лиходії, доки лиходії будуть утішатися?

4. Як довго вони вивергатимуть зухвалі речі і вихвалятимуться всі, що чинять беззаконня?

5. Винищують народ Твій, Господе, пригноблюють спадок Твій.

6. Вдову і захожого убивають, і сиріт умертвляють.

7. І говорять: Не побачить Господь, і не зважить на це Бог Якова.

8. Отямтеся, нерозважливі люди! Коли ви наберетеся розуму, невігласи!

9. Хіба не почує Той, що посадив вухо? Той, що витворив око, – хіба не побачить?

10. Той, що наставляє на розум народи, – невже не виправить, – Той, Хто навчає людину знання – невже не знає?

11. Господь відає думки людські, що вони марнота.

12. Блаженна людина, котру Ти, Господе, наставляєш на добрий розум, і навчаєш її закону Твого.

13. Щоб надбати їй спокій у лихоліття, аж доки лиходієві викопається яма.

14. Бо не відкине Господь народу Свого і не залишить спадку Свого.

15. Бо суд навернеться до правди, і за ним прийдуть усі справедливі серцем.

16. Хто повстане за мене на злодіїв? Хто постане за мене супроти тих, що чинять беззаконня?

17. Якби не Господь був мені помічником, невдовзі оселилася б моя душа у країні мовчання.

18. Коли я говорив: Ковзається нога моя, – милість Твоя, Господе, підтримувала мене.

19. Коли тривожать мене думки мої, то розрада Твоя утішає душу мою.

20. Чи стане побіля Тебе престол убивників, що задумують насильство усупереч законові?

21. Натовпом вони сунуть на душу праведника і засуджують кров безневинну.

22. Але Господь – оборона моя, і Бог мій – фортеця притулку мого.

23. І наверне на них беззаконня їхнє, і злочинами їхніми винищить їх, винищить їх Господь, Бог наш.

Похвальна пісня Богові, Творцеві і Рятівникові.

1. Прийдіть, заспіваємо Господові, вигукнемо Скелі порятунку нашого!

2. Станемо перед лицем Його із похвалою, у піснях будемо славити Його.

3. Бо Господь є Бог великий, Цар великий понад усіма богами.

4. У Його руці глибини землі, і верховини гір – також Його.

5. Його – море, і Він витворив його, і суходіл утворили руки Його.

6. Прийдіть, поклонимося і припадемо, і схилимо коліна перед лицем Господа, Творця нашого.

7. Бо Він Бог наш, і ми – народ пастви Його і вівці руки Його. О, якби ви дослухалися сьогодні голосу Його.

8. Не ожорсточуйте серця вашого, як у Меріві, як за дня спокуси в пустелі,

9. Де спокушали Мене батьки ваші, випробовували Мене і бачили діяння Мої.

10. Сорок літ Мене дратував рід оцей, і Я сказав: Це народ, що заблукав серцем; вони не спізнали шляхів Моїх;

11. І тому Я присягнувся у гніві Моєму, що вони не увійдуть до Мого спочину.

1. Заспівайте Господові пісню нову; співайте Господові, уся земле!

2. Співайте Господові, благословляйте ймення Його, розносьте добру вість щоденно про порятунок від Нього!

3. Звіщайте в народах славу Його, у всіх племенах дива Його!

4. Бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад усіма богами.

5. Бо всі боги народів – ідоли, а Господь небеса витворив.

6. Слава і велич перед лицем Його, сила і краса у святині Його.

7. Складіть подяку Господові, племена народів, піднесіть Господню честь і славу.

8. Піднесіть Господню славу і ймення Його, несіть дари і приходьте на подвір’я Його.

9. Поклоніться Господові у пишних шатах святині. Тремти перед лицем Його, вся земле!

10. Скажіть народам: Господь царює! Тому несхитний світ, не захитається. Він буде судити народи справедливо.

11. Нехай веселяться небеса, і нехай радіє земля; нехай нуртує море і що виповнює його.

12. Нехай радіє поле і все, що на ньому, і нехай радіють усі дерева гайові

13. Перед лицем Господа; бо йде, бо йде судити землю по правді, Він буде судити всю землю і народи за істиною Своєю.

1. Господь царює: нехай радіє земля; нехай веселяться численні острови.

2. Хмарина і морок довкола Нього; правда і суд – підвалина престолу Його.

3. Перед Ним іде вогонь і довкола спопеляє ворогів Його.

4. Блискавиці Його освітлюють світ; земля бачить і тремтить.

5. Гори, як віск, тануть від присутности Господа, від присутности Господа вся земля.

6. Небеса звіщають правду Його, і всі народи бачать славу Його.

7. Хай осоромляться всі, хто служить бовванам різьбленим, хто хвалиться ідолами. Поклоніться Йому, всі боги!

8. Чує Сіон і радіє, і веселяться доньки Юдині заради судів Твоїх, Господе.

9. Бо Ти, Господе, найвищий понад усією землею, піднесений понад усіма богами.

10. Хто Господа любить, – ненавидьте зло. Він береже душі святих Своїх; з руки лиходіїв визволяє їх.

11. Світло промениться на праведника, і на справедливого серцем – радість.

12. Радійте, праведні у Господі, і прославляйте пам’ять святости Його.

Пісня Богові, праведному Судді всього світу.

1. Співайте Господові нову пісню; бо Він витворив чудеса. Його правиця і святе рамено Його здобули Йому перемогу.

2. З’явив Господь рятунок Свій, відкрив перед очима народів правду Свою.

3. Пригадав Він милість Свою і вірність Свою до Ізраїлевого дому. Усі кінці землі побачили рятунок Бога нашого.

4. Вигукуйте Господові, вся земле, радійте, веселіться і співайте.

5. Співайте Господові з гуслами, з голосом псалмоспіву.

6. При звукові сурм і рогу, святкуйте перед Царем Господом.

7. Нехай нуртує море і що виповнює його, всесвіт і все, що живе в ньому;

8. Нехай ріки плещуть у долоні; нехай радіють разом гори

9. Перед Господом, бо Він іде судити землю. Він буде судити світ праведно і народи – справедливо.

1. Господь царює; нехай же тремтять народи! Він сидить на херувимах; нехай здригається земля!

2. Господь на Сіоні великий, і високий над усіма народами.

3. Нехай прославляють велике і грізне ймення Твоє; святе воно!

4. І могутність царя любить суд. Ти утвердив справедливість; суд і правду Ти звершив у Якові.

5. Звеличуйте Господа, Бога нашого, і поклоняйтеся підніжжю Його: святий Він!

6. Мойсей та Аарон поміж священниками, і Самуїл між тими, що закликають ймення Його, зверталися до Господа, і Він відповідав їм.

7. У стовпі хмаровому говорив Він до них; вони берегли Його заповіта і настанови, котрі Він дав їм.

8. Господе, Боже наш! Ти зважав на них; Ти був для них Богом вибачним, але чинив помсту за діяння їхні.

9. Звеличуйте Господа, Бога нашого, і вклоняйтеся на святій горі Його, бо святий Господь, Бог наш.

2. Служіть Господові з радістю; увійдіть в Його присутність зі співами.

3. Спізнайте, що Господь є Бог, що Він витворив нас, а не ми самі себе, і ми Його народ, і вівці пасовища Його.

4. Увійдіть в Його брами з удячністю, на подвір’я Його з похвалою. Прославляйте Його, благословляйте ймення Його.

5. Тому, що Бог добрий: милість Його наповік, а істина Його від роду й до роду.

Лиходії будуть винищені в місті Господньому. Псалом Давидів.

1. Милість і суд буду співати Тобі, Господе, буду співати.

2. Буду йти до мудрости шляхом досконалим; коли ж Ти прийдеш до мене? Буду ходити з досконалим серцем осередь дому мого.

3. Не покладу перед очима моїми речі нечестивої; справу тих, що відвернулися, я ненавиджу; не приліпиться вона до мене.

4. Серце нечестиве буде далеко від мене; лихої людини я не буду знати.

5. Того, що вчиняє наклепи таємно на ближнього свого, прожену; гордого очима і пихатого серцем не прийму.

6. Очі мої на вірних землі, щоб вони були біля мене і хто ходить шляхом досконалим, той буде служити мені.

7. У домі моєму не житиме підступний, той, що виповідає неправду, не залишиться перед очима моїми.

8. Щоранку буду винищувати всіх лиходіїв краю, щоб викоренити з міста Господнього всіх, що чинять беззаконня.

1. Молитва змученого, коли він сумує і виливає перед Господом журу свою.

2. Господе! Почуй молитву мою, і благання моє нехай прилине до Тебе.

3. Не утаємничуй лиця Твого від мене; у день скорботи моєї прихили до мене вухо Твоє; у день, коли звернуся до Тебе, поспіши відповісти мені.

4. Бо щезли, як дим, дні мої, і кістки мої обпалені, як головешка.

5. Серце моє зазнало урази, і висохло, наче трава, аж так, що я забуваю споживати хліб мій.

6. Від голосу стогону мого кістки мої прилипли до шкіри моєї.

7. Я став скидатися на пелікана в пустелі; я став, наче сова у руїнах.

8. Не сплю і сиджу, мовби самітня птаха на даху.

9. Щодня обмовляють мене вороги мої, і гнівливі на мене проклинають мене.

10. Я їм попіл, як хліб, і питво моє розчиняю слізьми,

11. Від гніву Твого і обурення Твого; бо Ти підніс мене і скинув мене.

12. Дні мої – як тінь, що відхиляється; і я висох, мов трава.

13. Але Ти, Господе, вічно живеш, і пам’ять про Тебе – з роду й до роду.

14. Ти постанеш, змилосердишся над Сіоном; бо час уже помилувати його; бо прийшла означена година;

15. Бо служники Твої полюбили навіть каміння його, і тлін його шанують.

16. І злякаються народи ймення Господнього, і всі царі земні – слави Твоєї.

17. Бо розбудує Господь Сіон і з’явиться у славі Своїй.

18. Зважить на молитву безпомічних і не відкине благань їхніх.

19. Запишеться про це для роду наступного, і покоління прийдешнє хвалитиме Господа;

20. Бо Він дивиться з висоти Своєї святині; із небес поглядає Господь на землю.

21. Аби почути стогін в’язнів, щоб визволити рокованих на смерть.

22. Щоб звіщали на Сіоні ймення Господнє, і хвалу Його – в Єрусалимі,

23. Коли зберуться разом народи і царства для служіння Господові.

24. Виснажив Він на шляху сили мої, скоротив дні мої.

25. Я сказав: Боже мій! Не забери мене на половині днів моїх. Твої літа – від роду й до роду.

26. На початку Ти заснував землю, і небеса – діяння рук Твоїх.

27. Вони загинуть, а Ти житимеш; і всі вони, мов одежа, постаріють, і, наче одяг, Ти переміниш їх, – і зміняться.

28. Але Ти – Той Самий, і літа Твої не скінчаться.

29. Сини служників Твоїх будуть жити, і насіння їхнє буде стояти перед Тобою.

Уславлення Бога за Його милосердя і щедроти. Псалом Давидів.

1. Благослови, душе моя, Господа, і все те, що є в мені – святе ймення Його.

2. Благослови, душе моя, Господа, і не забувай усіх щедрот Його.

3. Того, Хто прощає всі беззаконня твої, і недуги твої зціляє.

4. Від могили життя твоє визволяє, увінчує тебе милістю і щедротами.

5. Насичує добром бажання твоє; оновлюється, наче в орла, юність твоя.

6. Господь чинить правду і суд усім пригнобленим.

7. Він показав шляхи Свої Мойсеєві, синам Ізраїлевим – діяння Свої.

8. Щедрий і милостивий Господь, повільний на гнів і багатий на милість.

9. Не завжди Він дорікає уповні, і не вічно гнів триматиме.

10. Не за гріхами нашими учинив Він з нами, і не за провинами нашими дав нам.

11. Бо, як високе небо над землею, так велика милість Господа до тих, що бояться Його.

12. Як далекий схід від заходу, так віддалив Він од нас беззаконня наші.

13. Як батько милує синів, так милує Господь тих, що бояться Його.

14. Бо Він знає з чого ми зліплені, Він пам’ятає, що ми – порох.

15. Дні людини – мов трава; мов квіт польовий, так вона квітне.

16. Пролине над нею вітер, і немає її, і місце її вже не буде знати її.

17. А милість Господня од віку й до віку до тих, що бояться Його,

18. І правда Його на синах синів, що бережуть заповіта Його, і пам’ятають заповіді Його, щоб виконувати їх.

19. Господь на небесах поставив престола Свого, і царство Його над усім володарює.

20. Благословіть Господа, всі Ангели Його, міцні силою, і такі, що виконують заповіді Його, підкоряючись голосові слова Його.

21. Благословіть Господа, все військо Його, служителі Його, що виконують волю Його.

22. Благословіть Господа, всі діяння Його, на всіх місцях володарювання Його. Благослови, душе моя, Господа!

1. Благослови, душе моя, Господа! Господе! Боже мій! Ти дивовижно великий, Ти одягнений славою і величчю.

2. Ти покриваєшся світлом, як завісою; розпросторюєш небо, мов шатро;

3. Влаштовуєш над водами горішні палати Твої, вчиняєш хмарини Твоєю колісницею, простуєш на крилах вітру.

4. Ти витворюєш ангелами Твоїми вітри, служниками Своїми – вогонь палаючий.

5. Ти поклав підмурки землі, не захитається вона повіки.

6. Безоднею, немов шатами, покрив Ти її; понад горами стоять води.

7. Від гніву Твого течуть вони; від голосу грому Твого квапливо втікають.

8. Виходять на гори, сходять в долини, на місце, котре Ти заснував для них.

9. Ти окреслив рубіж, котрого не перейдуть, і не повернуться знову, аби покрити землю.

10. Ти послав джерела в долини, які поміж горами протікають,

11. Усіх польових звірів напувають; дикі віслюки гамують спрагу свою.

12. Біля них живуть птахи небесні; поміж гіллям співають.

13. Ти напуваєш гори із світлиць Твоїх, плодами діянь Твоїх насичується земля.

14. Ти вирощуєш траву для худоби і зелень – на користь людям, щоб вони отримували плід від землі.

15. І вино, котре звеселює серце людини, і єлей, від котрого сяє лице її, і хліб, котрий зміцнює серце людини.

16. Насичуються дерева Господні, кедри ливанські, котрих Він посадив.

17. На них гніздяться птахи; кипариси – оселя лелеці;

18. Високі гори – притулок для кіз диких, скелі – для барсуків притулок.

19. Він витворив місяця для визначення часу; сонце відає свій захід.

20. Ти розпросторюєш темряву, і буває ніч, у пітьмі її блукають всі лісові звірі.

21. Леви ричать за здобиччю і просять у Бога поживи собі.

22. Сходить сонце, і вони збираються, і лягають у своїх лігвищах.

23. Виходить людина на клопоти свої, і на працю свою до вечора.

24. Які численні діяння Твої, Господе! Все вчинив Ти премудро; земля виповнена витворами Твоїми.

25. Це море – велике і просторе: там плазуни, котрих безліч, тварини малі з великими.

26. Там плавають кораблі, і цей левіятан, котрого Ти вчинив, щоб йому бавитися у морі.

27. Усі вони від Тебе наджидають, щоб Ти дав їм харчі їхні у відповідний час.

28. Даєш їм – приймають, розтулюєш руку Твою – насичуються добром.

29. Утаємничиш лице Твоє – бентежаться; відбереш духа їхнього – помирають і в порох свій повертаються.

30. Пошлеш духа Твого – вчиняються, і Ти оновлюєш лице землі.

31. Нехай же буде Господові слава, навіки; нехай радіє Господь діяннями Своїми!

32. Погляне на землю, – і вона здригається; торкнеться гір, і вони в диму.

33. Буду співати Господові упродовж мого життя, буду співати Богові моєму, доки житиму.

34. Нехай буде приємна для Нього пісня моя; буду радіти Господом.

35. Нехай щезнуть грішники на землі, і беззаконних нехай не буде ніколи. Благослови, душе моя, Господа! Алілуя! Амінь!

Вибрані Богом мають завжди прославляти Бога
і виконувати Його заповіді.

1. Дякуйте Господові; кличте ймення Його; звіщайте в народах діяння Його.

2. Оспівуйте Його і співайте Йому, звіщайте про всі чудеса Його.

3. Хваліться йменням Його святим; нехай радіє серце тих, що шукають Господа.

4. Шукайте Господа і сили Його, шукайте лиця Його завжди.

5. Пригадуйте чудеса Його, котрі вчинив, ознаки Його і суди уст Його,

6. Ви, сім’я Авраамове, служники Його, сини Якова, вибрані Його.

7. Він Господь, Бог наш: на всій землі суди Його.

8. Вічно пам’ятає заповіта Свого, слово, котре заповідав для тисячі родів.

9. Котре заповідав Авраамові і клятву Свою Ісаакові.

10. І обзначив те Якові в законі та Ізраїлеві у заповіті вічному.

11. Кажучи: Тобі дам землю Ханаанську як частку спадщини вашої.

12. Коли їх було ще замало числом, дуже мало, і вони були чужинцями на ній,

13. І переходили від народу до народу, з царства до іншого племени,

14. Нікому не дозволяв ображати їх, і забороняв це чинити царям.

15. Не торкайтеся помазанців Моїх, і пророкам Моїм не чиніть лиха.

16. І прикликав голод на землю; кожне стебло хлібне винищив.

17. Послав перед ним чоловіка: в рабство продали Йосипа.

18. Закували в кайдани його ноги; залізо спізнала душа його,

19. Аж доки звершилося слово Його: слово Господнє випробувало його.

20. Послав цар, і визволив його, володар народів, і дарував йому волю.

21. Настановив його господарем над домом своїм і управителем над всіма володіннями своїми,

22. Щоб він напучував вельможних його за своєю волею, і старшин його навчав мудрости.

23. Тоді прийшов Ізраїль до Єгипту, і переселився Яків на землю Хамову.

24. І вельми розмножив Бог народ Свій, і вчинив його сильнішим ворогів його.

25. Викликав у серці їхньому ненависть супроти народу Свого і хитрощі супроти служників Його.

26. Послав Мойсея, служника Свого, Аарона, котрого вибрав.

27. Вони показали між ними слова ознак Його і чудеса Його на землі Хамовій.

28. Послав пітьму і вчинив морок, і не вчинили опору слову Його.

29. Перетворив на кров їхню воду, і виморив їхню рибу.

30. Земля їхня вчинила багато жаб навіть в опочивальні царів їхніх.

31. Він сказав, і з’явилися різні комахи, і комарі, на всі володіння їхні.

32. Замість дощу наслав на них град, спопеляючий вогонь на землю їхню.

33. І повибивав їхній виноград і фігові сади, і понищив дерева у володіннях їхніх.

34. Сказав, і налетіла сарана, і гусінь без ліку;

35. І пожерли всю траву на землі їхній, і поїли плоди у краї їхньому.

36. І уразив кожного первістка в краю їхньому, початок усієї сили їхньої.

37. І вивів ізраїльтян із сріблом і золотом, і не було у колінах їхніх недужого.

38. Зрадів Єгипет виходові їхньому; бо страх від них запопав його.

39. Розпросторив хмарину, наче покривало їм, і вогонь, щоб світити їм уночі.

40. Просили, і Він послав перепілок, і хлібом небесним насичував їх.

41. Розколов скелю, і потекла вода, потекла суходолом.

42. Бо пригадав Він святе слово Своє до Авраама, служника Свого,

43. І вивів народ Свій у радощах, вибраних Своїх у веселощах.

44. І дав їм землю народів, і вони успадкували працю чужинців,

45. Щоб дотримувалися настанов Його і берегли закони Його. Алілуя!

Хвала милосердю Божому до грішного народу. Алілуя.

1. Дякуйте Господові, бо Він щедрий, бо навіки милість Його.

2. Хто оповість про всі великі діла Господні і повідає про всю славу Його!

3. Блаженні, що пильнують суд і чинять правду о будь-якій порі.

4. Згадай про мене, Господе, у приязні до народу Твого; відвідай мене порятунком Твоїм,

5. Щоб мені бачити благополуччя вибраних Твоїх, радіти радістю Твоєю, хвалитися зі спадком Твоїм.

6. Згрішили ми з батьками нашими, вчинили беззаконня, вчинили неправду.

7. Батьки наші в Єгипті не зрозуміли чудес Твоїх, не пам’ятали багато милостей Твоїх і збунтувалися біля моря, біля Червоного моря.

8. Але Він урятував їх заради ймення Свого, щоб показати могутність Свою.

9. Він заборонив морю Червоному, і воно висохло; і провів їх безоднями, як суходолом.

10. І врятував їх від руки ненависника, і визволив їх від руки ворога.

11. Води накрили ворогів їхніх, жодного з них не залишилося.

12. І повірили вони словам Його, і заспівали похвалу Йому.

13. Але невдовзі забули діяння Його, не діждалися Його волевиявлення;

14. Захопилися похотями в пустелі і спокушали Бога в незаселеній.

15. І Він виконав прохання їхнє, але послав виразку на душі їхні.

16. І позаздрили у таборі Мойсеєві та Ааронові, святому Господньому.

17. Розсілася земля і поглинула Датана, і накрила юрмище Авіронове.

18. І спалахнув огонь у юрмищі їхньому, і полум’я спопелило лиходіїв.

19. Виготовили теля біля Хориву і вклонилися виливаному ідолові.

20. І проміняли славу свою на зображення бика, що жує траву.

21. Забули Бога, Рятівника свого, що звершував визначне у Єгипті,

22. Дивовижне у краю Хамовому, страшне над морем Червоним.

23. І хотів понищити їх, якби Мойсей, вибраний Його, не став перед Ним у виломі, щоб відвернути гнів Його, щоб не понищив їх!

24. І зреклися вони землі жаданої, не вірили слову Його.

25. І ремствували в шатрах своїх, і нехтували голосом Господнім.

26. І підніс Він руку Свою на них, щоб повалити їх у пустелі,

27. Повалити насіння їхнє в народах і розпорошити їх по країнах.

28. Вони приліпилися до Баал-Пеора і їли пожертви мертвим.

29. І дратували Бога вчинками своїми, і уразила їх виразка.

30. І постав Пінхас, і звершив суд, – і зупинилася ураза.

31. І це зараховано йому в праведність від роду й до роду навіки.

32. І прогнівали Бога над водою Меріви, і Мойсей зазнав лиха через них.

33. Бо вони завдали прикрости духові його, і він у гніві говорив устами своїми.

34. Не винищили народів, про котрих сказав їм Господь.

35. Але перемішалися з поганами і навчилися їхніх учинків.

36. Служили ідолам їхнім, котрі були для них пасткою.

37. І приносили синів своїх і доньок своїх у пожертву демонам.

38. Проливали кров безневинну, кров синів своїх і доньок своїх, котрих приносили на пожертву ідолам Ханаанським, – і опоганилася земля кров’ю.

39. Опоганювали себе вчинками своїми, і вчиняли блуд.

40. І спалахнув гнів Господній на народ Його, і став Йому огидним спадок Його.

41. І віддав їх в руки поганів, і ненависники їхні стали панувати над ними.

42. Вороги їхні завдали їм утисків, і вони упокорювалися під рукою їхньою.

43. Багато разів Він визволяв їх; а вони дратували Його упертістю своєю, і зазнавали приниження за беззаконня свої.

44. Але Він зважав на скорботу їхню, коли чув волання їхнє.

45. І згадував заповіта Свого з ними, і жалкував за вчинене за щедрою милістю Своєю.

46. І пробуджував до них співчуття у всіх, хто полонив їх.

47. Урятуй нас, Господе, Боже наш, і збери нас від народів, щоб прославляти святе ймення Твоє, хвалитися Твоєю славою.

48. Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, од віку й до віку. І нехай скаже увесь народ: Амінь! Алілуя!

Слава Господові за порятунок грішників, які покаялися.

1. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо навіки милість Його!

2. Так нехай скажуть визволені Господом, котрих Він визволив від руки ворога.

3. І зібрав з країн, зі сходу і заходу, від півночі і моря.

4. Вони блукали в пустелі безлюдними шляхами і не знаходили населеного міста;

5. Зазнали голоду і спраги, душа їхня знемагалася в них.

6. Але в скорботі своїй вони заволали до Господа, і Він визволив їх від лиха їхнього.

7. І повів їх надійним шляхом, щоб вони простували до велелюдного міста.

8. Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивовижні діяння Його для синів людських!

9. Бо Він погамував спраглу душу і душу голодну виповнив щедротами.

10. Вони сиділи в пітьмі і в тіні смертній, скуті скорботою і залізом;

11. Бо не підкорялися словам Божим і нехтували волею Всевишнього.

12. Він упокорив серце їхнє роботою; вони спіткнулися, і ніхто не допоміг.

13. Але заволали до Господа у скорботі своїй, і Він вирятував їх од лиха їхнього;

14. Вивів їх із пітьми і тіні смертної, і розбив їхні кайдани.

15. Нехай же прославляють Господа за милість Його; за дивовижні діяння Його для синів людських!

16. Бо Він зруйнував мідні брами і засуви залізні зламав.

17. Нерозважливі страждали за беззаконні шляхи свої і за неправду свою;

18. Од всілякої їжі одверталася душа їхня, і вони наближалися до брами смерти.

19. Але заволали вони до Господа у скорботі своїй, і Він вирятував їх від лиха їхнього;

20. Послав слово Своє і уздоровив їх, визволив їх від могил їхніх.

21. Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивовижні діяння Його для синів людських!

22. Нехай приносять Йому пожертву хвали і нехай звіщають про діяння Його у співах!

23. Ті, що відходять на кораблях у море, а також ті, що вчиняють справи на великих водах,

24. Бачать діяння Господа і чудеса Його у глибинах:

25. Він скаже – і постане буряний вітер, і високо здіймає хвилі Його.

26. Злітають до небес, і падають у безодні; душа їхня танула від лиха.

27. Вони крутяться і хитаються, мов п’яні, і вся мудрість їхня щезає.

28. Але заволали до Господа у скорботі своїй, і Він вивів їх з лиха їхнього.

29. Він перетворює бурю на тишу, і хвилі замовкають.

30. І радіють, що вони затихли, і Він приводить їх до бажаної пристані.

31. Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивовижні діяння Його для синів людських!

32. Нехай звеличують Його у зібранні народному і нехай прославляють Його на сході старшини.

33. Він перетворює ріки на пустелі, а джерела води – на суходіл.

34. Землю плодючу – на солончаки, за безчестя тих, що живуть на ній.

35. Він перетворює пустелю на озеро і землю безводну – на джерела води;

36. І оселяє там-таки голодних, і вони розбудовують місто для прожиття;

37. Засівають поля, насаджують виноградники, котрі приносять їм щедрі плоди,

38. Він благословляє їх, і вони вельми розмножуються, і худобу їхню не зменшує.

39. А змаліли вони і впали від пригноблення, лихоліття і скорботи;

40. Він виливає безчестя на князів і залишає їх блукати в пустелі, де немає шляхів.

41. А вбогого вирятовує з біди і примножує його рід, мов отару овець.

42. Праведники бачать це і радіють, а всіляке безчестя замикає уста свої.

43. Хто мудрий, той завважить це і зрозуміє милість Господню.

2. Готове серце моє, Боже; буду співати і оспівувати у славі моїй.

3. Підведися, псалтире і гусла! Я теж підведуся вдосвіта.

4. Буду прославляти Тебе, Господе, поміж народами; буду оспівувати Тебе серед племен.

5. Бо вище небес милість Твоя і до хмарин істина Твоя.

6. Будь звеличений понад небесами, Боже; понад усією землею нехай лине слава Твоя,

7. Щоби визволилися улюблені Твої; врятуй правицею Твоєю і почуй мене.

8. Бог сказав у святості Своїй: Переможу, поділю Сихем і долину Суккотську поміряю.

9. Мій Ґілеад, Мій Манасія, Ефраїм – фортеця голови Моєї, Юда – Законодавець Мій.

10. Моав – чаша Моя для миття, на Едома простягну чобота Мого, над землею филистимською вигукувати буду.

11. Хто заведе мене у фортечне місто? Хто доведе мене до Едома?

12. Чи не Ти, Боже, Котрий відкинув нас, і не виходиш, Боже, з військом нашим?

13. Надай нам допомогу у тіснотах, бо захист людський марний.

14. З Богом ми виявимо силу; Він потопче ворогів наших.

1. Диригентові хору. Псалом Давидів. Боже похвали моєї! Не мовчи.

2. Бо розтулилися на мене уста лиходіїв і уста підступні; говорять зі мною язиком брехливим.

3. Звідусіль оточують мене словами ненависті, озброюються супроти мене без причини.

4. За любов мою вони ворогують на мене, а я молюся.

5. Віддячують мені за добро злом, за любов мою – ненавистю.

6. Постав над ним лиходія, і сатана нехай стане по праву руку від нього.

7. Коли буде судитися, нехай вийде звинуваченим, і молитва його нехай буде гріхом.

8. Нехай дні його будуть короткими, і маєток його нехай забере інший.

9. Діти його нехай будуть сиротами, і дружина його – вдовою.

10. Нехай поневіряються його діти і жебракують, і просять хліба з руїн своїх.

11. Нехай відбере лихвар усе, що в нього є, і нехай чужі розкрадуть працю його.

12. Нехай не буде співчутливого до нього, нехай не буде такого, що милує сиріт його;

13. Нехай будуть нащадки його на загибель, і нехай витреться ім’я їхнє в прийдешньому роді.

14. Нехай буде пригадане перед Господом беззаконня батьків його, і гріх матері його нехай не зітреться.

15. Нехай будуть вони завжди перед Господом, і нехай знищить Він пам’ять їхню на землі.

16. За те, що він забув надавати милість, але переслідував чоловіка бідного, і вбогого, і засмученого серцем, щоб умертвити його.

17. Як полюбив прокляття, – воно й прийде на нього; не захотів благословення – воно й відійде од нього.

18. Як одягнувся прокляттям, наче ризою, і нехай увійде воно, наче вода, у нутрощі його, і, немов єлей, у кістки його.

19. Нехай буде воно йому, мов одежа, в котру він одягається, і неначе пояс, котрим завжди оперізується.

20. Така заплата від Господа ворогам моїм і тим, що говорять лихе на мою душу.

21. А зі мною, Господе, Господе, чини заради ймення Твого: бо щедра милість Твоя; врятуй мене.

22. Бо я бідний і вбогий, і серце моє в ранах у мені.

23. Я щезаю, мов тінь, що відходить; проганяють мене, мов сарану.

24. Коліна мої знесилені від посту, і тіло моє виснажилося.

25. Я став для них посміховиськом; забачивши мене, – хитають головами.

26. Допоможи мені, Господе, Боже мій; урятуй мене за милістю Твоєю.

27. Нехай спізнають, що це – Твоя рука, і що Ти, Господе, вчинив це.

28. Вони проклинають, а Ти благослови; вони повстають, але будуть посоромлені; а служник Твій нехай звеселиться.

29. Нехай одягнуться супротивники мої безчестям і, немов одежею, покриються соромом своїм.

30. Тоді я голосно прославлятиму Господа устами своїми, і серед багатьох прославлятиму Його.

31. Бо Він стоїть праворуч бідного, щоб урятувати його від тих, що засуджують душу його.

Пророцтво про славу Сина Божого. Псалом Давидів.

1. Сказав Господь Господові моєму: сиди праворуч Мене, аж доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх.

2. Берло сили Твоєї пошле Господь із Сіону; пануй поміж ворогів Твоїх.

3. У день сили Твоєї народ Твій готовий в оздобах святині; з лона раніше вранішньої зорі, наче росу, Я породив Тебе.

4. Присягався Господь і не буде каятися: Ти священник навіки за чином Мелхиседека.

5. Господь праворуч Тебе. Він у день гніву Свого уразить царів.

6. Звершить суд над народами, виповнить землю трупами, подолає голову в країнах численних.

7. Із потоку на шляху буде пити, і тому піднесе голову.

Похвала за спасіння вибраних,
що виконують заповіді Божі. Алілуя.

1. Прославляю Тебе, Господе, всім серцем моїм на раді праведних і в зібранні.

2. Великі діяння Господні, бажані для всіх, що люблять їх.

3. Діяння Його – слава і краса, і правда Його буде вічно.

4. Незабутніми вчинив Він чудеса Свої, милостивий та виповнений співчуттям Господь.

5. Поживу дає тим, що бояться Його; вічно пам’ятає заповіта Свого.

6. Силу діянь Своїх з’явив Він народові Своєму, щоб дати йому спадок поганів.

7. Діяння рук Його істина і суд; всі заповіді Його безпомильні,

8. Несхитні навіки і віки, засновані на істині і правоті.

9. Визволення послав Він народові Своєму; заповідав навіки заповіта Свого, святе і грізне ймення Його!

10. Початок мудрости – страх Господній; розуміння добре у тих, хто виконує заповіді Його. Хвала Йому линутиме вічно.

Обітниця блаженства тим,
хто боїться Господа. Алілуя.

1. Блаженний муж, що боїться Господа і вельми радіє у заповідях Його.

2. Міцним буде на землі насіння його; рід праведних благословиться.

3. Достаток і багатство в домі його, і правда його буде вічно.

4. У пітьмі сходить світло правим; добрий він, і милосердний, і виповнений співчуттям і праведністю.

5. Добрий чоловік милує і позичає; він надасть певність словам своїм на суді.

6. Він ніколи не захитається; у вічній пам’яті буде праведник.

7. Не злякається лихої обмови; серце його міцне, сподіваючись на Господа.

8. Утверджене серце його; він не злякається, коли гляне на ворогів своїх.

9. Він розтратив, роздав убогим; правда його є завжди; ріг його піднесеться у славі.

10. Лиходій побачить це, і буде вражений, заскрегоче зубами своїми і розтане. Бажання лиходіїв загине.

Нехай буде благословенне ймення Господнє. Алілуя.

1. Хваліть, служники Господні, хваліть ймення Господнє.

2. Нехай буде ймення Господнє благословенним віднині й навіки.

3. Від сходу сонця до заходу нехай прославляється ймення Господнє.

4. Високий над усіма народами Господь; над небесами слава Його.

5. Хто, як Господь, Бог наш, Котрий, живучи на висоті,

6. Нахиляється, щоб дивитися на небо і на землю;

7. Із пороху підводить бідного, із сміття підносить убогого.

8. Щоби посадити його з князями, з князями народу Його;

9. Неплідну оселяє в дім матір’ю, що радіє за дітей! Алілуя!

1. Коли вийшов Ізраїль з Єгипту, дім Якова – з народу чужинського,

2. Юда був святинею Його, а Ізраїль – володінням Його.

3. Море побачило і побігло; Йордан завернув назад.

4. Гори стрибали, як баранці, і пагорби, мов ягнята.

5. Що з тобою, море, що ти побігло, і з тобою, Йордане, що ти завернув назад?

6. Що ви стрибаєте, гори, як баранці, і ви, пагорби, немов ягнята?

7. Перед лицем Господнім тремти, земле, перед лицем Бога Якового,

8. Що перетворює скелю на озеро води, і камінь – на джерело водяне.

9. Не нам, Господе, не нам, але йменню Твоєму дай славу, заради милости Твоєї, заради істини Твоєї.

11. Бог наш на небесах; творить усе, чого бажає.

12. А їхні ідоли – срібло і золото, справа рук людських.

13. Є в них уста, але не озиваються, є в них очі, але не бачать.

14. Є в них вуха, але не чують; є в них ніздрі, але не відчувають;

15. Є в них руки, але не тримають; є в них ноги, але не ходять; і вони не озиваються голосом горла свого.

16. Схожими на них будуть ті, що вчиняють їх, і всі, що сподіваються на них.

17. Ізраїлю! Сподівайся на Господа: Він – наша допомога і щит.

18. Оселе Ааронова! Сподівайся на Господа: Він – наша допомога і щит.

19. Ті, що бояться Господа! Сподівайтеся на Господа: Він – наша допомога і щит.

20. Господь пам’ятає нас, благословляє нас, благословляє дім Ізраїлів, благословляє дім Ааронів;

21. Благословляє тих, що бояться Господа, малих з великими.

22. Нехай же додасть вам Господь ще і ще, вам і дітям вашим.

23. Благословенні ви Господом, що утворив небо і землю.

24. Небо – небеса Господові, а землю – Він дав синам людським.

25. Не мертві хвалитимуть Господа, ані всі ті, що сходять у місце мовчання;

26. Але ми будемо благословляти Господа віднині і наповік. Алілуя.

1. Я люблю Господа, бо Він почув голос мій, благання моє.

2. Нахилив до мене вухо Своє, а тому буду прикликати Його у всі дні мої.

3. Запопали мене хворощі смертельні, страждання пекельні знайшли мене; я зустрів тісноти і скорботи.

4. Тоді прикликав я ймення Господнє: Господе! Визволи душу мою!

5. Милостивий Господь і праведний, милосердний Бог наш.

6. Береже Господь простодушних: я знесилів, і Він допоміг мені.

7. Повернися, душе моя, до спокою твого; бо Господь ощасливив тебе.

8. Ти захистив душу мою від смерти, очі мої – від сліз і ноги мої – від падіння.

9. Буду ходити перед Господом на землі живих.

1. Я вірив, а тому казав: Я вельми пригнічений.

2. Я сказав у квапливості моїй: Кожна людина – брехлива.

3. Чим поверну Господові за всі щедроти Його для мене?

4. Чашу спасіння прийму і ймення Господнє прикличу.

5. Обітниці мої віддам Господові перед усім народом Його.

6. Дорога в очах Господніх смерть святих Його.

7. О, Господе! Я служник Твій, я служник Твій і син служниці Твоєї; Ти розірвав кайдани мої.

8. Тобі принесу пожертву хвали і ймення Господнє прикличу.

9. Обітниці мої віддам Господові перед усім народом Його,

10. На подвір’ях дому Господнього, осередь тебе, Єрусалиме! Алілуя.

1. Хваліть Господа, всі народи, прославляйте Його, всі племена;

2. Бо велика милість Його до нас, й істина Господня навіки. Алілуя.

1. Дякуйте Господові, бо Він добрий, бо навіки милість Його.

2. Нехай скаже нині Ізраїль: Бо навіки милість Його.

3. Нехай скаже нині дім Ааронів: Бо навіки милість Його.

4. Нехай скажуть нині ті, що бояться Господа: Бо навіки милість Його.

5. Із тіснот озвався я до Господа, – і зачув мене і на просторе місце вивів мене Господь.

6. Господь за мене, не злякаюся: що вчинить мені людина?

7. Господь мені помічник: буду дивитися на ворогів моїх.

8. Краще сподіватися на Господа, аніж покладатися на людину.

9. Краще сподіватися на Господа, аніж покладатися на князів.

10. Усі народи оточили мене, але йменням Господнім я подолаю їх.

11. Обступили мене, оточили мене, але йменням Господнім я подолаю їх.

12. Оточили мене, мов бджоли, і загасли, мов огонь у терні; йменням Господнім я подолаю їх.

13. Дошкульно штовхнули мене, щоб я упав, але Господь підтримав мене.

14. Господь сила моя і пісня, Він учинився моїм порятунком.

15. Голос радости і рятунку в оселях праведників: правиця Господня утворює силу!

16. Правиця Господня висока, правиця Господня утворює силою!

17. Не помру, але буду жити і звіщати діяння Господні.

18. Суворо виправив мене Господь; але смерті не віддав мене.

19. Відченіть мені брами праведности; увійду в них, прославлю Господа.

20. Ось брама Господа; праведні увійдуть до неї.

21. Прославляю Тебе, що Ти почув мене і вчинився моїм спасінням.

22. Камінь, котрим знехтували будівничі, учинився наріжним.

23. Це – від Господа, і є дивовижним в очах наших.

24. Цей день витворив Господь: порадіймо і потішмося в нім!

25. О, Господе, врятуй! О, Господе, допоможи! Благаю, посприяй же!

26. Благословений, що приходить в ім’я Господнє! Благословляємо вас із дому Господнього,

27. Бог – Господь, і осяяв нас; в’яжіть мотузками пожертву, ведіть до рогів жертовника.

28. Ти – Бог мій; буду славити Тебе; Ти – Бог мій: буду звеличувати Тебе.

29. Прославляйте Господа, бо Він добрий, бо навіки милість Його.

1. Блаженні ті, що їхні шляхи бездоганні, що ходять за законом Господнім.

2. Блаженні ті, що Його одкровення пильнують, і всім серцем шукають Його.

3. Вони не чинять беззаконня, вони ходять шляхами Його.

4. Ти заповідав настанови Твої пильнувати неухильно.

5. О, якби шляхи мої були певними до дотримання настанов Твоїх!

6. Тоді я не осоромився б, споглядаючи на всі заповіді Твої;

7. Я прославляв би Тебе у щирості серця, навчаючись присудів правди Твоєї.

8. Буду пильнувати настанови Твої; не залишай мене назовсім.

9. Як юнакові утримувати в чистоті шлях свій? Пильнувати за собою згідно зі словом Твоїм.

10. Усім серцем моїм шукаю Тебе, не дай мені відхилитися од заповідей Твоїх.

11. У серці моєму утаємничив я слово Твоє, щоб не грішити перед Тобою.

12. Благословенний Ти, Господе! Навчи мене настанов Твоїх.

13. Устами моїми звіщав я всі присуди уст Твоїх.

14. На шляхах одкровень Твоїх я радію, більше, ніж за всіляке багатство.

15. Про заповіді Твої я в роздумах і оглядаю шляхи Твої.

16. Настановами Твоїми втішаюся; не забуваю слова Твого.

17. Покажи милість служникові Твоєму, і буду жити і берегти слово Твоє.

18. Відкрий очі мої, аби побачити чудеса закону Твого.

19. Чужинець я на землі; не утаємничуй від мене заповідей Твоїх.

20. Знемогла душа моя від жадання присудів Твоїх о будь-якій порі.

21. Ти упокорив гордих, проклятих, що ухиляються від заповідей Твоїх.

22. Звільни мене від обмови і ганьби, бо я дотримуюся одкровень Твоїх.

23. Князі сидять і змовляються супроти мене; а служник Твій у роздумах про настанови Твої.

24. Одкровення Твої – втіха мені, порадники мої.

25. Душа моя повалена в порох; оживи мене за словом Твоїм.

26. Оголосив я шляхи мої, і Ти почув мене; навчи мене настанов Твоїх.

27. Учини так, щоб я розумів шлях повелінь Твоїх, і буду в роздумах про дива Твої.

28. Душа моя тане від скорботи: зміцни мене за словом Твоїм.

29. Відверни од мене шлях неправди і закона Твого даруй мені.

30. Я вибрав шлях істини, поставив перед собою присуди Твої.

31. Я приліпився до одкровень Твоїх, Господе, не осором мене.

32. Потечу шляхом заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.

33. Покажи мені, Господе, шлях настанов Твоїх, і я буду керуватися ним до кінця.

34. Поклади мені на розум, і я буду пильнувати закона Твого і берегти його всім серцем.

35. Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я зажадав її.

36. Прихили серце моє до одкровень Твоїх, а не до наживи.

37. Відверни очі мої, щоб не бачити марноти; оживляй мене на шляху Твоїм.

38. Утверди слово Твоє служникові твоєму, заради благоговіння перед Тобою.

39. Відверни наклепи на мене, котрих я боюся, бо присуди Твої милостиві.

40. Ось, я зажадав наказів Твоїх; оживляй мене правдою Твоєю.

41. Нехай же прийдуть до мене милості Твої, Господе, порятунок Твій за словом Твоїм.

42. І я дам відповідь наклепникові моєму, бо покладаюся на слово Твоє.

43. Не відбирай назовсім від уст моїх слова істини, бо я покладаюся на присуди Твої;

44. І буду пильнувати закона Твого завжди, навіки вічні.

45. Буду ходити в свободі, бо я шукав наказів Твоїх.

46. Буду оповідати про одкровення Твої перед царями, і не осоромлюся.

47. Буду тішитися заповідями Твоїми, котрі полюбив.

48. Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, і роздумувати про настанови Твої.

49. Пригадай слово Твоє до служника Твого, на яке Ти наказав покладатися.

50. Це – втіха у лихоліття моє, що слово Твоє оживляє мене.

51. Горді вельми збиткувалися наді мною, але я не ухилився від закону Твого.

52. Пригадував присуди Твої, Господе, одвіку, і тішився,

53. Жах виповнює мене, як бачу лиходіїв, що залишають закона Твого.

54. Настанови Твої були піснями моїми на місцях мандрівок.

55. Уночі пригадував я ймення Твоє, Господе, і пильнував закона Твого.

57. Спадок мій, Господе, сказав я, – дотримуватися слів Твоїх.

58. Благав я Тебе всім серцем: Помилуй мене за словом Твоїм.

59. Роздумував про шляхи мої і завертав ступні мої до одкровень Твоїх.

60. Поспішав і не барився дотримуватися заповідей Твоїх.

61. Тенета лиходіїв мене оточили; але я не забував закону Твого.

62. Опівночі підводився прославляти Тебе за праведні присуди Твої.

63. Спільник я всім, хто боїться Тебе і пильнує накази Твої.

64. Милістю Твоєю, Господе, виповнена земля: навчи мене настанов Твоїх.

65. Добро вчинив Ти служникові Твоєму, Господе, за словом Твоїм.

66. Доброго розуму і веденню навчи мене; бо заповідям Твоїм я вірю.

67. Доки не зазнав страждань, – я блукав; а нині слово Твоє пильную.

68. Добрий і щедрий Ти – навчи мене настанов Твоїх.

69. Горді виплітають на мене неправду; а я буду всім серцем пильнувати накази Твої.

70. Узялося жиром серце їхнє, мов лоєм; а я законом Твоїм утішаюся.

71. Добре мені, що я постраждав, щоб навчитися настанов Твоїх.

72. Закон уст Твоїх для мене важить більше, аніж тисячі золота і срібла.

73. Руки Твої утворили мене і зміцнили мене; доброму розумові навчи мене, і навчуся заповідей Твоїх.

74. Хто боїться Тебе, побачать мене і зрадіють, що я покладаюся на слово Твоє.

75. Знаю, Господе, присуди Твої праведні; і за Твоєю справедливістю Ти покарав мене.

76. Молю тебе, нехай же милість Твоя буде втіхою моєю, за словом Твоїм до служника Твого.

77. Нехай прийде до мене ласкаве милосердя Твоє; і я буду жити; бо закон Твій – втіха моя.

78. Нехай зазнають сорому горді; бо мене пригнічують несправедливо; я роздумую про накази Твої.

79. Нехай звернуться до мене ті, що бояться Тебе і відають одкровення Твої.

80. Нехай буде серце моє чистим в устах Твоїх, щоб я не осоромився.

81. Душа моя знемагає за спасінням Твоїм; покладаюся на слово Твоє.

82. Сліпнуть очі мої в пошуках слова Твого; я кажу: Коли Ти потішиш мене?

83. Я став, наче бурдюк у диму; але настанов Твоїх не забув.

84. Скільки днів служника Твого? Коли звершиш суд над гнобителями моїми?

85. Яму викопали мені пихаті супроти закону Твого.

86. Усі заповіді Твої – істина; несправедливо переслідують мене; допоможи мені.

87. Замалим життя мене не позбавили, але я не залишив наказів Твоїх.

88. За милістю Твоєю оживляй мене, і буду пильнувати одкровення уст Твоїх.

89. Навіки, Господе, слово Твоє утверджене на небесах.

90. Істина Твоя – від роду й до роду. Ти поставив землю, і вона стоїть.

91. За ухвалою Твоєю все стоїть донині; бо все служить Тобі.

92. Якби не закон Твій був розрадою мені, загинув би я у недолі своїй.

93. Повік не забуду наказів Твоїх, бо ними Ти оживляєш мене.

94. Твій я – врятуй мене; бо я шукав одкровень Твоїх.

95. Лиходії підстерігають мене, щоб забити; а я заглиблююся в одкровення Твої.

96. Я бачив межу всілякої досконалости; але Твоя заповідь невимірно ширша.

97. Як люблю я закона Твого! Цілісінький день роздумую про нього.

98. Заповіддю Твоєю учинив Ти мене мудрішим від ворогів моїх; бо вони завжди зі мною.

99. Я став розумніший від усіх навчителів моїх; бо роздумую про одкровення Твої.

100. Я знаю більше від похилих (людей); бо накази Твої пильную.

101. Від усілякого злого шляху я притримую ноги мої, щоб пильнувати слово Твоє.

102. Від присудів Твоїх не ухиляюся, бо Ти навчаєш мене.

103. Які солодкі слова Твої для піднебіння мого! Кращі від меду устам моїм.

104. Наказами Твоїми я надбав доброго розуму; а тому ненавиджу будь-який шлях неправди.

105. Слово Твоє – світильник нозі моїй і світло стежці моїй.

106. Я присягався пильнувати праведні присуди Твої, і виконаю.

107. Вельми пригнічений я, Господе; оживи мене за словом Твоїм.

108. Хай буде воля Твоя, Господе, прийняти добровільну пожертву уст моїх, і присудів Твоїх навчи мене.

109. Життя моє постійно в небезпеці, але закона Твого не забуваю.

110. Лиходії поставили тенета на мене, але я не ухилився від наказів Твоїх.

111. Одкровення Твої я прийняв, як спадок, навіки, бо вони – радість серця мого.

112. Я прихилив серце моє до виконання настанов Твоїх навіки, – до кінця.

113. Марні помисли людські ненавиджу, а закона Твого люблю.

114. Ти – оборона моя і щит мій; на слово Твоє сподіваюся.

115. Відступіться од мене, лиходії; і буду пильнувати заповіді Бога мого.

116. Зміцни мене за словом Твоїм, і буду жити; не осором мене в надії моїй.

117. Підтримай мене, і врятуюся; і в заповіді Твої буду заглиблюватися постійно.

118. Усіх, що не пильнують заповідей Твоїх, Ти позбавляєш влади, бо хитрощі їхні – неправда.

119. Як жужель, відкидаєш Ти всіх лиходіїв землі, тому я полюбив одкровення Твої.

120. Тремтить від страху Твого плоть моя, і присудів Твоїх я боюся.

121. Я звершував суд і правду; не віддай мене переслідувачам моїм.

122. Захисти служника Твого на добро йому, щоб не гнітили мене пихаті.

123. Загасають очі мої, наджидаючи порятунку Твого і слова правди Твоєї.

124. Учини зі служником Твоїм за милістю Твоєю, і настанов Твоїх навчи мене.

125. Я служник Твій: доброго розуму навчи, і пізнаю одкровення Твої.

126. Час Твій, Господе, дій! Бо закона Твого зневажили.

127. А я люблю заповіді Твої більше від золота, і золота чистого.

128. Усі накази Твої, всі визнаю справедливими; будь-який шлях неправди ненавиджу.

129. Дивовижні одкровення Твої; а тому пильнує їх душа моя.

130. Одкровення слів Твоїх просвітлює, навчає доброму розумові простих.

131. Уста мої відкриваю і зітхаю; бо заповідей Твоїх прагну.

132. Подивися на мене і помилуй мене, як чиниш із тими, що люблять ймення Твоє.

133. Зміцни ступні мої в слові Твоєму і не дай оволодіти мною жодному беззаконню.

134. Визволи мене від пригноблення людського, і буду пильнувати заповіді Твої.

135. Освітлюй служника Твого світлом лиця Твого і навчи мене настанов Твоїх.

136. З очей моїх біжать потоки води, бо не пильнують закону Твого.

137. Праведний Ти, Господе, і справедливі присуди Твої.

138. Одкровення Твої, котрі Ти заповідав, – правда і досконала істина.

139. Прагнення моє виснажує мене, бо вороги мої забули слова Твої.

140. Слово Твоє вельми чисте, і служник Твій полюбив його.

141. Замалий я і нікчемний, але заповідей Твоїх не забуваю.

142. Правда Твоя – правда вічна, і закон Твій – істина.

143. Скорбота і горе запопали мене; а заповіді Твої – розрада мені.

144. Правда одкровень Твоїх вічна: доброму розумові навчи мене, і буду жити.

145. Волаю всім серцем моїм: Почуй мене, Господе, і пильнуватиму заповіді Твої.

146. Прикликаю Тебе; врятуй мене, і буду пильнувати одкровення Твої.

147. Випереджаю досвіток і благаю; на слово Твоє сподіваюся.

148. Очі мої випереджають вранішню сторожу, щоб мені заглиблюватися в слово Твоє.

149. Почуй голос мій за милістю Твоєю, Господе, за присудом Твоїм оживи мене.

150. Наблизилися ті, що змовляються лукаво; задалеко вони від закону Твого.

151. Близький Ти, Господе, і всі заповіді Твої істина.

152. Віддавна спізнав я одкровення Твої, що Ти утвердив їх навіки.

153. Поглянь на бідування моє і визволи мене; бо я не забуваю закону Твого.

154. Постань за справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.

155. Далеко від лиходіїв порятунок, бо вони настанов Твоїх не шукають.

156. Величні та милосердні щедроти Твої, Господе; за присудом Твоїм оживи мене.

157. Багато у мене переслідувачів і ворогів; але від одкровень Твоїх я не відхиляюся.

158. Бачу відступників і сумую, бо вони не пильнують слова Твого.

159. Дивися, як я люблю заповіді Твої; за милістю Твоєю, Господе, оживи мене.

160. Підвалина слова твого – істина, і вічний всілякий присуд правди Твоєї.

161. Князі гонять мене без провини; але серце моє боїться слова Твого.

162. Радію я словом Твоїм, немов той, що дістав значний прибуток.

163. Ненавиджу неправду і гидую нею; а закона Твого люблю.

164. Сім разів на день прославляю Тебе за присуди правди Твоєї.

165. Великий мир у тих, що люблять закона Твого, і не відають вони спотикання.

166. Сподіваюся на порятунок Твій, Господе, і заповіді Твої виконую.

167. Душа моя пильнує одкровення Твої, і я люблю їх безмежно.

168. Пильную заповіді Твої і одкровення Твої, бо всі шляхи мої перед Тобою.

169. Нехай наблизиться благання моє перед лице Твоє, Господе; за словом Твоїм доброму розумові навчи.

170. Нехай постане благання моє перед лицем Твоїм, за словом Твоїм визволи мене.

171. Уста мої вимовлять похвалу, коли Ти навчиш мене заповідей Твоїх.

172. Язик мій виголосить слово Твоє; бо всі заповіді Твої праведні.

173. Нехай буде рука Твоя на поміч мені, бо я накази Твої вибрав.

174. Жадаю рятунку Твого, Господе, і закон Твій – розрада мені.

175. Нехай живе душа моя і прославляє Тебе, і присуди Твої нехай допомогають мені.

176. Я заблукав, як вівця загублена: пошукай служника Твого; бо я заповідей Твоїх не забув.

Молитва про захист від наклепників.
Пісня сходження.

1. До Господа звернувся я в скорботі моїй, і Він почув мене.

2. Господе! Захисти душу мою від уст брехливих, від язика лукавого.

3. Що дасть тобі і що додасть тобі язик лукавий?

4. Витончені стріли сильного, з палаючими жаринами ялівцевими.

5. Горе мені, що я перебуваю у Мешеху, живу біля шатрів Кедарських.

6. Довго жила душа моя з тими, що ненавидять мир.

7. А я мирний: та лише озвуся, вони – за війну.

1. Підводжу очі свої на гори, звідки прийде допомога мені?

2. Допомога моя від Господа, що утворив небо і землю.

3. Не дасть Він захитатися нозі твоїй, не задрімає охоронець твій.

5. Господь – оборона твоя; Господь – тінь твоя по праву руку твою.

6. Удень сонце не вразить тебе, ані місяць уночі.

7. Господь збереже тебе від усілякого зла; збереже душу твою Господь.

8. Господь буде охороняти вихід твій і вхід твій віднині й довіку.

Молитва-подяка Господові.
Пісня сходження. Давидова.

1. Вельми зрадів я, коли сказали мені: Ходімо в дім Господній.

2. Ось, стоять ноги наші у брамах твоїх, Єрусалиме, –

3. Єрусалим, збудований як місто, злите в одне ціле;

4. Куди сходять коліна, коліна Господні, за Ізраїлевим законом, щоб прославляти ймення Господнє.

5. Там стоять престоли суду, престоли дому Давидового.

6. Благайте миру Єрусалимові: Нехай щасливими будуть ті, що люблять тебе!

7. Нехай буде мир у мурах твоїх, і безпека в палатах твоїх!

8. Заради братів моїх і близьких моїх кажу я: Мир тобі!

9. Заради дому Господа, Бога нашого, бажаю тобі добра.

1. Погляд очей моїх до Тебе, що живеш на небесах!

2. Ось, як очі рабів звернені на руку панів їхніх, як очі рабині – на руку її пані, отак очі наші – до Господа, Бога нашого, аж доки Він помилує нас.

3. Помилуй нас, Господе, помилуй нас; бо доволі ми насичувалися презирством.

4. Доволі насичена душа наша наклепами від пихатих і приниженням від гордих.

Молитва про порятунок від гнобителів.
Пісня сходження.

1. Якби не Господь був з нами, – нехай скаже Ізраїль, –

2. Якби не Господь був з нами, коли повстали супроти нас люди,

3. То живими вони проковтнули б нас, коли спалахнула лють їхня на нас;

4. Води поглинули б нас, потік пройшов би понад душею нашою;

5. Пронеслися б понад душею нашою води бурхливі.

6. Благословенний Господь, Котрий не дав нас на здобич зубам їхнім!

7. Душа наша визволилась, мов птаха, з тенет ловців; тенета розірвані, і ми визволилися.

8. Допомога наша у йменні Господа, що витворив небо і землю.

1. Той, що сподівається на Господа, як гора Сіон, не захитається, буде жити вічно.

2. Гори довкола Єрусалиму, а Господь – довкола народу Свого віднині й навіки.

3. Бо не залишить Господь жезла лиходіїв над жеребом праведних, щоб праведні не простягли рук своїх до беззаконня.

4. Нащедрюй, Господе, добрим і правдивим у серцях своїх.

5. А тих, що збочили на криві стежини свої, нехай залишить Господь ходити з тими, що вчиняють беззаконня. Мир на Ізраїля!

1. Коли повертав Господь сіонських бранців, ми неначе сон бачили уві сні.

2. Тоді уста наші були виповнені веселощами, і язик наш – співом; тоді поміж народами гомоніли: Величне витворив Господь над ними!

3. Величне витворив Господь над нами: ми втішалися.

4. Поверни, Господе, бранців наших, як потоки на південь.

5. Ті, що сіяли в сльозах, будуть жати з радістю.

6. Той, що з плачем ніс мірку насіння, повернеться з радістю, несучи снопи свої.

Без Бога всі зусилля марні.
Пісня сходження. Соломонова.

1. Якщо Господь не спорудить дому, марно працюють будівничі його; якщо Господь не захистить міста, даремно пильнує сторожа.

2. Дарма ви вранці підводитеся, допізна просиджуєте, їсте хліб смутку, в той час, коли улюбленому своєму Він дає сон.

3. Ось спадок від Господа: діти; нагорода від Нього – плід лона.

5. Щасливий чоловік, котрий виповнив ними сагайдака свого! Не залишаться вони в соромі, коли будуть розмовляти з ворогами у брамах.

Той, що боїться Бога, щасливо живе.
Пісня сходження.

1. Блаженний кожний, що боїться Господа і ходить шляхами Його!

2. Ти будеш їсти від праці рук твоїх і щасливий ти, і добро тобі!

3. Дружина твоя, мов плідна лозина, в домі твоєму; сини твої, мов паростки оливи, довкола столу твого.

4. Отак благословиться чоловік, що боїться Господа!

5. Благословить тебе Господь із Сіону, і побачиш добробут Єрусалиму упродовж усіх днів життя твого.

6. Побачиш синів у синів твоїх. Мир на Ізраїля!

Нехай осоромляться ненависники Сіону.
Пісня сходження.

1. Багато завдавали мені утисків од юности моєї, – нехай скаже Ізраїль;

2. Багато завдавали мені утисків од юности моєї, але не подужали мене.

3. На хребті моєму орали плугатарі, прокладали довгі борозни свої.

4. Але Господь праведний; Він розтяв кайдани лиходіїв.

5. Нехай осоромляться і повернуть назад всі, що Сіон ненавидять.

6. Нехай стануть, мов трава на дахах, котра передніше, аніж виросте, висихає,

7. Котрою жнець не виповнить руки свої, а в’язальник снопів – жмені своєї;

8. І перехожі мимо не скажуть: Благословення Господнє на вас; благословляємо вас йменням Господнім!

Молитва про прощення грішника. Пісня сходження.

2. Господе! Зачуй голос мій. Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благань моїх.

3. Якщо Ти, Господе, будеш помічати беззаконня, – Господе, хто устоїть?

4. Але в Тебе прощення, нехай вельми бояться Тебе.

5. Сподіваюся на Господа, сподівається душа моя; на слово Його покладаюся.

6. Душа моя виглядає Господа ревніше, аніж сторожа – ранку, ревніше, аніж сторожа – ранку.

7. Нехай сподівається Ізраїль на Господа, бо в Господа милість і велике у Нього визволення.

8. І Він визволить Ізраїля від усіх його злочинів.

Надія на Господа. Пісня сходження. Давидова.

1. Господе! Не виповнювалося пихою серце моє, і не підносилися очі мої, і я не брав участі у великому і для мене недосяжному.

2. Чи не упокорював я і чи не заспокоював душі моєї, мов дитя, відлучене од грудей матері? Душа моя була в мені, мов дитя, відлучене од грудей.

3. Нехай сподівається Ізраїль на Господа віднині й навіки.

Господь виконує Свої обітниці. Пісня сходження.

1. Пригадай, Господе, Давида, і всі страждання його,

2. Як він присягався Господові, давав обітницю Могутньому Якова:

3. Не зайду в шатро оселі моєї, не ляжу на постіль мою;

4. Не дам сну очам моїм і дрімання повікам моїм;

5. Доки не знайду місця Господові, оселі Могутньому Богові Якова.

6. Ось, ми чули про Нього в Єфраті, знайшли Його на полях Яарських.

7. Підемо до житла Його, поклонімося підніжжю ніг Його.

8. Постань, Господе, на місці спочину Твого, Ти і ковчег могутности Твоєї.

9. Священники Твої хай зодягнуться в правду, і святі Твої будуть вигукувати від радості.

10. Заради Давида, служника Твого, не відверни обличчя помазанця Твого.

11. Присягався Господь Давидові в істині і не зречеться її: Від плоду плоті твоєї посаджу на престолі твоєму,

12. Якщо сини твої будуть пильнувати заповіта Мого і одкровення Мої, котрим Я навчу їх, то їхні сини також будуть вічно сидіти на престолі твоєму,

13. Бо Господь вибрав Сіон, зажадав його для житла Собі.

14. То є місце спочину Мого навіки, тут оселюся; бо Я зажадав його.

15. Харчі його благословляючи, благословлю, убогих його нагодую хлібом.

16. Священників його одягну в порятунок, і святі його гучно радітимуть.

17. Там вирощу рога Давидові, поставлю світильника помазанцеві Моєму.

18. Ворогів його одягну соромом; а на ньому буде сяяти вінець його.

Блаженство спілкування.
Пісня сходження. Давидова.

1. Як добре і як гарно жити братам разом у єдності!

2. Це, – наче коштовний єлей на голові, що стікає на бороду, на бороду Ааронову, що спливає на краї одежі його;

3. Як роса Гермонська, що опадає на гори Сіонські. Бо там заповідав Господь благословення і життя навіки.

Обітниця благословень Божих. Пісня сходження.

1. Благословіть нині Господа, всі служники Господні, що стоїте в домі Господньому нічної пори.

2. Піднесіть руки ваші до святині і благословіть Господа.

3. Благословить тебе Господь із Сіону, що витворив небо і землю.

1. Хваліть ім’я Господнє, хваліть, служники Господні,

2. Ті, що стоять у домі Господньому, на подвір’ях дому Бога нашого.

3. Хваліть Господа, бо Господь добрий; співайте йменню Його, бо приємне це.

4. Бо Господь вибрав Собі Якова, Ізраїля як особливий скарб Свій.

5. Я спізнав, що великий Господь, і Господь наш над усіма богами.

6. Господь утворює все, що бажає, на небесах і на землі, на морях і в усіх безоднях.

7. Підносить хмарини від краю землі, витворює блискавиці в дощ, випроваджує вітер зі скарбниць Своїх.

8. Він уразив первістків Єгипту, від людини до худоби.

9. Послав ознаки і чудеса посеред тебе, о Єгипте, і на фараона, і на всіх служників його.

10. Уразив народи численні і винищив царів могутніх.

11. Сигона, царя амореян, і Оґа, царя башанського, і всі царства ханаанські;

12. І віддав землю їхню у спадок, у спадщину Ізраїлю, народові Своєму.

13. Господе! Ймення Твоє перебуває вічно, Господе! Пам’ять про Тебе від роду й до роду.

14. Бо Господь буде судити народ Свій, і над служниками Своїми змилосердиться.

15. Ідоли поганів – срібло і золото, витвір рук людських.

16. Є в них уста, але не розмовляють; є в них очі, але не бачать;

17. Є в них вуха, але не чують, і немає дихання в устах їхніх.

18. Схожі на них будуть ті, що виготовляють їх, і кожний, хто сподівається на них.

19. Доме Ізраїлів! Благословіть Господа. Доме Ааронів! Благословіть Господа!

20. Доме Левіїв! Благословіть Господа. Ті, що бояться Господа! Благословіть Господа.

21. Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!

1. Прославляйте Господа, бо Він є добрий, бо навіки милість Його.

2. Прославляйте Бога богів, бо навіки милість Його.

3. Прославляйте Володаря володарів, бо навіки милість Його.

4. Того, Котрий єдиний утворює чудеса великі, бо навіки милість Його.

5. Того, Котрий мудрістю небо вчинив, бо навіки милість Його.

6. Утвердив землю на водах, бо навіки милість Його;

7. Утворив світила великі, бо навіки милість Його.

8. Сонце – щоб урядувало днем, бо навіки милість Його.

9. Місяця і зорі, щоб урядували вночі, бо навіки милість Його.

10. Уразив Єгипет у первістках його, бо навіки милість Його.

11. І вивів Ізраїля з-поміж нього, бо навіки милість Його;

12. Рукою міцною і раменом простягненим, бо навіки милість Його.

13. Червоне море надвоє розділив, бо навіки милість Його.

14. І провів Ізраїля посеред нього, бо навіки милість Його.

15. І вкинув фараона і військо його в море Червоне, бо навіки милість Його;

16. Провів народ Свій через пустелю, бо навіки милість Його.

17. Уразив царів великих, бо навіки милість Його.

18. І вигубив царів могутніх, бо навіки милість Його.

19. Сигона, царя аморейського, бо навіки милість Його.

20. І Оґа, царя башанського, бо навіки милість Його.

21. І віддав землю їхню у спадок, бо навіки милість Його;

22. У спадок Ізраїлю, служникові Своєму, бо навіки милість Його;

23. Пригадав нас у приниженні нашому, бо навіки милість Його;

24. І визволив нас від ворогів наших, бо навіки милість Його.

25. Дає їжу всілякій плоті, бо навіки милість Його.

26. Прославляйте Бога небес, бо навіки милість Його.

1. Над річками вавилонськими, там сиділи ми і плакали, коли згадували Сіон.

2. На вербах осередь нього повісили ми арфи наші.

3. Там поневолювачі наші вимагали від нас пісень, і гнобителі наші – веселощів: проспівайте нам із пісень Сіонських.

4. Як же нам співати пісню Господню на чужинській землі?

5. Якщо я забуду тебе, Єрусалиме, хай забуде мене правиця моя.

6. Нехай прилипне язик мій до піднебіння мого, якщо не буду пам’ятати тебе, якщо не поставлю Єрусалиму на чолі веселощів моїх.

7. Пригадай, Господе, синам едомським про день Єрусалиму, коли вони кричали: Руйнуйте, руйнуйте до підвалин його!

8. Донько Вавилону, спустошувальнице! Благословенний, хто тобі відплатить за те, що вчинила нам!

9. Благословенний, хто ухопить і потрощить немовлят твоїх об скелю!

1. Прославляю Тебе всім серцем моїм, перед Ангелами співаю Тобі.

2. Поклоняюся перед святим храмом Твоїм і прославляю ймення Твоє за милість Твою і за істину Твою; бо Ти звеличив слово Твоє над всіляким йменням Твоїм.

3. За дня, коли я покликав, Ти почув мене, виповнив душу мою бадьорістю.

4. Прославлять Тебе, Господе, всі царі земні, коли почують слова уст Твоїх,

5. І оспівають шляхи Господні, бо велика слава Господня.

6. Високий Господь, і сумирного бачить, і гордого впізнає здалеку.

7. Якщо я піду посеред напастей, Ти оживиш мене, простягнеш на лють ворогів моїх руку Твою, і врятує мене правиця Твоя.

8. Господь звершить за мене! Милість Твоя, Господе, навіки; діянь рук Твоїх не залишай.

Дивовижні діяння Господа.
Диригентові хору. Псалом Давидів.

2. Ти відаєш, коли я сідаю і коли підводжуся; Ти розумієш помисли мої здалеку.

3. Чи йду я, чи спочиваю, Ти оточуєш мене, і всі шляхи мої відомі Тобі.

4. Ще немає слова на язиці моєму, а Ти, Господе, уже відаєш його уповні.

5. Оточив Ти мене позаду і попереду і кладеш на мене руку Твою.

6. Дивне для мене ведення Твоє, – високо, не можу сягнути його!

7. Куди піду від Духа Твого, і від присутности Твоєї куди втечу?

8. Чи зійду на небо, – Ти там; чи зійду до шеолу, – і там Ти.

9. Чи візьму крила зорі і переселюся на кінець моря, –

10. І там рука Твоя поведе мене, і утримає мене правиця Твоя.

11. Чи, скажу: Можливо пітьма накриє мене, і світло довкола мене вчиниться ніччю?

12. То й пітьма не затьмарить від Тебе, і ніч ясна, мов день: як пітьма, так і світло.

13. Бо Ти утворив нутрощі мої і зіткав мене в лоні матері моєї.

14. Прославляю Тебе, тому що я дивовижно витворений. Дивовижні діяння Твої, і душа моя глибоко усвідомлює це.

15. Не утаємничені були від Тебе кості мої, коли я утворювався тайкома, учинений був у глибинах лона.

16. Зародка мого бачили очі Твої; у Твоїй книзі записані всі дні, для мене призначені, коли жодного з них ще не було.

17. Які дорогі для мене помисли Твої, Боже, і яке величезне їхнє число!

18. Чи почну їх перелічувати, але вони численніші від піску; коли я пробуджуюся, я все ще з Тобою.

19. Справді, Ти, Боже, уразиш лиходія! О, Боже, відмежуй од мене цих кровожерних людей!

20. Вони говорять супроти Тебе лихе; марноту задумують вороги Твої.

21. Чи мені не зненавидіти ненависників Твоїх, Господе, і не відчути огиди до тих, що повстають супроти Тебе!

22. Глибокою ненавистю ненавиджу їх; вороги вони мені.

23. Випробуй мене, Боже, пізнай серце моє; випробуй мене, і спізнай помисли мої.

24. І зваж, чи не загрозливим шляхом іду, і поведи мене дорогою вічною.

Молитва про допомогу перед
наступом ворогів. Псалом.

2. Захисти мене, Господе, від людини лихої; збережи від гнобителя.

3. Вони лихе тримають в серці, щодня озброюються на битву.

4. Вигострюють язика свого, мов гадина, отрута гадюча під устами їхніми.

5. Захисти мене, Господе, від руки лиходія, збережи від гнобителів, котрі задумали ступні мої захитати.

6. Чванливі приховали тенета на мене і зашморги, розтягнули сітку на шляху, тенета приховали для мене.

7. Я сказав Господові: Ти – Бог мій; почуй, Господе, голос благань моїх!

8. Господе, Господе, сило порятунку мого! Ти покрив голову мою в день битви.

9. Не дай, Господе, бажаного лиходієві; не дай успіху лихому задумові його: вони запишаються.

10. Нехай накриє голови тих, що мене оточили, лихо їхніх власних уст.

11. Нехай упадуть на них палахкі жарини; нехай попадають вони у вогонь, у провалля, аж так, щоб не підвелися.

12. Злоязика людина не утвердиться на землі; лихо звабить гнобителя у погибель.

13. Відаю, що Господь підтримає суд пригноблених і справедливість бідних.

14. Так! Праведні будуть прославляти ймення Твоє, невинні житимуть перед лицем Твоїм.

Молитва про допомогу супроти лиходіїв.
Псалом Давидів.

1. Господе! До Тебе озиваюся; поспіши до мене; зважай на голос благання мого, коли звертаюся до Тебе.

2. Нехай же стане молитва моя, як пахощі, перед лицем Твоїм, а підношення рук моїх, – мов пожертва вечірня.

3. Постав, Господе, охорону устам моїм, і стримуй двері уст моїх.

4. Не дай ухилитися серцю моєму до слів лукавих для прощення справ гріховних разом з людьми, які чинять беззаконня, і нехай не скуштую я від солодощів їхніх.

5. Нехай карає мене праведник: це – милість; нехай викриває мене: це – кращий єлей, котрий не пошкодить голові моїй; але благання мої – супроти їхнього зла.

6. Вожді їхні по скелях порозбігалися і чують слова мої, тому що вони приємні.

7. Неначе землю, розтинають і подрібнюють нас; висипають кості наші в щелепи пекла.

8. Але до Тебе, Боже, Господе, очі мої! На Тебе сподіваюся, не відкинь душі моєї!

9. Збережи мене від капканів, поставлених для мене, від тенет лиходіїв.

10. Попадуть лиходії у пастки свої, а я перейду.

Молитва про допомогу в утисках.
Давидова молитва, коли він був у печері.

1. Голосом моїм до Господа озвався я, голосом моїм до Господа помолився.

2. Виповів перед Ним благання моє; печаль мою відкрив Йому.

3. Коли знемагав у мені дух мій, Ти знав мою стежку. На шляху, котрим я ходив, вони потайки тенета для мене налаштовували.

4. Дивлюся праворуч і бачу, що ніхто не визнає мене: не стало для мене притулку, ніхто не опікується душею моєю.

5. Я озвався до Тебе, Господе, я сказав: Ти притулок мій і спадок мій на землі живих.

6. Зважай на поклик мій, бо я вельми знеміг; визволи мене від переслідувачів моїх, бо вони сильніші від мене.

7. Виведи з в’язниці душу мою, щоб мені прославляти ймення Твоє. Довкола мене зберуться праведні, коли Ти учиниш мені добро.

Молитва про захист від ворогів. Псалом Давидів.

1. Господе! Почуй молитву мою, зважай на благання моє за істиною Твоєю; почуй мене за правдою Твоєю.

2. І не починай суду із служником Твоїм, тому що не виправдається перед Тобою жоден живий.

3. Ворог переслідує душу мою, втоптав у землю життя моє, примусив мене жити в пітьмі, як давно померлих.

4. І сумний у мені дух мій, заніміло в мені серце моє.

5. Пригадую дні старожитні, роздумую про всі діяння Твої, та міркую про вчинене руками Твоїми.

6. Простягаю до Тебе руки мої; душа моя – до Тебе, мов спрагла земля,

7. Скоріше почуй мене, Господе; дух мій знемагає; не утаємничуй лиця Твого від мене, щоб я не став схожим на того, що сходить в могилу.

8. Даруй мені вранці почути ласку Твою, бо я на Тебе сподіваюся. Покажи мені шлях, котрим маю йти, бо до Тебе підношу я душу мою.

9. Визволи мене, Господе, від ворогів моїх; до Тебе лину.

10. Навчи мене виконувати волю Твою, бо Ти – Бог мій; Дух Твій добрий нехай веде мене на землю правди.

11. Заради ймення Твого, Господе, оживи мене; заради правди Твоєї виведи зі скрути душу мою.

12. І за милістю Твоєю винищи ворогів моїх і вигуби всіх, що пригнічують душу мою, бо я – Твій служник.

Молитва про добробут вибраного народу.
Псалом Давидів.

1. Благословенний Господь, скеля моя, що навчає мої руки битві, а пальці мої війні.

2. Милість моя і захист, притулок мій і визволитель мій, щит мій, – і я на Нього сподіваюся; Він підкоряє мені народ мій.

3. Господе! Що є людина, що Ти відаєш про неї, і син людський, що зважаєш на нього?

4. Людина схожа на подмух; дні її – мов тінь рухлива.

5. Господе! Прихили небеса Твої і зійди! Торкнися гір, і задиміють.

6. Сяйни блискавицею і розпорош їх; випусти стріли Твої і розкидай їх.

7. Простягни з висоти руку Твою, визволи мене і врятуй од води великої, від руки синів чужинських,

8. Котрих уста мовлять марнотне, – і котрих правиця – правиця брехні.

9. Боже! Нову пісню заспіваю Тобі, на десятиструнній арфі оспіваю Тебе,

10. Тебе, що даруєш спасіння царям і визволяєш Давида, служника Твого – від лютого меча.

11. Визволи мене і врятуй мене від руки синів чужинських, котрих уста мовлять марнотне, і котрих правиця – правиця брехні.

12. Нехай будуть сини наші, мов пишні рослини за їхньої молодості; а доньки наші, ніби майстерно різьблені стовпи в палатах.

13. Нехай будуть житниці наші повні, щедрі всіляким збіжжям; нехай плодяться вівці наші тисячами і десятками тисяч на пасовищах наших;

14. Нехай будуть воли наші тлусті; і нехай не буде ні крадіжок, ні втрати, ні зойків на вулицях наших.

15. Благословенний народ, у котрого це є. Благословенний народ, у котрого Господь є Бог.

Похвала милості і справедливості Божій.
Хвала Давидова.

1. Буду звеличувати Тебе, Боже мій, Царю Мій, і благословлятиму ймення Твоє навіки вічні.

2. Щодня буду благословляти Тебе і хвалитиму ймення Твоє навіки вічні.

3. Великий Господь і вельми уславлений, і велич Його невимірна.

4. Рід родові буде з похвалою засвідчувати діяння Твої і звіщати про могутність Твою.

5. А я в думках міркуватиму про велич слави Твоєї і про дивовижні діяння Твої.

6. Будуть оповідати про могутність грізних діянь Твоїх, і я буду звіщати про велич Твою.

7. Будуть проголошувати пам’ять великого доброчинства Твого і оспівувати правду Твою.

8. Щедрий і милостивий Господь, довготерпеливий і невимірно милостивий.

9. Добрий Господь до всіх, і щедроти Його на всіх діяннях Його.

10. Нехай прославляють Тебе, Господе, всі діяння Твої, і нехай благословляють Тебе святі Твої.

11. Нехай проповідують славу царства Твого, і нехай оповідають про могутність Твою,

12. Щоби повідати синам людським про могутність Твою і про славну велич царства Твого.

13. Царство Твоє – царство всіх віків, і володарювання Твоє – на всі роди.

14. Господь підтримує всіх, що падають, і підносить тих, що були повалені.

15. Очі всіх сподіваються на Тебе, і Ти даєш їм поживу їхню у свій час.

16. Відкриваєш руку Твою, і насичуєш усе, що живе з Твоєї доброї волі.

17. Праведний Господь на всіх шляхах Своїх і добрий у всіх діяннях Своїх.

18. Близький Господь до всіх, що прикликають Його, до всіх, що прикликають Його в істині.

19. Бажання тих, що бояться Його, Він задовольняє, зойки їхні чує і рятує їх.

20. Господь береже всіх, що люблять Його, а всіх лиходіїв винищує.

21. Уста мої мовлять похвалу Господню, і нехай благословляє кожна плоть святе ймення Його навіки вічні.

Господь береже тих, що сподіваються на Нього.

2. Буду хвалити Господа, доки живий; буду співати Богові моєму, доки я є.

3. Не сподівайтеся на князів, на сина людського, у котрому немає рятунку.

4. Виходить дух його, і він повертається в землю свою; того ж дня щезають всі помисли його.

5. Блаженний, кому помічник Бог Якова, у кого надія на Господа, Бога його.

6. Котрий утворив небо і землю, море і все, що в них, Котрий вічно береже вірність.

7. Котрий чинить суд обраним і дає хліб голодним. Господь визволяє в’язнів.

8. Господь повертає зір сліпим, Господь випростовує згорблених, Господь любить праведних.

9. Господь береже захожих, підтримує сироту і вдову, а шлях лиходіїв спотворює.

10. Господь буде царювати вічно, Бог Твій, Сіоне, з роду й до роду. Алілуя.

1. Хваліть Господа, бо це втіха – співати Богові нашому, це чудово – хвала належна.

2. Господь споруджує Єрусалим, збирає вигнанців Ізраїлевих.

3. Він уздоровлює розбитих серцем і лікує скорботи їхні.

4. Підраховує кількість зірок; і кожній з них дає ймення.

5. Великий Господь наш і велика могутність Його, і розум Його невимірний.

6. Сумирних підносить Господь, а лиходіїв принижує до землі.

7. Співайте почергово пісню вдячности Господові; співайте Богові нашому на гуслах.

8. Він хмарами небо вкриває, налаштовує дощ для землі, вирощує у горах траву.

9. Дає поживу худобі і воронятам, що озиваються до Нього.

10. Не на силу коня дивиться Він, не швидкі ноги людські Йому до вподоби,

11. Прихильний Господь до тих, що бояться Його, до тих, що сподіваються на милість Його.

1. Хвали, Єрусалиме, Господа, хвали, Сіоне, Бога твого,

2. Бо Він зміцнює засуви брам твоїх, благословляє синів твоїх осередь тебе;

3. Утверджує у володіннях твоїх мир; щедрістю пшениці насичує тебе.

4. Посилає слово Своє на землю; швидко лине слово Його.

5. Дає сніг, мов вовну; розпорошує іній, мов попіл;

6. Кидає град Свій грудками; перед морозом Його хто устоїть?

7. Посилає слово Своє, і все тане, подме вітром Своїм, і потечуть води.

8. Він звістив слово своє Якові, настанови Свої і присуди Свої Ізраїлеві.

9. Не вчинив Він подібного жодному з народів, і присудів Його вони не знають. Алілуя!

1. Хваліть Господа з небес, хваліть Його вгорі.

2. Хваліть Його, всі Ангели Його, хваліть Його, усе військо Його.

3. Хваліть Його, сонце і місяць. Хваліть Його всі зорі світу.

4. Хваліть Його, небеса небес і води, котрі вище небес.

5. Нехай хвалять ймення Господа, бо Він наказав, і вчинилося.

6. Поставив їх навіки вічні, дав настанови, котрі не минуть.

7. Хваліть Господа від землі, велика риба і всі безодні,

8. Вогонь і град, сніг і туман, буремний вітер, що виконує слово Його,

9. Гори і всі пагорби, дерева плодові і всі кедри,

10. Звірі і всіляка худоба, плазуни і птахи крилаті,

11. Царі землі і всі народи, князі і всі судді землі,

13. Нехай хвалять ймення Господнє; бо ймення Його єдиного звеличене, слава Його на землі і на небесах.

14. Він підніс рога народу Свого, славу всіх святих Своїх, синів Ізраїлевих, народу близького до Нього. Алілуя.

1. Співайте Господові пісню нову; хвала Йому на зібранні святих.

2. Нехай радіє Ізраїль Творцем своїм; нехай тішаться Царем своїм сини Сіону.

3. Нехай хвалять ймення Його з хороводами; на тімпані та гуслах нехай співають Йому.

4. Тому що прихильний Господь до народу Свого, прославляє покірних спасінням.

5. Нехай святкують перемогу святі у славі, нехай радіють на ложах своїх.

6. Нехай буде прославлення Богові на устах їхніх, і меч двосічний в руках їхніх,

7. Для того, щоб звершувати помсту над народами, покарання над племенами,

8. Щоб їхніх царів замкнути у в’язниці і вельможних їхніх у кайдани залізні,

9. Звершити над ними суд праведний. Честь оця – всім святим Його. Алілуя.

1. Хваліть Бога у святині Його; хваліть Його на тверді сили Його.

2. Хваліть Його за могутність Його, хваліть Його за невимірну велич Його.

3. Хваліть Його зі звуком сурми, хваліть Його на арфі і на гуслах.

4. Хваліть Його з тімпанами і хороводами, хваліть Його на струнах і сопілці.

5. Хваліть Його на дзвінких кімвалах, хваліть Його на кімвалах гучних.

6. Нехай хвалить Господа все, що дихає! Алілуя!